-
121 воспламеняться
воспламениться запалюватися, запалитися, розпалюватися, розпалитися, займатися, за(й)нятися, розжеврюватися, розжевритися, розжевріти; (вспыхивать) спалахувати, спалахнути, спахувати, спахнути; (только переносно) роз'ятрюватися, роз'ятритися. [Вогонь перекидається на хату, солом'яна стріха займається (Л. Укр.). Губка запалилася й почала горіти. Розжеврилось і розгорілось (Котл.). Верба раптом спалахує вогнем. Спахує рум'янець. Почувши хміль, хлопці роз'ятрилися: тільки-б гулять (Св. Л.)].* * *несов.; сов. - воспламен`итьсязапа́люватися, запали́тися, займа́тися, зайня́тися; ( распаливаться) розпа́люватися и розпаля́тися, розпали́тися; ( вспыхивать) спала́хувати, спалахну́ти -
122 лучиться
променіти, пускати проміння; срв. Сиять. [І очі твої променіли вогнем переможним (Л. Укр.). Дивився на небо, як воно зорями променіє (Грінч.)].* * * -
123 накаливать
-ся и Накалять, -ся, накалить, -ся1) (раскалять, -ся) розжарювати, -ся, розжарити, -ся, розпікати, -ся, розпекти, -ся, (о мног.) порозжарювати, -ся, порозпікати, -ся; бути розжарюваним, розжареним, розпеченим, порозжарюваним. [Земля була наче розжарена і дихала немов-би вогнем (Крим.). Мішком роздимається вогонь, щоб залізо розпікалося (Звин.). Залізні дахи порозпікалися (Звин.)]. -лять, -лить печь, плиту - роз[на]жарювати, роз[на]жарити, напалювати, напалити піч (комнатную: грубу), плиту, (о мног.) пороз[пона]жарювати, понапалювати печі и т. д. [Він плиту як нажарив, так просто червона стала (Чигиринщ.)];2) -лить орехов, ягод и т. п. - насмажити, напряжити горіхів, ягід и т. п. Накалённый -1) розжарений, розпечений, порозжарюваний; нажарений, напалений, понажарюваний, понапалюваний;2) насмажений, напряжений.* * *тж. накал`ять; несов.; сов. - накал`ить1) ( сильно нагревать) розжа́рювати, розжа́рити, розпіка́ти, розпекти́2) (перен.: делать напряжённым неспокойным) розпа́лювати, и розпаля́ти, розпали́ти, розпікати, розпекти́; ( обострять обстановку) заго́стрювати, загостри́ти; ( разъярять кого) розлюто́вувати, и розлючувати, розлютувати и розлютити\накаливать лить атмосферу — розпали́ти атмосферу
-
124 обниматься
обняться обій[ні]матися, об(ій)нятися (о мног. пообійматися), обгортатися, обгорнутися, о(б)хоплюватися, о(б)хопитися. -ться пламенем - вогнем узятися.* * *несов.; сов. - обн`яться1) обійма́тися, обійня́тися и пообійма́тися, обніма́тися, обня́тися и пообніма́тися2) строит. (несов.) обійма́тися, обніма́тися; обгорта́тися; охо́плюватися, обійма́тися, обніма́тися; огорта́тися, обгорта́тися, оповива́тися, повива́тися; осяга́тися; обійма́тися, обніма́тися, охо́плюватися, повива́тися, оповива́тися, обгорта́тися, огорта́тися -
125 объять
об(ій)няти, обгорнути, оповити, повити, осягати, осягнути що, зсягнути. [Умом обняв землю (Крим.). І світ у темряві світить, і темрява не обгорнула його (Єв. І.). Густий морок оповив (повив) землю. Тобі ще й очима не зсягнуть нашого лиха (М. Вовч.)]. Всё было об'ято пламенем - усе взялося полум'ям (вогнем). Об'ятый - повитий, оповитий, [Прислухаюсь до дихання сном повитої землі (Грінч.)].* * *несов. см. обнимать\объять необъя́тное — осягну́ти неося́жне
-
126 пламень
полум'я (-м'я и -мени), полумінь (-меня), пломінь (-мени), полуміння. Синий -нь над горящими угольями - жеврій (-рія). Обняться -нем - узятися полум'ям (вогнем).* * *см. пламя -
127 подвергать
подвергнуть чему піддавати, піддати чому, під що. [Піддавала критиці традиції та інтереси, во ім'я яких від неї вимагано жертв (Доман.). Не хочемо піддавати вашу індивідуальність анатомічній операції (Крим.)]. -гать, -нуть возможности чего-л. неприятного - наражати, наразити на що, підводити, підвести під що. Его -гали большой опасности - його наражали на велику небезпеку. -гать чему-л. неприятному себя - наражатися на що. [Я не просив тебе покинуть віру, лише не виставлятися прилюдно, не наражатися на небезпечність (Л. Укр.)]. -гать опасности свою (чью) жизнь (здоровье) - важити своїм (чиїм) життям (здоров'ям); (испытанию) виставляти, виставити на спробу. [Знаючи як у ті часи на мужика дивились, ми зрозуміємо, на яку страшну спробу виставила доля українську мову (Єфр.)]. Он был -гнут жестоким испытаниям судьбы - завдала йому доля багато тяжкого в житті. -гать испытанию качество чего - піддавати спробі що. -гать, -нуть наказанию - завдавати, завдати кари кому и на кару кого. Его -ли тяжкому наказанию - його завдали на тяжку кару. -гать ответственности (привлекать) - притягати (притягти) кого до відповідальности. [За зловживання його притягнено до відповідальности]; (штрафу) піддавати, піддати карі, пені, накидати пеню; (обыску) кого - робити трус (ревізію) у кого, трусити кого; (заключению в тюрьме) садовити, посадовити у в'язницю, у вежу, у тюрму. -гать пересудам чьё доброе имя - вводити, ввести у (не)славу кого, пускати поговір на кого. [Сватай мене, козаченьку, не вводь у неславу]; (себя) у неславу входити. [Сама-ж бо ти, дівчинонько, у неславу входиш, що пізненько-нераненько із вулиці ходиш]. -гать посмеянию - виставляти, виставити на глум, на посміх. -гать операции кого - піддавати, піддати під операцію кого. -гать, -нуть действию огня, холода - виставляти, виставити на спробу вогнем, холодом. Подвергнутый чему - відданий під що, наражений на що, підведений під що.* * *несов.; сов. - подв`ергнуть1) піддава́ти, підда́ти (кого-що чому); ( производить над кем-чем что) роби́ти, зроби́ти (кому-чому, у кого-чого, з ким-чим, над ким-чим що); ( налагать) наклада́ти, накла́сти, (на кого-що що); (чему-л. неприятному) наража́ти, нарази́ти (кого-що на що); ( передавать) віддава́ти, відда́ти ( кого-що на що и під що)2) (подчинять, делать подвластным) підкоря́ти, підкори́ти -
128 порок
1) порок, опорок (-ку), гріх (-ха). Бедность не -рок - бідність не опорок. Он коснеет в -ке - він мерзіє в гріхах;2) (недостаток) вада, ґанджа (-джу), ґандж (-джу, м. р. и -джи, ж. р.) и ґанч (-чу, м. р. и -чи, ж. р.), хиба, догана, пригана, (гал.) сказа. [А що мені за догана, що я руда та погана (Чуб.)]. Лошадь без -ка - кінь без вади, без хиби і без вади, без догани. Бичевать -ки и недостатки - картати вади й хиби. [Ювенал вогнем обурення картав вади своїх сучасників (Єфр.)]. Иметь -рок - мати ґандж, ґандж[ч]увати на що. [Кінь як сокіл і ґанчу не має (Рудан.). Ґанчує на ногу кобила (Канів.)].* * *1) ( изъян) ва́да, ґандж, -у (м.) и -і (ж.); ( недостаток) хи́ба; ( дефект) дефе́кт, -у\порок се́рдца — мед. ва́да се́рця
поро́ки ре́чи — дефе́кти мо́ви
2) ( разврат) розпу́стапогря́знуть в поро́ке — погру́знути (загру́знути) в розпу́сті
См. также в других словарях:
зачистка вогнем — Syn: зачищення вогнем, очистка вогнем, очищення вогнем … Словарь синонимов металлургических терминов
зачищення вогнем — Syn: зачистка вогнем, очистка вогнем, очищення вогнем … Словарь синонимов металлургических терминов
очистка вогнем — Syn: зачистка вогнем, зачищення вогнем, очищення вогнем … Словарь синонимов металлургических терминов
очищення вогнем — Syn: зачистка вогнем, зачищення вогнем, очистка вогнем … Словарь синонимов металлургических терминов
зачистка металу вогнем — Syn: зачищення металу вогнем … Словарь синонимов металлургических терминов
зачищення металу вогнем — Syn: зачистка металу вогнем … Словарь синонимов металлургических терминов
13.220.40 — Займистість і поведінка матеріалів та виробів під час горіння ГОСТ 27483 87 (МЭК 695 2 1 80) Испытания на пожароопасность. Методы испытаний. Испытания нагретой проволокой (Замінено ДСТУ IEC 60695 2 10:2009, ДСТУ IEC 60695 2 11:2009) з 2012 01 01… … Покажчик національних стандартів
29.060.20 — Кабелі ГОСТ 4.143 85 СПКП. Изделия кабельные. Номенклатура показателей ГОСТ 12.2.007.14 75 ССБТ. Кабели и кабельная арматура. Требования безопасности ГОСТ 433 73 Кабели силовые с резиновой изоляцией. Технические условия. Взамен ГОСТ 433 58 ГОСТ… … Покажчик національних стандартів
вогнева зачистка холодного металу — Syn: вогнева очистка холодного металу, вогневе зачищення холодного металу, вогневе очищення холодного металу, зачистка холодного металу вогнем, зачищення холодного металу вогнем, очистка холодного металу вогнем, очищення холодного металу вогнем,… … Словарь синонимов металлургических терминов
вогняна зачистка гарячого металу — Syn: вогняне зачищення гарячого металу, вогняна очистка гарячого металу, вогняне очищення гарячого металу, зачистка гарячого металу вогнем, зачистка гарячого металу полум ям, зачищення гарячого металу вогнем, зачищення гарячого металу полум ям,… … Словарь синонимов металлургических терминов
обсмалювати — юю, юєш, недок., обсмали/ти, малю/, ма/лиш, док., перех. 1) Обпалювати, обкурювати що небудь димом по всій поверхні або з країв; пошкоджувати вогнем поверхню або краї чого небудь. || Пошкоджувати вогнем що небудь по поверхні. || Очищати за… … Український тлумачний словник