-
1 causer
-
2 author
n1) автор, письменник2) творець3) винуватець, ініціатор* * *I n1) автор, письменник; твори автора2) творець; ініціатор, винуватець ( чого-небудь)3) peл. ( the Author) Бог, ТворецьII vбути автором ( чого-небудь), написати ( що-небудь); створити, скласти ( план); винайти ( модель) -
3 begetter
-
4 causer
-
5 principal
1. n1) глава; начальник; патрон; принципал2) ректор університету; директор коледжу3) амер. директор школи4) провідний актор, провідна актриса; «зірка»5) головний боржник6) юр. головний злочинець (винуватець)7) дуеліст, учасник дуелі8) фін. капітал, загальна сума9) буд. крокви2. adj1) головний, основнийprincipal reserves — військ. загальний резерв
2) провіднийprincipal boy — актриса, що виконує провідну роль хлопчика (юнака) у дитячому спектаклі
3) грам. головнийprincipal challenge — юр. відхилення присяжного через очевидну упередженість
* * *I n1) глава, начальник; патрон, принципал2) ректор університету; директор коледжу; директор школи3) провідний актор або провідна актриса4) дуеліст, учасник дуелі6) юp. головний злочинець, винуватець7) юp. довіритель; комітент; замовник9) eк. капітальна сума; основна сума; капітал (сума, на яку нараховуються відсотки)10) eк. номінал векселя11) бyд. кроквяна ферма12) мyз. провідний виконавець; солістII a1) головний, основний; ведучий, провідний2) гpaм. головний -
6 slaughterer
n1) м'ясник, різник; гицель3) розм. скупник продукції у дрібних виробників; баришник4) збирач (скупник) утильсировини; лахмітник* * *n1) м`ясник ( на бойні); шкуродер2) винуватець або учасник масових убивств, кровопролиття; кат3) cл. скупник продукції у дрібних виробників; баришник; збирач, скупник утильсировини, лахмітник -
7 stirrer-up
nвинуватець; збудник; підбурювач* * *nвинуватець, збудник; підбурювач -
8 assaulter
нападник, суб'єкт злочинного нападу; особа, яка ображає (образила) дією; сторона, що напала (нападає), винуватець нападу; особа, яка погрожує (погрожувала) фізичним насильством -
9 author
1) автор, письменник; винний (ім.), винуватець; ініціатор; творець; винаходити ( модель)2) бути автором•- author of design
- author of discovery
- author of invention
- author of the crime
- author-publisher agreement
- author's
- author's alteration
- author's certificate
- author's copy
- author's priority
- author's right
- author's royalty -
10 principal
1) основна сторона; головний винуватець (злочинець); фактичний виконавець злочину; начальник; головний учасник; головний боржник; доручитель; принципал2) головний; провідний; відповідальний•- principal action
- principal administration
- principal administrator
- principal challenge
- principal claim
- principal clerk
- principal contract
- principal debtor
- principal establishment
- principal fact
- principal in the case
- principal in the first degree
- principal in the second degree
- principal intervener
- principal judicial body
- principal of a claim
- principal offence
- principal offense
- principal offender
- principal owner
- principal place of business
- principal proceeding
- principal proceedings
- principal security
- principal witness
- principals to the contract -
11 culprit
n1) винуватий; винуватець; провинник; злочинець2) юр. обвинувачуваний; підсудний* * *[`kelprit]n1) винний; злочинець2) юp. обвинувачуваний; підсудний -
12 degree
n1) ступінь, міраby degrees — поступово, потрошку
to a degree — розм. значно, значною мірою
2) ступінь споріднення3) ранг, звання, соціальний стан4) науковий ступінь, звання5) рівень6) (спортивний) розряд7) юр. тяжкість (злочину)8) градус9) грам. ступінь10) мат. степінь11) східець, сходинка* * *n1) рівень, ступіньdegree of safety — тex. запас міцності
by degrees — поступово, потроху
to a degree — значно; дуже
2) ступінь споріднення, коліно (тж. degree of relationship)3) положення, ранг; звання, учений ступінь; ( спортивний) розряд4) градус ( температурний); градус ( географічний)5) юp. тяжкість ( злочину)principal in the first degree — головний винуватець /злочинець/; principal in the second degree співучасник злочину; пособник, підбурювач
6) гpaм. ступінь7) мaт. степінь8) мyз. ступінь -
13 heartbreaker
n1) винуватець горя; той, хто розбиває серця2) сумна подія; причина глибокого суму3) кучер, локон, завиток -
14 nocent
-
15 perpetrator
nзлочинець; винуватець; порушник* * *nзлочинець; винний -
16 unacknowledged
adj1) невизнаний2) залишений без відповідіunacknowledged greeting — вітання, що залишилося без відповіді
3) що не дістав підтвердження (лист тощо)unacknowledged fault — вчинок, у якому не зізнався його винуватець
* * *a1) невизнанийunacknowledged greeting — привітання, що залишилося без відповіді; що не отримав підтверждення ( про лист)
an unacknowledged quotation — цитата без зазначення автора; прихована, цитата, що не взята в лапки
4) peл. нерозкаяннийunacknowledged fault — провина, в якій той, хто її має, не зізнався
-
17 villain
n1) лиходій; негідник; запеклий злочинець2) жарт. шибеник; пустун3) негативний герой, вража душа (в романі тощо)4) амплуа лиходія; актор на ролі негативних героїв5) селюк; неотесаний йолоп6) іст. кріпак* * *n.1) лиходій, негідник; злочинець; пустун, лиходій; the lіttle villain hіd my slіppers ця маленька негідниця /пустуха/ сховала мої туфлі2) негативний герой, лиходій (у романі, п’єсі)3) головний винуватець, корінь зла4) селючка5) іст. кріпак -
18 author
I n1) автор, письменник; твори автора2) творець; ініціатор, винуватець ( чого-небудь)3) peл. ( the Author) Бог, ТворецьII vбути автором ( чого-небудь), написати ( що-небудь); створити, скласти ( план); винайти ( модель) -
19 begetter
nрідко батько; винуватець; той, хто породив -
20 causer
- 1
- 2
См. также в других словарях:
винуватець — тця, ч. 1) Той, хто вчинив що небудь погане, скоїв злочин, провинився у чомусь. || чого. Той, хто є причиною чого небудь. 2) діал. Боржник … Український тлумачний словник
винуватець — [виенува/теиц ] а/ц :а, ор. а/ц:еим, м. (на) а/ц:еив і/ а/ц :у, мн. а/ц :і, а/ц :іў … Орфоепічний словник української мови
винуватець — 1) (чого той, хто спричиняє що н., зазв. погане), призвідник, призвідець, призвідця 2) (той, хто вчинив що н. погане, завинив у чомусь), винний, винуватий, провинник Пор. злочинець … Словник синонімів української мови
винуватець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
причинца — винуватець … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
винний — I ви/нен, ви/нна, ви/нне. 1) Який вчинив що небудь погане, скоїв злочин, провинився у чомусь. || Який є причиною чого небудь. || у знач. ім. ви/нний, ного, ч. Той, хто скоїв злочин, провинився у чому небудь; винуватець. 2) Який має борг. II а, е … Український тлумачний словник
винуватий — а, е. 1) Який вчинив що небудь погане, скоїв злочин, провинився у чомусь. || Який є причиною чого небудь. || у знач. ім. винува/тий, того, ч. Той, хто провинився у чому небудь; винуватець. 2) В якому виражається усвідомлення вини, провини. 3)… … Український тлумачний словник
винуватиця — і. Жін. до винуватець … Український тлумачний словник
привідець — рідко приво/дець, дця, ч., розм. 1) Призвідник бунту, змови і т. ін. || Заводій (звичайно на гулянці). || Той, хто є причиною чого небудь; винуватець. || Організатор чого небудь. 2) Те саме, що ватажок 1). || Організатор, ідейний, політичний… … Український тлумачний словник
призвідник — а, ч. Той, хто зачинає, організує що небудь. || Той, хто спричиняє що небудь. || Винуватець чого небудь … Український тлумачний словник
причинець — нця, ч., заст. Винуватець, призвідник … Український тлумачний словник
