-
1 винищений
I прич.истреблённый, уничто́женный; переведённый, изведённый, изничто́женный; пресечённый; изби́тыйII прил.уничто́женный -
2 винищений
wynyszczenyjприкм. -
3 consumable
adj1) споживаний, витрачуваний2) придатний для вжитку3) що може бути знищений (винищений)* * *I n; pl II a1) який споживається, використовується, витрачається; придатний до використання, споживання2) який можна знищити, винищити -
4 притравливать
притравить1) (травить, уськать) нацьковувати, нацькувати кого (псів);2) собак (приучать) - см. Втравливать;3) (прикармливать, приманивать) принаджувати, принадити, приваблювати, привабити їжею. [Принаджувати ведмедя медом];4) (луга, хлеб) випасати, випасти, витолочувати, витолочити, (о мн.) повипасати, повитолочувати що (луки);5) (извести всех травлей) попереводити, понищити, винищити, повинищувати (полюванням) кого. [Мисливці винищили (попереводили) усіх зайців];6) хим. - притравлювати, притравити що чим. Притравленный - нацькований; принаджений, приваблений (їжею); випасений, витолочений; винищений; притравлений. -ться - нацьковуватися, принаджуватися, приваблюватися (їжею); випасатися, витолочуватися; переводитися; притравлюватися.* * *несов.; сов. - притрав`ить1) охотн. вимуштро́вувати, ви́муштрувати2) ( натравливать) нацько́вувати, нацькува́ти3) ( отравлять) отру́ювати, отруї́ти -
5 wyniszczony
[виніщони]adj
См. также в других словарях:
винищений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до винищити. || ви/нищено, безос. присудк. сл. 2) прикм., рідко. Жалюгідний … Український тлумачний словник
винищений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
квага — и, ж. Винищений людиною ссавець роду кінь підроду зебра … Український тлумачний словник
