Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

(виливається)

  • 1 изливаться

    излиться литися, зливатися, злитися, ллятися, зіллятися, виливатися, вилитися и виллятися; спливати, спливти. [Мати любить дитину, і ця любов виливається на дитину повною мірою (М. Грінч.). Вчора зіллявся над нашим селом великий дощ (Звин.). Під образами горіла лямпадка; святочний настрій спливав з богів (Коцюб.)]. -литься на кого (о гневе, досаде и т. п.) - вилитися на кого, (разразиться) окошитися на кому. [Захаркові не випадало споритися з панією, досада його окошилася на Оксані (Крим.)]. Её печаль -валась в жалобах на судьбу - її журба виливалася (вимовлялася) гіркими жалями на долю.
    * * *
    несов.; сов. - изл`иться
    1) вилива́тися, ви́литися, -ллюся, -ллєшся и ви́ллятися, -ллюся, -ллєшся; ( проливаться) пролива́тися, проли́тися, -ллє́ться и пролля́тися, -ллє́ться; ( разливаться) розлива́тися, розли́тися, -зіллє́ться и розілля́тися, -ллє́ться; ( вытекать) витіка́ти, ви́текти, -тече
    2) перен. вилива́тися, ви́литися, злива́тися, зли́тися, розлива́тися, розли́тися

    \изливаться ва́ться в выраже́ниях благода́рности — уклі́нно дя́кувати, розсипа́ти подя́ки

    Русско-украинский словарь > изливаться

  • 2 emanative

    adj
    1) що випромінює (виливає, випускає, видихає)
    2) що випромінюється (виливається, випускається, видихається)
    * * *
    a
    1) який випускає, який випромінює
    2) який випускається, який випромінюється

    English-Ukrainian dictionary > emanative

  • 3 effuse

    I
    1. n
    пролиття; вилив, виливання
    2. adj
    1) що виливається; що ллється через вінця (через край)
    2) невтримний, нестримний
    3) бот. що розрісся; дуже поширений
    II
    v
    1) виливати; проливати
    2) випускати (рідину тощо); виділяти
    3) литися, виливатися, витікати
    4) вивергати (газ тощо)
    5) поширювати
    * * *
    I [i'fjuːs] a
    1) який виливається, який ллється через край; невтримний
    2) бoт. який розрісся, крислатий
    II [i'fjuːz] v
    1) виливати, проливати; випускати, виділяти; випромінювати; викидати (лаву, гірські породи)

    English-Ukrainian dictionary > effuse

  • 4 effusive

    adj
    1) експансивний, нестримний
    2) що витікає (виливається); що переливається через вінця (через край)
    3) геол. ефузивний; вивержений
    * * *
    [i'fjuːsiv]
    a
    1) експансивний, нестриманий
    2) який витікає, стікаючий; який виливається, переливається ( через край)
    3) гeoл. ефузивний, вивержений

    English-Ukrainian dictionary > effusive

  • 5 streaming

    1. n
    1) плин, хід, рух, перебіг
    2) витікання; лиття, проливання

    protoplasm streaming — біол. рух протоплазми

    3) промивання руди
    4) розподіл учнів по паралельних класах з урахуванням їхніх здібностей (в англійських школах)
    2. adj
    1) текучий, плинний; рухомий
    2) що ллється (виливається)
    3) що майорить (розвівається)

    streaming flags on the wind — прапори, які майорять на вітрі

    * * *
    I ['striːmiç] n
    1) протікання, витікання [див. stream2]
    2) гipн. промивання руди ( у проточній воді)
    3) система потоків ( у школах); розподіл школярів по класах залежно від їхніх здібностей, схильностей, т. п.
    II ['striːmiç] a
    який тече [див. stream2]

    English-Ukrainian dictionary > streaming

  • 6 effuse

    I [i'fjuːs] a
    1) який виливається, який ллється через край; невтримний
    2) бoт. який розрісся, крислатий
    II [i'fjuːz] v
    1) виливати, проливати; випускати, виділяти; випромінювати; викидати (лаву, гірські породи)

    English-Ukrainian dictionary > effuse

  • 7 effusive

    [i'fjuːsiv]
    a
    1) експансивний, нестриманий
    2) який витікає, стікаючий; який виливається, переливається ( через край)
    3) гeoл. ефузивний, вивержений

    English-Ukrainian dictionary > effusive

  • 8 ашхын

    який виливається через береги, через край, надлишковий О; поспішливий, стрімкий О.

    Урумско-украинский словарь > ашхын

  • 9 источать

    источить что
    1) (изливать) виливати, вилити що, випускати, випустити джерелом, дзюрком (цюрком) (журчащей струёй) що. Горы -чают целебные ключи - гори випускають цілющі джерела. -чать на кого свои милости - виливати, зливати на кого ласку свою, (одаривать) обдаровувати кого ласкою своєю, уласкавлювати кого; см. Изливать;
    2) см. Расточать. Источённый - вилитий. -ться - виливатися, вилитися, (струёй) дзюрити, (сплывать) спливати, сплисти. [Святочний настрій спливав з богів (икон) (Коцюб.)].
    * * *
    несов.; сов. - источ`ить
    1) (заставлять течь, проливать), вилива́ти, ви́лити и ви́лляти; (несов.: лить) ли́ти и лля́ти; ( точить) точити и сто́чувати, сточи́ти; ( разливать) розлива́ти, розли́ти и розілля́ти, розто́чувати, розточи́ти

    \источать ча́ть слёзы — вилива́ти (ли́ти, точи́ти) сльо́зи

    \источать ча́ть на кого́ свои́ ми́лости — вилива́ти (злива́ти) на ко́го свою́ ла́ску; ( одаривать) обдаро́вувати кого́ своєю ла́скою, уласка́влювати кого́

    2) (несов.: выделять из себя, испускать) розлива́ти, розто́чувати; ( запах) випуска́ти, видиха́ти

    \источать ча́ть арома́т — розлива́ти (ли́ти, видиха́ти) арома́т

    Русско-украинский словарь > источать

  • 10 лить

    ливать
    1) лити (н. вр. (і)ллю, (і)ллєш, (і)ллє, (і)ллємо, (і)ллєте, (і)ллють и пров. лию, лиєш, лиють; прош. лив, лила, лило, лили; буд. литиму: пов. н. лий), (зап.) (і)лляти (спрягается в н. вр. - а) как првдыдущ. глаг. и б) лляю, лляєш; прош. лляв, лляла, лляло, лляли; буд. ллятиму; пов. н. лляй), (наливать) сипати (сиплю, -плеш), (выливать, изливать, проливать) виливати, зливати, проливати, точити. [Нащо в море воду лить, коли море повне? (Номис). Грай, кобзарю! Лий, шинкарю! (Шевч.). Отруту в душі ллють (Франко). Але дармо лили воду в решето дюраве (Рудан.). П'є козак та горілочку, а шинкарочка сипле (Гнід.). Сип борщу! (Липовеч.). Сип горілку швидше! (Звин.). Іфігенія зливає вино і олій на вогонь (Л. Укр.). Точити горілку з барильця (Н.-Лев.)]. Лить кровь - лити (точити, проливати, розливати) кров. [Кров, як воду, точить (Шевч.)]. Лить слёзы - лити (лляти, проливати, виливати) сльози, лити (лляти, проливати) слізьми (сльозами). [Слізоньки лити (Грінч. III). Під чужим тином сльози виливать (Шевч.). Дрібними сльозами ллю (Гнід.). Плаче, ридає, дрібними сльозами проливає (Март.)]. Лить воду на руки - зливати воду на руки. Река льёт струи свои в море - ріка ллє (виливає, несе) свої хвилі в море. Цветы льют благовония - квітки ллють (точать, пускають, випускають) пахощі, пахнуть. Лить через край - лити (переливати) через вінця. Лить масло в огонь, перен. - доливати олії до вогню. Лить под что - лити (лляти) під що, підливати що;
    2) (отливать из как.-ниб. вещества) лити, виливати. Лить медь, чугун - лити мідь, чавун. Лить пули, пушки, колокола, статуи, свечи - лити, виливати кулі, гармати, дзвони, статуї, свічки. Лить колокола, пули (пускать утки) - дзвін великий лити (Номис), кулі лити (Номис), брехуна дзвонити; см. Колокол 1. Лить воск (гадая) - виливати воском. Курица льёт яйца - курка несе виливки, виливає яйця;
    3) (литься) литися (зап. ллятися), текти, (с силой) бурити; см. Литься 1. [Піт з лоба так і ллється (Київщ.). Бурить, як з барила (Сл. Гр.)];
    4) (о дожде) лити, (зап.) лляти, (во всю, ливмя, хлестать) пірити, піжити, репіжити, тюжити, пороти, (пров.) чустрити, хвостати. [Учора цілий день лив дощ (Київщ.). Ото лляє! (Брацлавщ.). А надворі дощ такий пірить (Основа). Дощ репіжить (Брацлавщ.). Дощ так і поре (Сл. Гр.)]; Срв. Ливмя. Начать лить - почати лити (пірити и т. д.), запірити, запіжити, зарепіжити. [Як почне пірити дощ, нитки сухої не лишилось (Липовеч.). Дощ запіжив, аж захлющав (Н.-Лев.)]. Лить, как из ведра - лити (зап. лляти), як (мов, немов) з відра (з луба, з рукава, з коновки), як відром, як з-під ринви. [Дощ тюжить, немов з відра ллє (Кониськ.). Дощ іллє, як з луба (Номис)].
    * * *
    1) ли́ти, лля́ти; (наливать из крана, бочки) точи́ти
    2) мет. лити, вилива́ти

    Русско-украинский словарь > лить

  • 11 литься

    1) (течь) литися (зап. ллятися), точитися, текти, сипатися, (пров.) хлянути; (сильно) ринути, бурити; (плавно: преимущ о звуках, свете и т. п.) плинути, плисти, линути. [Світло хвилями ллється з неба (Коцюб.). А вода хляне та й хляне (Черкащ.). Ринуло з неба ціле море світла (Васильч.). Чиста, хороша мова плине рівно (Єфр.). Небесні звуки линуть у душу (Тесл.)]. Беседа -тся - розмова ллється (точиться). [Як ллється розмова! (Н.-Лев.)]. Кровь -тся - кров ллється (точиться, плине, юшить), (струится) цебенить. [Точиться людська кров, і кінця-краю цьому не видко (Єфр.). З очей і уст пустилась кров плисти (Франко). З носів і уст юшила кров (Котл.). Так і цебенить кров (Черкащ.)]. Слёзы -тся - сльози ллються, (крупные) сиплються. [А серденько одпочине, поки сльози ллються (Шевч.). Сльози так і сипалися з карих оченят (Грінч.)]. -ться ручьём - цюрком (пров. дзюрком, джурком) литися (текти), джуркотіти (-кочу, -котиш), цебеніти. -ться через край - литися (переливатися) через вінця;
    2) (страд. з.: отливаться) литися, виливатися, бути виливаним.
    * * *
    1) ли́тися, лля́тися; точи́тися
    2) ли́тися, вилива́тися

    Русско-украинский словарь > литься

  • 12 источаться

    1) вилива́тися; ли́тися (ллє́ться) и лля́тися (ллє́ться); точи́тися, -читься, сто́чуватися; розлива́тися, розто́чуватися
    2) розлива́тися, розто́чуватися; випускатися, видиха́тися

    Русско-украинский словарь > источаться

См. также в других словарях:

  • потік — то/ку, ч. 1) Річка (перев. невелика), струмок із стрімкою течією. || Маса води, що стрімко тече. || Маса якої небудь рідини, що швидко тече, виливається звідкись. || чого, який. Маса (повітря, світла, звуків і т. ін.), що поширюється звідкись,… …   Український тлумачний словник

  • лава — I и, ж. 1) Дошка (або кілька дощечок) на стояках (іноді – прикріплена до стіни), на яку сідають або кладуть, ставлять що небудь; ослін. || Дошка, прикріплена горизонтально до стіни пасажирського вагона, пароплава тощо, на якій сидять, лежать, а… …   Український тлумачний словник

  • екстравазат — у, ч. Кров, що виливається з кровоносних судин у тканини або порожнини організму людини й тварин; крововилив …   Український тлумачний словник

  • збігати — I зб ігати аю, аєш, док. 1) неперех. Піти кудись, зазвичай за чим небудь, і швидко повернутися. 2) перех. Швидко обходити якусь територію, побувати в багатьох місцях. II збіг ати а/ю, а/єш, недок., збі/гти, збіжу/, збіжи/ш, док. 1) Бігом… …   Український тлумачний словник

  • кратер — а, ч., геол. Лійкуватий отвір на вершині вулканічної гори, через якого під час виверження вулкана виливається лава, виходять гази, вилітають попіл, каміння тощо. || Частина ландшафту, що своєю формою нагадує кратер вулкана …   Український тлумачний словник

  • позбігати — I позбіг ати а/є, а/ємо, а/єте, док. 1) Стекти скрізь або в багатьох місцях (про рідину). || тільки мн., розм. Втратити частину вмісту рідини, яка виливається через край при закипанні (про все чи багато чогось). 2) тільки мн. Збігти куди небудь… …   Український тлумачний словник

  • лява — ви, ж. Пр. Лава; розтоплена маса, що виливається з кратера вулкана. В Татрах знаходиме сліды вульканічной ляви …   Словник лемківскої говірки

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»