-
1 проїжджа частина
road surface, traffic areaпроїжджа частина дороги — carriageway, carriage-way, roadway
проїжджа частина мосту — bridge roadway, bridge way, platform of bridge
-
2 проїжджа дорога
highway, public road, thoroughfare -
3 приїжджа
-
4 съезжать
несов.; сов. - съ`ехать1) з'їжджа́ти и з'їзди́ти (з'їжджу́, з'їзди́ш), з'ї́хати (з'ї́ду, з'ї́деш) и мног. поз'їжджа́ти\съезжать ха́ть на — бе́регмор. зійти́ на бе́рег
2) (уезжать откуда-л.) виїжджа́ти, ви́їхати, -їду, -їдеш и мног. повиїжджа́ти; ( с квартиры) вибира́тися, ви́братися, -беруся, -берешся и мног. повибира́тися; ( переезжать) переїжджа́ти, переї́хати, -ї́ду, -ї́деш и мног. попереїжджа́ти3) (сдвигаться с места, сползать) зсо́вуватися, -вується и зсува́тися, зсу́нутися и мног. позсо́вуватися и позсува́тися, з'їжджа́ти, з'ї́хати и мног. поз'їжджа́тиша́пка \съезжать хала на заты́лок — ша́пка з'ї́хала (зсу́нулася) на поти́лицю
-
5 объезжать
объехать1) (в объезд ехать) об'їздити, об'їжджати, об'їхати, колувати, обколувати кого, що; (что-либо, едущих или идущих) обминати, обминути, поминати, поминути;2) вокруг чего - об'їздити, об'їхати що. [Об'їхав землю навкруги].* * *I несов.; сов. - объ`ехать1) об'їжджа́ти и об'їзди́ти, об'ї́здити и об'ї́хати и пооб'їжджа́ти и пооб'їзди́ти; ( оставлять в стороне) обмина́ти, обмину́ти и пообмина́ти, омина́ти, омину́ти2) ( перегонять) переганя́ти, перегна́ти и попереганя́ти, випереджа́ти, ви́передити; об'їжджа́ти, об'ї́хати3) ( обманывать) обду́рювати, обдури́ти; об'їжджа́ти, об'ї́хатиII несов.; сов. - объ`ездить1) ( приучать к езде лошадь) об'їжджа́ти и об'ї́жджувати, об'ї́здити, виї́жджувати, ви́їздити2) ( побывать во многих местах) об'їжджа́ти и об'їзди́ти, об'ї́здити и об'ї́хати и пооб'їжджа́ти и пооб'їзди́ти -
6 съезжаться
несов.; сов. - съ`ехатьсяз'їжджа́тися, з'ї́хатися (з'ї́деться), з'їзди́тися (з'їзди́ться), поз'їзди́тися, мног. поз'їжджа́тися, поназ'їжджа́тися, поназ'їзди́тися; ( наезжать) наїжджа́ти и наїзди́ти (наїзди́ть), наї́хати, -ї́де и мног. понаїжджа́ти и понаїзди́ти и понаї́хати -
7 взъезжать
взъехать куда, на что виїздити, (сов.) виїхати, наїздити, (сов.) наїхати, з'їхати. [Виїздили на круту гору, і коні дуже потомилися. Виїздючи на греблю, з'їхали на камінюку і обернулися].* * *несов.; сов. - взъ`ехатьвиїжджа́ти и виїзди́ти, ви́їхати и мног. повиїжджа́ти и повиїзди́ти, з'їжджа́ти и з'їзди́ти, з'їхати и мног. поз'їжджа́ти -
8 наезжать
наездитьI. 1) (лошадь) виїжджати и виїжджувати, виїздити коня, принатурювати, принатурити коня до їзди, (о мног.) повиїжджувати, попринатурювати. жать, -дить гончих - принатурювати, принатурити гончаків до (в)ловів (полювання);2) (дорогу) натирати, натерти, утирати, утерти, протирати, протерти, (преимущ. колёсной повозкой) накочувати, накотити, (о мног.) понатирати, понакочувати и т. п. [Сюдою возили дерево з лісу, - добре втерли дорогу (Брацлавщ.). Протерли шлях мужицькі сани (Франко)];3) (выручать ездой) наїжджати и наїздити, наїздити, виїздити що. [Я його в борг вожу: карбованців на п'ять наїздить та й заплатить одразу (Київщ.). Які наші заробітки візницькі: трьох карбованців за день не виїздиш! (Богодухівщ.)];4) (ездить много) наїжджувати, наїздити, виїздити; (изв. время) проїжджувати, проїздити, поїздити, попоїздити, виїздити. Кто много ездит, много -дит - хто багато їздить, багато наїздить (виїздить). Наезженный -1) виїжджений, принатурений, повиїжджуваний, попринатурюваний до їзди, уїжджений, їжджалий;2) натертий, у[про]тертий, накочений, понатираний, понакочуваний и т. п., (только о колёсном пути) битий. [Санна дорога уже накочена, слизька (Черняв.)];3) наїжджений, виїжджений;4) наїжджений, виїжджений; проїжджений, (по)поїжджений. -ться -1) виїжджатися, бути виїжджуваним, виїждженим, повиїжджуваним и т. п.;2) натиратися, натертися, понатиратися; бути натираним, натертим, понатираним и т. п.;3) наїжджатися и наїздитися, бути наїжджуваним, наїждженим, виїждженим;4) наїжджуватися, бути наїждженим и т. п.;5) (вдоволь, сов.) - см. отдельно Наездиться.II. Наезжать, наехать -1) на кого, на что - наїжджати и наїздити (-їжджу, -їздиш), наїхати, (о мног.) понаїжджати на кого, на що. [Наїхав на камінь (Київщ.)];2) (едучи приближаться) над'їжджати и над'їздити, над'їхати куди, до чого;3) (встречать в пути) натрапляти, натрапити на кого, на що, стріч[в]ати, стрі(ну)ти, зустріч[в]ати, зустріти кого, що;4) (приезжать во множестве) наїжджати и наїздити, наїхати, понаїжджати и понаїздити. [Багато знайомих наїздять до нас літувати (Богодухівщ.). Наїхали подоляни з Подолу (Метл.). Наїхало гостей повен двір (Брацл.). Понаїжджають у гості (Канівщ.). Звідусіль понаїздили люди (Київщ.)];5) (бывать наездом; нападать, несов.) наїжджати и наїздити, доїжджати и доїздити. [Пан-отець у нас доїжджає, а живе на парафії вдовиця (Свидн.). Ой, як узяли вражі здобичники часто до нас доїздити (Метл.)];6) (насовываться) насуватися и насовуватися, насунутися, (о мног. или во мн. местах) понасуватися и понасовуватися.* * *I тж. на`езживать; несов.; сов. - на`ездить1) наї́жджувати, наї́здити2) ( дорогу) уторо́вувати, и торува́ти, уторува́ти, утира́ти, уте́рти (утру́, утре́ш), наї́жджувати, наї́здити, уї́жджувати, уїздити; ( накатывать) нако́чувати, накоти́ти, и мног. понако́чувати3) ( лошадь) наї́жджувати, наї́здити, виї́жджувати, ви́їздити, об'їжджа́ти и об'їзди́ти (об'їжджу́, об'їзди́ш), об'ї́здитиII несов.; сов. - на`ехатьнаїжджа́ти и наї́здити, наї́хати, и мног. понаїжджа́ти и понаї́здити -
9 подъезжать
подъехать1) подо что - під'їжджати, під'їздити (-їжджу, -здиш), під'їхати під що;2) куда (едучи приближаться) - під'їжджати, під'їздити, під'їхати, (о мног.) попід'їжджати, попід'їздити до чого, до кого, під що (напр., під ґанок (крыльцо), над'їжджати, над'їздити, над'їхати до чого, (реже: быстро подъехать) надбігати, надбігти. [Під'їхав до вогню, дивиться - лежить змій (Рудч.). Коляса над'їхала до глибокого яру (Леонт.)];3) -ть к кому (подольщаться) - підходити, підійти до кого и під кого, заходити, зайти коло кого и до кого, підсипатися, підсипатися до кого, підмощуватися, підмоститися під кого; срв. Подольщаться, Заискивать. Вишь с чем -ехал - бач з чим підійшов (під'їхав).* * *несов.; сов. - подъ`ехать1) під'їжджа́ти и під'їзди́ти, під'ї́хати и попід'їжджа́ти и попід'їзди́ти; ( приезжать) над'їжджа́ти и над'їзди́ти, над'ї́хати2) ( подольщаться) під'їжджа́ти и під'їзди́ти, під'ї́хати, підсипа́тися, підси́патися -
10 проезжать
проехать1) (мимо чего) проїжджати, проїздити, проїхати, минати, поминати, поминути що. [Усюди, де не проїздив Кобза, народ ворушився (Стор.). Стоїть циган на снігу, мужик проїжджає (Рудан.). Козаки на байдаках пороги минали (Шевч.). Ми вже той хутір поминули (Зміїв. п.)]. -хать в карете, верхом, четвёркою - проїхати в кареті; проїхати, пробігти верхи (конем), четвернею. [Пан четвернею пробіжить (М. Вовч.)];2) (по известному месту, по чём-л. из конца в конец) переїжджати, переїздити, переїхати чим или що, проїжджати, проїздити, проїхати чим или що. [Спочину, заким піски переїдемо (Кониськ.). Як переїдеш Вересоч, так їдь куди хоч (Номис). Переїхав лісом. Над вечір другого дня він уже переїздив Києвом (Крим.). Проїхали поле, проїхали друге (Чуб.). Переїхали поле, переїхали друге, а на третім чистім полі кінь ся спотикає (Чуб.). Тридцять семисотних верст, іще з гаком, не спочиваючи переїхав (Квітка)]. -едем-ли дорогой? - чи проїдемо сюдою? Когда -жают по мостовой, то у нас в доме окна дрожат - як проїздять (переїздять) бруком, то в нашому будинку шибки дрижать;3) (известное расстояние) проїжджати, проїздити, проїхати, в'їжджати, в'їздити, в'їхати. [Проїхав дві верстви. Ще сей посланець може й верстви не в'їхав (Свидн.). Виїздили ми пізно, в'їздили мало (Корол.)]. -жать сто километров в час - в'їздити, проїздити, пробігати сто кілометрів за(на) годину. - жать, -хать быстро - пробігати, пробігти, проскочити; (известное расстояние) перебігати, перебігти. [Проскочили ми так іще станцій зо три (Грінч.)]. -хать рысью - проїхати тюпки, вклус, клусом, труськом. -хать шагом - проїхати ходою, ступою. -хать цугом - витягом, упростяж проїхати.* * *I несов.; сов. - про`ехатьпроїжджа́ти и проїзди́ти, прої́хати; (через что-л.) переїжджа́ти и переїзди́ти, переїхати (що, через що); (мимо кого-чего-л.) минати, мину́ти, промина́ти, промину́ти, помина́ти, помину́ти (кого-що)II несов.; сов. - про`ездить1) ( лошадь) прої́жджувати и проїжджа́ти, прої́здити2) (несов.: истратить на проезд) проїзди́ти3) (несов.: провести определённое время в езде) проїзди́ти -
11 уезжать
несов.; сов. - у`ехать1) ї́хати, пої́хати; ( выезжать) виїжджа́ти и виїзди́ти, ви́їхати и повиїжджа́ти и повиїзди́ти; ( отъезжать) від'їжджа́ти и від'їзди́ти, від'ї́хати; ( отправляться) відправля́тися, відпра́витися; (двигаться, трогаться) руша́ти, ру́шити, вируша́ти, ви́рушити; (покидать что-л.) покида́ти, поки́нути, залиша́ти, зали́шити2) (проезжать какое-л. расстояние) проїжджа́ти и проїзди́ти, прої́хати -
12 entrant
1. n1) той, хто входить (в'їжджає)the last entrant — людина, яка зайшла останньою
3) учасник (змагання тощо)4) гість, відвідувач2. adj1) який входить (в'їжджає)2) який вступає (до учбового закладу)* * *[`entrant]n1) той, хто входить, в'їжджаєan illegal entrant — іммігрант без візи; людина, що нелегально в'їхала в країну
2) абітурієнт; вступник ( до навчального закладу); той, хто вступає ( у спілку); кандидат на посаду -
13 выезжать
выехать виїздити, виїзджати, виїхати, від'їздити, від'їзджати, від'їхати, (двигаться с места) вирушати, вирушити, рушити. Выезжать на гору, припрягая лошадей, волов - бичуватися, вибичуватися. [Ми раз-у-раз бичуємося, їдучи на цю гору (Поділля)].* * *I несов.; сов. - в`ыехать( уезжать) виїжджа́ти и виїзди́ти, ви́їхати и мног. повиїжджа́ти и повиїзди́тиII несов.; сов. - в`ыездить1) ( приучать лошадь к езде) виї́жджувати, ви́їздити; об'їжджа́ти и об'їзди́ти и об'ї́хати2) (сов.: заработать ездою; побывать всюду) ви́їздити; ( изъездить) з'ї́здити, об'їхати -
14 отъезжающий
від'їжджий, той, хто від'їздить.* * *1) прич., в знач. прил. яки́й (що) від'їжджа́є (від'їзди́ть), від'їжджа́ючий2) в знач. сущ. від'їжджа́ючий, -ого -
15 подъезжание
1) під'їжджання під що;2) під'їжджання, над'їжджання, надбігання до чого, до кого;3) (заискивание) підходи до кого, забіги (-ів, мн. м. р.) до кого, коло кого, підсипання до кого, підмощування під кого; срв. Заискивание. [Вона на всі його забіги наче й не дивиться (Харк.)].* * *1) під'їжджа́ння; над'їжджа́ння2) під'їжджа́ння, підсипа́ння -
16 приезжать
приехать приїздити, приїжджати, приїхати, наїхати, (о мног.) поприїздити, поприїжджати, понаїжджати, (временами) доїжджати. [Одні виїздили, другі приїздили (Стор.). Наїхали гості (Звиног.). Панотець у нас доїжджає (Свидн.)]. -хать за кем, чем - приїхати по кого, по що. [Приїхала по свою наймачку (Неч.-Лев.)]. -хать неожиданно - приїхати несподівано, набігти. -хать на своих, на двоих - приїхати батьківськими (кіньми), на батьківських, на своїх некуплених. -хать в гости к кому - пригостити до кого. -езжающий по временам - наїз(д)ний. [Наїздний піп].* * *несов.; сов. - при`ехатьприїжджа́ти и приїзди́ти, приї́хати и поприїжджа́ти и поприїзди́ти -
17 проезжий
1) прил. - проїздний, переїздний. [Перевулок був вузенький, тихий, майже не проїздний (Конис.)]. -езжая дорога - проїздна дорога, трахтовий (возовий) шлях. [Десь-то ми, видно, збились з проїздної дороги (Корол.)];2) прил. и сущ. -езжий, -езжая - подорожній, -ня, проїжджий, проїжджа, проїжджачий, -ча, переїжджий, -їжджа. [Подорожні їдять у шинку (Грінч.). Подорожня пані (Куліш). Тут обідало все село, обідали прохожі, проїжджачі (Н.-Лев.). Переїжджий студент (Крим.)].* * *1) прил. проїзни́й, прої́жджий2) (прил.: путешествующий) прої́жджий, переї́жджий, подоро́жній3) в знач. сущ. прої́жджий, -ого, переї́жджий, подоро́жній, -нього, проїжджа́чий -
18 уезживать
прост.; несов.; сов. - у`ездить1) (укатывать, утрамбовывать) уїжджа́ти, уї́здити, уторо́вувати, уторува́ти2) ( измучивать ездой) заїжджа́ти, заї́здити и позаїжджа́ти, заганя́ти, загна́ти и позаганя́ти, несов. заганя́ти -
19 entrant
1) особа, яка в'їжджає до країни; іммігрант; кандидат на посаду; особа (країна тощо), яка вступає2) який в'їжджає (до країни); який заступає на посаду; який приступає до виконання обов'язків -
20 advance party
1) група працівників, що виїжджає в країну, місто для підготовки до візиту державного діяча, кандидата на президентських виборах2) вiйcьк. головна похідна застава; мop. передова група десанту3) група фахівців, що виїжджає на місце для підготовки робочого майданчика, комунікацій
См. также в других словарях:
ріжджа — і, ж., зах. Хмиз … Український тлумачний словник
переїжджий — а, е. Який переїздить з одного місця в інше, проїжджає щось. || у знач. ім. переї/жджий, джого, ч.; переї/жджа, джої, ж. Людина, що переїздить з одного місця в інше, проїжджає щось … Український тлумачний словник
проїжджий — а, е. 1) Який проїжджає десь або повз кого , що небудь (про людей або засоби пересування). 2) у знач. ім. прої/жджий, джого, ч.; прої/жджа, джої, ж. Той, хто проїжджає повз когось, через щось, їде куди небудь, у якомусь напрямку; людина, яка… … Український тлумачний словник
проводити — I провод ити див. проводити. II пров одити прова/дити, джу, диш, проводжа/ти, а/ю, а/єш, рідко прово/джувати і прова/джувати, ую, уєш, недок., провести/, еду/, еде/ш; мин. ч. прові/в, вела/, вело/, рідко проводи/ти, воджу/, во/диш і діал. пров … Український тлумачний словник
транзитний — а, е. Пов язаний із транзитом, який ґрунтується на транзиті. Транзитна торгівля. || Який має прямий квиток до місця призначення. || Признач. для транзитників. Транзитний зал. || Пов язаний із транзитом (у 1 знач.). || Який надає право транзиту,… … Український тлумачний словник
в'їжджати — 1 дієслово недоконаного виду потрапляти в середину в їжджати 2 дієслово недоконаного виду долати якусь відстань … Орфографічний словник української мови
заїжджати — 1 дієслово недоконаного виду в їжджати; їхати кудись далеко; збочувати з дороги заїжджати 2 дієслово недоконаного виду привчати до ходіння в упряжі або під сідлом про коней … Орфографічний словник української мови
об'їжджання — 1 іменник середнього роду, істота об їзд навколо чогось або повз щось; відвідання багатьох місць об їжджання 2 іменник середнього роду навчання коня; перевірка … Орфографічний словник української мови
об'їжджати — 1 дієслово недоконаного виду їхати навколо; обминати; бувати в багатьох місцях об їжджати 2 дієслово недоконаного виду привчати коня до їзди; перевіряти придатність рідко … Орфографічний словник української мови
позаїжджати — 1 дієслово доконаного виду заїхати куди небудь про багатьох позаїжджати 2 дієслово доконаного виду заїздити, замучити їздою багатьох … Орфографічний словник української мови
пооб'їжджати — 1 дієслово доконаного виду їздячи, побувати в багатьох місцях пооб їжджати 2 дієслово доконаного виду привчити ходити в запряжці чи під сідлом про багатьох коней … Орфографічний словник української мови
