-
1 капялюш
брилькапелюхшляпа -
2 straw
1. n1) солома2) соломина, соломинка3) соломка4) бриль, солом'яний капелюх5) дрібницяa man of straw, straw man — а) солом'яне опудало; б) ненадійна (несерйозна) людина; в) фіктивна особа; г) уявний противник
a straw in the wind — натяк; попередження; вказівка
a straw ballot (амер. vote) — попереднє голосування
to catch (to clutch, to grasp) at a straw — хапатися за соломинку
2. adj1) солом'янийstraw hat — бриль; солом'яний капелюх
2) блідо-жовтий3) ненадійний, сумнівнийstraw baler — с.г. соломопрес
straw binder — с.г. соломов'яз
straw carrier — с.г. соломотранспортер
straw cutter — с.г. соломорізка
straw dump — с.г. соломокопнувач
straw flower — бот. безсмертник, сухоцвіт
straw press — с.г. соломопрес
straw trusser — с.г. соломов'яз
* * *I [strxː] n1) солома5) дрібниця, дріб'язок6) блідо-жовтий колір, колір соломи ( straw colour)II [strxː] aсолом'яний; = straw-coloured; ненадійний, сумнівний -
3 boater
n1) човняр на каналі2) весляр3) розм. канотьє, великий бриль* * *n1) човняр на каналі; той, хто катається на човні; весляр2) канотьє, чоловічий солом'яний капелюх -
4 flat
1. n1) площина, плоска поверхня2) рівнина, низина3) фаска, грань4) мілина; плоска обміль5) плоскодонка; баржа; шаланда6) широкий неглибокий кошик7) pl черевики без підборів8) амер. крислатий бриль9) розм. роззява; тупоголовий10) муз. бемоль11) амер., розм. спущена шина12) буд. настил13) бойок молотка14) зал. горизонтальна ділянка15) квартира (розташована на одному поверсі)16) pl будинок з кількох квартир17) поверх2. adj1) плоский, рівний; горизонтальний2) розпластанийto knock smb. flat — збити когось з ніг
3) що перебуває в тій самій площині4) нерельєфний5) мілкий, неглибокий6) плоскодонний (про судно)7) без підбора, на низькому підборі8) друк. флатовий (про папір)9) нудний, нецікавий; монотонний; в'ялий10) дурний; тупий11) пригнічений12) несмачний13) глухий, невиразний; фальшивий14) муз. бемольний15) тьмяний (про фарбу); бляклий; матовий16) фот. неконтрастний17) прямий, категоричний, ясний, остаточний3. adv1) плоско, рівно, гладко2) плиском, навзнаки3) ясно, прямо, категорично4) цілком5) точно, якраз6) фін. без процентів4. v1) робити рівним (гладким); вирівнювати2) надавати матового відтінку3) муз. знижувати на півтонуflat out — а) сходити нанівець; б) не справдити надій
* * *I [flʒt] n1) площина, плоска поверхня2) фаска, грань3) рівнина, низина; обмілина; плоска мілина або банка; низький берег4) плоскодонка; баржа; шаланда6) pl туфлі без підборів7) aмep. солом'яний капелюх з низькою тулією е широкими крисами8) cл. роззява, йолоп; тупиця9) мyз. бемоль10) театр. задник11) гриб-шляпух12) aмep. спущена шина13) cл. журнал великого формату, надрукований на тонкому папері14) гeoл. горизонтальний пласт; пологий покладflat wall — гipн. підошва пласта
15) бyд. настил16) тex. бойок молотка17) зaл., гipн. горизонтальна ділянка18) = flatcar19) гipн. приствольний двір ( у шахті)II [flʒt] a1) плоский, рівний, гладкий2) який простягся у всю довжину, плиском3) ( який знаходиться) у тій же площині; нерельєфний, плоский4) дрібний, неглибокий5) плоскодонний ( про судно)6) без підборів, на низькому каблуці7) штабовий, смуговий ( про залізо)8) вiйcьк. настильний9) пoлiгp. несфальцьований; листовий, флатовий ( про папір)10) гeoл. Полого спадний11) нудний, нецікавий; вя'лий, монотонний; заяложений ( про жарт); тупий, дурний12) кoм. млявий, нежвавий ( про торгівлю)13) у поганому настрої, пригнічений14) який видихався, позбавлений смаку (про пиво, газовану воду); який спустив повітря, спущений ( про шину); cл. без гроша, який розорився15) однаковий, однорідний16) неясний, глухий, нечистий, фальшивий17) мyз. бемольний; малий ( про інтервал)19) фoтo неконтрастний20) гpaм. який не має частки to ( про інфінітив); який не має відповідного граматичного або словотворчого показника (прислівник без-1у и т. п.)21) гpaм. середнього підйому ( голосний); дзвінкий ( про приголосний)22) прямий, ясний, певнийIII [flʒt] adv1) плоско, рівно, гладко2) плиском3) ясно, прямо, виразно, певно, категорично; зовсім4) точно, саме, рівно5) eк. без відсотківIV [flʒt] nblock of flats — багатоквартирний будинок; pl будинок, який складається з декількох таких квартир
2) поверх -
5 mushroom
1. n1) гриб2) печериця3) те, що швидко виникає (виростає)4) розм. вискочка5) розм. жіночий солом'яний капелюх (бриль) з опущеними крисами6) військ. грибоподібна хмара (під час ядерного вибуху)2. v1) збирати гриби, ходити по гриби2) амер. рости (швидко) як гриби3) швидко поширюватися (про пожежу)4) військ. починати просування в різних напрямах* * *I n1) ( їстівний) гриб; бoт. печериця2) що-небудь, що швидко виникає або виростає3) вискочка4) "гриб", жіночий солом'яний капелюх5) вiйcьк.; жapг. грибоподібна хмара ( при атомному вибуху)6) парасолькаII a2) який росте як гриби; виникаючий як з-під земліIII v1) збирати гриби, ходити по гриби2) aмep. рости ( швидко) як гриби; швидко поширюватися3) вiйcьк. починати просування в різних напрямках -
6 sailor
n1) моряк; мореплавець2) матрос3) вітрильне (парусне) судноsailor hat — жіночий солом'яний капелюх, бриль
sailor's yarn — амер. неправдоподібна розповідь, фантастична повість
to be a bad (a good) sailor — погано (добре) переносити морську хитавицю
* * *n1) моряк; мореплавець; матросsailor boy — юнга; новачок, салага
2) icт.; = sailer I3) = sailor-hat -
7 гречневик
гречишник стовпець, гречушка. [Я й стовпців наїмсь (Квітка)].* * *1) кул., диал. греча́ник2) ( род шляпы) бриль, -ля́, капелю́х -
8 заламывать
заломать, Заламливать (заломлять), заломить1) заламувати и заламлювати, заламати, заломлювати, заломити, (о мног.) позаламувати, позала[о]млювати; (ветви для приметы) клячити, поклячити, приломлювати, приломити; (угол страницы) загинати, загнути. [Заламав білі руки, став собі думати (Чуб. V). Заломлює руки (Л. Укр.). Оце поклячили усі дерева - тепер уже не буде крадіжки (Мирг. п.)];2) (шапку) заламувати, заламати, заломлювати, заломити, напинати, напнути набакир. [Попереду отаман заломить бриль набакир (Греб.)];3) -ливать, заломить (запрашивать чрезмерно) - ломити, заломити, загинати, загнути, заправляти, правити, заправити гилити, загилювати, загилити. [Куме! кажіть менше… ломіть менше (Мирн.)]. -мить слишком уж дорого - загилити; (образно) заправити як за рідного батька. [Загилив аж тридцять карбованців (Звин.)]. -мило, безл. - заломило, закрутило, почало ломити, крутити. У меня -мило руку - почало мені ломити (крутити) руку. Заломанный, Заломленный - зала[о]маний, заломлений; приломлений, клячений, поклячений; (о цене) заправлений, загилений. -ться -1) заламуватися и заламлюватися, заламатися, заломлюватися, заломитися, (о мн. или местами) позаламуватися, позаломлюватися;2) -ломаться (начать чиниться) - почати (стати) маніритися, маніжитися, закомизитися. -миться (загордиться) - запишатися, завеличатися, зачванитися, запиндючитися.* * *несов.; сов. - залом`ить1) зала́мувати, -мую, -муєш, залама́ти, зало́млювати, заломи́ти, -ломлю́, -ло́миш\заламыватьть ру́ки — зала́мувати, залама́ти (зало́млювати, заломи́ти) ру́ки
2) ( цену) зало́млювати, заломи́ти, загина́ти, загну́ти; заправля́ти, запра́вити3) (сов. безл.: начать ломить) поча́ти (-чне́) лама́ти (ломи́ти) -
9 лопух
бот.1) (Lappa major Gaertn.) лопух (-ху), лопушник (-ку), (соб.) лопушшя (-шшя, ср. р.), лопушня (-ні; ж. р.). [На дні рову, під лопухами, копицями гніздилися жаби Мирн.)]. Один куст или лист -ха - лопух (-ха), лопушина. [На голові бриль, як та здоровенна лопушина (Стор.)];2) см. Репейник.* * *бот.лопу́х, -а, собир. лопуши́ння, лопу́шшя -
10 лосниться
и Лоснуть лисніти(ся), вилискувати(ся), полискувати(ся), лищати, лощитися, лосняти, (слегка) пролискуватися, ільща[и]тися. [Садок блищав і лиснів, обсипаний ранньою росою, освічений сонцем (Н.-Лев.). Щоки лисніли від жиру (Грінч.). От щось лисніється, чи не вода? (Сл. Ум.). Чоботи вилискують дьогтем (Васильч.). Чорний сволок аж вилискувався на білій стіні (Коцюб.). Полискується бриль солом'яний, наче золотий (Основа). Молода кора на яблуні аж лищить (Черкащ.). Чорна борода хвилею спада і хвилею лощиться (М. Вовч.). Полики шовкові лосняють (Чуб. V). Волос у мене вже сріблом пролискується (Г. Барв.). Ой, у криниці вода ільщиться (Пісня)].* * *лисні́ти, лисні́тися, лисни́тися, вили́скувати, вили́скуватися, поли́скувати, поли́скуватися, лощи́ти, лощи́тися; диал. лища́ти -
11 наживать
нажить1) кого, что - наживати, нажити, набувати, набути кого, що и чого, надбавати, надбати, придбавати, придбати що и чого, приживати, прижити що, вижити чого, убиватися, убитися в що, (в большом колич.) принадбати, напридбати, понадбати чого, (о мног.) понаживати, понабувати кого, що и чого, понадбавати, попридбавати що и чого, повбиватися в що. [Що наживали, те й проживали (Кониськ.). Добро наживать (Рудч.). Вже не нажити йому другої такої дружини (М. Вовч.). А хоч і покинеш - плакати не буду, а я, молодая, другого набуду (Грінч. III). Садок у гаї розвели і пасіку чималу, - всього надбали (Шевч.). Кому понадбали добра цього? (Шевч.). Ну, вбивсь у хазяйство - тільки бриль та палічка! (Звин.)]. -вать, -жить работая - дороблятися, доробитися чого, приробляти, приробити, запрацювати що; (тяжёлой работой) загорювати що. [Доробився він великих достатків (Богодух.). Прижили, приробили хату (Звин.). А що загорюєш, те вночі прогайнуєш (Пісня)]. -жить хозяйничая - пригосподарювати и пригосподарити, загосподарювати и загосподарити що. -вать, -жить воруя - прикрадати, прикрасти що и чого. -жить друга, недруга - нажити приятеля (друга), ворога. [Не напоївши, не нагодувавши, ворога не наживеш (Номис)]. -жить беду, хлопот - напитати (собі) біди (лиха), клопоту, доскочити (собі) лиха, здобутися лиха, клопоту, набратися лиха, клопоту; (ходя куда-л.) доходитися лиха, клопоту. [Доскочив собі такого лиха, що од кольок у боках не міг ні сидіти, ни лежать (Яворн.). З тобою тільки лиха наберешся (Звин.)]. -вать, -жить славу - наживати, нажити, заживати, зажити, набувати, набути слави, здобувати, здобути, придбавати, придбати славу (и слави). [Ой, не знав козак, як славоньки - нажити (Хведор. Зб.)];2) -жить где, у кого, с кем - вижити, ужити, вибути де, в кого, з ким. [У його така вдача, що довго з ним не виживеш (не вживеш) (Київщ.)]. Нажитый и Нажитой - нажитий, набутий, надбаний, придбаний, прижитий, принадбаний, напридбаний, понаживаний и т. п.; прироблений, запрацьований; загорьований; при[за]господарьований, при[за]господарений; прикрадений. Худо -тое в прок нейдёт - неправдою наживши, не покористуєшся; з неправдою прийшло - з вітром пішло.* * *несов.; сов. - наж`итьнажива́ти, нажи́ти; ( приобретать) набува́ти, набу́ти, и мног. понабува́ти, сов. надба́ти и мног. понадба́ти\наживатьть [себе] врага — нажива́ти, нажи́ти [собі] во́рога
\наживать жить хлопот — нажи́ти (набра́тися, напита́ти) кло́поту, напита́ти ли́ха (біди)
-
12 нашивать
I. часто (частенько) носити; см. Носить.II. нашить1) что - нашивати, нашити що на що, пришивати, пришити що до чого, (о мног.) понашивати, попришивати; (заплату ещё) налатувати, налатати, (о мног.) поналатувати що чим. [Нашив стьожку на бриль (Сл. Ум.)]. -ть лодку - пришивати (прибивати), пришити (прибити) нашви до човна;2) чего - нашивати, нашити, понашивати, (одежды себе, своим) справляти багато чого, насправляти, (о мног.) посправляти чого. [Ти собі понашиваєш дорогих суконь (Н.-Лев.). Насправляла собі всякої одежі (Мирний)]. Нашитый -1) нашитий, пришитий, понашиваний попришиваний; налатаний, поналатуваний; прибитий;2) нашитий, понашиваний, справлений, насправлюваний, понасправлюваний. -ться -1) нашиватися, нашитися, понашиватися; бути нашиваним, нашитим, понашиваним и т. п.;2) (вдоволь, сов.) нашитися, попошити (досхочу), (о мног.) понашиватися.* * *I н`ашиватьмногокр.[ча́сто; часте́нько; не раз] носи́тиII нашив`атьнесов.; сов. - наш`итьнашива́ти, наши́ти, -шию, -шиєш и мног. понашива́ти -
13 Панама
1) (шляпа) панама, панамський бриль;2) (мошенничество) панама.* * *геогр.Пана́ма -
14 панама
1) (шляпа) панама, панамський бриль;2) (мошенничество) панама.* * *I( шляпа) пана́маII( мошенничество) пана́маIII( ткань) пана́ма -
15 проведывать
проведать1) что, о чём - довідуватися, довідатися, дізнаватися, дізнатися и дізнавати, дізнати про що, перевідувати, перевідати, перезнавати, перезнати що; см. Разузнавать; (расспросить) допитуватися, допитатися про що. [Про сі наради довідалися шахтарі (Черк.). Коли-б моя матінка не дізнала (Чуб.). Перевідувала, перезнавала, шукала, аде нічого не придибала (Черемшина)];2) кого - відвідувати, відвідати, навідувати, навідати, провідувати, провідати, перевідувати, перевідати, (реже) довідувати, довідати в кого, навідуватися, навідатися, довідуватися, довідатися до кого; см. Посещать, Навещать. [Я взяв бриль і пішов у село провідати свою знайому (Кониськ.). Матінко моя, відвідайте мене (Метл.). Зайшов гостей довідать (Шевч.). Вона в мене не обідала, тільки мене перевідала (Пісня)]. Проведанный -1) дізнаний;2) відвіданий, навіданий, провіданий, перевіданий.* * *несов.; сов. - пров`едать1) ( навещать) прові́дувати, прові́дати, наві́дувати, наві́дати, відві́дувати, відві́дати; диал. переві́дувати, переві́дати, несов. заві́дати2) (что, о чём - узнавать) дові́дуватися, дові́датися (про що), розві́дувати, розві́дати (що, про що), дізнава́тися, дізна́тися (про що); прознава́ти, прозна́ти, прові́дувати, прові́дати (що, про що), несов. прові́датися (про що) -
16 шляпа
1) капелю́х, капелю́ш; (преим. соломенная с широкими полями) бриль, -ля́; ( женская) капелю́шок, -шка, капелю́шик2) перен. тюхті́й, -тія́, маку́ха, маму́ла3) геол. шля́па -
17 Поля
у шляпы) криси (-сів); см. Поле. [Бриль з широкими крисами]. -
18 hat
[hæt]n1) капелю́х, бриль, ша́пкаtop hat — цилі́ндр
squash hat — м'яки́й, фе́тровий капелю́х
2) гірн. ве́рхній шар••to keep smth. under one's hat — трима́ти щось у секре́ті
-
19 straw
[strɔː] 1. n1) соло́ма; соло́мка2) соломи́нка3) бриль, соло́м'яний капелю́х4) дрібни́ця, дрі́б'язок••not to care a straw — ста́витися цілко́м ба́йду́же
the last straw — оста́ння кра́пля
to catch at a straw — хапа́тися за соломи́нку
a man of straw — 1) соло́м'яне опу́дало 2) ненаді́йна люди́на 3) підставна́ (фікти́вна) осо́ба 4) уя́вний проти́вник
2. adja straw in the wind — на́тяк, вказі́вка
1) соло́м'яний2) жовтува́тий, ко́льору соло́ми3) ненаді́йний, сумні́вний••straw vote амер. — неофіці́йне опи́тування ( для з'ясування настроїв)
-
20 kapelusz
[капелюш]mкапелюх, брильkapelusz z szerokim rondem / słomkowy — капелюх крислатий / солом'яний, шапка ( grzyba)
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Бриль — Бриль, Пауль Пауль Бриль Автопортрет, ок. 1600, музей школы дизайна в Род Айленде Имя при рождении … Википедия
Бриль — м. местн. Мужская широкополая соломенная шляпа. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
БРИЛЬ — Игорь Михайлович (род. 1944), джазовый пианист, композитор, педагог, заслуженный артист РСФСР (1987). Заведующий кафедрой музыкального искусства эстрады Российской академии музыки им. Гнесиных (с 1992), профессор (с 1996). Автор многих джазовых… … Русская история
бриль — сущ., кол во синонимов: 1 • шляпа (57) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
бриль — brillé блестящий. Краткое название брильянтов, блестящих ювелирных украшений, сверкающих драгоценностей. Слово вошло в обиход во Франции в начале 20 в. в связи с распространением стилей Ар Нуво и Ар Деко. Отсюда жаргонное брюль , брюлик (фр.… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
бриль — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
Бриль И. М. — БРИЛЬ Игорь Михайлович (р. 1944), джазовый пианист, композитор, педагог, засл. артист РСФСР (1987). Зав. кафедрой муз. иск ва эстрады Рос. академии музыки им. Гнесиных (с 1992), проф. (с 1996). Автор многих джазовых композиций и первого… … Биографический словарь
Бриль П. — Пауль Бриль Имя при рождении: Paul Bril Дата рождения: 1556 Место рождения: Антверпен Дата смерти: 7 октября 1626 Место смерти: Рим … Википедия
бриль — švelnusis rombas statusas T sritis zoologija | vardynas taksono rangas rūšis atitikmenys: lot. Scophthalmus rhombus angl. brill; pearl kite rus. бриль; гладкий калкан; гладкий ромб ryšiai: platesnis terminas – rombai … Žuvų pavadinimų žodynas
Бриль Игорь Михайлович — (р. 1944), джазовый пианист, композитор, педагог, народный артист Российской Федерации (1998). Заведующий кафедрой музыкального искусства эстрады Российской академии музыки им. Гнесиных (с 1992), профессор (с 1996). Автор многих джазовых… … Энциклопедический словарь
БРИЛЬ Игорь Михайлович — (р. 09 июня 1944), российский джазовый музыкант (фортепиано), композитор, руководитель ансамбля; народный артист РФ. Ученик Т.Д.Гутмана. В 1969 1974 дирижер Московского объединения музыкальных асамблей. С 1976 художественный руководитель отдела… … Энциклопедия кино