Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(болтать)

  • 1 болтать

    1) (жидкость) бовтати, колотити, калатати;
    2) дриґати, теліпати, колихати, баламкати, мотати. [Дриґає ногами. Баламкає руками. Не колихай ногами];
    3) ляпати, ляпати язиком, плескати, балакати, базікати, теревенити, патякати, блягузкати, лепетати, верзти, верзякати, варнякати, сокотати, блеяти, торохтіти, торочити, балдикати, белебенити;
    4) (на непонятном яз.) ґерґотіти (-тю, -тиш и ґерґочу, -чеш), цвенькати. [Ґерґотять по- турецьки. Чую, поляки щось цвенькають по-свойому]. Болтать весело - щебетати. Болтать попусту - дурно плескати, язиком горох товкти.
    * * *
    I
    1) ( жидкость) бо́втати, колоти́ти
    2) (чем-л. находящимся на весу) маха́ти; теліпа́ти; ( ногами) дри́ґати и дриґа́ти
    3) (безл.: самолёт) бо́втати, метля́ти
    II
    1) (говорить, пустословить) базі́кати, моло́ти, тереве́нити, бо́вкати, бе́вкати, цве́нькати, ля́пати (хля́пати, тріпа́ти) [язико́м], тріпа́тися; верзти́, верзя́кати, варня́кати, патя́кати, розпатя́кувати, плеска́ти, пащекува́ти
    2) (на каком-л. языке) бала́кати, цве́нькати, ґерґота́ти, ґерґоті́ти

    Русско-украинский словарь > болтать

  • 2 говорить

    о ком о чём
    1) казати [Що кажеш? Чи казали йому про це?], говорити, мовити, мовляти про кого, про що, за кого, за що, а теснее: (сообщать) промовляти, хвалитися кому (до кого). -ить в защиту кого - говорити в обороні кого, промовляти за ким, за чим. [Все промовляє за його невинністю]; (в приподнятом стиле) глаголати, правити. [Про божественне діло глаголати, про високі науки правити];
    2) (беседовать) балакати, розмовляти, гомоніти з ким про що, за що. -ить на каком-л. языке - говорити, балакати, гомоніти якоюсь мовою. [Говорити українською мовою (по-ураїнському, -ськи). Він по- німецьки не балакає]. -ить на многих языках - говорити багатьма мовами. -ить (болтать) на чужом языке - цвенькати, чесати, вирубати [По-московському так і чешуть. Ляхом вирубати (Кул.)], на непонятн. яз. - джеркотіти, ґерґотати;
    3) (поговаривать) славити [Славили, що в нього тітка відьма (М. Вовч.)], подейкувати, гудкати (срв. Болтать). Говорят - кажуть (люди) подейкують;
    4) (произносить речь) промовляти. [Ісус, промовляючи, каже]. Начинать (начать) говорить - знімати (зняти) мову, річ, голос. Начинать -ить (о ребёнке) - починати балакати, нарікати. Продолжать говорить - казати далі, провадити далі. Нечего (не стоит) и говорить - шкода й казати (говорити). Говорят (же) вам, что - казано-ж-бо вам, що… -ить, не стесняясь - говорити (казати) без обрізків, непримушено. -ить наобум - говорити навмання. -ить в тон кому - говорити під лад кому. - ить чьему-л. сердцу - промовляти до серця кому. -ить быстро, как трещётка, скороговоркою - дріботіти, дроботіти, чесати, торохтіти. -ить сквозь зубы - цідити. -ить басом - баса говорити. -ить вздор - см. Вздор. -ить без сознания, не давая отчёта себе в знач. слов - блудити словами. -ить пространно - розводитися. Красно говоришь - золоті в тебе уста. -ить про себя, в душе - казати на думці, до себе. -ить изустно - казати з уст. -ить так и этак (противоречиво) - двоїти, гнути сюди й туди. -ить обиняками - говорити на здогад. Говоря без обиняков - без сорома казка, без околичностей кажучи. Откровенно говоря - щиро кажучи, направду кажучи. Говоря словами чего-л. (пословицы) - мовляв (кажучи) чим (приказкою). Говоря словами такого то - мовляв (кажучи) словами когось, мовляв он-той. [Мовляв проф. Владимиров. Мовляв словами однієї з «недостойних» (Єфр.)]. Не говоря о чём-л. - поминувши щось. Коротко говоря - найшвидче сказати, коротко кажучи. Не с тобой говорят - не до тебе мова (річ). Ни слова не говорит - ні пари з уст, ані слівцем не п(р)охопиться. Не говоря дурного слова - не казавши лихого слова. Едва может -ить (голоса не хватает) - ледві голос подає, голосу не відтягне. Лишиться способности -ить - стратити мову. -ить будто заученное - вичитувати. Говорит как по писанному - каже, як з листу бере. Говорящий (прилаг.) - говорящий, говорющий. [Говорюща машина]. Неумеющий -ить (о ребёнке) - немовлящий. Срв. Болтать, Бормотать, Лепетать, Мямлить и т. п.
    * * *
    1) говори́ти, бала́кати; мовля́ти, гомоні́ти; (выражать в устной речи; высказывать) каза́ти, мо́вити, промовля́ти; ректи́
    2) (разговаривать, беседовать) говори́ти, розмовля́ти, бала́кати
    3) (свидетельствовать о чём-л.) сві́дчити, говори́ти, промовля́ти

    вообще́ (в су́щности) говоря́ — в знач. вводн. сл. взагалі (загало́м) ка́жучи

    Русско-украинский словарь > говорить

  • 3 молоть

    малывать
    1) молоти (мелю, мелеш, мелють) що. [Вода скрутить, вода змеле, вода зшеретує (Рудан.). Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи (Номис)]. -лоть рожь ячмень, пшеницу - молоти жито, ячмінь, пшеницю. -лоть кофе - молоти (терти) каву;
    2) (махать) махати, крутити. -лоть руками - махати (меляти) руками. Собака -лет хвостом - собака меле (махає, меляє, крутить) хвостом;
    3) (вздор, языком) молоти, плескати, верзти, верзякати, варнякати, лепетати, бовтати, калатати язиком, курзюкати, блягузкати, балдикати; срв. Болтать и Вздор. [Казна-що меле, аби не мовчати (Сл. Гр.). Випила лишню чарку, та й плеще не знати що (Проскурівна). Верзете казна-що (Крим.). Спиніть його! хай не верзяка! Цить! (Грінч.). Варнякаєте ви таке, що воно зовсім не до діла (Васильч.). Лепечете чорт-зна-що, аж слухати не хочеться (Звин.). Не помислиш уперед, що маєш казати, а так бовтаєш, як той бовтом бовтає (Франко). Ет, калатаєте язиком чорт-батька-зна- що (Липовеч.)]. Молотый - мелений, молотий. -тый кофе - мелена (терта) кава. -тая соль - терта сіль (р. соли). -ться - молотися, бути меленим. [Нехай твоє мелеться, не вибирай (Номис)].
    * * *
    1) моло́ти
    2) (пустословить, болтать) молоти, верзти́, верзякати, варня́кати, плескати, теліпа́ти

    \молоть языко́м — тріпати язиком

    Русско-украинский словарь > молоть

  • 4 пробалтывать

    проболтать
    1) (жидкость) збовтувати, сколочувати (час від часу) що, збовтати, сколотити що; побовтати, поколотити якийсь час що; срв. Взбалтывать;
    2) пробазікувати, пробазікати, протеревенити якийсь час; срв. Болтать 3;
    3) см. Пробалтываться и Выбалтывать 2. Проболтанный - збовтаний, сколочений.
    * * *
    I несов.; сов. - проболт`ать
    1) пробо́втувати, пробо́втати
    2) (несов.: взбалтывать в течение определённого времени) пробо́втати; ( ложкой) проколоти́ти
    II несов.; сов. - проболт`ать
    1) ( выбалтывать) вибо́вкувати, ви́бовкати; (выдавать тайну, секрет) вика́зувати, ви́казати
    2) (несов.: болтать в течение определённого времени) пробазі́кати, пробала́кати

    Русско-украинский словарь > пробалтывать

  • 5 tongue

    1. n
    1) язик

    coated (dirty, foul, furred) tongue — обкладений язик (хворого)

    2) мова
    3) манера говорити

    rough tongue — фуба мова, брутальність

    silver (smooth) tongue — красномовність, улесливість

    4) язик (страва)
    5) щось, що нагадує за формою язик
    6) геогр. коса
    7) стрілка терезів
    8) тех. шпунт, шип, гребінь
    9) дишло
    10) зал. вістря стрілки
    11) тех. хвостовик

    on the tongues of men — усі говорять про це; на устах у всіх

    to give (to throw) tongue — а) гучно говорити, репетувати; висловлюватися; б) подавати голос (про собаку)

    to have (to speak with) one's tongue in one's cheek — а) говорити нещиро; б) говорити глузливо (іронічно)

    to hold one's tongue, to keep one's tongue between one's teeth — тримати язик за зубами, мовчати

    to tie smb.'s tongue — примусити когось мовчати, не давати комусь говорити

    his tongue failed him — йому відібрало мову, йому заціпило

    to wag one's tongue — молоти язиком, просторікати

    he knows much who knows how to hold his tongue — присл. хто мовчить, той трьох навчить; слово — срібло, мовчання — золото

    2. v
    1) розмовляти, базікати
    2) говорити, вимовляти
    3) лаяти, ганьбити
    4) лизати
    5) буд. з'єднувати у шпунт
    * * *
    I n

    furred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)

    to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)

    to hang out ones tongue — висовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)

    the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]

    cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок

    2) мова; здатність мови

    the mother /native/ tongue — рідна мова

    no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте

    bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик

    rough tongue — груба мова, грубість

    silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість

    glib tongue — жвава /розв'язна/ мова

    4) кyл. язик
    5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок
    6) мyз. язичок
    7) тex. шпунт, шпилька, гребінь
    8) з.- д. остряк ( стрілки)
    ••

    on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх

    on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика

    to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати

    the words had been on his tongue — ці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком

    to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток

    to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити

    to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика

    to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати

    hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю

    to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого

    he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився

    to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.

    to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити

    his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може

    his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови

    ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати

    to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися

    to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює

    to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови

    to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів

    to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю

    to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик

    a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати

    the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет

    the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює

    he knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото

    II
    1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком
    2) разговарить, болтать

    to tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить

    3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени
    4) мyз. модулировать
    5) стр. сполучати в шпунт

    English-Ukrainian dictionary > tongue

  • 6 tongue

    I n

    furred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)

    to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)

    to hang out ones tongue — висовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)

    the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]

    cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок

    2) мова; здатність мови

    the mother /native/ tongue — рідна мова

    no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте

    bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик

    rough tongue — груба мова, грубість

    silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість

    glib tongue — жвава /розв'язна/ мова

    4) кyл. язик
    5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок
    6) мyз. язичок
    7) тex. шпунт, шпилька, гребінь
    8) з.- д. остряк ( стрілки)
    ••

    on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх

    on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика

    to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати

    the words had been on his tongue — ці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком

    to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток

    to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити

    to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика

    to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати

    hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю

    to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого

    he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився

    to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.

    to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити

    his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може

    his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови

    ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати

    to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися

    to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює

    to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови

    to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів

    to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю

    to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик

    a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати

    the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет

    the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює

    he knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото

    II
    1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком
    2) разговарить, болтать

    to tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить

    3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени
    4) мyз. модулировать
    5) стр. сполучати в шпунт

    English-Ukrainian dictionary > tongue

  • 7 балагурить

    базікати, теревені правити, т. точити, баляндрасити, баляси, баляндраси точити.
    * * *
    тереве́ні пра́вити (розво́дити, точи́ти), баляндра́сити, тереве́нити, баля́си (ля́си) точи́ти, баляндра́си пра́вити (торо́чити); ( болтать) базі́кати; ( шутить) жартува́ти

    Русско-украинский словарь > балагурить

  • 8 балакать

    диал., см. болтать II 1)

    Русско-украинский словарь > балакать

  • 9 городить

    городити. Городить вздор - верзти, верзякати, плескати. Что ты городишь? - що ти верзеш, плещеш? Срв. Вздор. И зачем было огород городить - навіщо було й заходжуватися коло цього діла? шкода часу і отласу!
    * * *
    1) (ставить ограду, огораживать) диал. городи́ти
    2) (говорить вздор, болтать) плести́, плеска́ти, верзти́ [дурни́ці, нісені́тниці]

    \городить чепуху́ (чушь) — пра́вити (плести́) сма́леного ду́ба, верзти́ дурни́ці (нісені́тниці)

    Русско-украинский словарь > городить

  • 10 забалтывать

    заболтать
    1) (языком) затеревенити, залепетати, починати, почати молоти, замолоти язиком. [Таке замолов язиком, що й слухати не хочеться. Залепетав усяку дурницю];
    2) (руками, ногами) замахати, зателіпати (руками, ногами);
    3) (тесто) забовтувати, забовтати, заколочувати, заколотити що (тісто).
    * * *
    несов.; сов. - заболт`ать
    1) забо́втувати, забовта́ти; (ложкой, мутовкой) заколо́чувати, заколоти́ти
    2) (сов.: начать болтать, двигать из стороны в сторону) замаха́ти; ( ногами) задри́ґати и задриґа́ти; ( самолёт) поча́ти (-чне́) бо́втати

    Русско-украинский словарь > забалтывать

  • 11 зуб

    1) (dens) зуб (-ба), (шутл.) рубак, їдак (-ка), макоїд (-да); мн. (у челов., животн.) зубы (dentes) - зуби (-бів). [Добрі зуби і камінь перегризуть (Номис)]. Передний зуб - передній зуб. Коренной зуб - кутній зуб, кутняк (-ка), (у жив.) жвач (-ча). Коренной задний зуб, зуб мудрости - череній зуб, череняк, зуб мудрости. Молочный зуб - молочний зуб, телячий зуб, мн. телячки (-ків). Глазной зуб - очний зуб. Волчий зуб - вовчий зуб. Зуб резец - сміюнець (- нця), (у жив.) різак (-ка), сікач (-ча). Зуб клык - ікло и кло, кливак, мн. ікла, кла (р. клів), кливаки (-ків). Вставной зуб - вставний зуб. Искусственный зуб - штучний зуб, роблений зуб. Мелкие -бы - дрібні зуби. -бы выпали - зуби повипадали, випали, посходили. Рвать -бы - рвати зуби, тягти, тягнути зуби, брати зуби. -бы прорезываются - зуби ріжуться. -бы шатаются - зуби хитаються. -бы болят у кого - зуби болять кого. У меня болят -бы - мене болять зуби. Лишить -бов кого (обеззубить) - збеззубити кого, (перен.) підрізати кому зуби. Лишиться -бов - позбутися зубів, збеззубіти. Проесть, съесть -бы на чём - з'їсти зуби на чому. Положить -бы на полку (голодать) - покласти зуби на полицю. Ударить по -бам - дати в зуби кому, загилити по зубах кому. Посчитать кому -бы - повибивати, порахувати зуби кому. Оскаливать, -лить -бы - вищиряти, вищирити зуби, вишкіряти (и шкірити), вишкірити зуби, (диал.) зашкірюватися до кого (Стеф.), (огрызаться) відз(в)ірятися. [Лежить собака, та й відзіряється (Полт.)]. -бы скалить (насмехаться) - скалозубити, смішкуватися з кого, брати на глум кого, глузувати з кого; см. Насмехаться. Полно -бы скалить - годі тих смішків, годі зуби яснити, досить глузувати. Что -бы скалишь (кажешь)? - по чім зуби продаєш? Ему на зуб не попадайся - йому на зуб не давайсь! Точить, острить скалить -бы на кого - гострити зуби на кого. Острить -бы на что - ласитися на що. -бы чесать (болтать вздор) - теревені правити; см. Вздор. Говорить сквозь -бы - цідити (сов. процідити) крізь зуби. [Стрепенувся і крізь зуби процідив (Кониськ.)]. Щёлкать, щёлкнуть -бами - клацати, клацнути зубами. [Вовк як клацне зубами (Рудч.). Зубами клацав, мов-би пес (Котл.)]. Скрежетать -ми - зубами скрегота[і ]ти, скрипіти, скрипотіти. Стучать -бами (от дрожи) - зубами цокотіти, зубами дзвонити. [Дрижить, як мокрий хірт, зубами, знай, цокоче (Греб.)]. Зуб на зуб не попадает у кого - зуб(а) з зубом не зведе хто, зуби цокочуть у кого, зубами цокоче хто. [А змерзла-ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься (Квітка)]. Око за око, зуб за зуб - око за око, зуб за зуб. Сжать -бы - зціпити зуби. [А вона тільки зуби зціпила (М. В.)]. Разжать -бы - розняти, розціпити зуби. Хватить -ми - гризнути кого. [А як гризне його собака (Звин.)]. Крошить -ми - трощити що. Заговаривать -бы кому - замовляти зуби кому. [Зубів ви не замовляйте (Мирн.)]. В -бах навязнуть у кого (надоесть) - в зубах нав'язнути кому. В -бах завязнуть - в зуби зав'язнути, у зубах застря(г)нути. [Взяла та в зуби і зав'язла (лушпина) (Звин.)]. С густыми -ми - густозубий. С редкими -ми - рідкозубий. С гнилыми -ми - гнилозубий. С волчьим -бом - вовкозубий. Без одного или неск. -бов - несповназубий, щербатий. [Мене в москалі не візьмуть, бо я несповназубий (Звин.). Щербатий рот]. Вооружённый до -бов - озброєний (геть, аж) до зубів;
    2) (часть снаряда) зуб, зубок (-бка); мн. зубья - зуб'я (-б'я, ср. р.), зубки; см. Зубец 1;
    3) (злоба) храп (-пу). Иметь на (против) кого зуб - мати храп на кого.
    * * *

    \зуб бы — мн. зу́би, -бі́в

    \зуб б за \зуб б — зуб за зуб, о́ко за о́ко

    2) техн. зуб

    \зуб бья — мн. зу́би, зу́б'я

    Русско-украинский словарь > зуб

  • 12 калякать

    и Калякивать балакати, базікати, патякати, теревенити, теревені точити (гнути, нести, правити), баляси (баляндраси) точити, баляндрасити, (диал.) калантарити, барабосити. [Звичайно за слівцем балакали по слову (Греб.). Позіхають собі, базікають про те, про се, а спати не йдуть (Васильч.). Сусіда мій ладен був теревенити цілу дорогу (Крим.)]. -лякая - балакаючи, базікаючи, балу-балу. [Отак, балу-балу, хилили чарку за чаркою аж до вечора (Звиног.)].
    * * *
    (разговаривать, беседовать) бала́кати, гомоні́ти; ( болтать) базі́кати, тереве́нити

    Русско-украинский словарь > калякать

  • 13 лепетать

    лепётывать, лепетнуть
    1) (о ребёнке) лепетати, (реже лепотати), лепетнути, белькотати (-кочу, -чеш), белькотнути, жебоніти; (о листьях) лопотати (-почу, -чеш) и лопотіти (-почу, -потиш), лопотнути. [Дитинка в колисці лепече (Харківщ.). Дитина белькоче: «мамо»! (Квітка). Будемо жебоніти, як маленькі діти (Чуб. V). Листя на осиці завше лопоче (Брацлавщ.)];
    2) (говорить непонятно, болтать вздор, лопотать) лепетати (- печу, -чеш) и лепетіти (-печу, -петиш) лепетнути, лопота[і]ти, лопотнути лепота[і]ти, белькотати и белькотіти (-кочу, -котиш), белькотнути. [Не тямить голова, що язик лепече (Номис). Ти чого лепетиш, як дзвоник? (Черкащ.). Гожа двохлітня дівчинка вже добре лопотіла по-німецькому (М. Лев.). Пейсах белькотав щось невиразне (М. Левиц.). Іволги з лип щось белькотали на весь садок (Мирний). «Його голос!» - белькотіла Зінька (Стор.)]. -ться - лепетатися, лопотатися, белькотатися.
    * * *
    1) ( говорить невнятно) белькота́ти, белькоті́ти; жебоні́ти; ( о детях) лепета́ти; ( бормотать) бубоні́ти
    2) перен. лепета́ти; ( о листьях) лопота́ти, лопоті́ти

    Русско-украинский словарь > лепетать

  • 14 лопотать

    1) (болтать без умолку) лопотати (-почу, -чеш) и лопотіти (-почу, -потиш), сокота[і]ти, торохтіти; (скороговоркой) дріботіти, чесати;
    2) (говорить бестолково или невнятно) лопота[і]ти, белькота[і]ти, цвенькати; (на непонятном языке) лопота[і]ти, шваркота[і]ти, джеркота[і]ти, ґерґота[і]ти, цвенькати. [Гожа двохлітня дівчиика вже добре лопотіла по-німецькому (М. Левиц.). Він і по-французькому джеркотить (Мова)];
    3) (плескать, шуметь) лопота[і]ти, (о воде ещё) лепотіти.
    * * *
    лопота́ти, лопоті́ти; ( лепетать) лепета́ти; ( говорить несвязно) верзя́кати; (говорить на незнакомом кому-л. языке) шваркота́ти, шваркотіти, шварґоті́ти

    Русско-украинский словарь > лопотать

  • 15 лотошить

    1) ( болтать) базікати, моло́ти (мелю́, ме́леш), верзти́, варня́кати, верзя́кати, патя́кати, розпатя́кувати
    2) ( суетиться) метуши́тися

    Русско-украинский словарь > лотошить

  • 16 наболтаться

    1) см. Набалтываться 1;
    2) (наговориться вволю) набалакатися, набазікатися, нагуторитися, нацокота[і]тися, (о мног.) понабалакуватися, понабазікуватися. [Набалакались ми з кумом (Сл. Ум.). Оце подруги, як зійдуться, так і не розлучаться, - чи ви вже понабалакувалися? (Грінч.)];
    3) (ногами, руками) надриґатися, нателіпатися, наколихатися, набаламкатися, намотатися (ногами, руками); срв. Болтать 2;
    4) нателіпатися, намотатися, наметлятися, намайталатися, нахилитатися; срв. Болтаться 2;
    5) намотатися, намотлятися, натинятися, нашалатися, навештатися; срв. Болтаться 3. -лся он по свету - намотався (натинявся, навештався) він по світу.
    * * *
    ( наговориться) наговоритися, -ворюся, -воришся, набала́катися

    Русско-украинский словарь > наболтаться

  • 17 плести

    и Плесть
    1) плести, заплітати, снувати, (неумело) корзати що. [Дівчата плетуть вінки. Вони снують навколо нього павутиння злости і замислів злочинних (Л. Укр.)];
    2) (плести вздор, болтать) плескати, верзти, базікати, торочити, теревенити, верзі[я]кати, варзякати, провадити, балясувати що. [Вона сама добре не розуміє, що плеще. Не верзи ка- зна-чого. Він і не слухає, а вона йому торочить. Варзякали вони таку дурницю. Чорт-зна що провадиш]. -сти ерунду - плести, що слина на язик наверне, теревені гнути, баляндраси точити. Лапти плесть - (переносно) ґав ловити. Плетёный - плетений. -тёная стена - горожена (плетена) стінка.
    * * *
    1) плести́; ( венок) звива́ти
    2) (перен.: сочинять, выдумывать) плести́, торо́чити

    Русско-украинский словарь > плести

  • 18 пойти

    1) піти куди, по що, до чого; (направиться, отправиться) податися, побратися до чого; (тронуться) рушити; (пуститься) потягти. [От і пішли вони одного разу влітку по ягоди (Грінч.). Батько до млина подався. Побрався шляхом-дорогою. Поїзд рушив. Та й не ївши потяг додому]. -ти вместе - піти разом, вкупі. -ти впереди - піти попереду, перед повести. [Голова повів перед (Квітка)]. -ти без дороги, наобум - піти навманя, наверле. -ти напрямик - піти навпростець, попростувати, попрямувати. -ти в театр - піти до театру (у театр). -ти в гости - піти в гості, у гостину, у бесіду, на посиденьки. -ти в село - піти на село, у село, до села. -ти за ягодами - піти по ягоди. -ти за водой - піти по воду. -ти (поплыть) по течению воды, реки - піти за водою, за течією. [Як за водою підеш - назад не вернешся]. -ти на рыбную ловлю - піти по рибу, на рибу. -ти на охоту за зайцами, за волками - піти на зайців, на вовків. -ти в люди, на люди; между людей - піти поміж люди. -ти бродяжить - піти в мандри, на побрідки, помандрувати, змандрувати. -ти бродить по свету - піти світами, у світи, піти в блуд. -ти куда глаза глядят - піти світ за очі; піти, де очі понесуть (Грінч.). Куда ни -ду - хоч куди (де) піду; куди (де) не піду; де не повернуся. [Я один тут, як той палець, де не повернуся (Рудан.)]. -ди(те)-ка сюда - ходи (ходіть)-но сюди; а ходи (ходіть) сюди. Пошли! Пошёл! (идёмте, иди!) - ходімо, гайда! -дём(те)! - ходім(о)! -шёл вон! - геть іди! геть(те)! -шёл! (отвяжись, не получишь) - дзуськи, дзусь, адзусь. -шёл к чорту - іди (геть) к чорту! геть к нечистому! до дідька! -шёл! (трогай) - торкай, рушай! (езжай быстрее) поганяй, паняй. Пади, поди! - а-гов! з дороги! -ди-ка, -ди ж ты - а диви. [І маю я діти, і ніби не маю. А диви, до матери так і горнуться, а до мене холодні (Крим.)]. Вот -ди-ж ты - от маєш. -ди-ка, вот что делается - бач, що робиться. -ди с ним - що з ним поробиш. Да -ди (вишь) - та ба. [Хоч він собі і сирота, та ба, і отцевський син не буде такий бравий козак (Квітка)]. Коли на то -шло - як на те пішлося. -шло к тому - пішлося на те, повернуло на те. Это -шло к несчастью - це пішлося на нещастя (на біду, на горе, на лихо), на біду повернуло. -шло прахом - пішло на (в) нівець (на марне, за вітром, за водою), повітрилося, випадком випало. [Повітрилася робота (Гліб.). Чужим живилися, ото воно нам випадком і випало (Кониськ.)]. -шло по-прежнему - пішло (повелося) по-старому (по-давньому). -шло наоборот - пішло діло на переверт. -шло дело в ход - пішла робота. Дело -шло в лад (хорошо) - справа пішла (повелася) добре, гаразд, на добре. -шло кому в прок - пішло в руку (на добро). [Багатство не пішло йому в руку]. -шли разногласия - пішло на нелад (розлад, розбрат). -ти за кого - піти за кого. [Путяща дівчина за тебе не піде]. -ти по миру - піти в жебри, піти з довгою рукою, на прошений хліб перейти. -ти в бега - піти на втечі, піти в світи, змандрувати. Он -шёл по другой дороге - вій пішов иншим шляхом. Лёд -шёл (тронулся) - лід рушив; крига пішла (скресла). Мороз -шёл у него под кожей - мороз пішов йому (у його) по-за шкурою, морозом сипнуло по-за шкурою. Гвоздь вбок -шёл - цвях убік пішов (погнався). Птица в отлёт -шла - птаство у вирій потягло (полетіло). Дорога -шла под гору - дорога пішла з гори. Река -шла на восток - річка пішла (повернула, скрутила) на схід. Эхо -шло по дубраве (лесу) - луна пішла гаєм (лісом). Шум - шёл по дубраве - шум (шелест) пішов дібровою. -шёл вгору (возвысился) - пішов угору. [Пішли наші вгору]. -ти по чьей дорожке (по чьим следам) - на чию стежку ступити (спасти, попасти). [Він ступив на батькову стежку. От і я на дідову стежку спала: він учора розбив кухля, а я сьогодні]. -ти разными путями (в разные стороны) - піти різно, порізнитися. [Ой, у полі три дороги різно]. -ти на уступки - поступитися. -ти в пари - заложитися. -ти ходуном - заходити ходором. [Кущі бузку захиталися, затріщали, заходили ходором, ніби несподівано звели між собою люту бійку (Васильч.)]. -ти в кого - удатися в кого, уродитися в кого. [Чорт її зна, в кого вона й уродилась така хороша (Тобіл.). І мій батько такий мався, і я в його вдався]. -ти в бубны (с бубён) - піти дзвінкою. -ти в поход - піти (рушити) в похід. -ти против кого - піти проти кого, (вульг.) сторч проти кого стати. -ти в бой - у бій піти; до бою (побою) піти; до бою стати. -ти жить к чужим людям - піти в прийми (сусіди), піти в комірне. -ти на хлеба - на чужий хліб перейти, піти на дармоїжки. На платье -шло много материи - на сукню пішло багато матерії. Под воду -ти - нирця дати. Некоторое время -ти - попойти. [Чимало ще треба попойти, поки додому дійдемо. Як-би дощик попійшов на мою капусту]. См. Итти, Ходить;
    2) (согласиться) піти на що, пристати на що, пуститися на що. -ти на мир - піти на мир (на мирову), замиритися. -ти на компромисс - пристати на компроміс, вчинити компроміс (Грінч.). Не верю, чтоб он на это -шёл - не вірю, щоб він на таке пустився;
    3) (начать) піти, почати, узяти. -шёл врать, хвастать - зачав (давай) брехати, хвалитися. И -шёл бранить - та й узяв (ну) лаяти. Опять -шёл дурить - знов почав коверзувати (химороди гонити). -шёл плясать - пішов танцювати. -шёл в пляс - пішов у танець. Да и -шли (болтать) - та й пішли. [Та й пішли: то чия торбина важча, то на скільки харчів стане у котрої, то як котра з дому виряджалась (Тесл.)]. -шёл расспрашивать - пішов (ну) розпитувати. Вот трава -дёт рости после дождя - от зілля рухне рости після дощу. -шла валять, -шла писать - завели, почали вже;
    4) (начаться) піти, початися. -шли у них внутренние усобицы - пішли у них домові чвари (Куліш), (вульг.) і пішла у них сварка та змажка (Неч.-Лев.). -шла дружба - пішло товариство, на дружбу пішлося. [Таке товариство пішло між бузимком і хлоп'ям (Мирн.)]. Дождь -шёл - дощ пішов. Ему -шёл второй год - йому на другий (на другу весну) повернуло, йому другий поступив, йому на другий пішло. -дёт беда, растворяй ворота - лиха конем не об'їхати; біда сама не ходить
    5) (поступить) піти. -ти в учителя - піти в учителі, піти учителювати. -ти в услужение - піти у найми. -ти в солдаты - піти у москалі. -ти в войско - піти до війська (у військо);
    6) (кому, безлич.) повестися, пощастити, поталанити, пофортунити кому.
    * * *
    1) піти́; ( отправиться) пода́тися, побра́тися; ( двинуться) ру́шити; ( поплыть) поплисти́, попливти́
    2) ( начать) поча́ти; піти́
    3) ( начаться) поча́тися; піти́

    Русско-украинский словарь > пойти

  • 19 пороть

    1) пороти, (смётанное) розживляти; срв. Распарывать. [Де шиють, там і порють (Приказка)]. -роть рыбу - розчиняти рибу;
    2) (сов. Выпороть и Отпороть) (ш)парити, ви(ш)парити, бити, вибити, сікти, висікти кого, шмагати, відшмагати, батожити, відбатожити, шмарувати, відшмарувати, періщити, відперіщити кого, хлосту (и хлости) (зав)давати, (зав)дати кому, (о мн.) по(ш)парити, побити, посікти, пошмагати и т. д. кого. [Яка тобі користь з того, що Походенка виб'ють різками? (Кониськ.)];
    3) -роть дичь, вздор, чушь - дурницю (и -ці) плести, верзти, теревені, нісенітниці правити и т. п.; см. Вздор. -роть горячку - парка парити, гарячкувати. Поротый -
    1) поротий и порений;
    2) (ш)парений, битий, січений, шмаганий и т. д.
    * * *
    I
    1) ( распарывать) поро́ти, розпо́рювати
    2) (наносить рану, вспарывать) поро́ти; ( колоть) коло́ти
    3) ( болтать несуразное) верзти́, плести́

    \пороть чушь (вздор, ерунду́) — плести́ (верзти́) нісені́тницю, плести́ (пра́вити) сухо́го (сма́леного) ду́ба

    4) ( о дожде - лить) поро́ти, шпа́рити, па́рити
    II
    (сечь, бить) сікти́, шмага́ти; па́рити, шпа́рити, поро́ти

    Русско-украинский словарь > пороть

  • 20 пустозвонить

    -нничать см. Пустомелить.
    * * *
    моло́ти, тереве́нити; ( болтать) базі́кати, верзя́кати, тарато́рити; верзти́, ля́пати, варня́кати, розпатя́кувати

    Русско-украинский словарь > пустозвонить

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • БОЛТАТЬ — 1. БОЛТАТЬ1, болтаю, болтаешь, несовер. (к сболтать). 1. что. Взбалтывать (устар.). Болтать лекарство. || чем. Мешать жидкость чем нибудь (разг.). Болтать ложкой. 2. чем. Делать движения из стороны в сторону конечностями (разг.). Болтать ногами.… …   Толковый словарь Ушакова

  • БОЛТАТЬ — 1. БОЛТАТЬ1, болтаю, болтаешь, несовер. (к сболтать). 1. что. Взбалтывать (устар.). Болтать лекарство. || чем. Мешать жидкость чем нибудь (разг.). Болтать ложкой. 2. чем. Делать движения из стороны в сторону конечностями (разг.). Болтать ногами.… …   Толковый словарь Ушакова

  • болтать — Балабонить, балагурить, калякать, разводить бобы (рацеи, антимонию), тараторить, щебетать, пустословить, трещать, точить лясы, лепетать, лопотать, молоть вздор, молоть языком; городить (нагородить), говорить лишнее, переливать из пустого в… …   Словарь синонимов

  • БОЛТАТЬ — БОЛТАТЬ, болтнуть, балтывать что, приводить жидкость в движение, шевелить, мутить ее, бить, сбивать, взбивать, сколачивать, мешать встряхивая или помешивая чем. Болтать масло, пахтать в бутылке или мешая мутовкою. Болтать рукою в воде, качать,… …   Толковый словарь Даля

  • БОЛТАТЬ 1 — БОЛТАТЬ 1, аю, аешь; несов. (разг.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • болтать — БОЛТАТЬ, аю, аешь; несовер. (разг.). 1. что. Размешивая, приводить в движение (жидкость). Б. микстуру. 2. чем. Делать движения (руками, ногами) из стороны в сторону. Б. ногой. 3. безл. О движении летательного аппарата во время болтанки. В грозу… …   Толковый словарь Ожегова

  • болтать —   Болтать языком говорить вздор, пустословить.     Порфирий Павлович считал непременным долгом, как только судьба ставила его в дамское общество, болтать языком без умолку. ригорович …   Фразеологический словарь русского языка

  • БОЛТАТЬ 2 — БОЛТАТЬ 2, аю, аешь; несов., что (разг.). говорить (много, быстро, а также о чём н. незначительном или то, о чём не следует). Б. вздор. Б. без умолку. Б. по французски (также: бегло говорить). Не болтай никому об этом. Толковый словарь Ожегова. С …   Толковый словарь Ожегова

  • Болтать — См. ребёнок В. В. Виноградов. История слов, 2010 …   История слов

  • болтать — 1. БОЛТАТЬ, аю, аешь; нсв. Разг. 1. (св. взболтать). что (чем). Взбалтывать, перемешивать (жидкость). Б. кефир в бутылке. Б. ложечкой чай. Молоко не болтайте: на творог оставлено. 2. чем. Делать движения из стороны в сторону или взад и вперёд;… …   Энциклопедический словарь

  • болтать — глупости • вербализация …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»