(без+роботи)

1. n

1) лантух, мішок, сумка

2) портфель, ранець, чемодан

3) рюкзак

4) дипломатична пошта

5) pl мішки під очима

6) ягдташ; здобич мисливця

7) трофеї, здобич; втрати противника

8) pl розм. штани (тж pair of bags)

9) pl багатство, золоті гори

10) pl розм. безліч, маса, купа

11) військ. котел, мішок

12) вим'я

13) розм. звільнення (з роботи)

14) розм. баба, молодичка

2. v

1) класти (складати) в мішок (пакунок тощо)

2) брати без дозволу, привласнювати; захоплювати (трофеї)

3) брати в полон

4) збивати (літаки)

5) розм. схопити, арештувати

6) розм. збирати (підписи)

7) випинатися, відстовбурчуватися; висіти мішком; надиматися

8) наповнювати повітрям, надимати (вітрила)

9) розм. звільняти, виганяти (з роботи)

10) жати серпом

* * *

1) мішок; торба; портфель; сумка; ранець

2) ягдташ; здобич мисливця; здобич, трофеї; втрати противника

3) мішок ( міра об'єму)

4) pl брюки; штани (тж. pair of bags)

5) pl багатство; багатії, товстосуми; грошовий мішок

6) pl велика кількість, маса; купа

7) звільнення ( з роботи)

8) cл. баба, молодичка, дівка

9) коло інтересів; покликання; улюблене заняття

10) настрій

11) положення, ситуація; справи е проблеми

12) джерело розчарування; перешкода; скарга

13) стиль виконання ( музики)

14) cл. порція наркотику; порошок кокаїну

15) вiйcьк. казан, мішок

16) вим'я; зooл. сумка, мішок; порожнина

17) гeoл. порожнина ( у гірській породі)

18) гipн. паперова оболонка ( вибухової речовини)

19)

1) класти, накладати в мішки, лантухи, пакети; загнати в лузу ( шар)

2) класти ( убиту дичину) у ягдташ; настріляти ( дичини); брати без дозволу; привласнювати; захоплювати; вiйcьк. збивати ( літаки); брати в полон; cл. заарештувати, схопити

3) збирати; колекціонувати

4) відстовбурчуватися: сидіти мішком, пузиритися; мop. наповнюватися вітром ( про вітрило)

5) в'ючити, нав'ючувати

6) звільняти, виганяти з роботи

7) мop. збитися з курсу

8) театр. підняти завісу

n мен., кадр, навчання; підготовка; тренування; a навчальний; підготовчий

практична діяльність особи, яка націлена на поліпшення та удосконалення знань, умінь, навичок і т. ін. для виконання роботи (job¹) або досягнення визначеної цілі

═════════■═════════

adequate training відповідна підготовка; advanced training підвищення кваліфікації; advanced vocational training підвищення професійної кваліфікації; agricultural training сільськогосподарська підготовка (кадрів); apprentice trainings учнівство • професіонально-технічне навчання; appropriate training відповідне навчання; basic training первинна професійна підготовка; correspondence training заочне навчання; day release training навчання з відривом від роботи; environmental training природоохоронне навчання • навчання з охорони навколишнього середовища; executive training підготовка (і підвищення кваліфікації) керівників і спеціалістів; formal training формальне навчання; free training безплатне навчання; further training подальша підготовка; general training загальна підготовка; group training групове навчання; hands-on training практичне навчання; individual training індивідуальне навчання; industrial training виробниче навчання; in-house training підготовка власними силами; in-plant training виробниче навчання; in-service training навчання на місці роботи • підготовка без відриву від виробництва; job training професійне навчання; legal training юридична підготовка; management training підготовка керівних кадрів; mercantile training комерційна підготовка; occupational training професійне навчання; off-site training навчання з відривом від виробництва; on-the-job training навчання на місці (за місцем) роботи; orientation training професійна орієнтація; personnel training навчання персоналу; plant training виробниче навчання; practical training практичне навчання; preemployment training підготовка до влаштування на роботу; preliminary training попередня підготовка; preparatory training підготовче навчання; previous training попереднє навчання; product training навчання товарознавства; professional training професійне навчання • професійна підготовка; safety training навчання техніки безпеки; sales training підготовка торговельних працівників; sensitivity training тренування сприйнятливості; skills training професійне навчання; special training спеціалізована підготовка; specialized training спеціальна підготовка; staff training підготовка кадрів; supervisory training навчання середнього керівного персоналу; technical training технічне навчання; vocational training професійно-технічне навчання • професійна підготовка

═════════□═════════

to complete training проходити/пройти курс навчання; to conduct training проводити/ провести навчання; to extend training продовжувати/продовжити навчання; to get practical training проходити/пройти курс практичного навчання; to provide training забезпечувати/забезпечити навчання; to receive training отримувати/отримати підготовку; training allowance стипендія стажиста; training centre навчальний центр; training college професійне училище • технікум • педагогічний інститут; training course курс навчання; training of a crew навчання команди; training of personnel підготовка кадрів • навчання персоналу; training of specialists підготовка спеціалістів; training on the job навчання на місці роботи; training opportunity можливість професійного навчання; training pay стипендія стажиста; training period період навчання; training place місце навчання • місце проходження практики; training post посада стажиста; training scheme план навчання; training within industry система навчання в промисловості

I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;

2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;

3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).

II. На -

1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;

2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!

* * *

1) с вин. п. на (кого-що)

2) с предложн. п. на (кому-чому)

1. n

1) поворот

2) оберт

3) обертання; обертальний рух

4) вигин, закрут, заворот (ріки, дороги)

5) зміна напряму

6) поворотний пункт

7) зміна (стану)

8) виток

9) черга

10) послуга

11) черговий номер програми; вихід (у концерті); сценка; інтермедія

12) виконавець номера

13) коротка прогулянка; поїздка

14) короткий період діяльності

15) робоча зміна

16) здібність; склад (характеру)

17) стиль, манера

18) форма, будова

19) приступ, припадок; спалах

20) потрясіння, шок

21) зворот, будова (фрази)

22) розм. робота

23) pl менструації

24) різниця між курсом покупців і курсом продавців (на біржі)

25) друк. чорниш

26) зал. обхідна колія

27) ав. розворот

28) муз. групето

2. v

1) повертати

2) повертатися

3) обертати

4) обертатися

5) паморочитися

6) перевертати, перегортати (сторінки)

1) перевертатися, крутитися (в ліжку)

8) перевертати догори дном, перекидати

9) перевертатися догори дном, перекидатися

10) загинати, закручувати, відгинати

11) загинатися; закручуватися; відгинатися

12) спрямовувати

13) прямувати

14) націлювати (зброю)

15) зосереджувати (увагу)

16) змінювати напрям; відхилятися

17) повертати назад, у зворотному напрямі

18) обходити, огинати

19) військ. охоплювати фланг

20) змінювати

21) змінюватися; зазнавати змін

22) вивертати (навиворіт) (тж to turn inside out)

23) перелицьовувати (одяг)

24) точити, обточувати (на токарному верстаті)

25) оброблятися (на верстаті)

26) обмірковувати (проблеми тощо)

27) змінювати (тему); переводити розмову

28) перекладати (на іншу мову)

29) сформулювати інакше

30) досягти (певного віку, моменту тощо)

31) змінити (колір, забарвлення)

32) змінитися (про колір, забарвлення)

33) пускати в обіг (гроші)

34) бути в обігу

35) псувати

36) псуватися; прокисати, скисати (про молоко тощо)

37) зігнути; затупити (лезо)

38) зігнутися; затупитися

39) виганяти (худобу)

40) зрізати шкіру смужкою

41) орати; перевертати (шар)

42) виплітати (п'ятку панчохи тощо)

43) повстати (проти — against)

44) обертатися проти когось, чогось

45) перетворювати (на — into)

46) перетворюватися на щось

47) робитися, ставати

1) виявитися (кимсь, якимсь)

1) викликати; й) іти геть; к) виганяти худобу

1) перевертати на спину; ї) розм. спричинювати блювання; й) юр. виправдати через брак звинувачень

* * *

1) оборот

2) поворот ( рух)

3) зміна напряму

4) зміна ( стану)

5) виток

6) черга

7) черговий номер програми, вихід; сценка, інтермедія

8) короткий період діяльності; a turn of work невелика робота, трохи роботи

9) ( робоч зміна)

10) особливість, характерна риса; склад (розуму, характеру)

11) здатність; дар; жилка

12) будова, форма

13) напад, припадок, спалах; a turn of anger припадок /спалах/ гніву; потрясіння, шок

14) pl менструації

15) eк. акт купівлі-продажу ( цінних паперів); прибуток від купівлі або продажу цінних паперів; оборот капіталу; різниця між курсом покупців, курсом продавців (turn of the market, jobber's turn)

16) пoлiгp. марашка

17) з.- д. обхідний шлях; виток

18) мyз. группетто

19) aв. розворот

••

1) повертати

2) обертати

3) перевертати

4) перекидати; перевертати вверх дном

5) загинати; закручувати; відгортати

6) направляти

7) відхиляти, змінювати напрям

8) (on, upon) націлювати, направляти

9) огинати, обходити

10) точити, обточувати на токарному верстаті

11) (з) мінювати (що-н.); діяти (на що-н.); his speech turned my thinking те, що він сказав, примусило мене змінити свою точку зору; змінюватися, піддаватися зміні

12) обертати (кого-н.) в іншу віру; звертатися до іншої віри, змінювати релігію; змінювати, зраджувати

13) викликати нудоту

14) icт. мати протилежний результат ІІ a

15) лицювати ( одяг)

16) робити, виконувати (стрибок, вправ)

17) обдумувати (питання, проблеми)

18) змінювати ( тему); переводити ( розмову)

19) збавляти або додавати (газ, воду)

20) змінювати (колір, забарвлення)

21) пускати в обіг (гроші, товари); знаходитися в обігу (про гроші, товари)

22) отримувати ( прибуток)

23) продаватися, йти ( про товар)

24) псувати, спричиняти прокисання; квасити ( молоко); псуватися, прокисати, скисати ( про молоко)

25) зігнути, затупити ( лезо гострого інструменту)

26) виганяти (худобу на пасовища; turn out)

27) зрізати шкірку стрічкою (з лимона, апельсин); вирізувати (кісточку з якого-н. плоду)

28) орати, обертати ( пласт)

29) стр. виводити (зведення, арку)

30) в'язати ( п'ятку панчохи)

31) to turn smth

32) to turn to smth, to smb звертатися, прямувати на що-н. або до кого-н.; зосереджуватися на чому-н. або на кому-н. (про думки, увагу)

33) to turn to smb звертатися до кого-н.

34) to turn to smth звертатися до чого-н.

35) to turn smth to smth використовувати, застосовувати що-н. для чого-н.; to turn smth to advantage обернути що-н. на користь, використовувати що-н. з вигодою

36) to turn smb (on) to smth використовувати, займати кого-н. для чого-н.

37) to turn to smb (for smth) звертатися до кого-н. (за чим-н.); to turn to the experts звертатися до фахівців

38) to turn smb; smth (in) to smb; smth перетворювати кого-н., що-н. на кого-н., що-н., робити кого-н., що-н. ким-н., чим-н.; to turn smb into a coward робити з кого-н. боягуза, перетворювати кого-н. у боягуза

39) to turn (in) to smb; smth перетворюватися на кого-н., що-н.; ставати ким-н., чим-н.; to turn into a criminal стати злочинцем

40) to turn smth into smth обмінювати що-н. на що-н., обертати що-н. на що-н.

41) to turn smth against smb; smth обертати що-н. проти кого-н., чого-н.

42) to turn smb against smb; smth відновлювати кого-н. проти кого-н., чого-н.

43) to turn against smb; smth повставати проти кого-н., чого-н.

44) to turn smb from /out of, off / smth, to turn smb to / into / smth проганяти, виганяти, випускати кого-н. звідкись., куди-н.

45) to turn smb from smth /from doing smth / відвернути кого-н. від чого-н.; перешкодити кому-н. робити що-н.

46) to turn on / upon / smth залежати від чого-н., триматися на чому-н.

47) to turn on / upon / smb накинутися на кого-н.

48) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку у поєднанні з іменником перетворюватися, ставати

49) у поєднанні з іменником, прикметником перетворювати, робити; приводити в (який-н.) стан

ком. 1. норма; розмір; 2. курс; ціна; 3. ставка; тариф; 4. відсоток; пропорція; частка; коефіцієнт; 5. темп; швидкість; частота; ступінь; частотність; 6. місцевий податок (у Великобританії); 7. сорт; ґатунок; категорія

вимір, розмір, показник, межа, міра та ін. точки відносного підрахунку якої-небудь суми, вартості, витрати тощо

═════════■═════════

absenteeism rate коефіцієнт прогулів; absorption rate ставка поглинання накладних витрат; accession rate темп приросту • відносний приріст чисельності робочої сили; accident rate частота нещасних випадків; accident frequency rate коефіцієнт травматизму; accuracy rate показник точності; actual burden rate фактична ставка накладних витрат; actual operating rate коефіцієнт фактичного використання виробничої потужності; adoption rate темп сприймання; advance booking rate тарифна ставка за попереднє замовлення; adjusted rate стандартизований коефіцієнт • скоригований коефіцієнт; advertising rate рекламний тариф • рекламна ставка; agreed rate домовлений відсоток • домовлена ставка; airfreight rate тарифи повітряного вантажного перевезення • тарифи вантажного авіаперевезення; all-commodity rate тарифи для всіх вантажів; all-in rate ставка, яка включає все; all-plant burden rate загальнофабрична ставка накладних витрат; alternative rates альтернативні тарифні ставки; amortization rate норма амортизації • норма погашення кредиту • відсоток сплати боргу; annual rate річний показник • річний рівень; annual average growth rate середньорічний темп зростання; annual capital-turnover rate річний коефіцієнт оборотності капіталу; annual interest rate річний відсоток; annualized percentage rate (APR) ставка відсотка за річним обрахуванням; annual production rate річна продуктивність; any-quantity rate тариф для будь-якої кількості вантажу; area rate зональний тариф; asset growth rate темпи зростання активів; attrition rate інтенсивність витрачання • коефіцієнт зменшення (чисельності працівників); average rate середня норма • середня ставка • середня тарифна ставка; average post-tax profit rate середня норма прибутку після сплати податку; average tax rate середня податкова ставка; average weighted rate середньозважена ставка; awareness rate ступінь обізнаності • ступінь поінформованості; backhaul rate тариф зворотного пробігу; baggage rate багажний тариф; bank rate облікова ставка банку • банківська ставка • банківський відсоток; base rate основна ставка; basic rate базова ставка • основна ставка; basing rate початковий тариф • вихідний тариф • базовий тариф; benefit reduction rate норма скорочення пільг; berth rate фрахтова ставка; birth rate коефіцієнт народжуваності; blanket rate єдиний тариф • акордна ставка; blanket burden rate єдина ставка накладних витрат • середня ставка накладних витрат; blend rate реальна відсоткова ставка • прибутковість фінансового інструменту; block meter rate ступінчасто-пропорційний тариф; bond rate курс облігацій; bonus rates нормативи нарахування премій; borrowing rate ставка відсотка на позичений капітал; brand rates ставки за багатомарочність; bridge rate проміжний тариф • перехідний тариф; budgeted factory-overhead rate кошторисна ставка розподілу фабричних накладних витрат; bulk rate тариф за розсилання великих партій; bulk cargo rate тариф на вантаж навалом; burden rate норма розподілу накладних витрат • відношення накладних витрат до витрат на оплату праці; buyer's rate курс покупця; buying rate курс покупця; cable rate курс телеграфних переказів; call rate ставка онкольних позик; call loan rate ставка відсотка онкольної позики; capacity rate коефіцієнт потужності • питома вантажомісткість судна; capitalization rate коефіцієнт капіталізації • норма капіталізації • відсоткове відношення доходу до капітальних затрат; carrier rate фрахтова ставка; case rate сума витрат з розрахунку на ящик; cash rate готівковий курс; ceiling rate гранична норма відсотка; central rate центральний курс • центральний валютний курс; check rate чековий курс • курс купівлі чеків; checkoff rate норма відрахувань; cheque rate чековий курс • курс купівлі чеків; class rate класний тариф; clearing rate розрахунковий курс; closing rate курс на момент закриття біржі • заключний курс; combination rate комбінований тариф; combined rate комбінована норма (розподілу накладних витрат); commission rate розмір комісійних • комісійні ставки; commodity rate спеціальний тариф на перевезення масових вантажів; common freight rate загальна фрахтова ставка; composite rate складна ставка; consolidated rate повна погодинна ставка; constant rate постійна інтенсивність • постійний коефіцієнт; consumption rate норма споживання • темпи споживання; container rate контейнерна ставка; contract rate договірний тариф; conventional rate домовлений відсоток; conversion rate курс конверсії • переказний курс • курс переказу; corrected rate виправлена ставка • скоригований коефіцієнт; cost rate ставка витрат • ставка накладних витрат; cost centre burden rate ставка накладних витрат для даного центру обліку; cost-per-thousand rate тариф з розрахунку на тисячу рекламних контактів; coupon rate ставка купона • купонна ставка; cover rate тариф за розміщення реклами на обкладинці; credit rate ставка за кредитом; crude rate загальний коефіцієнт; cumulative rate сумарний коефіцієнт; curb rate курс позабіржового ринку • курс чорного ринку; currency rate курс валюти • валютний курс; current rate поточна ставка • поточний курс • курс дня; customer rate сума витрат з розрахунку на клієнта; customs rate ставка митного тарифу; cut rate тариф зі знижкою • знижка; daily rate одноденна ставка; daily wage rate поденна ставка заробітної плати; death rate коефіцієнт смертності; deferred rate відстрочена ставка; demand rate обсяг потреби • курс покупців • обсяг попиту; departmental overhead rate норма накладних витрат цеху • цехова ставка накладних витрат; deposit rate ставка відсотка за вкладом • ставка за депозитом; depreciation rate норма амортизації • норма зношення; development rates темпи розвитку; differential rate диференційний тариф; discharging rates ставка на розвантажувальні роботи; discount rate ставка дисконту • дисконтний відсоток • коефіцієнт дисконтування • ставка дисконтування • облікова ставка; discountable rate тариф, з якого надається знижка; dispatch rate ставка на відправлення; dividend rate розмір дивіденду • норма дивідендів; divorce rate відсоток розлучень; dollar rate курс долара • доларовий курс; double exchange rate подвійний валютний курс; downtime rate коефіцієнт перестою; drawing rate курс продавців; driving rate пропускна спроможність за одиницю часу; dual rate подвійна ставка; dual prime rate подвійна базова ставка; duty rate митна ставка; earned rate погодинна заробітна плата • погодинна зарплата • фактичний тариф; earning rate норма виручки; economic rate економічний темп; economic expansion rate темп економічного зростання; effective rate реальна відсоткова ставка • фактична ставка; effective annual rate фактична ставка, яка виплачується щорічно; effective exchange rate ефективний валютний курс; effective interest rate фактична ставка відсотка • прибуток на момент сплати; effective tax rate ефективна податкова ставка; employment rate рівень зайнятості; equilibrium exchange rate рівноважний валютний курс; equilibrium growth rate темп рівноважного зростання; equitable rate справедливий розмір премії; error rate відсоток помилок • частота повторення помилок; estimated rate орієнтовна оцінка; evaluated wage rate тариф заробітної плати • тарифна ставка, визначена за оцінкою робіт; exchange rate; existing rates чинні ставки; exorbitant rate надмірна ставка; exorbitant interest rate надмірна ставка відсотка; expansion rate темп росту; expenditure rate швидкість витрачання • швидкість витрат; export rate експортний тариф • тариф для експортних вантажів; failure rate частота відмов • частота пошкоджень • частота невдач; fair rate пільговий курс • задовільна ставка; fallback rate відступна (мінімальна) ставка; favourable rate сприятлива ставка; final rate остаточний показник; fixed rate встановлена ставка • фіксована ставка • тверда ставка • твердий курс; fixed exchange rate встановлений курс валюти • фіксований курс валюти; fixed interest rate встановлена ставка відсотка • фіксована ставка відсотка; fixed royalty rate твердий розмір авторського гонорару • твердий розмір ліцензійної винагороди • твердий розмір платні винахідникові; flat rate однакова ставка • єдина ставка • єдиний курс; flexible exchange rate гнучкий курс валюти; floating rate плаваючий курс; floating exchange rate плаваючий валютний курс; floating interest rate плаваюча відсоткова ставка; fluctuating rate курс, що коливається; foreign exchange rate; forward rate курс за строковою угодою; free exchange rate валютний курс, що не контролюється • валютний курс, що не встановлюється урядом • вільний (ринковий) валютний курс; freight rate вантажний тариф • фрахтова ставка; future rate майбутня ставка • майбутній курс; general rate загальний коефіцієнт • загальна ставка; going rate поточний курс • звичайна ставка • поточний рівень цін • поточна ставка; going market rate поточний ринковий курс • поточний ринковий валютний курс; going wage rate чинна ставка зарплати • чинна ставка заробітної плати; goods rate вантажний тариф; gross rate максимальний тариф • валовий тариф; group rate груповий тариф • групова ставка; growth rate темп зростання • темп приросту; guaranteed rate гарантована ставка; guaranteed hourly rate гарантована ставка погодинної заробітної плати; guaranteed wage rate гарантована ставка заробітної плати • гарантована ставка зарплати; handling rate норма обробки вантажу; high rate висока ставка • високий тариф; higher rate підвищений курс; hiring rate темп набору робочої сили; hotel rate вартість одного дня перебування в готелі; hourly rate погодинна ставка; hourly wage rate погодинна ставка заробітної плати; hurdle rate мінімальна ставка прибутку; illiteracy rate відсоток неграмотного населення; import rate імпортний тариф • тариф для імпортних вантажів; incapacity rate показник непрацездатності; income tax rate ставка прибуткового податку; increment rate відсоток приросту; inflation rate темп інфляції; insurance rate страхова ставка • ставка страхової премії; interbank rate міжбанківська ставка відсотка; interest rate відсоткова ставка • процентна ставка; interruption rate частота переривання обслуговування; inventory carrying charge rate вартість збереження запасів • ставка оплати за збереження запасів; investment rate темп зростання капіталовкладень • норма інвестування; job rate виробнича норма; jobless rate відсоток безробітних; jockeying rate частота переходу з однієї черги в іншу; joint rate комбінований тариф; key rates основні ставки; labour rate ставка заробітної плати; labour turnover rate коефіцієнт обороту робочої сили; lending rate ставка позичкового відсотка; line rate тариф за рядок • рядковий тариф; literacy rate відсоток грамотного населення; loan rate відсоткова ставка позики; local rate місцева ставка; Lombard rate ломбардна ставка; low rate низька ставка; lower rate знижена норма; machine-hour rate норма витрат на машино-час; machine-hour burden rate ставка накладних витрат на машино-час; manufacturing labour rates ставки заробітної плати робітників на виробництві; marginal rate гранична ставка; marginal tax rate гранична ставка податку • гранична податкова ставка; marine rate ставка морського страхування вантажу; marine transport rate морський тариф; market rate ринкова ставка • ринковий курс; material consumption rate норма витрат матеріалу; material cost burden rate ставка накладних витрат, що відносяться на матеріали; maturing rate термін оплати • наступний термін платежу • коефіцієнт терміну платежу; maximum rate максимальна ставка; maximum tax rate максимальна ставка податку; mean annual rate середній річний показник • середньорічний показник; memory rate швидкість запам'ятовування; mileage rate плата за перевезення, що обраховуються в милях; minimum rate мінімальна ставка; moderate rate помірна ставка; monetary exchange rate грошовий курс; money market rate ставка відсотка на грошовому ринку; monthly rate місячна норма • місячна ставка; mortality rate коефіцієнт смертності; mortgage rate відсоткова ставка за заставною; multiple rate множинний курс; multiple exchange rates множинні валютні курси; national rate національна ставка; negative interest rates негативні відсоткові ставки; net rate чистий тариф; network rate мережний тариф; new-product failure rate рівень невдач нових товарів • показник відмови функціонування • показник браку; nominal interest rate номінальна ставка відсотка; nominal wage rate номінальна ставка заробітної плати; non-discountable rate тариф, з якого не надається знижок; normal spoilage rate нормативний відсоток браку; obsolescence rate ступінь старіння • швидкість старіння; offered rate пропонований курс • пропонована ставка; official rate офіційна ставка • офіційний курс; official exchange rate офіційний обмінний курс; one-time rate разовий тариф • одноразовий тариф • тариф за разове користування; open rate змінний тариф; opening rate курс при відкритті біржі; open-market rates ставки відсотка відкритого ринку; operating rate коефіцієнт використання виробничої потужності • показник діяльності; output rate норма виробітку • продуктивність; overhead rate ставка накладних витрат; overnight rate ставка відсотка одноденного вкладу • добова ставка; overtime rate розмір винагороди за понаднормову роботу; page rate тариф за шпальту • ставка за шпальту; parallel rate ринковий курс валют; par exchange rate валютний паритет; parity rate паритетний курс; par price rate курс цінного папера; participation rate норма участі; passenger rate пасажирський тариф; pay rates ставки заробітної плати; pegged rate штучно підтримуваний валютний курс; penalty rate штрафна (підвищена) ставка • розмір штрафу; penetration rate ступінь впровадження • ступінь проникнення; per diem rate добова ставка • поденна ставка; performance rate норма виробітку • рівень продуктивності • рівень виробітку; piece rate ставка відрядної заробітної плати; population growth rate темп зростання населення; port rates портові ставки; postal rate поштовий тариф; poverty rate рівень бідності; preemptive rate тариф за негарантований час; preferential rate пільгова ставка • пільговий тариф; premium rate розмір премії • норма преміальної виплати; prevailing rate чинна ставка • загально-поширена ставка; prime rate базова ставка • ставка для першокласних грошових зобов'язань; prime cost burden rate ставка витрат, які належать до прямих виробничих витрат; priority rate пріоритетна ставка; private market rates ставки приватного ринку; probability rate показник ймовірності; product failure rate відсоток товарних невдач • показник відмови функціонування товару • показник товарного браку; production rate продуктивність • виробництво • норма виробітку; profit rate норма прибутку; profitability rate норма рентабельності • норма прибутковості; profit growth rate темпи зростання прибутку; proportional rate пропорційний тариф; provisional rate умовний показник • попередній показник; published rate опублікований тариф; purchase rate частота покупок; radio rate тариф на радіорекламу; rail rates ставки залізничних тарифів; railway rate залізничний тариф; reaction rate швидкість реакції; real interest rate реальна ставка відсотка; recall rate норма вилучення; redemption rate відсоток сплати • норма сплати; reduced rate знижений тариф • знижений курс • пільгова ставка; regional rate місцевий тариф • місцева ставка • районна ставка • регіональна ставка; regular rate стандартний тариф; renewal rate ставка за пролонгованими онкольними позиками; rent rate ставка орендної плати; replacement rate коефіцієнт заміщення; repurchase rate частотність повторних покупок; retail rate роздрібний тариф • роздрібна ставка • тариф для роздрібних торговців; risk-free rate без-ризикова ставка; royalty rate розмір авторського гонорару; sales rate темп збуту; sales growth rate темпи зростання збуту • зростання темпів збуту; sampling rate темп вибору; savings rate норма заощаджень; scrap rate норма відходів; seasonal rates сезонні ставки; second rate другий сорт • другий ґатунок; seller's rate курс продавця; selling rate курс продавців; series rate тариф за серію • ставка за серію; service rate інтенсивність обслуговування; settlement rate розрахунковий курс; share turnover rate оборотність акцій; shipping rate фрахтова ставка; short rate штрафний тариф за недобір; short-term rate короткочасний тариф • короткочасна ставка; short-term interest rate ставка відсотка короткострокових позик; sickness rate коефіцієнт захворюваності; single rate єдина ставка; space rate плата за оголошення • тариф за місце • ставка за місце; special rate особливий тариф • особлива ставка; specified rate номінальний показник • розрахунковий показник; spot rate поточний курс • курс за касовими угодами; stable exchange rate стійкий валютний курс; standard rate стандартний курс • звичайна ставка • основна ставка; standardized rate стандартизований коефіцієнт; starting rate початкова ставка; stevedoring rates ставки портових вантажно-розвантажувальних робіт • норма портово-вантажних робіт; stock depletion rate інтенсивність витрачання запасів; stocking rate рівень запасів; stockturn rate інтенсивність оборотності товарних запасів; storage rate рівень запасів; straight-line rate пропорційний тариф • одноставковий тариф; subjective interest rate суб'єктивна відсоткова ставка; subscription rate ставка за передплату; substitution rate норма заміщення; survival rate коефіцієнт виживання • коефіцієнт довголіття; sustainable growth rate темп стійкого зростання; target rate запланована норма • заплановані темпи; target profit rate цільова норма прибутку; tariff rate тарифна ставка; tax rate податкова ставка • ставка оподаткування • ставка податку; taxation rate податкова ставка • ставка оподаткування; technical interest rate технічна відсоткова ставка; television rate телевізійна ставка • телевізійний тариф; television advertising rate ставка телереклами • тариф телереклами; temporary rate тимчасова ставка; third rate третій сорт • третій ґатунок; throughput rate пропускна спроможність; time rate почасова ставка • почасовий тариф; today's rate курс дня; top rate максимальна ставка; total rate загальний коефіцієнт; traffic rate інтенсивність руху • транспортний тариф; transit rate транзитний тариф; transportation rate транспортний тариф; trial rate ставка зарплати за період освоєння нової моделі; turnover rate швидкість обороту; unacceptable rate неприйнятна ставка; underwriting rate страховий тариф • розмір страхової премії; unemployment rate відсоток безробітних • рівень безробіття; unofficial rate неофіційний курс; utilization rate коефіцієнт використання; vacancy rate відсоток вільних місць • відсоток вільних приміщень; variable rate змінна ставка; variable interest rate змінна ставка відсотка; wage rate ставка заробітної плати; wastage rate норма відходів; wholesale rate оптова ставка • оптовий тариф; world market rates ставки світового ринку; zone rate зональний тариф

═════════□═════════

acceptable rate of profit прийнятна норма прибутку; accounting rate of return (ARR) облікова норма прибутку; at a growing rate у прискореному темпі • в зростаючому обсязі; at a high rate дорого • швидко; at a low rate дешево • повільно; at the rate of розміром • за курсом • за ставкою; average annual rates of change середньорічні темпи зміни; average annual rate of growth середньорічний темп зростання; average rate of operation середня норма завантаження виробничих потужностей; average rate of rent per capital середня норма ренти на капітал; average rate of return середня норма прибутку; below the rate нижче курсу; book-value rate of return балансова норма прибутку; end-of-year rate of operation коефіцієнт використання виробничої потужності на кінець року; expected rate of net profits очікувана норма чистого прибутку; general rate of profit загальна норма прибутку; internal rate of return внутрішня ставка доходу; marginal rate of return on investment гранична норма окупності • гранична норма віддачі інвестицій; marginal rate of substitution гранична норма заміщення • гранична норма заміни; marginal rate of time preference гранична норма часової переваги; marginal rate of transformation гранична норма трансформації; rate applicable чинний тариф; rate base база для обчислення тарифу; rate card тарифний розклад; rate earned on common stockholders' equity норма прибутку на звичайні акції; rate earned on stockholders' equity норма прибутку на звичайні акції; rate earned on total assets норма прибутку на капіталовкладення; rate increase підвищення ставки • підвищення тарифу; rate of accumulation норма нагромадження • темп нагромадження; rate of activity рівень діяльності • рівень активності; rate of adjustment швидкість економічного пристосування; rate of allowance розмір зниження ціни • розмір знижки; rate of balanced growth темп збалансованого зростання; rate of change ступінь зміни • темп зміни; rate of charge ставка збору; rate of commission ставка комісійної винагороди; rate of company tax ставка оподаткування компанії; rate of compensation розмір компенсації; rate of competitiveness ступінь конкурентоспроможності; rate of consumption норма споживання; rate of conversion обмінний курс • курс переказу • курс перерахунку; rate of corporation tax ставка корпоративного податку; rate of cover розмір страхової премії; rate of currency курс валюти; rate of customer's order швидкість замовлення споживачем • темп замовлення споживачем; rate of the day курс дня; rate of dependency ступінь залежності; rate of depletion швидкість витрачання запасів; rate of deposit turnover швидкість оборотності депозитів; rate of depreciation норма амортизації • ступінь знецінення; rate of development темп розвитку; rate of discharge швидкість розвантаження • норма вивантаження • норма розвантаження; rate of discount дисконтний курс; rate of dispatch ставка відправляння; rate of drawdown темп зниження; rate of duty ставка мита; rate of earnings норма доходу; rate of economic growth темп економічного зростання; rate of exchange курс закордонної валюти • обмінний курс • курс обміну; rate of expansion ступінь розширення • темп зростання; rate of expenditure розмір витрат; rate of expenses розмір витрат; rate of foreign exchange курс закордонної валюти; rate of freight фрахтова ставка; rate of growth темп зростання; rate of increase темп збільшення • темп приросту • темп зростання; rate of increment темп приросту; rate of inflation темп інфляції • рівень інфляції; rate of insurance ставка страхової премії; rate of interest процентна ставка • відсоткова ставка; rate of inventory turnover швидкість руху товарних запасів • оборотність товарних запасів; rate of investment інвестиційна квота • норма інвестицій; • норма капіталовкладень; rate of issue курс випуску • емісійний курс; rate of levy ставка податку; rate of loading норма навантаження; rate of loading and discharging норма вантажно-розвантажувальних робіт; rate of loss норма втрат; rate of migratory increase коефіцієнт збільшення мігруючого населення; rate of option розмір премії; rate of pay ставка заробітної плати; rate of premium розмір премії; rate of price increases темп зростання цін; rate of production рівень виробництва; rate of profit норма прибутку; rate of profitability норма прибутковості • норма рентабельності • ступінь рентабельності; rate of purchase частота покупок; rate of rebuying частотність повторних покупок; rate of reduction розмір знижки; rate of remuneration розмір винагороди; rate of replacement норма заміщення; rate of return норма прибутку • коефіцієнт окупності капіталовкладень • норма прибутковості • норма віддачі; rate of return on capital норма прибутку на капітал; rate of return on investment норма прибутку на інвестицію; rate of return on net worth норма прибутку на власний капітал • норма прибутку на акціонерний капітал; rate of return regulation регулювання норми віддачі; rate of securities курс цінних паперів; rate of shrinkage норма скорочення; rate of spending темпи витрат; rate of stevedoring operations ставка портових вантажно-розвантажувальних робіт • норма портово-вантажних робіт; rate of stockturn норма оборотності товарних запасів • швидкість оборотності товарних запасів; rate of surplus value норма додаткової вартості; rate of tax ставка податку • ставка оподаткування; rate of taxation ставка оподаткування; rate of the day курс дня; rate of throughput продуктивність • виробництво • пропускна спроможність; rate of time preference коефіцієнт часової переваги; rate of turnover швидкість обороту • оборотність; rate of unemployment рівень безробіття; rate of unloading норма розвантаження; rate of underutilization коефіцієнт недовикористання; rate of use коефіцієнт використання; rate of VAT норма податку на додану вартість; rate of wages ставка заробітної плати; rate of wastage норма відходів; rate of wear and tear ступінь зношування; rate of work темп роботи • інтенсивність роботи • продуктивність роботи; rate on credit ставка за кредитом; rate on the day of payment курс на день платежу; rate per hour погодинна ставка; rate per kilometre кілометровий тариф • кілометрова ставка; to accelerate the rate прискорювати/прискорити темп; to apply tariff rates застосовувати/застосувати тариф; to cut rates знижувати/знизити ставку; to determine a rate встановлювати/встановити ставку • встановлювати/встановити курс • встановлювати/встановити норму; to establish a rate встановлювати/встановити ставку • встановлювати/встановити курс • встановлювати/ встановити норму; to fix a rate встановлювати/встановити ставку • встановлювати/встановити курс • встановлювати/встановити норму; to increase rates підвищувати/підвищити ставку • підвищувати/підвищити курс • підвищувати/ підвищити норму; to maintain high interest rates підтримувати/підтримати високий відсоток; to prescribe rates встановлювати/встановити тариф; to quote a rate призначати/призначити ставку; to reduce a rate зменшувати/зменшити ставку; to revise a rate переглядати/переглянути норму; to set a rate встановлювати/встановити норму; to slow down the rate притримувати/притримати темп • гальмувати темп; to step up the rate of growth збільшувати/збільшити темп зростання • прискорювати/прискорити темп зростання

1) пробачення, вибачення

2) виправдання

3) привід; відмовка

4) звільнення (від обов'язку)

1) вибачати, прощати

2) бути виправданням

3):

to excuse oneself — вибачатися; просити пробачення; виправдуватися

4) звільняти (від обов'язків, роботи)

5) усунути (когось), виставити (за двері)

* * *

1) вибачення

2) виправдання; відмовка, привід; привід ( для чого-небудь)

3) звільнення (від обов'язку, роботи)

4) бракований екземпляр; сурогат; підробка

1) вибачати, прощати

2) служити виправданням

3) звільняти (від обов'язку, роботи)

4) refl вибачатися; просити вибачення, прощення; просити дозволу вийти; відпрошуватися; просити звільнити (від чого-небудь); виправдуватися; відговорюватися чим-небудь; посилатися на що-небудь у своє виправдання

1) припинення (зупинка) виробництва

2) звільнення через відсутність роботи; період тимчасового звільнення (з роботи)

* * *

1) припинення або призупинення виробництва; звільнення через відсутність роботи; період тимчасового звільнення; тимчасове безробіття

2) безробітний; актор без ангажементу

1) виконання; здійснення

2) дія, вчинок

3) вистава, спектакль

4) виконання, гра; виступ, концерт

5) кіносеанс

6) виконання ролі

7) фокуси, трюки

8) тех. робота (машини); характеристика роботи машини; експлуатаційні властивості

9) інтенсивність праці

10) pl військ. тактико-технічні дані; ав. льотні якості (властивості)

* * *

1) виконання

2) дія, вчинок; поведінка

3) лiнгв. реальне виконання; практичне застосування мовних законів; мова

4) вистава, спектакль

5) гра, виконання ( ролі)

6) трюки, фокуси

7) розм. метушня, тяганина

8) розм. неподобство

9) тex. робота ( машини); характеристика роботи машини; експлуатаційні якості; інтенсивність роботи

10) мeд. діяльність

11) pl; вiйcьк. тактико-технічні дані

12) pl; aв. льотні якості

1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;

2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]

3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.

* * *

приняться

1) (стр. з.): а) прийматися, бути прийнятим; (о лекарстве) заживатися, бути зажитим; (о мероприятиях) уживатися, бути ужитим; (о законопроекте и т. п.) ухвалюватися, бути ухваленим; (на службу, в школу, в общество) прийматися, бути прийнятим (на службу, до школи, у товариство). -ться во внимание - братися, взятися до уваги, на увагу, у[з]важатися, у[з]важитися (на що). [Лиха доля тільки на той час уважилася (М. Вовч.)]. -мается подписка на все газеты - приймають передплату (и приймається передплата) на всі часописи; б) прийматися, бути прийнятим звідки, з чого. [Біля глухої залізної брами перекинуто залізний місток, та й той часто ще приймавсь (Мирн.)];

2) за что - братися, взятися до чого (реже за що и без предлога - чого), щось робити и взяти щось робити, заходжуватися, заходитися коло чого, щось робити, ставати, стати до чого, (зап.) при[за]биратися, при[за]братися до чого; срв. Браться 2. [Брався він наново голосити. От, до иншої беруться справи (Грінч.). Не візьмемся за роботу, робота сама не зробиться (Приказка). А ми заходилися коло мазання в робочу пору (Кониськ.). Нервово заходивсь писати (Крим.). Зараз-таки заходилась Настя порядкувати в хаті (Коцюб.). Як до чого став, уся душа його в роботі (М. Вовч.). Андрій забрався до їжі (Франко)]. -ться горячо, рьяно, поспешно за что - прихоплюватися, прихопитися, прихвачуватися, прихватитися до чого, (горячо) припильнувати чого, завзято, падковито братися, взятися до чого, прикипіти до чого и т. д. [Зараз того-ж дня прихопилися обоє (до роботи), як до гарячого борщу (Франко)]. -няться петь, кричать и т. п. - узятися, узяти, заходитися, стати, піти співати, кричати і т. д. [Узялись вони лагодити панський будинок (Кониськ.). Взяла лупцювати її нещадно (Крим.). Заходивсь кричати на все горло (Крим.). От і пішла вона роздумувати (Свидн.)]. -няться за дело - взятися, стати до діла, до справи. -няться за работу - взятися, стати до праці, до роботи. [Вони зараз взялись до роботи (Коцюб.)]. За что мне -няться? - до чого мені взятися, що мені почати (предпринять)? Снова -ться за своё, старое - знов(у) братися (взятися) до свого, до старого. -ться за кого - братися, взятися до кого (и за кого), заходжуватися, заходитися коло кого. [Доводилось заходитися коло його (Грінч.). Що-дня вже за мене береться (Г. Барв.)]. Хорошенько -няться за кого, за что - добре заходитися коло кого, коло чого, (з короткими гужами) взятися до кого, до чого. [Заходились з короткимм гужами коло фінансової (справи) (Єфр.)];

3) (о растениях и переносно) прийматися, прийнятися, (о мног.) поприйматися. [Да вже-ж я садила, вже-ж я поливала, - не приймається (Пісня). Дівчина, як верба: де посади, там і прийметься (Приказка). Щепи поприймалися всі. Тут колись горожанность (гражданственность) прийнялась була між людом твердо (Куліш)].

* * *

несов.; сов. - прин`яться

1) ( за кого-что - браться) бра́тися, взя́тися (за кого-що, до чого); ( энергично) захо́дитися и захо́джуватися, захо́дитися (коло кого-чого); ( начинать) почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти (що)

2) (о посаженном растении, прививке) прийма́тися, прийня́тися и поприйма́тися

3) страд. (несов.) прийма́тися; бра́тися; зустріча́тися; ухва́люватися, прийма́тися; набира́тися; набува́тися; перейма́тися, прийма́тися; вважа́тися, прийма́тися; визнава́тися; сприйма́тися; припуска́тися; забира́тися; вбира́тися

(qlty)

n ком., марк. якість; сорт; ґатунок; риса; властивість; a якісний

істотні ознаки товару чи послуги, які задовольняють вимоги встановленого стандарту

═════════■═════════

A-1 quality найвища якість • якість першого ґатунку • першокласна якість; A-3 quality вища якість; absolute quality абсолютна якість; acceptable quality прийнятна якість; adequate quality якість, яка відповідає вимогам • доброякісність; agreed quality узгоджена якість; appealing quality приваблива риса • приваблива властивість; art quality художня якість; asset quality якість активів; attributed quality якісні властивості; audience quality якісна характеристика аудиторії; average quality середня якість; bad quality погана якість; benefit-giving qualityies споживчі властивості; best quality найкраща якість; bottom quality найгірша якість • дуже низька якість; brand quality якість марочного товару; broadcast quality трансляційна якість • відповідна якість для трансляції; business quality ділова якість; cheap quality неякісне • низька якість; choice quality добірна якість; colour reproduction quality якість відтворення кольорів; commercial quality торговельна якість; common quality загальна властивість; competitive quality конкурентоспроможна якість; consistent quality однорідна якість; contract quality якість за контрактом • якість, застережена контрактом; customer quality якісна характеристика клієнтів; defective quality незадовільна якість; delivery quality якість поставленої продукції; desired quality бажана якість; distinctive quality характерна якість • відмінна якість • помітна якість; economic quality економічно обґрунтована якість; edible quality харчова поживність • їстівність; editorial quality редакційна якість • якість редакційного змісту; environmental quality якість довкілля; equal quality рівноцінна якість; established quality підтверджена якість • стандартна якість; excellent quality відмінна якість; expected quality сподівана якість • очікувана якість; experienced quality засвідчена якість; export quality експортна якість; factual quality фактична якість; fair average quality справедлива середня якість • непогана середня якість; fancy quality вища якість; fancy-grade quality вища якість; fine quality відмінна якість • чудова якість; finest quality відмінна якість • чудова якість; first-class quality першокласна якість • вища якість; first-rate quality першосортна якість • вища якість; functional quality функціональна властивість; good quality добра якість; guaranteed quality гарантована якість; healing quality цілюща властивість; health-giving quality цілюща властивість; hidden quality прихована властивість; high quality висока якість; image quality якість зображення; incoming quality вхідна якість • рівень вхідної якості; inferior quality низька якість; inherent quality якість, властива даному виробу; initial quality первісна якість; intermediate quality проміжна якість; intended quality планова якість; latent quality прихована властивість; limiting quality граничний рівень якості; low quality низька якість; low-grade quality низька якість; luxury quality якість на рівні предметів розкоші; managerial qualityies організаторські здібності • якості керівника; manufacturing quality виробнича якість • якість виробництва • якість виготовлення; marketable quality торговельна якість • ринковий ґатунок • комерційна якість; material quality якість матеріалу; mean quality середня якість; medium quality середня якість; mental qualityies розумові здібності; middling quality середня якість • середній ґатунок; nonstandard quality нестандартна якість; nutritional qualityies поживна цінність; objective quality об'єктивна якісна характеристика; off-grade quality низька якість; optimal quality оптимальна якість; optimum quality оптимальна якість; ordinary quality звичайна якість • середня якість; outgoing quality вихідна якість • рівень вихідної якості; overall quality загальна якість; perfect quality бездоганна якість; performance quality якість роботи; photographic quality якість фотографії • фотографічна якість; poor quality погана якість; premium quality вища якість; prime quality вища якість; printing quality якість друку; process quality якість виготовлення; product quality якість продукції; production quality якість продукції; proper quality належна якість; proved quality підтверджена якість • доведена якість; questionable quality сумнівна якість; readership quality якісна характеристика читацької аудиторії; recognized quality визнана якість; reliable quality надійна якість; reproduction quality якість відтворення; required quality необхідна якість; running quality робоча характеристика; satisfactory quality задовільна якість; second-class quality другорядна якість; service quality якість обслуговування; shipping quality транспортабельність; soil quality якість землі; specified quality встановлена якість • визначена якість; standard quality стандартна якість; stipulated quality узгоджена якість; substandard quality нестандартна якість; suitable quality прийнятна якість; superior quality вища якість • краща якість • вищий ґатунок; technical quality технічна риса; tolerance quality дозволена якість; top quality найвища якість; uneven quality неоднорідна якість; uniform quality однорідна якість; unsatisfactory quality незадовільна якість; zero-defect quality без дефектність

═════════□═════════

equal in quality однакової якості; inferior in quality низької якості • найгіршої якості; of equal quality однакової якості; of good quality доброї якості; of high quality високоякісний; of inferior quality недоброякісний; of low quality низької якості; of poor quality недоброякісний; of sound quality доброякісний; of superior quality найвищої якості; quality arbitration арбітраж з питань якості; quality as per sample якість згідно зі зразком; quality assessment оцінка якості; quality assurance (QA) гарантія якості; quality audit контроль якості • перевірка якості; quality awareness знання методів забезпечення якості • обізнаність із якістю; quality bonus надбавка за підвищену якість; quality certificate сертифікат якості; quality check перевірка якості; quality circle гурток з підвищення якості; quality claim претензія до якості; quality class категорія якості; quality control; quality defect дефект якості; quality degradation погіршення якості; quality deterioration погіршення якості; quality engineering технічне забезпечення якості • опрацювання методів забезпечення якості; quality evaluation (QE) оцінка якості; quality gap розрив у рівні якості; quality goods товар високої якості • високоякісні товари; quality grade рівень якості; quality guarantee гарантія якості; quality image уявлення про якість; quality improvement підвищення якості; quality index показник якості; quality inspection перевірка якості • контроль якості; quality label знак якості; quality label scheme система знаків якості; quality level рівень якості; quality management управління якістю; quality manual інструкція із забезпечення якості; quality mark знак якості; quality objective цільовий рівень якості; quality of cargo якість вантажу; quality of design якість проекту • якість конструкції; quality of earnings якість прибутку; quality of exports якість експорту; quality of an item якість виробу; quality of labour якість праці; quality of life якість життя; quality of a lot якість партії (виробів); quality of manufacture якість виготовлення; quality of material якість матеріалу; quality of operation якість роботи; quality of production якість продукції; quality of service якість обслуговування; quality of work якість роботи; quality plan план забезпечення якості; quality planning планування рівня якості; quality principle принцип забезпечення якості; quality program програма забезпечення якості; quality requirements вимоги до рівня якості; quality sample зразок якості; quality specification деталізація характеристик • специфікація характеристик; quality standard норматив якості • стандарт якості • рівень якості; quality surveillance обстеження якості • перевірка якості; quality system система перевірки якості; quality test контроль якості; quality test program програма контролю якості; to approve quality схвалювати/схвалити якість; to ascertain quality визначати/визначити якість; to assess quality оцінювати/оцінити якість; to be of superior quality бути вищої якості; to be superior in quality бути вищої якості; to be up to quality відповідати вимогам; to certify quality засвідчувати/засвідчити якість; to check quality перевіряти/перевірити якість; to confirm quality підтверджувати/підтвердити якість; to conform to the quality відповідати якості; to control quality контролювати якість; to define quality визначати/визначити якість; to demonstrate quality показувати/ показати якість; to determine quality визначати/визначити якість; to differ in quality вирізнятися/вирізнитися якістю; to evaluate quality оцінювати/оцінити якість; to examine quality перевіряти/перевірити якість; to guarantee quality гарантувати якість; to improve quality поліпшувати/поліпшити якість; to inspect the quality перевіряти/перевірити якість; to lower the quality знижувати/знизити якість; to maintain quality піддержувати/піддержати якість • підтримувати/підтримати якість; to modify the quality змінювати/змінити якість; to monitor quality контролювати якість • здійснювати моніторинг якості; to specify quality зумовлювати/зумовити якість; to test quality перевіряти/перевірити якість; to upgrade the quality підвищувати/підвищити якість

1) см. Остановление. -вка работ - припинення роботи;

2) зупинка, запинка, припинка, припин, простій (-стою), постоянка; перерва, (задержка) загайка, угайка, перебивка. Десять минут -вки - десять хвилин простою, зупинки, постоянки. Сделать небольшую -вку - зробити коротеньку зупинку (припинку). Итти, ехать, лететь без -вки - іти, їхати, летіти без упину, без спину, без припину. Работать без отдыха, без -вки - робити без відпочинку, без перестан(к)у (без перестання, без устанку, без упину, без спин(к)у, без припину, без відгалу[ю], без стиху), срв. Безостановочно. -вка в торговле - перерва в торговлі. -вка в выдаче жалованья - загайка в виплаті платні. В деле произошла - вка - в роботі сталася перебивка (загайка, угайка). Только за ним и -вка - тільки за ним і (діло) стало (стоїть), тільки за ним і утайка (загайка). -вка только за тем, что - тільки що. [Він-би сватав, тільки що бідна].

* * *

потреба, (потребность) потріб (-би), (ум. потрібка), треба (-би), потребина, (нужда) нужда, (польза, редко) пригода. [Їхати не треба було, але Корній вигадав потребу (Грінч.). Купив оце й я собі на потріб дерева (Сл. Гр.). У нас іде на потріб липа ціла, а не колена (Брацл.). Для своєї потрібки (Борзенщ.). Все продав, а пуд собі залишив на свою потрібку (Звин.). Мій дім обмислен (снабжён) сріблом-золотом про всяку требу (Куліш). На будову громадського намету і на всякі потребини його (Біблія). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Годувала собі дочку для своєї пригоди, щоб принесла із криниці холодної води (Макс.)]. -ность в чём - потреба в чому и чого. -ность к кому - діло до кого. [Є дільце, дядечку, до вас (Глібів)]. Естественная -ность - а) природна[я] (натуральна) потреба; б) (испражнение) своя потреба (потріб). Крайняя, неотложная -ность - велика (конечна, пильна) потреба в чому, чого; конечність, доконечність (-ности). [Конечна є потреба, заміри ваші знать (Самійл.). Важливість і доконечність задуманої роботи (Н.-Лев.)]. Без -сти - без потреби, безпотрібно, (без дела) без діла. [Прошу без потреби не заходити до кабінету (Київ). Нікчемно й безпотрібно порубавши свій ліс (Основа 1862). Без діла не люблю я до його ходити (Київ)]. Для какой -сти? - за-для якої потреби? на (про) яку потребу? нащо? навіщо? про що? [«Дай я нап'юся мандрагори?» - «Про що, царице?» (Л. Укр.)]. По мере -сти - в міру потреби, як до потреби. [Вдається, як до потреби, до мови стислої (Рада)]. По встретившейся -сти - зважаючи на (таку) потребу; тому, що трапилася (виникла) потреба. По миновании -сти - а) (в будущем) коли (як) мине потреба; б) (в прошедшем) коли (як) минула потреба. Для своей, иной -сти - на свою потребу (потрібку), про свою потребу, (текущей: на свою обихідку), на иншу потребу. [Закупки на свою потрібку (Н.-Лев.). Про його потребу я дав йому (Звягельщ.)]. В случае -сти - в потребі; коли (як) буває (в наст. ещё: є, в прошл.: бувала, траплялася, в будущ.: буде, виникне, трапиться) потреба: коли що; як потреба вкаже (в будущ.); (книжный оборот) в разі потреби. [І грішми і худобою в потребі зазичить (Франко). До рідної мови може письменник докладати в потребі і чужих слів (Рада). Президент Академії скликає, коли бува потреба, спільні зібрання (Стат. Ак. Н.). Ми, коли що, і до царя не заблудимо (Кониськ.)]. Смотря по -сти - а) (когда, если надо) коли (як) треба; б) (сколько надо) скільки треба. Какая ему -ность знать это? - нащо (навіщо) йому знати це? Иметь -ность в чём - мати потребу в чому, потребувати чого. [Не потребуєм їй того казати, що ти рабиня (Л. Укр.)]. Нет -сти - нема на що, нема чого, нема потреби. [Нема на що тут це записувати (Грінч.). Нема чого похваляти се (Грінч.)]. В этом нет -сти - в цьому (на це) нема потреби. Мне в этом нет -сти - я цього не потребую; мені це без потреби. Явилась -ность - виникла (трапилася, зайшла, є) потреба.

* * *

ніякий, жадний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жаден), (значительно реже) жодний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жоден), (ровно -кой, диал.) нікоторий, (ни малейший) найменший. [Не буде з цього пива ніякого дива (Номис). Ніякий цар не може дарувати того, що наше (Грінч.). Отже (не єсть він) ніякий фантастичний лицар, а звичайний… (О. Пчілка). Контівська соціологія ніякого серйозного впливу від Геґеля не зазнала (С. Оран.). Ніякої аналізи за ствердження цієї тези у т. Р. абсолютно нема (М. Скрипн.). Нема ніяких підстав не припускати, що… (В. Підмог.). Жадних прав! (Франко). Я не бачу жадних причин, щоб і в нас не було так само (Доман.). Не показували жадної ворожнечі (М. Рильськ.). Не почуєш від мене і жодного грубого слова (Квітка). Не потаю ні думоньки, ні руху жодного в собі (Олесь). Нікоторого пуття з нього не буде (Звин.)]. Не иметь -кого представления о чём - не мати найменшого уявлення (вульг. жадної или найменшої тями) про що, нічого не тямити в чому. Не обращать -кого внимания на кого, на что - не звертати жадної уваги на кого, на що, не надавати жадної уваги чому. [Вона не надавала цьому жадної уваги (Коцюб.)]. -ким образом - жадним (ніяким) способом (чином, побутом, робом), (ні) жадною мірою, аж ніяк, диал.) аж нікуди; срв. Никак 1. Ни за какой и т. п. - ні за який, за жадний и т. п. [Цю нішу не призначалося ні для яких завдань (Едґ. По). Дома його не карали за жадні пакості (Франко)]. Ни за -кие блага - ні за які блага, ні за що в світі, (никогда) зроду-(з)віку. Ни в -ком случае - см. Никой (Ни в коем случае). Без -них - без ніяких, без нікоторих, (да и всё тут) та й годі, та й край, (зап.) та й конт. Решительно -кой - жаднісінький, ніякісінький. [Немає жаднісінької роботи (Н.-Лев.). Привілеїв для себе я ніякісіньких не маю (Крим.)].

* * *

(quot.; qtn.; qu.)

n 1. ком. пропозиція, оферта; 2. бірж. котирування; курс; ціна; розцінка; a котирувальний

1. заява, у якій вказуються ціна (price) та умови, за якими можна отримати товар, послугу тощо; ♦ пропозиція містить умови платежу (payment), деталізацію продукту (product) чи технічні норми виконання роботи, строк постачання, строк завершення роботи і т. ін.; 2. заява, у якій визначається курс (price) цінних паперів (securities), валюти (currency¹) або товару (commodity); ♦ при котируванні вказуються два курси — курс продавців (asked price) та курс покупців (bidprice)

═════════■═════════

alternative quotation альтернативна пропозиція; asked quotation курс продавців; bid quotation курс покупців; binding quotation тверда пропозиція; bond quotation котирування облігації; closing quotation курс під час закриття біржі; competitive quotation конкурентна пропозиція; consecutive quotations послідовне котирування курсів; consultancy-service quotation пропозиція консультаційної послуги; currency quotation котирування валюти; direct quotation пряме котирування; facsimiled quotation пропозиція, зроблена по факсу; faxed quotation пропозиція, зроблена по факсу; final quotation останнє котирування; first quotation початкове котирування; fixed quotation тверда пропозиція; flat quotation котирування без урахування відсотків; foreign exchange quotation котирування валюти; formal quotation офіційне котирування; indirect quotation непряме котирування валюти; itemized quotation позиційне котирування • позиційна пропозиція; last quotation кінцеве котирування; lumpsum quotation пропозиція одноразової виплати; maintenance quotation пропозиція на утримання; market quotation ринкове котирування; material-supply quotation пропозиція матеріального постачання; nominal quotation номінальне котирування • номінальний курс; official quotation офіційний курс; opening quotation курс під час відкриття біржі; over-the-counter quotation котирування на позабіржовому ринку; previous quotation попереднє котирування; proforma quotation орієнтовне котирування; publicly-advertised quotation публічно рекламована пропозиція; qualified quotation обмежена пропозиція; revised quotation переглянута пропозиція; share quotation котирування акцій; specimen quotation зразкова пропозиція; spot quotation курс за угодою з негайним постачанням • котирування товару з негайною відправкою; standard quotation єдиний курс; stock quotation котирування акцій; stock exchange quotation біржовий курс • біржове котирування; tape quotations курси, зазначені на стрічці біржового телеграфного апарату; today's quotation котирування нинішнього дня; verbal quotation усна пропозиція; written quotation письмова пропозиція

═════════□═════════

application for quotation заява для котирування на біржі; quotation box скринька на пропозиції; quotation list список пропозицій; quotation section відділ пропозицій; to accept a quotation приймати/прийняти пропозицію; to apply for a quotation звертатися/звернутися з проханням встановити курс; to be accepted for quotation бути визнаним для котирування на біржі; to call for quotations звертатися/звернутися за пропозиціями; to examine a quotation розглядати/розглянути пропозицію; to modify a quotation змінювати/змінити пропозицію; to prepare a quotation готувати пропозицію • готувати котирування • готувати/підготовити котирування • готувати/підготовити пропозицію; to qualify for a quotation діставати/дістати кваліфікацію з котирування; to receive a quotation одержувати/одержати пропозицію; to request a quotation запитувати про пропозицію; to revise a quotation переглядати/переглянути пропозицію; to submit a quotation подавати/подати пропозицію • подавати/подати котирування

quotation:: quote

* * *

1) перерва; тимчасове припинення (роботи тощо); зупинка; затримка, заминка

2) втручання, вторгнення

3) порушення (чогось), перешкода, завада

4) розрив, роз'єднання

* * *

1) перерва; тимчасове припинення (якої-небудь дії, роботи); затримка

2) втручання, вторгнення; порушення; перешкода

1) радіо, тб. (по) давати знак закінчення передачі; cл. замовкнути, заткнутися

2) відмітитися при виході з роботи, з гуртожитку

3) звільнити з роботи, відчислити

4) кapт. пасувати при оголошенні гри ( бридж); вийти з гри; відмежуватися (від кого-небудь, чого-небудь)

5) cл.; cл. (on) допустити що-небудь ( без формального затвердження)

1) мішок; торба; портфель; сумка; ранець

2) ягдташ; здобич мисливця; здобич, трофеї; втрати противника

3) мішок ( міра об'єму)

4) pl брюки; штани (тж. pair of bags)

5) pl багатство; багатії, товстосуми; грошовий мішок

6) pl велика кількість, маса; купа

7) звільнення ( з роботи)

8) cл. баба, молодичка, дівка

9) коло інтересів; покликання; улюблене заняття

10) настрій

11) положення, ситуація; справи е проблеми

12) джерело розчарування; перешкода; скарга

13) стиль виконання ( музики)

14) cл. порція наркотику; порошок кокаїну

15) вiйcьк. казан, мішок

16) вим'я; зooл. сумка, мішок; порожнина

17) гeoл. порожнина ( у гірській породі)

18) гipн. паперова оболонка ( вибухової речовини)

19)

1) класти, накладати в мішки, лантухи, пакети; загнати в лузу ( шар)

2) класти ( убиту дичину) у ягдташ; настріляти ( дичини); брати без дозволу; привласнювати; захоплювати; вiйcьк. збивати ( літаки); брати в полон; cл. заарештувати, схопити

3) збирати; колекціонувати

4) відстовбурчуватися: сидіти мішком, пузиритися; мop. наповнюватися вітром ( про вітрило)

5) в'ючити, нав'ючувати

6) звільняти, виганяти з роботи

7) мop. збитися з курсу

8) театр. підняти завісу

1) радіо, тб. (по) давати знак закінчення передачі; cл. замовкнути, заткнутися

2) відмітитися при виході з роботи, з гуртожитку

3) звільнити з роботи, відчислити

4) кapт. пасувати при оголошенні гри ( бридж); вийти з гри; відмежуватися (від кого-небудь, чого-небудь)

5) cл.; cл. (on) допустити що-небудь ( без формального затвердження)