-
1 arbitration
арбітраж, арбітражний розгляд; арбітражний суд; згода сторін про передачу їхнього спору на розв'язання третейським судом; угода про передання суперечки до арбітражу; третейський суд; розгляд спору третейським суддею ( або арбітражем)- arbitration award
- arbitration clause
- arbitration court
- arbitration memorandum
- arbitration of exchange
- arbitration of interests
- arbitration of labor disputes
- arbitration of labour disputes
- arbitration of rights
- arbitration panel
- arbitration proceeding
- arbitration proceedings
- arbitration treaty
- arbitration tribunal -
2 arbitration
n1) розгляд суперечки третейським судом (арбітражем)2) третейський суд, арбітраж3) ухвала (рішення) арбітраPermanent Court of A. — Міжнародний третейський суд (в Гаазі)
* * *n; юр.1) розбір суперечки третейським судом, арбітражем3) третейський суд, арбітраж -
3 interim relief
заходи для забезпечення позову; засіб забезпечення позову; засіб із забезпечення позову ( в арбітражному процесі); засіб захисту права; спосіб захисту права; арешт майна в порядку забезпечення позову; застосування засобів юридичного захисту до винесення остаточного рішення ( судом або арбітражем) -
4 pre-award relief
заходи для забезпечення позову; заходи забезпечення позову; заходи із забезпечення позову ( в арбітражному процесі); заходи захисту прав; спосіб захисту права; арешт майна у порядку забезпечення позову; застосування засобів юридичного захисту до виголошення остаточного рішення ( судом або арбітражем) -
5 arbitration
n; юр.1) розбір суперечки третейським судом, арбітражем3) третейський суд, арбітраж -
6 особливі правові питання
Українсько-англійський юридичний словник > особливі правові питання
-
7 case reserved
-
8 застосування коштів юридичного захисту до винесення остаточного рішення
( судом або арбітражем) pre-award relief; interim reliefУкраїнсько-англійський словник > застосування коштів юридичного захисту до винесення остаточного рішення
См. также в других словарях:
давність — ності, ж. 1) Велика часова віддаленість виникнення, здійснення чого небудь; давноминулі часи. •• Да/вність набуття/ факт тривалого володіння майном, який за певних умов є основою для набуття права власності на це майно. Позо/вна да/вність строк… … Український тлумачний словник
довірений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до довірити 2). 2) у знач. прикм. Наділений чиїм небудь довір ям. || у знач. ім. дові/рений, ного, ч. Той, хто користується чиїм небудь довір ям і діє за його дорученням. •• Дові/рена осо/ба а) у період виборчих… … Український тлумачний словник
