Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

(Посидон

  • 1 Посидон

    Greek: Poseidon

    Универсальный русско-английский словарь > Посидон

  • 2 θεος

         θεός
        I
        беот. θιός или σιός, лак. σιός ὅ и ἥ (voc. θεός)
        1) бог, божество
        σὺν (τῷ) θεῷ Hom., Plat. и σὺν θεοῖσιν Hom. — с соизволения бога (богов);
        οὔτοι ἄνευ (и οὐκ ἄνευθε) θεοῦ Hom. или οὐ θεῶν ἄτερ Pind. — и не без ведома или не без помощи бога (богов);
        ὑπὲρ θεόν Hom. — вопреки божественной воле;
        θεῶν συνεθελόντων Xen. ( или βουλομένων Luc.) — с соизволения или с помощью богов;
        πρὸς θεῶν Soph., Xen. — во имя или ради богов;
        τὰ παρὰ τῶν θεῶν Xen. — признаки божественной воли, т.е. знамения;
        τοῦ θεοῦ φήμη Soph. — ответ бога, т.е. оракул;
        τὰ περὴ или πρὸς τοὺς θεούς Xen., Arst. — почитание богов;
        κατὰ θεόν τινα Plat., Eur. — по внушению какого-то божества;
        οἱ δώδεκα θεοί Arph. — двенадцать (старших) богов (Зевс, Гера, Посидон, Аполлон, Афина, Артемида, Арей, Гефест, Афродита, Деметра, Гермес, Гестия);
        οἱ νέρτεροι (тж. οἱ κάτω и οἱ κάτωθεν) θεοί Soph. — боги подземного царства;
        εἰ ὀρθῶς ἢ μή, θ. οἶδεν Plat. — правильно или нет, бог весть;
        ὕει ὅ θ. — бог (Зевс) послал дождь, т.е. дождь идет;
        ἔσεισεν ὅ θ. Xen. — бог (Посидон) всколебал стихии;
        ναὴ τὼ σιώ! Xen. — клянусь обоими богами! (т.е. Кастором и Полидевком - лаконская клятва, или Амфионом и Зетом - беотийская клятва);
        Θεοῦ πρόσωπον Polyb. — Божий лик ( мыс на побережье Финикии)

        2) (тж. θήλεια θ. Hom.) богиня
        

    θεοῖς εὔχεσθαι πᾶσι καὴ πάσαις Dem. — молиться всем богам и богиням;

        ἥ νερτέρα θ. Soph. — подземная богиня, т.е. Персефона;
        τὼ θεώ Arph. — обе богини, т.е. Деметра и Персефона;
        νέ ( или μὰ) τὼ θεώ! Arph. — да ( или нет) клянусь обеими богинями! ( клятвенная формула женщин)

        3) полубог, герой
        

    τοῦδε τοῦ θεοῦ ἐπώνυμοι Soph. — (жители города) именуются именем этого героя ( Колона)

        4) женщина божественного рода, полубогиня
        

    παντλάμων Νιόβα, σὲ δ΄ ἔγωγε νέμω θεόν Soph. — многострадальная Ниоба, я считаю тебя богиней

        II
        adj. божественный
        

    αἱ μὲν καταιβαταὴ ἀνθρώποισιν, αἱ δὲ θεώτεραι Hom. — (из двух ворот) одни доступны для людей, другие же только для богов

    Древнегреческо-русский словарь > θεος

  • 3 Ціцерон, Марк Туллій

    Ціцерон, Марк Туллій (106, Арпінум - 43 до н. е.) - римський філософ-еклектик, оратор, теоретик риторики. Його життя і діяльність припадають на період активного проникання давньогрецьк. філософії в римську культуру. Особлива роль тут належить представникам Середньої Стої (серед. II ст. до н. е. - поч. н. е.), Панецію (185 - 110 до н. е.) та Посидонію (135 - 51 до н. е.), які відіграли вирішальну роль у поширенні стоїцизму серед освічених римлян за тих часів. Школу Посидонія відвідували також Ц. і Помпей. Від Ц. розпочинається відлік історії римської філософії. В історії культури Ц. належить також місце найвидатнішого оратора Рима, вишуканого інтерпретатора текстів давньогрецьк. філософів З. авдяки глибині й точності осягнення ним філософських творів Платона, Аристотеля, представників скептицизму, стоїцизму, епікуреїзму та простоті й витонченості стилістики їхнього викладу ці твори зажили популярності як у добу Римської імперії, так і в подальші часи. Позитивна роль Ц. як філософа-еклектика виявилася у кількох напрямах. По-перше, він здійснив не механічне "змішування" змісту різних філософських шкіл, а його переосмислення шляхом віднаходження елементів спільного у підходах різних філософів. По-друге, Ц. прагнув урівноважити крайнощі у цих підходах, якщо спільних елементів не існувало. Зокрема, схвально ставився до поміркованих форм скептицизму, заперечував екстремальні прояви аскетизму в етиці стоїків; наполягав на збереженні традицій, але при цьому вважав за необхідне здійснювати їхню поступальну трансформацію; засуджував застосування насильства. По-третє, еклектика стала певним підґрунтям для розширення діапазону творчих здобутків Ц., сприяла створенню ним оригінальних філософських творів, особливо етико-моралістичного змісту. Поєднання у творах Ц. філософської проникливості та мовної досконалості високо цінував Сковорода. У передмові до здійсненого ним перекладу із книги Ц. "Про старість" Сковорода зауважував, що у цьому творі мова "дихає високими думками"; головний герой промовляє не щелепами і не губами, а "серцем і грудьми говорить римлянин". У своїх теоретичних дослідженнях з риторики Ц. наголошував на тісному зв'язку риторики з філософією, мистецтва мовлення із мистецтвом мислення.
    [br]
    Осн. тв.: "Про природу богів"; "Про обов'язки"; "Про передбачення"; "Про найбільше добро і зло"; "Про дружбу"; "Про республіку"; "Про закони".

    Філософський енциклопедичний словник > Ціцерон, Марк Туллій

  • 4 Poseidon

    (греческое) (мифология) Посейдон, Посидон

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > Poseidon

  • 5 poseidon

    [pɒʹsaıd(ə)n] n греч. миф.
    Посейдон, Посидон

    НБАРС > poseidon

  • 6 Poseidon

    1) Религия: (In Greek religion, the god of the sea and of water generally) Посейдон
    2) Греческий язык: Посейдон, Посидон

    Универсальный англо-русский словарь > Poseidon

  • 7 Αλιρροθιος

        ὁ Галирротий (сын Посидона, убитый Ареем; Посидон вызвал за это Арея на суд, который состоялся на холме близ Афин - впосл. Ἄρειος πάγος) Eur. Dem.

    Древнегреческо-русский словарь > Αλιρροθιος

  • 8 καθυποκρινομαι

         (ρῑ)
        1) вводить в заблуждение (актерской) игрой, обманывать притворством
        

    (τινά Dem.)

        2) принимать вид, прикидываться
        

    καθυποκρίνεται Ἐνιπεὺς εἶναι Luc. — (Посидон) принимает вид Энипея

    Древнегреческо-русский словарь > καθυποκρινομαι

  • 9 Λαοκοων

        - όωντος ὅ Лаокоонт (троянский жрец Аполлона, вместе со своими двумя сыновьями задушенный морскими змеями, которых наслал на него Посидон; название одной из несохранившихся трагедий Софокла)

    Древнегреческо-русский словарь > Λαοκοων

  • 10 μετακιαθω

        (ᾰθ)
        

    (только impf. или aor. 2 μετεκίαθον)

        1) гнать, преследовать
        2) гнаться, догонять
        3) идти следом, следовать
        4) отправляться (к кому-л.)
        

    Αἰθίοπας μετεκίαθε Hom. — (Посидон тогда) был в гостях у эфиопов

        5) проходить, переходить, пересекать
        

    (πᾶν πεδίον Hom.)

    Древнегреческо-русский словарь > μετακιαθω

  • 11 ορεγω

         ὀρέγω
        (эп. aor. ὄρεξα, pf. pass. ὀρώρεγμαι - эп. 3 л. pl. ὀρωρέχαται; эп. 3 л. pl. ppf. ὀρωρέχατο; adj. verb. ὀρεκτός)
        1) протягивать, простирать
        χεῖρας ὀ. τινί Hom. и πρός τινα Pind., Soph., Eur.; — простирать руки к кому-л.;
        ὀρέγεσθαι χερσί Hom. — тянуться руками;
        ποτὴ στόμα χεῖρ΄ ὀρέγεσθαι Hom. — протягивать руку к (чьим-л.) устам ( жест мольбы)

        2) протягивать, подавать

    (κοτύλην καὴ πύρνον Hom.; τέν κύλικα τῷ Σωκράτει Plat.; τινὴ γραμματίδιον Plut.)

     ; med. брать себе
        

    (σῖτον Eur.)

        αἰώρημα διὰ δέρης ὀρέξασθαι Eur. — надеть себе петлю на шею

        3) даровать, ниспосылать
        

    (κῦδός τινι Hom.; πλοῦτον Pind.)

        ἕν γέ μοι εὖχος ὀρέξατε Soph. — окажите мне одну милость

        4) med. устремляться
        

    ἔγχει ὀ. Hom. — выставлять вперед копье;

        ποσσὴν ὀρέξασθαι πολεμίζειν Hom. — (о конях) полететь в бой;
        τρὴς ὀρέξατ΄ ἰών Hom. — трижды шагнул (Посидон);
        οὗ παιδὸς ὀρέξατο Ἕκτωρ Hom. — к своему ребенку потянулся Гектор

        5) med. ( ринувшись), наносить удар, поражать, ранить
        

    (πρυμνὸν σκέλος, χρόα καλόν Hom.)

        6) med. стремиться, желать
        

    (ἀληθείας Plat.; δόξης Plut.; γάμων Eur.)

        ὀ. τοιοῦτος γενέσθαι Plat. — стремиться стать именно таким (человеком)

    Древнегреческо-русский словарь > ορεγω

  • 12 Ποντοποσειδων

        - ῶνος ὅ морской властелин Посидон Arph.

    Древнегреческо-русский словарь > Ποντοποσειδων

  • 13 Ποσειδων

        - ῶνος ὅ (acc. Ποσειδῶνα и Ποσειδῶ, voc. Πόσειδον и Ποσείδαον) Посейдон или Посидон (отожд. с римск. Neptunus, сын Крона и Реи, брат Зевса и Плутона, супруг Амфитриты, повелитель морей; его эпитеты у Hom.: γαιήοχος «земледержец», ἐννοσίγαιος и ἐνοσίχθων «землеколебатель», κυανοχαίτης «темнокудрый») Hom. etc.

    Древнегреческо-русский словарь > Ποσειδων

  • 14 ταμιας

         ταμίας
        эп. τᾰμίης - ου ὅ
        1) заведующий хозяйством, эконом, ключник Hom., Arph.
        2) распределитель, податель
        

    (πλούτου ἀνθρώποις Pind.; ἀγαθῶν τε κακῶν τε Plat.)

        3) служитель (культа), жрец
        

    (Διός, Μοισᾶν Pind.)

        4) властелин, владыка, повелитель
        

    (ἀνέμων Hom.; Σπάρτας Pind.)

        τ. τριαίνης Arph. — держатель трезубца, т.е. Посидон;
        ὅ τῆς τύχης τ. Thuc. — распоряжающийся (своей) судьбой

        5) распорядитель, хранитель
        6) казнохранитель, казначей Lys.
        

    τ. τοῦ ἱροῦ Her. и τῶν ἱερῶν χρημάτων Arst. — храмовой казнохранитель

        7) (в Риме, лат. quaestor) квестор Plut.

    Древнегреческо-русский словарь > ταμιας

  • 15 ταραξιππος

        ὅ горячитель коней, т.е. Посидон Anth.

    Древнегреческо-русский словарь > ταραξιππος

  • 16 τινακτωρ

        - ορος ὅ колебатель
        

    τ. γαίας Soph. — колебатель земли, т.е. Посидон

    Древнегреческо-русский словарь > τινακτωρ

  • 17 poseidon

    (n) посейдон; посидон
    * * *
    n. Посейдон (миф.)

    Новый англо-русский словарь > poseidon

  • 18 Poseidon

    n греч. миф. Посейдон, Посидон
    Синонимический ряд:
    roman god (noun) god of the sea; Neptune; Oceanus; roman god

    English-Russian base dictionary > Poseidon

  • 19 Аврелій, Марк Антоній

    Аврелій, Марк Антоній (121, Рим - 180) - представник пізнього античного стоїцизму, римський імператор (161 - 180), автор філософсько-моралістичного твору "До самого себе", який складається із лапідарних записів про людину як своєрідний мікрокосм, в якому віддзеркалюється і уособлюється макрокосм або універсум; про особливості й шляхи її самоідентифікації, самовдосконалення і осягнення єдності з космічним цілим. Рушієм тіла людини і єдиним питомо людським початком є, за А., ум, що міститься поза її душею - як своєрідне відгалуження космічного ума, до якого після смерті індивіда він повертається знову. Етику раннього стоїцизму, якому властивий був фаталізм, А. прагнув переосмислювати з позицій свободи не тільки космічного, а й людського духу. Записи філософських і життєвих міркувань були для А. передусім засобом власного духовного зростання, самовдосконалення, а не спробою створити оригінальну філософську систему. Хоча його філософія часто-густо перегукується з ідеями не тільки Геракліта і представників стоїцизму (Посидонія, Епіктета), а й кініків, епікурейців, А. увійшов в історію філософії як самобутня постать мислителя, автор глибоких філософських та смисложиттєвих спостережень.

    Філософський енциклопедичний словник > Аврелій, Марк Антоній

  • 20 Сенека, Луцій Анней

    Сенека, Луцій Анней (бл. І ст. до н. е./ І ст. н. е., Кордуба (Кордова) - 65 н. е.) - римський філософ, письменник і державний діяч, представник пізнього стоїцизму. Спочатку навчався риторському фахові, пізніше - філософії, де виявився послідовником римського стоїка Посидонія. Був вихователем римського імператора Нерона, за владарювання якого обіймав високі державні посади. Проповідуючи аскезу і бідність, домагався водночас, використовуючи своє положення при дворі, подарунків грошима, палацами, маєтками тощо. Звинувачений в участі у змові й державній зраді, був змушений покінчити життя самогубством. Світогляд С. досить суперечливий, заснований на ідеях раннього стоїцизму, він увібрав у себе вплив інших традицій: кінічної, платонівської, епікурейської. Крім того, положення, які С. обстоював у царині філософської теорії моралі, далеко не завжди були практичними регулятивами його власних дій і поведінки. Центральним смисловим вузлом філософського вчення С. є моралістика; саме етика, а не логіка чи фізика, посідає у нього чільне місце серед трьох означених основних складових стоїчної філософії. Мудреця, що у своїй практичній життєдіяльності послідовно керується моральними імперативами, він розглядає не стільки як рідкісний випадок, скільки як своєрідний етичний ідеал, який може бути досягнено лише асимптотично. Звідси твердження про невичерпність і нескінченність морального вдосконалення. Завдяки С. вплив ідей стоїцизму на подальше не тільки духовне, а й політичне та загалом культурне життя пізнього Риму, а потому й на християнство був досить тривалим і відчутним.
    [br]
    Осн. тв.: "Моральні листи до Луцилія"; "Про добродіяння"; "Про милосердя"; "Дослідження про природу"; "Про щасливе життя"; "Про провидіння"; "Про душевний спокій"; "Про дозвілля"; "Про подяку"; "Трагедії".

    Філософський енциклопедичний словник > Сенека, Луцій Анней

См. также в других словарях:

  • посидон — сущ., кол во синонимов: 1 • посейдон (5) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • Каменный корабль — (по новогречески Петро каравiа) группа скал в Черном море, на пароходном пути из Феодосии в Керчь, против горы Опук, в 3 4 в. от берега. Эти скалы так похожи на судно с распущенными парусами, что даже путешественник, ожидающий их увидеть,… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Илиада — «ИЛИАДА» эпическая поэма, приписывавшаяся Гомеру (см.), древнейший из сохранившихся памятников греческой лит ры (см.), представляет собой переработку и объединение многочисленных сказаний феодальной Греции о подвигах древних героев. Действие… …   Литературная энциклопедия

  • посейдон — Нептун, Посидон Словарь русских синонимов. посейдон сущ., кол во синонимов: 5 • бог (375) • гиппиас …   Словарь синонимов

  • Орион в мифологии — (Ώρίων, Ώαρίων, Orion) божество созвездия того же имени, сын Посидона и океаниды Евриалы. По другому сказанию, он произошел из оплодотворенной бычачьей шкуры, зарытой на 9 месяцев в землю царем Гириеем, которого Зевс, Посидон и Гермес обещали… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Финикия* — (Φοινίκη) греческое название части полосы на восточном берегу Средиземного моря. Самое правдоподобное его объяснение страна красного солнечного божества Финика (Φοϊνιξ), появлявшегося с востока. Первоначально это имя прилагалось к Карии,… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Орион, божество — (Ώρίων, Ώαρίων, Orion) божество созвездия того же имени, сын Посидона и океаниды Евриалы. По другому сказанию, он произошел из оплодотворенной бычачьей шкуры, зарытой на 9 месяцев в землю царем Гириеем, которого Зевс, Посидон и Гермес обещали… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Финикия — (Φοινίκη) греческое название части полосы на восточном берегу Средиземного моря. Самое правдоподобное его объяснение страна красного солнечного божества Финика (Φοϊνιξ), появлявшегося с востока. Первоначально это имя прилагалось к Карии,… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Кому быть на виселице, тот не утонет — Кому быть на висѣлицѣ, тотъ не утонетъ. Ср. Кому быть убитому, тотъ не замерзнетъ, прошепталъ Кирша, выѣзжая за околицу. М. Н. Загоскинъ. Юрій Милославскій. 1. Ср. Wer hängen soll, ersäuft nicht. Ср. Qui est destiné à être pendu n’est jamais noyé …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Дый — У этого термина существуют и другие значения, см. Дий. Дый, Дий  Зевс в древнерусской литературе. На Руси сведения о греческой мифологии черпались из сочинений следующих авторов: Иоанн Малала из сирийской Антиохии (VII в.), автор… …   Википедия

  • Див (мифология) — Дый, Дий Зевс в средневековых русских книжных источниках. На Руси сведения о греческой мифологии черпались из сочинений следующих авторов: Иоанн Малала из сирийской Антиохии (VII в.), автор всемирной хроники (Хронографа) в 18 книгах, содержащей… …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»