Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

"академ"

  • 41 Тарський, Альфред

    Тарський (Тайтельбаум), Альфред (1901, Варшава - 1983) - польськ.-амер. логік і математик, один із найвидатніших представників Львівсько-варшавської логіко-філософської школи. Навчався у Варшавському ун-ті під керівництвом Лукасевича і Лесневського. В 1924 р. отримав ступінь докт. філософії за дисертацію "Примітивні терміни логістики". До 1939 р. - доцент і ад'юнкт-проф. Варшавського ун-ту. Од 1939 р. - у США. У 1942 - 1968 рр. викладав на математичному ф-ті Каліфорнійського ун-ту у Берклі (од 1946 р. - проф. математики). Був членом Національної академії наук США, Королівської нідерландської національної академії наук, Британської академії. З ім'ям Т. пов'язані значні результати у розвитку метаматематики (разом із Гільбертом вважається її засновником): запропонував аксіоматичну теорію довільних формальних систем; аксіоматизував теорії, що ґрунтуються на класичній пропозиційній логіці. Започаткував формальну семантику, обґрунтував перехід від синтаксичної до семантичної парадигми в логіці. У роботі "Поняття істини в формалізованих мовах" (1935) сформулював семантичний метод побудови адекватної реальності і формально коректного визначення терміна "істинне висловлювання" для різних типів формалізованих мов. У галузі семантики запропонував також теоретико-множинну інтерпретацію пропозиційних числень, зробив значний внесок у розробку теорії моделей. Т. здійснив систематизацію семантичних і синтаксичних теорій визначеності. Важливих результатів досягнув у дослідженні проблеми розв'язання та в аналізі нерозв'язуваних теорій. Низка праць Т. присвячена розробці інтуїціоністської та модальної пропозиційної логіки.
    [br]
    Осн. тв.: "Поняття істини в мовах дедуктивних наук" (1933); "Поняття істини в формалізованих мовах" (1935); "Вступ до логіки і методології дедуктивних наук" (1941); "Нерозв'язувані теорії", у співавт. (1953); "Логіка. Семантика. Метаматематика" (1956); "Зібрання творів". Т. 1 - 4 (1981); "Формалізація теорії класів без змінних", у співавт. (1983).

    Філософський енциклопедичний словник > Тарський, Альфред

  • 42 Цехмістро, Іван Захарович

    Цехмістро, Іван Захарович (1937) - укр. філософ. У 1977 р. захистив докт. дис., проф. (1980). Чл.-кор. Української академії інформатики (1992), академік Української Академії політичних наук (од 1997 р.). Од 1990 р. - зав. кафедрою теорії культури і філософії науки в Харківському ун-ті. Коло наукових інтересів - філософія науки, філософія культури, проблеми холізму, квантових властивостей світу. Ц. опубліковано понад 140 наукових праць.
    [br]
    Осн. тв.: "Діалектика множинного і єдиного: Квантові властивості світу як неподільного цілого" (1972); "Пошуки квантової концепції фізичних основ свідомості" (1981); "Україна: Шлях у майбутнє через повернення до себе"//"Сучасність". - 2000. - № 10.

    Філософський енциклопедичний словник > Цехмістро, Іван Захарович

  • 43 donnish

    adj
    1) педантичний; академічний
    2) манірний; бундючний
    * * *
    a
    педантичний; академічний; манірний

    English-Ukrainian dictionary > donnish

  • 44 fauteuil

    n фр.
    1) крісло
    2) крісло президента (голови)
    3) крісло в партері
    4) членство у французькій академії
    * * *
    n
    1) крісло; крісло президента або голови

    English-Ukrainian dictionary > fauteuil

  • 45 hour

    n
    1) година

    the small hours — досвітні години; перші години після півночі

    hour after hour — година за годиною, з кожною годиною

    hour by hour — кожної години, щогодини

    by the hour — погодинний (про оплату, працю)

    2) певний час, період

    dinner hour — а) обідня перерва, б) обідній час

    the off hours — вільні години; неробочий час

    the hour is 8.30 — зараз восьма година 30 хвилин

    3) строк
    4) pl робочий день; робочий час

    after hours — після роботи, після школи (занять), після закриття магазину (бару тощо)

    5) звичний час вставати (лягати спати)
    6) урок, заняття, навчальний час
    7) передача (по радіо, телебаченню)

    Children's H. — (вечірня) передача для дітей

    8) астр., геогр. п'ятнадцять градусів довготи
    9) pl церк. години

    in an ill (evil) hour — у недобрий час

    at a good hour — вчасно, до речі

    till all hours — до світанку, дуже пізно, до півнів

    * * *
    n
    2) час, період, строк

    rush hours — час пік; cпeц. строк, період

    3) pl час роботи; робочий день; звичайний час підйому або відходу до сну
    4) урок, заняття; академічна, навчальна година; залікова година ( credit hour)
    5) передача (по радіо, телебаченню; спочатку тривала годину)
    6) acтp., гeoгp. п'ятнадцять градусів довготи
    7) pl; цepк. (hours, Hours) години ( canonical hours)

    English-Ukrainian dictionary > hour

  • 46 immortal

    1. n
    1) pl міф. безсмертні (про богів)
    2) (звич. pl) безсмертне ім'я (про видатних людей)
    2. adj
    безсмертний, невмирущий; вічний, нев'янучий
    * * *
    I n
    1) pl; мiф. безсмертні ( про богів)
    2) той, чиє ім'я безсмертне
    II a
    безсмертний; вічний

    English-Ukrainian dictionary > immortal

  • 47 quadruplet

    n
    1) pl четвернята
    2) один з чотирьох близнюків
    3) те, що складається з чотирьох взаємодіючих (взаємозв'язаних) предметів
    4) велосипед для чотирьох
    5) академічна парна четвірка (веслування)
    6) муз. квартоль
    * * *
    n
    1) pl четверня, четверо близнюків; один з чотирьох близнюків
    2) що-небудь, що складається з чотирьох взаємодіючих предметів
    5) мyз. квартоль
    6) фiз. квадруплет

    English-Ukrainian dictionary > quadruplet

  • 48 scholarly

    1. adj
    1) учений; властивий ученому
    2) амер. старанний, ретельний, завзятий
    2. adv
    як і годиться (личить) ученому
    * * *
    a
    1) учений; властивий ученим

    scholarly apparatus — науковий апарат ( у книзі); примітки, покажчик, індекс

    2) cл. старанний

    English-Ukrainian dictionary > scholarly

  • 49 school

    1. n
    1) школа, навчальний заклад

    day (night, evening) school — денна (вечірня) школа

    elementary (primary) school — початкова школа

    junior (the lower) school — молодші класи, початкова школа

    senior (the upper) school — старші класи, середня школа

    secondary (амер. high) school — середня школа

    national school — парафіяльна школа, школа для бідних

    2) навчання, освіта

    free school — безплатна школа; безплатне шкільне навчання

    to go to school — навчатися у школі, ходити до школи

    3) виучка, досвід
    4) заняття, уроки (в школі)

    to teach school — бути шкільним учителем, викладати у школі

    5) збірн. школярі, учні
    6) клас, класна кімната; шкільна аудиторія

    seventh-form school — сьомий клас, кімната сьомого класу

    7) напрям, школа
    8) інститут; науково-дослідний інститут

    the London S. of Economics — Лондонський інститут економіки

    10) факультет університету

    the Arts S. — гуманітарний (філологічний) факультет

    11) іст. приміщення факультету, лекційний зал
    12) pl екзамени на науковий ступінь
    13) муз. навчально-методичний посібник; школа (гри)
    14) іст. когорта (рота) імператорської гвардії
    15) косяк риби
    16) натовп, збіговисько
    17) велика кількість, сила-силенна
    18) зграя

    school children — школярі, діти шкільного віку

    school grounds — ділянка землі і приміщення, що належать школі

    school leaver — випускник, абітурієнт; учень, що покинув школу

    school library — шкільна бібліотека; бібліотека навчального закладу

    school pence — іст. щотижневий внесок за навчання

    approved school — виховний заклад для правопорушників, що не досягли 17 років

    to keep a school — займати посаду директора приватної школи; бути власником школи

    old school tie — краватка, яку носять випускники привілейованих шкіл

    to tell tales out of school — розбовкувати чиїсь таємниці; виносити сміття з хати

    2. v
    1) дисциплінувати, стримувати; приборкувати
    2) привчати (до чогось); тренувати; виховувати; дресирувати
    3) посилати до школи; давати освіту
    4) навчатися у школі; здобувати освіту
    5) викладати у школі
    6) збиратися косяком (про рибу); іти косяком
    * * *
    I [skuːl] n
    1) школа, навчальний заклад

    senior /the upper/ school — старші класи ( середньої школи), середня школа; курси

    2) навчання, освіта; виучка, досвід
    3) заняття, уроки ( у школі)
    4) учні школи, школярі
    5) клас, класна кімната, шкільна аудиторія

    big school — шкільний зал; актовий зал

    7) інститут, коледж; академія
    8) факультет університету, відділення

    the Arts School — гуманітарний /філологічний/ факультет; ( the Schools) будинок Оксфордського університету ( де приймають публічні іспити на вчений ступінь)

    9) pl іспити ( на вчений ступінь)
    10) мyз. навчально-методичний посібник, школа
    11) icт. когорта або рота імператорської гвардії
    II [skuːl] v
    1) приборкувати, дисциплінувати
    2) привчати; тренувати; виховувати; дресирувати
    3) icт. посилати до школи; давати освіту; учитися в школі; отримувати освіту
    III [skuːl] n
    1) косяк, зграя ( риб)
    2) icт. натовп, збіговисько; велика кількість, маса
    IV [skuːl] v
    збиратися косяком, плисти, іти косяком ( про рибу)

    English-Ukrainian dictionary > school

  • 50 scull

    1. n
    1) кормове весло
    2) парне весло
    3) веслування

    double (six) scull — академічна двійка (шістка) (човен)

    2. v
    1) гребти парними веслами
    2) гребти кормовим веслом
    3) перевозити (на легкому човні)
    * * *
    I [skel] n
    3) ( парне) весло
    II [skel] v

    English-Ukrainian dictionary > scull

  • 51 ship

    1. n
    1) корабель; судно

    sister ships — а) однотипні кораблі; б) судна однієї компанії

    ship's days — мор. дні для вантажних операцій

    ship's husband — уповноважений, який використовує судно за дорученням власників

    ship of the line — іст. лінійний корабель

    2) вітрильне судно; вітрильник
    3) спорт. академічна гоночна вісімка
    4) амер. літак
    5) дирижабль
    6) екіпаж корабля

    ship propeller — судновий рушій; гребний гвинт

    ship of the desert — корабель пустелі, верблюд

    when my ship comes home (in) — коли я розбагатію; коли мені усміхнеться щастя

    a great ship asks deep waters — присл. великому кораблеві велика й дорога

    2. v
    1) перевозити, відправляти (вантаж водою)
    2) амер. перевозити вантаж будь-яким видом транспорту
    3) вантажити (корабель); робити посадку (на корабель)
    4) вантажитися (про корабель); брати на борт
    5) сідати (на корабель)

    to ship for France — сідати на корабель, що йде у Францію

    6) наймати команду (на судно)
    7) найматися (на судно)
    8) амер. транспортуватися; бути придатним для транспортування (про товари)
    9) розм. відіслати (щось); позбутися (чогось)
    10) мор. ставити (щоглу); навішувати (кермо)
    11) мор. зачерпнути воду (під нас хитавиці)

    ship over — мор., розм. залишатися ще на один строк служби

    * * *
    I a
    1) корабель; судно

    ship of war — військовий корабель; вітрильне судно; cпopт. академічна ( гоночна) вісімка

    2) літак; дирижабль; космічний корабель
    II v
    1) перевозити, відправляти ( вантаж), відвантажувати по воді; транспортувати ( будь-яким видом транспорту); поставляти ( товар)
    2) вантажити ( судно); вантажитися ( про судно); приймати на борт
    3) сідати ( на корабель); здійснювати посадку ( на судно)
    5) cл. транспортуватися, бути придатним для транспортування ( про товари)
    7) мop. ставити ( щоглу); ставити, навішувати ( кермо)
    8) мop. черпати воду (бортом; to ship a sea)

    English-Ukrainian dictionary > ship

  • 52 academician

    n
    1) академік; член академії наук, мистецтв
    2) студент, викладач, професор або науковий співробітник вищого навчального закладу
    3) традиціоналіст, прихильник канонів у філософії, мистецтві

    English-Ukrainian dictionary > academician

  • 53 academy

    n
    2) вищий навчальний заклад; привілейований середній навчальний заклад; aмep. приватна середня школа-інтернат
    3) спеціальний навчальний заклад, школа
    4) = Academe I

    English-Ukrainian dictionary > academy

  • 54 наблюдение

    1) (действие) - а) спостерегання и (реже) постерегання, примічання, оконч. спостереження, постереження, примічення; б) наглядання, назирання, надзирання, стеження, кмічення, пильнування, достерегання, доглядання, дозирання. Срв. Наблюдать. Доступный -нию - приступний спостереженню, спостережний;
    2) (что узнано) спостереження, (редко) постереження.[«Нема серця в нас», - таким гірким докором кінчає поет свої спостереження над життям (Рада). Ти нагадуєш мені моє власне постереження (Куліш)]. Астрономические -ния - астрономічні спостереження. Сделать -ние - зробити спостереження. Проверять свои -ния - перевіряти свої спостереження;
    3) (надзор) нагляд, догляд (-ду), дозір (-зору), призор (-ру). [Почало ставати якось моторошно під дозором тих очей без людського виразу (Франко). Я бачу, що то вже за мною призор такий (Козелеч.)]. Иметь общее -ние за чем - мати загальний догляд за чим (нагляд за или над чим). [Правління Академії має загальний догляд за непорушністю і цілістю будинків Академії та її установ (Стат. Ак. Наук)]. Быть, состоять под -нием - бути (перебувати) під доглядом (під наглядом, під дозором, під призором).
    * * *
    1) ( действие) спостере́ження, (неоконч.) спостеріга́ння; сте́ження; нагляда́ння, на́гляд, -у, назира́ння, надзира́ння; доглядання, до́гляд, -у, пильнува́ння; доде́ржання, (неоконч.) доде́ржування
    2) ( надзор) на́гляд; ( присмотр) до́гляд

    состоять (быть) под \наблюдение нием — бути (перебувати) під на́глядом (під до́глядом)

    по мои́м \наблюдение ниям — за моїми спостереженнями

    Русско-украинский словарь > наблюдение

  • 55 academic

    [ˌækə'demɪk] 1. adj
    1) академі́чний; університе́тський
    2) навча́льний

    academic year — навча́льний рік ( у вищих учбових закладах)

    2. n
    1) уче́ний
    2) pl су́то теорети́чні (академі́чні) аргуме́нти і т.п.

    English-Ukrainian transcription dictionary > academic

  • 56 _про словник

    [br]
    НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
    Інститут філософії їм. Г.С.Сковороди
    [br]
    [br]
    Київ
    Абрис
    2002
    [br]
    [br]
    ББК 87 я 2
    Ф 56
    [br]
    \ \ \ Філософський енциклопедичний словник (ФЕС) містить 1700 статей, що становлять систематичний виклад філософських знань з позицій сьогодення, а також відомості про творчість визначних філософів минулого і сучасності. Представлені основні філософські напрями, категорії, поняття філософських дисциплін.
    \ \ \ Словник призначений для філософів — науковців, студентів, викладачів, а також широкого кола читачів, що вивчають філософію і цікавляться нею.
    [br]
    В.І. Шинкарук (голова редколегії),
    Є.К. Бистрицький, М.О. Булатов, А.Т. Ішмуратов, П.Ф. Йолон (заступник голови редколегії), Г.П. Ковадло (відповідальний секретар редколегії), А.М. Колодний, С.Б. Кримський, В.С. Лук'янець, В.В. Лях, В.А. Малахов, М.М. Мокляк, Л.В. Озадовська, Н.П. Поліщук (заступник голови редколегії), С.В. Пролеєв, Я.М. Стратій, В.Г. Табачковський, Н.В. Хамітов
    [br]
    Л.В. Озадовська, Н.П. Поліщук
    [br]
    Рекомендовано Вченою радою Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди Національної академії наук України
    [br]
    © Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАНУ, 2002
    © Покаржевська І.О., художнє оформлення, 2002
    © "Абрис", 2002 ISBN 966-531-128-Х
    [br]

    Філософський енциклопедичний словник > _про словник

  • 57 Аверинцев, Сергій Сергійович

    Аверинцев, Сергій Сергійович (1937, Москва) - рос. філолог, історик давньої літератури, християнської культури, перекладач філософських, релігійних, художніх текстів, християнський мислитель. Закінчив філологічний ф-т МДУ (1961). Докт. філологічних наук (1980), чл.-кор. РАН (1987), член Європейської академії (1991), Всесвітньої академії культури (1992). Проф. Gonoris Causa НУ "КМА" (1998), іноземний член НАНУ (2000). Різноманітні галузі досліджень А. поєднує прагнення до глибинного філологічно-філософського осмислення текстів культури у перспективі християнської антропології. А. належать численні дослідження духовного життя й світогляду пізньої Античності, Візантії, Близького Сходу, компаративістські студії на базі історичної герменевтики ("Грецька література і близькосхідна словесність. Протистояння і зустріч двох творчих принципів" та ін.), історико-генетичні розвідки основних ліній спадкоємності європейської і, зокрема, східнослов'янської культури, серед них - численні публікації, присвячені темі Софії. Філософсько-просвітницьке значення творчості А. для пострадянського простору пов'язане з актуалізацією класичних традицій і засад гуманітарного мислення й залученням читача до широкого кола духовних надбань, витіснених за роки панування комуністичного режиму (див., напр. "Софія - Логос. Словник", 1999).
    [br]
    Осн. тв.: "Плутарх та антична біографія" (1973); "Поетика ранньовізантійської літератури" (1977); "Поети" (1996); "Риторика і витоки європейської літературної традиції" (1996).

    Філософський енциклопедичний словник > Аверинцев, Сергій Сергійович

  • 58 Арон, Раймон

    Арон, Раймон (1905, Рамбервіллер - 1983) - франц. соціолог, філософ, політолог, публіцист. Отримав освіту у Вищій нормальній школі у Парижі (1924 - 1928). Од 1930 р. перебував у Німеччині, де читав лекції спочатку в Кельні, потім у Берліні. Повернувшись до Франції, у 1935 р. видає кн. "Критика філософії історії", в якій проаналізував погляди Дильтея, Риккерта, Зиммеля, Вебера. У 1938 р. захистив дис. "Критична філософія історії". У1955 - 1968 рр. очолював кафедру соціології в Сорбонні, а з 1970 р. - кафедру сучасної цивілізації в Колеж де Франс. А. був послідовним критиком марксизму та його прибічників з табору лівої інтелігенції, зокрема, за їх підтримку СРСР. За своїми філософськими поглядами був супротивником позитивізму, історицизму і сцієнтизму, виступав проти претензій суспільних наук на те, щоб замінити собою політичні цінності і рішення, а також проти спроб обмежити та заперечити свободу індивіда. У політичній сфері активно захищав свободу, виступав проти поневолення державними режимами індивідуальної свободи і відносив себе до ліберального напряму. Поглядам А. притаманний скептицизм стосовно будь-якої ортодоксальної ідеології. Він є одним із авторів теорії деідеологізації, чільним розробником теорії "єдиного індустріального суспільства" (50-ті рр. XX ст.). З 1963 р. А. - член Франц. академії моральних і політичних наук, а також почесний член академій інших держав.
    [br]
    Осн. тв.: "Опіум для інтелігенції" (1955); "Виміри історичної свідомості" (1961); "Вісімнадцять лекцій про індустріальне суспільство" (1962); "Розчарування в прогресі" (1963); "Есе про свободи" (1965); "Демократія і тоталітаризм" (1965); "Найважливіші етапи соціологічної думки" (1967); "На захист занепадницької Європи" (1977); "Мемуари: 50 років політичних роздумів" (1983).

    Філософський енциклопедичний словник > Арон, Раймон

  • 59 Велланський, Данило Михайлович

    Велланський, Данило Михайлович (Кавунник) (1773, Борзна, Чернігівщина - 1847) - укр. і рос. натурфілософ, учений-медик. Закінчив дві академії: Київську духовну (1796) та Петербурзьку медико-хірургічну (1802). Вдосконалював фахову кваліфікацію в ун-тах Берліна, Відня, Парижа, Вюрцбурга (1802 - 1805) З. апочаткував шеллінгіанство в Росії і впродовж 30-х рр. був лідером цього напряму. Лейтмотиви його творчості - єдність матерії і духу в дусі; людини і природи в людині; філософії і природознавства - в філософії; фізики і метафізики - в метафізиці; теорії й емпірії - в теорії тощо. За В., природа народжується в душі людини, як художній твір в душі митця. Пізнання природи постає при цьому поєднанням духовно-практичного відтворення її за законами добра і краси, з одного боку, теоретичного відтворення за принципами єдності, суперечності і розвитку - з іншого. Поповнюючи прогалини в осягненні дійсних зв'язків за допомогою філософських конструкцій, В. розробляв картину природи як зв'язного, одухотвореного, перебуваючого у постійному русі цілого. Перебуваючи в Європі, листувався з Максимовичем, Білозірським, Мартосом, на поч. 30-х рр. відвідав Борзну, Київ, подарував духовній академії свої книги, портрет.
    [br]
    Осн. тв.: "Пролюзія до медицини як засадничої науки" (1805); "Огляд головних змістів філософічного природознавства, накреслений із творів Окена" (1815); "Дослідна, спостережна і споглядальна фізика" (1813).

    Філософський енциклопедичний словник > Велланський, Данило Михайлович

  • 60 Гіляров, Олексій Микитович

    Гіляров, Олексій Микитович (1855 - 1938) - представник академічної філософії України. Приват-доц. Московського (1884 - 1887) і Київського ун-тів (1887 - 1892), проф. філософії Київського ун-ту (1892 - 1920), академік ВУАН (1922) Р. озроблене Г. філософське вчення - "синехологічний спіритуалізм" - ґрунтується переважно на платонізмі. Близьке за змістом і метою до концепцій всеєдності, представленими в межах рос. релігійної філософії, воно, однак, вільне від містико-богословської спрямованості, притаманної метафізиці В. Соловйова і його послідовників. Підвалину ідеалізму Г. становить якраз те твердження Платона про божественне начало, що його Соловйов вважав найістотнішою обмеженістю платонівського вчення. В філософії Г. цілковито відсутнє прагнення до християнізації платонізму, характерне для рос. релігійної метафізики. Найважливіша галузь філософської творчості - історико-філософські студії. В працях Г. наявна глибока і ретельно розроблена концепція історії філософії, що ґрунтується на вченні про єдність особистісної, культурно-історичної і логічної детермінант розвитку філософії, осередком якої виступає особистість - реальний суб'єкт філософської творчості. Історичний рух філософії представлений Г. як відображення багатовікового пошуку людиною цілісного і злагодженого світогляду, здатного відновити її єдність зі світом і подолати духовний розбрат. Вагомим внеском Г. до філософського осмислення Античності є розгляд ним софістики як соціокультурного феномена. Її аналіз здійснено крізь призму конкретно-історичних реалій, ретельне вивчення історико-філософського аспекту творчості Платона. "Гілярівська школа" тлумачення філософського тексту виразно представлена у творчості його учнів, згодом визначних істориків філософії - Зіньківського, Чижевського, Блонського, Асмуса, Якубаніса.
    [br]
    Осн. тв.: "Платонізм як основа сучасного світогляду у зв'язку з питанням про завдання та долю філософії" (1888); "Новітня спроба філософського синтезу на науковій основі" (1901); "Вступ до філософії" (1907).

    Філософський енциклопедичний словник > Гіляров, Олексій Микитович

Страницы

См. также в других словарях:

  • Академ — в мифах древних греков афинский герой, указавший Диоскурам, где была укрыта их сестра Елена, похищенная Тесеем. Считалось, что Академ похоронен в священной роще к северо западу от Афин. В 4 в. до н.э. в этой роще учил философ Платон, потом его… …   Исторический словарь

  • академ — (нов.). Сокращение, употр. в новых сложных словах в знач. академический, напр. академработа, академуспешность и т. п. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • АКАДЕМ — (Άκάδημος), в греческой мифологии афинский герой, указавший Диоскурам, где была укрыта их сестра Елена, похищенная Тесеем, Считалось, что А. похоронен в священной роще к северо западу от Афин (Paus. I 29, 3). В 4 в. до н. э. в этой роще учил.… …   Энциклопедия мифологии

  • Академ — (или Экадем, Гекадем: др. греч. Ἀκάδημος, Ἑκάδημος)  древнегреческий герой[1], указавший братьям Кастору и Полидевку место, где была укрыта их сестра Елена, похищенная Тесеем. Рассказал Диоскурам, что Елену прячут в Афиднах[2] (местечко в… …   Википедия

  • академ — АКАДЕМ, а, м., АКАДЕМКА, и, ж. Перерыв в обучении в вузе (обычно на один год) по состоянию здоровья или другим уважительным причинам; академический отпуск. Взять академ. Уйти в академку …   Словарь русского арго

  • академ. — академ. академический акад. академ. академия академик академический образование и наука акад. Словари: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с., Новый словарь сокращений русского языка, М.: ЭТС …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • академ… — (неол.). Сокращение, употр. в новых сложных словах в знач. академический, напр. академработа, академуспешность и т.п. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • академ — сущ., кол во синонимов: 2 • академка (3) • перерыв (44) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • академ — а, м. académique adj. разг., студ. Академический отпуск. Мокиенко 2000 …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • академ... — АКАДЕМ... Первая часть сложных слов. 1. Обозначает отнесённость к процессу обучения в среднем и высшем учебном заведении; учебный. Академгруппа, академзадолженность, академуспеваемость. 2. Обозначает отнесённость чего л. к академии; академический …   Энциклопедический словарь

  • академізм — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»