Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

ѣздити

  • 1 їздити

    техн. е́здить

    Українсько-російський політехнічний словник > їздити

  • 2 ездить

    їздити (їжджу, їздиш), поїжджати. [На конику поїжджає]. -ся (безл.) - їздитися, їхатися. [Їздилося тим шляхом. Чи добре вам їздилося?].
    * * *
    ї́здити (ї́жджу, ї́здиш)

    \ездитьть [верхо́м] на ком — перен. ї́здити [ве́рхи, верхо́м] на ко́му

    Русско-украинский словарь > ездить

  • 3 езжать

    їздити (їжджу, їздиш).
    * * *
    многокр.
    [ча́сто; часте́нько; не раз] ї́здити; їжджа́ти

    \езжать жа́й! — поганя́й!

    Русско-украинский словарь > езжать

  • 4 наезжать

    наездить
    I. 1) (лошадь) виїжджати и виїжджувати, виїздити коня, принатурювати, принатурити коня до їзди, (о мног.) повиїжджувати, попринатурювати. жать, -дить гончих - принатурювати, принатурити гончаків до (в)ловів (полювання);
    2) (дорогу) натирати, натерти, утирати, утерти, протирати, протерти, (преимущ. колёсной повозкой) накочувати, накотити, (о мног.) понатирати, понакочувати и т. п. [Сюдою возили дерево з лісу, - добре втерли дорогу (Брацлавщ.). Протерли шлях мужицькі сани (Франко)];
    3) (выручать ездой) наїжджати и наїздити, наїздити, виїздити що. [Я його в борг вожу: карбованців на п'ять наїздить та й заплатить одразу (Київщ.). Які наші заробітки візницькі: трьох карбованців за день не виїздиш! (Богодухівщ.)];
    4) (ездить много) наїжджувати, наїздити, виїздити; (изв. время) проїжджувати, проїздити, поїздити, попоїздити, виїздити. Кто много ездит, много -дит - хто багато їздить, багато наїздить (виїздить). Наезженный -
    1) виїжджений, принатурений, повиїжджуваний, попринатурюваний до їзди, уїжджений, їжджалий;
    2) натертий, у[про]тертий, накочений, понатираний, понакочуваний и т. п., (только о колёсном пути) битий. [Санна дорога уже накочена, слизька (Черняв.)];
    3) наїжджений, виїжджений;
    4) наїжджений, виїжджений; проїжджений, (по)поїжджений. -ться -
    1) виїжджатися, бути виїжджуваним, виїждженим, повиїжджуваним и т. п.;
    2) натиратися, натертися, понатиратися; бути натираним, натертим, понатираним и т. п.;
    3) наїжджатися и наїздитися, бути наїжджуваним, наїждженим, виїждженим;
    4) наїжджуватися, бути наїждженим и т. п.;
    5) (вдоволь, сов.) - см. отдельно Наездиться.
    II. Наезжать, наехать -
    1) на кого, на что - наїжджати и наїздити (-їжджу, -їздиш), наїхати, (о мног.) понаїжджати на кого, на що. [Наїхав на камінь (Київщ.)];
    2) (едучи приближаться) над'їжджати и над'їздити, над'їхати куди, до чого;
    3) (встречать в пути) натрапляти, натрапити на кого, на що, стріч[в]ати, стрі(ну)ти, зустріч[в]ати, зустріти кого, що;
    4) (приезжать во множестве) наїжджати и наїздити, наїхати, понаїжджати и понаїздити. [Багато знайомих наїздять до нас літувати (Богодухівщ.). Наїхали подоляни з Подолу (Метл.). Наїхало гостей повен двір (Брацл.). Понаїжджають у гості (Канівщ.). Звідусіль понаїздили люди (Київщ.)];
    5) (бывать наездом; нападать, несов.) наїжджати и наїздити, доїжджати и доїздити. [Пан-отець у нас доїжджає, а живе на парафії вдовиця (Свидн.). Ой, як узяли вражі здобичники часто до нас доїздити (Метл.)];
    6) (насовываться) насуватися и насовуватися, насунутися, (о мног. или во мн. местах) понасуватися и понасовуватися.
    * * *
    I тж. на`езживать; несов.; сов. - на`ездить
    1) наї́жджувати, наї́здити
    2) ( дорогу) уторо́вувати, и торува́ти, уторува́ти, утира́ти, уте́рти (утру́, утре́ш), наї́жджувати, наї́здити, уї́жджувати, уїздити; ( накатывать) нако́чувати, накоти́ти, и мног. понако́чувати
    3) ( лошадь) наї́жджувати, наї́здити, виї́жджувати, ви́їздити, об'їжджа́ти и об'їзди́ти (об'їжджу́, об'їзди́ш), об'ї́здити
    II несов.; сов. - на`ехать
    наїжджа́ти и наї́здити, наї́хати, и мног. понаїжджа́ти и понаї́здити

    Русско-украинский словарь > наезжать

  • 5 проезживать

    и Проезжать проездить
    1) (лошадей) проїжджати и -їжджувати, проїздити (коні). [Хоче Палій проїздити коня свого (Драг.)];
    2) (деньги) витрачувати, витратити на подорожі (їзду) (гроші), проїздити (гроші);
    3) (дорогу) проїжджати, проїздити, протирати, протерти, уїжджати, уїздити, уторовувати, уторувати дорогу (шлях). [Гладкий протерли шлях мужицькі сані (Франко)];
    4) (известное время) проїжджувати, проїздити, виїздити. [Проїздив цілий день]. -ться -
    1) (о лошадях) проїжджуватися и -джатися, бути проїждженим;
    2) (истратиться) проїздитися, витрачуватися, витратитися (з грошей) їздячи, на їзду (на подорожі).
    * * *
    несов.; сов. - про`ездить
    1) несов. см. проезжать II 1)
    2) (прокладывать дорогу, проезжая неоднократно) проїжджа́ти, прої́здити, уїжджа́ти, уї́здити

    Русско-украинский словарь > проезживать

  • 6 изъездить

    з'їздити, виїздити, об'їздити що. [З'їздили ми Польщу і всю Україну (Шевч.)]. -ться - з'їздитися. [Був кінь та з'їздився (Номис)]. Изъезженный - з'їжджений, об'їжджений, виїжджений. -ный конь - заїжджений кінь.
    * * *
    1) ( объездить) з'їздити (з'ї́жджу, з'ї́здиш), об'ї́здити, об'ї́хати, -ї́ду, -ї́деш, ви́їздити, -їжджу, -їздиш; мног. пооб'їжджа́ти
    2) ( испортить ездой) з'ї́здити, мног. поз'ї́жджувати; ( дорогу) роз'ї́здити

    Русско-украинский словарь > изъездить

  • 7 проезжать

    проехать
    1) (мимо чего) проїжджати, проїздити, проїхати, минати, поминати, поминути що. [Усюди, де не проїздив Кобза, народ ворушився (Стор.). Стоїть циган на снігу, мужик проїжджає (Рудан.). Козаки на байдаках пороги минали (Шевч.). Ми вже той хутір поминули (Зміїв. п.)]. -хать в карете, верхом, четвёркою - проїхати в кареті; проїхати, пробігти верхи (конем), четвернею. [Пан четвернею пробіжить (М. Вовч.)];
    2) (по известному месту, по чём-л. из конца в конец) переїжджати, переїздити, переїхати чим или що, проїжджати, проїздити, проїхати чим или що. [Спочину, заким піски переїдемо (Кониськ.). Як переїдеш Вересоч, так їдь куди хоч (Номис). Переїхав лісом. Над вечір другого дня він уже переїздив Києвом (Крим.). Проїхали поле, проїхали друге (Чуб.). Переїхали поле, переїхали друге, а на третім чистім полі кінь ся спотикає (Чуб.). Тридцять семисотних верст, іще з гаком, не спочиваючи переїхав (Квітка)]. -едем-ли дорогой? - чи проїдемо сюдою? Когда -жают по мостовой, то у нас в доме окна дрожат - як проїздять (переїздять) бруком, то в нашому будинку шибки дрижать;
    3) (известное расстояние) проїжджати, проїздити, проїхати, в'їжджати, в'їздити, в'їхати. [Проїхав дві верстви. Ще сей посланець може й верстви не в'їхав (Свидн.). Виїздили ми пізно, в'їздили мало (Корол.)]. -жать сто километров в час - в'їздити, проїздити, пробігати сто кілометрів за(на) годину. - жать, -хать быстро - пробігати, пробігти, проскочити; (известное расстояние) перебігати, перебігти. [Проскочили ми так іще станцій зо три (Грінч.)]. -хать рысью - проїхати тюпки, вклус, клусом, труськом. -хать шагом - проїхати ходою, ступою. -хать цугом - витягом, упростяж проїхати.
    * * *
    I несов.; сов. - про`ехать
    проїжджа́ти и проїзди́ти, прої́хати; (через что-л.) переїжджа́ти и переїзди́ти, переїхати (що, через що); (мимо кого-чего-л.) минати, мину́ти, промина́ти, промину́ти, помина́ти, помину́ти (кого-що)
    II несов.; сов. - про`ездить
    1) ( лошадь) прої́жджувати и проїжджа́ти, прої́здити
    2) (несов.: истратить на проезд) проїзди́ти
    3) (несов.: провести определённое время в езде) проїзди́ти

    Русско-украинский словарь > проезжать

  • 8 исколесить

    виїздити, об'їздити, з'їздити, переїздити що. -ться (о колесе, шине) - з'їздитися. [Не тільки що, але й залізо з'їздиться (Номис)].
    * * *
    ( изъездить) об'ї́здити, -ї́жджу, -ї́здиш, з'ї́здити, об'ї́хати, -ї́ду, -ї́деш, ви́їздити, -їжджу, -їздиш, мног. пооб'їжджа́ти; ( исходить) обходи́ти, -ходжу́, -хо́диш, ви́ходити, -ходжу, -ходиш, сходи́ти

    Русско-украинский словарь > исколесить

  • 9 объезжать

    объехать
    1) (в объезд ехать) об'їздити, об'їжджати, об'їхати, колувати, обколувати кого, що; (что-либо, едущих или идущих) обминати, обминути, поминати, поминути;
    2) вокруг чего - об'їздити, об'їхати що. [Об'їхав землю навкруги].
    * * *
    I несов.; сов. - объ`ехать
    1) об'їжджа́ти и об'їзди́ти, об'ї́здити и об'ї́хати и пооб'їжджа́ти и пооб'їзди́ти; ( оставлять в стороне) обмина́ти, обмину́ти и пообмина́ти, омина́ти, омину́ти
    2) ( перегонять) переганя́ти, перегна́ти и попереганя́ти, випереджа́ти, ви́передити; об'їжджа́ти, об'ї́хати
    3) ( обманывать) обду́рювати, обдури́ти; об'їжджа́ти, об'ї́хати
    II несов.; сов. - объ`ездить
    1) ( приучать к езде лошадь) об'їжджа́ти и об'ї́жджувати, об'ї́здити, виї́жджувати, ви́їздити
    2) ( побывать во многих местах) об'їжджа́ти и об'їзди́ти, об'ї́здити и об'ї́хати и пооб'їжджа́ти и пооб'їзди́ти

    Русско-украинский словарь > объезжать

  • 10 выезжать

    выехать виїздити, виїзджати, виїхати, від'їздити, від'їзджати, від'їхати, (двигаться с места) вирушати, вирушити, рушити. Выезжать на гору, припрягая лошадей, волов - бичуватися, вибичуватися. [Ми раз-у-раз бичуємося, їдучи на цю гору (Поділля)].
    * * *
    I несов.; сов. - в`ыехать
    ( уезжать) виїжджа́ти и виїзди́ти, ви́їхати и мног. повиїжджа́ти и повиїзди́ти
    II несов.; сов. - в`ыездить
    1) ( приучать лошадь к езде) виї́жджувати, ви́їздити; об'їжджа́ти и об'їзди́ти и об'ї́хати
    2) (сов.: заработать ездою; побывать всюду) ви́їздити; ( изъездить) з'ї́здити, об'їхати

    Русско-украинский словарь > выезжать

  • 11 объезживать

    и объезжать объездить
    1) об'їздити, об'їздити, виїздити, з'їздити. [Об'їздив усіх родичів, порятунку прохав - не порятував ніхто. Виїздив я на своєму віку чимало по світу (Квітка). З'їздив з ним багато чужих країв, бачив багато світа (Мирн.)];
    2) -ать лошадь - виїжджати, виїздити коня, принатурювати, принатурити коня до їзди. [Сидить мале циганя, коня виїжджає (Рудан.)]. Невыезженный (о лошади) - неїзджалий, неук, неукий (- кого). [Коничок неукий вирве мі ся з руки. Ніякий кінь-неук не скине його з себе]. Объезженный (о лошади) - їжджалий, уїжджений, принатурений до їзди. [Уїжджена коняка везе не зупиняючись].
    * * *
    см. объезжать II 1)

    Русско-украинский словарь > объезживать

  • 12 переезжать

    переехать
    1) (откуда куда) переїздити и переїжджати, переїхати; (о мног.) попереїздити, попереїжджати; перевозитися, перевезтися, (о мног.) поперевозитися (звідки куди). -хать на другую квартиру - переїхати (перебратися, перевезтися) на инше приміщення;
    2) кого, что и через что - переїздити, переїжджати, сов. переїхати кого, що и через що; перевозитися, перевезтися, (быстро) перехоплюватися, перехопитися, перемикатися, перемкнутися через що, (во множ.) попереїздити, попереїжджати, поперевозитися, поперехоплюватися и т. д. [На чорного сяду - до моря доїду, на сивого сяду - море переїду. Перехопитися через гору, через річку];
    3) (задавить) переїхати кого, переїхатися по кому. [Дитину переїхало возом].
    * * *
    несов.; сов. - пере`ехать
    переїжджа́ти и переїзди́ти, переї́хати и попереїжджа́ти и попереї́здити; (несов.: изменить местожительство диал.) спрова́дитися; (несов.: переправиться диал.) перемкну́тися

    Русско-украинский словарь > переезжать

  • 13 доезживать

    доездить доїздити, сов. доїздити.
    * * *
    несов.; сов. - до`ездить
    1) дої́жджувати, дої́здити
    2) (сов.: измучить ездой) заїздити

    Русско-украинский словарь > доезживать

  • 14 заезжать

    заехать заїжджати и заїздити, заїхати. -хать в гости к кому-л. - заїхати, завітати (в гості), загостити до кого. -жать время от времени, изредка - час від часу (коли не коли) заїздити, навертатися до кого. -жайте за мною - поедем разом - заїздіть по мене - поїдемо разом. Блуждая -хать куда-л. - блукаючи заїхати (забитися, прибитися) куди. -хать куда-л. далеко - десь заїхати, десь заблукати, забитися, завітритися куди. -хать в чужой карман - залізти (зазирнути) в чужу кишеню. -хать кого-л. по рылу, по морде, по шее и т. п. - заїхати, затопити, загилити кого по пиці, по мордяці, по лиці, по потилиці.
    * * *
    несов.; сов. - за`ехать
    1) заїжджа́ти и заї́здити, -ї́жджу, -ї́здиш, заї́хати, -ї́ду, -ї́деш и мног. позаїжджа́ти и позаї́здити
    2) (кому во что и по чему - сов.: ударить) заї́хати (кому в що); ( сильнее) затопи́ти, -топлю́, -то́пиш, заги́лити, -ги́лю, -ги́лиш, угати́ти (угачу́, уга́тиш), захмели́ти (кого в що), уціди́ти (уціджу́, уці́диш) (кого по чому)

    Русско-украинский словарь > заезжать

  • 15 искрещивать

    искрестить
    1) (херить) викреслювати, викреслити, покреслити, похрестити (все);
    2) (исходить или изъездить что) сов. виходити, сходити, виїздити или з'їздити, вилітати или облітати що; см. Исходить, Изъездить. Искрещённый - покреслений, похрещений; виходжений, сходжений, з'їжджений, вилітаний, облітаний.
    * * *
    несов.; сов. - искрест`ить
    1) перехре́щувати, перехрести́ти, -хрещу́, -хре́стиш; (сов.: покрыть крестами) похрести́ти; ( вычёркивать) викре́слювати, ви́креслити и мног. повикре́слювати, сов. покре́слити
    2) ( исхаживать) вихо́джувати, ви́ходити, сов. схо́дити; ( объезжать) об'їжджа́ти и об'їзди́ти, -їжджу́, -їзди́ш, об'їзди́ти, -ї́жджу, -ї́здиш и об'ї́хати, -ї́ду, -ї́деш, сов. ви́їздити, -їжджу, -їздиш, з'ї́здити; (сов.: излетать) ви́літати, обліта́ти

    Русско-украинский словарь > искрещивать

  • 16 обкатывать

    обкатать
    1) (катать до округления) обка[о]чувати, обкачати, обкруглювати, обкруглити; (сглаживать катанием) укачувати, укачати (каток), викачувати, викачати;
    2) (обвалять) обкачувати, обкачати. [Обкачати тісто в муці, в цукрі];
    3) (обновлять) об'[в']їзджати, об'їздити, об'[в']їздити (воза, шину, колесо);
    4) -тывать, -тить что вокруг чего - обкочувати, обкотити. [Обкотив колесо (обруч) навкруг хати];
    5) -тывать, -тать и -тить (объехать) - об'їзджати, (сов.) об'їхати, об'їздити. Он обката[и]л весь свет - він увесь світ об'їздив;
    6) -тать кого в дележе (обделить) - обдути. Обкатанный - обкачений, укачений, об'[в']їзджений. Обкаченный (от Обкатать) - обкочений.
    * * *
    I несов.; сов. - обкат`ать
    1) ( обваливать) обка́чувати, обкача́ти, ука́чувати, укача́ти; обва́лювати, обваля́ти и пообва́лювати
    2) (делать ровным, укатывать) обко́чувати, обкоти́ти, обка́чувати, обкача́ти, уко́чувати, укоти́ти
    3) (делать округлым, гладким) обто́чувати, обточи́ти
    4) (проверять пробной ездой, работой) спец. обка́тувати, обката́ти, об'їжджа́ти, об'ї́здити
    II несов.; сов. - обкат`ить
    (прокатывать вокруг чего-л.) обко́чувати, обкоти́ти
    III см. окатывать II

    Русско-украинский словарь > обкатывать

  • 17 подъезжать

    подъехать
    1) подо что - під'їжджати, під'їздити (-їжджу, -здиш), під'їхати під що;
    2) куда (едучи приближаться) - під'їжджати, під'їздити, під'їхати, (о мног.) попід'їжджати, попід'їздити до чого, до кого, під що (напр., під ґанок (крыльцо), над'їжджати, над'їздити, над'їхати до чого, (реже: быстро подъехать) надбігати, надбігти. [Під'їхав до вогню, дивиться - лежить змій (Рудч.). Коляса над'їхала до глибокого яру (Леонт.)];
    3) -ть к кому (подольщаться) - підходити, підійти до кого и під кого, заходити, зайти коло кого и до кого, підсипатися, підсипатися до кого, підмощуватися, підмоститися під кого; срв. Подольщаться, Заискивать. Вишь с чем -ехал - бач з чим підійшов (під'їхав).
    * * *
    несов.; сов. - подъ`ехать
    1) під'їжджа́ти и під'їзди́ти, під'ї́хати и попід'їжджа́ти и попід'їзди́ти; ( приезжать) над'їжджа́ти и над'їзди́ти, над'ї́хати
    2) ( подольщаться) під'їжджа́ти и під'їзди́ти, під'ї́хати, підсипа́тися, підси́патися

    Русско-украинский словарь > подъезжать

  • 18 поездить

    поїздити, (с усилит. значением) попоїздити.
    * * *
    пої́здити; (долго, много) попої́здити

    Русско-украинский словарь > поездить

  • 19 заезживать

    заездить кого, что заїжджувати и заїжджати, заїздити, замордовувати, замордувати, (о мног.) позаїжджувати и позаїжджати кого, що. [Заїздив коня]. Заезженный -
    1) заїжджений;
    2) (избитый) утертий, стертий, заялож[з]ений, (геть) заїжджений. [Утертий шаблон. Геть заїжджені дотепи].
    * * *
    несов.; сов. - за`ездить
    заї́жджувати и заїжджа́ти, заїздити, -ї́жджу, -ї́здиш и мног. позаїжджа́ти; ( начать ездить) сов. заї́здити

    Русско-украинский словарь > заезживать

  • 20 избороздить

    см. Изборазживать.
    * * *
    1) поборозни́ти, зборозни́ти; ( покрыть морщинами) пори́ти, поора́ти, зора́ти, порі́зати, -рі́жу, -рі́жеш, покарбува́ти; ( исполосовать) посмугува́ти, -гу́ю, -гу́єш, пописа́ти, -пишу́, -пи́шеш
    2) (перен.: изъездить) об'ї́здити, -ї́жджу, -ї́здиш, з'ї́здити, ви́їздити, -їжджу, -їздиш, об'ї́хати, -ї́ду, -ї́деш; ( исходить) обходи́ти, -ходжу́, -хо́диш, ви́ходити, -ходжу, -ходиш

    Русско-украинский словарь > избороздить

Страницы

См. также в других словарях:

  • ѣздити — Ездить ѣздити (1) 1. Передвигаться на чем л. (верхом, на лодке, повозке) многократно или в различных направлениях; разъезжать: А не сорокы втроскоташа: на слѣду Игоревѣ ѣздитъ Гзакъ съ Кончакомъ. 43. А потом метаху съ стѣнъ въ пропасти (трупы). И …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • їздити — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • їздити — ї/жджу, ї/здиш, недок. 1) Їхати (у 1 знач.) багато разів або в різних напрямках. 2) Бувати де небудь, подорожувати, мандрувати, послуговуючись якимись засобами пересування. || Бувати в кого небудь, відвідувати когось. •• Ї/здити [ве/рхи] на кому… …   Український тлумачний словник

  • їздити — їжджу, їздиш, Пр. їздити; подорожувати, послуговуючись якимись засобами транспорту …   Словник лемківскої говірки

  • їздити — [йі/здиетие] йі/жджу, йі/здиеш; нак. йіз д , йі/з д теи …   Орфоепічний словник української мови

  • їздити — 1) (здійснювати поїздки, часто бувати де н.), роз їжджати, подорожувати, мандрувати 2) див. відвідувати 1) …   Словник синонімів української мови

  • з'їздити — I з їзд ити див. з їжджати. II з їздити з ї/жджу, з ї/здиш, док. 1) неперех.Поїхати куди небудь і, побувши там, повернутися назад. 2) перех. Здійснюючи поїздки, побувати у багатьох місцях. || Об їздити яку небудь територію, місцевість у всіх… …   Український тлумачний словник

  • заїздити — 1 дієслово доконаного виду змучити, заганяти заїздити 2 дієслово доконаного виду виїздити про коней заїздити дієслово недоконаного виду заїжджати …   Орфографічний словник української мови

  • від'їздити — I від їзд ити див. від їжджати. II від їздити ї/жджу, ї/здиш, док. Закінчити, перестати їздити …   Український тлумачний словник

  • в'їздити — I в їзд ити див. в їжджати I. II в їздити див. уїздити …   Український тлумачний словник

  • об'їздити — I об їзд ити див. об їжджати I. II об їздити ї/жджу, ї/здиш, док., перех. Їздячи, побувати в багатьох місцях, відвідати багатьох людей і т. ін. III об їздити див. об їжджати II. IV об їзд ити див …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»