Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

чеш.

  • 1 чешка

    чеш||ка
    ж ἡ Τσέχα.

    Русско-новогреческий словарь > чешка

  • 2 чешский

    чеш||ский
    прил τσέχικος:
    \чешскийский язык ἡ τσέχικη γλώσσα.

    Русско-новогреческий словарь > чешский

  • 3 окрес

    чеш. район в Чехии и Словакии
    okres

    Дополнительный универсальный русско-английский словарь > окрес

  • 4 хотеть

    хоті́ти, бажа́ти, волі́ти; охо́титися; (сильно, страстно) жада́ти, ба́гнути

    е́сли хоти́те (хо́чешь) — см. если

    как хо́чешь (хоти́те) — як хо́чеш (хо́чете); ( как угодно) як тобі́ (вам) завго́дно

    хо́чешь не хо́чешь, хошь не хошь — хо́чеш не хо́чеш, хо́чеш чи не хо́чеш, хотя́-не́хотя, хотя́ чи не́хотя; ( волей-неволей) хоч-не-хоч, хіть-не-хіть

    не хочу́ — (в сочетании с повел. - вдоволь) досхочу́

    Русско-украинский словарь > хотеть

  • 5 стучать

    сту́кати, усилит. стукоті́ти, -кочу́, -коти́ш, стукота́ти, -кочу́; -ко́чеш; ( о сердце) калата́ти; (сильно во что-л.) грю́кати, усилит. грюкота́ти, -кочу́, -ко́чеш, грюкоті́ти, -кочу́; -коти́ш, гря́кати; ( глухо и тяжело) гу́пати; ( часто и мелко) дріботі́ти, -бочу́, -боти́ш, дрібота́ти, -бочу́, -бо́чеш; ( цокать) цо́кати, усилит. цокота́ти, -кочу́, -ко́чеш, цокоті́ти, -кочу́, -коти́ш

    \стучатьть зуба́ми — цо́кати (клацать: кла́цати) зуба́ми

    зу́бы \стучать ча́т — зу́би цо́кають (цоко́чуть, цокотя́ть; кла́цають)

    Русско-украинский словарь > стучать

  • 6 лепетать

    лепётывать, лепетнуть
    1) (о ребёнке) лепетати, (реже лепотати), лепетнути, белькотати (-кочу, -чеш), белькотнути, жебоніти; (о листьях) лопотати (-почу, -чеш) и лопотіти (-почу, -потиш), лопотнути. [Дитинка в колисці лепече (Харківщ.). Дитина белькоче: «мамо»! (Квітка). Будемо жебоніти, як маленькі діти (Чуб. V). Листя на осиці завше лопоче (Брацлавщ.)];
    2) (говорить непонятно, болтать вздор, лопотать) лепетати (- печу, -чеш) и лепетіти (-печу, -петиш) лепетнути, лопота[і]ти, лопотнути лепота[і]ти, белькотати и белькотіти (-кочу, -котиш), белькотнути. [Не тямить голова, що язик лепече (Номис). Ти чого лепетиш, як дзвоник? (Черкащ.). Гожа двохлітня дівчинка вже добре лопотіла по-німецькому (М. Лев.). Пейсах белькотав щось невиразне (М. Левиц.). Іволги з лип щось белькотали на весь садок (Мирний). «Його голос!» - белькотіла Зінька (Стор.)]. -ться - лепетатися, лопотатися, белькотатися.
    * * *
    1) ( говорить невнятно) белькота́ти, белькоті́ти; жебоні́ти; ( о детях) лепета́ти; ( бормотать) бубоні́ти
    2) перен. лепета́ти; ( о листьях) лопота́ти, лопоті́ти

    Русско-украинский словарь > лепетать

  • 7 натрещать

    -ся
    1) натріщати, -ся, (сильнее) натріскотіти (-кочу, -котиш), -ся и натріскотати (-кочу, -чеш), -ся, (лопаясь) налущати, -ся, (нахрустеть, -ся) нахрущати, -ся. Масло -щало на огне - масло нашкварчало (нашкваркотіло) на огні;
    2) (наговорить, -ся скороговоркой) натріскотіти, -ся, наторохтіти, -ся, нацокоті[а]ти, -ся, надренькотіти, -ся, (редко) насвіготати, -ся. -щать уши кому - натріскотіти (наторохтіти) повні вуха кому.
    * * *
    1) ( произвести много треску) натріща́ти, усилит. натріскоті́ти, -кочу, -коти́ш, натріскота́ти, -ко́чу, -ко́чеш
    2) (наговорить, наболтать) наторохті́ти, -хчу́, -хти́ш, нацокоті́ти, -кочу́, -коти́ш, нацокота́ти, -кочу́, -ко́чеш, наляща́ти

    Русско-украинский словарь > натрещать

  • 8 рокотать

    рокота́ти, -кочу́, -ко́чеш, рокоті́ти, -кочу́, -коти́ш; (о воде, струнах) буркота́ти, -кочу́, -ко́чеш, буркоті́ти, -кочу́, -коти́ш, воркота́ти, воркоті́ти; (громыхать, грохотать) гуркота́ти, -кочу́, -ко́чеш, гуркоті́ти, -кочу́, -коти́ш

    Русско-украинский словарь > рокотать

  • 9 волей-неволей

    нареч.
    во́лею-нево́лею, хо́чеш не хо́чеш; хоч-не-хоч, хіть-не-хі́ть; ( невольно) мимово́лі, мимохі́ть

    Русско-украинский словарь > волей-неволей

  • 10 забормотать

    замимрити, забурмотіти, забубоніти, (однокр.) муркнути.
    * * *
    забурмота́ти, -мочу́, -мо́чеш, забурмоті́ти, забормота́ти, забормоті́ти, замурмота́ти, -мочу́, -мо́чеш, замурмоті́ти, забубоні́ти, замуркоті́ти, замуркота́ти, замурча́ти; зами́мрити, зами́ркати, замиркота́ти, перен. захарама́ркати

    Русско-украинский словарь > забормотать

  • 11 затопать

    I. затупати, затупотіти, затупотати, (переминаясь с ноги на ногу) затупцювати, (побежав) залопотіти. [Вона як гуконе до мене, як затупотить, я й присіла - злякалася так (М. Вовч.)].
    II. затопнуть
    1) см. II. Затапливать(ся), затопить(ся);
    2) см. Потопать, Потонуть.
    * * *
    зату́пати, усилит. затупоті́ти, -почу́, -поти́ш, затупота́ти, -почу́, -по́чеш; ( сильно) загу́пати, усилит. загупоті́ти, -почу́, -поти́ш; (о быстрой ходьбе, беге) залопоті́ти, -почу́, -поти́ш, залопота́ти, -почу́, -по́чеш; ( пойти мелким шагом) затупцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, зату́пцяти; ( шлёпая ногами) зачала́пати, зача́пати

    Русско-украинский словарь > затопать

  • 12 затопотать

    затупоті́ти, -почу́, -поти́ш, затупота́ти, -почу́, -по́чеш; ( сильно) загупоті́ти, -почу́, -поти́ш; (о быстрой ходьбе, беге) залопоті́ти, -почу́, -поти́ш, залопота́ти, -почу́, -по́чеш

    Русско-украинский словарь > затопотать

  • 13 затрепетать

    -ся затріпотіти (б. вр. -чу, -тиш), затріпотати(ся) (б. вр. -чу(ся), -почеш(ся)), затріпатися, затрепатися, затіпатися, закидатися, (задрожать) затремтіти, затруситися; срвн. Трепетать. Сердце -тало - серце затріпотіло (затріпотало, -талося), затріпалося, затіпалося, закидалося. [Її серце затріпалося в грудях, неначе з переляку (Н.-Лев.). Життям створіння всяке затріпоче (Самійл.)]. Он -тал - він затремтів, затрусився, (забился) затріпотався, затріпався. Берёза -тала листьями - береза листом залепетала, затріпотіла.
    * * *
    затріпотіти, -почу́, -поти́ш, затріпота́ти, -почу́, -по́чеш, затріпота́тися, затрепета́ти, -печу́, -пе́чеш, затрі́патися; ( замерцать) замерехті́ти, -хти́ть, заблимати, замигті́ти, -гти́ть, замиготі́ти; ( о знамёнах) замайорі́ти; ( задрожать) затремті́ти, -мчу́, -мти́ш, задрижа́ти; заті́патися

    Русско-украинский словарь > затрепетать

  • 14 защебетать

    1) защебетати, однокр. щебетнути. [Як об весні ластівка, що як защебече… так усім весело (Квітка). Защебетав жайворонок угору летючи (Шевч.)];
    2) (заговорить быстро) защебетати, зацокотіти, зацокотати, заляскотіти.
    * * *
    защебета́ти, -бечу́, -бе́чеш, однокр. щебетну́ти; (преим. о птицах) заджеркотати, заджеркоті́ти, заджерґота́ти, -ґочу́, -ґо́чеш, заджерґоті́ти, -ґочу́, -готи́ш; ( быстро и дробно заговорить) заляскоті́ти, -кочу́, -коти́ш

    Русско-украинский словарь > защебетать

  • 15 крякать

    крякивать, крякнуть
    1) (ломаться с треском) хряскати, хряснути. Лёд под санями -нул, но не проломился - лід під саньми хряснув, але не за[про]ломився;
    2) (о человеке) крехкати, крех[к]нути, крякати, крякнути, гекати, гекнути. [Вадим крехнув і раптом встав (Виннич.). Онисю так підкинуло, що вона-аж гекнула (Н.-Лев.)];
    3) (об утке) крякати (крячу, -чеш), крякнути, кахкати, кахнути, (пров.) квакати (квачу, -чеш), квакнути; (о вороне) крякати (крякаю и крячу), крякнути.
    * * *
    несов.; сов. - кр`якнуть
    1) ( об утке) кря́кати, кря́кнути, ка́хкати, ка́хнути
    2) ( о человеке) кря́кати, кря́кнути

    Русско-украинский словарь > крякать

  • 16 метать

    мётывать
    I. см. Мести.
    II. Метать, мётывать, метнуть -
    1) (бросать; н. вр. мечу) кидати, кинути, метати (-таю, -таєш), метнути; срв. Бросать 1. [Каменем кинув (метнув) на мене (М. Грінч.). Метають гроші вгору і дивляться, як воно впаде (Звин.)]. Вулкан -чет пламя - вулкан викидає полум'я (огонь), кидає полум'ям (огнем). -тать банк (в карт. игре) - банкувати. -тать бомбы, камни, стрелы - кидати (метати) бомби, каміння, стріли. -тать взоры, глаза, очи. -нуть взор на кого, на что - зиркати, зиркнути на кого, на що и по кому, по чому, блим[к]ати, блим[к]нути очима, скидати, скинути очі (оком, очима) на кого, на що, метнути, глипнути, вергнути, стрельнути оком (очима). [Зиркнула на мене і пішла (Крим.)]. -тать громы - кидати (вергати) громи и громами. -тать жребий - кидати жереб (-ба) или жеребок (-бка), жеребкувати, (между собой) жеребкуватися. -тать искры, огонь - іскрити, сипати іскрами, приском, огнем, метати іскри (Л. Укр., Коцюб.), сов. сипнути, метнути іскрами и т. д., (только из глаз) іскрити оком. [Очі іскрять (М. Грінч.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Очі її сипали приском (Черкас.). Чорні очі так і сипнули на неї огнем (Н.-Лев.). Схиливсь до своєї жінки, оком іскрить (М. Вовч.)]. -тать кровь - кидати, спускати кров (руду), відкривати жилу. -тать пар - орати, (орю, ореш) на (під) пар, паренати, паренити. -тать сено - кидати сіно (в копну: в копицю, в стог: в стіг, в стіжок, на сеновал: в сінник). [Я вам поможу робить - косить там, чи сіно кидать (Основа). До півночи сіно в копиці кидав (Кониськ.)]. -тать стог - класти стіг, стіжок. Рвать и -тать - рвати й метати, сікти й рубати (Номис), лютувати, лютитися аж підскакувати. Что есть в печи, всё на стол -чи - що хата має, тим і приймає; чим хата багата, тим і рада (Приказки). Не -чите бисера перед свиньями - не кидайте перла перед свиньми;
    2) -тать детёнышей - приводити, поносити малят; специальнее: (о суке) щенити цуценят (щенят), щенитися, (о кошке) котити котят, котитися, (о свинье) поросити поросят, пороситися. [Плюнуть на тих оддоєних щенят, що ти щенила (Шевч.)];
    3) -тать икру - викидати ікру, нереститися, (икриться) тертися; срв. Икра 1;
    4) (шить на живую нитку; н. вр. метаю и мечу) наживляти, шити на живу нитку, фастриґувати що. -тать петли - а) (у портных) обкидати петельки, застіжки; б) (о зайце) ключкувати, ключки робити. Мётанный -
    1) киданий; ораний; кладений;
    2) наживлений, шитий на живу нитку; фастриґований; обкиданий.
    * * *
    I
    1) (бросать, кидать) ки́дати, метати (мета́ю, мета́єш и мечу́, ме́чеш)
    2) (укладывать сено, солому) склада́ти, кла́сти
    3) (производить потомство - о рыбах и пр.) мета́ти; ( рождать) приво́дити; ( икру) викида́ти
    4) карт. мета́ти (мечу́, ме́чеш)
    II спец.
    наживля́ти ни́ткою; ( петли) обкида́ти

    Русско-украинский словарь > метать

  • 17 напевать

    напеть
    1) (про себя, только несов.) наспівувати, (гал.) лебедіти, (под нос себе) мугикати, курникати, кургикати що. [Ходить, щось думає, стиха наспівує (Васильч.). Зачав пісню лебедіти слізними словами (Млака). Арію якусь мугикав стиха (Шевч.). Бондар барило й бочку набиває, та ще й курникає (Шевч.)]. Он давно мне -вает (про) это (об этом, эту песенку) - він давно мені про це или цієї (пісні) співає (зап. піє);
    2) (для грамоф. пластинки и т. п.) наспівувати, наспівати, (о мног.) понаспівувати що. Я -пел ему за это порядком - я добре вичитав йому за це;
    3) (зарабатывать пеньем) заспівувати, заспівати, виспівувати, виспівати що. [Співав цілий вечір, та й карбованця не виспівав (Сл. Ум.)];
    4) кому на кого - см. Наговаривать 2. Напетый -
    1) наспіваний, понаспівуваний;
    2) заспіваний, виспіваний. -ться -
    1) наспівуватися, мугикатися, курникатися, кургикатися;
    2) наспівуватися, бути наспівуваним, наспіваним, понаспівуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) наспіватися, (диал.) напі(я)тися; намугикатися, накурникатися, накургикатися.
    * * *
    несов.; сов. - нап`еть
    наспі́вувати, -співую, -співуєш, наспіва́ти; (несов.: под нос) муги́кати, -ги́каю, -ги́каєш и -ги́чу, -ги́чеш, тринди́кати, курни́кати, диал. курги́кати, -ги́чу, -ги́чеш

    \напеватьть в у́ши — перен. наспі́вувати, наспіва́ти у ву́ха, накува́ти, нату́ркати (натурча́ти)

    Русско-украинский словарь > напевать

  • 18 раскидывать

    I несов.; сов. - раскид`ать
    ( разбрасывать) розкида́ти, розки́дати и мног. порозкида́ти; (сов.: разметать) розмета́ти, -мета́ю, -мета́єш и -мечу́, -ме́чеш
    II несов.; сов. - раск`инуть
    розкида́ти, розки́нути и диал. розкида́ти и мног. порозкида́ти; (сов.: руки, крылья) розмета́ти, -мета́ю, -мета́єш и -мечу́, -ме́чеш; ( расставлять) розставля́ти, розста́вити, -влю, -виш и мног. порозставля́ти; ( распускать) розпуска́ти, розпусти́ти, -пущу́, -пу́стиш; (ковёр, тент, палатку) розпина́ти, розіпну́ти и розп'ясти́ (розіпну́, розіпне́ш) и розп'я́сти и розіп'ясти́ и мног. порозпина́ти, ( палатку) напина́ти, напну́ти и нап'ясти́, -пну́, -пне́ш и нап'я́сти и мног. понапина́ти

    \раскидыватьть ка́рты (на ка́ртах) — розкида́ти, розки́нути ка́рти (на ка́ртах)

    \раскидывать вать умо́м (мозга́ми) — см. мозг

    Русско-украинский словарь > раскидывать

  • 19 ржать

    іржа́ти, ржа́ти; (чаще перен.) гигота́ти, -гочу́, -го́чеш, гиготі́ти, -гочу́, -готи́ш; (смеяться, хохотать) регота́ти, -гочу́, -го́чеш, регота́тися, реготі́ти, -гочу́, -готи́ш

    Русско-украинский словарь > ржать

  • 20 скиркать

    скрекота́ти, -кочу́, -ко́чеш и скрекоті́ти, -кочу́, -коти́ш, скрегота́ти, -гочу́, -го́чеш и скреготі́ти, -гочу́, -готи́ш

    Русско-украинский словарь > скиркать

Страницы

См. также в других словарях:

  • Чеш — Характеристика Длина 25 км Бассейн Карское море Бассейн рек Иртыш Водоток Устье Чёрная  · Местоположение 23 км по пра …   Википедия

  • чеш. — чеш. чешский Чехия Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • чеш. — чешский …   Русский орфографический словарь

  • әчешү — АЧУ, АЧЫШУ – Органик матдәләрнең әче тәм керү, бозылудан гыйбарәт таркалу процессы. махс. Әчетке яки чүпрә салудан әче хәлгә килү. Тире, йонның июе, черүе …   Татар теленең аңлатмалы сүзлеге

  • чеш. — чешский …   Словарь сокращений русского языка

  • күчеш — Бер сыйфаттан икенчегә күчү; бер нәрсә үзгәреп икенчегә әйләнгән момент, урын …   Татар теленең аңлатмалы сүзлеге

  • ГАНКА — [чеш. Hanka] Вацлав (10.06.1791, Горжиневес, близ Градца Кралове 12.01.1861, Прага), чеш. поэт, филолог славист, общественный деятель; принадлежит к плеяде деятелей чеш. национального возрождения. Род. в крестьянской семье. В 1809 1814 гг. учился …   Православная энциклопедия

  • Гуситские песни —         чеш. нар. песни гимны, создававшиеся в период деятельности Я. Гуса, гуситских войн (антифеодальное нац. освободит, движение 1419 1437), а также в последние десятилетия 15 в., когда были популярны идеи гуситов, питавшие чеш. муз. культуру… …   Музыкальная энциклопедия

  • ГУСИТСКОЕ ПЕНИЕ — [чеш. Husitský zpĕv], муз. наследие чеш. реформационного движения гуситов (1 я треть XV в.) и происходящей от него Чешской утраквистской церкви (с 1436; см. Утраквисты). К Г. п. восходят также певч. традиции радикальных последователей Я. Гуса… …   Православная энциклопедия

  • "БУДИТЕЛИ" — (чеш., ед. ч. buditel, букв. тот, кто пробуждает) деятели чеш. культуры, активные участники нац. движения в Чехии в кон. 18 1 й пол. 19 вв. Известное под назв. чешского возрождения (Ceská renesance), это движение развертывалось гл. обр. по линии… …   Советская историческая энциклопедия

  • БЛАГОСЛАВ — [чеш. Blahoslav] Ян (20.02.1523, Пршеров 24.11.1571, Моравски Крумлов), деятель чеш. Реформации, еп. Юж. Моравии Церкви Чешских братьев (см. ст. Моравские братья). Изучал греч. и латынь в Гольдберге, затем учился в Виттенберге, где познакомился с …   Православная энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»