колот

(молоток деревян., пест) довбня, довбеха, киянка.

техн. сбива́лка

техн. пахта́нье, сби́вка

1. прич. от колоть·

2. прил κομματιασμένος, κομματιαστός, σπασμένος, σχιστός:

1) (мутовка) колотівка, збивачка, копистка;

2) (водяная мельница) млинок (-ка), (гал.) колотов (-тва);

3) (сплетница) колотниця, колотуха, плетуха, брехуха, (болтунья) базіка, лепетя;

4) (упрямец, ленивец, общ. р.) ледащо (-ща), нікчема;

5) (лопаточка) копистка.

* * *

1) ( мутовка) диал. колоті́вка, збива́чка

2) ( сварливая женщина) коло́тниця, колоту́ха

3) ( водяная мельница) млин, -а, уменьш. млино́к, -нка́

1) (перемешивание) мішання, (о жидкости ещё) калатання, колотіння; (дров, углей в печи) перегортання; (карт) мішання, тасування; (масла) колотіння, збивання;

2) (смешивание) мішання, змішування; (спутывание) плутання, путання. сплутування. [Мішання фраз руських з українськими (Виннич.)];

3) (вмешивание) мішання, (впутывание) вплутування, (вмешательство) втручання;

4) (пашни) переорювання;

5) (кому, чему) заважання, перебивання, перешкоджання, ставання на (у) перешкоді, на заваді, перепиняння кого, (диал.) перебаранчання, перечіплювання, непутіння кому, чому.

* * *

1) (инстр. для взбалт.) збивачка, колотівка, (лопаточка) копистка;

2) (сплетница) цокотуха, талалайка, (вздорливая) колотниця;

3) (водян. мельница) млинок (-нка), презр. шлапачок (-чка). Срв. Колотовка;

4) бот. - кільце.

* * *

1) бот. кільце́

2) ( палочка для взбалтывания) колоті́вка, збива́чка

3) (мельница) диал. млино́к, -нка́

заколот, колот (-ту), (восстание, бунт) повстання, бунт (-ту), бунтування (-ння), (зап. устар.) ребелія, (смута, смятение) ворохі[о]бня, колотнеча, чвара (-ри) и чвари (р. чвар), каламутня, (волнение народное) розрухи (-хів), розрух (-ху), невпокій (-кою), (заговор) змова. [Останнє польське повстання (Грінч.)]. Поднимать, поднять -теж - зчиняти, зчинити (зривати, зірвати) повстання (заколот), збивати, збити колотнечу. Призывать к -жу - за[на]кликати до заколоту (повстання, розрухів). Постоянный, извечный -теж - безнастанні (повсякчасні) ворохі[о]бні (заколоти, повстання), (до)вічний заколот. [Безнастанні ворохобні в природі (Калит.)].

* * *

1) колотіння, сколочування, збивання (масла);

2) -нье, пахтанина, -ца - маслянка, сколотини (-ин). Из -нья приготовленный - маслянчаний, сколотчаний (напр., куліш).

* * *

1) ( действие) збива́ння, колоті́ння, сколо́чування

2) см. пахта

произвести и произвесть

1) (творить, рождать) родити, зродити и породити, плодити, сплодити; (о земле) зрощати, зростити що; (создавать) творити, створити, витворяти, витворити що; (делать, совершать) робити, зробити, чинити, зчиняти, зчинити, учиняти, учинити, справляти, справити що; (служить причиной чего) спричиняти, спричинити що, спричинятися, спричинитися до чого. [Я-ж бо не своєю волею родивсь на світ, мене зродила природа (Крим.). Земля все була як камінь, хліба не родила (Рудан.). Де мерзлий ґрунт нічого не зроща (Грінч.). Нічого, опріч протесту та опозиції, система репресій не витворила (Єфр.)]. -сти на свет - зродити на світ, сплодити. [Та я-ж тебе зродила на світ. Я тебе годую (Крим.). Не той тато, що сплодив, а той, що вигодував (Номис). Та бодай тая річка риби не сплодила (Чуб. V)]. -сти из себя - вродити з себе, видати з себе. [Дощі не упадуть на землю, а земля буде як камінь і не видасть плода із себе (Стефаник)]. Страна эта -водит золото - країна ця родить (видачі) золото. Эта земля -водит много овса - ця земля родить (видає, зрощає) багато вівса. Ничтожные причины -водят часто большие перевороты - незначні причини спричиняються часто до великих переворотів (спричиняють часто великі перевороти). Это -ведёт хорошее действие - це справить (зробить) добрий вплив, це добре подіє. -дить, -сти впечатление на кого - справляти, справити, робити, зробити, чинити, вчинити враже[і]ння на кого, вразити кого. [Доклад Лаговського справив велике вражіння на з'їзді (Крим.). Той сон таке на мене зробив вражіння, що й не знаю (Кониськ.). Вражіння, яке вони чинили, нагадало мені Шіллерову баладу (Грінч.)]. -сти неприятное впечатление на кого - справити, зробити, вчинити прикре враження на кого, прикро вразити кого. Это событие -вело на него сильное впечатление - ця подія справила (зробила, вчинила) на його велике враження, дуже його вразила. -дить эффект, фурор - робити, чинити ефект, фурор. [Темні очі, натхнуті коханням, робили великий ефект (Неч.-Лев.). Його проповідь чинила фурор (Крим.)]. -сти чудо - справити, зробити чудо. [І указ сей чудо справив (Франко)]. -дить шум, беспорядок сумятицу - чинити, зчиняти, робити шум (галас, ґвалт), чинити, робити нелад, колот, бунт. [Він чинить у громаді всякий нелад (Грінч.). Погляди Д. Куліша зчинили превеликий колот і в московській, і в українській пресі (Грінч.)]. -дить, -сти опустошение - чинити, зчинити и учинити спустошення в чому, пустошити, спустошити що. -дить сон, испарину - спричиняти сон, випар. -дить давление - робити тиснення, натискати на що. -дить опыты - робити досліди;

2) (изготовлять, выделывать) виробляти, робити, виробити що, продукувати, спродукувати и випродукувати що. [Робітник виробляє ті прегарні матерії, з яких другий пошиє одежу (Єфр.). Хто робить багатство, той і повинен з його користуватись (Єфр.). Робітникові повинно-б достатися все те, що він власною працею виробить (Єфр.)];

3) (дело) переводити, перевести, робити, зробити; (исполнять) відбувати, відбути що. [Мусила стародавня Русь байдаками плавати і торги свої, і войни водою відбувати (Куліш). Атмосфера, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Н.-Рада)]. -дить следствие, дознание - переводити, провадити, робити слідство, дізнання. -дить допрос - чинити, переводити допит. -дить суд - чинити, відправляти суд. -дить ревизию - переводити (робити) ревізію, відбувати ревізію. [Сьогодні в волості одбувають ревізію (Звин.)]. -дить работу, уплату - переводити, справляти, робити роботу, виплату. -дить раздел - переводити (робити) поділ. -дить торговлю - вести, провадити торг. -дить учёт - робити облік чому. Воен. -сти смотр - перевести, зробити, учинити огляд;

4) что из чего, от чего - виводити, вивести що з чого, від чого. Он -дит свой род от знаменитых предков - він виводить свій рід під славних предків. Это слово -дят от греческого корня - це слово виводять від грецького кореня;

5) кого во что - промувати, попромувати кого в що. -дить, -сти в следующий чин - промувати, попромувати кого в вищий чин, ранг. Произведённый -

1) зроджений, сплоджений, зрощений; створений, витворений; зроблений, зчинений, учинений, справлений, спричинений;

2) вироблений, спродукований;

3) переведений, зроблений, відбутий;

4) виведений з чого;

5) попромований в що. -ться -

1) родитися, бути зродженим, плодитися, бути сплодженим, зрощатися, бути зрощеним; творитися, бути створеним, витворятися, бути витвореним, чинитися, зчинятися, бути зчиненим, учиненим, справлятися, бути справленим, спричинятися, бути спричиненим;

2) вироблятися, бути виробленим, продукуватися, бути спродукованим;

3) переводитися, бути переведеним, робитися, бути зробленим, відбуватися, бути відбутим. [Вибори до 3-ої й 4-ої дум всюди в Росії, а найбільше на Україні, переводились силами духовенства (Н. Рада), Робота дружніше одбувається, коли йде плавним, рівним ходом (Єфр.)]. Продажа -дится - продаж провадиться, торг ведеться;

4) виводитися, бути виведеним з чого и від чого;

5) промуватися, бути попромованим.

* * *

1) ( делать) роби́ти, зроби́ти; ( совершать) учиня́ти, учини́ти; (проводить, выполнять) прова́дити (несов.), прово́дити, провести́

2) (вырабатывать, изготовлять) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити и повиробля́ти и повиро́блювати, несов. продукува́ти

3) (вызывать, порождать) виклика́ти, ви́кликати, роби́ти, зроби́ти; ( впечатление) справля́ти, спра́вити; (причинять, становиться источником чего-л.) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти

4) (давать жизнь, рождать) роди́ти и поро́джувати, породи́ти

5) ( создавать) ство́рювати, створи́ти, утво́рювати, утвори́ти

6) (кого в кого-что, кем - присваивать звание, чин) підви́щувати, підви́щити, підви́шувати, підви́сити (кого в кого-що), надава́ти, нада́ти (кому що)

7) (несов.: устанавливать происхождение кого-чего-л.) виво́дити

збивачковий, колотівковий, колотівчаний, копистчаний; млинковий; кільцевий.

1) ( действие) збива́ння, колоті́ння, сколо́чування

2) ( пахта) сколо́тини, -тин, мн. масля́нка

1) ( действие) збива́ння, колоті́ння, сколо́чування

2) ( пахта) сколо́тини, -тин, мн. масля́нка

1) (в доме, в хозяйстве, в управлении чем) безлад, безладдя, безладнява, нелагода, нелад, розгардіяш, непорядок, безуряддя. В -ке - безладно, в безладді, жужмом, хрящем, хлящем, лоском, троском, гайном. [Накидали, жужмом цілу купу одежі на стільцях та на канапі (Неч.-Лев.). В хаті усе хрящем. У мене в покоях як у церкві чисто, а в тебе все гайном стоїть];

2) (беспорядки, бунт, возмущение) розрухи, заколот, ворохобня.

* * *

1) безла́ддя, бе́злад, -у, не́лад, -у; розгардія́ш, -у, ко́лот, -у

2)

1) см. Блуждание и Бродяжничество;

2) шумування, мусування. [Крім життя, бактерії викликають ще й шумування. Чи помітно вже в вині мусування?]. В пиве происходит брожение - пиво грає (шумує);

3) заколот. [Заколот іде по Туркестану (Крим.). Заколот серед війська]. Брожение умов - заколот в настроях (в думках), розворушення думок.

* * *

1) ( ферментация) броді́ння; шумува́ння, мусува́ння, фермента́ція

2) (перен.: волнение) броді́ння, завору́шення, за́колот, -у; шумува́ння, ( возбуждение) хвилюва́ння