добро

добро́ II

нареч. \добро пожа́ловать! bonvenon!

добр||о́ I

1. (благо) bono;

жела́ть \доброа́ bondeziri;

2. (имущество) разг. havaĵo, propraĵo;

♦ э́то не к \доброу́ ĉi tio ne kondukas al bono.

* * *

1) (что-либо хорошее, полезное) bien m

2) собир. разг. ( имущество) bienes m pl

••

- добро бы

* * *

1) (что-либо хорошее, полезное) bien m

2) собир. разг. ( имущество) bienes m pl

••

- добро бы

* * *

1) gener. bien

2) colloq. guita

3) coll. (èìó¡åñáâî) bienes

• Добро век не забудется (Д)

• Добро добро покрывает (Д)

• Добро помни, а зло забывай (Д)

• Добро скоро забывается (Д)

• За добро добром и платят (3)

• За мое же добро да мне же поломали ребро (3)

• Добро скоро забывается (Д)

• От добра добра не ищут (О)

• За мое же добро да мне же поломали ребро (3)

• Чужим добром не разживешься (Ч)

• Чужим добром подноси вед ром (Ч)

добро́ ср., само ед. 1. Gute n, -n o.Pl.; 2. ( добро дело) gute Tat f, -en, Wohltat f, -en; 3. (благополучие, сполука) Gute n, -n o.Pl.; Извършвам нещо добро Etw. Gutes tun; Желая ти всичко добро! Ich wünsche Dir alles Gute!; Това не е на добро! Das bedeutet nichts Gutes, das ist ein schlechtes Zeichen!; Запомням някого с добро Jmdn. in gutem Gedanken behalten; Това е за твое добро! Das geschieht zu deinem Besten!; Всяко зло за добро Glück und Unglück tragen einander auf dem Rücken.

добро́¹ n Gute(s); fam Hab und Gut, Habseligkeiten f/pl.; Eigentum; Okay; iron. Mist;

не к добру́ et. hat nichts Gutes zu bedeuten

добро́² fam gut, gut denn, schön, na schön;

добр бы … fam wenn … wenigstens;

добро́ пожа́ловать! (herzlich) willkommen!

* * *

I. <-а́>

1. (все хоро́шее, поле́зное) Gutes nt, Nützliches nt

де́лать добро́ кому́-л. jdm Gutes tun

э́то не к добру́ das führt zu nichts Gutem

2. (согла́сие) Zustimmung f, Einverständnis nt

дава́ть добро́ на что-л. etw befürworten, etw genehmigen

3. (иму́щество, пожи́тки) Hab nt und Gut nt, Habseligkeiten fpl

II. нрч для уси́ливания gut, einverstanden

добро́, сде́лаем так! einverstanden, das machen wir so!

добро́ пожа́ловать! herzlich willkommen!

* * *

gener. Wohl

1) law. Gutes, Nützliches

2) low.germ. sacht, sachte

1) gener. Bene, Güte, Wohltun

2) law. Besitz, (Hab und) Gut, Vermögen, Wohltat

добро ¹

-а ουδ.

1. το καλό, το αγαθό, η αρετή•

2. το ωφέλιμο, το ευχάριστο•

3. καλή, αγαθή πράξη•

4. η περιουσία, τα πράγματα, τα υπάρχοντα, το βιός, ο πλούτος•

5. ειρν. παλιοπράγμα, άχρηστο πράγμα•

εκφρ.

поминать -ом – δεν ξεχνώ το καλό•

это не к -у – α) αυτό, δεν) οδηγεί σε καλό, δε θα βγει σε καλό. β) παλ. αυτό είναι προάγγελος κακών συνεπειών.

добро ²

επίρ.

καλά• έτσι, ας είναι έτσι• добро! сделаем так! καλά! θά κάνουμε έτσι!•

εκφρ.

добро пожаловать – καλώς ήρθατε.

добро ³

-а ουδ.

παλιά ονομασία του ρωσικού γράμματος «Д».

• ДОБРО БЫ coll

[subord Conj, condit; often foll. by a clause introduced by Conj " а то" or "но"]

=====

⇒ (usu. used to introduce a clause expressing an unreal or hardly realizable condition) (sth.) would be acceptable, understandable, justifiable etc if:

- if only;

- if at least;

- it would be all right <a different matter, something else, very well, one thing> if;

- [in limited contexts] one could understand it if.

     ♦ "Есть некоторый коммунистический стиль. Мало кто подходит под эту мерку. Но никто так явно не нарушает этой манеры жить и думать, как вы, Юрий Андреевич... Вы - насмешка над этим миром, его оскороление. Добро бы это было вашею тайной. Но тут есть... люди из Москвы. Нутро ваше им известно досконально" (Пастернак 1). "There exists a certain Communist style, Yurii Andreievich. Few people measure up to it. But no one flouts that way of life and thought as openly as you do.... You are a living mockery of that whole world, a walking insult to it. If at least your past were your own secret - but there are people from Moscow who know you inside out" (1a).

     ♦ [Осип:]...Вишь ты, нужно в каждом городе показать себя. (Дразнит его [Хлестакова].) "Эй, Осип, ступай посмотри комнату, лучшую, да обед спроси самый лучший..." Добро бы было в самом деле что-нибудь путное, а то ведь елистратишка [obs, derog ≈ мелкий чиновник] простой (Гоголь 4). [О.:] He has, you see, to show off in every town! (Mimicking him / Khlestakov].) "I say, Osip, go and book me a room, the best room you can find, and order me the best dinner they have...." It would have been all right if he had really been someone, but he is just a copying clerk! (4c).

     ♦ Хоть околей, хоть издохни в лесу, а в барак без нормы не возвращайся... И добро бы хоть они, бедные, пайку свою съедали, а то ведь нет. Детям сперва надо голодный рот заткнуть (Абрамов 1). It didn't matter if you caved in and dropped down dead [in the forest], but woe betide you if you came back to the barracks without filling your quota....It would have been one thing if the poor creatures could have eaten their own rations, but no-first they had to stop up the hungry mouths of their children (1a).

добро бы

добро пожаловать!

молу мулк, чизу чора

некӣ, хайр, хубӣ, нағзӣ

същ ср без мн bène m

ДОБРО - основна позитивна категорія моралі, що є повною протилежністю зла; відображає сукупний зміст вимог і цінностей моральної свідомості. За давніх часів розуміння Д. визначалося переважно уявленнями про міфологічно санкціоноване, узвичаєне, цінне або корисне для людського життя і діяльності. В цьому відношенні воно збігалося з поняттям блага; сліди такого збігу досі відчутні в європейських мовах. В античній філософії Д. теж зазвичай розглядається як синонім або різновид блага, хоча з часом набуває чіткішого концептуального окреслення. Так, у Платона змістом "божественних", або "більших" благ (які він протиставляє благам "меншим", тобто здоров'ю, красі, силі й багатству) слугують власне моральні чесноти людини А. ристотель, критикуючи платонівську ідею блага самого по собі, розвинув разом з тим класифікацію благ, релевантну з етичної точки зору (поділ благ на "поціновані", "схвалені" і "блага-можливості", а також на такі, що завжди або лише принагідно заслуговують на вибір). У стоїків об'єктом етичної рефлексії стає Д. як вільне дотримання чеснот автономним індивідом на засадах "правильного розуму". Християнська традиція розглядає Д. як втілення божественної волі, стан благої повноти й довершеності творіння Божого, адекватність людського Волевияву релігійно санкціонованій ієрархії цінностей. Секуляризація європейської культури в Новий час спричиняє дискредитацію теїстичного тлумачення Д. і редукцію останнього до раціоналістично осмисленої корисності (Сліноза, Гоббс, Мандевіль, Гельвецій, Гольбах, Бентам та ін.). Заперечуючи проти такої редукції, Кант визначає Д. як відповідність волевияву або вчинку людини апріорному моральному законові; Гегель тлумачить Д. як одне з загальних визначень абсолютного духа. Конкретне розуміння Д. в рамках тієї чи іншої філософсько-етичної концепції зазвичай обумовлювалося специфічною спрямованістю самої цієї концепції: так, існують спроби ототожнити Д. із щастям (евдемонізм), онтологічною досконалістю (перфекціонізм) тощо. Критику подібних "натуралістичних" підходів до визначення Д. дає з позицій етичного інтуїтивізму англ. філософ і етик Мур. В роботах Мура та його послідовників (Решдел, Леард, Бленшард та ін.) інтуїтивно осягнуте Д. постає кінцевою підставою для виведення усіх інших моральних категорій. Аксіологічно-інтуїтивістський підхід в дослідженні проблеми Д. на базі феноменологічного методу розвивають Шелер, Н. Гартман та ін. В умовах сучасного етичного плюралізму, диверсифікації ціннісних моделей різних соціальних груп зростає значення соціологічних і соціально-психологічних контекстів осмислення етичного Д. Водночас загострюється потреба в діалогічному, комунікативному осмисленні останнього крізь призму ідей відкритості, "діалогічної налаштованості", "зверненості до Іншого" (Бубер, Левінас та ін.). Як стрижньова ідея моральної свідомості, Д., подібно до істини і краси, очевидно не може здобутися на остаточне сутнісне визначення; сама невичерпність ідеї Д. налаштовує на нарощування нових вимірів етичної проблематики, відкриття нових обріїв морального освоєння світу. Разом з тим, ця ідея має бути артикульованою в суспільній свідомості достатнім чином, щоб уможливити людям розпізнавати конкретні ситуації вибору Д. і зла і знаходити правильні рішення. Поєднання сутнісної відкритості ідеї Д. з обґрунтуванням її життєво-практичного застосування "тут і тепер" - важливий напрям осмислення проблеми Д. в сучасній етиці.

1. good

добро и зло good and evil

различавам добро то от злото know right from wrong

само за добро all/much to the good

за добро или за зло for good or for evil, for good or bad/ill

за доброто на for the good/benefit of

за наше и пр. добро for our etc. own good

не за добро for no good

това не е за добро that's a bad omen/sign; it bodes nothing/no good

на добро е it is a good omen

да е на добро good luck

с добро kindly, gently, in a gentle way/manner; amicably, by persuasion

с добро или със зло by fair means or foul

опитвам с добро try mild means

виждам добро от някого be given kind treatment by s.o., be shown kindness by s.o.

виждам добро от нещо benefit by s.th.

желая добро,то на някого wish s.o. well; mean kindly by s.o.

искам доброто на want the good of

правя добро do good

правя добро на do s.o. good/a kindness

правя нещо за доброто на do s.th./act for the good of

той не разбира от добро he won't listen to/hear reason

2. (щастие, добруване) happiness, welfare

книж. weal

за доброто на децата ти for the well-being/welfare of your children

за доброто на всички for the common good

някои хора се водят само с добро some may be led that can't be driven

доброто само се хвали good wine needs no bush

стореното добро скоро се забравя eaten bread is soon forgotten

запомнете ме с добро remember me/think of me with kindness

* * *

добро̀,

ср., само ед.

1. good; виждам \добро от нещо benefit by s.th.; виждам \добро от някого be given kind treatment by s.o., be shown kindness by s.o.; да е на \добро good luck; желая \доброто на някого wish s.o. well; mean kindly by s.o.; за \добро или за зло for good or for evil, for good or bad/ill; за \доброто на for the good/benefit of; на \добро е it is a good omen; не за \добро for no good; опитвам с \добро try mild means; правя \добро на do s.o. good/a kindness; правя нещо за \доброто на do s.th./act for the good of; различавам \доброто от злото know right from wrong; с \добро kindly, gently, in a gentle way/manner; amicably, by persuasion; с \добро или със зло by fair means or foul; само за \добро all/much to the good; това не е за \добро that’s a bad omen/sign; it bodes nothing/no good; той не разбира от \добро he won’t listen to/hear reason;

2. ( щастие, добруване) happiness, welfare; книж. weal; за \доброто на всички for the common good; за \доброто на децата ти for the well-being/welfare of your children; • \доброто само се хвали good wine needs no bush; запомнете ме с \добро remember me/think of me with kindness; някои хора се водят само с \добро some may be led that can’t be driven; стореното \добро скоро се забравя eaten bread is soon forgotten.

* * *

good: добро and evil - добро и зло

* * *

1) bene (m.); opera buona

2) roba (f.), patrimonio (m.), beni (pl.)

1) particella:

2) cong. (добро бы, а то...) magari, almeno

1) (всё положительное, хорошее) bene м., cose ж. мн. buone

••

2) ( имущество) beni м. мн., roba ж.

••

* * *

1) bene m

2) разг. (имущество, вещи) roba m, beni m pl, averi m pl

••

* * *

gener. avere, bene, buono, roba

I. 1) добро, благо, гаразд. [За благо народу. Живуть собі люди у добрі та в гаразді]. Нет худа без добра - лихо не без добра. По добру, по здорову - щасливо, без лиха, доки живий і цілий. Идёт к добру - на добро (на добре) йдеться, на гаразд. Не будет добра - не буде добра (життя, пуття);

2) (имущество) добро, добре, майно, худоба, (пожитки) збіжжя. Продав усе своє добро. Що, я не хазяїн на своєму доброму? Не збирай синові худоби, а збери йому розум. Все своє нерухоме майно одписав на школи].

II. Добро, нар. - добре, гаразд. [Добре тому багатому! (Шевч.). Гаразд, що не бачили нас, а то лихо було-б]. Добро пожаловать - просимо до хати, до господи, будьте дорогими гостями. Добро бы - хоч-би-ж, коли-б уже, хай-би вже. [Хай-би вже хто путній казав, а то така негідь].

* * *

добро:
1. n. good
2. goods, property
3. ad. good

1) bene m

2) разг. (имущество, вещи) roba m, beni m pl, averi m pl

1) bien m

2) ( имущество) разг. bien m

••

* * *

1) gener. le bien, bien

2) busin. avis favorable (Liste des substances pour lesquelles le Conseil Supérieur d'Hygiène Publique a exprimé son avis)