Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

Цариц.

  • 1 Долина цариц

    Универсальный русско-английский словарь > Долина цариц

  • 2 каста

    1) General subject: (в Индии) cast, caste
    3) Genetics: caste (группа функционально и обычно морфологически обособленных особей в колонии общественных насекомых (К. рабочих особей, солдат, цариц и т.п.))

    Универсальный русско-английский словарь > каста

  • 3 зачинать

    зачать
    1) (начинать) зачинати, зачати, починати, почати. [Узяв батіг довгий, зачав милу бити: не йди в корчму пити (Херсонщ.)];
    2) (затевать) затівати, затіяти;
    3) (беременеть) вагітніти, завагітніти, ваготіти, заваготіти, понести, зайти. [Ото вона зараз і заваготіла (Рудч.). От вони і понесли, а як прийшло урем'я, вони й найшли собі по синові (Рудч.). У цариці не було дітей зроду; сказали їй зварити щучину голову: зваріть ту голову, із'їжте, то ви зайдете. Вона так і зробила - зайшла і родила (Казка)]. -чать младенца - понести дитину, зайти на дитину. Зачатый - початий; затіяний; понесений.
    * * *
    несов.; сов. - зач`ать
    зачина́ти, зача́ти, -чну́, -чне́ш

    Русско-украинский словарь > зачинать

  • 4 наперсник

    1) наперсник, нагрудник; срв. Нагрудник;
    2) (довер. лицо) повірник, вірник, секретник. [Привіт тобі, мій друже вірний гаю, повірнику моїх найкращих дум (Франко). Такий секретник, як Ганна в картагенської цариці (Куліш)].
    * * *
    1) лит. пові́рник, пові́рений, -ого, напе́рсник, ві́рник
    2) ( часть упряжи) напе́рсник, нагру́дник

    Русско-украинский словарь > наперсник

  • 5 нетленность

    нетлінність (-ности). [Дивна нетлінність (безсмертної цариці) (Л. Укр.)].
    * * *
    1) нетлі́нність, -ності
    2) нетлі́нність; невмиру́щість, -щості

    Русско-украинский словарь > нетленность

  • 6 нрав

    1) (характер) вдача, (натура) натура, (норов) норов (-ва) и (мн.) норови (-вів); (у животных) натура; срв. Норов 2. [Ти-ж знаєш мою вдачу; ніяк не всидю, щоб не поговорити з ким (Васильч.). Хоч і царем зробиться, однаково своєї вдачі не позбудеться (Крим.). Панглос був оракулом дому, і малий Кандід слухав його лекції з повним довір'ям, властивим вікові і вдачі (Кандід). То вже в мене така натура, щоб з усього кепкувати (Брацл.). З лютим та скаженим норовом (людина) (Яворн.). Та й норови-ж у тебе! (Н.-Лев.). А в його норови такі ставали, що от було причепиться до ратника якогось, та й візьме вб'є (Крим.)]. Буйный, весёлый, вспыльчивый, кроткий, крутой, тихий нрав - буйна, весела, гаряча (палахка, запальна, запальчаста), лагідна (сумирна), крута (сувора), тиха (мирна, спокійна) вдача. -вом какой, -ва какого - на вдачу який, (реже) вдачі якої. [Васька була на вдачу залякана та заштовхана (М. Левиц.)]. Крутого -ва - крутий (-та, -те, -ті) или суворий (-ра, -ре, -рі) на вдачу, крутої (суворої) вдачі. -вом хорош, да норовом негож - на вдачу добрячий, та норов ледачий. Нрав на нрав не приходится - вдача на вдачу (норов на норов) не прийдеться. Моему -ву не препятствуй - натуру мою не спиняй; моїй натурі дорогу не заступай; (иногда) гуляй душа без кунтуша! У оленя нрав кроткий - олень має натуру лагідну;
    2) по -ву кому - до вподоби (до сподоби, по сердцу: до серця, до любости, до любови, до мисли, під мислі, по душе: до душі, по вкусу: до смаку) кому, до вподоби (до сподоби) чиєї; срв. Вкус 4. [«Ох, дитино моя! чи то-ж до пари?» - кажу. - «До пари, до любої вподоби!» (М. Вовч.). Дружини шукають, дружини такої, до сподоби мої (Чуб. V). Не до мисли жону взяв (Гнід.)]. Быть по -ву кому - бути до вподоби (до сподоби) кому (чиєї) и т. п., бути вподібним (сподібним, в уподобі) кому, (нравиться) подобатися кому. [З тим життя своє діли, хто серденьку до вподоби (Чупр.). Що-йно тільки покаже, все то цариці до сподоби (Рудан.). Мені й самому, не все однаково до любости з того, що попереду писалося (Грінч.). Тільки-ж мені до любови, що чорнії брови (Метл.). Скажіть-же ви про його, що він до мисли вам (Самійл.). Вибирай, молода дівчино, котрий під мислі (Метл.). Тобі, невісточко, така балаканина, видимо, до смаку (Самійл.). Багато мене сватало, та ніхто мені не був у такій уподобі, як один парубок. (Г. Барв.)]. Быть более по -ву кому - бути вподібнішим (сподібнішим) кому, (реже) бути більш(е) до в[с]подоби (до любости) кому (чиєї) и т. п., (более нравиться) більш(е) подобатися кому. [Приймаючи життя, вирізняв, він те, що йому більш було до любости (Рада)]. Быть не по -ву кому - бути не до в[с]подоби (не до любови) кому (чиєї) и т. п., бути невподібним (несподібним) кому, (не нравиться) не подобатися кому. [Я з нею не можу жити, вона мені не до любови (Коцюб.). Онисі та гордовита поза чомусь була несподібна (Н.-Лев.)]. Приходиться, приттись по -ву кому - припадати, припасти до вподоби (до сподоби и т. п.) кому, підходити, підійти під мислі (до думки) кому, (нравиться, понравиться) подобатися, сподобатися кому; срв. Приходиться 1. [Моя мова, вимірена проти аристократизму, дуже їй припала до вподоби (Крим.). Хорошая дочка твоя під мислі підходить (Чуб. V)]. Приходящийся, пришедшийся по -ву - уподібний, сподібний. Неприходящийся, непришедшийся по -ву - невподібний, несподібний;
    3) -вы (обычаи) - звичаї (-чаїв), (реже) норови (-вів); (привычки) звички; (быт) побут (-ту). [Який народ! які люди! які звичаї! (Кандід). Нуньєс вчився побуту та звичаїв Країни Сліпих (Країна Сліпих). У нас нові люди, нові норови (М. Вовч.). Задержали чорногорці давню суворість норовів (Калит.). Ну, й звички тутешні! (Звин.)]. Добрые -вы - добрі звичаї. Зверские -вы - звірячі звичаї. Современные -вы - сучасні (сьогочасні) звичаї; як тепер ведеться. Старинные -вы - старовинні (старосвітські) звичаї, старосвітчина; як воно велося (поводилося) за давніх часів. [Держався старосвітчини (Свидн.)]. Испорченность -вов - зіпсутість (зіпсуття) звичаїв. Простота -вов - простість (простота) звичаїв. Растление -вов - розтління звичаїв. Обычаи и -вы - звичаї і побут. -вы животных - побут тварин.
    * * *
    1) вда́ча, нату́ра; ( норов) но́ров, -у но́рови, -вів

    по \нрав ву [быть, прийти́сь] кому́ — до вподо́би (до се́рця), до душі́ [бу́ти; припа́сти] кому́, по но́рову; прийти́ся кому́

    2)

    \нрав вы — (мн.: обычаи) зви́чаї, -чаів; но́рови

    быт (обы́чаи) и \нрав вы — по́бут і зви́чаї

    Русско-украинский словарь > нрав

  • 7 каста

    1. caste

     

    каста
    Группа функционально и обычно морфологически обособленных особей в колонии общественных насекомых (К. рабочих особей, солдат, цариц и т.п.).
    [Арефьев В.А., Лисовенко Л.А. Англо-русский толковый словарь генетических терминов 1995 407с.]

    Тематики

    EN

    Русско-английский словарь нормативно-технической терминологии > каста

  • 8 полигиния

    1. polygyny

     

    полигиния
    Форма отношения полов, при которой самец оплодотворяет более одной самки в течение репродуктивного сезона; различают территориальную (наличие индивидуальных участков самок на территории, охраняемых одним самцом), гаремную (наличие группы самок у одного самца только в период размножения) и облигатную (при наличии долго существующих группировок из самца и нескольких самок); у общественных насекомых П. - наличие нескольких размножающихся самок (цариц) в колонии.
    [Арефьев В.А., Лисовенко Л.А. Англо-русский толковый словарь генетических терминов 1995 407с.]

    Тематики

    EN

    Русско-английский словарь нормативно-технической терминологии > полигиния

См. также в других словарях:

  • Цариц. — Цариц. Царицыно …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Долина Цариц — Общий вид на Долину Цариц Долина Цариц, известная в древности как «долина детей фараона», археологическая зона на западном берегу …   Википедия

  • МУРАВЬИ — (Formicidae), семейство стебельчатобрюхих насекомых отряда перепончатокрылых (Hymenoptera), включающего также ос, пчел, пилильщиков, наездников и орехотворок. Делится на 12 современных и вымерших подсемейств, объединяющих 297 родов примерно с… …   Энциклопедия Кольера

  • Рамсес — личное имя одиннадцати царей XIX и XX династий, правивших во второй половине Нового царства, часто называемой «эпохой Рамессидов». Рамсес I Менпехтира (1293 1291 гг. до н. э.) по происхождению высокопоставленный военный из северо восточной Дельты …   Энциклопедия мифологии

  • Романова-Юрьева, Ксения Ивановна — (в иночестве Марфа) дочь Костромского дворянина Ивана Васильевича Шестова и жены его, Марии, мать царя Михаила Феодоровича. Около 1590 г. она вышла замуж за Феодора Никитича Романова, двоюродного брата царя Феодора Иоанновича; на свадьбе ее… …   Большая биографическая энциклопедия

  • ГОСУДАРЕВЫ ПЕВЧИЕ ДЬЯКИ — древнерус. церковные певцы, из к рых состоял хор московского вел. князя, затем царя. Этот хор и хор митрополичьих (затем патриарших) певчих дьяков и подьяков были главными хорами Российского гос ва. Наиболее полные документальные сведения о жизни …   Православная энциклопедия

  • Фивы — Луксор Географические названия мира: Топонимический словарь. М: АСТ. Поспелов Е.М. 2001. Фивы (Thebes, др. египетский Уасет) …   Географическая энциклопедия

  • Рамсес III — У этого термина существуют и другие значения, см. Рамсес (значения). Рамсес III XX династия Новое царство …   Википедия

  • Юрий Андреевич Боголюбский — Запрос «Юрий Андреевич» перенаправляется сюда; см. также другие значения. Георгий, или Юрий (между 1160 и 1165 около 1194) супруг соправитель царицы Тамары, он же Юрий Андреевич, князь Новгородский (1172 1175). Младший сын Андрея Юрьевича… …   Википедия

  • Юрий Боголюбский — Георгий, или Юрий (между 1160 и 1165 около 1194) царь Грузии (1185 1188) как супруг соправитель царицы Тамары, он же Юрий Андреевич, князь Новгородский (1172 1175). Младший сын Андрея Юрьевича Боголюбского. Прозвище «Юрий Боголюбский», которым он …   Википедия

  • Наталья Кирилловна — вторая супруга царя Алексея Михайловича, дочь Кириллы Полуектовича Нарышкина и жены его Анны Леонтьевны, урожденной Леонтьевой; род. 22 авг. 1651 г., умерла 25 января 1694 г. У Кириллы Полуектовича Нарышкина, мелкого тарусского дворянина, была… …   Большая биографическая энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»