ПОП-РОК

рок-музыка ж. [rokmuzyka]

поп-музыка ж. [popmuzyka]

gener. groupie (в надежде вступить в интимную связь с кем-л. участников группы; s. m. o f.)

I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.

II. и Подо предл.

1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;

2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.

* * *

1) с вин. п. під (кого-що)

2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)

1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;

2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]

3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.

* * *

1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

и Окошко ум. окошечко

1) вікно, ум. віконце, віконечко. Смотреть в -но - дивитися у вікно. Увидеть из -на - побачити у вікно. Из наших окон видно было… - з наших вікон (у наші вікна) видно було… Стоять у -на - стояти коло (біля) вікна, (для смотрящего со двора) стояти у вікні. Вылезть в -но, проникнуть через -но - вилізти вікном, пролізти вікном. Под -ном, под -шком - під вікном, під віконцем. Под -нами - попідвіконню. Грызть -на (просить милостыню) - ходити попідвіконню. Красное, переднее -но - чолове вікно. Судное -но - передпічне вікно. -но в боковой стене - причільне, причілкове вікно. -но в задней стене - напільне, полове вікно, (выходящее на печь) напічне, пічне вікно. -шко в тюремной двери (волчок) - прозурка, прозір (-зору), очко, вічко. -но из цельного стеклянного листа - аркуше[о]ве вікно. С большими -нами - вікнастий. Ни окошек, ни дверей, полна горница людей (огурец) - без вікон, без дверець, повна хатка овець (огірок);

2) (водея в болоте) вікно, вікнина, вікновина.

* * *

двір (р. двора и двору), (ум. дворик, двірок, двірочок), подвір'я, надвір'я, (площадь под двором) - дворище. [По подвір'ю багато ходило гусей, курей, качок. Порається в хаті, звивається по надвір'ю (М. Вовч.)]. Задний двор - задвірок (р. -рка). Выходящий на задний двор - задвірковий, затильний. [Дочка на задвіркові двері - рип! (Чуб.)]. Двор (усадьба) с постройками - обійстя, (провинц.) обистя, подімство. [Їх дід сидів своїм обистям на березі Тікича. У бідних усе обистя обкопане ровом, а багаті люди обгороджують обистя дошками або муром (Звиног.)]. Птичий двор - птичня. Скотный двор - загорода, товарячий двір. Во дворе - у дворі, на обійстю, на вдвір'ю, на подвір'ю. Со двора, со стороны двора - знадвору. На дворе (вне дома, под открытым небом) - надворі. [Вже сонце зайшло, вже стало надворі поночі (Неч.-Лев.). Надворі будем ночувати (Шевч.)]. Находящийся во дворе, выходящий во двор - надвірній. [У надвірній хаті вона готувала печиво (Неч.-Лев.)]. Двор (царский, королевский, помещичий) - двір. [Ось ті, що панують у царських дворах (Єв.). Кайдашиха ззамолоду довго служила в дворі у пана (Неч.-Лев.)]. Относящийся к государеву или панскому двору (придворный, дворовый) - двірський. Священников двор - попівство. Двор таможенный, мытный - митниця, (митна) комора. Постоялый, заезжий двор - заїзд (р. -ду). Гостиный двор - купецький дім (р. дому). Лесной двор - лісна (р. -ої). Монетный двор - монетарня, монетний двір. Пора гостям по дворам - час гостям додому. Не ко двору - не підхоже, не підходить, не під масть. [Сірі корови нам не під масть: пропадають].

* * *

1) General subject: act (группа исполнителей, например, рок/поп-банда) пример: Other Scottish acts, such as the Mull Historical Society who also featured in the top 50, performed at a party in Glasgow where the result was announced.), aggies (Aggies), assemblage, band (организованная; людей), (организованная) bander (людей), batch, bevy, block, body, bracket, brass choir (инструментов), bunch, circle (людей), class, cluster bar, cohorts, complex (зданий), drover, flock, gang, group, handful, hands, herd, knot (людей), lay-out, league, mob (людей), octuplicate, outfit, pack, packet, parcel, party, persuasion, plump, posse, prong, series, set, tally, team, type, automatic call distribution split (Метод маршрутизации вызовов схожего типа между агентами в операторском центре. А также группа, укомплектованная агентами, обученными обслуживать определенный тип входящих вызовов.), clutch, (лиц, людей, например) body of

2) Geology: tribe (пород)

3) Biology: bunch (животных), cluster (деревьев)

4) Naval: packet (волн)

5) Medicine: residue, (воздействия) treatment arm (в контексте клинических исследований; целесообразно оставлять просто "группа"), (испытуемых, пациентов) arm (в контексте научных исследований по сравнению групп, получающих разное лечебное воздействие)

6) Colloquial: lot (людей)

7) Obsolete: nation (a nation of newspaper readers — люди, читающие газеты)

8) Sports: bunch (велосипедистов)

9) Military: accreditation, cell, community, draft, force, group, platoon, squad

10) Engineering: array, bank (баллонов, трансформаторов и т. п.), crew, ensemble, manning, pear (конвертера), radical, train (прокатных клетей или валков)

11) Agriculture: bunch (животных или птиц), loose grasses (животных или птиц)

12) Jocular: covey, covey (людей)

13) Chemistry: board, family

14) Construction: clump (деревьев)

15) Mathematics: R-group R, assembly, cell, cluster, cohort, collection, gp (group), inquiry ensemble, item (данных), item of data (данных), pool, transvection-rich group

16) British English: group (материнская компания вместе с дочерними предприятиями)

17) Railway term: complication, row

18) Law: delinquent gang, element (людей), violent gang

19) Economy: committee, kin group, kinship group

20) Accounting: batch (требований), bracket (напр. при группировке налогоплательщиков по доходу), group (компаний), group of companies (компаний), inspection team (технического контроля), stratum

21) Automobile industry: panel

22) Artillery: straddle

23) Diplomatic term: side

24) Forestry: bunch (при посеве или посадке гнёздами или биогруппами), clump (стволов или побегов с общей корневой системой), nest (напр. при посеве или посадке гнёздами или биогруппами)

25) Metallurgy: line

26) Polygraphy: division

27) Politics: club (особ. держав)

28) Physics: ensemble (частиц)

29) Electronics: bundle

30) Jargon: crowd

31) Information technology: constellation (одинаковых элементов, образующих макроэлемент), group box (Ряд интерфейсных элементов, объединённых вместе для удобства работы с ними), group item (как элемент данных), heading, section

32) Oil: mix (сейсмоприёмников, пунктов взрыва), mix (сейсмоприемников; пунктов взрыва), patch array, pattern array

33) Immunology: type (крови)

34) Simple: caboodle

35) Geophysics: pattern

36) Coolers: bank (напр. агрегатов)

37) Seismology: template

38) Advertising: battery, network

39) Business: category, layout, nest, part, range

40) Network technologies: Computer Emergency Response Team, frame

41) Programming: set of, a set of

42) Automation: clump (напр. показаний), grouping, (рабочая) team (напр. инженеров)

43) Quality control: batch (напр- требований, поступающих в систему массового обслуживания), battery (одинаковых деталей или установок), (рабочая) committee

44) Robots: function( функциональная) (напр. разработчиков)

45) Arms production: group (артиллерии), team (боевая или тактическая)

46) Cables: bundle (модуль, пучок)

47) Makarov: aggregation, batch (частиц, волн), bath, bunch (частиц, волн), clump (предметов), cluster (однородных предметов и т.п.), cluster (частиц, волн), constellation (напр., одинаковых элементов), crew (сотрудников), drove, framework, group (сотрудников), order, pack (однородных объектов), package (однородных объектов), pattern (сейсмическая), pile (однородных объектов), quality, row (однотипных объектов), team (сотрудников), train (волн)

48) Security: frame (данных)

49) Gold mining: field crew

50) SAP.tech. corporate group, grp

1) гора (ум. гірка, гіронька, гірочка), бескид (р. -ду). Гора лишённая растительности - лиса гора, лисогора, лисогір (р. -гору). Ледяная (пловучая) гора - льодова (крижана) гора. Крутая гора - крута (стрімка) гора. Отлогая, покатая гора - улога гора, полога гора. Вершина горы - см. Верхушка и Вершина. Склон (склоны) горы - згірок (р. -ку), узбіч (р. узбочи), узгір'я, узбіччя. На склоне горы - на згірку, на узбочі, на узгір'ї, на узбіччі. Подошва горы - низ гори, підошва гори, (обширнее) підгір'я. Отрог горы - віднога. Цепь гор - пасмо гір. Ходить по горам и по долам - ходити горами й долами (долинами), гір'ям і поділлям. В гору (вверх по горе) - на гору, у гору, під гору, до гори. [Підійматися у гору. Коняці під гору важко їхати, не те, що з гори]. Под гору - з гори. По горе - горою, по горі [Дорога йшла горою. Ой чиї то воли по горі ходили]. Через гору - через гору, через верх. Под горой - під горою, попід горою, (обширнее) по-підгір'ю. На горе - на горі. Лежащий, живущий за горами, между горами, на горах, под горою (горами), пред горою (горами) - см. Загорный, Межгорный, Нагорный, Подгорный, Предгорный. Житель гор - см. Горец. Итти в гору (приобретать значение) - іти вгору, силу брати (забирати), у силу вбиватися. Надеяться на кого, как на каменную гору - покладатися на кого мов на твердий мур, цілком (як на себе) здаватися на кого, цілком увіряти (звірятися) на кого. Не за горами - незабаром, незабавом, невдовзі, невзадовзі. Как гора с плеч - як камінь із серця, з плечей (з пліч). Гора родила мышь - могила мишу породила, з лемеша вийшла швайка;

2) (масса: чаще горы) купа, сила (силенна), безліч. Гора денег, гора бумаги, горы книг и т. д. - купа (сила силенна, безліч) грошей, паперу, книжок, ціла гора паперу. Сулить золотые горы - золоті гори обіцяти, кози в золоті показувати кому. Горою, нар. -

1) горою, як гора. Волны, поднимаются горою - горою хвиля встає. Волосы горой стояли - волосся їжилося, волосся дубора йшло, до-гори стояло. Грива горой - грива дибом (дубом) стала. Пир горой - бенькет на всю губу, на славу. Стоять за кого горой - розпинатися за кого (и за ким);

2) (берегом, сухим путём) - берегом, горою, суходолом, грудком.

* * *

1) гора (ум. гірка, гіронька, гірочка), бескид (р. -ду). Гора лишённая растительности - лиса гора, лисогора, лисогір (р. -гору). Ледяная (пловучая) гора - льодова (крижана) гора. Крутая гора - крута (стрімка) гора. Отлогая, покатая гора - улога гора, полога гора. Вершина горы - см. Верхушка и Вершина. Склон (склоны) горы - згірок (р. -ку), узбіч (р. узбочи), узгір'я, узбіччя. На склоне горы - на згірку, на узбочі, на узгір'ї, на узбіччі. Подошва горы - низ гори, підошва гори, (обширнее) підгір'я. Отрог горы - віднога. Цепь гор - пасмо гір. Ходить по горам и по долам - ходити горами й долами (долинами), гір'ям і поділлям. В гору (вверх по горе) - на гору, у гору, під гору, до гори. [Підійматися у гору. Коняці під гору важко їхати, не те, що з гори]. Под гору - з гори. По горе - горою, по горі [Дорога йшла горою. Ой чиї то воли по горі ходили]. Через гору - через гору, через верх. Под горой - під горою, попід горою, (обширнее) по-підгір'ю. На горе - на горі. Лежащий, живущий за горами, между горами, на горах, под горою (горами), пред горою (горами) - см. Загорный, Межгорный, Нагорный, Подгорный, Предгорный. Житель гор - см. Горец. Итти в гору (приобретать значение) - іти вгору, силу брати (забирати), у силу вбиватися. Надеяться на кого, как на каменную гору - покладатися на кого мов на твердий мур, цілком (як на себе) здаватися на кого, цілком увіряти (звірятися) на кого. Не за горами - незабаром, незабавом, невдовзі, невзадовзі. Как гора с плеч - як камінь із серця, з плечей (з пліч). Гора родила мышь - могила мишу породила, з лемеша вийшла швайка;

2) (масса: чаще горы) купа, сила (силенна), безліч. Гора денег, гора бумаги, горы книг и т. д. - купа (сила силенна, безліч) грошей, паперу, книжок, ціла гора паперу. Сулить золотые горы - золоті гори обіцяти, кози в золоті показувати кому. Горою, нар. -

1) горою, як гора. Волны, поднимаются горою - горою хвиля встає. Волосы горой стояли - волосся їжилося, волосся дубора йшло, до-гори стояло. Грива горой - грива дибом (дубом) стала. Пир горой - бенькет на всю губу, на славу. Стоять за кого горой - розпинатися за кого (и за ким);

2) (берегом, сухим путём) - берегом, горою, суходолом, грудком.

* * *

1) гора́

2) (нагромождение, куча чего-л.) ку́па, гора́; ( множество) бе́зліч, -і, си́ла, си́ла-силе́нна; диал. ва́лява

1) (внешний покров челов. и животных, выделан. шкура) шкура, (ум. и для обозначения деликатности или тонкости выделки) шкурка, шкурочка, (зап.) шкіра, шкірка, шкірочка. [З одного вола двох шкур не деруть (Номис). Лежав довго на сонці, попік собі шкуру (Звин.). Ці палятурки треба зробити з шагреньової шкурки (Крим.)]. Сырая, невыделанная -жа животных, или выделанная -жа с шерстью - сирова, невичинена (невиправлена) шку[і]ра; специальнее: (конская) шкапина (-ни), шкаповина, (коровья) яловиця, (козлиная) козлина, козлятина (-ни), (ягнячья, мех) смух (-ху), смушок (-шку), (овечья) линтвар (-ря), (ум.) линтварець (-рця), линтварик, (старой овцы) стариця. Выделанная -жа - вичинена (виправлена, вигарбувана) шку[і]ра; специальнее: (сапожный товар) товар (-ру), ремінь (-ме[і]ню и -ме[і]ня). [Піду, може де товару дістану на чоботи (Борзенщ.). Чоботи з простого реміню, не бельгійки (Звин.)]. Дублёная, соковая -жа - видублена шку[і]ра, дубленець (-нця) (Верхр.). Сыромятная, квасцованная -жа - сириця (ум. сиричка, сириченька), сировиця, сирівець (-вцю и -вця), лимарщина. Замшевая -жа - замшова шку[і]ра (шкурка), замша. Изнанка -жи - низ (-зу), спід (р. споду) шку[і]ри, бахтарма (-ми). Отрезанная полоса -жи - ремінь, х[к]вашія, (ув.) ременяка, х[к]вашіяка. Кусок, лоскуток -жи - шкур(л)ат (-та), шкураток (-тка), шкуратина, ум. шкураточок (-точка), шкуратинка; соб. шкураття. [Дметься, як шкур(л)ат на огні (Номис). Нікчемний шкураток (Крим.). Позбирав шкураття (Сл. Гр.)]. Снимать, снять, сдирать, содрать -жу с павшего или убит. живот. (и в перен. знач.) - білувати, оббілувати кого. [Сивого коня білували (Рудч.). Спіймавсь - здеруть із тебе шкуру, оббілують до-чиста (Коцюб.)]. С живого -жу дерёт (перен.) - живого білує; з живого шкуру дере. Выделывать -жи - см. Выделывать 1. Заниматься выделкой кож - а) см. Кожевничать; б) см. Скорнячить. Цвет -жи - колір (- льору) шку[і]ри. Нежная -жа - ніжна шку[і]ра. Гусиная -жа (от холода) - сироти (-ріт), пасюрки (-рок), гусяча шку[і]ра. [Так холодно, що в мене аж сироти повиступали (Звин.)]. На нём только -жа да кости - він худий, як тріска (як трістя); він - сама снасть. Ни -жи, ни рожи - ні з очей, ні з плечей (Приказка). [Таке, бачте, воно непоказне: ні з очей, ні з плечей (Кон.)]. Из -жи лезть - рватися з шкури, з-під шкури п'ястися. [Люди аж рвуться з шкури на полі (Кон.). І засіяв, і волочить, із-під шкури пнеться (Рудан.)]. Из -жи вон лезет (о толстяке) - із шкури преться. [Так обріс тілом, що аж із шкури преться (Кон.)]. Мороз по - же дерёт - см. Драть. Мороз по -же подирает - (аж) морозом усипає; мов снігом тре; см. Подирать;

2) (плодов, клубней и т. п.) шку[і]рка. лушпайка, лушпинка, соб. лушпайя (ср. р.), лушпиння; см. Кожица 4 и Кожура 1. Девичья -жа, фарм. - проскурняковий (люкрицевий) повидляник, проскурнякова (люкрицева) пастила.

* * *

1) шкі́ра; ( шкура) шку́ра

2) ( кожура) шку́ра; шкі́рка, шку́рка, шкури́нка

1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;

2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]

3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.

* * *

сейшен, сейшн м. разг. [seishen, seishn]

... konsertu