Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

Нача

  • 1 засада

    нача́ло

    Українсько-російський політехнічний словник > засада

  • 2 наговорить ерунды

    Русско-белорусский словарь > наговорить ерунды

  • 3 начало

    нача́л||о
    1. komenco;
    2. мн.: \началоа (основания, принципы) elementoj, fundamento(j);
    principoj;
    3. (источник) origino;
    брать \начало preni originon (или komencon);
    ♦ под \началоом sub la komando.
    * * *
    с.
    1) principio m, comienzo m

    в нача́ле — al principio, al comienzo

    с са́мого нача́ла — desde el principio, desde su fecha inicial

    с нача́ла до конца́ — desde el principio hasta el fin

    в нача́ле ме́сяца — a principios de(l) mes

    в нача́ле деся́того — dadas las nueve, después de las nueve, a las nueve

    класть (положи́ть) нача́ло — dar comienzo

    2) (основа, принцип) principio m, base f

    организу́ющее нача́ло — principio de organización (organizativo)

    на коллекти́вных нача́лах — sobre bases colectivas

    на обще́ственных нача́лах — como principio de colaboración no retribuida; sin indemnización ( безвозмездно)

    3) ( источник) origen m, principio m

    брать (вести́) нача́ло — tener (su) origen, tomar su principio

    положи́ть нача́ло — originar vt, dar principio

    4) мн. ( основы) fundamentos m pl

    обуча́ться нача́лам — iniciarse en

    ••

    быть под нача́лом (чьим-либо, у кого-либо) уст.estar bajo las órdenes (de)

    лиха́ беда́ нача́ло погов. — lo peor es empezar, vale sólo comenzar

    до́брое нача́ло полде́ла откача́ло посл. — obra empezada, medio acabada

    * * *
    с.
    1) principio m, comienzo m

    в нача́ле — al principio, al comienzo

    с са́мого нача́ла — desde el principio, desde su fecha inicial

    с нача́ла до конца́ — desde el principio hasta el fin

    в нача́ле ме́сяца — a principios de(l) mes

    в нача́ле деся́того — dadas las nueve, después de las nueve, a las nueve

    класть (положи́ть) нача́ло — dar comienzo

    2) (основа, принцип) principio m, base f

    организу́ющее нача́ло — principio de organización (organizativo)

    на коллекти́вных нача́лах — sobre bases colectivas

    на обще́ственных нача́лах — como principio de colaboración no retribuida; sin indemnización ( безвозмездно)

    3) ( источник) origen m, principio m

    брать (вести́) нача́ло — tener (su) origen, tomar su principio

    положи́ть нача́ло — originar vt, dar principio

    4) мн. ( основы) fundamentos m pl

    обуча́ться нача́лам — iniciarse en

    ••

    быть под нача́лом (чьим-либо, у кого-либо) уст.estar bajo las órdenes (de)

    лиха́ беда́ нача́ло погов. — lo peor es empezar, vale sólo comenzar

    до́брое нача́ло полде́ла откача́ло посл. — obra empezada, medio acabada

    * * *
    n
    1) gener. (èñáî÷ñèê) origen, (îññîâú) fundamentos, abridura (съезда, сессии и т.п.), apertura (съезда, сессии и т.п.), base, comienzo, cuna, dimanación, estirpe, génesis, inauguración, ramo (болезни), venera, boca, cabeza, empuñadura, entrada, estreno, germen, iniciación, introito, mineral, niñez (чего-л.), preludio (äåëà), principio, procedencia, umbral
    2) liter. aurora, cepa, fuente, minero, venero
    3) eng. nacientes
    4) econ. origen
    5) Arg. empiezo
    6) Col. mana

    Diccionario universal ruso-español > начало

  • 4 начать

    нача́ть
    komenci;
    \начаться komenciĝi.
    * * *
    (1 ед. начну́) сов.
    1) (вин. п.) comenzar (непр.) vt, empezar (непр.) vt, principiar vt; emprender vt, iniciar vt ( предпринять)

    нача́ть с чего́-либо — comenzar con (por) algo

    нача́ть всё снача́ла — comenzar todo desde el principio

    нача́ть занима́ться — iniciarse en

    нача́ть писа́ть — comenzar (ponerse) a escribir

    нача́ть кампа́нию — emprender una campaña

    нача́ть наступле́ние — comenzar la ofensiva

    нача́ть разгово́р — entablar una conversación

    нача́ть издалека́ — andarse por las ramas, usar de rodeos

    нача́ть сле́дствие — abrir una investigación

    на́чало смерка́ться безл.comenzó a oscurecer

    2) вин. п. (пирог, хлеб и т.п.) empezar a gastar, decentar (непр.) vt
    * * *
    (1 ед. начну́) сов.
    1) (вин. п.) comenzar (непр.) vt, empezar (непр.) vt, principiar vt; emprender vt, iniciar vt ( предпринять)

    нача́ть с чего́-либо — comenzar con (por) algo

    нача́ть всё снача́ла — comenzar todo desde el principio

    нача́ть занима́ться — iniciarse en

    нача́ть писа́ть — comenzar (ponerse) a escribir

    нача́ть кампа́нию — emprender una campaña

    нача́ть наступле́ние — comenzar la ofensiva

    нача́ть разгово́р — entablar una conversación

    нача́ть издалека́ — andarse por las ramas, usar de rodeos

    нача́ть сле́дствие — abrir una investigación

    на́чало смерка́ться безл.comenzó a oscurecer

    2) вин. п. (пирог, хлеб и т.п.) empezar a gastar, decentar (непр.) vt
    * * *
    v
    1) gener. (ïèðîã, õëåá è á. ï.) empezar a gastar, comenzar, dar comienzo, decentar, empezar, emprender, iniciar (предпринять), principiar
    3) Arg. largarse

    Diccionario universal ruso-español > начать

  • 5 начальник

    нача́льник
    ĉefo, estro;
    \начальник ста́нции staciestro;
    \начальник шта́ба stabestro, ĉefo de stabo;
    \начальник це́ха ĉefo de (fabrika) fako.
    * * *
    м.
    jefe m, superior m

    нача́льник ста́нции — jefe de estación

    нача́льник гарнизо́на — comandante de la guarnición

    нача́льник шта́ба — jefe de Estado Mayor

    нача́льник це́ха — jefe de taller, contramaestre m

    * * *
    м.
    jefe m, superior m

    нача́льник ста́нции — jefe de estación

    нача́льник гарнизо́на — comandante de la guarnición

    нача́льник шта́ба — jefe de Estado Mayor

    нача́льник це́ха — jefe de taller, contramaestre m

    * * *
    n
    colloq. mandamás

    Diccionario universal ruso-español > начальник

  • 6 начальник

    нача́льник
    ĉefo, estro;
    \начальник ста́нции staciestro;
    \начальник шта́ба stabestro, ĉefo de stabo;
    \начальник це́ха ĉefo de (fabrika) fako.
    * * *
    м.
    jefe m, superior m

    нача́льник ста́нции — jefe de estación

    нача́льник гарнизо́на — comandante de la guarnición

    нача́льник шта́ба — jefe de Estado Mayor

    нача́льник це́ха — jefe de taller, contramaestre m

    * * *
    м.
    jefe m, superior m

    нача́льник ста́нции — jefe de estación

    нача́льник гарнизо́на — comandante de la guarnición

    нача́льник шта́ба — jefe de Estado Mayor

    нача́льник це́ха — jefe de taller, contramaestre m

    * * *
    n
    1) gener. acaudillador, adalid, mayor, dirigente, cabo, jefe, superior
    2) obs. capitàn
    3) law. celador, director (места лишения свободы), interventor

    Diccionario universal ruso-español > начальник

  • 7 начальный

    нача́льн||ый
    1. (элементарный) elementa;
    \начальный курс elementa kurso;
    \начальныйая шко́ла elementa lernejo, unuagrada lernejo;
    2. (находящийся в начале) komenca;
    \начальныйые стро́ки la unuaj linioj.
    * * *
    прил.

    нача́льная ско́рость — velocidad inicial

    нача́льные гла́вы — primeros capítulos

    2) (первоначальный, низший) primario; elemental

    нача́льная шко́ла — escuela general básica (сокр. E.G.B.)

    нача́льное обуче́ние — enseñanza primaria

    * * *
    прил.

    нача́льная ско́рость — velocidad inicial

    нача́льные гла́вы — primeros capítulos

    2) (первоначальный, низший) primario; elemental

    нача́льная шко́ла — escuela general básica (сокр. E.G.B.)

    нача́льное обуче́ние — enseñanza primaria

    * * *
    adj
    1) gener. (первоначальный, низший) primario, elemental, rudimental, rudimentario, inicial, iniciativo
    2) law. incipiente

    Diccionario universal ruso-español > начальный

  • 8 начальство

    нача́льств||о
    1. собир. estraro, komandantaro;
    2.: служи́ть под \начальствоом кого́-л. ofici sub komando de iu.
    * * *
    с.
    1) собир. jefes m pl, superiores m pl; autoridades f pl ( власти); superioridad f
    2) ( власть) jefatura f, autoridad f, mando m

    приня́ть нача́льство — asumir el mando

    находи́ться под чьи́м-либо нача́льством — encontrarse (estar) bajo las órdenes (de)

    3) разг. ( начальник) jefazo m
    * * *
    с.
    1) собир. jefes m pl, superiores m pl; autoridades f pl ( власти); superioridad f
    2) ( власть) jefatura f, autoridad f, mando m

    приня́ть нача́льство — asumir el mando

    находи́ться под чьи́м-либо нача́льством — encontrarse (estar) bajo las órdenes (de)

    3) разг. ( начальник) jefazo m
    * * *
    n
    1) gener. (âëàñáü) jefatura, autoridad, mando, superioridad
    2) colloq. (ñà÷àëüñèê) jefazo
    3) coll. autoridades (власти), jefes, superiores pl

    Diccionario universal ruso-español > начальство

  • 9 начатки

    нача́тки
    elementoj, rudimentoj.
    * * *
    мн. (ед. нача́ток м.)
    ( знаний) rudimentos m pl, elementos m pl, nociones f pl
    * * *
    мн. (ед. нача́ток м.)
    ( знаний) rudimentos m pl, elementos m pl, nociones f pl
    * * *
    n
    gener. abecé (знаний), elementos, nociones, (знаний) rudimentos

    Diccionario universal ruso-español > начатки

  • 10 начало

    нача́л||о
    с
    1. ἡ ἀρχή, ἡ ἔναρξις, ἡ ἀπαρχή, τό ἀρχίνισμα:
    \начало работы ἡ Εναρξη τής ἐργασίας· с самого \началоа ἐξ ἀρχής, ἀπό τήν ἀρχή· с \началоа до конца ἀπ· ἀρχής μέχρι τέλους· в \началое января στίς ἀρχές τοῦ Γενάρη· в \началое года στήν ἀρχή τοῦ ἔτους· на новых \началоах πάνω σέ νέες βάσεις, ἐπί νέων βάσεων вести \начало πηγάζω, προέρχομαι· брать \начало от... προέρχομαι..., πηγάζω·..· давать \начало чему́-л. κάμνω ἀρχή κάποιου πράγματος, θεμελιώνω κάτι· для \началоа γιά ν' ἀρχίσουμε·
    2. (основа, источник) ἡ ἀρχή:
    организующее \начало ἡ ὁργανωτική δύναμη·
    3. \началоа мн. (основные положения) βάσεις:
    \началоа химии βάσεις τής χημείας·
    4. \началоа мн. (способы, методы) ἡ ἄρχή. ἡ βάσνς:
    на социалистических \началоах σέ σοσιαλιστικές βάσεις· работать на коллективных \началоах ἐργάζομαι κολλεκ-τιβίστικα· ◊ быть под \началоом у кого-л. εὐρίσκομαι ὑπό τάς διαταγάς κάποιου· лиха беда \начало погов. ἡ ἀρχή εἶναι δύσκολη.

    Русско-новогреческий словарь > начало

  • 11 елемент

    нача́ло ( элемент), техн. слага́емое ( составная часть), элеме́нт, яче́йка ( отдельное звено)

    Українсько-російський політехнічний словник > елемент

  • 12 основи математики

    нача́лла матема́тики

    Українсько-російський політехнічний словник > основи математики

  • 13 початки математики

    нача́лла матема́тики

    Українсько-російський політехнічний словник > початки математики

  • 14 початкова енергія

    нача́льная эне́ргия

    Українсько-російський політехнічний словник > початкова енергія

  • 15 початкова індукція

    нача́льная инду́кция

    Українсько-російський політехнічний словник > початкова індукція

  • 16 початкова кривина

    нача́льная кривизна́

    Українсько-російський політехнічний словник > початкова кривина

  • 17 початкова навантага

    нача́льная нагру́зка

    Українсько-російський політехнічний словник > початкова навантага

  • 18 початкова проникність

    нача́льная проница́емость

    Українсько-російський політехнічний словник > початкова проникність

  • 19 початкова реактивність

    нача́льная реакти́вность

    Українсько-російський політехнічний словник > початкова реактивність

  • 20 початкова стадія

    нача́льная ста́дия

    Українсько-російський політехнічний словник > початкова стадія

См. также в других словарях:

  • Нача — топоним: Беларусь Нача агрогородок, Начевский сельсовет, Ляховичский район, Брестская область Нача деревня, Ветринский сельсовет, Полоцкий район, Витебская область Нача деревня, Дотишский сельсовет, Вороновский район, Гродненская область Нача… …   Википедия

  • нача́в — начав, деепр. [не начав] …   Русское словесное ударение

  • нача́ть — начать, начну, начнёшь; начал, начала, начало, начали …   Русское словесное ударение

  • нача́ло — а, ср. 1. Исходная точка, грань чего л. имеющего протяжение, а также пространство, примыкающее к этой точке, грани; противоп. конец. Начало пути. Начало улицы. 2. Первый момент, первый период чего л. протекающего во времени, первая стадия какого… …   Малый академический словарь

  • Нача — Sp Načà Ap Нача/Nacha baltarusiškai (gudiškai), rusiškai L u. ir g tės C ir Š, u. P Baltarusijoje …   Pasaulio vietovardžiai. Internetinė duomenų bazė

  • Нача — Sp Nočià õs Ap Нача/Nacha baltarusiškai (gudiškai), rusiškai L u. ir g tė V Baltarusijoje …   Pasaulio vietovardžiai. Internetinė duomenų bazė

  • нача˫атисѧ — НАЧА|˫АТИСѦ (6*), ЮСѦ, ѤТЬСѦ гл. Ожидать, надеяться: ѿнюдѹже не бѣ нача˫атис˫а ѿтѹдѹ же въси˫а намъ д҃ньница пресвѣтла. ЖФП XII, 27б; се ѿнюдѹже бѣ не нача˫атисѧ тоже тако ти привезоша возъ таковыихъ хлѣбъ. Там же, 52в; мѹдровавъ прельстьникъ. и… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • нача˫аниѥ — НАЧА˫АНИ|Ѥ (3*), ˫А с. Ожидание: Нача˫ани˫а ради см҃рти даръ. (διὰ προσδοκίαν) МПр XIV, 72 об.; гла(в) •г҃• о дарѣ. iли к на(ч)˫аньи см҃ртi бывающиi да(р). Иже нача˫ани˫а ра(д) см҃рти даръ. рекше по ѹмр҃твии даровавшагѡ. свѣщаноѥ имѣ˫а бываѥть.… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • нача˫ати — НАЧА|˫АТИ (2*), Ю, ѤТЬ гл. Ожидать, надеяться: въселены˫а ѡви дьржими бѣша сънъмь грѣховьнымь. и жидовьствъмь. и ненача˫аниѥмь многомь. да никтоже по томь не нача˫ати имать своѥго сп҃сени˫а. СбТр XII/XIII, 188; Ѥже начаѥси велиѧ радость ти… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • нача́вший — [не начавший] …   Русское словесное ударение

  • нача́тки — начатки, ов …   Русское словесное ударение

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»