-
1 надлежать
бояд, лозим аст, даркор аст -
2 надлежать
-
3 надлежать
-
4 надлежать
належати, (реже належатися, редко приналежатися), годитися, випадати, упадати. -жит, безл. - належить, (реже належиться, редко приналежиться), годиться, слід, треба, повинно, випадає, упадає. [Я хочу Марцію прийняти гідно, як то належить станові її (Л. Укр.). Роби, як належиться, а не так, аби збутися (Богодух.). Спишу папери всі по формі, як годиться (Самійл.). Вона ламле все - а йде туди, де їй слід бути (Коцюб.). Біля границі не впада будувать світлиці (Номис)]. -жит воздать (принести) благодарность кому - слід (годиться) скласти подяку, належиться подяка кому. [Велика подяка належиться Галичині за безмірну допомогу в минулому (Рада)]. Ему -жало подумать об этом - йому годилося (слід було) поміркувати про це. Вам -жало бы позаботиться о нём - вам випадало-б (годилося-б, слід-би було) подбати про його. Надлежащий - що належить и т. п.; належний. [Всіх прав, належних нації, не має (Грінч.)].* * * -
5 надлежать
v. (impersonal); надлежит, it is necessary; это надлежало бы сделать, this ought to be doneРусско-английский словарь математических терминов > надлежать
-
6 надлежать
-
7 надлежать
v1) gener. kompetieren, sich ziemen, sollen2) colloq. (сделать что либо) angesagt sein3) book. gebühren4) pompous. obliegen (кому-л.)5) f.trade. sich gebühren -
8 надлежать
צריךדרוש -
9 надлежать
-
10 надлежать
бзл неопр кнжнserpreciso, dever vt -
11 надлежать
безл., в соч.рабо́ту надлежи́т заверши́ть за́ день — işin bir gün içinde tamamlanması gerekir / gerektir
-
12 надлежать
безл. (дт. + инф.)ему надлежит — it is incumbent on him (+ to inf.); it is for him (+ to inf.)
это надлежит сделать — this / it is to be done; this / it must be done
-
13 надлежать
надлеж||атьбезл:\надлежатьит πρέπει, ὁφείλει· ему́ \надлежатьит явиться в указанный срок πρέπει νά παρουσιασθεί στήν ὁρισμένη προθεσμία. -
14 надлежать
vgener. pienākties -
15 надлежать
надлеж||а́тьбезл.: \надлежатьи́т э́то сде́лать tio devas esti farita;\надлежатьа́щий deca, konvena, ĝusta;\надлежатьа́щим о́бразом dece, en deca maniero;en konvena maniero;в \надлежатьа́щее вре́мя en tempo, en ĝusta tempo, ĝustatempe.* * *безл., дат. п. + неопр., книжн.ему́ надлежи́т яви́ться на рабо́ту — tiene que presentarse al trabajo
надлежа́ло сде́лать э́то — era necesario (menester, conveniente) hacerlo
* * *безл., дат. п. + неопр., книжн.ему́ надлежи́т яви́ться на рабо́ту — tiene que presentarse al trabajo
надлежа́ло сде́лать э́то — era necesario (menester, conveniente) hacerlo
* * *v1) gener. proceder2) book. hay que (надо; следует), ser necesario (menester, conveniente), tener que3) law. competer, incumbir -
16 надлежать
vgener. pidama, (кому-л.) tarvis olema -
17 надлежать
безл.надлежи́т — il faut ( надо); il convient ( следует); il importe ( необходимо)
* * *vgener. falloir -
18 надлежать
безл.essere necessario, dovere* * *несов. книжн. надлежит...e d'uopo...; e d'obbligo...вам надлежит явиться в указанный срок — lei deve presentarsi <in / entro la> data indicata
* * *vgener. convenire, incombere, pervadere, toccare, competere, appartenarsi, pervenire, spettare -
19 надлежать
vgener. behoren, horen, horen II. -
20 надлежать
См. также в других словарях:
НАДЛЕЖАТЬ — НАДЛЕЖАТЬ, безл. быть надобну, быть должну, нужну, следовать. Надлежит обдумать и обсудить всякое дело. Надлежало бы наперед подумать. Надлежащий, надобный, должный, приличный, соответственный, следующий. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863… … Толковый словарь Даля
НАДЛЕЖАТЬ — (инф. не употр.), безл., кому чему и с инф. (книжн. устар.). Быть надобным, необходимым; следовать. Надлежит быть правдивым. Ему падлежало явиться в срок. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
НАДЛЕЖАТЬ — НАДЛЕЖАТЬ, ит; безл.; несовер., с неопред. (книжн.). Быть необходимым, подобать, следовать (в 5 знач.). Надлежит действовать безотлагательно. Вам надлежит явиться в указанный срок. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
НАДЛЕЖАТЬ — См. ПРИНАДЛЕЖАТЬ В. В. Виноградов. История слов, 2010 … История слов
Надлежать — несов. неперех.; безл. Быть необходимым, подобать, следовать. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
надлежать — надлежать, надлежит, надлежало (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
надлежать — надлеж ать, ж ит … Русский орфографический словарь
надлежать — жит; нсв. кому чему, с инф. безл. Офиц. Быть необходимым, подобать, следовать. Солдату надлежало вернуться в часть через сутки. Вам надлежит подать рапорт об отставке … Энциклопедический словарь
надлежать — жи/т; нсв. кому чему, с инф. безл.; офиц. Быть необходимым, подобать, следовать. Солдату надлежало вернуться в часть через сутки. Вам надлежит подать рапорт об отставке … Словарь многих выражений
надлежать — надлеж/а/ть … Морфемно-орфографический словарь
ПРЕДЛЕЖАТЬ — надлежать … Казачий словарь-справочник