Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

Лямпа

  • 1 Лямпа

    Лямпа свҍтилникъ,

    Синонїма Славеноросскаѧ > Лямпа

  • 2 лампа

    лямпа. [Молодиця несе в руках лямпу з склом (Н.-Лев.)]. Керосиновая -па (небольшая) - гасниця, гасник (-ка), ґазівниця, ґазівка. [Гасниці до дня не гасили (М. Левиц.)]. Паяльная -па - лютувальна лямпа. Калильная -па - жарова лямпа. Зажигать, зажечь -пу - світити, засвітити лямпу. Опустить, поднять огонь в -пе - прикрутити, підкрутити лямпу. Потушить -пу - погасити лямпу.
    * * *
    ла́мпа

    Русско-украинский словарь > лампа

  • 3 ламповщик

    лямпаўшчык, -ка муж.

    Русско-белорусский словарь > ламповщик

  • 4 ламповщица

    лямпаўшчыца, -цы жен.

    Русско-белорусский словарь > ламповщица

  • 5 лампа

    лампа; лямпа
    * * *
    лямпа, -пы жен.

    лампа в 60, 100 свечей — лямпа на 60, 100 свечак

    Русско-белорусский словарь > лампа

  • 6 мерцать

    миг(о)тіти (-г(о)чу, -г(о)тиш), мигкотіти, мигати, мигкати, мерехтіти, блимати, бликати, меркотіти, кліпати. [Світло ледве мигтить (Вороний). Зорі миготіли з простору (Франко). Лямпа мигкотить, - мабуть гасу нема (Звин.). Сьогодні зорі дуже мигають (Звин.). Свічка мерехтить (Н. Рада). У вагоні ледве блимають дві свічки (Грінч.). Лямпа бликає (Звин.). Світло меркотіло в ліхтарях (Крим.). В чорному небі кліпали зорі (Коцюб.)].
    * * *
    мерехтіти, бли́мати, мигті́ти, миготіти; ( вдали) мрі́ти

    Русско-украинский словарь > мерцать

  • 7 дуговой

    дужний, дуговий. [Дугова лямпа]; (годный к деланию дуг) придатний на дуги, дугарський. Дуговое (денежн. сбор с дуги: с повозки) - возове (р. -вого), (мито) з підводи, з хури.
    * * *
    дугови́й

    дугова́я электри́ческая сва́рка — техн. дугове́ електри́чне зва́рювання

    Русско-украинский словарь > дуговой

  • 8 дымить

    1) (испускать дым) (стр. зал.) - диміти (-млю, -миш; пр. вр. димів, -іла), (сов.) надиміти, куріти (-рю, -риш; пр. вр. курів, -іло), (сов.) накуріти; (о лампе) чадіти, начадіти. [Піч димить. Дрова почали диміти. Таке то паливо кляте: тільки курить. Дрова куріли (сов. накуріли)]. Лампа дымит - лямпа чадить (коптит); (производить дым) (действит. зал.) димити (-млю, димиш; пр. вр. димив, -ила), (сов.) надимити, курити (-рю, куриш; пр. вр. курив, -ила), (сов.) накурити. [Кинь люльку! Не дими! - Чого ти в кімнаті жарівнею димиш?]. -мить трубкой, папиросой - пихкати, пахкати, попих(к)увати [Позакурювали махоркою, ходять, пихкають (Тесл.). Попих(к)ують із люльок]; сов. в. - надимити, накурити;
    2) (выкуривать, подкуривать) викурювати [Викурювати лиса, гадюку = дымить лису, змею], підкурювати [Підкурювати бджіл = дымить пчёл]; сов. в. - викурити, підкурити. [Ой, одрізала да русої коси, козака підкурила].
    * * *
    дими́ти, димі́ти; ( куриться) кури́ти, курі́ти, кури́тися; ( папиросой) чади́ти

    Русско-украинский словарь > дымить

  • 9 зажигать

    зажечь
    1) запалювати, запалити, (о мног.) позапалювати. -жечь избу, село - запалити хату, село. -жечь папироску - запалити цигарку. -жечь спичку - витерти, запалити (и засвітити) сірника;
    2) світити, засвічувати, засвітити, (о мног.) посвітити, позасвічувати. - жечь огонь, лампу, свечи, огни - засвітити світло, лямпу, посвітити (позасвічувати) свічки, огні;
    3) безл. - запекти. [У грудях запекло];
    4) (переносно: возбудить) запалювати, запалити, розпалювати, розпалити. [Запалити серця бажанням]. Зажжённый - запалений; засвічений. [Засвічена лямпа].
    * * *
    несов.; сов. - заж`ечь
    1) запа́лювати, запали́ти, -палю́, -па́лиш и мног. позапа́лювати; (лампу, свечу) засві́чувати и світи́ти (свічу́, сві́тиш), засвіти́ти и мног. позасві́чувати и посвіти́ти; ( разжигать) розпа́лювати, розпали́ти и мног. порозпа́лювати; ( папиросу) засма́лювати, засмали́ти, -смалю́, -сма́лиш и мног. позасмалювати

    \зажигать чь спи́чку — запали́ти (засвіти́ти, ви́терти) сірника́ (сірни́к)

    2) перен. запа́лювати, запали́ти, розпа́лювати, розпали́ти

    Русско-украинский словарь > зажигать

  • 10 закоптить

    задимити, закурити, (о лампе: начать коптить) зачадити; (окорок) закоптити (окіст). [Знов лямпа зачадила, прикрути ґнота].
    * * *

    Русско-украинский словарь > закоптить

  • 11 калильный

    гарто[і]вний, жаровий. -ная печь - гарто[і]вня (-вні). -ная лампа - жарова лямпа. -ный свет - жарове світло.
    * * *
    мет.

    кали́льная печь — гартівна́ піч

    кали́льная ла́мпа — жарова́ ла́мпа

    Русско-украинский словарь > калильный

  • 12 копоть

    1) кі[и]птява, кіп(о)ть, кип(о)ть (-птю), копіт (-поту), кіптяга. [Немов багаття з дерева сирого, що більше з нього киптяви, ніж світла (Л. Укр.). Аж заплакали: змили той кипоть, що за сім літ на серці осів (Г. Барв.). Після отруєного кіптягою повітря шахти голова палала (Черкас.)]. Давать -поть - чадіти. [Лямпа чадить];
    2) (яма дёгте- и смологонная) дігтярня, смолярня, смолокурня.
    * * *
    кі́поть, -птю, кі́птява; кіптюга́

    Русско-украинский словарь > копоть

  • 13 коптить

    1) задимлювати, задимляти, закурювати, (зап.) вудити що в чому;
    2) (о лампе) чадіти (-джу, -диш), куріти (-рю), сапотіти (-чу, -тиш), самопотіти. [Лямпа чадить (Звин.)]. Небо -тить - димочадити під небом. Копчённый - (за)димлений, (за)курений, (зап.) вуджений.
    * * *
    1) копти́ти; ( покрывать копотью) зади́млювати, задимля́ти, заку́рювати, зако́пчувати; (мясо, рыбу диал.) ву́дити
    2) ( испускать копоть) копті́ти, курі́ти, чаді́ти

    Русско-украинский словарь > коптить

  • 14 накапчивать

    накоптить
    1) (о продуктах) накопчувати, накоптити, (зап.) навуджувати, навудити, (о мног.) понакопчувати, понавуджувати що и чого. [Накоптили гусей (Сл. Ум.)];
    2) (стекло) задимлювати, задимити, підкурювати, підкурити, (о мног.) позадимлювати, попідкурювати що. [Задимив скло над лямпою і став дивитися на сонце (Київ)]. Лампа -тила - лямпа накуріла (надиміла, начаділа). Накопчённый -
    1) накопчений, навуджений, понакопчуваний, понавуджваний;
    2) задимлений, підкурений, позадимлюваний, попідкурюваний. -ться -
    1) накопчуватися, накоптитися, понакопчуватися; бути накопчуваним, накопченим, понакопчуваним и т. п.;
    2) задимлюватися, задимитися, позадимлюватися; бути задимлюваним, задимленим, позадимлюваним и т. п.;
    3) (вдоволь, сов.) накоптитися, навудитися, (о мног.) понакопчуватися, понавуджуватися.
    * * *
    несов.; сов. - накопт`ить
    1) нако́пчувати, накопти́ти, -пчу́, -пти́ш; (мяса, рыбы диал.) наву́джувати, наву́дити, -джу, -диш
    2) (сов.: напустить копоти) накопти́ти; ( с угаром) начади́ти, -джу́, -ди́ш

    Русско-украинский словарь > накапчивать

  • 15 нежный

    1) (негрубый) ніжний, делікатний; тендітний; (мягкий) м'який; (ласковый, кроткий) лагідний. [Ніжна Навзікая, струнка дочка феакського царя (М. Рильськ.). Розбиті ніжні вороги (П. Тичина). Ніжний звук (Франко). Ніжний шелест молодих розмов (М. Рильськ.). Будем іти ми з тобою в ніжному вітрі до рання (Сосюра). Холод торкається делікатного дітського тіла (Коцюб.). Делікатні риси жінчиного обличчя (Грінч.). Кущ черемхи з медовим запахом білих делікатних китиць (Коцюб.). Показав мені трьох дітей, чистеньких, тендітних (Грінч.). Білі тендітні руки (Мирний). Осінь тендітна (Сосюра). Зорі лагідні, як очі дівочі (Л. Укр.)]. -ный взгляд - ніжний (прихильний, лагідний) погляд. -ный вкус - ніжний (делікатний, тонкий) смак. -ный голос - ніжний (делікатний) голос. -ная работа - делікатна (тонка) праця (робота). -ные речи - ніжні слова, ніжні розмови, ніжна мова. -ные слова - ніжні (милі) слова. -ная улыбка - ніжна (лагідна) усмішка (посмішка). -ные чувства - ніжні почуття. Лебяжий пух -нее всякой шерсти - лебединий пух ніжнішій (делікатніший, м'якший) за всяку шерсть;
    2) (слабый, хрупкий, требующий бережного обращения) ніжний, тендітний, делікатний, (диал.) (в)утлий. [Прибита градом ніжна квітка (Л. Укр.). Ніжне коріння вода з його рідного ліжка вирвала (Грінч.). Нерухомо стояли стрункі берези, мов тендітні панночки в білих суконьках (Черкас.). Лямпа - річ тендітна: торкнеш возом - наробиш шкла (Васильч.). Тендітна лірика (О. Пчілка). Чи ти ба, який делікатний, - йому й слова не можна сказати! (Брацл.). Гречка вутла - боїться морозу (Лебединщ.). Дуже вутла жінка: аж кричить-розривається за родивом (Бердянщ.)]. -ный возраст, -ные лета - ніжний (делікатний) вік, ніжні літа. -ный пол - ніжний (тендітний) рід, жіноцтво. -ное растение - тендітна рослина, ніжна рослина. -ное тело сложение - тендітна будова тіла, тендітна статура;
    3) (чувствительный, чуткий) ніжний, чулий. [Ніжна душа (Крим.). З ніжним серцем, самотнім і чулим, до села я приїду (Сосюра). Ніжна лірика (Влизько). Материнські очі чулі (Франко). Лунала журливая, чула музика (Л. Укр.). З потоку гуків чулих серенада виринала (Л. Укр.)]. -ный слух - чулий (ніжний) слух;
    4) (любящий) ніжний. -ная мать - ніжна мати.
    * * *
    ні́жний; ( хрупкий) тенді́тний

    Русско-украинский словарь > нежный

  • 16 освещать

    осветить освітлювати, освічувати, освітити (о мног. поосвічувати, поосвітлювати) що чим, осявати, осяяти, осяйнути що чим, ( путь) просвічувати, просвітити; (отвлечённо: вопрос и т. д.) ви[о]світлювати, висвітлити, освітлити. Лампа -щала уютную комнату - лямпа осявала (освітлювала) затишну кімнату. -тить вопрос, события - ви[о]світлити питання, події. Прокурор отдельно -щает роль каждого из подсудимых - прокурор окремо висвітлює ролю кожного з підсудних. -щать пути в будущее - просвічувати шляхи в прийдешнє (майбутнє). Освещаемый кем, чем - освітлюваний, освічуваний, осяюваний від кого, від чого, чим [напр., від мене, від сонця (мной, солнцем), промінням сонячним]. -щённый - освітлений, осяяний, осяйний, освічений; просвічений; висвітлений.
    * * *
    несов.; сов. - освет`ить
    1) осві́тлювати и освітля́ти и осві́чувати, освіти́ти и освітли́ти; (несов.: посветить) посвіти́ти
    2) (перен.: разъяснять, истолковывать) висві́тлювати, ви́світлити, осві́тлювати, освіти́ти

    Русско-украинский словарь > освещать

  • 17 погасать

    погаснуть
    1) погасати, погаснути, згасати, згаснути (во множ. позгасати), (диал.) тахнути, потахнути, тухнути, потухнути, чахнути, перечахати, перечахнути. Срв. Гаснуть, Загасать. [Пішов по масло та й в печі погасло (Номис). Уже зорі погасають, ранок наступає (Федьк.). І довго, довго світло те не згасне (Самійл.). Лямпа чахне. Полум'я перечахає (Липовеч.)]. В печи уже совершенно -сло - в печі вже зовсім погасло, в печі вже ні хуху, ні духу. День -сает, -гас - день гасне (згасає), згас, погасає (погас). Гнев -гас - гнів погас, гнів занімів;
    2) (о боли: униматься) ущухати, ущухнути, угамовуватися, угамуватися, заніміти, (с отрицанием) угавати. [Зуб болить, не вгаває].
    * * *
    пога́снуть погаса́ти, пога́снути; ( затухать) загаса́ти, зага́снути; ( угасать) згаса́ти, зга́снути и позгаса́ти, вигаса́ти, ви́гаснути

    Русско-украинский словарь > погасать

  • 18 предохранительный

    убезпечливий, охоронний, запобіжний, застережний. [Охоронні (запобіжні) заходи (меры) проти нещасливих випадків. Застережне прищеплення (прививка). Убезпечливий пояс. Убезпечлива хлипавка (клапан). Убезпечливий (запобіжний) спосіб (средство) від (проти) чого]. -ная лампа - убезпечлива лямпа.
    * * *
    запобі́жний; ( охранительный) охоро́нний, захисни́й

    Русско-украинский словарь > предохранительный

  • 19 Надымлять

    надымить
    1) (напускать дыму) надимлювати и надимляти, надимити, накурювати, накурити, (только при неодуш. субъекте) надиміти, накуріти, (о лампе) начадювати, начадіти, (трубкой, папиросой ещё) напихкувати, напихкати, напахкувати, напахкати, (ирон.) накаджувати, накадити, (о мног. или во мн. местах) понадимлювати, понакурювати, поначадювати, понапихкувати, понапахкувати; срв. Дымить 1. [Як надимлять з папірос, так просто дихати трудно (Кониськ.). Накурила димом (Сл. Гр.). Лямпа начаділа (Київщ.). О, вже накадили цигарками, що аж з душі верне (Сл. Ум.)];
    2) (пускать пыль в глаза) пускати, пустити, напускати, напустити ману (туману) на кого, (набахвалить) нахвалитися, нахизуватися;
    3) (продымлять) продимлювати и продимляти, продимити, прокурювати, прокурити кого, що. Надымлённый -
    1) надимлений, накурений, понадимлюваний, понакурюваний;
    2) продимлений, прокурений. -ться -
    1) (стр. з.) надимлюватися, бути надимлюваним, надимленим, понадимлюваним и т. п.;
    2) (продымляться) продимлюватися и продимлятися, продимитися и продиміти, прокурюватися, прокуритися и прокуріти, (о мног.) попродимлюватися, попрокурюватися.

    Русско-украинский словарь > Надымлять

  • 20 Настенник

    1) настінник (-ка), настінний свічник (-ка), настінна лямпа;
    2) см. Мауерлат.

    Русско-украинский словарь > Настенник

Страницы

См. также в других словарях:

  • Лямпа — Лямпа: Реки Лямпа (приток Барды) Лямпа (приток Ваграна) Лямпа (приток Лобвы) См. также Большая Лямпа Малая Лямпа Лямпа Кутимская …   Википедия

  • Лямпа Кутимская — Характеристика Длина 13 км Бассейн Каспийское море Бассейн рек Кама Водоток Устье Кутим  · Местоположение …   Википедия

  • Лямпа (приток Барды) — У этого термина существуют и другие значения, см. Лямпа. Лямпа Характеристика Длина 14 км Бассейн Каспийское море Бассейн рек Кама Водоток …   Википедия

  • Лямпа (приток Ваграна) — У этого термина существуют и другие значения, см. Лямпа. Лямпа Характеристика Длина 23 км Бассейн Карское море Бассейн рек Иртыш Водоток …   Википедия

  • Лямпа (приток Лобвы) — У этого термина существуют и другие значения, см. Лямпа. Лямпа Характеристика Длина 13 км Бассейн Карское море Бассейн рек Иртыш Водоток …   Википедия

  • Лямпа — 623247, Свердловской, Ачитского …   Населённые пункты и индексы России

  • лямпа — пи, ж. Ол. Лампа; прилад для освітлення …   Словник лемківскої говірки

  • Малая Лямпа — Характеристика Длина 15 км Бассейн Каспийское море Бассейн рек Кама Водоток Устье Большая Лямпа  · Местоположение …   Википедия

  • Большая Лямпа — Характеристика Длина 34 км Бассейн Каспийское море Бассейн рек Кама Водоток Устье Улс  · Местоположение 5 …   Википедия

  • 623247 — Лямпа, Свердловской, Ачитского …   Населённые пункты и индексы России

  • Кутим — Характеристика Длина 55 км Площадь бассейна 568 км² Бассейн Каспийское море Бассейн рек Кама Водоток …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»