Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

Кумо

  • 1 Кумо

    Русско-английский географический словарь > Кумо

  • 2 занимать

    занять у кого
    I. 1) позичати, позичити, зазичати, зазичити у кого чого, що, зазичатися, зазичитися у кого чим, брати, узяти в позику в кого чого, (образно) зарятуватися, зарадитися в кого чим. [Школа й на папір частенько не має шага і в хазяйки зазичається (Свидн.). Се я у чоловіка зарятувався та й оплатив податі (Сл. Гр.)]. -ть место - забирати, забрати місце, (о лице) займати, зайняти місце. -мать место (должность) - мати (обіймати) посаду. -ть очередь - займати (застоювати), зайняти (застояти) чергу. -мать высокое положение - бути на великій посаді, мати (обіймати) велику посаду, мати великий уряд. Занятый мыслями о чём - заглиблений (поринулий) у думки про що, замислений про що, перейнятий (обійнятий) думками про що.
    2) см. Заимствовать. Занятый - позичений, зажичений. [Їж, кумо, хліб, хоч позичений (Номис)]. Занятое (долг) - позичене, позичка, позика, винувате, винне. [Вертай позику! Що винне - віддати повинно (Номис.). Це мене за винувате цінують (описывают)].
    II. Занимать, занять -
    1) (должность, пост) обіймати, обняти, обсідати, обсісти посаду, уряд, (иметь) посідати, держати посаду, уряд. -ть (место надлежащее, известное пространство, дом, комнату) - займати, зайняти що, опосідати, опосісти що (дім, кімнату). [Він зайняв місце серед найвидатніших людей того часу. Дворище займало десятин десять поля (Мирн.). Зайняли постать і почали копати рів (Коц.). Світлицю мені дано, та я ще її не опосів (Крим.)]. -нять под поселение (колонизировать) - осісти що. -ть под жильё (заселять) - замешкувати, замешкати. [Ніхто не замешка опустілого обійстя (Свидн.)]. -ть много места - брати, сов. взяти, засягти, займати, за(й)няти багато місця. [За-для нашої кімнати ця канапа дуже велика - багато місця забере. Перелічування праць його заняло-б дуже багато місця (Єфр.)]. -ть место, положив что-либо - закладати, закласти місце. -ть место, сидя на нём - засідати, засісти, заповісти, (лёжа) залягати, залягти місце. [Засідайте швидше місця, а то потім стояти доведеться, як усі поприходять (Київ). Не залягай місця повз край - там я ляжу. Велика худібонька все подвір'я заляже.(Чуб.)]. -майте, -мите свои места - сідайте, сядьте на свої місця, засідайте, засядьте свої місця. -ть место чего (заменить) - заступати, заступити що.[ Мрію братерського єднання в боротьбі з спільним ворогом заступила запекла взаємна ворожнеча (Стебн.)]. -ть позицию - постать, позицію брати, узяти; (о войске) займати, зайняти позицію, стояти, стати на позиції. [Постать ворожу до святкування взяла найвища влада (Р. Край)]. -нять церковный приход - стати на парафію. -мать очередь - застоювати чергу. -ть землю правом первого занятия - займати, зайняти займанщину;
    2) -ть несколько дней, лет - брати, узяти (забрати) кілька день, років. [Відбування того свята візьме не один день (О. Пчілка). Ця робота забрала в мене два місяці (Крим.)];
    3) -ть чем-либо посуду, мешок, помещение и т. п. - запорожнювати и запорожняти, запорожнити посуд, мішок, помешкання и т. д. (посуду ещё) запосудити, (о мн.) позапорожнювати и -жняти що. [Усі мішки позапорожнювано,- нема куди висипати (Харківщ.). Діжку запосудила капустою (Черкащ.)];
    4) -ть город, крепость, возвышенность и т. п. - займати, зайняти, здобувати, здобути, осягати, осягти, поняти, (овладеть) опановувати, опанувати місто, фортецю, шпиль. [Військо осягло фортецю. Поки-б ви тут судили його, а тим часом вороги все місто поняли-б (Грінч.)];
    5) -мать скот - займати (переймати) товар;
    6) -ть кого - цікавити, зацікавлювати, зацікавити кого, притягати, притягти чию увагу; см. Интересовать. [Це питання здавна зацікавлювало розуми людські]. Этот вопрос -мает всю Европу, все умы - ця справа цікавить усю Европу, усіх. -ть кого чем - бавити, забавляти, забавити кого чим. [Іди, Степане, бав тим часом гості (Л. Укр.). Дівчину забавляє нянька, показуючи, як сорока варила дітям кашу (Коцюб.)];
    7) -ть дух - дух перехоплювати, перехопити; срвн. Захватывать. От быстрой езды дух -мает - від швидкої їзди дух перехоплює. Не -мать стать чего - подостатком чого. Занимаемый - (о должности) держаний, обійманий. Занятый, прич. - (о должности) обнятий, (о крепости) здобутий, (о месте) зайнятий, (о комнате) замешканий, зайнятий.
    * * *
    I несов.; сов. - зан`ять
    1) ( брать взаймы) позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити
    2) ( давать взаймы) диал. позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити
    II несов.; сов. - зан`ять
    1) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -ймеш и мног. позайма́ти; (должность, место) посіда́ти, посі́сти, -ся́ду, -ся́деш; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш и мног. позахо́плювати; ( отнимать время) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш
    2) (чем - поручать, давать какое-л. дело) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́) (що), займа́ти, зайня́ти (чим)
    3) (увлекать, интересовать) ціка́вити, заціка́вити, займа́ти, зайня́ти; ( кого чем) заціка́влювати, заціка́вити; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти; ( заполнять) запо́внювати, запо́внити; ( заполонять) заполоня́ти и заполо́нювати, заполони́ти
    4) ( не давать скучать) займа́ти, зайня́ти; ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти; ( забавлять) забавля́ти, заба́вити

    Русско-украинский словарь > занимать

  • 3 мотовило

    мотовило; срв. Моталка 1. [Мотай, кумо, хоч на вила, як немає мотовила (Пісня)].
    * * *
    1) текст. мотови́ло; та́лька
    2) техн., с.-х. мотови́ло

    Русско-украинский словарь > мотовило

  • 4 Наготовлять

    наготавливать, наготовить наготовляти и наготовлювати, готовити, наготовити, готувати, наготувати, (напасать) настачати, настачити, (натаскивать уйму) натаганювати, натаганити, (снаряжать) лагодити, налагоджувати, налагодити, ладнати, наладнати, ладнувати, наладнувати, (в дорогу) лаштувати, налаштовувати, налаштувати, рих[ш]тувати, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, (о мног.) понаготовляти, понаготовлювати, понастачати, понатаганювати и т. п. [Наготовила їй повнісіньку скриню (Рудч.). Своїй матінці їсти понаготовляли (Милор.) Жінка усе те понаготовлювала (Манж.). Наготувала усе собі про смерть (Київщ.). Настачили усього на зиму (Богодух.). Натаганив дров стільки, що за зиму й не попалимо (Червоногр.). Заходився воза лаштувати (Полт.). А нумо, кумо, риштувать вози в далекую дорогу! (Шевч.)]. -вили массу напитков и яств - понаготовляли силу напоїв і страв (напитків і наїдків), понаготовлювали силу силенну їсти й пити. -вить кушанье для варки - налагодити страву. [Я вже борщ налагодила (Лубенщ.)]. - вить лесу для постройки - наготовити деревні на будівлю. Наготовленный - наготовлений, наготований, настачений, натаганений, налагоджений, наладнаний, наладнований, налаштований, нарих[ш]тований, понаготовлюваний и т. п. -ться -
    1) наготовлятися, наготовлюватися, готовитися, наготовитися, готуватися, наготуватися, понаготовлюватися; бути наготовлюваним, наготовуваним, наготовленим, наготованим, понаготовлюваним и т. п. У них -ляется всего на весь год - вони наготовляють усього на цілий рік;
    2) (напасаться) наста(р)чатися, настарчитися на кого. [На цю дітвору не настачишся (Полт.)].

    Русско-украинский словарь > Наготовлять

  • 5 Неладко

    нрч. негаразд, не до ладу и (реже) неладно, недобре, не як слід, (зап.) неліпше. [З театром справді у нас негаразд (Еллан). Зізвали вони ахайців усіх до громади поквапно, та не до ладу вже надвечір, к заходу сонця (Потебня). Я давно помічав, що у його, отут, щось неладно (Васильч.). Ой, кумо, коло вас робиться неліпше, ви сьогодні заслабнете (Звин.)]. -но скроён, да крепко сшит - хоч не гладко, та міцно (Приказка).

    Русско-украинский словарь > Неладко

  • 6 гидрат

    * * *
    гидра́т м.
    hydrate
    гидра́т бро́ма — bromine hydrate
    гидра́т за́киси ( гидрозакись) — (lower) hydroxide
    гидра́т за́киси желе́за — ferrous hydroxide
    гидра́т о́киси — hydroxide
    гидра́т о́киси бери́ллия — beryllium hydroxide
    гидра́т пе́рекиси — hydroperoxide
    гидра́т пе́рекиси кумо́ла — cumene hydroperoxide
    гидра́т хло́ра — chlorine hydrate

    Русско-английский политехнический словарь > гидрат

  • 7 кумаш

    кумаш
    Г.: кымаш
    -ем
    жмурить, зажмурить, сомкнуть, закрывать, закрыть глаза

    Сергей йӱдвошт шинчажым ыш кумо, станцийыште пудешташ тӱҥалмым вучен кийыш. В. Иванов. Сергей всю ночь не сомкнул глаза, ждал взрыва на станции.

    Тачана, шинчажым кумен, вуйжым рӱзалтыш да каласыш: – Уке, мый шкемым кучен кертам. В. Иванов. Тачана, зажмурив глаза, кивнула головой и сказала: – Нет, я могу себя взять в руки.

    Марийско-русский словарь > кумаш

См. также в других словарях:

  • кумо́л — кумол …   Русское словесное ударение

  • КУМО — Картографическое управление Министерства обороны США воен., гос., США Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Кумо-Манычская впадина — Координаты: Координаты …   Википедия

  • КУМО-МАНЫЧСКАЯ ВПАДИНА — отделяет Предкавказье от Восточно Европейской равнины. Ширина 20 30 км (в центральной части до 1 2 км). Система озер и водохранилищ; Кумо Манычский канал. По Кумо Манычской впадине проводят условную границу между Европой и Азией …   Большой Энциклопедический словарь

  • КУМО-МАНЫЧСКАЯ ВПАДИНА — КУМО МАНЫЧСКАЯ ВПАДИНА, отделяет Предкавказье от Восточно Европейской равнины. Ширина 20 30 км (в центральной части до 1 2 км). Система озёр и водохранилищ; Кумо Манычский канал. По Кумо Манычской впадине проводят условную границу между Европой и …   Русская история

  • Кумо-Манычский канал — Координаты: 44°49′ с. ш. 44°47′ в. д. / 44.816667° с. ш. 44.783333° в. д.  …   Википедия

  • Кумо-Манычская впадина — отделяет Предкавказье от Восточно Европейской равнины. Ширина 20 30 км (в центральной части до 1 2 км). Система озёр и водохранилищ; Кумо Манычский канал. По Кумо Манычской впадине проводят условную границу между Европой и Азией. * * * КУМО… …   Энциклопедический словарь

  • Кумо-Манычская впадина —         тектоническое желобовидное понижение, отделяющее Предкавказье от степей и полупустынь юга Восточно Европейской равнины и соединившее Кубано Приазовскую и Прикаспийскую низменности. Ширина 20 30 км; в центральной части суживается до 1 2 км …   Большая советская энциклопедия

  • Кумо-Манычская впадина — субмеридиональное понижение на Ю. Вост. Европейской равнины, определяющее сев. границу Предкавказья (Ростовская обл., Калмыкия, Ставропольский край); один из вариантов проведения границы между Европой и Азией. Простирается на 400 км от устья Дона …   Географическая энциклопедия

  • Кумо-Манычская впадина — Sp Kùmos Mãnyčiaus įduba Ap Кумо Манычская впадина/Kumo Manychskaya Vpadina L RF tarp R Europos lyg. ir Prieškaukazės …   Pasaulio vietovardžiai. Internetinė duomenų bazė

  • Кумо-Манычская впадина — Кумо Манычская впадина, тектоническое понижение, отделяющее Предкавказье от Восточно Европейской равнины и соединяющее Кубано Приазовскую и Прикаспийскую низменности. На востоке расположены долины Восточного Маныча и низовьев Кумы; на… …   Словарь "География России"

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»