Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

Критий

  • 1 критий

    техн. кры́тый

    Українсько-російський політехнічний словник > критий

  • 2 крытый

    критий. [Критий кожух. Купуй свиту шиту, а хату криту (Номис)]. Строение, -тое соломой - будівля, крита (ушита) соломою (куликами, околотом), (железом) крита (побивана) бляхою, бляхована, (тёсом) ґонтована. -тая повозка - палубчастий віз, критий віз. -тый ход - критий (накритний) хід. -тые сани - будка, будара; см. Кибитка. -тый рынок - критий базар (ринок).
    * * *
    кри́тий; покри́тий, укри́тий

    Русско-украинский словарь > крытый

  • 3 вскрытый

    1) розкри́тий; розпеча́таний; розпако́ваний
    2) розкри́тий, ви́явлений; ви́критий; пока́заний
    3) розрі́заний, розтя́тий, розі́тнутий; розчи́нений
    4) розкри́тий, ви́світлений

    Русско-украинский словарь > вскрытый

  • 4 закрывать

    закрыть
    1) (окна, двери и т. п.) зачиняти, зачинити, захиляти, захилити, (о мн.) позачиняти и позачинювати (вікна, двері); (отверстие) затуляти, затулити, затикати, заткнути и заткати, (о мног.) позатуляти, позатикати, (заслонкой) заслоняти, заслонити, (о мног.) позаслоняти, (запоной и т. п.) запинати, запнути, зап'ясти, заслоняти, заслонити, (о мн.) позапинати, позаслоняти що чим; (что-либо плотно) затушковувати, затушкувати, (пров.) заштурмовувати, заштурмувати. [Без мене й дірочки малої нікому затулити (Номис). Укинув її в піч і заслонив (Рудч. П.). А я вже й піч заслонила (Кониськ.). Робили вони, позаслонявши вікна од двору (Н.-Лев.). Запинає вікно хусткою (Сл. Гр.)]. -крой сундук, крышку - зачини скриню, причини віко, кришку. -крой бутылку - заткни пляшку. -крой кран - закрути кран. -ть уши - затикати, заткнути, заткати (в)уха, защулювати, защулити (в)уха, (о мног.) позатикати, позащулювати (в)уха. [Він сів у куті, скулився, заткав вуха (Франко). Та й мимоволі з одчаєм защулив вуха (Крим.)];
    2) (складывать) згортати, згорнути, стуляти, стулити. -ть книжку - згортати, згорнути книжку, стуляти, стулити книжку. [Книжку згорнув, сховав у свою шаховку (Грінч.)]. -ть зонтик - згортати, згорнути парасольку. -рыть рот - стулити рота, (насм.) зашити губи; (презрительно) замкнути (стулити) писок, заткнутися, заткати каглу. -ть рот кому (заставить замолчать) - заціплювати, заціпити уста, замикати, замкнути губу (уста) кому, зав'язувати, зав'язати язик(а) кому. -крыть рот кому чем - затулити рота кому чим. [Десятник затулив їй уста шапкою (М. Вовч.)]. -ть глаза (веками) - заплющувати (заплющати и плющити), заплющити, сплющувати, сплющити, закривати, закрити, стулювати и стуляти, стулити очі; заплющуватися, заплющитися, (о мног.) позаплющувати, посплющувати, постулювати очі, позаплющуватися; (смежить) склепати, склепити (очі). [Олеся заплющила очі й знов стала як мертва (Н.-Лев.). Плющить він очі (Мирн.). Сплющу очі (Кониськ.). Не дивіться, позаплющуйте очі (Харк. п.). Не стулю ні на хвильку очей (Л. Укр.). Впасти на лаву, як камінь у воду - і вмить склепити очі (Коцюб.)]. -ть глаза умершему - затуляти, затулити, закривати, закрити очі помершому. [Не сумуй, що прийдеться самій у гріб лягать, що не буде кому очей затулить (Франко)]. -крыть глаза (умереть) - с[за]плющити, (смежить) склепити очі. -крыть глаза кому (убить, погубить) - замкнути очі кому. -вать, -крыть глаза на что - заплющувати, заплющити очі на що, не мати очей на що. [Навмисне заплющуючи на правду очі (Єфр.)];
    3) (накрывать) закривати, закрити, накривати, накрити, покривати, покрити, укривати, укрити, (о мног.) позакривати, понакривати, повкривати; (сплошь) крийма крити (укривати, укрити) що. [Зострілася чумаками, закрила дитину (Шевч.)]. -крой крышкой - за[на]крий кришкою. -ть лицо руками - затуляти, затулити обличчя руками, затулятися и затулюватися, затулитися руками, утуляти, утулити лице в долоні. [Він затулив обличчя руками (Крим.). Спустився на лавку і затуливсь руками (Крим.)]. -ть голову платком - запинати, запнути, зап'ясти голову хусткою. -ть глаза чем - затуляти, затулити очі чим. [Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала (Стор.)];
    4) чем (скрывать от глаз, заграждать) - затуляти, затулити, заслоняти, заслонити, заступати, заступити, покривати, крити, покрити кого, що; (застить) застувати; (о тумане: заволакивать) застилати, заслати (-стелю, -стелеш), застеляти, застелити (-стелю; -стелиш); (со всех сторон: о тумане, тьме) обгортати, обгорнути, оповивати, оповити що. [Затуляючи собою мало не все вікно (Васильч.). Чорні хмари непрозорі затулили ясні зорі (Чупр.). Рада- б зірка зійти, чорна хмара заступає (Мет.). І дим хмарою заступить сонце перед вами (Шевч.). Чорна хмара з-за Лиману небо, сонце криє (Шевч.). Неначе якийсь туман застилав йому очі (Грінч.). Не застуй вікна (Київщ.). Одійди, не застуй, бо нічого не видно (Звин.)]. - ть что чем (завешивая) - запинати, запнути и зап'ясти, (о мног.) позапинати, (со всех сторон) обпинати, обіпнути, обіп'ясти що. -вать что чем, заставляя - заставляти, заставити що чим. [Двері заставлено шахвою];
    5) см. Скрывать, Укрывать;
    6) (прекращать, запрещать) закривати, закрити (засідання), припиняти, припинити (засідання, газету, журнал, товариство, приймання вантажу), (счета) замикати, замкнути (рахунки). -крыть кредиты - закрити кредити. -крыть лавку (временно, совсем) зачинити крамницю. Закрытый - зачинений, захилений; затулений, заткнутий, заткнений и затканий, заслонений, запнутий и запнений; згорнений и згорнутий; (о глазах) стулений, заплющений, сплющений, (плотно) засклеплений, склеплений; закритий, по[на]критий; заступлений; застелений; закритий, припинений (журнал), (о лавке) зачинений. -тое учебное заведение - закрита школа, інтернат. -тое заседание - неприлюдне (закрите) засідання. -тое представление - закрита (неприлюдна) вистава. -тое голосование - таємне голосування. -тое платье - закрита сукня. -тое письмо - закритий лист; (заклеиваемое по краям) закритка. -тое море - закрите море. -тый слог - закритий склад. -тый экипаж, вагон - закритий екіпаж (повіз), вагон. Вход, проезд -крыт - вхід, проїзд закрито. Книжный магазин -крыт - книгарня зачинена; (прекратил свою деятельн., запрещен) книгарню зачинено. Магазины по понедельникам -крыты - крамниці понеділками зачинені. Окно -то - вікно зачинено. С -тыми глазами - з заплющеними очима. С плотно -той крышкой - щільно зачинений. Свет -рыт для кого (перен.) - світ зав'язано кому.
    * * *
    несов.; сов. - закр`ыть
    1) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти; (загораживать, заслонять что-л.) затуля́ти и зату́лювати, затули́ти и мног. позатуля́ти и позату́лювати, заслоня́ти, заслони́ти, -слоню́, -сло́ниш и мног. позаслоня́ти; (дверь, окно, ворота; кого-л. в помещении) зачиня́ти, зачини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. позачиня́ти и позачи́нювати; (застилать, завешивать) запина́ти, запну́ти и зап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. позапина́ти; (книгу, тетрадь) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти, -ну́, -неш и мног. позгорта́ти и позго́ртувати

    \закрыватьть буты́лку — затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти) пля́шку

    \закрыватьть кран — закру́чувати, закрути́ти (закрива́ти, закри́ти) кран

    \закрыватьть рот кому́ — (перен.: заставлять замолчать) затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти, зама́зувати, зама́зати, затуля́ти, затули́ти) ро́та (рот) кому́, замика́ти, замкну́ти ро́та (рот, вуста́, уста́) кому́, зав'я́зувати, зав'яза́ти (заці́плювати, заці́пити) ро́та (рот, вуста́, уста́, язи́к) кому́; вульг. замика́ти, замкну́ти пи́сок кому́

    2) ( смыкать глаза) заплю́щувати, -щую, -щуєш и плю́щити, заплю́щити и мног. позаплю́щувати, сплю́щувати, сплющити, закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти

    Русско-украинский словарь > закрывать

  • 5 изобличённый

    ви́критий; ви́явлений; обвинува́чений, звинува́чений

    Русско-украинский словарь > изобличённый

  • 6 нераскрытый

    нерозкритий; невикритий; нерозгорнений; нерозчинений и т. п.; срв. Раскрытый (под Раскрывать).
    * * *
    нерозкри́тий; ( не разоблачённый) неви́критий

    Русско-украинский словарь > нераскрытый

  • 7 обличённый

    1) ви́критий; ви́казаний; заплямо́ваний
    2) ви́явлений

    Русско-украинский словарь > обличённый

  • 8 обнажённый

    1) прич. ого́лений; ви́добутий, добу́тий, ви́йнятий, ого́лений; ого́лений; розкри́тий; відкри́тий; ви́критий; ви́явлений
    2) в знач. прил. ого́лений; ( нагой) го́лий, наги́й; ( непокрытый) непокри́тий

    Русско-украинский словарь > обнажённый

  • 9 обнаруженный

    ви́явлений; зна́йдений; відкри́тий; розкри́тий; ви́критий

    Русско-украинский словарь > обнаруженный

  • 10 открытый

    1) (прич. от гл. Открыть) відкритий, відчинений, розчинений, відхилений, (гал.) отворений; відтулений, відслонений, розплющений (-ні очі), відіткнутий (-та пляшка), розгорнений (-на книга); виявлений, викритий; знайдений; винайдений и т. д. Конференция -та - конференцію відкрито. Недавно -тая планета - недавно (нещодавно) відкрита планета. Магазин, банк -крыт от 10 до 3 - крамниця відчинена, банк відчинений или крамницю, банк відчинено від десятьох до трьох;
    2) (прилаг.) відвертий [-та вдача (характер), -та (непотайна) душа, -те (непотайне) серце, -тий бій, -та реакція, -тий (явний) ворог, -те ворогування (-та ворожнеча) (вражда)], чистий [Чисте поле, море], (публичный) прилюдний. [Прилюдне засідання, -ні збори]. -тое лицо, лоб - ясне (чисте) лице, чоло. -тое письмо - відвертий лист, картка, листівка. -тая голова - непокрита голова. Добиться чего -той силой - добитися чого силоміць (-міццю). В -том поле, море - у чистому полі, морі. На -том воздухе - на вільному повітрі. На -том (видном) месте - на виднот[ц]і, на белебні, на голотечі. Под -тым небом - просто неба, під голим небом, надворі. [Вистави одбувались просто неба (Єфр.)]. При -тых дверях - прилюдно. Дело слушается (разбирается) при -тых дверях - справу или справа розбирається прилюдно. Об'являю заседание -тым - оповіщаю початок засідання.
    * * *
    1) прич. відкри́тий; відту́лений, відсло́нений; відчи́нений, повідчи́нюваний, відхи́лений; розго́рнутий, розго́рнений; розкри́тий, порозкри́ваний; розплю́щений; ви́критий
    2) в знач. прил. відкри́тий
    3) (в знач. прил.: откровенный) відве́ртий, відкри́тий; ( искренний) щи́рий; ( нескрываемый) неприхо́ваний; ( явный) я́вний

    Русско-украинский словарь > открытый

  • 11 полураскрытый

    напіврозкритий, напіврозчинений, напіврозтулений. Срв. Полуоткрытый.
    * * *
    1) напіврозкри́тий; напіввідчи́нений
    2) напіврозплю́щений, напіврозкри́тий
    3) напіврозкри́тий; напівви́критий

    Русско-украинский словарь > полураскрытый

  • 12 посрамлённый

    1) осоро́млений, посоро́млений; зга́ньблений
    2) ви́критий

    Русско-украинский словарь > посрамлённый

  • 13 разоблачённый

    1) роздя́гнений, роздя́гнутий
    2) ви́критий; розкри́тий; ви́явлений

    Русско-украинский словарь > разоблачённый

  • 14 раскрытый

    1) розкри́тий, порозкри́ваний; розту́лений; розчи́нений, порозчи́няний; розго́рнутий, розго́рнений
    2) розкри́тий, порозкри́ваний, розту́лений; розня́тий; розплю́щений
    3) розкри́тий, порозкри́ваний; ви́явлений; ви́критий

    Русско-украинский словарь > раскрытый

  • 15 уличённый

    ви́критий; ви́явлений; зло́влений, пі́йманий, спі́йманий; обвинува́чений, звинува́чений

    Русско-украинский словарь > уличённый

  • 16 Нагольный тулуп

    не критий (не потягнений) кожух (-ха).

    Русско-украинский словарь > Нагольный тулуп

  • 17 Наповоить молодую

    по[на]крити, скрити, по[за]вити молоду (повиванням, завивальцем), (стар.) надіти на молоду серпанок (намітку). Наповоенный - по[на]критий, скритий, по[за]витий. -ться - по[на]критися, скритися, по[за]витися; бути по[на]критим, скритим, по[за]витим (повиванням, завивальцем).

    Русско-украинский словарь > Наповоить молодую

См. также в других словарях:

  • Критий — др. греч. Κριτίας Род деятельности: афинский тиран Дата рождения: ок …   Википедия

  • КРИТИЙ — (Κριτίας, ок. 460–403 до н.э.) – др. греч. оратор, философ софист, политич. деятель, вождь тридцати олигархов в Афинах, враг афин. демократии. Ученик Сократа, родственник Платона, к рый вывел К. в диалогах Тимей и Критий ; учился также у софистов …   Философская энциклопедия

  • Критий — Критий, Kritias, из Афин, ок. 460 403 гг. до н. э., греческий политик, прозаик и поэт. Сын Каллихра, двоюродный брат матери Платона, происходил из древнего аттического рода. Ученик Сократа и, возможно, Горгия, позднее политик проспартанской… …   Античные писатели

  • КРИТИЙ —     КРИТИЙ (Κριτίας) (ок. 460 403 до н. э.), афинский политический деятель, драматический поэт и разносторонний писатель, близкий кругу софистов.     Жизнь. К., двоюродный брат матери Платона Периктионы, происходил из древнего афинского… …   Античная философия

  • КРИТИЙ — (ок. 460 403 до н. э.) в Афинах в 411 один из активных членов олигархического правительства четырехсот , в 404 глава тридцати тиранов . Известен также как философ, оратор, писатель …   Большой Энциклопедический словарь

  • Критий — (ок. V в. до н.э.) ученик Сократа, поэт и философ глава «Тридцати тиранов» Больше хороших людей благодаря воспитанию, чем от природы. (Источник: «Афоризмы. Золотой фонд мудрости.» Еремишин О. М.: Просвещение; 2006.) …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • Критий — (около 460 403 до н. э.), в Афинах в 411 один из активных членов олигархического правительства «четырёхсот», в 404 глава «тридцати тиранов». Известен также как философ, оратор, писатель. * * * КРИТИЙ КРИТИЙ (ок. 460 403 до н. э.), в Афинах в 411… …   Энциклопедический словарь

  • Критий —         1. (460 403 до н. э.), афинянин, представитель аристократич. рода, дядя Платона. К. был поэтом, философом круга софистов и Сократа, государств, деятелем. В 411 и 404 он, будучи крайним приверженцем олигархич. строя, принимал участие в… …   Словарь античности

  • критий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до крити 1 3), 8). 2) у знач. прикм. Який має дах, дашок, накриття. Критий ринок …   Український тлумачний словник

  • Критий (тиран) — Критий (греч. Κριτίας) 460 403 до н.э. значительнейший из так называемых Тридцати тиранов в Афинах. Из знатного рода, дядя Платона, учился у софистов, особенно у Горгия и Протагора, был близок и к кругу учеников Сократа. В 415 до н. э.,… …   Википедия

  • Критий Афинский — Критий (греч. Κριτίας) 460 403 до н.э. значительнейший из так называемых Тридцати тиранов в Афинах. Из знатного рода, дядя Платона, учился у софистов, особенно у Горгия и Протагора, был близок и к кругу учеников Сократа. В 415 до н. э.,… …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»