-
1 ЗНУ
1) Construction: (Заявка На Услуги) WSO2) Religion: земское училище -
2 ЗНУ (Заявка На Услуги)
Construction: WSOУниверсальный русско-английский словарь > ЗНУ (Заявка На Услуги)
-
3 резануть
-
4 поддаться
подда́тьсяcedi, submetiĝi.* * *1) ( уступить воздействию) ceder vi, no resistir, sucumbir viдверь поддала́сь — la puerta cedió
подда́ться кому́-либо — ceder ante (someterse a) alguien
подда́ться на лесть, на угово́ры — dejarse lisonjear, convencer
2) дат. п. ( оказаться под воздействием) dejarse, entregarse (a)подда́ться влия́нию — dejarse influenciar, caer bajo la influencia (de)
подда́ться па́нике — entregarse al pánico
подда́ться искуше́нию, собла́зну — caer en la tentación, sucumbir a la tentación
* * *1) ( уступить воздействию) ceder vi, no resistir, sucumbir viдверь поддала́сь — la puerta cedió
подда́ться кому́-либо — ceder ante (someterse a) alguien
подда́ться на лесть, на угово́ры — dejarse lisonjear, convencer
2) дат. п. ( оказаться под воздействием) dejarse, entregarse (a)подда́ться влия́нию — dejarse influenciar, caer bajo la influencia (de)
подда́ться па́нике — entregarse al pánico
подда́ться искуше́нию, собла́зну — caer en la tentación, sucumbir a la tentación
* * *vgener. ceder ante (someterse a) alguien (кому-л.), ceder a -
5 завязать
чтоI. см. Завязывать.II. Завязать, завязнуть - загрузати, загруз(ну)ти, угрузати, угруз(ну)ти, ув'язнути, застряг[в]ати, застряг(ну)ти. [Загруз у болоті. Угруз по коліна. Кістка в горлі застрягла. Ув'язла і лисиця зубами, ніяк не вирветься (Рудч.)]. Завязший - загрузлий, угрузлий, ув'язлий, застряглий.* * *I сов. см. завязывать IIнесов.завя́знуть — в'я́знути и зав'яза́ти, зав'я́знути и зав'я́зти, -зну, -знеш, загруза́ти, загру́знути и загру́зти, -зну, -знеш и мног. позагруза́ти, застрява́ти, -рява́ю, -рява́єш и -ряю́, -ряє́ш, застря́ти, -ря́ну, -ря́неш и мног. позастрява́ти, застряга́ти, застря́гти, -гну, -гнеш и застря́гнути и мног. позастряга́ти
-
6 истосковавшийся
яки́й (що) знудьгува́вся (знуди́вся и зну́дився, зану́ди́вся); в знач. прил. зну́джений, зану́джений -
7 обмелевать
несов.; сов. - обмел`еть1) мілі́ти, обмілі́ти и змілі́ти2) ( садиться на мель) сіда́ти на мілину́ (на міли́зну), сі́сти на мілину́ (на міли́зну), опиня́тися на мілині́ (на міли́зні), опини́тися (опиню́ся, опи́нишся) на мілині́ (на міли́зні) -
8 катать бельё
кача́ти біли́зну -
9 катать бельё
кача́ти біли́зну -
10 завязить
что загрузити що. [Загрузив воза в болоті].* * *загрузи́ти, -гружу́, -гру́зиш; (что в чём) угру́знути, загру́знути, -зну, -знеш, устря́ти, застря́ти, -я́ну, -я́неш (чим у чому) -
11 загрязнуть
см. Загрязать.* * *загру́знути, загру́зти, -зну, -знеш, мног. позагруза́ти -
12 задрогнуть
заме́рзнути, заме́рзти, -зну, -знеш, зме́рзнути, зме́рзти -
13 замерзать
замёрзнуть замерзати, замерзнути и замерзти, (о мн.) позамерзати, (окоченеть) задубіти, задуб(ну)ти, закостеніти, закоценіти, (подёргиваться льдом о воде) зашерхати, за[по]шерхнути. [Болото сю зіму не замерзало (Хата). Дитина замерзла в полі - такий мороз (Поділля)]. -нув, сделаться твёрдым, как кора (о мокрой одежде) - козубом (лубом) стати. Не -ющее место на реке - теплина, пролиз (-зу), пролизина, (на болоте) опар (-ри и -ру), прогній (-ною). Замёрзший, Замёрзлый - замерзлий, змерзлий, мерзлий. [Знайшли у снігу замерзлого (Мирн.). Копита стукають о змерзлу землю (Франко), Захотілось мерзлого в Петрівку (Номис)].* * *несов.; сов. - замёрзнуть1) замерза́ти, заме́рзнути и заме́рзти, -зну, -знеш и мног. позамерза́ти2) ( испытывать ощущение холода) замерза́ти, заме́рзнути и заме́рзти, сов. зме́рзнути, зме́рзти, мног. позамерза́ти, поме́рзнути, поме́рзти3) ( гибнуть от холода) замерза́ти, заме́рзнути и заме́рзти, мног. позамерза́ти, поме́рзнути, поме́рзти -
14 застывать
застынуть и застыть (от холода, страха и т. п.) застигати, застигнути, застигти, холодіти и холонути, (пров. захолоняти), захолонути, похолонути, дубіти, задубіти, задубнути, (коченеть) заклякати, клякнути, заклякнути, кацубнути, закацубнути, закоценіти, закоціліти, заков'язнути, заковизнути, (о мног.) позаклякати, поклякнути, позастигати, похолонути, подубіти. [Цей вираз застиг на обличчю (Грінч.). Чує, що він холоне в напруженій тиші (Коцюб.). Всі так і похололи: от уб'є (Грінч.). Мороз великий - ноги в мене позаклякали (Київщ.). Обхопила руками кущ, і її тонкі маленькі пальці так і заклякли на цівці (Грінч.). Смалець уже захолов. Самовар уже задубів. Іди обідать, а то вже вся страва на столі задубла (Київщ.). Присипало його снігом, і він заков'язнув не встаючи (Чигиринщ.). Так його корчило, бідного хлопця, перед смертю, - так він і заковиз (Сл. Гр.)]. -тыть на месте - прикипіти до місця, на місці. [Стояв наче стовп і немов прикипів на місці (Крим.)]. Душа у него -ла - аж у душі йому похололо, (насмешл.) аж йому в литках застигло (Номис). Застывший - застиглий, захололий, задубілий, закляклий, закоценілий.* * *несов.; сов. - заст`ыть1) холо́нути, захоло́нути, застига́ти, засти́гти, -гну, -гнеш и засти́гнути2) (замерзать, зябнуть) замерза́ти, заме́рзнути и заме́рзти, -зну, -знеш и мног. позамерза́ти; ( коченеть) кля́кнути и закляка́ти, закля́кнути и закля́кти, -кну, -кнеш и мног. позакляка́ти и покля́кнути, дубі́ти, задубі́ти и мног. подубі́ти, колі́ти, заколі́ти3) ( коченеть - о трупе) закляка́ти, закля́кнути и закля́кти; дубі́ти, задубі́ти4) (перен.: становиться неподвижным) застига́ти, засти́гти и засти́гнути и мног. позастига́ти, холо́нути, захоло́нути; ( замирать) завмира́ти, завме́рти, -мру́, -мре́ш и мног. позавмира́ти; (цепенеть от страха, изумления) закляка́ти, закля́кнути и закля́кти и мног. позакляка́ти -
15 знобиться
-
16 зябнуть
мерз(ну)ти, примерзати, морозитися; срвн. Озябнуть. [Стали мої білі ніжки примерзати (Чуб V)].* * *ме́рзнути, ме́рзти, -зну, -знеш, замерза́ти -
17 изнывать
изныть занивати, занити, понивати, (томиться) нудитися, знудитися з (від) чого, за ким, за чим; см. ещё Томиться, Истомиться, Изгруститься. [Ниє, ниє, заниває моє серце без тебе (Метл.). З-за тебе з жалю заниваю (Пачов.). Болять карі очі, серденько понило (Чуб. V)]. -вать от жары, от любви - мліти з спеки, з кохання. [Нехай душа болить і мліє з мук страшних (Самійл.). Росли і мліли на сонці розкішні сади (Н.-Лев.)].* * *несов.; сов. - изн`ытьзнемага́ти, знемогти́, -мо́жу, -мо́жеш, ни́ти (ни́є) и занива́ти, зани́ти, понива́ти, пони́ти, перенива́ти, перени́ти, (от зноя, жажды) млі́ти, перемлі́ти, розімліва́ти, розімлі́ти, ( мучиться) му́читися, -чуся, -чишся, зму́читися, ( томиться) ни́діти, зни́діти и пони́діти, несов. томи́тися, -млю́ся, -мишся, мару́дитися, ( тосковать) нуди́тися, -джу́ся, дишся и ну́дитися, зану́ди́тися и зну́ди́тися\изныватьть от жа́жды — знемага́ти, знемогти́ (му́читися, зму́читися, млі́ти, перемлі́ти, несов. томи́тися) від спра́ги
\изныватьть от тоски́ (от ску́ки) — знемага́ти, знемогти́ (несов. томитися) від ту́ги (від нудьги́), ну́ди́тися, зану́ди́тися, несов. скні́ти, ни́діти, ну́ди́ти сві́том (ну́дом)
-
18 истомлённый
сто́млений, уто́млений, нато́млений, мног. пото́млений; ви́морений, помо́рений, змо́рений; зну́джений; ( изнеможённый) знемо́жений; пому́чений -
19 истомлять
истомить кого (изнурять) стомлювати и стомляти, стомити, (сильно) натомлювати, натомити, затомлювати, затомити, (о мн.) потомити кого; срвн. Изнурять, Измаять, Измучить; (привести в негу, извялить) млоїти, змлоїти, у млості вкидати, вкинути кого, (о мн.) помлоїти кого. [І мука всім давно серця стомила (Грінч.). Затоми ти його (Чуб. I). Ой ходила та блудила, діток потомила (Метл.). Зима м'я (мене) зморозила, а літо змлоїло (Гол.)]. Жара -ла - спека змлоїла. -мить тоской кого - знудити, принудити кого. [Зсушив мене, знудив мене як билину (Чуб. V). Гулять не пустила і серденько принудила (Метл.)]. Истомлённый - стомлений, натомлений, (о мн.) потомлені; (зап.) знуджений; змлоєний. [Стомлені руки (Грінч.). Відпочити натомленою душею (Грінч.)].* * *несов.; сов. - истом`итьсто́млювати и стомля́ти, стоми́ти, уто́млювати и утомля́ти, утоми́ти, нато́млювати, натоми́ти, мног. потоми́ти; ( доводить до изнеможения) вимо́рювати, ви́морити и мног. повимо́рювати и помори́ти, -морю́, -мо́риш, сов. змори́ти; (сов.: тоской, ожиданием) знуди́ти, и зну́дити, зану́дити, затоми́ти, мног. пону́ди́ти; ( мучить) му́чити, пому́чити -
20 истосковаться
знудитися, знудіти, знудьгуватися за ким, за чим, (о мн.) понудитися. [А в хаті там знудилась мати і знудьгувалася сестра (Гриб.). Я аж знудів, ждучи вас (Н.-Волин. п.). Наші панотці без карт були-б на смерть понудилися (Охримович)]. Истосковавшийся - знуджений, знудьгований.* * *(по кому-чему) знудьгува́тися, знуди́тися и зну́дитися, зану́ди́тися (за ким-чим, по кому-чому)
См. также в других словарях:
ЗНУ — ? новг. пск. В зну голову, на зну голову, всеми силами, лезть из шкуры. см. зник и знеять. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
ЗНУ — замначуправления ЗНУ заместитель начальника управления замначуправления Источник: http://www.bestpravo.ru/fed1994/data02/tex12429.htm ЗНУ Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ» … Словарь сокращений и аббревиатур
ЗНУ — Запорожский национальный университет (ЗНУ) Год основания 1930 Ректор Тимченко Сергей Михайлович Расположение Запорожье, Украина Юридический адрес … Википедия
Орбита-ЗТМК-ЗНУ — У этого термина существуют и другие значения, см. Орбита (значения). «Орбита ЗТМК ЗНУ» Полное название Волейбольный клуб «Орбита ЗТМК ЗНУ» Основан 1972 Зал СК ЗНУ Президент С. Н. Скрипка Тренер Игорь Филиштинский[1] Соревнование Высшая лиг … Википедия
знудити — зну/джу/, зну/диш, док., розм. 1) перех. Викликати нудьгу в кого небудь. || безос. || Довести до знемоги, дуже виснажити. 2) неперех., чим. Відчути, що набридло, спротивіло що небудь … Український тлумачний словник
знудитися — зну/джу/ся, зну/дишся, док., розм. 1) Те саме, що знудьгуватися 1). || безос. 2) за ким – чим, рідше по кому – чому. Відчути тугу, скучити за ким , чим небудь … Український тлумачний словник
озизти — зну, знеш, док., діал. Забрезкнути … Український тлумачний словник
поковзтися — зну/ся, зне/шся, док., зах. Те саме, що поковзнутися … Український тлумачний словник
знуджений — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
знудити — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
знудитися — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
