-
1 резануть
-
2 завязать
чтоI. см. Завязывать.II. Завязать, завязнуть - загрузати, загруз(ну)ти, угрузати, угруз(ну)ти, ув'язнути, застряг[в]ати, застряг(ну)ти. [Загруз у болоті. Угруз по коліна. Кістка в горлі застрягла. Ув'язла і лисиця зубами, ніяк не вирветься (Рудч.)]. Завязший - загрузлий, угрузлий, ув'язлий, застряглий.* * *I сов. см. завязывать IIнесов.завя́знуть — в'я́знути и зав'яза́ти, зав'я́знути и зав'я́зти, -зну, -знеш, загруза́ти, загру́знути и загру́зти, -зну, -знеш и мног. позагруза́ти, застрява́ти, -рява́ю, -рява́єш и -ряю́, -ряє́ш, застря́ти, -ря́ну, -ря́неш и мног. позастрява́ти, застряга́ти, застря́гти, -гну, -гнеш и застря́гнути и мног. позастряга́ти
-
3 истосковавшийся
яки́й (що) знудьгува́вся (знуди́вся и зну́дився, зану́ди́вся); в знач. прил. зну́джений, зану́джений -
4 обмелевать
несов.; сов. - обмел`еть1) мілі́ти, обмілі́ти и змілі́ти2) ( садиться на мель) сіда́ти на мілину́ (на міли́зну), сі́сти на мілину́ (на міли́зну), опиня́тися на мілині́ (на міли́зні), опини́тися (опиню́ся, опи́нишся) на мілині́ (на міли́зні) -
5 катать бельё
кача́ти біли́зну -
6 катать бельё
кача́ти біли́зну -
7 завязить
что загрузити що. [Загрузив воза в болоті].* * *загрузи́ти, -гружу́, -гру́зиш; (что в чём) угру́знути, загру́знути, -зну, -знеш, устря́ти, застря́ти, -я́ну, -я́неш (чим у чому) -
8 загрязнуть
см. Загрязать.* * *загру́знути, загру́зти, -зну, -знеш, мног. позагруза́ти -
9 задрогнуть
заме́рзнути, заме́рзти, -зну, -знеш, зме́рзнути, зме́рзти -
10 замерзать
замёрзнуть замерзати, замерзнути и замерзти, (о мн.) позамерзати, (окоченеть) задубіти, задуб(ну)ти, закостеніти, закоценіти, (подёргиваться льдом о воде) зашерхати, за[по]шерхнути. [Болото сю зіму не замерзало (Хата). Дитина замерзла в полі - такий мороз (Поділля)]. -нув, сделаться твёрдым, как кора (о мокрой одежде) - козубом (лубом) стати. Не -ющее место на реке - теплина, пролиз (-зу), пролизина, (на болоте) опар (-ри и -ру), прогній (-ною). Замёрзший, Замёрзлый - замерзлий, змерзлий, мерзлий. [Знайшли у снігу замерзлого (Мирн.). Копита стукають о змерзлу землю (Франко), Захотілось мерзлого в Петрівку (Номис)].* * *несов.; сов. - замёрзнуть1) замерза́ти, заме́рзнути и заме́рзти, -зну, -знеш и мног. позамерза́ти2) ( испытывать ощущение холода) замерза́ти, заме́рзнути и заме́рзти, сов. зме́рзнути, зме́рзти, мног. позамерза́ти, поме́рзнути, поме́рзти3) ( гибнуть от холода) замерза́ти, заме́рзнути и заме́рзти, мног. позамерза́ти, поме́рзнути, поме́рзти -
11 застывать
застынуть и застыть (от холода, страха и т. п.) застигати, застигнути, застигти, холодіти и холонути, (пров. захолоняти), захолонути, похолонути, дубіти, задубіти, задубнути, (коченеть) заклякати, клякнути, заклякнути, кацубнути, закацубнути, закоценіти, закоціліти, заков'язнути, заковизнути, (о мног.) позаклякати, поклякнути, позастигати, похолонути, подубіти. [Цей вираз застиг на обличчю (Грінч.). Чує, що він холоне в напруженій тиші (Коцюб.). Всі так і похололи: от уб'є (Грінч.). Мороз великий - ноги в мене позаклякали (Київщ.). Обхопила руками кущ, і її тонкі маленькі пальці так і заклякли на цівці (Грінч.). Смалець уже захолов. Самовар уже задубів. Іди обідать, а то вже вся страва на столі задубла (Київщ.). Присипало його снігом, і він заков'язнув не встаючи (Чигиринщ.). Так його корчило, бідного хлопця, перед смертю, - так він і заковиз (Сл. Гр.)]. -тыть на месте - прикипіти до місця, на місці. [Стояв наче стовп і немов прикипів на місці (Крим.)]. Душа у него -ла - аж у душі йому похололо, (насмешл.) аж йому в литках застигло (Номис). Застывший - застиглий, захололий, задубілий, закляклий, закоценілий.* * *несов.; сов. - заст`ыть1) холо́нути, захоло́нути, застига́ти, засти́гти, -гну, -гнеш и засти́гнути2) (замерзать, зябнуть) замерза́ти, заме́рзнути и заме́рзти, -зну, -знеш и мног. позамерза́ти; ( коченеть) кля́кнути и закляка́ти, закля́кнути и закля́кти, -кну, -кнеш и мног. позакляка́ти и покля́кнути, дубі́ти, задубі́ти и мног. подубі́ти, колі́ти, заколі́ти3) ( коченеть - о трупе) закляка́ти, закля́кнути и закля́кти; дубі́ти, задубі́ти4) (перен.: становиться неподвижным) застига́ти, засти́гти и засти́гнути и мног. позастига́ти, холо́нути, захоло́нути; ( замирать) завмира́ти, завме́рти, -мру́, -мре́ш и мног. позавмира́ти; (цепенеть от страха, изумления) закляка́ти, закля́кнути и закля́кти и мног. позакляка́ти -
12 знобиться
-
13 зябнуть
мерз(ну)ти, примерзати, морозитися; срвн. Озябнуть. [Стали мої білі ніжки примерзати (Чуб V)].* * *ме́рзнути, ме́рзти, -зну, -знеш, замерза́ти -
14 изнывать
изныть занивати, занити, понивати, (томиться) нудитися, знудитися з (від) чого, за ким, за чим; см. ещё Томиться, Истомиться, Изгруститься. [Ниє, ниє, заниває моє серце без тебе (Метл.). З-за тебе з жалю заниваю (Пачов.). Болять карі очі, серденько понило (Чуб. V)]. -вать от жары, от любви - мліти з спеки, з кохання. [Нехай душа болить і мліє з мук страшних (Самійл.). Росли і мліли на сонці розкішні сади (Н.-Лев.)].* * *несов.; сов. - изн`ытьзнемага́ти, знемогти́, -мо́жу, -мо́жеш, ни́ти (ни́є) и занива́ти, зани́ти, понива́ти, пони́ти, перенива́ти, перени́ти, (от зноя, жажды) млі́ти, перемлі́ти, розімліва́ти, розімлі́ти, ( мучиться) му́читися, -чуся, -чишся, зму́читися, ( томиться) ни́діти, зни́діти и пони́діти, несов. томи́тися, -млю́ся, -мишся, мару́дитися, ( тосковать) нуди́тися, -джу́ся, дишся и ну́дитися, зану́ди́тися и зну́ди́тися\изныватьть от жа́жды — знемага́ти, знемогти́ (му́читися, зму́читися, млі́ти, перемлі́ти, несов. томи́тися) від спра́ги
\изныватьть от тоски́ (от ску́ки) — знемага́ти, знемогти́ (несов. томитися) від ту́ги (від нудьги́), ну́ди́тися, зану́ди́тися, несов. скні́ти, ни́діти, ну́ди́ти сві́том (ну́дом)
-
15 истомлённый
сто́млений, уто́млений, нато́млений, мног. пото́млений; ви́морений, помо́рений, змо́рений; зну́джений; ( изнеможённый) знемо́жений; пому́чений -
16 истомлять
истомить кого (изнурять) стомлювати и стомляти, стомити, (сильно) натомлювати, натомити, затомлювати, затомити, (о мн.) потомити кого; срвн. Изнурять, Измаять, Измучить; (привести в негу, извялить) млоїти, змлоїти, у млості вкидати, вкинути кого, (о мн.) помлоїти кого. [І мука всім давно серця стомила (Грінч.). Затоми ти його (Чуб. I). Ой ходила та блудила, діток потомила (Метл.). Зима м'я (мене) зморозила, а літо змлоїло (Гол.)]. Жара -ла - спека змлоїла. -мить тоской кого - знудити, принудити кого. [Зсушив мене, знудив мене як билину (Чуб. V). Гулять не пустила і серденько принудила (Метл.)]. Истомлённый - стомлений, натомлений, (о мн.) потомлені; (зап.) знуджений; змлоєний. [Стомлені руки (Грінч.). Відпочити натомленою душею (Грінч.)].* * *несов.; сов. - истом`итьсто́млювати и стомля́ти, стоми́ти, уто́млювати и утомля́ти, утоми́ти, нато́млювати, натоми́ти, мног. потоми́ти; ( доводить до изнеможения) вимо́рювати, ви́морити и мног. повимо́рювати и помори́ти, -морю́, -мо́риш, сов. змори́ти; (сов.: тоской, ожиданием) знуди́ти, и зну́дити, зану́дити, затоми́ти, мног. пону́ди́ти; ( мучить) му́чити, пому́чити -
17 истосковаться
знудитися, знудіти, знудьгуватися за ким, за чим, (о мн.) понудитися. [А в хаті там знудилась мати і знудьгувалася сестра (Гриб.). Я аж знудів, ждучи вас (Н.-Волин. п.). Наші панотці без карт були-б на смерть понудилися (Охримович)]. Истосковавшийся - знуджений, знудьгований.* * *(по кому-чему) знудьгува́тися, знуди́тися и зну́дитися, зану́ди́тися (за ким-чим, по кому-чому) -
18 катать
катывать, катнуть1) котити, котнути, покотити, качати, покачати, точити, поточити що или чим по чому; срвн. Катить. [Котити колоду (Сл. Ум.). Скаже вона мені робити: під гору камінь точити (Пісня)]. -тают и катят большой камень - котять великий камінь. Катни ещё разок - котни ще хоч раз. -тать шаром - котити кулею. Шары -тать - котити кулі. -тать колесом - котити колесом. -тать по земле, по полу - качати по землі, по підлозі. [Вони і ну його качати та вертіти, поки аж прочунявся він (Рудч.)];2) (кого: возить) катати, возити кого. -тать в бричке - катати бричкою. -тать на лошадях - катати кіньми. -тать в лодке - катати човном. -тать саночки (взад и вперёд) - возити саночки. -тать кого по окрестностям - возити кого по околицях;3) (быстро, много ездить) (непереходн. знач.) катати, гонити, ганяти(ся). -тай-валяй! - жени на всю! гайда та й гайда! -тать во всю (ивановскую) - гонити на всі заставки, що-духу, скільки духу. Катнуть - покотити, покатати, махнути, податися куди; см. Покатить 2;4) (двигаться во всю, делать что во всю) катати, валити, парити, чесати; см. Жарить 2. [Сліпому нема гори: куди попав, туди й вали (Номис). Мати парить по селу, а ми собі киснем (Рудан.). Чоботи в руках несеш, а до мене босий чешеш (Чуб.). Матюшо! катай «Гуси»! (Тобіл.)];5) (придавать округлённую форму) катати, качати, валяти. -тать свечи - качати свічки. -тать хлебные шарики - качати кульки з хліба;6) (что: придавать гладкость ими плоскость) качати що. [Хомиха качала корж (Н.-Лев.).]; (о белье) качати, маґлювати (о металлах) качати, вальцювати, (о шерсти) бити, валяти, валити, (о сене) громадити сіно;7) (бить кого) чесати, пірчити, періщити кого; см. Бить, Лупить. [Явтух Рябка все знай по жижках чеше (Г. Арт.). Меч самобієць чесав уже його військо (Грінч. I). Народ як зсадив вовка, як почав пірчить (Казка). Періщили, періщили, аж пір'я летіло (Шевч.). Дощ цілий день періщить (Київ.)]. И пошёл -тать (бить) - і давай чесати. Катанный - катаний; (о белье) качаний, маґльований; (о металле) качаний, вальцьований; (о шерсти) битий, валяний; (о тесте) качаний.* * *1) кача́ти\катать бельё — кача́ти біли́зну
\катать те́сто — кача́ти ті́сто
2) (возить; много ездить) ката́ти3) (плющить, вытягивать) техн. ката́ти\катать сталь — ката́ти сталь
4) ( выделывать из битой шерсти) валя́ти5) (перен.: стремительно, энергично действовать) ката́ти -
19 навязать
навязнутьI. нав'язати, нав'язнути, налипати, налипнути, (о мног.) понав'язати, поналипати в що и в чому. [М'ясо у зуби нав'язло (Сл. Гр.). Він їм у зуби зав'яз (Сл. Гр.)]. Навязнувший - що нав'яз и т. п.; нав'язлий, налиплий.II. Навязать, -ся - см. Навязывать, ся.* * *I см. навязывать II несов.; сов. - нав`язнутьнав'яза́ти, нав'я́знути и нав'я́зти, -зну, -знеш; ( налипать) налипати, нали́пнути и мног. поналипа́ти\навязать вя́зло в зуба́х у кого — см. зуб 1)
-
20 наглый
нахабний, зухвалий, зухвальний, безчільний. [Став нахабний такий: ніколи не змовчить (Крим.). Зухвалим, хижим поглядом оглядав жінку (Коцюб.). Горе тому, хто словами безчільними грізну богиню образить здола (Л. Укр.)].* * *наха́бний; ( дерзкий) зухва́лий, зухва́льний
См. также в других словарях:
ЗНУ — ? новг. пск. В зну голову, на зну голову, всеми силами, лезть из шкуры. см. зник и знеять. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
ЗНУ — замначуправления ЗНУ заместитель начальника управления замначуправления Источник: http://www.bestpravo.ru/fed1994/data02/tex12429.htm ЗНУ Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ» … Словарь сокращений и аббревиатур
ЗНУ — Запорожский национальный университет (ЗНУ) Год основания 1930 Ректор Тимченко Сергей Михайлович Расположение Запорожье, Украина Юридический адрес … Википедия
Орбита-ЗТМК-ЗНУ — У этого термина существуют и другие значения, см. Орбита (значения). «Орбита ЗТМК ЗНУ» Полное название Волейбольный клуб «Орбита ЗТМК ЗНУ» Основан 1972 Зал СК ЗНУ Президент С. Н. Скрипка Тренер Игорь Филиштинский[1] Соревнование Высшая лиг … Википедия
знудити — зну/джу/, зну/диш, док., розм. 1) перех. Викликати нудьгу в кого небудь. || безос. || Довести до знемоги, дуже виснажити. 2) неперех., чим. Відчути, що набридло, спротивіло що небудь … Український тлумачний словник
знудитися — зну/джу/ся, зну/дишся, док., розм. 1) Те саме, що знудьгуватися 1). || безос. 2) за ким – чим, рідше по кому – чому. Відчути тугу, скучити за ким , чим небудь … Український тлумачний словник
озизти — зну, знеш, док., діал. Забрезкнути … Український тлумачний словник
поковзтися — зну/ся, зне/шся, док., зах. Те саме, що поковзнутися … Український тлумачний словник
знуджений — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
знудити — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
знудитися — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови