-
1 багно
• bahno -
2 вороника
-
3 болото
болото, багно, багнюка, багнище, багновиця, драгно, мокравина, мокрак, нетеча (р. -чі); (ржавое) - рудка, іржавець (р. -вця). Б., где водится много лягушек - жабар (р. -ря), жабенятник, жабовина, жабокряківка. Чистое незаросшее место на -те - вікно, вікнина, вікновина. Незамерзающее м. на -те - опар (р. -ри) (ж. р.), прогній (р. -ною). Высохшее -то - болотина. Место, где было -то - болотище, болотисько.* * *боло́то, багно́; багни́ще, багнови́ця, нете́ча -
4 грязь
на земле) болото, грязь (р. грязи), грязюка, грязиво, грязота, кал, калило, каля, калюка, (тинистая) твань (р. твани), тванюка, багно, багнюка. Растоптать, размесить грязь - розгрузити (болото); (вокруг чего) обгрузити що. Валяться, возиться в грязи - барложитися, бабратися. Запачканный грязью - заболочений, закаляний. Грязь, замёрзшая или присохшая комками на дороге - груддя, грудки, колоть (р. -ти), (реже) струпаки, храпа. Грязные и смрадные подонки при производстве - чвир, чмир (р. -рю). Грязь от неопрятности (нечистота) - бруд, бруднота, брудота, нечисть (р. -сти). нехар (р. -ри). Грязь давняя на теле - леп, туриця. Грязь на голове у малых детей - тімениця. Втоптать в грязь кого (принизить) - закаляти (обкидати) болотом, упосліднити. [Закаляють тебе болотом, як зрадницю їх кастових традицій (Коцюб.). Як угнівається, то знічев'я людину не те що упосліднить, а й занапастить навіки (М. Вовч.)].* * *1) грязь, -зі; грязю́ка; (нечистоты, сор) бруд, -у; (топкая, жидкая) твань, -ні, боло́то, багно́, тваню́ка, багню́ка, кал, -у2) перен. бруд, брудно́та, грязь -
5 багульник
бот. бредулець (р. -льця), богун.* * *бот.багно́ -
6 затаптывать
затоптать затоптувати, затоптати, (о мног.) позатоптувати; (смять) толочити, затолочити, (загрязнять) ґрасувати, зґрасувати що, (грязными ногами) слідити, наслідити де. [Зґрасували мені чобітьми хату, а я вчора вимазала (Чигир.). Наслідили мені в хаті аж-аж (Звин.)]. -тать в грязь (переносно) - згидити кого, у багно втоптати кого. Затоптанный - затоптаний; затолочений; зґрасований; насліджений. -ться - затоптуватися, затоптатися, (о мн.) позатоптуватися, затолочитися, зґрасуватися.* * *несов.; сов. - затопт`атьзато́птувати, затопта́ти, -топчу́, -то́пчеш и мног. позато́птувати; (траву, посевы) толочи́ти, -лочу́, -ло́чиш, затолочи́ти -
7 Калуга
Калужина1) (пойма) оболонь (-ни), оболоня (-ні), заплава, пійма, заплавна лука;2) (топь) багно, багнище, драгно, драговина, мокравина;3) (лужа) калюжа.* * *геогр. -
8 калуга
Калужина1) (пойма) оболонь (-ни), оболоня (-ні), заплава, пійма, заплавна лука;2) (топь) багно, багнище, драгно, драговина, мокравина;3) (лужа) калюжа.* * *ихт.калу́га -
9 клоповник
1) блощичник (-ку). [У вас тут не хата, а якийсь блощичник (Мирг.)];2) буцегарня, холодна (-ної), чорна; срвн. Кутузка;3) бот. Sedum palustre L. - багно, болотник, головолім (-лому).* * *1) прен. блощи́чник, -а и -у, клопі́вня2) бот. хрі́нниця -
10 лежать
1) лежати на чому, в чому, біля чого, під чим, (покоиться) спочивати. [Боже поможи, а сам не лежи (Номис)]. -жать на спине, на животе, на боку - лежати на спині, на череві, на боці. -жать ничком - лежати ниць (ницьма, долічерева). [Лежали ницьма на землі (Новомоск.)]. -жать навзничь - лежати навзнак(и) (горілиць, горізнач, горічерева). -жать в противоположные стороны головами - лежати митусем (митусь), (шутл.) валетиком. [Полягали як треба, а вранці митусем лежали (Козелечч.)]. -жать калачиком - верчика лежати. -жать в постели, в люльке - лежати у ліжку (у колисці). -жать пластом, лежнем - лежати лежма. [Лежма лежу хвора (Звягельщ.)]. -жать без сознания в обмороке - лежати непритомним. -жать замертво - лежати, як мертвий. -жать камнем - лежати каменем (як камінь). -жать боком (на боку) - лежати боком (боками), (валяться) кабанувати. [Городянські пани лежать боками (Яворн.). Не хочеться мені уставати, - щось я утомився, - так би й кабанував цілісінький день (Аф.-Чужб.-Шевч.)]. Имеется возможность вволю -жать - доліжно кому. [Чи доїжно, чи доліжно тобі? - питають наймичку (Номис)]. -жать больным - у недузі лежати. [Жінка в недузі лежала (М. Вовч.)]. -жать при смерти - лежати на смерть (на смертельній, на смертній постелі). -жать в родах - лежати в полозі (пологах). [А там жінка молоденька лежить у полозі (Руданськ.)]. Теперь он на погосте -жит - тепер він на цвинтарі спочиває;2) (быть положену, о неодуш. предм.) лежати. Потолок -жит на балках - стеля лежить на легарях (ощепинах) та на сволокові. Хлеб -жит - хліб лежить. Плохо -жит что-л. - легко лежить щось. [Не гріх тоді й підняти, що легко лежить (Мирн.)];3) (оставаться без употребления, движения) лежати, (понапрасну) дармувати. Хорошая слава -жит, а худая по дорожке бежит - добра слава лежить, а погана біжить. Худые, вести не -жат на месте - лихі вісті не лежать на місці. У него в сундуке -жит много денег - у його в скрині сила грошей (грошви). У него тысячи -жат в банках да в акциях - у його тисячі по банках та в акціях. -жать в дрейфе на якоре (морск.) - стояти (бути) на кітві (на якорі), лежати в дрейфі (дрейфувати). -жать невозделанным (агроном.) - вакувати, (целиною) облогувати, лежати облогом. [Третє літо ці дві десятині облогують (Харківщ.)];4) (быть расположену) лежати, бути, знаходитися, (расположиться) розлягтися, розгорнутися. [Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Наше село розляглося по яру (Звин.)]. Весь город -жит как на ладони - все місто - як на долоні (розгорнулося). Селение - жит на большой дороге - село при битій дорозі (над шляхом). Киев -жит на запад от Харькова - Київ знаходиться від Харкова на захід;5) (иметься, быть) бути, лежати. Между нами -жала целая бездна - між нами була (лежала) ціла безодня (прірва). На улицах -жит непроходимая грязь - на вулицях (стоїть) невилазно багно (сила болота). На этом имении - жит тысяча рублей долгу - на цьому маєткові лежить тисяча карбованців боргу;6) (иметь склонность) лежати, хилитися, нахил мати до чого. Моё сердце к нему не -жит - моє серце не лежить до його;7) (заключаться, состоять) полягати, лежати, бути в чому. -жать в основе, в основании чего-л. - лежати в основі чого, бути за підставу (основу, підвалину) для чогось;8) (находиться на ответственности) бути на відповідальності чиїйсь, лежати, зависати на кому, на чиїй голові. [На твоїй голові все зависло (Каменечч.)]. Всё хозяйство - жит на нём - все господарство на його відповідальності, всі господарські справи лежать на ньому, належать до його. На ней -жит весь дом - до неї належать усі хатні справи, (принуд.) вся хата звисла на неї. -жать на обязанности кого-л. - бути чиїм обов'язком (на чиєму обов'язку). Содержание семьи -жит на моей обязанности - утримання родини (утримувати родину) це мій обов'язок, моя повинність. -жать на совести - лежати, тяжіти на совісті; срвн. Тяготеть. -жит на душе, на сердце (тяготит) - лежить, тяжить (каменем) на душі (серці), обтяжує душу (серце). Этот долг -жит у меня на душе - цей борг обтяжує мені душу (каменем лежить, тяжить на моїй душі). Лежащий - що лежить, (прилаг.) лежачий. [Лежачого не б'ють (Прик.)]. -щий выше - горішній, (ниже) долішній. -щий вокруг - околични[і]й, дооколични[і]й; срвн. Окружающий. [З дооколичних сіл припливуть на ниви звуки дзвонів (Стефан.)]. -щий хорошо - добре припасований (прилаштований), (о платье) гарно облеглий, доладній, доладу (по)шитий, як улитий. [Як улита свитка (Мирг.)].* * *лежа́ти\лежать на боку́ (на печи́) — перен. виле́жуватися, ледарюва́ти, байдикува́ти, ба́йди (ба́йдики) би́ти
-
11 марь
I. юга, суга, (і)мла; срв. Мгла 1. [Надворі така юга, неначе димом заволокло (Сл. Ум.). Суга на небі і на землі (Борзенщ.). Сьогодні якась імла над полем (Козелеч.)].II. Марь, бот. Chenopodium L. - лобода; (лебеда, Ch. album L.) лобода біла; (душистая лебеда, кудрявец, Ch. Botrus L.) лобода-кудрявець (-вця); (глухой водопьян, Ch. urbicum L.) топілька; (Ch. Vulvaria L.) лобода смердяча, вонючка, материнка.* * *I диал. см. марево 2) II( болотное пространство в тайге) боло́то, багно́III бот.лобода́ -
12 минувший
прлг. минулий, (прежний) колишній; см. Прошлый. [Минулий час (Грінч.). Й моїх колишніх ясних літ зоставсь вінок (Філян.)]. В -шем году - минулого року, в минулому році, торік, уторік, того року, (зап.) тогід. Давно -ший - давно минулий, давнєколишній. -шее, сщ. - минуле (-лого), колишнє (-нього), минулість (-лости), минувшина, бувальщина. [Виучувати сучасне і минуле України (Стат. Акад.). Топче в багно нашу минулість (Грінч.). Минувшини мари (Франко)].* * *1) прич. яки́й (що) мину́в2) в знач. прил. мину́лий -
13 персть
земля, порох, багно. Персть земная - порох земний.* * * -
14 прохожий
прохожий, перехожий, прохожалий, подорожній, мимохідний, перехідень, мимохідень (-дня). [То певно прохожий пройшов по-під вікнами (Коцюб.). Полюбила наша Домаха чумаченька молодого перехожого (М. Вовч.). Поховані над дорогами то чумаки, то прохожалі (Номис). Питаються якось хлопця подорожні люде: чи багато верстов, сину, до Київа буде (Рудан.). Було вже близько полудня, як догнали проїжджачі того прохожого (Свидн.)]. -жая дорога - хі[о]дна дорога. [Дорога буде тільки ходна, як замерзне багно (Хорольщ.)].* * *1) прил. перехожий, прохо́жий2) в знач. сущ. перехо́жий, -ого, прохо́жий; ( путник) подорожній, -нього -
15 топтать
топта́ти; (посевы, траву) толо́чити; ( раздавливая) чави́ти; ( истаптывать) сто́птувати\топтать в грязь кого́ — перен. змі́шувати з гря́ззю (з боло́том) кого́, топта́ти в боло́то (в грязь, в багно́) кого́
-
16 топь
-
17 хлябь
1) поэз. безо́дня, безо́дні, -деньхля́би небе́сные разве́рзлись (отве́рзлись, раствори́лись) — шутл. безо́дні небе́сні розкри́лися
2) (непогода с дождём, слякоть) сльота́, мокроте́ча; диал. хля́павка3) (жидкая грязь, топь) багно́, боло́то; багню́ка, тваню́ка -
18 Непроездный
Непроезжий непроїзний. -ная грязь - непроїзне (невилазне) багно (болото). -ная дорога - непроїзна (о зимн. пути: забита) дорога.
См. также в других словарях:
багно — грязь, болотистое место , курск., воронежск., укр. багно болото , блр. багно. В остальном известно только зап. слав. языкам: чеш. bahno, польск. bagno, в. луж. bahno, bahmo, н. луж. bagno, полаб. bognö. Сюда же, вероятно, относится и название… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
БАГНО — ср. растение багульник. | курск., вор. низкое, топкое место, вязкое болото; грязь, которую на юге зовут и болотом. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
багно — сущ., кол во синонимов: 2 • багульник (12) • растение (4422) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
багно — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
багно — а/, с. 1) Болотисте місце; трясовина, болото (у 1 знач.). || Велика калюжа, грязьке місце. 2) тільки одн. Розріджена внаслідок дощів, танення снігу та ін. земля на шляхах, стежках і т. д.; болото (у 2 знач.). Затоптати в багно. 3) перен. Про… … Український тлумачний словник
багно — на, с. Пр. [1.] Багно болота, трасовина. [2.] Рослина, що росне в багні … Словник лемківскої говірки
БАГНО Всеволод Евгеньевич — (р.7 июня 1951), российский ученый филолог, литературовед, доктор филологических наук; заведующий Отделом взаимосвязей русской и зарубежных литератур Института русской литературы (см. РУССКОЙ ЛИТЕРАТУРЫ ИНСТИТУТ РАН (ИРЛИ)) (Пушкинский Дом) РАН,… … Энциклопедический словарь
Багно, Всеволод Евгеньевич — Всеволод Евгеньевич Багно Дата рождения: 7 июня 1951(1951 06 07) (61 год) Место рождения: Энгельс, Саратовская область, РСФСР, СССР Научная сфера: литературоведение … Википедия
Багно — название в западных губерниях растения багульника (см.) … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
багно — (трясовина; грязьке місце), нетеча, драгва, драгно, дра[я]говина, багнище, багновиця, багновище, багнюка, баговиння, мокряк, рудка, і[и]ржавець, жабар, прогній … Словник синонімів української мови
багно — калабаня (згустіле болото в дорожній виїмці) … Лемківський Словничок
