Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

Аний

  • 1 Аний

    Универсальный русско-английский словарь > Аний

  • 2 мигом

    аний оларакъ; аний суретте; бир аньде; деръал; пек чабик

    Русско-крымскотатарский словарь (кириллица) > мигом

  • 3 мгновенный

    аний, кечикмез, деръал (бирден, бир аньде) этильген

    Русско-крымскотатарский словарь (кириллица) > мгновенный

  • 4 моментальный

    аний, кечикмез, деръал (бирден, бир аньде) этильген

    Русско-крымскотатарский словарь (кириллица) > моментальный

  • 5 анийское царство

    аний патшалығы

    Русско-казахский терминологический словарь "История" > анийское царство

  • 6 Пропускаемый

    1) (прил.) (пропускной) пропускний, перепускний, про[пере]пускальний; см. Пропускной;
    2) (прич.) а) пропуск(ув)аний, перепуск(ув)аний куди, через що; б) (опускаемый) пропуск(ув)аний, п(р)оминаний, перепуск(ув)аний, упуск(ув)аний; в) (о жидкости) перепуск(ув)аний.

    Русско-украинский словарь > Пропускаемый

  • 7 надсыпать

    надсыпать підсипати, підсипати, досипати, досипати, присипати, присипати, (о мног.) попідсипати и попідсипувати, подосипати и подосипувати, поприсипати и поприсипувати чого в що. Надсыпанный - підсипаний, досипаний, присипаний, попідсип(ув)аний, подосип(ув)аний, поприсип(ув)аний. -ться - підсипатися, бути підсипуваним, підсипаним, попідсип(ув)аним и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - надс`ыпать
    підсипа́ти, підсипа́ти, -плю, -плеш и мног. попідсипа́ти, досипа́ти, досипа́ти и мног. подосипа́ти

    Русско-украинский словарь > надсыпать

  • 8 накликать

    накликать, накликнуть
    1) кого - накликати, накликати, скликати, скликати, (о мног.) понакликати, поскликати кого; см. Называть 6;
    2) (клича вызывать что) накликати, накликати що; (на себя, на кого) накликати, накликати, просити, напросити, напитати що собі, на себе, кому, на кого. [Ворони літають і, здається, своїм криком бурю накликають (Рудан.). Журбою не накличу собі долі (Шевч.). Чого ти смерть на мене накликаєш? (Л. Укр.). Сам на себе смерти просив (Звягельщ.). Ну, напитав собі біду! (Н.- Лев.)]. Худую славу себе -чешь - недоброї слави собі напитаєш (набудеш), недоброї слави заживеш. Накликанный -
    1) накликаний, скликаний, понаклик(ув)аний, посклик(ув)аний;
    2) накликаний, напрошений, напитаний. -ться -
    1) (стр. з.) накликатися, бути наклик(ув)аним, накликаним, понаклик(ув)аним и т. п.;
    2) на что - набиватися, набитися, напрошуватися, напроситися на що; см. Называться 3. Сам на грех -кнулся - сам на гріх напросився (набився), сам собі гріха напитав;
    3) -каться (вдоволь) - а) накликатися, нагукатися кого и на кого; б) нагукатися, наволатися; в) надражнитися (з) кого. Срв. Кликать.
    * * *
    тж. накл`икивать; несов.; сов. - наклик`ать
    накли́кати, накли́кати, и мног. понаклика́ти

    \накликатьть [на себя] беду́ — наклика́ти, накли́кати [на себе] ли́хо (ли́ха, біду́, біди́), сов. напита́ти [собі] ли́ха (ли́хо, біди́, біду́)

    Русско-украинский словарь > накликать

  • 9 намётывать

    наметать
    I. 1) (набрасывать чего) накидати, накидати, метати, наметати, навергувати и навергати, навергати, (о мног.) понакидати, понавергувати чого. [Навергали купу каміння (Кам'янеч.)]. -тать сена - накидати сіна (в копну: в копицю; в стог: в стіг, в стіжок; на сеновал: в сінник). Много ли -тал пару? - чи багато наорав пару (напаренав, напаренив)?;
    2) (детёнышей) метати, наметати, приводити, привести (малят) (о суке ещё) щенити, нащенити цуценят (щенят) и т. п.; см. Метать 2. [Львиця так свині сказала: «Ти наметала десяток поросят, а я одно львеня» (Боров.)]. -тать икры - навикидати ікри, нанереститися, натерти кашки;
    3) (шить на живую нитку) нафастриґовувати, нафастриґувати, наживляти, наживити (ниткою), (о мног. или во мн. местах) понафастриґовувати, понаживляти (ниткою) що; (петли) обкидати обкидати, (о мног.) пообкидати (петельки, застіжки);
    4) (руку) набивати, набити, наламувати и наломлювати, наламати и наломити, (о мног.) понабивати, поналамувати и поналомлювати руку. -тать глаз - наламати, (навчити) око. Намётанный -
    1) накиданий, наметаний, наверганий, понакид(ув)аний, понавергуваний; наораний;
    2) наметаний, приведений; навикиданий, натертий;
    3) нафастриґований, понафастриґовуваний, наживлений, понаживляний (ниткою); обкиданий, пообкид(ув)аний;
    4) набитий, наламаний и наломлений. -ная рука - набита (наламана, призвичаєна) рука. -ный глаз - звичне (наламане, навчене) око. -ться -
    1) (стр. з.) накидатися, бути накиданим, понакид(ув)аним и т. п.;
    2) (навыкать) привчатися, привчитися, призвичаюватися, призвичаїтися (до чого), наламуватися, наламатися, набивати, набити руку, (о мног.) попривчатися, попризвичаюватися, понабивати руку. [Давніш я цього не вмів, тепер наламавсь (Звин.)];
    3) (вдоволь, сов.) - а) накидатися, наметатися, навергатися и т. п.; срв. Метать; б) накидатися, наметушитися и т. п.; срв. Метаться 2 и 3.
    II. Намётывать, наметнуть что - накидати, накинути, (о мног.) понакидати що на кого, на що. [Накинув петлю коневі на шию і зловив його (Київщ.)]. -ться - накидатися, бути накинутим, понакиданим.
    * * *
    I несов.; сов. - намет`ать
    1) (меча, набрасывать) накида́ти, наки́дати, мета́ти (мета́ю, мета́єш и мечу́, ме́чеш), намета́ти
    2) ( производить потомство) мета́ти, намета́ти; ( рождать) приво́дити, -дить, привести́, -веде́; ( икру) викида́ти, ви́кинути и навикида́ти
    3) ( делать опытным) нала́мувати, -мую, -муєш, налама́ти, призвича́ювати, -ча́юю, -ча́юєш, призвича́їти и призви́чити; ( набивать) набива́ти, наби́ти, -б'ю́, -б'є́ш

    \намётывать тать глаз — призвича́їти око

    \намётывать тать ру́ку — наби́ти (налама́ти) ру́ку

    II портн.; несов.; сов. - намет`ать
    наме́тувати, намета́ти; ( петли) обкида́ти, обки́дати и мног. пообки́дати

    Русско-украинский словарь > намётывать

  • 10 насыпать

    наспать что
    I. насипати и насинати, наспати, висипати и висинати, виспати що, досипатися и досинатися, доспатися до чого, (о мног.) понасип[н]ати и т. п. Наспанный - наспаний, виспаний. -ться - насиплятися и насип[н]атися, висиплятися и висип[н]атися, попоспати (досхочу), (о мног.) понасиплятися, понасип[н]атися и т. п.
    II. Насыпать, насыпать -
    1) что, чего на что, куда - насипати, насипати, (о мног.) понасипати и понасипувати що, чого на що, куди; специальнее: (насаривать соломой и т. п.) натрушувати, натрусити, (пылью, мукой и т. п. ещё) напорошувати, напорошити чим, (о мног.) понатрушувати, понапорошувати. [Насипав жита в засік (Київщ.). Пам'ятатиме до судної дошки, поки аж пороху на очі насиплють (Номис). Діти понасипали піску в сінях (Брацл.)]. -ть полный мешок чего - насипати, насипати повний мішок чого, насипати, насипати мішок чим. [Понасипай мішки просом (Грінч.)]. -ть чего в уровень с краями - насипати, насипати чого вщерть (вкрай), (выше краёв) насипати, насипати з наспою чого, вивершувати, вивершити, звершити що. [Насипав мірку жита та ще й звершив (Сл. Гр.)]. -ть зерна (домашней птице) - насипати, насипати зерна, посипати, посипати кому. [Вимети хату! внеси дрова! посип індикам! (Шевч.)];
    2) (вал, курган и т. п.) насипати, насипати, висипати, висипати, (редко, зал.) усипати, усипати, (о мног.) понасипати и понасипувати и т. п. що. [Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). Та висип-же, мила, високу могилу (Метл.). Давай вали висипати та канави рити (Рудан.). І могилу вже усипав (Федьк.)]. Насыпанный -
    1) насипаний, понасип(ув)аний; натрушений, напорошений, понатрушуваний, понапорошуваний;
    2) насипаний, висипаний, усипаний, понасип(ув)аний и т. п. -ться -
    1) (стр. з.) насипатися, бути насипуваним, насипаним, понасип(ув)аним и т. п. [Висипано високу могилу (М. Вовч.). І коли ті вали повисипувані? (Драг.)];
    2) (возвр. з.) насипатися, насипатися, понасипатися; натрушуватися, натруситися, понатрушуватися, напорошуватися, напорошитися, понапорошуватися. [Скрізь понасипалося борошна (Харківщ.)];
    3) (вдоволь, сов.) - а) (сыпля) насипатися, попосипати (досхочу), (о мног.) понасипатися; б) (сыплясь) насипатися, попосипатися (досхочу), (о мног.) понасипатися и т. п. Срв. Сыпать.
    * * *
    I несов.; сов. - насып`ать
    1) насипа́ти, наси́пати, -плю, -плеш и мног. понасипа́ти; ( всыпать) уси́пати, усипа́ти; ( посыпать) поси́пати, посипа́ти
    2) (сооружать, возводить) насипа́ти, наси́пати и мног. понасипа́ти, висипа́ти, ви́сипати и мног. повисипати
    3) (сов.: побить) уси́пати
    II насып`ать
    разг.; несов.; сов. - насп`ать
    насипа́ти, наспа́ти, -сплю́, -спи́ш

    Русско-украинский словарь > насыпать

  • 11 натискивать

    натискать чего во что
    I. напихати, напхати, набигати, набгати, натоптувати, натоптати, напаковувати, напакувати, набивати, набити, (о мног.) понапихати и понапихувати, понабигати и т. п. чого в що; срв. Набивать 2. [Напхав чорної білизни в скриню (Київщ.)]. -кать полный сундук добра - (повно) натоптати (напакувати, набити) скриню добром. Натисканный - напханий, набганий, натоптаний, напакований, набитий, понапих(ув)аний, понабиганий и т. п. -ться -
    1) (стр. з.) напихатися, бути напих(ув)аним, напханим, понапих(ув)аним и т. п.;
    2) натискатися и натискуватися, натиснутися, (о мног.) понатискатися и понатискуватися; срв. Наталпливаться. [Натиснулося людей повна хата (Київщ.)];
    3) (наедаться до отвалу) напаковуватися, напакуватися, напиратися, напертися, (о мног.) понапаковуватися, понапиратися чого;
    4) -каться (вдоволь) - см. отдельно (Натискаться 2).
    II. Натискивать, натиснуть что - натискати и натискувати, натиснути, потискувати, потиснути, надушувати, надушити, надавлювати, надавити, (о мног.) понатискати и понатискувати, понадушувати, понадавлювати що; срв. Нажимать 1 и Надавливать 1. Натиснутый - натиснений и натиснутий, потиснений и потиснутий, надушений, надавлений, понатиск(ув)аний и т. п. -ться - натискатися и натискуватися, натиснутися, понатискатися и понатискуватися; бути натиск(ув)аним, натисненим и натиснутим, понатиск(ув)аним и т. п. II.. Натискивать, -ся, натискать, -ся и натиснуть, -ся - см. Натиснять, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - нат`искать
    1) ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́ти
    2) тип. відоива́ти, відби́ти (відіб'ю́, віді́б'єш и відіб'є́ш)

    Русско-украинский словарь > натискивать

  • 12 натыкать

    I. -ся (наговорить, -ся «ты»)
    II. натикати, -ся, (шутл.) нагулятися в тички.
    III. натыкать
    1) (во множестве чего во что, куда) натикати и натикувати, натикати, настромлювати, настромляти, (гроздей, иголок и т. п.) наштрикувати, наштрикати, (о мног.) понатикати и понатикувати, понастромлювати, понаштрикувати чого в що, куди; (напихать) напихати, напхати, набигати, набгати, (о мног.) понапихати, понабигати чого в що, куди. [Натикує коло шляху тичок (Київщ.). Задумала вража баба молодою бути, натикала за намітку зеленої рути (Пісня). Настромляв паліччя в тин (Полтавщ.). Понастромлювали кілків, а плота не заплели (Брацл.). Наштрикає скрізь у стіну голок, а тоді й сам не знайде, де вони (Сл. Гр.). Треба більше моху понапихати в щілини, щоб було тепліше (Гайсинщ.)];
    2) (наделывать дыр) наштрикувати, наштрикати, (накалывать) наколювати, наколоти, нашпигувати, нашпигати, (о мног.) понаштрикувати, понаколювати, поколоти, понашпигувати що. [Добре нашпигай гав'ядину, щоб краще вмліла (Брацл.)]. -тычь лунок в грядку - нароби (накопай) ямок (дучок, кубахів) у грядці;
    3) -тыкать бока кому - нашпигати (наштурхати, наштовхати) кого, надавати штовханів (штурханів) кому, полатати боки кому. -тыкать зубы кому - дати зуботички, надавати в зуби кому, (фамил.) пополічити зуби кому или чиї. Натыканный -
    1) натиканий, настромляний, наштриканий понатик(ув)аний, понастромлюваний, понаштрикуваний; напханий, набганий, понапих(ув)аний, понабиганий;
    2) наштриканий, наколотий и наколений, нашпиганий, понаштрикуваний и т. п.; нароблений, накопирсаний. -ться -
    1) натикатися и натикуватися, натикатися, понатикатися и понатикуватися; бути натикуваним, натиканим, понатик(ув)аним и т. п. [Понастромлювалось у волосся сіна (Канівщ.)];
    2) (вдоволь, сов.) натикатися, настромлятися, (чем-л. острым) наштурхатися, наштрикатися, нашпигатися, попотикати (досхочу) и т. п.; срв. Тыкать.
    IV. Натыкать, наткнуть -
    1) что, кого на что - натикати, наткнути, (чаще) настромлювати, настромити, наштрикувати, наштрикнути, з[на]низувати, з[на]низати, (нашпиливать) нашпилювати, нашпилити, (о мног.) понатикати, понастромлювати, понаштрикувати, поз[пона]низувати, понашпилювати що, кого на що. [Діток малих на списи натикали (Київщ.). Рибалка удочку закинув, наткнувши на гачок чималий червячок (Боров.). Неначе мене хто настромив на вила (Н.-Лев.). Настромив на удочку рибу (Куліш). Понастромлюйте на щогли голови рандарські (Куліш). Наштрикнув картоплину на ціпок, а тоді як кине нею! (Сл. Гр.). Возьміте Байду, повісите і на острий гак знижіте (Ант.-Драг.). Метеликів нашпилюють на пришпильки (Київ)];
    2) кого на кого, на что - наштовхувати, наштовхнути, (реже) натикати, наткнути, (наводить) наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаштовхувати и т. п. кого на кого, на що. [Цього кота хоч мордою наштовхни на мишу, все одно не спіймає (Брацл.)]. Наткнутый -
    1) наткнутий, настромлений, наштрикнутий, з[на]низаний, нашпилений, понатиканий, понастромлюваний, понаштрикуваний, поз[пона]низуваний, понапшилюваний;
    2) наштовхнутий, наткнутий, наведений, напроваджений, понатиканий и т. п. -ться -
    1) натикатися, наткнутися, понатикатися; бути натиканим, наткнутим, понатиканим и т. п. Насекомые -ются на шпильки - комах нашпилюють на припшильки;
    2) (наталкиваться) натикатися, наткнутися на кого, на що, натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, нахоплюватися и нахоплятися, нахопитися, наганятися, нагнатися на кого, на що, (на что-л. острое и перен.) наражатися, наразитися на кого, на що, (только в прям. знач.) настромлюватися, настромитися, наштрикуватися, наштрикнутися на що, (напарываться) напорюватися, напоротися, нарізуватися, нарізатися на кого, на що, (накалываться) наколюватися, наколотися, (порезаться) натинатися, натятися чим (напр. ногою) на що, (о мног.) понатикатися и т. п.; (встречать, нападать) нападати, напасти на кого, на що, надибати и надибувати, надибати на кого, на що и кого, що, здибати, здибати, (диал.) нагибувати, нагибати кого, що, впадати, впасти на кого, (набегать) набігати, набігти на кого, на що и кого, що, (о мног.) понападати, понадибати, понабігати; срв. Наталкиваться 2 (под
    II. Наталкивать). [Плентавсь важкими ногами по хаті, натикався на стіни (Коцюб.). Наткнувсь на таке погане, що… (Шевч.). Комуністичне перетворення суспільства натрапляє на скажену боротьбу (Азб. Комн.). Ми сміялись із радощів, що натрапили таких гарних людей (Г. Барв.). Нахопився в лісі на вовків (Сл. Гр.). Якийсь час мовчав, нахопившись в оповіданні на несподівану перетику (Корол.). (Слухалися його,) щоб не наразитися на прикрість (Остр. Скарбів). Настромився на ніж (Київщ.). Наштрикнувся на її (довгий) ніс (Н.-Лев.). Напоровся на вила (Сл. Гр.). З розбігу напоровся в дверях на кондуктора (Крим.). Инший (черкес) наріжеться на пластуна, то й амінь йому (Основа 1862). Натявся на косу (Сл. Гр.). По всіх книжках її очі надибували на слово «кохання» (В. Підмог.). Перегортаючи своє старе шпаргалля, я знов надибав на той рукопис (Крим.). Поки-що він не знаходив нічого цікавого, аж ось надибав таке… (Крим.). Лисиця набігла виноград (Біл.-Лос.)].
    * * *
    I несов.; сов. - наткн`уть
    1) натика́ти, наткну́ти и мног. понатика́ти, настро́млювати, -люю, -люєш, настроми́ти, -ромлю, -ромиш и мног. понастро́млювати и понастромля́ти; наштри́кувати, наштри́кнути
    2) ( наталкивать) нашто́вхувати, -штовхую, -штовхуєш, наштовхну́ти; (наводить на кого-что-л.) наводи́ти, -воджу, -водиш, навести, -веду, -веде́ш
    II несов.; сов. - нат`ыкать
    1) ( втыкать) натика́ти, нати́кати и мног. понатика́ти
    2) ( делать надколы) нако́лювати, -люю, -люєш, наколо́ти, -колю, -колеш и мног. понако́лювати

    Русско-украинский словарь > натыкать

  • 13 натягивать

    натянуть
    1) (напрягать) натягати и натягувати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, напружувати, напружити, (натуживать) натужувати, натужити, (о мног.) понатягати и понатягувати, понапинати и т. п. що. [Не натягай так віжок! (Сл. Гр.). Як не натягнете свого лука, то становіться на баталію (ЗОЮР I). Увесь свій вік я лука напинав (Грінч.). Як напне стрілець тятивочку (Рудч.)]. -ть струну - натягати (напинати), натяг(ну)ти (напнути), (подкручивать) накручувати, накрутити струну;
    2) что над кем, чем, поверх чего, между чем - натягати и натягувати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, (о мног.) понатягати и понатягувати, понапинати що над ким, над чим, поверх чого, (по)між чим. [А павук собі швиденько від верха до споду входу нитку натягав (Франко). Скинув з себе синій жупан та над ними і нап'яв (Чуб. V)];
    3) (надевать с усилием) натягати и натягувати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, (о тесной одежде, обуви ещё) нацуплювати, нацупити, (о мног.) понатягати и понатягувати и т. п. що на кого, на що. [Шину натягти на колесо (Сл. Гр.). Земля напнула буденну одежу (Коцюб.). Соня соромливо напинала щось на голі плечі (Васильч.). Нацупив на себе сорочку (Кониськ.). Постоли як-же позсихались!.. насилу нацупив (Основа 1862)];
    4) (изв. время, сов.) натяг(ну)ти, попотяг(ну)ти (досхочу) кого, що и т. п.; срв. Тянуть;
    5) (перен.) -вать дело - навертати справу, повертати справу на чию користь, по-сторонничому (не по правді, небезсторонно) судити, сприятельствувати (приязнити, догоджати) кому в справі. -вать на чью сторону - тяг(ну)ти за ким, (реже) за кого. [Не тягнеш ти за беззаконних, що прикриваються законом (Куліш)]. - нуть кому нос - а) (осадить) утерти носа кому, наставити (довгого) носа кому; б) (отказать) дати відкоша кому, вдарити по носі кого. Как-нибудь да -нем (изворотимся) - якось викрутимося. Натянутый -
    1) натягнутий и натягнений, напнутий и нап'ятий, напружений, натужений, понатяг(ув)аний, понапинаний и т. п.; накручений. [Мов стріли з нап'ятого лука - летіть! (Франко). Нерви йому аж тріпотять, наче накручені струни (Крим.)]. -тые нервы - напружені нерви;
    2) натягнутий и натягнений и т. п.;
    3) натягнутий и натягнений, напнутий и нап'ятий, нацуплений, понатяг(ув)аний и т. п.;
    4) прлг. - см. отдельно. -ться -
    1) натягатися и натягуватися, натяг(ну)тися, понатягатися и понатягуватися; бути натяг(ув)аним, натягнутим и натягненим, понатяг(ув)аним и т. п. [Струни ослабли, пошарпані грубими пучками, а тепер натягуються знову (Коцюб.). Струна напинається (Сл. Гр.)];
    2) насмоктуватися, насмоктатися, набиратися, набратися; см. Напиваться 2;
    3) (вдоволь, сов.) - а) (тянучи) натяг(ну)тися, попотяг(ну)ти (досхочу), (о мног.) понатягатися и понатягуватися; б) (тянучись) натяг(ну)тися, попотяг(ну)тися (досхочу), (о мног.) понатягатися и понатягуватися и т. п.; срв. Тянуть, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - натян`уть
    натяга́ти и натя́гувати, -гую, -гуєш, натягти́, -тягну, -тягнеш и натягну́ти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати; (одежду, струну, верёвку) напина́ти, напну́ти и мног. понапина́ти

    Русско-украинский словарь > натягивать

  • 14 Натиснять

    натиснить
    1) что на чём - ви[від]тискати и ви[від]тискувати, витиснути, відтиснути, відбивати, відбити, вибивати, вибити, (о мног.) пови[повід]тискати и пови[повід]тискувати, повідбивати, повибивати що на чому; (печатая) надруковувати, надрукувати, видруковувати, друкувати, видрукувати, (о мног.) пона[пови]друковувати що на чому;
    2) чего - ви[від]тискати и ви[від]тискувати (багато), нави[навід]тискати и нави[навід]тискувати, відбивати (багато), навідбивати чого; (печатая) надруковувати, надрукувати, (о мног.) понадруковувати чого. Натиснённый -
    1) витиснений и витиснутий, відтиснений и відтиснутий, відбитий, вибитий, повитиск(ув)аний, повід[пови]биваний; надрукований, видрукуваний, пона[пови]друковуваний;
    2) нави[навід]тиск(ув)аний, навідбиваний; надрукований. -ться - витискатися и витискуватися, витиснутися, повитискатися и повитискуватися; бути витиск(ув)аним, витисненим и витиснутим, повитиск(ув)аним и т. п.

    Русско-украинский словарь > Натиснять

  • 15 випинаний

    I вип`инаний
    вспу́чиваемый
    II випин`аний
    техн. выпу́чиваемый

    Українсько-російський політехнічний словник > випинаний

  • 16 добуваний

    I добув`аний
    матем. извлека́емый
    II доб`уваний
    добыва́емый

    Українсько-російський політехнічний словник > добуваний

  • 17 копаний

    I к`опаний
    техн. ры́тый
    II коп`аний
    копа́емый

    Українсько-російський політехнічний словник > копаний

  • 18 накладаний

    I наклад`аний
    матем. налага́емый, наложи́мый
    II накл`аданий
    накла́дываемый

    Українсько-російський політехнічний словник > накладаний

  • 19 обертаний

    I оберт`аний
    техн. обора́чиваемый, обраща́емый
    II об`ертаний
    матем.; техн.; физ. враща́емый

    Українсько-російський політехнічний словник > обертаний

  • 20 обрізаний

    I обріз`аний
    техн. обреза́емый
    II обр`ізаний
    техн. обре́занный, обрезно́й ( обрезанный - ещё)

    Українсько-російський політехнічний словник > обрізаний

Страницы

См. также в других словарях:

  • Аний — Аний, иллюстрация к «Метаморфозам» Овидия Аний. (Анион, др. греч …   Википедия

  • Аний — (Anius, Ανιος). Сын Аполлона и Креузы и жрец Аполлона на Делосе. У него было три дочери, называвшиеся Ойнотропами, которым Дионис даровал способность обращать все, что им вздумается, в вино, зерновой хлеб и оливковое масло. Когда Агамемнон хотел… …   Энциклопедия мифологии

  • АНИЙ —    • Anius,          Άνιος, сын Аполлона и Креусы или Ройо, которую разгневанный отец в ящике бросил в море; ящик пригнало к Делосу, и здесь она родила А. Аполлон, научив его искусству прорицания, сделал его своим жрецом и царем острова. А.… …   Реальный словарь классических древностей

  • Аний — (греч. Anios)    в греческой мифологии сын Аполлона и Креусы, царь и жрец о ва Делос. Его дочери славились тем, что могли превратить воду и вино в хлеб или оливки. Одна из дочерей А. Лавиния была известна как прорицательница. На ней, по одной из… …   Античный мир. Словарь-справочник.

  • кляґаний — на, не, Пр. Дієпр. пас. мин. ч. до кляґати. Кляґаний сыр роблят за допомогом кляґу …   Словник лемківскої говірки

  • ґляґаний — а, е, діал. Заквашений сичугом …   Український тлумачний словник

  • кляґаний сир — сир, виготовлений при допомозі клягу …   Лемківський Словничок

  • Ананий — Ан’аний (милостивый) (3Цар.16:1 ,7; 2Пар.16:7 ; 2Пар.19:2 ; 2Пар.20:34 ) прозорливец во дни царя иудейского Асы и отец Иуя (Ииуя), прозорливца во дни царей иудейских Асы и Иосафата …   Библия. Ветхий и Новый заветы. Синодальный перевод. Библейская энциклопедия арх. Никифора.

  • Ваний — В’аний (строитель) а) (1Пар.6:46 ) аналог. Авдий,б; б) (1Пар.9:4 ) аналог. Амария,ж; в) (Езд.2:10 ) см. Биннуй,г (см. тж пункт «д» ниже); г) (Езд.10:29 ) один из глав семейств израильтян, имевших жен иноплеменок; д) (Езд.10:34 ) другой глава… …   Библия. Ветхий и Новый заветы. Синодальный перевод. Библейская энциклопедия арх. Никифора.

  • Лисаний — Лис’аний (Лук.3:1 ) правитель Авилинеи (см. четвертовластник) …   Библия. Ветхий и Новый заветы. Синодальный перевод. Библейская энциклопедия арх. Никифора.

  • Нахманий — Нахм’аний (сострадательный) (Неем.7:7 ) аналог. Билшан (в Езд.2:2 не упомянут) …   Библия. Ветхий и Новый заветы. Синодальный перевод. Библейская энциклопедия арх. Никифора.

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»