Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

intellectus

  • 81 INTELLECT

    [N]
    MENS (MENTIS) (F)
    INTELLECTUS (-US) (M)
    INTELLEGENTIA (-AE) (F)
    INTELLIGENTIA (-AE) (F)
    ANIMUS (-I) (M)
    SAGACITAS (-ATIS) (F)
    SAL (SALIS) (MN)

    English-Latin dictionary > INTELLECT

  • 82 KNOWLEDGE

    [N]
    SCIENTIA (-AE) (F)
    CONSCIENTIA (-AE) (F)
    PRUDENTIA (-AE) (F)
    ADAGNITIO (-ONIS) (F)
    GNARITAS (-ATIS) (F)
    RATIO (-ONIS) (F)
    HISTORIA (-AE) (F)
    PERITIA (-AE) (F)
    ERUDITIO (-ONIS) (F)
    DISCIPLINA (-AE) (F)
    DISCIPULINA (-AE) (F)
    DOCTRINA (-AE) (F)
    COGNITIO (-ONIS) (F)
    AGNITIO (-ONIS) (F)
    INTELLEGENTIA (-AE) (F)
    INTELLIGENTIA (-AE) (F)
    INTELLECTUS (-US) (M)
    PERSPICIENTIA (-AE) (F)
    ADGNITIO (-ONIS) (F)
    - GET KNOWLEDGE OF
    - HAVE A GOOD KNOWLEDGE OF
    - WITH KNOWLEDGE

    English-Latin dictionary > KNOWLEDGE

  • 83 MEANING

    [N]
    SIGNIFICATIO (-ONIS) (F)
    ANIMUS (-I) (M)
    IGNOBILITAS (-ATIS) (F)
    INTELLECTUS (-US) (M)
    POTESTAS (-ATIS) (F)
    SENTENTIA (-AE) (F)
    VOLUNTAS (-ATIS) (F)
    INTERPRETATIO (-ONIS) (F)
    VIS (VIM) (F)

    English-Latin dictionary > MEANING

  • 84 PERCEIVING

    [A]
    SENSITIVUS (-A -UM)
    [N]
    INTELLECTUS (-US) (M)

    English-Latin dictionary > PERCEIVING

  • 85 UNDERSTANDING

    [A]
    INTELLEGENS (-ENTIS)
    INTELLIGENS (-ENTIS)
    SAPIENS (-ENTIS)
    SCIENS (-ENTIS)
    PRUDENS (-ENTIS)
    RATIONABILIS (-E)
    RATIONALIS (-E)
    PERITUS (-A -UM)
    HUMANUS (-A -UM)
    [N]
    COMPREHENSIO (-ONIS) (F)
    CONPREHENSIO (-ONIS) (F)
    INTELLEGENTIA (-AE) (F)
    INTELLIGENTIA (-AE) (F)
    MENS (MENTIS) (F)
    CEREBRUM (-I) (N)
    ANIMUS (-I) (M)
    PECTUS (-ORIS) (N)
    SENSUS (-US) (M)
    INTELLECTUS (-US) (M)
    ADPREHENSIO (-ONIS) (F)
    APPREHENSIO (-ONIS) (F)
    COMPRENSIO (-ONIS) (F)
    CONPRENSIO (-ONIS) (F)
    - COME TO AN UNDERSTANDING
    - ON THIS UNDERSTANDING

    English-Latin dictionary > UNDERSTANDING

  • 86 intelekts

    n. интеллект  (Грам. инф.: Окончания: \intelektsа)
    LKLv59
    ▪ Termini
    lv ped.
    lv Intelektuālo spēju struktūra, kas nodrošina prāta darbības spēju racionāli izzināt priekšmetu un parādību īpašības, to savstarpējās attiecības, kā arī, izmantojot izziņas rezultātus, darboties jaunā situācijā, risināt jaunus uzdevumus
    ru интеллект
    Zva00
    ▪ EuroTermBank termini
    Ek, Fin
    ru интеллект
    Izgl, Ped, PedStr
    ru интеллект
    ETB
    ▪ Skaidrojumi
    lv Izcelsme - latīņu intellectus ‘saprašana, saprāts’
    mākslīgais intelekts
    lv Vispārīgās prāta spējas
    lv Prāts un sapratne
    Jum99
    ▪ Sinonīmi
    I. lietv.
    1. gara spējas; prāts
    2. prāta spējas
    II. gara spējas; prāts; saprāts
    T09

    Latviešu-krievu vārdnīcu > intelekts

  • 87 níhil est in intellectu, quod non prius fuérit in sensu

       Nada hay en el intelecto que no estuviera antes en los sentidos.
       [Tomás de Aquino (1225-1274): Quaestiones disputatae de veritate q. 2, art. 3, arg. 19]
       Nihil est in intellectu, quod non sit prius in sensu es la tesis del sensualismo y el empirismo filosóficos, p. e., de John Locke (1632-1704).
       El filósofo alemán Gottfried Wilhelm Leibniz (1646-1716) añadió:
       Nihil est in intellectu, quod non prius fuerit in sensu nisi intellectus ipse.
       Nada hay en el intelecto que no estuviera antes en los sentidos, excepto el intelecto mismo.
       [Leibniz: Nouveaux Essais sur l'entendement humain II, ch. 1, § 2]

    Locuciones latinas > níhil est in intellectu, quod non prius fuérit in sensu

  • 88 tánquam tábula rasa

       está como una tabla lisa; no tiene ni idea
       ◘ Una persona que tiene una falta total de conocimientos suele ser comparada a una tabla rasa en la que no hay nada escrito, según la expresión latina támquam tábula rasa, in qua nihil est scríptum. La tábula rasa hace referencia a la tabla cubierta de una capa de cera que usaban los romanos para escribir y que se podía borrar raspando la superficie de cera para volver a escribir de nuevo sobre ella, igual que en una pizarra.
       ◘ Hacer tábula rasa de algo significa borrar lo escrito, deshacer lo hecho y volver a empezar.
       ◘ Según Aristóteles (384-322 a.C.), el entendimiento humano no dispone de ideas innatas como quería Platón. Cada individuo nace con la mente vacía, sin cualidades innatas, de modo que todos sus conocimientos y habilidades son exclusivamente fruto del aprendizaje a través de sus experiencias y sus percepciones sensoriales. Todos sus conocimientos le vienen al entendimiento de los sentidos: nihil est in intellectu quod prius non fuerit in sensu (nada hay en el entendimiento que antes no haya estado en los sentidos). El entendimiento es pasivo. El filósofo y teólogo medieval Santo Tomás de Aquino (1225-1274) toma la teoría de Aristóteles y dice que el entendimiento es tánquam tábula rasa, in qua nihil scriptum est.
       ◘ "Otros ingenios suben un grado más porque son blandos y fáciles de imprimir en ellos todas las reglas y consideraciones del arte, claras, oscuras, fáciles y dificultosas; pero la doctrina, el argumento, la respuesta, la duda y distinción, todo se lo han de dar hecho y levantado. Estos han menester oír la ciencia de buenos maestros que sepan mucho, y tener copia de libros, y estudiar en ellos sin parar; porque tanto sabrán menos, cuanto dejaren de leer y trabajar. De éstos se pude verificar aquella sentencia de Aristóteles tan celebrada: intellectus noster est tamquam tabula rasa in qua nihil est depictum, porque todo cuanto han de saber y aprender lo han de oír a otro primero, y sobre ello no tienen ninguna invención." [Juan Huarte de San Juan: Examen de ingenios para las ciencias.]
       ◘ Esta idea de entendimiento como tábula rasa, la popularizó más tarde en la filosofía moderna el filósofo inglés John Locke (1632-1704), y enlaza con el debate intelectual del mito del buen salvaje o el de el fantasma en la máquina.

    Locuciones latinas > tánquam tábula rasa

  • 89 інтелект

    ІНТЕЛЕКТ ( від лат. intellectus - пізнання, розуміння, розсудок) - термін для означення вищої пізнавальної здатності мислення, яка принципово відрізняється творчим, активним характером від пасивно чуттєвих форм пізнання. Призначення І. - створювати порядок із хаосу через приведення у відповідність до індивідуальних потреб об'єктивних параметрів реальності. Термін "І." являє собою лат. переклад давньогрецьк. поняття нус (розум) і за своїм смислом близький до нього. Цьому поняттю належить вагома роль в історії філософії, особливо європейської. Саме виникнення європейської культурної традиції пов'язане із розрізненням хаосу та Космосу, Космосу та логосу, аполлонівського та діонісійського начал. Розвиток філософії на теренах Європи завжди характеризувався виразною раціоналістичною орієнтацією (при усій різновекторності та багаторівневості розуміння природи інтелекту, що відповідає, зрештою, принциповій неоднозначності та суперечливості людського єства). У схоластів термін "І." вживається для позначення вищої пізнавальної здатності понадчуттєвого осягнення духовних сутностей на противагу розуму як більш низькій пізнавальній здатності. У Канта І. (як розсудок) є "здатністю утворювати поняття", а розум - здатністю утворювати метафізичні ідеї, які виконують щодо пізнання лише регулятивну функцію. Проте метафізична доба європейської гуманістики завершилася кризою; ідеали розуму, істини, добра і краси, як самоочевидні, не змогли забезпечити справжнє самоздійснення людини. Ця криза призвела до необхідності осмислення нової онтології безпритульності, невпевненості, самотності, відчуження. Видатні мислителі XIX - XX ст. запропонували різні філософські варіанти потрактування буття людини у світі та буттєвого статусу І. їх об'єднавчим моментом є усвідомлення незвідності людського буття до будь-якої форми сущого, а духовного пошуку - до самосвідомості (див. Ніцше, К'єркегор, Фройд, Гайдеггер).
    Є.Андрос

    Філософський енциклопедичний словник > інтелект

Страницы

См. также в других словарях:

  • Intellectus fidei — intellectus fidei, ein Begriff der Scholastik, wird verstanden und übersetzt als Glaubenseinsicht. Dies kann, entsprechend unterschiedlicher Konzeptionen des Vernunftbegriffs, verschieden aufgefasst werden: als Erkenntnis der Glaubensinhalte mit… …   Deutsch Wikipedia

  • Intellectus agens —         (лат.) разум деятельный.         см. Νούς ποιητικός. Философский энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия. Гл. редакция: Л. Ф. Ильичёв, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалёв, В. Г. Панов. 1983 …   Философская энциклопедия

  • Intellectus archetypus —         (лат.) интеллект, понятия которого являются не отображениями, а первообразами предметов (archetypa). Непосредственно созерцающий, божеств. рассудок (Кант). Философский энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия. Гл. редакция: Л …   Философская энциклопедия

  • Intellectus ectypus —         (лат.) интеллект, понятия которого являются лишь отображениями (ectypa) предметов. В философии Канта человеч. рассудок. Философский энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия. Гл. редакция: Л. Ф. Ильичёв, П. Н. Федосеев, С. М.… …   Философская энциклопедия

  • Intellectus agens — Der intellectus agens ist ein seit der Aristoteles Rezeption des Mittelalters zentraler Begriff in der Erkenntnistheorie der Scholastik. Es wird damit die „tätige Vernunft“ bezeichnet, die man der bloß „möglichen Vernunft“ (intellectus… …   Deutsch Wikipedia

  • Intellectus agens — In|tel|lec|tus agens [... lɛk... ] der; <aus lat. intellectus agens »handelnde, tätige Vernunft«; vgl. ↑Intellekt u. vgl. ↑Agens> die auf alles Seiende gerichtete Vernunft (Scholastik) …   Das große Fremdwörterbuch

  • Intellectus archetypus — In|tel|lec|tus ar|che|ty|pus der; <aus (n)lat. intellectus archetypus, eigtl. »urbildlicher Verstand«; vgl. ↑Archetyp> das Urbild prägendes, göttliches, schauend schaffendes Denken im Unterschied zum menschlichen, diskursiven Denken… …   Das große Fremdwörterbuch

  • sacrificium intellectus — bedeutet wörtlich übersetzt Opfer des Verstandes. Allgemein versteht man darunter, dass man sein eigenes Denken unter einem Machtanspruch zurückstellt. Dies ist nicht auf religiöse Dogmen beschränkt. Otto von Bismarck benutzte sacrificium… …   Deutsch Wikipedia

  • Sacrificium intellectus — bedeutet wörtlich übersetzt Opfer des Verstandes. Allgemein versteht man darunter, dass man sein eigenes Denken unter einem Machtanspruch zurückstellt. Dies ist nicht auf religiöse Dogmen beschränkt. Otto von Bismarck benutzte sacrificium… …   Deutsch Wikipedia

  • SACRIFICIUM INTELLECTUS —         (лат.) жерт вованне интеллектом. Отказ от мышления. Философский энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия. Гл. редакция: Л. Ф. Ильичёв, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалёв, В. Г. Панов. 1983. SACRIFICIUM INTELLECTUS …   Философская энциклопедия

  • Tractatus de Intellectus Emendatione —   …   Wikipedia

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»