-
1 high-ranking
adj військ.високопоставлений; старшийhigh-ranking officer — старший офіцер; генерал
* * *aвисокопоставлений; старшийhigh-ranking officer — старший офіцер; генерал
-
2 high-ranking
- high-ranking military official високопоставлений офіційний представник військового відомства, високопоставлений військовий представник- high-ranking official високопоставлений офіційний представник -
3 high-ranking
-
4 high-ranking
високопосадовий, високопоставлений, високого рангу, який обіймає високу посаду -
5 high-ranking official
-
6 high-ranking patron
-
7 high-ranking police officer
English-Ukrainian law dictionary > high-ranking police officer
-
8 high
високий; сильний, інтенсивний; благородний- high commissioner
- high contracting parties
- High Court Bench
- High Court of Justice
- High Court of Parliament
- high degree of organization
- high ground
- high-level member of the Mafia
- high-level member of the mafia
- high-level position
- high mobility
- high office
- high on drugs
- high penalty
- high-powered lawyer
- high-priority
- high-priority call
- high-profile
- high-profile case
- high-profile trial
- high-ranker
- high-ranker on the force
- high-ranking
- high-ranking official
- high-ranking patron
- high-ranking police officer
- high rate
- highrisk
- high-risk inmate
- high-risk offender
- high-risk person
- high seas
- high-seas piracy
- high security
- high-security cell
- high sheriff
- high social status
- high tax rate
- high toxicity
- high treason
- high turnout of voters -
9 ranking
adj високопоставлений; що займає високе положення- ranking representatives відповідальні представники відповідальні представники- high ranking officials високопоставлені офіційні особи- second ranking member другий за старшинством член (комітету тощо) -
10 -ing
I [-iç] suff1) процес, дія, стан2) конкретний предмет, матеріал4) утворює складнопохідні iм., у яких друга основа позначає дію, а перша основа- об'єкт, пов'язаний з цією дієюII [iç] suffутворює дієслівну форму- герундій, що на укр. мову перекладається іменником; інфінітивом; дієприслівником; дієсловом в особовій форміIII [-iç] suff1) утворює від дiєcл. основ дієприкм., які залежать від іменника, від дієслова, а також зустрічаються. в різних самостійних зворотах2) зустрічається в пpикм. (колишніх дієприкм.)3) утворює складнопохідні пpикм., у яких другий компонент позначає дію, а перший компонент- об'єкт або поняття, пов'язані з цією дією -
11 -ing
I [-iç] suff1) процес, дія, стан2) конкретний предмет, матеріал4) утворює складнопохідні iм., у яких друга основа позначає дію, а перша основа- об'єкт, пов'язаний з цією дієюII [iç] suffутворює дієслівну форму- герундій, що на укр. мову перекладається іменником; інфінітивом; дієприслівником; дієсловом в особовій форміIII [-iç] suff1) утворює від дiєcл. основ дієприкм., які залежать від іменника, від дієслова, а також зустрічаються. в різних самостійних зворотах2) зустрічається в пpикм. (колишніх дієприкм.)3) утворює складнопохідні пpикм., у яких другий компонент позначає дію, а перший компонент- об'єкт або поняття, пов'язані з цією дією -
12 foreign
adj іноземний, зовнішній- foreign affairs міжнародні справи/ відносини- foreign aid допомога іноземним державам, іноземна допомога- foreign assistance допомога іноземним державам, іноземна допомога- foreign countries іноземні країни- foreign guests іноземні гості- F. Minister Міністр закордонних справ- foreign Minister Plenipotentiary іноземний посланець- F. Ministry Міністерство закордонних справ- foreign news новини з-за кордону- foreign policy зовнішня політика- foreign policy course зовнішньополітичний курс- foreign relations міжнародні відносини- foreign representative іноземний представник- foreign service- foreign trade зовнішня торгівля- high-ranking foreign official іноземна посадова особа- list of foreign national holidays список національних свят- to take foreign policy вирішувати зовнішньополітичні питання, приймати рішення з зовнішньополітичних проблем- F. Office Міністерство закордонних справ (Велика Британія)- F. Secretary Міністр закордонних справ (Велика Британія) -
13 job
1. кадр. робота; праця; 2. посада; місце роботи (служби); 3. ком. замовлення; операція1. виконання певних обов'язків чи послуг або виготовлення яких-небудь товарів (goods) на якомусь підприємстві чи в організації, установі як джерело заробітку; 2. службовий обов'язок, службове місце; 3. специфічний план чи проект, який доручає кому-небудь виготовити якийсь товар або виконати завдання═════════■═════════blue-collar job робота робітника; bonus job відрядна робота; commercial job комерційне замовлення; component job окрема виробнича операція; contract job замовлення на виробництво продукції • замовлення на послуги • продукція, вироблена на замовлення; dummy job несправжня операція • фіктивна операція; extra job додаткова робота; full-time job робота на повний робочий день • робота на повній ставці • робота протягом повного робочого дня; high-paid job високооплатна робота; individual job окрема робота; key job основна робота; low-paid job низькооплатна робота; odd job випадкова робота • нерегулярна робота; off-season job несезонна робота; part-time job робота на неповний робочий день • робота на неповній ставці • робота на півставки; permanent job постійна робота; piecework job відрядна робота • акордна робота; restricted job регламентована робота; rush job термінова робота; temporary job тимчасова робота; unrestricted job нерегламентована робота; white-collar job робота службовця або інженерно-технічного працівника═════════□═════════job applicant особа, що подає заяву на роботу; job application form бланк для заяви на роботу; job card робочий наряд • облікова (калькуляційна) картка замовлень; job centre бюро працевлаштування; job change просування по службі; job classification класифікація робочих завдань • класифікація основних ставок заробітної плати; job costing; job cost system; job creation створення робочих місць; job creation program програма створення робочих місць; job creation scheme план створення робочих місць • програма створення робочих місць; job definition опис робочого завдання; job demand попит на робочі місця; job description опис робочого завдання; job design проектування роботи; job enlargement • укрупнення технологічних операцій • збільшення кількості робочих завдань • надання більшої важливості завданням, що виконуються; job enrichment підвищення різноманітності роботи; job estimate оцінка вартості роботи; job evaluation оцінка робочого завдання • оцінка складності роботи • визначення кваліфікації; job factor фактор роботи • характеристика роботи; job grading класифікація робочих завдань за складністю; job hunting гонитва за високооплачуваною роботою; job interview співбесіда з кандидатом на робоче місце; job migration міграція робочих місць • міграція виробництва; job offer пропозиція роботи; job opening відкриття вакансії; job order costing; job order costing system; job prospects перспективи на одержання роботи; job ranking method методика класифікації робочих завдань; — requirements вимоги до робочого завдання; job responsibilities посадові обов'язки; job retraining program програма перекваліфікації; job rotation ротація робіт • ротація робочих місць • ротація посад; job satisfaction задоволення роботою; job search пошук роботи; job security гарантія збереження робочого місця; job sharing розподіл робочих завдань • розподіл робочих годин; job title назва посади; to be out of a job бути без роботи; to carry out a job виконувати/виконати замовлення; to complete a job виконувати/виконати замовлення; to finish a job виконувати/виконати замовлення; to give a job давати/дати роботу; to give up a job відмовлятися/відмовитися від роботи; to have a job мати роботу; to look for a job шукати роботу; to lose a job втрачати/втратити роботу • бути звільненим з посади (роботи); to need a job потребувати роботи; to retire from a job залишати/залишити посаду (роботу) • іти/піти у відставку • іти/вийти на пенсіюjob:: position:: employment▹▹ employment
См. также в других словарях:
high-ranking — ˈhigh ˌranking adjective [only before a noun] JOBS having a high position in a government or other organization: • The firm s new management has slashed costs dismissing many highly paid, high ranking employees. * * * high ranking UK US adjective … Financial and business terms
high-ranking — adj [only before noun] having a high position in a government or other organization ≠ ↑low ranking ▪ high ranking officials … Dictionary of contemporary English
high-ranking — high rank|ing [ ,haı ræŋkıŋ ] adjective a high ranking person or job is very senior: a high ranking official/officer … Usage of the words and phrases in modern English
high-ranking — ADJ: ADJ n A high ranking person has an important position in a particular organization. ...a high ranking officer in the medical corps … English dictionary
high-ranking — UK / US adjective a high ranking person or job is very senior a high ranking official/officer … English dictionary
high-ranking — adjective At an important, elevated, or exalted level in a hierarchy or organization; high level. She is a high ranking official in the government … Wiktionary
high-ranking — adj. High ranking is used with these nouns: ↑executive, ↑member, ↑officer, ↑official … Collocations dictionary
high ranking — high level, top level, senior … English contemporary dictionary
high-ranking — adjective at an elevated level in rank or importance a high level official a high level corporate briefing upper level management • Syn: ↑high level, ↑upper level • Similar to: ↑superior … Useful english dictionary
high-ranking — (Roget s Thesaurus II) adjective Raised to or occupying a high position or rank: august, elevated, exalted, grand, lofty. See RISE … English dictionary for students
high-ranking — adjective (only before noun) having a high position in a government or other organization … Longman dictionary of contemporary English