Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

1)+(настраивать)

  • 1 настраивать

    техн., несов. настра́ивать, сов. настро́ить
    1) ( приводить в рабочее состояние) нала́годжувати, нала́годити, настро́ювати, настро́їти, налашто́вувати, налаштува́ти
    2) (музыкальный инструмент, приёмник, телевизор и т. п.) настро́ювати, настро́їти, ладна́ти, наладна́ти; ( регулировать) реґулюва́ти, відреґулюва́ти
    •

    Русско-украинский политехнический словарь > настраивать

  • 2 настраивать

    техн., несов. настра́ивать, сов. настро́ить
    1) ( приводить в рабочее состояние) нала́годжувати, нала́годити, настро́ювати, настро́їти, налашто́вувати, налаштува́ти
    2) (музыкальный инструмент, приёмник, телевизор и т. п.) настро́ювати, настро́їти, ладна́ти, наладна́ти; ( регулировать) реґулюва́ти, відреґулюва́ти
    •

    Русско-украинский политехнический словарь > настраивать

  • 3 настраивать

    настроить
    1) (строение) - см. Надстраивать;
    2) (строений) набудовувати, набудувати, наставити, (каменных, кирпичных) намуровувати, намурувати, (во множестве, о мног. или во мн. местах) понабудовувати, понамуровувати чого. [Будував, будував, - ото й набудував (Брацл.). Понабудовував комір повен двір (Сл. Ум.). Понабудовували і понамуровували собі пани замочків (Куліш)];
    3) (проказ) нароблювати, наробити, накоювати, накоїти (фіґлів, вредных: збитків, шкоди; пакостей: капостів), наброювати, наброїти; срв. Напроказить;
    4) (музык. инструмент) настроювати, строїти, настроїти (в лад, до ладу), наладжувати, ладити, наладити, налагоджувати, налагодити, наладновувати, наладнувати, вилагоджувати, вилагодити, направляти, направити, (о мног.) понастроювати и т. п. що. [Як дудку настроїш, так вона грає (Чуб. I). Настроїв ліру (Рудан.). Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! (Колядка). Ти теж (зозуле) строїла струни моєї душі (Коцюб.). Налагоджує свою скрипку (Васильч.). Вилагодить скрипку (Федьк.). Взяла гітару, направила її, натягуючи струни (Н.-Лев.)]. -ть радио-антенну - настроювати, настроїти радіо-антену;
    5) (перен.) - а) кого, что как, на какой лад - настроювати, настроїти, наладжувати, наладити, направляти, направити кого, що як, на який лад (тон). [Се вже приятелі Виговського простих козаків так наладили (Куліш)]. -ить кого на враждебный лад - настроїти кого вороже; б) кого на что - (подговаривать) намовляти, намовити кого на що и (чаще) що (з)робити, підмовляти, підмовити, підбивати, підбити кого на що, до чого, що (з)робити, (направлять) направляти, направити кого на що, (насоветывать) нараювати, нараяти, (преимущ. на что- л. плохое) наструнчувати, наструнчити, настренчувати, настренчити кого на що, що (з)робити, (подстрекать) під'юджувати, під'юдити, підтроюджувати, підтроюдити, (наущать) наущати, наустити кого що (з)робити, призводити, призвести кого на що и що (з)робити, (науськивать) нацьковувати, нацькувати, підцьковувати, підцькувати кого що (з)робити. [То він намовив (підмовив, направив) її на це (Київщ.). Нараяли люд на святе діло (Стор.). То вони наструнчують та підшпиговують, то бо їх користь (Мирний). Все Васюту настренчує, щоб із тебе на вулиці знущався (Грінч.). Не хто й наустив Варку, як не Дмитрик (Кониськ.). То його панич підтроюдив (Харківщ.)]. -ить кого на тяжбу с кем - намовити (нараяти, настру[е]нчити, підбити) кого - позиватися з ким; в) кого против кого, чего - настроювати, настроїти, ставити, поставити кого проти кого, проти чого, (исподтишка) настру[е]нчувати, настру[е]нчити кого проти кого, (возбуждать) підбурювати, підбурити кого проти кого, проти чого. [Не наструнчуй других проти його (Мирний). Настренчила всіх дітей проти мене (Грінч.)]. Настроенный -
    1) см. Надстроенный;
    2) набудований, наставлений, намурований, понабудовуваний, понамуровуваний;
    3) нароблений, накоєний, наброєний;
    4) настроєний, наладжений, налагоджений, наладнований, вилагоджений, направлений, понастроюваний и т. п. [Струни тугі, наладжені (Коцюб.)];
    5) - а) настроєний, наладжений, направлений. [Було тут багато молоди, настроєної романтично (В. Петров). Поетично направлена душа (Н.-Лев.)]; б) намовлений, підмовлений, підбитий, направлений, нараяний, наструнчений, настренчений, під'юджений, підтроюджений, наущений, нацькований, підцькований; в) настроєний, настру[е]нчений, підбурений. -ться -
    1) см. Надстраиваться;
    2) набудовуватися, набудуватися, понабудовуватися; бути набудовуваним, набудованим, повабудовуваним и т. п.;
    3) (перен.) настроюватися, настроїтися, настру[е]нчуватися, настру[е]нчитися; бути настроюваним, настроєним, настру[е]нчуваним, настру[е]нченим и т. п.; (собираться) налагоджуватися, налагодитися, налаштовуватися, налаштуватися, збиратися, зібратися, (забрать себе в голову) навратитися, наповратитися. [Знаходити шлях до иншого серця, що й само настроюється в унісон до співця свого інтимного світа (Рада). Значні групи українського пролетаріяту, селянства та війська настроєні по-більшовицькому (Н. Рада). Коли думки наструнчилися так, то їх не легко збити з тієї стежки (Мирний). Уява у Василька настренчувалася вже заздалегідь (Корол.). Вже він навратився продати свою теличку, - нічим його не переконаєш (Звин.). Коли наповратилися вкрасти, то вкрадуть (Звин.)]. Вы сегодня хорошо -ны - ви сьогодні в гарному (доброму) настрої (в доброму гуморі), ви сьогодні гарно настроєні. [О! ви настроєні сьогодні гарно (Куліш)]. Всё общество явно было -но против этой авантюры - усе суспільство (громадянство) явно ((в)очевидячки) було настроєне (стояло) проти цієї аванту[ю]ри;
    4) (вдоволь, сов.) - а) (строя здания) набудуватися, наставитися, понабудувати (досхочу), (каменные, кирпичные) намуруватися, попомурувати (досхочу), (о мног.) понабудовуватися, понамуровуватися; б) (настраивая музык. инстр.) настроїтися, наладитися, налагодитися, наладнуватися, нанаправлятися, попостроїти (досхочу) и т. п., (о мног.) понастроюватися и т. п.; в) (строя в ряды) нашикуватися и т. п. Срв. Строить.
    * * *
    I несов.; сов. - настр`оить
    1) (строить в каком-л. количестве) набудо́вувати, -довую, -довуєш, набудува́ти, -дую, -дуєш и мног. понабудо́вувати; (из камня, кирпича) намуро́вувати, -ровую, -ровуєш, намурува́ти, -рую, -руєш и мног. понамуро́вувати
    2) ( надстраивать) надбудо́вувати, надбудува́ти и мног. понадбудо́вувати
    3) (озорничать, проказничать) витворя́ти и витво́рюґвати, -рюю, -рюєш, навитворя́ти, сов. напроку́дити, -джу, -диш
    II несов.; сов. - настр`оить
    1) муз., радио и пр. стро́їти и настро́ювати, -роюю, -роюєш, настроїти и мног. понастро́ювати, ла́дити, -джу, -диш, на́ладити, ла́днати, наладна́ти, наладно́вувати, -но́вую, -но́вуєш, нала́днувати, -ную, -нуеш, нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш; направля́ти, напра́вити, -влю, -виш и мног. понаправля́ти, настру́нчувати, настру́нчити
    2) ( приводить в нужное для работы состояние) нала́годжувати, нала́годити, настро́ювати, настро́їти
    3) перен. настро́ювати, настро́їти и мног. понастро́ювати; (возбуждать против кого-чего-л.) підбу́рювати, -рюю, -рюєш, підбурити; ( подговаривать) підмовля́ти, підмо́вити, -влю, -виш, намовля́ти, намо́вити, настре́нчувати, настре́нчити, настру́нчувати, настру́нчити

    Русско-украинский словарь > настраивать

  • 4 настраивать

    Русско-украинский металлургический словарь > настраивать

  • 5 настроить

    -ся см. Настраивать, -ся.
    * * *

    Русско-украинский словарь > настроить

  • 6 настроить

    Русско-украинский политехнический словарь > настроить

  • 7 настроить

    Русско-украинский политехнический словарь > настроить

  • 8 вооружать

    -ся, вооружить, -ся
    1) озброювати, -ся, зброїти, -ся, озброїти, -ся, уворужувати, -ся, уворужити, -ся. Вооружить (снарядить) пушками - обриштувати гарматами, гарматувати. [Скавицю гарматами кругом обриштував (Куліш)]. Вооружённый - озброєний, збройний, оружний. -ный пушками - гарматований, гарматами риштований. Вооружённой силой - збройно, оружно, збройною силою. Подать помощь -ной силой - допомогти збройно, оружно;
    2) (подстрекать против кого) підбурювати, підбурити на кого, проти кого. Вооружённый против кого - підбурений на (проти) кого.
    * * *
    несов.; сов. - вооруж`ить
    1) озбро́ювати, озбро́їти
    2) (против кого-чего - перен.: внушать неприязнь, настраивать против), підбу́рювати, підбу́рити (проти кого), підніма́ти, підня́ти, підійма́ти, підійня́ти (проти кого-чого)

    Русско-украинский словарь > вооружать

  • 9 восстанавливать

    см. Восстановлять.
    * * *
    несов.; сов. - восстанов`ить
    1) ( приводить в прежнее состояние) відно́влювати и відновля́ти, віднови́ти, поно́влювати и поновля́ти, понови́ти; ( отстраивать) відбудо́вувати, відбудува́ти
    2) ( кого в чём) поно́влювати и поновля́ти, понови́ти
    3) ( враждебно настраивать) підбу́рювати, підбу́рити, підніма́ти, підня́ти, підійма́ти, підійня́ти
    4) хим. відно́влювати и відновля́ти, віднови́ти

    Русско-украинский словарь > восстанавливать

  • 10 ладить

    лаживать
    1) (поправлять, приводить в порядок) лагодити, злагоджувати, налагоджувати, ладнати, ладнувати, ладити, обладжувати, лаштувати, рихтувати, риштувати; (готовить) готувати, зготовляти що. [Лагодити віз у дорогу (Сл. Ум.). Лагодь, мати, постіль (Пісня). Налагоджували неводи свої (Біблія). Ладнайте вози, пора їхати (Сл. Гр.). Чабан з наймитом обладжували воза (М. Вовч.). Риштувать вози в далекую дорогу (Шевч.)]. -дить обед, чай - лагодити (ладити, зготовляти, порати) обід, чай, ладнати (лаштувати) до обіду, до чаю. [Іди лишень полуднувать лагодь (Шевч.). Ладнає до чаю (Мова)]. -дить дело - лагодити справу. -дить куда - см. Ладиться 2;
    2) (музык. инструмент) ладити, настроювати, срвн. Лад 3;
    3) с кем - ладнати, бути (жити) в (добрій) (з)лагоді, у (добрій) згоді, у ладу з ким. [Гордіїв дядько не ладнав чогось із Демидовим батьком (Грінч.)]. Они не -дят между собою - вони не ладнають один (одно[е]) з одним, одна з одною, між ними незлагода, вони між собою не миряться. Он со всеми -дит - см. Он со всеми в ладу (Лад 2).
    * * *
    1) (жить в согласии с кем-л.) бу́ти в зла́годі (в зго́ді), жи́ти в зла́годі (в зго́ді)
    2) ( приводить в готовность) ла́годити, ла́дити, ладна́ти
    3) ( намереваться) збира́тися, ла́годитися, ладна́тися, ма́ти на ду́мці
    4) ( твердить) пра́вити, торо́чити, товкти́
    5) муз. ла́дити, налагоджувати; ( настраивать) настро́ювати, наладо́вувати, настру́нчувати

    Русско-украинский словарь > ладить

  • 11 нагораживать

    нагородить
    1) (надгораживать) на(д)городжувати; на(д)городити, (о мног.) пона(д)городжувати; (тёрном) тернити, натернити, затернити (терном) що. [Щось тин сів, - не минеться нагороджувати (Лубенщ.). Загородив високу лісу (плетень), ще й терном натернив (Мирг.)];
    2) (городьбы) нагороджувати, нагородити, (о мног.) понагороджувати чого [Нагородив хлівів за-для овець (Сл. Гр.)];
    3) нагромаджувати, нагромадити, накопичувати, накопичити, (о мног.) понагромаджувати, понакопичувати чого; см. Нагромождать;
    4) (пустомелить) верзти, верзякати, плести, плескати, торочити, молоти (дурниці, нісенітниці), нагородити, наверзти и т. п. (дурниць, нісенітниць). [Наплескав такого, що й купи не держиться (Звин.)]. -дил с три короба - нагородив три міхи козячої вовни (Куліш), намолов три мішки гречаної вовни (Приказка). Чего только он тут не -дил! - яких тільки дурниць (нісенітниць) він тут не намолов (не наплескав, не наторочив)! Нагороже[ё]нный -
    1) на(д)городжений, пона(д)городжуваний, натернений, затернений;
    2) нагороджений, понагороджуваний;
    3) нагромаджений, накопичений, понагромаджуваний, понакопичуваний;
    4) наверзяканий, наплетений, наплесканий, наторочений, намелений. -ться -
    1) на(д)городжуватися, на(д)городитися, пона(д)городжуватися; бути на(д)городжуваним, на(д)городженим, пона(д)городжуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) нагородитися, попогородити (досхочу).
    * * *
    несов.; сов. - нагород`ить
    1) ( настраивать) нагоро́джувати, нагородити, -роджу́, -родиш и мног. понагоро́джувати
    2) ( нагромождать) нагромаджувати, нагрома́дити, -джу, -диш, накопи́чувати, накопи́чити; нагороджувати, нагородити и мног. понагоро́джувати
    3) ( наговаривать чепухи) напліта́ти, наплести́, -плету́, -плетеш, сов. наплескати, -плещу, -пле́щеш, наверзти́ (нагороди́ти) [дурниць, нісені́тниць]

    Русско-украинский словарь > нагораживать

  • 12 нагромождать

    нагромазживать, нагромоздить что, чего на что
    1) нагромаджувати що и чого, громадити що, нагромадити, накопичувати, накопичити, накладати, накласти купою (горою, на купу), навергувати, навергати, (диал.) (грамуздом) награмужджувати, награмуздити, (о мног.) понагромаджувати, понакопичувати, понавергувати, понакладати купою (горою, на купу), понаграмужджувати що и чого. [Стільки природа нагромадила в йому чудного (Куліш). На Тарпейську скелю високих гір нехай собі громадять (Куліш). Накопичити перед його розумом цілу гору доказів (Черкас.)]. Не -ждай книг ворохом, упадут - не накладай книжок купою, (не накопичуй книжок), бо впадуть;
    2) (настраивать) настановляти, настановити, набудовувати, набудувати (купою), накопичувати, накопичити, (диал.) награмужджувати, награмуздити, (о мног.) понастановляти, понабудовувати (купою) и т. п. що и чого. -здил без вкуса вычурных башенок - понабудовував (понакопичував, понаграмужджував) без смаку цяцькованих башток. Нагромождённый -
    1) нагромаджений, накопичений, накладений купою (горою, на купу), наверганий, (грамуздом) награмужджений, понагромаджуваний и т. п. [Старі книжки, накопичені на ляді (Крим.). Купами наверганого каміння (Рада)];
    2) настановлений, набудований (купою), накопичений, награмужджений, понабудовуваний и т. п. -ться -
    1) нагромаджуватися, громадитися, нагромадитися, понагромаджуватися; бути нагромаджуваним, нагромадженим, понагромаджуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) нагромадитися, (о мног.) понагромаджуватися.
    * * *
    тж. нагромоздить
    нагрома́джувати, нагрома́дити, джу, -диш, накопи́чувати, накопи́чити; ( накладывать) накладати, накласти, -кладу, -кладеш и мног. понакладати; ( наваливать) навалюва́ти, -люю, -люєш, навали́ти, -валю́, -ва́лиш и мног. понава́лювати

    Русско-украинский словарь > нагромождать

  • 13 налаживать

    наладить
    1) (исправлять) лагодити, полагодити, налагоджувати, налагодити, ладнати, наладнати, поладнати, направляти, направити, (о мног.) поналагоджувати, понаправляти що. [Спинився годинник, - треба до майстра нести, щоб полагодив (направив) (Київ). Віз поламався, - треба налагодити (Сл. Гр.)];
    2) (приготовлять к работе, приводить в порядок) налагоджувати, лагодити, налагодити, злагоджувати, злагодити, наладновувати, ладнати, ладнувати, наладн(ув)ати, ладити, наладити, (пров.) напосуджувати, напосудити, (преимущ. снаряжать) нарих[ш]товувати, рих[ш]тувати, нарих[ш]тувати, (о мног.) поналагоджувати, поналадновувати, понарих[ш]товувати що. [Налагодив пилку, - ходімо пиляти (Київщ.). Наладнала машинку, - сідай, ший (Київщ.). Наладив дід хижу для бабки (Номис). Напосудив млина таки як треба, а вітру нема (Канівщ.). Я вже тобі напосудила, - сідай та тчи (Канівщ.). Нариштував воза (Канівщ.)]. -ть дело - налагоджувати, лагодити, налагодити, наладновувати, ладнати, наладнати, наладити справу (діло), дати лад справі. [Чи не налагодить він того діла? (Стор.). Справу вже були зовсім наладнали, а він приїхав і все нам попсував (М. Грінч.). Я всякій справі дам лад (Звин.)]. -ть жизнь, отношения с кем - налагоджувати, налагодити, наладнати, наладити, впорядковувати, впорядкувати життя, відносини (взаємини) з ким, (сделать благополучной жизнь, редко) згараздити життя. [Він добре впорядкував відносини між цими двома установами (Київ). Може собі чоловік усе здобувати, та не згараздить собі життя силою (М. Вовч.)];
    3) (настраивать музик. инструмент) настроювати, настроїти, (о мног.) понастроювати що (в лад, до ладу);
    4) (подучать кого) навчати, навчити, (о мног.) понавчати кого. [Навчив його, що треба говорити (Київщ.)];
    5) -дить своё - заторочити своє, завести своєї, правити (торочити) своє. [Я йому кажу одно, а він своє править (Радом.). Хоч ти йому що кажи, а він своє торочить (Черкащ.)]. -дила сорока Якова, - одно про всякова; -дила песню, так хоть тресни - наш дяк що співа, та все на осьмий глас, (грубее) говорила бабусенька до самої смерти, та все чорт-зна-що. Налаженный -
    1) полагоджений, налагоджений, злагоджений, наладнаний, поладнаний, направлений, поналагоджуваний, понаправляний;
    2) налагоджений, злагоджений, наладнований, наладнаний, наладжений, напосуджений, нарих[ш]тований, поналагоджуваний, поналаджуваний, понарих[ш]товуваний; впорядкований. [На току стояла зовсім налагоджена (нарихтована) до праці війка (Київщ.). Наладнані підприємства (Азб. Ком.). Доводилося робити добре вже впорядковане й звичне діло (Рада)];
    3) настроєний, понастроюваний;
    4) навчений.
    * * *
    несов.; сов. - нал`адить
    1) нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш и мног. понала́годжувати, сов. нала́дити, -джу, -диш, наладна́ти; ( приводить в порядок) упорядко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, упорядкува́ти, упоряджа́ти, упоряди́ти, -джу́, -ди́ш
    2) (сов.: заладить) завести́, -веду́, -веде́ш; заторо́чити, заряди́ти, -ряджу́, -ря́диш

    \налаживатьть своё — завести́ (заторо́чити, заряди́ти) своє́ (своє́ї)

    Русско-украинский словарь > налаживать

  • 14 настраивание

    1) см. Надстрой 1, неоконч.;
    2) набудовування, намуровування;
    3) нароблювання, накоювання (фіґлів, збитків, шкоди, капостів), наброювання;
    4) настроювання, наладжування, ладження, налагоджування, виладновування, вилагоджування, направляння;
    5) - а) настроювання, наладжування, направляння; б) намовляння, підмовляння, направляння, нараювання, наструнчування, настренчування, під'юджування, підтроюджування, наущання, нацьковування, підцьковування; в) настроювання, настру[е]нчування, підбурювання. Срв. Настраивать.
    * * *
    1) настро́ювання
    2) нала́годження, настро́ювання
    3) настро́ювання; підбу́рювання; підмовля́ння, намовля́ння

    Русско-украинский словарь > настраивание

  • 15 настрачивать

    настрочить
    1) (выстрачивать что) стебнувати, вистебновувати, вистебнувати, (о мног.) постебнувати що. -чить спину кому - відшмарувати (вишпарити) кого, (зав)дати хлости (хлосту) кому;
    2) чего - настебновувати, настебнувати, нашивати, нашити вистебом, (о мног.) понастебновувати, понашивати вистебом чого;
    3) (начёркивать) начеркувати, начеркати, написувати, написати (швидко, шпарко, швидко-прудко), (накатывать) накатувати, накатати, нашкварювати, нашкварити що. [Начеркав чималенького листа до Кавказького куратора (Крим.)]. Настрочённый -
    1) вистебнуваний, постебнований;
    2) настебнований, нашитий вистебом, понастебновуваний и т. п.;
    3) начерканий, написаний (швидко, шпарко, швидко-прудко), накатаний, нашкварений. -ться -
    1) (выстрачиваться) стебнуватися, вистебновуватися, вистебнуватися, постебнуватися; бути стебнованим, вистебновуваним, вистебнуваним, постебнованим;
    2) (стр. з.) настебновуватися, бути настебновуваним настебнованим, понастебновуваним и т. п.;
    3) (вдоволь, сов.) - а) настебнуватися, попостебнувати (досхочу), (о мног.) понастебновуватися; б) начеркатися и т. п.; срв. Строчить.
    * * *
    несов.; сов. - настроч`ить
    1) настьо́бувати, настьоба́ти
    2) (перен. сов.: написать) наче́ркати
    3) (подговаривать, настраивать) настру́нчувати, настру́нчити, настре́нчувати, настре́нчити

    Русско-украинский словарь > настрачивать

  • 16 настройка

    1) (действие) - см. Настраивание 1, 2 и 4; оконч. - а) см. Надстрой 1, оконч.; б) набудування, намурування; в) настроєння, наладження, налагодження, виладнування, вилагодження, направлення, направа;
    2) (качество работы) настроєння, направа. Скрипка требует -ки - скрипка потребує направи, скрипку треба настроїти (наладити, направити и т. п.); срв. Настраивать 4. -ка чего плоха - настроєно (наладжено и т. п.) що погано;
    3) см. Надстрой 2.
    * * *
    I
    надбудо́ва; надбудо́вування
    II
    настро́ювання

    Русско-украинский словарь > настройка

  • 17 ополчать

    ополчить кого
    1) узброювати, узброїти кого, споряджати, спорядити у військо;
    2) против кого - обурювати, обурити на (проти) кого, призводити, призвести до повстання проти кого;
    3) збирати, зібрати полки. Ополчённый - узброєний, споряджений у військо.
    * * *
    несов.; сов. - ополч`ить
    1) ( вооружать для войны) озбро́ювати, озбро́їти; ополча́ти, ополчи́ти; ( собирать в полки) збира́ти в полки́, зібра́ти в полки́
    2) перен. ополча́ти, ополчи́ти; ( настраивать) настро́ювати, настро́їти и понастро́ювати

    Русско-украинский словарь > ополчать

  • 18 подвинчивать

    подвинтить что підкручувати, підкрутити; (кого) настренчувати, настренчити. [Це його жінка настренчила, щоб виділятися з сім'ї].
    * * *
    несов.; сов. - подвинт`ить
    1) підгви́нчувати, підгвинти́ти, підкру́чувати, підкрути́ти и попідкру́чувати; (перен.) настре́нчувати, настре́нчити; ( настраивать) настро́ювати, настро́їти

    Русско-украинский словарь > подвинчивать

  • 19 подстраивать

    подстроить
    1) підбудовувати, підбудувати, (о камен. строении) підмуровувати, підмурувати що, під що;
    2) (строить близко, вплоть) прибудовувати, прибудувати;
    3) (о муз. инстр.) підладжувати, підладити, підладновувати, підладнувати; см. Подлаживать, Строить;
    4) підстроювати, підстроїти кому що. [Підстроїв я йому штуку];
    5) кого, против кого - підучувати, підучити, (о мног.) попідучувати кого проти кого; см. Возбуждать (кого против кого). Подстроенный -
    1) підбудований, підмурований;
    2) прибудований;
    3) підладжений, підладнований;
    4) підстроєний;
    5) підучений. -ться -
    1) під[при]будовуватися, під[при]будуватися, бути під[при]будованим. [Харків потроху підбудовується]. Сосед вплоть ко мне -роился - сусіда аж до мене прибудувався;
    2) (о муз. инстр.) підладжуватися, бути підладженим.
    * * *
    несов.; сов. - подстр`оить
    1) підбудо́вувати, підбудува́ти; (о каменном, кирпичном строении) підмуро́вувати, підмурува́ти; ( пристраивать) прибудо́вувати, прибудува́ти и поприбудо́вувати
    2) (к ряду, к колонне) підшико́вувати, підшикува́ти
    3) (каверзу, неприятность) ка́постити, нака́постити
    4) муз., радио підстро́ювати, підстро́їти; (муз.) підла́джувати, підла́дити
    5) (перен.: настраивать кого-л.) намовля́ти, намо́вити

    Русско-украинский словарь > подстраивать

  • 20 предрасполагать

    предрасположить кого к чему схиляти, схилити кого до чого наперед, робити, зробити нахильним до чого. [Бліде обличчя, непорушні очі і вся його постать наперед схиляли до чогось особливого, незвичайного (Корол.). Дуже тепла одежа робить людину нахильною до застуди].
    * * *
    несов.; сов. - предрасполож`ить
    1) (вызывать благоприятное отношение, симпатию) приверта́ти, приверну́ти, роби́ти прихи́льним, зроби́ти прихи́льним, прихиля́ти, прихили́ти; ( настраивать) настро́ювати, настро́їти и понастро́ювати
    2) (к чему) несов. настро́ювати (на що, роби́ти що), схиля́ти (до чого); ( способствовать) сприя́ти (чому)

    Русско-украинский словарь > предрасполагать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • настраивать — См. исправлять... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. настраивать налаживать, адаптировать, приспосабливать, регулировать, устанавливать, юстировать, исправлять; возбуждать.… …   Словарь синонимов

  • НАСТРАИВАТЬ — НАСТРАИВАТЬ, настроить чего; выстроить много строений; | что. надстраивать, пристраивать, наставлять стойкою вверх или вбок; | * наделать (говоря в укор или в шутку), напроказить; | от гл. строить, приводить звуки в стройное согласие: налаживать …   Толковый словарь Даля

  • НАСТРАИВАТЬ — НАСТРАИВАТЬ, настраиваю, настраиваешь. несовер. к настроить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • настраивать — см. настроить 1 2. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • НАСТРАИВАТЬ 1-2 — см. настроить 1 2. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • настраивать против — внушать неприязь, вооружать Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • Настраивать под свой гудок — кого. НАСТРОИТЬ ПОД СВОЙ ГУДОК кого. Устар. Ирон. Располагать кого либо к себе; подчинять своему влиянию. [Павлов Наумычу:] Теперь я и тебе скажу, Что около судей удачно ворожу: Настроил всех под свой гудок (В. Капнист. Ябеда) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • настраивать — 1. НАСТРАИВАТЬ см. 1. Настроить. 2. НАСТРАИВАТЬ см. 2. Настроить …   Энциклопедический словарь

  • настраивать — [Интент] Синонимы адаптироватьприспосабливатьрегулировать EN adaptadjustaligncustomizefixharmonizekeyrectifyrefineretrofitrigsetsetuptailorto set upto true uptrimtune …   Справочник технического переводчика

  • настраивать — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я настраиваю, ты настраиваешь, он/она/оно настраивает, мы настраиваем, вы настраиваете, они настраивают, настраивай, настраивайте, настраивал, настраивала, настраивало, настраивали, настраивающий,… …   Толковый словарь Дмитриева

  • настраивать — ▲ регулировать ↑ в соответствии с, режим настройка регулирование параметров устройства в связи с переходом на другой режим работы. настраивать приводить в к л. рабочее состояние (# пианино). настроить. подстроить. наладка. наладить привести в… …   Идеографический словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»