-
1 істотність
materiality, substantiality -
2 істотність
жessentiality, substantiality -
3 істотність
-
4 істотність
- остісуще́ственность -
5 істотність
istotnist'ж. -
6 істотність доказів
materiality of evidence, substantiality of evidenceУкраїнсько-англійський юридичний словник > істотність доказів
-
7 неістотність
( дії тощо) nullity -
8 неістотність
жimmateriality, nothingness -
9 неістотність
-
10 materiality
істотність, суттєвість -
11 materiality of evidence
-
12 substantiality
-
13 substantiality of evidence
English-Ukrainian law dictionary > substantiality of evidence
-
14 закон і хаос
ЗАКОН і ХАОС ( від грецьк. - νόμοξ - звичай, закон; χαίνω - розверзаюся) - категорії, що дозволяють фіксувати єдність таких суперечливих сторін буття, як повторюваність, стійкість, регулярність, істотність, необхідність, упорядкованість, загальність, з одного боку, і випадковість, непередбачений, безладність, іррегулярність, неістотність, нестійкість, з другого.Категорія закону формувалась у контексті уявлень про організуючі функції людини, держави та юридичних норм, перенесення цих уявлень (найчастіше під час становлення політичної системи суспільства) на світовий універсум у вигляді ідеї надлюдської впорядкувальної сили (дао в стародавньому Китаї, логос Геракліта, нусАнаксагора в стародавній Греції, регулятивна роль напівміфологічних богів і т.п.) С. вітовий порядок і людська доля розглядались як результат дії цієї сили. У Новий час з'являється поняття закону природи, який філософами і природознавцями тлумачиться по-різному: як причина і форма речей, рухів і властивостей (Бекон, Декарт), як фіксація стійких і однозначних відношень у природі (закони Ньютона), як необхідні, істотні зв'язки між явищами, перш за все механічними (франц. матеріалісти XVIII ст.); як об'єктивні, необхідні, всезагальні, пізнаванні відношення (Фоєрбах). Гегель розглядає закон як надіндивідуальний ідеальний принцип розгортання абсолютного духу М. арксизм прагне довести наявність об'єктивних законів не тільки у природі, а й у суспільстві, розглядаючи історію суспільства як "природно-історичний процес". У гносеологічному плані закони співставляються та інколи ототожнюються з аксіомами (Галілей), гіпотезами (Коперник, Кеплер), принципами і правилами, пізніше з теорією, моделлю, рідше - з причинністю (детермінізмом), гармонією (красою), визначеністю, структурою, метою. Неопозитивізм розглядає З. як зв'язок переживань суб'єкта, апріорні вимоги для дослідника, які дозволяють йому вивчати дійсність (Вітгенштайн, Шлік). У фальсифікаціонізмі Поппера закони редукуються до гіпотез, в "анархістській епістемології" Фоєрабенда вони розчиняються в загальноструктурному контексті як один із моментів проліферації (розмноження) знань різного типу. Категорія хаосу виникла на ґрунті міфологічних уявлень про невпорядковану першопотенцію світу, яка сполучає у собі можливість універсального породження й універсального поглинання. Пізніше, особливо у XX ст., хаос розглядався не тільки як причина порушення порядку, а й як джерело його виникнення (порядок - форма буття хаосу). Після бурхливих дискусій щодо сутності квантової механіки, динамічних і статистичних законів між "детерміністами" та "індетерміністами" стало очевидним, що X. і З. завжди перебувають у єдності. Характеристика законів як незмінних, "універсальних", "всесвітніх" і т.п. є перебільшенням, пов'язаним з їх невиправданою субстанціалізацією. Оскільки закон реалізуюється не тільки через необхідні, а й випадкові і хаотичні явища, то він виступає не як фатальна примусова сила, а як тенденція, "динамічний хаос". Ідея невіддільності З. і X. отримує подальшу розробку в нелінійній фізиці, синергетиці (Пригожий, Хакен), в культурології (аналіз співвідношення визначеності і невизначеності в культурогенезі, Лотман), в соціально-політичних дослідженнях (проблема поєднання держави і громадянського суспільства, примусу і свободи тощо), у ході розвитку постмодерністських тенденцій (поняття "хаосмосу", "деконструкції" та ін.).В. Кизима -
15 materiality
n1) матеріальність2) юр. істотність, важливість3) речовина, субстанція, матерія* * *n2) юp. істотність, важливість3) icт. речовина, субстанція, матерія -
16 nothingness
n1) нішо, небуття2) неістотність, незначність, мізерність3) дрібниці* * *[`neaiçnis]n1) ніщо, небуття2) незначність, мізерність, неістотність; незначне значення ( чого-небудь)3) дрібниці; несуттєві речі або такі, що не мають значення -
17 substantiality
n1) міцність, тривкість, солідність2) поживність, ситність (їжі)3) істотність, важливість, значність4) заможність5) реальність* * *nміцність [див. substantial] -
18 insignificance
n1) незначність, неважливість, маловажність, неістотність2) беззмістовність* * *nнезначність; неважливість, маловажність; беззмістовність -
19 immateriality
n1) нематеріальність, безплотність, духовність2) неістотність* * *nнематеріальність, безтілесність, духовність -
20 imponderability
n1) невагомість; легкість2) неістотність; невідчутність; незначність* * *nневагомість [див. imponderable2]
См. также в других словарях:
істотність — ності, ж. 1) Абстр. ім. до істотний 1). 2) заст. Дійсність, реальність, справжність … Український тлумачний словник
істотність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
неістотність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
малоістотність — ності, ж. Абстр. ім. до малоістотний … Український тлумачний словник
неістотність — ності, ж. Абстр. ім. до неістотний … Український тлумачний словник
рішучий — а, е. 1) Сміливий, непохитний у своїх рішеннях, діях, вчинках. || Який виражає сміливість, непохитність людини, свідчить про її впевненість, твердість характеру і т. ін. 2) Дуже наполегливий, сильний, енергійний, завзятий. || Який виражає різке… … Український тлумачний словник
важкосередовищні гідроциклони — тяжелосредные гидроциклоны heavy medium hydraulic cyclone Schwerhydrozyklone апарат для збагачення дрібних та середніх класів вугілля або інш. к.к. у мінеральній суспензії у відцентровому полі, конструктивно апарат типу циклон. Істотні… … Гірничий енциклопедичний словник
єство — а/, с. 1) Сукупність усіх фізичних і душевних сил та властивостей людини. 2) книжн., рідко. Живий організм. 3) книжн., рідко. Найголовніше і найістотніше в чому небудь; суть чогось … Український тлумачний словник
нецентральний — а, е. 1) Який не розташований у центрі (у 2 знач.); який не є центром чогось, основним у чомусь. 2) Не керівний, не головний. || Який не зосереджує в собі основні функції, не об єднує та не координує яку небудь діяльність. 3) Не основний, не… … Український тлумачний словник
порочний — а, е. 1) Який має різні пороки, відзначається розпусною поведінкою; розпусний. 2) Який має істотні вади. •• Поро/чна пра/ктика діяльність, що не відповідає ніяким нормам і веде до негативних результатів … Український тлумачний словник
публічний — а, е. 1) Який відбувається в присутності публіки, людей; прилюдний. •• Публі/чна акціоне/рна компа/нія акціонерна компанія, акції якої продаються на фондовій біржі вільно, відкрито, без обмежень. Публі/чна бібліоте/ка загальнодоступна бібліотека … Український тлумачний словник