Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

я+дам

  • 1 дам

    I
    смак, смачна приправа СБ, СМ; їжа Г; дамы йохтур немає смаку У; дамы билен тӱшӱрпокласти з приправами СБ; ағуның дамын бахмаған татлының дамын бильмез хто не скуштував смаку гіркого, не знає смаку солодкого СБА; пор. даам.
    II
    дах СМ, Г, СГ; хорозуму ашырдылар, дамдан дама салдырдылар мого півня довго ганяли, змушувати скакати з даху на дах СЛ.
    крапля СЛ, СК; сахызлы дамнар смолянисті краплі СЛ.

    Урумско-украинский словарь > дам

  • 2 Даміан Наливайко

    Філософський енциклопедичний словник > Даміан Наливайко

  • 3 Наливайко, Даміан

    Філософський енциклопедичний словник > Наливайко, Даміан

  • 4 знать

    I. сущ.
    1) (знатные люди) значне панство, велике панство, вельможне панство, старшина, вельможество (Куліш);
    2) (знатность) значність, вельможність (-ности).
    II. гл.
    1) знати, (ведать) відати що, про що, (буд. в смысле н. вр.) зазнати (-наю, наєш) (с оттен. помнить, ведать) кого, чого. [Хто-ж в світі знає, що Бог гадає (Номис). Секретар нічого не відав про цю справу (Кониськ.). Я батька й матери не зазнаю (Квітка)]. Не знаю, на что решиться - не знаю, на що зважитися. Если бы знать - якби знати, якби знаття. [Якби знаття, що в неділю буде година (Васильч.)]. По чём знать, как знать - хто теє знає! хто зна! Бог знает - бог зна(є), бог вість, святий зна(є). [Але святий теє знає, чи багато в нас таких найдеться (Руданськ.)]. Чорт знает что, откуда - ка-зна, кат-зна, чорт-віть, морока зна(є) що, звідки. Не знаю - не знаю, не скажу, (я не сведом) я не вістен про що, в чому. [А за який мій гріх - того не скажу (Кониськ.). Я про те не вістен (Кониськ.)]. Не знаю что делать - не знаю що робити, не дам собі ради, не знаю на яку ступити. Не зная - не знаючи чого, про що, несвідомо. Знать не знать (ведать не ведать) - сном і духом не знати. Знайте же - так знайте; щоб (аби) ви знали. [Аби ви знали, я вже й сам про це подбав (Крим.)]. Как дам тебе, будешь знать - як дам тобі, (то) будеш знати, буде про що розказувати. Знай наших - отакі наші! Знать в лицо (в глаза), по имени - знати на обличчя, на йм'я кого. Дать знать кому - дати знати, (известить) сповістити, подати звістку кому. [Як мене не буде, то я пришлю свого товариша дати тобі знати, що мене нема (Чуб.)]. Дать знать о себе - об'явитися, оповіститися, дати (подати) звістку про себе. Дать себя знать - датися (дати себе) в знаки, датися знати, датися в тямки кому. [Ще життя не далося в знаки (Мирн.). Дамся-ж я їм у знаки (Стор.). Чи ще-ж тобі не далася тяжкая неволя знати (Дума)];
    2) (уметь, понимать что) знати що, тямити що, чого, вміти чого, знатися на чому, могти чого. [Вона уміла єдину забавку - плести вінки (Л. Укр.). Як паскудно наша молода генерація вміє рідної мови (Кониськ.). Він докладно тямив церковних служб і кохався в церковних співах (Черк.). А цієї пісні можете? (Звин.)]. Он -ет дело - він знає, тямить справу, діло. Делайте, как -ете - робіть, як знаєте, як тямите; чиніть (поступайте), як знаєте. Знать грамоте - вміти читати, вміти письма. Знать по немецки - знати німецької мови, могти по-німецькому. Знать толк в чём (смыслить) - знатися на чому, знати до чого, розумітися на чому, смак знати в чому. [Знався за пасіці добре (Сим.). Він знає до худоби (Берд. п.). Він на тому розуміється (Сл. Гр.)]. Знать совесть, стыд - мати сумління, сором (лице). Знай, нрч. - см. Знай.
    III. нрч.
    1) (видно, заметно) знати, видн[к]о, значно, слідно. [З ким стояла, говорила - підківоньки знати (Чуб. III). Та знать на вітерець збиралось (Свидн.). Значно, що господар (Федьк.). Красот твоїх (природо) у мене ані слідно (Крим.)];
    2) (вероятно) мабуть, десь, десь-то, відай; см. Вероятно.
    * * *
    I
    (что) глаг. зна́ти (що); ( ведать) ві́дати (що); (смыслить в чём-л.) зна́тися (на чому); (сказку, песню) умі́ти
    II вводн. сл. жарг.
    зна́ти, знать; ( вероятно) ма́буть и мабу́ть; ( должно быть) пе́вно, пе́вне; ( видно) ви́дно
    III сущ.
    зна́ть, -ті; ист. вельмо́жне (вели́ке) па́нство, вельмо́жество

    Русско-украинский словарь > знать

  • 5 карман

    I. Кармакан, Кармачок (снаряд для ловли рыбы подо льдом) кармак (-ка).
    II. 1) ке[и]шеня, (редко) карман (-мана), ум. кешенька, карманець (-нця), карманок (- нка). [Визирав кінчик гаманця з кешені в її пальтечку (О. Пчілка). Ті каптани та не ті кармани (Номис)]. Бить по -ману - бити по гаманцю. Бить по -манам кого - кешені трусити кому. Боковой -ман - бокова кешеня. [Весело схопився доктор, витягаючи з бокової кешені якусь писульку (Крим.)]. Часовой -ман - кешенька (на годинник). Держи -ман шире! - підставляй поли! наставляй кешеню! взавтра, з мішком! дам, дам - коли б лиш здоров зносив! дідька лисого! -ман дыряв - кешеня гроші сіє. Дружба дружбой, а в -ман не лезь - дружок, дружок, та не твій пиріжок (Херсонщ.). -ман жидок (тонок, пуст) - в кешені гуде, в кешені вітер гуде (свище). Иметь кого в -мане - мати (тримати) кого в жмені. За словом в -ман не лезет - за словом до батька не бігає; по слово до кешені не ходить. Набить -ман (на чём) - напхати кешеню, нагріти руки (коло чого, на чому). Не по -ману нам - не з нашою кешенею; не з нашими грошиками (достатками); не по наших грошах; купило притупило (Лохв. п.). Невзначай рука в чужой -ман попала - до своєї торби ліз, а з дядькової витяг; гуманський дурень з чужого воза брав, а на свій ховав (Приказки). Обработал -маны публике - почистив добрим людям кешені. Полный -ман (чего) - повна (повнісінька) кешеня чого. -ман трещит - на гроші утратно, на кешеню важко. Тугой, толстый -ман - повна калитка. Ударить по -ману - витрусити кешеню. По чужим -манам не ищи - людям у руки не заглядай. Из чужого -мана платить легко - за чужу калитку хап, а за свою лап. Широкий -ман - попівська кешеня;
    2) (не пришитый, привязной, особ. у дам) карман (-мана), карманей (-нея), калитка, ладунка;
    3) техн. - ківш (р. ковша);
    4) (автомоб., каретный) кошик (-ка).
    * * *
    1) кише́ня
    2) техн. карма́н

    Русско-украинский словарь > карман

  • 6 пробовать

    попробовать, испробовать
    1) (испытывать) спитувати, поспитати, пробувати, спробувати и попробувати, випробовувати, випробувати, брати, узяти на спиток, (гал.) трібувати, стрібувати що, (диал.) поглядіти що чим. [Спитує ніжка, чи тепла вода (Грінч.). Нехай дурнями броди спитують (Черк. п.). Одні з українських діячів замовкають, другі тим часом випробовують ґрунт у Галичині (Єфр.). Поглядів (поспитав) пальцем, чи тепла вода. Поглядів заступом, чи твердо копати. Спробував перо, як пише. Як лізеш на драбину, не забудь щаблі трібувати, чи міцні (Франко)]. -вать свою силу, свои силы - спитувати, поспитати, пробувати, спробувати и попробувати, випробовувати, випробувати свою силу, свої сили;
    2) (пытаться) пробувати, спробувати, спитувати, -ся, спитати, -ся и поспитати, -ся, робити, зробити спробу (що зробити). [Спробую дати історичний огляд, українського письменства. Спитувавсь він жінку вмовляти, та не така-то вона (М. Вовч.). Спитувала ще кілька разів натиснути на двері - не подаються (Грінч.). Поспиталися були не послухатися, - так де там. Уряд справді робить кільки спроб, щоб селян захистити (Доман.)]. -вать на все лады - усіх способів братися. Попробуй! - поспитайся, спробуй, ану! ану-ну! ану лиш! Пусть -бует - а хай лиш спробує (поспитає). -вать силы в соревновании с кем - пробуватися, попробуватися, стенутися з ким. [Ти бігаєш, як жаден молдован не побіжить, - попробуйся (Свидн.). Як дам, то на свій зріст усе подвір'я зміряєш. - Попробуємся! - Та що тут пробуватись! (Свидн.). Стеніться з нею бігти, дак куди! (Борз.)];
    3) (отведывать) куштувати, покуштувати и скуштувати, кушати, покушати, спитувати, поспитати, Покушайте оцього яблучка. Поспитайте борщу: по-моєму наче дуже кислий (Черніг.)]. И -вать не дам! - і лизнути не дам!;
    4) (переносно: изведать) куштувати, скуштувати и закуштувати, спробувати, зажити, поспитати. [Хто з лихом жартує, той його куштує (Номис). Скуштувала вже Орда козацької кари (Рудан.) Не багато чоловік закуштував правдивої науки, але яким-же-ж то иншим, свіжим духом віє від неї (Франко). Доводилося всього зажити: і голоду, й холоду, й лиха всякого (М. Левицьк.). Поспитавши горя, чи не пошанується (Осн. 1861)].
    * * *
    1) про́бувати; ( испытывать) випро́бувати, випробо́вувати, спи́тувати
    2) ( отведывать) куштува́ти, про́бувати
    3) (пытаться что-л. сделать) про́бувати, намага́тися, порива́тися, бра́тися; спи́тувати, спи́туватися

    Русско-украинский словарь > пробовать

  • 7 протягивать

    протянуть
    1) (простирать) простягати, простягти и простягнути, протягати, протягти, простирати, простерти що до чого, що куди, (вытягивать) вистягати, вистягти що, (во мн.) попростягати и т. д. [Верба вже розбуркалася і скрізь простягала до сонця блідо-зелене листячко (Грінч.). Він простяг руку та й поблагословив мене (М. Вовч.). Як безсильна дитина протягнув до неї руки (Стеф.). Руці свої простираєте (Франко, Етн. Зб. V). Кучеряві в'язи попростягали зелені лапи над річкою (ЗОЮР. II.)]. -вать, -нуть руку, руки к кому, к чему - простягати; простягти руку, руки, (о мног.) попростягати руки до кого, до чого, сягати, сягнути, посягнути рукою за чим. [Тай посягнув за рожею стрілець молоденький (Федьк.)]. -нуть руку кому - простягти, подати руку кому. Не -вай руки, не дам - не простягай руки, не дам. -нуть ногу, ноги (расправить, вытянуть) - простягти, вистягти ногу, ноги, (о мног.) попростягати, повистягати ноги. [Не лежиться мені, ногу то простягну, то підкорчу (Тесл.)]. -вай ножки по одёжке - по своєму ліжку простягай ніжку. - нуть ноги (умереть) - випростатися, простягтися, дуба дати, ґиґнути, освіжитися. [Я побіг, так ще жива була; а може вже досі й простяглась (Кониськ.). Я дам, дак тут і освіжиться (Борз.) Ґиґнув старий (Липовеч.)]. -вать, -нуть верёвку поперёк улицы, двора - перепинати, переп'ясти и перепнути мотузку уперек вулиці, двора. -нуть межу к самой реке - протягти межу до самої річки;
    2) что во что, через что, сквозь что - протягати, протягти, промикати, промкнути що в що, крізь що. [Ой протягну я волоконце крізь віконце (Чуб.)];
    3) (дело, время) продляти, протягти, проволокти, проволоводити (діло, час); (прожить, перебиваясь) перетягти, прокалантати, перебідувати. [Продляли цілий день (Черк.). Як- небудь ще цей тиждень перетягнемо (Зміїв.)]. Лишь-бы -нуть время - аби протягти, загаяти час; аби день до вечора. Больной до вечера не -нет - хорий до вечора не дотягне, не витягне, не доживе;
    4) (голосом) протягати, протягти. [Так? - якось злякано протяг поет (Л. Укр.)]. Говорить -вая слова - говорити з протягом, на-розтяг. Протянутый - простягнутий и простягнений, протягнутий и -тягнений и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - протян`уть
    1) протяга́ти и протя́гувати, протягти́ и протягну́ти; (руку, ногу) простяга́ти, простягти́ и простягну́ти и попростяга́ти
    2) ( затягивать) протяга́ти и протя́гувати, протягти́ и протягну́ти, затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти; (несов.: медлить) зволіка́ти
    3) ( подвергать критике) протяга́ти и протя́гувати, протягти́ и протягну́ти

    Русско-украинский словарь > протягивать

  • 8 распродавать

    несов.; сов. - распрод`ать
    розпродава́ти, -даю́, -дає́ш и розпро́дувати, -дую, -дуєш, розпро́дати, -дам, -даси́, спро́дувати и спродава́ти, спро́дати, -дам, -даси́ и спрода́ти, -да́м, -даси́ и мног. поспро́дувати, випро́дувати, ви́продати, -дам, -даси, мног. попродава́ти, попро́дати

    Русско-украинский словарь > распродавать

  • 9 toilet

    n
    1) туалет, одягання
    2) костюм, туалет
    3) туалетний столик
    4) амер. убиральня
    5) амер. ванна кімната
    6) туалетна (кімната)

    toilet powder — пудра; тальк

    * * *
    I n
    1) туалет, одягання

    to make ones toilet — здійснювати туалет, опоряджатися

    2) костюм, туалет

    summer toilets of the ladies — літні туалети дам; манера одягатися

    4) aмep. туалет, вбиральня

    toilet stall — кабіна в убиральні; унітаз; ванна ( кімнат)

    6) мeд. туалет рани, обробка рани
    II a

    toilet articles — туалетні приладдя, предмети туалету

    III

    English-Ukrainian dictionary > toilet

  • 10 заушать

    заушить бити, вдарити по щоках, по щоці, дати в ухо кому, ляпаса давати, дати кому, ляпанцями, лящами годувати, нагодувати кого, затопити кому по пиці. [Дам тобі ляща я в пику (Котл.)].
    * * *
    несов.; сов. - зауш`ить
    1) (кого - давать пощёчину, бить по уху) би́ти (б'ю, б'єш) по щоці́, уда́рити по щоці́, би́ти в ву́хо, уда́рити в ву́хо (кого), дава́ти (даю́, дає́ш) ля́паса, да́ти (дам, даси́) ля́паса (кому); дава́ти ляща, да́ти ляща́ (кому)
    2) (перен.: оскоролять) ображати, обра́зити (обра́жу, обра́зиш); ( порочить) ганьби́ти, -блю́, -биш, зганьби́ти

    Русско-украинский словарь > заушать

  • 11 прикладывать

    приложить (и прикласть)
    1) что к чему - прикладати, прикласти и приложити, (прижимать) притуляти, тулити, притулити що до чого. [Прикладай щільніше одне до одного. Прикладала часом до вікна вухо і напружено слухала Коцюб.). Приложив руку до серця, Тернове віття до серця козацького прикладає. Дай мені смоли, приложити до боку (Рудч.). Приклала (приложила) масти до болячки. Притуляла (тулила) попечену руку до холодної шибки]. -вать печать - притискати (притиснути) печатку, печать до чого. [Моя рука до діл твоїх нових не здужає печаті притискати (Грінч.)]. -вать, -жить руку к чему (подписаться) - підписувати, підписати що, підписуватися, підписатися на чому. -жить руки, работу, старание к чему - прикласти, докласти, доложити рук, праці, дбання до чого. -жить свои знания к делу - прикласти своїх знаннів (свого знання) до діла. -жить науку к производству - прикласти науку до виробництва. Ума не -ложу - ради не дам (собі). [Ради не дам, що мені робити]. -дывать, -ложить к губам что, губы к чему (отведать) - при[до]туляти, при[до]тулити що до губів, губи до чого, (пригубить) пригублювати, пригубити що;
    2) -дывать, -ложить что к чему - додавати, додати, долучати, долучити, приточувати, приточити що до чого; см. Прилагать, Приложить, Присоединять. [Цього документа треба долучити до справи. Пишучи-ж постановив я собі не то що джерело вказувати, та тут-же з його виписку приточити (Куліш)];
    3) (добавлять) докладати, докласти, доложити чого, що. [Грошей тих не вистачило - довелося своїх докладати];
    4) (примерять, применять) прикладати, прикласти що до кого, до чого. [Чуже лихо до себе прикладай]. -ть прозвище - докладати, докласти, прикладати, прикласти, приложити прізвище, (насмешл.) докладку (прикладку) кому. [Вона мене злодійкою узива і всякі докладки доклада (Квітка). Хто-ж це тобі таке прізвище приложив? (Стор.)];
    5) -вать - вигадувати, брехати; см. Выдумывать, Врать;
    6) -дывать, -класть (пристраивать камен. кладкой) - примуровувати, примурувати що до чого. -класть крыльцо - примурувати ґанок. Прикладываемый - прикладаний, докладаний, (прилагаемый) додаваний, долучуваний. Приложенный и прикладенный - прикладений, докладений; доданий, долучений.
    * * *
    несов.; сов. - прилож`ить
    1) приклада́ти, прикла́сти и поприклада́ти; ( прижимать) притуля́ти и тули́ти и приту́лювати, притули́ти и попритуля́ти
    2) (прибавлять, присоединять) додава́ти, дода́ти и пододава́ти, доклада́ти, докла́сти; диал. приклада́ти, прикла́сти

    Русско-украинский словарь > прикладывать

  • 12 дан

    I
    світанок СЛ; саба данда вранці на світанку СЛ; див. тан I, таң.
    II
    спотворене дал або дам
    дандан дана чечирдилер ганяли його з гілки на гілку або з даху на дах СМ; див. дал, дам.

    Урумско-украинский словарь > дан

  • 13 public assistance

    державна допомога; суспільна опіка; державна грошова допомога (бідним, інвалідам, дітям тощо)

    English-Ukrainian law dictionary > public assistance

  • 14 bee

    n ж. ім'я
    Бі (зменш. від Beatrice, Beatrix)
    * * *
    [biː]
    n
    1) eнт. бджола
    2) aмep. допомога сусідам; спільна робота або розваги; несхв. дії гуртом

    English-Ukrainian dictionary > bee

  • 15 convoy

    1. n
    1) супровід
    2) транспорт
    3) автоколона
    4) конвой; транспортна колона з конвоєм
    5) мор. караван суден з конвоїрами
    6) колона військовополонених під конвоєм
    7) похоронна процесія
    2. v
    1) військ. конвоювати
    2) супроводити (гостей тощо)
    * * *
    I n
    1) супровід; охорона; конвоювання
    3) вiйcьк. автоколона військовополонених під конвоєм
    II v
    1) вiйcьк. конвоювати; охороняти
    2) icт. супроводжувати (гостей, дам)

    English-Ukrainian dictionary > convoy

  • 16 day centre

    центр допомоги інвалідам, людям похилого віку

    English-Ukrainian dictionary > day centre

  • 17 escort

    I
    n
    1) ескорт; почет; охорона; супровід
    2) охоронець; член почесної варти
    3) військ. конвой, прикриття

    escort destroyer — а) сторожовий корабель; б) конвойний есмінець

    escort duty — амер. конвойна служба

    4) амер. кавалер, партнер
    II
    v
    1) супроводжувати; проводжати; ескортувати (почесного гостя тощо)
    2) військ. конвоювати; прикривати
    3) юр. конвоювати (арештованого)
    * * *
    I n
    1) охорона; ескорт; варта
    2) вiйcьк. ескорт, конвой, прикриття
    3) кавалер, партнер; найнятий кавалер (для супроводу дам, літніх); eвф. "супутниця" (жінка, найнята для супроводу чоловіка; часто форма проституції)
    II [i'skxːt] v
    1) супроводжувати; проводжати; ескортувати ( почесного гостя)
    2) вiйcьк. ескортувати, конвоювати, прикривати
    3) юp. конвоювати ( арештованого)

    English-Ukrainian dictionary > escort

  • 18 fix

    1. n
    1) розм. скрутне становище; дилема
    2) місцеперебування; координати
    3) ав., рад. засічка
    4) розм. відступне; хабар
    5) розм. гра, результат якої обумовлений
    6) розм. доза наркотика

    in good fix — в порядку, в доброму стані

    in bad (out of) fix — у безладді; у поганому стані

    tax fixes — пільги на податок, що надаються за хабар

    2. v
    1) укріплювати; закріплювати; прикріплювати
    2) призначати, визначати, вирішувати, установлювати (строк, ціну тощо)
    3) зазначати, фіксувати, констатувати
    4) покладати (вину)
    5) влаштовувати; робити
    6) упорядковувати, давати лад
    7) лагодити, ремонтувати; налагоджувати
    8) (приготувати
    9) спрямувати (зосередити) погляд (думки)
    10) прикути, зупинити (увагу)
    11) закріпляти, зберігати, фіксувати (у пам'яті тощо)
    12) оселитися, осісти, закріпитися
    13) розм. вилікувати (тж fix up)
    14) збиратися, мати намір
    15) розм. улагоджувати; розв'язувати, вирішувати
    16) розм. підстроювати (шляхом підкупу)
    17) розм. розправитися
    18) розм. давати наркотики; забезпечувати наркотиками
    19) каструвати
    20) осідати, густіти, тверднути
    21) фот. фіксувати, закріпляти
    22) рад., ав. засікати; точно визначати широту й довготу

    fix out — постачати, забезпечувати

    fix up — розм. а) установити, поставити; б) улаштувати, забезпечити; в) врегулювати; розв'язати; уладнати (сварку); організувати; г): to fix oneself up — дати собі лад; вирядитися, приодягтися

    * * *
    I [fiks] n
    1) скрутний стан; дилема
    2) визначення місцезнаходження або координат; paд., aв. засічка
    3) aмep. стан, положення
    4) cл. відступне, хабар
    5) cл. гра, результат якої заздалегідь вирішений
    7) cл. доза наркотику
    8) = fixation II
    II [fiks] v
    1) укріплювати; закріплювати; прикріплювати
    2) встановлювати, призначати, визначати; відзначати, відмічати, фіксувати, констатувати; покладати (провину, витрати)
    3) влаштовувати; залагоджувати ( справу); робити

    to fix a fire — розвести вогонь; упорядковувати, давати лад; лагодити, ремонтувати, налагоджувати; приготувати, зробити нашвидкуруч ( обід)

    4) невідривно дивитися; спрямувати погляд; зосередити ( думки); привертати, зупиняти ( увагу); (on, upon) зупинитися на ( чому-небудь); вибрати
    5) запам'ятовувати, фіксувати (у пам'яті, свідомості)
    6) оселитися, осісти; закріпитися
    8) збиратися, мати намір
    9) уладнати, залагоджувати, вирішувати, розв'язувати (конфлікт, проблему)
    10) cл. підстроювати ( шляхом підкупу), "домовлятися"
    11) розрахуватися, розправитися ( з ким-небудь)
    12) cл. давати наркотики; постачати наркотиками
    13) eвф. каструвати (особл. кота)
    14) cпeц. осідати, густішати, тужавіти, твердішати
    15) фoтo, кiнo фіксувати, закріплювати
    16) paд., aв. засікати; точно визначати широту е довготу

    English-Ukrainian dictionary > fix

  • 19 Ladies' chain

    "шен-де-дам", фігура в котильйоні

    English-Ukrainian dictionary > Ladies' chain

  • 20 meals-on-wheels

    n
    столик для закусок (на колесах)
    * * *
    n

    English-Ukrainian dictionary > meals-on-wheels

Страницы

См. также в других словарях:

  • Дам (значения) — Дам: Имя Кристенсен, Хенрик Дам Фамилия Хенрик Дам (дат. Henrik Dam) датский биохимик, лауреат Нобелевской премии по физиологии и медицине (1963 год) Дам, Людвиг Жозе ван Дам (José van Dam; настоящее имя Жозеф ван Дамм, фр. Joseph van Damme; род …   Википедия

  • Дам — (посёлок)  посёлок в Узбекистане Дам  одна из индийских мер веса ДАМ Дмитрий Анатольевич Медведев …   Википедия

  • дам — dame f., гол. dam, нем. Damm. Дамба. В фортштат отступать было невозможно, понеже около того левого форштата натуральная вода состоит, а в форштате дам учиненный, который токмо в три сажени шпациум, и по разсуждению опасность в оном месте имнам… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • Дам-Мари — (фр. Dame Marie)  название нескольких коммун во Франции: Дам Мари  в департаменте Орн. Дам Мари  в департаменте Эр. Дам Мари ле Буа  в департаменте Эндр и Луара …   Википедия

  • Дам Хенрик — (Dam) (1895 1976), датский биохимик. Открыл витамин K1 (филлохинон). Нобелевская премия (1943). * * * ДАМ Хенрик ДАМ (Dam) Хенрик (21 февраля 1895, Копенгаген 18 апреля 1976, там же), датский биохимик. Открыл витамин К1 (филлохинон). Нобелевская… …   Энциклопедический словарь

  • дам бланш — dame blanche. 1. Дилижанс с двумя отделениями, беловатого цвета, в употреблении около 1830 г. Лексис. В новейшее время прибавились еще дешевые омнибусы, дам бланш ( omnibus, dames blanches) и прочия большия кареты, вмешавшие в себя до двадцати… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • ДАМ — (Dam) Карл Питер Хенрик (1895 1976), датский биолог. В 1934 г. открыл витамин К, растворимое в жире вещество, обеспечивающее свертывание крови. Выделил его из семян конопли и других растений, а также нашел его в тканях печени. За эту работу… …   Научно-технический энциклопедический словарь

  • дам — ДАМ, дамся, дашь, дашься, даст, дастся. ед. буд. вр. от дать, даться. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • дам де ла пансе — * dame de la pensée. См. Дам де ме (се) пансе …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • дам дю деми-монд — * ces dames du demi monde. То же, что ces dames. Акцион этот был особенно привлекателен для дам, всегда алчущих случая взглянуть на обстановку des <так> ces dames du demi monde. 1877. Вольф Хроника 2 143 …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • дам-занаван! — dames en avant! Танцевальная команда. Дамы, вперед! См.также Дам ан аван! Дирижер 1896 …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»