-
1 Даміан Наливайко
див. Наливайко, Дем'ян -
2 Собака на сіні: і собі не гам, і другим не дам
El perro del hortelano, que ni come ni deja comerІспансько-український та українсько-іспанський пареміологічний словник > Собака на сіні: і собі не гам, і другим не дам
-
3 Наливайко, Даміан
див. Наливайко, Дем'ян -
4 державна грошова допомога
(бідним, інвалідам, дітям тощо) public assistanceУкраїнсько-англійський юридичний словник > державна грошова допомога
-
5 давати
= дати1) to give; ( вручати) to deliverдавати вихід (почуттям) — to give vent to, to give play to; to uncork
давати в позичку — to lend, to advance
давати на додачу — to throw in, to give into the bargain
давати завдаток — to give earnest ( deposit), to bind a bargain
давати згоду — to give one's consent, to consent, to yield
давати ім'я — to name, to call; ( при хрещенні) to christen, to baptize
давати на чай — to tip, to give a tip
давати свідчення — to depose, to give evidence, to testify; to bear witness (to)
давати силу — to give strength, to invigorate
давати хабара — to bribe; to grease smb.'s palm
2) ( дозволяти) to let, to allow; ( надавати можливість) to affordдавати спокій — to let alone; to leave in peace
3) (бити, вдаряти) to give (it), to hit, to strikeдавати кому-небудь в зуби — to give smb. a smack in the teeth
4) ( приносити) to yield; ( забезпечувати) to provideдавати плоди (про дерево) — to yield fruit; to result
5)давати відомості (про/по) — to furnish/supply/provide information (on)
давати відповідь — to provide/supply/give an answer
давати відсіч — to repulse, to rebuff; to reject the views ( в суперечці)
давати газу — to step on the gas; to step on it, to speed up, to rev up
давати добро — to give OK, to give the go-ahead
давати зарок — to pledge oneself, to give an undertaking
давати звіт — to account ( for), to render an account
давати клятву — to make/take/swear an oath, to swear
давати крен — to take a list, to list, to heel ( over)
давати ляпаса (кому-небудь) — to slap in the face; to cuff/box ears (of)
давати маху — to miss one's mark, to make/commit a blunder, to let the chance slip
давати місце — to make room ( for)
давати можливість — to enable, to let
давати обітницю — to vow; ( постригтися в ченці) to take the vows
давати освіту — to educate, to provide an education
давати перевагу — to advantage, to give odds, to give priority to
давати похибку мат. — to be in error
давати пояснення — to offer/provide an explanation, to supply an explanation
давати право — to entitle, to give the right, to entitle to, to confer a right, to confer a right on
давати привід — to give occasion, to give cause ( for)
давати приклад — to set an example, to set the pattern
давати промах — to slip up, to make a slip/blunder; to miss one's chance
давати прочухана (кому-небудь) — to give a telling-off/rating/scolding; to rate
давати результат — to produce/yield/give a result
давати телеграму — to send a telegram; to wire
давати тріщину — to crack, to split
давати уявлення (про кого-небудь/що-небудь) — to give an idea (of), to give an estimate, an insight
давати хід справі — to set an affair going; юр. to prosecute
давати початок — to originate, to give rise (to)
давати слово (обіцяти) — to give ( to pass) one's word
давати знати (повідомити) — to let one know, to send word
давати раду (чомусь) — to manage, to master, to cope with
давати слово (на зборах) — to give smb. the floor
давати шанс — to give a chance, to enable to give / effort an opportunity
давати ягоди — to come into berry, to berry ( про рослини)
-
6 подавати
= подати1) to give, to present (to)подавати дичину мисл. — ( про собаку) to retrieve
подавати допомогу — to give a helping hand, to lend a hand; to help, to assist
подавати знак — to give a sign (to)
подавати команду військ. — to give а command
подавати пальто — to help smb. on with his coat
подавати приклад — to set an example, to serve as an example (to smb.)
подавати руку — to hold out one's hand (to), to offer one's hand; ( дамі в танці) to offer one's hand (to)
2) ( ставити на стіл) to serveподавати на стіл — to serve the dishes; to serve the table
3) (підводити - про автомобіль, потяг тощо) to drive upна яку платформу подадуть потяг (поїзд)? — what platform is the train due at?, what platform is the train coming in at?
4) спорт. to serve5) ( на розгляд) to submit, to present, to forward, to hand inподавати заяву — to submit ( to hand in) an application
подавати скаргу на когось — to lodge ( to make) a complaint against smb.
подавати петицію (прохання) — to present ( to submit) a petition, to petition
подавати протест — to register/enter a protest
6) тех. to feed, to convey7)подавати телеграму — to send a telegram, to wire
подавати голос (за кого-небудь/що-небудь) — to vote ( for)
подавати у відставку — to tender one's resignation; to retire, to resign; військ. to send in one's resignation ( one's papers)
-
7 інститути соціальні
ІНСТИТУТИ СОЦІАЛЬНІ - поняття, запроваджене Спенсером для характеристики основних підсистем суспільства як цілісного і водночас внутрішньо структурованого складного утворення. Ґрунтуючись на розумінні суспільства як своєрідного організму, Спенсер тлумачив І.с. як властиві означеному організму і внутрішньо пов'язані між собою органи, що виконують важливі життєві функції регулювання та стабілізації соціальних процесів і підтримання стану їх взаємозбалансованості. Спенсер виділяв три основних типи І.с.: 1) ті, що забезпечують продовження людського роду (шлюб та сім'я); 2) розподільчі (економічні); 3) регулятивні (релігія, політичні організації тощо). З плином часу уявлення про І.с. істотно змінилися, але саме поняття стійко увійшло в науковий обіг Н. ині І.с. розглядаються як багатомірне суспільне утворення, найважливішими складовими якого є: а) притаманний відповідному І.с. рівень, різновид чи локалізовані формоутворення суспільної свідомості, що можуть характеризуватися наявністю специфічних для них знань, концепцій, теорій, поглядів, переконань, принципів тощо; б) сукупність властивих даному І.с. форм діяльності; в) система характерних для нього відносин, взаємин і стосунків між людьми; г) стійкий комплекс формальних і неформальних правил, цінностей, норм, установок та інших притаманних І.с. регулятивів, що взаємоузгоджують форми діяльності й відносин між людьми у відповідній системі соціальних ролей та статусів; д) специфічна для певного І.с. мережа організацій, закладів та установ І. нституалізація життєдіяльності суспільств, міра втілення в системах І.с. тих чи тих цінностей, інтерналізації інституціональних функцій і ролей в мотиваційні структури членів суспільства постає як один з істотних показників рівня самоствердження та самореалізації відповідних історичних культур чи цивілізацій. За сферами дії та функціями І.с. поділяються на реляційні, що визначають рольову структуру суспільства за найрізноманітнішими засадами - від віку та статі до особливостей задатків, здібностей та фаху; регулятивні, які визначають припустимі межі незалежних щодо суспільних норм дій, спрямованих на реалізацію індивідуальних чи групових потреб, інтересів і цілей, та санкції, що карають за порушення цих меж; культурні, пов'язані з суспільною психологією, ідеологією, релігією, філософією, мистецтвом, освітою тощо; інтегративні, призначення яких - належне виконання соціальних ролей, відповідальних за забезпечення інтересів та цілей історичних спільнот і суспільств як цілісностей. У певному ракурсі зміна тої чи тої соціальної системи постає як модифікація І.с., що відбувається внаслідок сукупної дії ендогенних, внутріінституціональних та екзогенних, зовнішніх чинників, при домінантній ролі, за певних конкретно-історичних обставин, однієї з даних двох груп детермінант. У процесі переходу суспільств від доіндустріальної стадії до індустріальної та постіндустріальної традиційні І.с. поступаються місцем сучасним. Якщо традиційні І.с. визначаються передусім аскриптивністю і партикуляризмом, тобто ґрунтуються на жорстко заданих ритуалом та звичаєм правилах дії та поведінки й родинних зв'язках, то в новітніх суспільствах домінуючими стають І.с., що забезпечують інтерналізацію цінностей компетентності, незалежності, особистої відповідальності й раціональності, уможливлюють вільніший моральний і психологічний вибір індивідам, що призводить, однак, до піднесення ступеня аномічності суспільних систем атомізації осіб, їх взаємного дистанціювання, тобто має знову ж таки складний, суперечливий характер. -
8 Наливайко, Дем'ян
Наливайко, Дем'ян (Даміан) (? - 1627) - діяч Острозького культурноосвітнього осередку, брат Северина Наливайка, активний учасник Берестейського собору 1596 р. Вчився в Острозі, згодом сам був учителем в Острозькій колегії, очолював друкарню в Дермані. Йому належать: збірка афоризмів і моральних сентенцій (вибраних насамперед з Біблії та творів патристики) під назвою "Лекцій словенскіе Златоустого от бесьд евангельскьіх'ь оті нерея Наливайка вьібрание", виданий 1607 р. в Дермані; твір "Лькарство на оспальїй умьіслі чоловічий", що є перекладом на староукр. мову листа Іоанна Златоуста до ченця Феодора і містить також його передмову і вірші. Н. репрезентує в укр. культурі кін. XVI-поч. XVII ст. течію ренесансного гуманізму, яка витворилася на ґрунті органічного поєднання елементів візантійсько-руської і західної інтелектуальних традицій і відзначалася більшою акцентуалізацією духовного оновлення людини через пізнання нею своєї внутрішньої божественної сутності та самовдосконалення, усвідомленням, з одного боку, необхідності гармонійного розвитку людини, а з другого - переважною увагою до розвитку інтуїтивного, духовного розуму з властивою останньому здатністю до інтелектуального бачення, націленістю на захист віри предків та пошуки шляхів самоутвердження укр. народу. У вірші "Прозьба чительникови о чась", вміщеному у творі "Лькарство на оспальїй умьіслт. чоловьчий" Н., осмислюючи проблему швидкоплинності людського віку в руслі ідей ренесансного гуманізму, акцентує необхідність розумного наповнення життя, потребу інтенсивної, корисної праці. Спричинився також до розвитку в Україні афористичного типу філософського знання. -
9 Сократ
Сократ (бл. 470, Афіни - 399 до н. е.) - давньогрецьк. філософ, творчість якого стала межею між періодом ранньофілософських космогоній (досократики) і класичною грецьк. філософією. Син каменяра і повитухи, наслідував ремесло батька. Зажив популярності завдяки бесідам на етичні теми, які вів у публічних місцях і зібраннях з усіма, хто цього бажав. Виховання доброчесності вважав головною справою кожної людини. У 399 до н. е. був звинувачений у розбещенні молоді і релігійному нечесті. Вироком народного суду засуджений на смерть і страчений. Жодних творів не писав, висловлював свої міркування лише в усних промовах. Ця форма творчості випливає з теоретичних настанов С. Він слідував висновку "я знаю тільки те, що нічого не знаю", який унеможливлював завершене вчення. Завданням мислення вважав пошук істини і спрямовування людей до блага. Головні складові методу С. - іронія і майєвтика (дослівно - "повивальне мистецтво"). Перша означає неприйняття розхожих уявлень, які піддаються сумніву і спростовуються. Сенс другої - через добирання та аналіз окремих міркувань "наводити" думку співрозмовника на істину. Завдання інтелектуального спілкування - "приймати пологи істини". Відкидав космогонічну проблематику як абстрактну і неспівмірну з можливостями людського розуміння; гідні уваги лише проблеми людського життя В. исловив свою філософську настанову девізом: "Пізнай себе самого". Ця зміна головної теми філософування дістала назву "сократичного повороту" в античній думці. С. є засновником раціоналістичної етики, головний принцип якої: "Якщо я знаю, у чому полягає добро, то не буду коїти лиха". Відтак основа доброчесності - пізнання того, у чому полягає благо. Це робить розум і здатність розуміння визначальними чинниками моралі і виховання. С. справив вирішальний вплив на класичну грецьк. філософію. Його учні започаткували кілька відомих т. зв. сократичних шкіл (кініки, кіренаіки, мегарики). С. є провідним персонажем майже усіх творів свого найвидатнішого учня - Платона. Твори Платона і Ксенофонта є головним джерелом реконструкції філософських поглядів С. Ще в Античності С., завдяки обстоюваній ним відкритості мислення, став уособленням філософії.
См. также в других словарях:
Дам (значения) — Дам: Имя Кристенсен, Хенрик Дам Фамилия Хенрик Дам (дат. Henrik Dam) датский биохимик, лауреат Нобелевской премии по физиологии и медицине (1963 год) Дам, Людвиг Жозе ван Дам (José van Dam; настоящее имя Жозеф ван Дамм, фр. Joseph van Damme; род … Википедия
Дам — (посёлок) посёлок в Узбекистане Дам одна из индийских мер веса ДАМ Дмитрий Анатольевич Медведев … Википедия
дам — dame f., гол. dam, нем. Damm. Дамба. В фортштат отступать было невозможно, понеже около того левого форштата натуральная вода состоит, а в форштате дам учиненный, который токмо в три сажени шпациум, и по разсуждению опасность в оном месте имнам… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
Дам-Мари — (фр. Dame Marie) название нескольких коммун во Франции: Дам Мари в департаменте Орн. Дам Мари в департаменте Эр. Дам Мари ле Буа в департаменте Эндр и Луара … Википедия
Дам Хенрик — (Dam) (1895 1976), датский биохимик. Открыл витамин K1 (филлохинон). Нобелевская премия (1943). * * * ДАМ Хенрик ДАМ (Dam) Хенрик (21 февраля 1895, Копенгаген 18 апреля 1976, там же), датский биохимик. Открыл витамин К1 (филлохинон). Нобелевская… … Энциклопедический словарь
дам бланш — dame blanche. 1. Дилижанс с двумя отделениями, беловатого цвета, в употреблении около 1830 г. Лексис. В новейшее время прибавились еще дешевые омнибусы, дам бланш ( omnibus, dames blanches) и прочия большия кареты, вмешавшие в себя до двадцати… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
ДАМ — (Dam) Карл Питер Хенрик (1895 1976), датский биолог. В 1934 г. открыл витамин К, растворимое в жире вещество, обеспечивающее свертывание крови. Выделил его из семян конопли и других растений, а также нашел его в тканях печени. За эту работу… … Научно-технический энциклопедический словарь
дам — ДАМ, дамся, дашь, дашься, даст, дастся. ед. буд. вр. от дать, даться. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
дам де ла пансе — * dame de la pensée. См. Дам де ме (се) пансе … Исторический словарь галлицизмов русского языка
дам дю деми-монд — * ces dames du demi monde. То же, что ces dames. Акцион этот был особенно привлекателен для дам, всегда алчущих случая взглянуть на обстановку des <так> ces dames du demi monde. 1877. Вольф Хроника 2 143 … Исторический словарь галлицизмов русского языка
дам-занаван! — dames en avant! Танцевальная команда. Дамы, вперед! См.также Дам ан аван! Дирижер 1896 … Исторический словарь галлицизмов русского языка