Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

шию

  • 1 шұқшию

    устремлять взоры на что-нибудь

    Kazakh-English dictionary > шұқшию

  • 2 ақшию

    Казахско-русский словарь > ақшию

  • 3 бақшию

    уставиться, впиться глазами

    Казахско-русский словарь > бақшию

  • 4 мықшию

    согнуться, сгибаться

    ол қартайып, мықшиып кетіпті — он от старости согнулся

    Казахско-русский словарь > мықшию

  • 5 шұқшию

    устремлять взоры на что-то; настойчиво стремиться сделать что-либо

    Казахско-русский словарь > шұқшию

  • 6 ақшию

    выпучить глаза

    Казахско-русский словарь для учащихся и студентов > ақшию

  • 7 бақшию

    разг. см. бажыраю

    Казахско-русский словарь для учащихся и студентов > бақшию

  • 8 шоқшию

    быть заостренным, торчать

    Казахско-русский словарь для учащихся и студентов > шоқшию

  • 9 шұқшию

    ет.
    به چيزی با دقت نگاه کردن

    Қазақша-парсыша сөздік > шұқшию

  • 10 crane

    1. n
    1) зоол. журавель
    2) тех. підйомний кран
    3) тех. сифон, лівер
    2. v
    1) витягувати (шию)
    2) підіймати краном
    3) розм. вагатися; зупинятися перед труднощами
    * * *
    I [krein] n
    1) зooл. журавель сірий
    2) тex. ( вантажо) підіймальний кран
    3) тих. сифон, лівер
    II [krein] v
    1) витягувати ( шию); тягтися
    2) тex. піднімати краном
    3) комизитися перед перешкодою ( про коня); вагатися, зупинятися перед труднощами

    English-Ukrainian dictionary > crane

  • 11 goose-neck

    n
    1) предмет, схожий на гусячу шию (вигнутий у вигляді літери S)
    2) тех. коліно
    3) перен. вузьке місце
    * * *
    n
    1) предмет, схожий на гусячу шию або який має форму букви S
    2) тex. S-подібне коліно; "гусак"

    English-Ukrainian dictionary > goose-neck

  • 12 perk

    1. n
    1) кавник зі ситечком; кава, зварена в кавнику з ситечком
    2) (скор. від perquisite) додатковий (побічний) дохід; приробіток
    2. adj
    самовпевнений, зарозумілий; зухвалий
    3. v
    1) амер., розм. іти рівно (про автомобіль)
    2) задирати, піднімати (голову); витягувати (шию)
    3) розм. піднестися духом, пожвавитися, підбадьоритися
    4) причепурюватися
    5) чепурити
    6) тягтися, підійматися, податися вперед
    7) дерти носа, заноситися
    8) стирчати
    * * *
    I n; сл.; = percolator
    ; кава, зварена у кавнику з ситечком
    II v
    закипати, булькати ( про каву)
    III v; сл. IV a
    самовпевнений, зухвалий, зарозумілий
    V v
    1) піднімати (голову; perk up); витягувати ( шию)
    2) ( perk up) піднестися духом, оживитися, підбадьоритися; пожвавлюватися
    3) ( perk up) чепуритися; причепурювати
    5) тягтися, підніматися, видаватися вперед; задирати ніс, заноситися
    VI n; pl
    1) cкop. від perquisite
    2) додаткові пільги; приплати, надбавки (до заробітної плати, пенсії)

    English-Ukrainian dictionary > perk

  • 13 snake

    1. n
    1) змія, гадюка
    2) падлюка, тварюка, гадина
    3) нікчема, плазун

    snake juice — австрал., розм. віскі

    snake pit — гадюча яма; розм. божевільня

    a snake in the grass — гадюка потайна; тає'мний ворог; прихована небезпека

    to warm (to cherish) a snake in one's bosom — пригріти гадюку на грудях

    to raise (to wake) snakes — зчиняти сварку (скандал)

    great snakes! — от тобі й маєш!; отакої!

    2. v
    1) повзти, звиватися; пробиратися поповзом
    2) витягувати (шию)
    3) зміїтися, витися
    4) пробиратися потайки
    5) амер., розм. тягти, волочити
    6) розм. украсти, потягти, поцупити (щось)
    * * *
    I [sneik] n
    1) зooл. змія
    2) негідник, гадина, змія; нікчема
    II [sneik] v
    1) повзти, звиватися, пробиратися поповзом; витягувати ( шию)
    2) зміїтися, витися ( про дорогу)
    4) cл. тягти, волочити
    5) cл.; cл. ушитися
    6) cл.; cл. втягнути в біду

    English-Ukrainian dictionary > snake

  • 14 trachelate

    adj ент.
    що має звужену шию
    * * *
    [`trʒkileit]
    a; ент.

    English-Ukrainian dictionary > trachelate

  • 15 twist

    1. n
    1) крутіння; скручування; сукання
    2) вигин, згин; поворот
    3) вузол; петля
    4) кручена вірьовка; шнурок; кручена нитка; джгут
    5) грубий сорт тютюну
    6) кручений хліб
    7) хвіст завитком (у свині тощо)
    8) поворот убік; відхилення
    9) місце повороту
    10) перекручення, викривлення
    11) вивих
    12) особливість (характеру тощо)
    13) обман
    14) розм. змішаний напій
    15) розм. добрий апетит
    16) вульг. жінка
    17) кручений м'яч (теніс)
    18) твіст (танець)
    19) тех. хід (витка)

    twist of the wrist — спритність, умілість, вправність рук

    a twist on the shorts — амер., розм. продаж цінних паперів (товарів) за високу ціну

    2. v
    1) крутити; сукати; скручувати, сплітати
    2) сплітатися, переплітатися, скручуватися
    3) витися, звиватися, згинатися
    4) викручувати (руки); стискати; давити; ламати

    to twist smb.'s arm — а) викручувати комусь руку; б) примушувати

    5) пробиватися з труднощами; змінювати напрям
    6) завдавати болю
    7) викручувати (білизну)
    8) кривити (обличчя)
    9) перекручувати; спотворювати
    10) обертати, крутити, повертати
    11) обертатися, крутитися, повертатися
    12) обвивати, обмотувати
    13) вплітати
    14) обдурювати
    15) розм. їсти з апетитом, уминати

    twist off — відкручувати, відламувати

    twist out — вислизати, вириватися

    to twist the lion's tail — амер., розм. обурювати (роздратовувати) англійців

    * * *
    I [twist] n
    1) кручення; сукання; скручування

    to give a twist — крутити, скручувати

    2) вигин, поворот; a twist in a road [in a stream]вигин дорогі [струмка]; вигин, кривизна
    3) кручений мотузок; шнурок, палять; кручена нитка; вузол; скручування ( проволки в жилі кабелю); а горе full of twists мотузок з безліччю петель або вузлів; система нарізу (у каналі стовбура пістолета, знаряддя); a rifle with great twist рушниця з крутою нарізкою; скручений паперовий пакет, фунтик; грубый сорт табака ( отримуваний з скрученого сухого листя); витий хліб; a bread twist, a twist of bread вита булочка; цедра, що вичавлюється в напій

    twist of lemon (peel) — лимонна цедра; хвіст завитком ( у свині)

    4) поворот убік; відхилення (перен.); the twist of a billiard bait відхилення більярдної кулі; a twist toward the new policy поворот до нової політики; несподіваний або химерний поворот; зигзаг

    a plot with many twists — сюжет з безліччю несподіваних поворотів; = відважно закрученный сюжет

    the writer often gives his stories a humorous twist — той письменник часто додає своїм розповідям гумористичного звучання; схильність

    6) прийом; трюк, фокус

    to give the facts [the truth]an imperceptible twist — злегка перекрутити факти [істину]; спотворення ( обличчя), гримаса

    with a twist of the mouth — з гримасою на обличчі; відхилення від норми

    mental- — психічне відхилення /порушення/

    to give ones knee a bad twist — сильно вивихнути ногу; розтягування

    9) обман; a -in ones nature нещирість, нечесність; зіпсованість

    gin twist — напій, змішаний з джином

    13) вульгарна жінка, "спідниця"
    14) cпopт. кручений м'яч; закручування м'яча
    15) cпeц. торсіонна напруга; момент, що обертається
    ••

    twist of the wrist — спритність рук; спритність, вправність

    twists and turns — тонкощі, деталі, подробиці; всі кути, закутки

    a twist on the shorts — cл. бірж, жapг. продаж цінних паперів або товарів за високою ціною ( при грі на зниження)

    to be round the twist — бути божевільним, з'їхати з глузду

    II [twist] v
    1) крутити, скручувати, викручувати

    to twist smb s arm — викручувати руку; вивертати руку ( тортури)

    to twist linen — викручувати вати білизну ( викручуванням); робити крученням; крутити, сучити; плести, сплітати

    to twist a yarn [a thread] — сучити пряжу [нитки]

    to twist flowers into a wreath — плести вінок з квітів; руйнувати, ламати крученням; згортати

    to twist the key — зламати ключ, скрутити головку ключа

    to twist smb s neck — скрутити шию/голову/ (перен.); вивихнути; розтягувати

    he fell and twisted his knee — він впав, підвернув /вивихнув/ собі коліно

    2) додавати скручуванням або згинанням певної форми; скручувати, згортати, згинати

    her hands were-ed by hard work and old age — руки її були скорчені від важкої роботи, старості

    the pigs tail was twisted into a corkscrew — хвіст свинні був закручений штопором; скручуватися, згортатися; гнутися, скривлюватися

    3) спотворювати, кривити ( обличчя)

    her face was twist ed with pain — її обличчя спотворилося від болю; спотворювати

    to-twist smb s words — спотворювати чиїсь слова

    to seek to twist the law to ones own advantage — намагатися перефразувати закон на свою користь; перетворювати, обертати

    to the twist steering wheel of a car — повертати /вертіти/ кермо автомобіля; обертатися, повертатися

    he twisted (around) to see the approaching procession — він обернувся, побачив процесію, що наближалася

    5) обертати, вертіти

    to twist a ball — закручувати м'яч; обертатися, крутитися; закручуватися ( про м'яч)

    6) обвивати; обмотувати

    to twist smth in — а ріесе of paper завертати щось у шматок паперу; обгорнути щось шматком паперу; обвиватися; обмотуватися

    the snake twisted (itself) round my arm — змія обвилася навколо моєї руки

    7) вплітати; a few wild flowers were twisted in her hair в її волосся були вплетені польові квіти
    8) витися; згинатися; звиватися

    the road twists a good deal — дорога петляє; пробиратися насилу; міняти напрям

    we twisted (our way) through the crowd — ми пробиралися крізь натовп; звиватися; соватися; корчитися

    to twist (food) down — поглинатиїжу з апетитом; уплітати за обидві щоки

    12) зв'язувати, сполучати

    to twist ones fortune with smth — пов'язати свою долю з чимось to twist in the wind мучитися невідомістю; важко переживати невизначеність свого положення

    to twist smb s arm — чинити тиск на когось; тиснути, примушувати

    he twisted my arm until I consented to drink — він не відставав від мене, поки я не погодився випити

    well, if you twist my armI — не відмовлюся!; охоче! ( відповідь на запрошення випити)

    to- smb around one's finger — тримати когось у своїх руках

    she twists him around her little finger — вона вертить/зневажає/ їм, як хоче; вона з нього мотузки в'є

    to twist the lions tail — cл. приводити в обурення /раздражати/ дразнити/ англійців

    English-Ukrainian dictionary > twist

  • 16 twist

    I [twist] n
    1) кручення; сукання; скручування

    to give a twist — крутити, скручувати

    2) вигин, поворот; a twist in a road [in a stream]вигин дорогі [струмка]; вигин, кривизна
    3) кручений мотузок; шнурок, палять; кручена нитка; вузол; скручування ( проволки в жилі кабелю); а горе full of twists мотузок з безліччю петель або вузлів; система нарізу (у каналі стовбура пістолета, знаряддя); a rifle with great twist рушниця з крутою нарізкою; скручений паперовий пакет, фунтик; грубый сорт табака ( отримуваний з скрученого сухого листя); витий хліб; a bread twist, a twist of bread вита булочка; цедра, що вичавлюється в напій

    twist of lemon (peel) — лимонна цедра; хвіст завитком ( у свині)

    4) поворот убік; відхилення (перен.); the twist of a billiard bait відхилення більярдної кулі; a twist toward the new policy поворот до нової політики; несподіваний або химерний поворот; зигзаг

    a plot with many twists — сюжет з безліччю несподіваних поворотів; = відважно закрученный сюжет

    the writer often gives his stories a humorous twist — той письменник часто додає своїм розповідям гумористичного звучання; схильність

    6) прийом; трюк, фокус

    to give the facts [the truth]an imperceptible twist — злегка перекрутити факти [істину]; спотворення ( обличчя), гримаса

    with a twist of the mouth — з гримасою на обличчі; відхилення від норми

    mental- — психічне відхилення /порушення/

    to give ones knee a bad twist — сильно вивихнути ногу; розтягування

    9) обман; a -in ones nature нещирість, нечесність; зіпсованість

    gin twist — напій, змішаний з джином

    13) вульгарна жінка, "спідниця"
    14) cпopт. кручений м'яч; закручування м'яча
    15) cпeц. торсіонна напруга; момент, що обертається
    ••

    twist of the wrist — спритність рук; спритність, вправність

    twists and turns — тонкощі, деталі, подробиці; всі кути, закутки

    a twist on the shorts — cл. бірж, жapг. продаж цінних паперів або товарів за високою ціною ( при грі на зниження)

    to be round the twist — бути божевільним, з'їхати з глузду

    II [twist] v
    1) крутити, скручувати, викручувати

    to twist smb s arm — викручувати руку; вивертати руку ( тортури)

    to twist linen — викручувати вати білизну ( викручуванням); робити крученням; крутити, сучити; плести, сплітати

    to twist a yarn [a thread] — сучити пряжу [нитки]

    to twist flowers into a wreath — плести вінок з квітів; руйнувати, ламати крученням; згортати

    to twist the key — зламати ключ, скрутити головку ключа

    to twist smb s neck — скрутити шию/голову/ (перен.); вивихнути; розтягувати

    he fell and twisted his knee — він впав, підвернув /вивихнув/ собі коліно

    2) додавати скручуванням або згинанням певної форми; скручувати, згортати, згинати

    her hands were-ed by hard work and old age — руки її були скорчені від важкої роботи, старості

    the pigs tail was twisted into a corkscrew — хвіст свинні був закручений штопором; скручуватися, згортатися; гнутися, скривлюватися

    3) спотворювати, кривити ( обличчя)

    her face was twist ed with pain — її обличчя спотворилося від болю; спотворювати

    to-twist smb s words — спотворювати чиїсь слова

    to seek to twist the law to ones own advantage — намагатися перефразувати закон на свою користь; перетворювати, обертати

    to the twist steering wheel of a car — повертати /вертіти/ кермо автомобіля; обертатися, повертатися

    he twisted (around) to see the approaching procession — він обернувся, побачив процесію, що наближалася

    5) обертати, вертіти

    to twist a ball — закручувати м'яч; обертатися, крутитися; закручуватися ( про м'яч)

    6) обвивати; обмотувати

    to twist smth in — а ріесе of paper завертати щось у шматок паперу; обгорнути щось шматком паперу; обвиватися; обмотуватися

    the snake twisted (itself) round my arm — змія обвилася навколо моєї руки

    7) вплітати; a few wild flowers were twisted in her hair в її волосся були вплетені польові квіти
    8) витися; згинатися; звиватися

    the road twists a good deal — дорога петляє; пробиратися насилу; міняти напрям

    we twisted (our way) through the crowd — ми пробиралися крізь натовп; звиватися; соватися; корчитися

    to twist (food) down — поглинатиїжу з апетитом; уплітати за обидві щоки

    12) зв'язувати, сполучати

    to twist ones fortune with smth — пов'язати свою долю з чимось to twist in the wind мучитися невідомістю; важко переживати невизначеність свого положення

    to twist smb s arm — чинити тиск на когось; тиснути, примушувати

    he twisted my arm until I consented to drink — він не відставав від мене, поки я не погодився випити

    well, if you twist my armI — не відмовлюся!; охоче! ( відповідь на запрошення випити)

    to- smb around one's finger — тримати когось у своїх руках

    she twists him around her little finger — вона вертить/зневажає/ їм, як хоче; вона з нього мотузки в'є

    to twist the lions tail — cл. приводити в обурення /раздражати/ дразнити/ англійців

    English-Ukrainian dictionary > twist

  • 17 сгорбиться

    ( согнуться) бүкжию, мықшию

    Русско-казахский словарь > сгорбиться

  • 18 монисто

    намисто, (ум. намистечко (-чка)), перла (-рел). [Куплю тобі намисто та на шиї повішу (Метл.). Купи мені намистечко на білую шию (Чуб. V). Разок перел на шиї (Свидн.)]. -сто из кораллов - коралі (-лів), добре намисто, ум. коралики. [Начіпляє кораликів на білую шию (Пісня). На шиї червоніло п'ять разків товстого «доброго» намиста з золотими дукачами (Н.-Лев.)]. Одно зерно -ста - намистина, намистиночка, (кораллового) коралина, коралиночка. -сто из монет - дукачеве намисто, дукачі. [Я вже стара, - де вже мені до дукачевого намиста! (Крим.)]. Низка -ста - разок (-зка), (сталька, низка) намиста (перел), ум. разочок (-чка) (сталечка, низочка) намиста (перел). [На шиях намиста у кожної разків по десять (Квітка). Купила собі стальку намиста (Козелеч.). Заплетена в ріжки, на шиї мала низку перел (Свидн.)].
    * * *
    нами́сто

    Русско-украинский словарь > монисто

  • 19 на

    предл.
    I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;
    2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;
    3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).
    II. На -
    1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;
    2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!
    * * *
    I предл.
    1) с вин. п. на (кого-що)

    положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл

    сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце

    глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо

    ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків

    взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час

    на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі

    на за́втра — на завтра

    помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)

    на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)

    в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)

    идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)

    сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)

    учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря

    отре́з на пальто́ — відріз на пальто́

    ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти

    на вся́кий слу́чай — см. всякий

    на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то

    2) с предложн. п. на (кому-чому)

    лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку

    на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності

    выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)

    служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті

    на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма

    на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ

    на [э́тих] днях — см. день

    на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя

    на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)

    игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)

    игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов

    е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)

    прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)

    стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)

    матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)

    спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)

    говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами

    обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою

    писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою

    II част.
    на

    на, возьми́! — на, візьми́!

    вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот

    на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь

    III част.

    како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)

    Русско-украинский словарь > на

  • 20 appellieren

    appellieren vi (an A) апелли́ровать, обраща́ться (с призы́вом) (к кому́-л., к чему́-л.)
    an j-s Großmut appellieren апелли́ровать к (чьему́-л.) великоду́шию; обраща́ться к (чьему́-л.) великоду́шию
    appellieren юр. обжа́ловать (пригово́р, суде́бное реше́ние), подава́ть апелляцио́нную жа́лобу, подава́ть кассацио́нную жа́лобу
    gegen ein Urteil an ein höheres Gericht appellieren уст. обжа́ловать пригово́р в вы́сшей инста́нции

    Allgemeines Lexikon > appellieren

Страницы

См. также в других словарях:

  • Сюй Шию — В этом китайском имени фамилия (Сюй) стоит перед личным именем. Сюй Шию 许世友 …   Википедия

  • қақшию — Қ орда., Арал) қақтыру, қағылу. Шіркін, мына мал судан қ а қ ш и д ы а у Қ орда., Арал) …   Қазақ тілінің аймақтық сөздігі

  • ақшию — ақши етістігінің қимыл атауы …   Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі

  • нахиляти — 1) = нахилити (голову, спину, шию), нагинати, нагнути, схиляти, схилити; пригинати, пригнути (трохи, не зовсім); згинати, зігнути (спину, шию); перегинати, перегнути, перехиляти, перехилити (спину, шию); хилити, похиляти, похилити, клонити… …   Словник синонімів української мови

  • навѧзати — НАВѦ|ЗАТИ (10), ЖОУ, ЖЕТЬ гл. Привязать к чему л.; навязать на кого л.: Сѹ же ‹милост›ыню и ты приими неотъ‹п›о‹у›стьно. и навѧжи ѭ на выи своеи Изб 1076, 19; Костѧнтинъ многы изъмѹчи... а дрѹгымъ ѹшеса ѹрѣза и навѧзаше на вы˫а ихъ ГА XIII–XIV,… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • Тяньаньмэньский инцидент — (кит. упр. 四五天安门事件, пиньинь: Sìwǔ Tiān ānmén shìjiàn, букв. «Инцидент 5 апреля на площади Тяньаньмэнь»)  события, произошедшие на пекинской площади Тяньаньмэнь 5 апреля 1976 года. Причины 8 января 1976 года скончался Чжоу Эньлай. Для многих… …   Википедия

  • нашийник — а, ч. 1) Ремінець або металеве кільце з застібкою, що надівається на шию тварини. 2) У дишельній упряжі без хомута – широкий ремінь, один кінець якого надівається на шию коня, а другий закріплюється на передньому кінці дишла …   Український тлумачний словник

  • скручувати — ую, уєш, недок., скрути/ти, учу/, у/тиш, док. 1) перех. Крутячи, звивати що небудь. || Крутячи, сплітаючи нитки, пасма, стебла і т. ін., робити, виготовляти що небудь. || Повертаючи в протилежні боки краї мокрої тканини, видавлювати воду чи іншу… …   Український тлумачний словник

  • єпітрахиль — Єпітрахиль: частина обрядового одягу священика у вигляді широкої стрічки фартуха з хрестами, який при богослужінні одягається на шию і носиться під ризою [51] широка стрічка, яку священик надягає на шию при богослужінні і яка спадає до землі [39] …   Толковый украинский словарь

  • ШЕЯ — жен. выя, связь головы с туловищем, часть тела промеж плеч и головы. У него шея крепка, толста, много снесет. У мира (мирская) шея толста. Сбыть, свалить с шеи, отделаться. Дай ему в шею, по шее. Шейка лебяжья. Он у меня на шее, бременит, тяготит …   Толковый словарь Даля

  • бездушие — бездушие, бездушия, бездушия, бездуший, бездушию, бездушиям, бездушие, бездушия, бездушием, бездушиями, бездушии, бездушиях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»