ших

(изначальный) споконвічний, предковічний, (с)правічний, (извечный) відвічний, (основной) докорінний. [Споконвічна борня за живоття, за їжу (Н.-Лев.). Скривдив українських дрібніших дідичів, справічних на Київщині (Н.-Лев.)]. -ный враг - відвічний ворог. -ные обитатели - справічні мешканці, тубільці.

* * *

комбінація, сплетіння, сполучення. [Людина, беручи (ті слова) в найрізноманітніших сплетіннях (Єфр.)]. -ция из трёх пальцев - (литер.) комбінація з трьох пальців, (простонар.) вила, граблі, ключка - от тобі і штучка; гарна штучка - загнута пучка; дуля з маком. Устраивать свои -ции - будувати, (насм.) крутити, майструвати свої комбінації.

* * *

1) (некрупный) дрібний, (усеч. форма им.-вин. п. м. р. дрібен), дрібненький; (малый, небольшой) малий, невеликий, невеличкий, (незначительный) незначний. [На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки (Н.-Лев.). Безупинне спадання дрібних крапель (дощу) (Коцюб.). Дрібні речі у кошик поклала (Звягельщ.). Дрібні війни (Л. Укр.). Дрібні події (Крим.)]. -кие владенья - дрібні (малі) добра. -кие деньги - см. Мелочь 3. -кий дождь - дрібний (дрібен, дрібненький) дощ (-щу). [І шумить, і гуде, дрібен дощик іде (Пісня)]. -кие долги - дрібні борги (-гів). -кая душонка - мізерна, дрібна душиця. -кое зерно - дрібне (заміркувате) зерно. [Заміркувата пшениця (Київщ.)]. -кий кредит - дрібний кредит (-ту). -кий кусок - дрібний шматок (-тка). На -кие куски, кусочки (разбить что) - на дрізки (диал. на друзки), на дрізочки, на дріб'язки, на дріб'язок, на дробину (розбити, потрощити що). -кий лес - см. Мелколесье. -кие листья - дрібне листя, дрібний лист (-ту). - кая монета - см. Монета. -кие деньги - дрібні гроші (-шей и -шів), дрібняки (-ків), дробина. -кий песок, порошок - дрібний пісок (-ску), дрібний порошок (-шку). -кая печать, -кое письмо, -кий шрифт - дрібний друк (-ку), дрібне письмо (писання), дрібний шрифт (-ту). -кие расходы - дрібні витрати. -кий сахар - дрібний цукор (-кру), цукор-сипець (-пцю). -ким смехом (смешком) - дрібним сміхом, дрібненько. [Сміялася м'яким, дрібним сміхом (Черкас.). Дрібненько зареготалась (Н.-Лев.)]. -кие шаги - дрібна хода, дрібні кроки (-ків). [Гнідко пішов дрібною ходою (Мирний)]. -кими шажками - видрібцем, дрібно, дрібненько. [Видрібцем виступати (Сл. Гр.). Ступає дрібненько (Хведорович)]. -кая птица, соб. - дрібні пташки, дрібне птаство, дробина, дріб (р. дробу). -кий скот - дрібна худоба (скотина), дрібний товар (-ру), дріб'язок (-зку). [В мене овець ватага, а дійнику без ліку, а дріб'язку як піску (Лавр.)]. -кая буржуазия - дрібна буржуазія. -кий дворянин - см. Мелкопоместный дворянин. -кое дворянство - дрібне дворянство, дрібна шляхта. -кие людишки - дрібні людці (-ців), низота, дрібнота; срв. Мелкота 3. -кий (малорослый) народ - дрібний народ (люд) (-ду). -кая публика - мізерна (дрібна), невисока публіка. -кий служащий, чиновник - дрібний службовець, урядовець (-вця). -кий собственник - дрібний власник. -кий бес - чорт з дрібніших. Рассыпаться -ким бесом перед кем - підсипатися до кого; срв. Подольщаться;

2) (неглубокий) - а) (о воде) мілкий, низький, (гал.) плиткий. [Капітан Уоллей вів судно мілкою водою (Кінець Неволі). Тут вода низька (Звин.). Вода мала кудись розлитися, тому він сподівався найти тут плиткі місця (Маков.)]. -кая река - мілка ріка. В этом месте море -ко - в цьому місці море мілке; б) (о посуде, судне) неглибокий, плескатий, мілкий, (гал.) плиткий. -ная тарелка - плеската (мілка, плитка) тарілка.

* * *

1) ( некрупный) дрібний, дрібча́стий

2) (неглубокий) мілки́й

1) (власть) влада, зверхність (-ности), (реже) начальство, (правительственное) уряд (-ду), (управление) керування, порядкування, урядування, орудування, оруда, (командование) командування. Под -ством кого, чьим - під владою в кого, чиєю, під урядом (проводом) чиїм під одудою (зверхністю) чиєю, (под предводительством) за приводом чиїм, (стар.) за головою чиєю. [Під його урядом було багато сільських шкіл (Рідний Край). Українське театральне товариство під орудою Садовського (Афіша). Поляки ходили за приводом князя по чужих землях (Куліш). Щоб ми за твоєю (,гетьмане Хмельницький,) головою пили та гуляли (Ант.-Драг.)]. Главное -ство - головна влада; (командование) головне командування. Главное -ство над войском - головне командування (над) військом. Поручать, поручить -ство над городом кому - доручати, доручити владу (зверхність) над містом кому, доручати, доручити керувати (правити) містом (урядувати над містом) кому. Поручить -ство над армией кому - доручити командувати (командування) армією кому. Принимать, принять -ство над кем, над чем - переймати, перейняти (на себе) провід (владу) над ким, над чим, (над войском) переймати, перейняти (на себе) командування військом;

2) см. Начальствование 1 и 2;

3) - а) начальство, начальник; срв. Начальник. [Тебе вибрано за начальство (Рудч.)]. Это моё -ство - це моє начальство, це мій начальник; б) (начальники) начальство, начальники, (старшие) старші (-ших), (преимущ. военное, устар.) старшина, (власть) влада, уряд; (власть имущие) зверхники (-ків), владущі кола. [Ті часи, як голоси начальство тільки мало (Самійл.). Поліціянт лаявся, бо був гнівний: від старших йому сьогодні добре впало (Грінч.). Військова старшина (Стор.). Те, що спадає від рота нашим зверхникам, нам вистачило-б на життя (Куліш)]. Высшее -ство - вище начальство, вища влада, вищий уряд. Докладывать, доложить по -ству о чём - доповідати, доповісти начальству що, (сообщать) повідомляти, повідомити начальство про що, подавати, подати до відома начальству що;

4) (круг власти, сан) начальство, зверхність (подвластная сфера) начальство, (подначалие) підвладність, підручність (-ности). [Він зверхности достоєн (Куліш)].

* * *

мест. прит. наш (ж. наша, ср. наше; р. нашого, нашої, нашого), (нам свойственный, у нас принятый, обычный: обычнее русского «нашинский») наський (ж. наська, ср. наське). [Наша дума, наша пісня не вмре, не загине (Шевч.). Наських (таких, как у нас) пирогів ляхи не печуть (Номис). Свині не наські, а якісь нові (Кониськ.)]. Это не ваше дело, а -ше - це не ваша справа, а наша. Не наш - не наш; (чужой) ненаський, чужий. [Цього тепер не можна сказати, бо в хаті є ненаські люди (Козелеч.)]. По -му - а) (как у нас) по-нашому, по- наському, по-наськи. [Убрана не по-наськи (Л. Укр.)]; б) (по нашему мнению) на нашу гадку (думку), як на нас; в) (на нашем языке) по-нашому, нашою мовою, по-наському, по-наськи. [Поки, батько встане та розкаже по-нашому про свої гетьмани (Шевч.). Не по-арабськи випливають оповідання з-під мого пера, а по-наському таки, рідною моєю мовою українською (Крим.)]. Вот это по -му! - оце по-нашому (по-наському, по-наськи)! По -му вышло, выйдет - на наше вийшло, вийде. -ша взяла! - наше зверху! За кем -ше не пропадает, не пропадало - де наше не пропадає, не пропадало. Наш брат - наш брат (братчик); см. Брат. Не -му брату чета - не нам грішним пара (рівня). Наши (близкие, земляки и т. п.) - наші. [Могили… питають у буйного (ветра): «Де наші панують?» (Шевч.). Пішли наші вгору! (Номис)]. И вашим и -шим - і вашим і нашим. Знай -ших! - знай наших! отакі наші! Увидите ваших, так кланяйтесь -шим - побачите ваших, - вітайте наших.

* * *

не(за)пам'ятний, (неизведанный) незазнаний, (изначальный) предковічний, споконвічний, (с)правічний, (извечный) відвічний; срв. Давний. [Насліддя незазнаної старосвітчини (Куліш)]. В -ные времена - за не(за)пам'ятних часів, незапам'ятними часами, за незапам'ятної (давньої-предавньої) старовини. С -ных времён - з не(за)пам'ятних часів, з найдавніших (несказанних) давен, з давнього давна. -ная старина - незапам'ятна старовина, старовина днедавня.

* * *

1) незапа́м'ятний; ( очень давний) споконві́чний, одві́чний, відві́чний, прада́вній

2) ( незабываемый) незабу́тній

ниспровергнуть валити, повалити, звалювати, звалити, (низвергать) скидати, скинути, (опрокидывать, повергать) перекидати, перекинути, (о мног.) позвалювати, поскидати, поперекидати що. [Революція 1917 року повалила царат (Київ). «Промпартія» прагнула повалити Радвладу (Пр. Правда). Звалити «єретицьку» думку про кулястість землі (Павлик). Дійсність перекидає ці мрії (Драгом.)]. Ниспровергнутый и Ниспроверженный - повалений, звалений, скинутий и скинений, перекинутий и перекинений, позвалюваний, поскиданий, поперекиданий. [Скинені тирани (Комуніст). Повалене пригноблення дрібніших націй (Доман.). Перекинені цезарів трони (Л. Укр.)]. -ться - валитися, звалюватися, бути валеним, звалюваним, поваленим, зваленим, позвалюваним и т. п.

* * *

см. низвергать

добірний, відбірний, виборний, вибірний, передніший, (крупный, выдающийся) чільний. [Добірна пшениця. Чільне зерно. Передніших коней повибирали з табуна, а залишили саму ледач]. Что-л. самое -ное - чоло, ум. чільце. [Хлібороб саме чоло продає, а послід їсть]; (насм.) спинковий. [Саме тобі спинкове панство (Мирн.)].

* * *

пересмотреть (многое, всё) передивлятися, передивитися, переглядати, перегля[е]джувати, переглянути, переглядіти, (о мног.) попередивлятися, попереглядати що, (бегло, о минувшем) переходити, перейти. [Передивився один по одному всі її давніші портрети (Л. Укр.). Почав переглядати порозгортувані на столах книжки (Неч.-Лев.). Перегляньте все з початку до краю. По черзі ми перейдемо визначніших письменників із цього періоду (Єфр.)]. -вать дело в суде - переглядати справу в суді наново. Пересмотренный - переглянутий, передивлений, перегля[е]джений; (о деле в суде) переглянутий (розглянутий) наново.

* * *

несов.; сов. - пересмотр`еть

1) (обстоятельность) докладність (-ности);

2) (деталь) подробиця, дрібниця, подрібниця, подробина. В -тях - у подробицях, у подробиці, (подробно) докладно, надокладь; см. Подробно. До малейшей -сти, -ших -стей - до найменшої подробиці (дрібниці), до цяти, до найменших подробиць. [Поновив я у своїй пам'яті аж до найменших подробиць (Крим.)].

* * *

1) ( обстоятельность) докла́дність, -ності

2) (деталь, частность) подро́биця; ( мелочь) дрібни́ця, уменьш. дрібни́чка

поручить (предмет или дело) по[до]ручати, по[до]ручувати, по[до]ручити, при(по)ручати, при(по)ручувати, при(по)ручити, загадувати, загадати кому що, давати, дати до рук кому; (поверять) сповіряти, сповірити, звіряти, звірити що на кого, звірятися, звіритися з чим на кого, спокладати, спокласти на руки кому, чиї. [Про журбу мою співати доручив я солов'ю (Олесь). Поручаю, брате, тобі цю думку (Л. Укр.). Думка тут була - найвищий обов'язок дати до найчесніших рук (Грінч.). Я вам оце дільце припоручу (Мирн.). Верховний догляд за цими школами поручувано иноді несторіянам, иноді жидам (Павлик). Секретар… оповіщає Спільне Зібрання про все, що йому загадує Голова- Президент Академії. На діда Бутурлаку всі свої маєтки сповіряє. Пани все звіряли на діда й на бабу (Грінч.)]. Поручаемый - по[до]ручуваний, при(по)ручуваний, звірюваний. Порученный - по[до]ручений, при(по)ручений, даний до рук, сповірений, звірений, загаданий кому.

* * *

несов.; сов. - поруч`ить

поселиться

1) селитися, поселитися, оселятися, оселитися, осаджуватися, осадитися, сідати, (о)сідати(ся), осісти(ся) на чому, (о мног.) пооселюватися, посідати, поосідати(ся), сідати, сісти осадою. [Селилися наші на Амурі (Крим.). Инші по пущах селами сідали (Куліш). Татарський берег Славутиці осіло козацтво (К. Кр.). Вони осілись на Україні (Єфр.). Батько мій був з самих найпервіших січовиків, що осадились на Чортомлику (Стор.). Сідайте осадами й торгуйте (Св. П.)]. -ться густо - загуститися. -ться в гнезде - у[за]гніжджуватися, у[за]гніздитися, окукоблюватися, окукобитися, окублюватися, окублитися;

2) между ними -лился раздор - між ними зайшов нелад, проміж них пішли чвари. Поселившийся - осілий. Вновь -шийся - новоселець (-льця).

* * *

несов.; сов. - посел`иться

1) оселя́тися и осе́люватися, осели́тися, поселя́тися, посели́тися; обселя́тися, обсели́тися, осіда́ти, осі́сти и поосіда́ти, осіда́тися, осі́стися и поосіда́тися; оса́джуватися, осади́тися

2) страд. (несов.) оселя́тися, поселя́тися; обселя́тися: сі́ятися; виклика́тися

I. потопнуть или потонуть потопати, потопнути, потопти, потонути, поринати, поринути, у[за]топитися; срв. Тонуть. [Потопає моя доля край синього моря (Пісня). Місяць потоп у широкому морі темних хмар (Грінч.). Усе поринуло в холодному тумані. Човен затопився. Купаючись, він утопився]. -пать взглядом - утопати, поринати поглядом, очима, затопитися очима (Ворон.) в кому, в чому. Потопавший - топлений, топленик. Медаль за спасение -ших - медаль за ратування топлеників.

II. (ногами) потупати (ногами).

* * *

1) ( топать некоторое время) поту́пати, потупоті́ти, потупота́ти; погу́пати

2) ( пойти) поту́пати, погу́пати, потьо́пати, потьо́патися

заступництво, представництво, репрезентація. [В офіціяльному повідомленні єсть згадка про народнє заступництво, але конкретніших форм його не показано (Н. Рада). Коли письменство розвивається серед національно-пригнобленого народу, то воно мусить перейняти на себе функції народнього заступництва (Єфр.). Право репрезентації в державних сеймах (Доман.)]. Народное -во - народнє заступництво. Торговое -во - торговельне представництво (заступництво). Советское -во за границей - радянське заступництво за кордоном.

* * *

причислить

1) (к чему при счёте) прираховувати, прирахувати, прилічувати, прилічити; (прибавлять) придавати, придати, додавати, додати що до чого. -лять проценты к капиталу - прираховувати (прилічувати, додавати) відсотки до капіталу (до стовпа);

2) (зачислять, относить в разряд чего) зараховувати, зарахувати, залічувати, залічити, зачислювати и зачисляти, зачислити, залучати, залучити кого, що до кого, до чого, ставити, поставити кого поміж ким. -лить принятые деньги к приходу - зарахувати, залічити прийняті гроші до прибутку. Его -ляют к величайшим государственным деятелям - його зараховують (залічують) до найвидатніших державних діячів, його ставлять поміж найвидатнішими державними діячами. Отого про изведения нельзя -лить ни к трагедиям, ни к комедиям - цього твору не можна ні до трагедій, ні до комедій залучити (залічити, зарахувати, зачислити). -лить кого к посольству - зачислити, прирядити, приділити кого до посольства. -лять себя к кому, к чему - залічувати, зачисляти себе до кого, до чого, признаватися до кого, до чого, (фам.) горнути себе до кого. [Залічивши себе до бабів, Явдоха в свято або в неділю і за холодну воду не візьметься (Кониськ.). Вона і себе до старих людей горне і теж гріха боїться (Кониськ.). Признаються до цього напряму Гнат Хоткевич, Іван Липа (Єфр.)] Причисленный -

1) прирахований, прилічений; приданий, доданий до чого;

2) зарахований, залічений, зачислений, залучений до кого, до чого, поставлений поміж ким, поніж чим.

* * *

несов.; сов. - прич`ислить

1) ( присоединять при подсчёте) прилі́чувати, прилічи́ти, прирахо́вувати, прирахува́ти

2) ( зачислять) зарахо́вувати, зарахува́ти, залі́чувати, залічи́ти, зачисля́ти, зачи́слити

(в прям. и переносн. значении) - міцний и моцний, кріпкий, тривкий, тривалий, твердий держкий, сильний, певний. [Міцний, як з клоччя батіг (Номис). Нема над мої ложки. І легкі, і зручні, і тривкі (Франко). В письменстві маємо один з найкращих і найтривкіших здобутків, що лишило по собі тисячолітнє життя (Єфр.). Легкі перемоги не бувають твердими (Єфр.). Пилиповній сніг держкий (Борз.). Хата стара, та ще сильна (Франко)]. -ный дом - міцний будинок. -ная работа - тривка, міцна робота. Эти материи не -чны - ці матерії не міцні, не тривкі, не держкі, не добротні. -ное основание - твердий, тривкий ґрунт. -ное положение - тверде, певне становище.

* * *

зоомінімум (-му). [Зоомінімум, тоб-то мінімум простіших заходів що-до поліпшення тваринництва (Комуніст 1930)].

Испоконвечный споконвічний, спредковічний, справічний, (отвечный) одвічний. [Страшенно скривдив українських дрібніших дідичів, справічних на Київщині (Н.-Лев.)].

(як)найменший, (що-)найменший, (як-)найдрібніший, (що-)найдрібніший. [Вам я йму віру в усьому, в найдрібніших дрібницях (Грінч.)].