Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

шешәле+һөт

  • 1 закачивать

    закатить
    I. заїздити, заїхати, забігати, забігти кіньми до кого.
    II. Закачивать - см. Укачивать.
    * * *
    несов.; сов. - закач`ать
    1) (усыплять, качая) заколи́сувати, заколиса́ти, -лишу́, -ли́шеш и -лиса́ю, -лиса́єш и мног. позаколи́сувати, заколи́хувати, -ли́хую, -ли́хуєш, заколиха́ти, -лишу́, -ли́шеш и -лиха́ю, -лиха́єш и мног. позаколи́хувати
    2) (безл.: при качке) захи́тувати, -тує, захита́ти
    3) ( нагнетать) спец. нака́чувати, накача́ти, нагніта́ти, нагніти́ти, -гнічу́, -гні́тиш
    4) (сов.: начать качать) загойда́ти; ( заколыхать) заколиха́ти; ( заколебать) заколива́ти; ( зашатать) захита́ти

    \закачиватьть голово́й — захита́ти голово́ю

    Русско-украинский словарь > закачивать

  • 2 зачёсывать

    зачесать зачісувати, зачесати, (о мног.) позачісувати; (вверх) підчісувати, підчесати, (о мног.) попідчісувати. [Чи зуміє-ж хто з вас мене зачесати (М. Вовч.)]. Зачёсанный - зачісаний, підчісаний, (о мн.) позачісувані. [Усі дівочки позачісувані йдуть (Пісня)].
    * * *
    несов.; сов. - зачес`ать
    1) зачі́сувати, зачеса́ти, -чешу́, -че́шеш и мног. позачі́сувати; ( вверх) підчі́сувати, підчеса́ти
    2) (сов.: начать чесать) зачеса́ти, -чешу́, -че́шеш; ( тело) зачу́хати

    Русско-украинский словарь > зачёсывать

  • 3 дышать

    дыхать
    1) дихати (-хаю, -хаєш и дишу, -шеш), віддихати. [Вільно дихає грудьми. Спить і тяжко дише. Грудям легко оддихати (Крим.)]. -шать полною грудью - дихати на повні груди. -шать тяжело вслух с сопением - сапати [Андрій голосно сапав (Коц.)]; (скоро и тяжело) дихтіти, (хрипло) харчати [Спали, харчали і хропли]. Тяжело -шать (запыхавшись от жары или работы) - хакати, хекати. [Душно Рябкові - бач аж хакає, язик висолопивши (Харк. п.). Як рубає, то хекає]. -шать ртом, чтоб согреть что-нибудь или охладить (дуть) - хук[х]ати. [Дитина хукає на гаряче молоко. Хухає собі в руки]. См. Дуть 2. Едва -шит - дух ледве зводить, ледве дихає (дише). Огнём дышащий - огнедихатий. [Дракон огнедихатий (Кул.)]. Ды[о]хнуть - дихнути, дхнути [Бог дхне своїм духом, то й не буде його], хукнути (ртом). [Взяла тіста, хукнула - полетів голуб]. Отдыхать, отдышаться - віддихатися, віддихати;
    2) (веять) дихати, подихати [Перед світом дихає холодненький вітрець (Ворон.). Все подихало молодою парубочою красою (Неч.-Лев.)], (пахнуть) віддавати чим, пашіти (пашу, пашеш, паше) [Пахощами молодощів оддає його збірка (Єфр.). Духом сіножати паше усе свіжим (Манж.)], (нести) т[д]хнути [Його лице дхнуло щастям (Н.-Лев.). Кажете, що од мене дхне вища поезія? (от меня дышит высшей поэзией) (Крим.)]. Дышать неприязнью, злобою - важким (лихим) духом, пеклом дихати на кого. Дышать молодостью - віяти молодощами, молодіти. [Там молодіють кущі, як свіжі дівчата (Коц.)]. Ды[о]хнуть (повеять) - дихнути, подихнути. [Вітер не дихне. Подихнуло свіжим повітрям].
    * * *
    ди́хати, віддиха́ти; ( согревая) ху́кати, ху́хати; ( повевать) подиха́ти

    Русско-украинский словарь > дышать

  • 4 живописать

    красками словами) живописати.
    * * *
    живописа́ти, -пишу́, -пи́шеш; малюва́ти

    Русско-украинский словарь > живописать

  • 5 забаюкивать

    забаюкать люляти, залюляти, заколисувати, заколисати.
    * * *
    несов.; сов. - заба`юкать
    заколи́сувати, заколиса́ти, -колишу́, -коли́шеш и -колиса́ю, -колиса́єш; лю́ляти, залю́ляти

    Русско-украинский словарь > забаюкивать

  • 6 завещать

    1) (имущество) відписувати, відписати, записувати, записати, леґувати, (словесно) відказувати, відказати, приказувати, приказати (майно кому, на що). [Все, що мав, синові одписав. Тяжко занедужав і записав жінці усе своє добро (Ор. Левиц.). Умираючи, все господарство приказала дочці і усе їй добре розказала Квітка). Кому піде наше добро? - На церкву святу леґуй, Василю (Кониськ.)];
    2) заповідувати и заповідати, заповісти, завітувати. [Таку-ж любов заповідує він і всім землякам своїм (Єфр.). Заповідала дітям, щоб не сварилися і жили чесно. Завітував своїм потомкам зватися Гіреями (Куліш)]. Завещанный - відписаний, відказаний, леґований; заповіданий від кого (кем).
    * * *
    несов., сов.
    1) ( имущество) відпи́сувати, відписа́ти, -пишу́, -пи́шеш и мног. повідпи́сувати, відка́зувати, відказа́ти, -кажу́, -ка́жеш
    2) ( выражать предсмертную волю) заповіда́ти, заповісти́, -ві́м, -віси́

    Русско-украинский словарь > завещать

  • 7 задышать

    задихати.
    * * *
    зади́хати, -ди́хаю, -дихаєш и -ди́шу, -ди́шеш, поча́ти ди́хати

    Русско-украинский словарь > задышать

  • 8 заколебать

    -ся захитати, -ся, заколивати, -ся, загойдати, -ся, (фамил.) заметляти, -ся. -ться (усумниться) - завагатися. [Він завагавсь: іти, чи не йти].
    * * *
    заколива́ти; ( зашатать) захита́ти; ( заколыхать) заколиха́ти, -лишу́, -ли́шеш и -лиха́ю, -лиха́єш

    Русско-украинский словарь > заколебать

  • 9 заколыхать

    -ся заколихати, -ся, захитати, -ся, заколивати, -ся, загойдати, -ся.
    * * *
    заколиха́ти, -лишу́, -ли́шеш и -лиха́ю, -лиха́єш; ( заколебать) заколива́ти; ( закачать) загойда́ти

    Русско-украинский словарь > заколыхать

  • 10 заливать

    залить
    1) заливати, залити (заллю, заллєш) и залляти (-лляю, -лляєш) за що, куди чого. [Залляв йому за шкуру сала (Приказка)];
    2) что (обливать) - заливати, залити и залляти, зливати, злити и зілляти, (обильно) переливати, перелити и перелляти що чим, (о мн. или во мн. мест.) позаливати; см. Обливать, Поливать. [Кров'ю сліди заливає (Дума). Залив водою сорочку. На цій широкій та прибитій, слізоньками перелитій дорозі… (Коцюб.)];
    3) (умертвить заливая) заливати, залити и залляти кого чим. [Лучче було мене, мати, в купелі залляти (Чуб. V)];
    4) (затоплять) заливати, залити и залляти, (о мн.) позаливати що, обій[ні]мати, обняти, понімати, по(й)няти и пійняти, затопляти, затопити що; срвн. Затоплять. [Заливає Дунай бережечки та нікуди обминути (Метл.). Уже лужки- бережки вода й обняла (К. Ст.). На озері піднялась сильна буря і заливала їх (Єв.). Позаливала вода луги, сінокоси (Н.-Лев.)];
    5) (переносно: о толпе, свете и т. д.: наполнять собою что) заливати, залити и залляти; (о мраке, тумане) затопляти, затопити, потопляти, потопити що; (о чувствах) понімати, по(й)няти, обіймати, обняти кого; срвн. Охватывать, Обнимать. [Раптом овеча отара залляла вулицю (Коцюб.). Електричне світло раптом залляло велику світлицю (Коцюб.). За чорними вікнами лежить світ, затоплений ніччю (Коцюб.)];
    6) (гасить огонь водой) заливати, залити и залляти, (небольшой, немного) прихлюпувати, прихлюпати, прихлюпнути, приливати, прилити и прилляти. [Залив огонь (Рудч.). А він візьме та й приллє водою огонь (Чуб. II)];
    7) (запаивать) заливати, залити и залляти, залютовувати, залютувати що. [Залив оловом дірку в казані];
    8) -вать глаза, бельмы, шары (напиваться) - заливати, залити и залляти очі, (многим) позаливати очі, (средн. з.) наливатися, налитися. [Співав, хто мав на те охоту, заливши очі наперед (Мкр.). Громада була озвалась, та багатир зараз їй горілкою роти позаливав (Г. Барв.)]. -вать за галстух - заливати очі, пити-непроливати, до скляного бога голінним бути (Мирн.);
    9) см. Завираться. Залитый, Залитой - залитий и заллятий; злитий; перелитий чим, понятий (пійнятий), обнятий (водою); затоплений, потоплений; залютований.
    * * *
    несов.; сов. - зал`ить
    1) залива́ти, зали́ти, -ллю́, -ллє́ш и залля́ти, -ллю́, -ллє́ш и мног. позалива́ти; ( тушить водой) прилива́ти, прили́ти, ( выплёскивая) прихлю́пувати, прихлю́пнути
    2) (несов.: выпивать, пьянствовать) пия́чити, пи́ти (п'ю́, п'є́ш)
    3) (несов.: лгать) бреха́ти (брешу́, бре́шеш)

    Русско-украинский словарь > заливать

  • 11 записывать

    несов.; сов. - запис`ать
    1) запи́сувати, записа́ти, -пишу́, -пи́шеш и мног. позапи́сувати; ( делать заметки) заното́вувати и нотува́ти, занотува́ти; ( виденное или слышанное) спи́сувати, списа́ти и мног. поспи́сувати; ( вписывать) упи́сувати, уписа́ти
    2) (сов.: начать писать) поча́ти писа́ти

    Русско-украинский словарь > записывать

  • 12 затёсывать

    затесать
    1) затісувати, затесати, (о мног.) позатісувати що. [Уже кілля позатісував (Черніг.)];
    2) почати тесати. Затёсанный - затесаний.
    * * *
    несов.; сов. - затес`ать
    1) заті́сувати, затеса́ти, -тешу́, -те́шеш и мног. позаті́сувати
    2) (сов.: начать тесать) затеса́ти; поча́ти теса́ти

    Русско-украинский словарь > затёсывать

  • 13 злиться

    1) (злобиться) злоститися, злостувати, злитися, злувати, лютувати, лютитися, яритися, звіритися, пасіювати, (опис.) важким духом дихати на кого за що. [Він на мене злостився (Н.-Вол. п.). В неї закипіла злість: вона завсіди злостувала на Саню (Н.-Лев.). Андрій мовчки злував (Крим.) Чого-ж ти лютуєш? (Черкас.). Лютував старий за те, що ляхівку взяв (М. Вовч.). Там він пролежав аж до ночі, лютячись на всенький світ (Крим.). Пасіює, аж зубами скрегоче (Липовеч.)];
    2) (о стихии: бушевать) лютувати, лютитися, яритися. [Мороз так лютиться (Проск. п.)].
    * * *
    зли́тися, злости́тися (злощу́ся, злости́шся), злостува́ти, злува́ти (злу́ю, злу́єш); важки́м ду́хом ди́хати (дихаю, ди́хаєш и дишу́, ди́шеш); ( сердиться) се́рдитися, -джуся, -дишся; ( свирепеть) лютува́ти, люти́тися (лючу́ся, люти́шся), розлю́товуватися, -то́вуюся, -то́вуєшся, розлю́чуватися, -чуюся, -чуєшся

    Русско-украинский словарь > злиться

  • 14 зыбить

    поэз.
    ( колыхать) колиха́ти, -лишу́, -ли́шеш и -лиха́ю, -лиха́єш; ( колебать) колива́ти; ( качать) гойда́ти

    Русско-украинский словарь > зыбить

  • 15 избороздить

    см. Изборазживать.
    * * *
    1) поборозни́ти, зборозни́ти; ( покрыть морщинами) пори́ти, поора́ти, зора́ти, порі́зати, -рі́жу, -рі́жеш, покарбува́ти; ( исполосовать) посмугува́ти, -гу́ю, -гу́єш, пописа́ти, -пишу́, -пи́шеш
    2) (перен.: изъездить) об'ї́здити, -ї́жджу, -ї́здиш, з'ї́здити, ви́їздити, -їжджу, -їздиш, об'ї́хати, -ї́ду, -ї́деш; ( исходить) обходи́ти, -ходжу́, -хо́диш, ви́ходити, -ходжу, -ходиш

    Русско-украинский словарь > избороздить

  • 16 изрезывать

    и Изрезать изрезать
    1) (на куски) різати, порізати, розтинати, розтяти, шматувати, пошматувати, (о мн.) порізати, порозтинати що чим. [За берестом лежала долі широка й зелена лука, порізана закрутами синьої річки (Коцюб.)];
    2) (во многих местах) різати, порізати, порозтинати, (резьбою) карбувати, покарбувати. [Сволок гарний, дубовий, штучно покарбований (Куліш)]. Изрезанный - порізаний, пошматований, порозтинаний, (изрезьблённый) покарбований. -ный берег моря - порізаний морський берег. -ный морщинами - поритий, (по)карбований зморшками. [Чого по жовтому карбованому зморшками обличчю пройшла якась темна тінь? (Мирн.)]. -ный рытвинами - поритий, попоротий. [Похитуючись по скелястій поритій дорозі, фаетон з'їхав у балку (Грінч.). Земля тут попорота (Звин.)].
    * * *
    несов.; сов. - изр`езать
    рі́зати (рі́жу, рі́жеш), порі́зати; ( на клочки) шматува́ти, пошматува́ти; ( на части) кра́яти, покра́яти; ( делать порезы во многих местах) карбува́ти, покарбува́ти; (сов.: пересечь изломанными линиями) пописа́ти, -пишу́, -пи́шеш

    Русско-украинский словарь > изрезывать

  • 17 изрисовывать

    -ся, изрисовать, -ся списувати, -ся, списати, -ся, (мн.) посписувати, -ся, вималювати, -ся. [Уже списав увесь папір (Сл. Гр.)]. Изрисованный - списаний, (о мн.) посписуваний, геть помальований.
    * * *
    несов.; сов. - изрисов`ать
    1) ( покрывать рисунками) замальо́вувати, -льо́вую, -льо́вуєш, замалюва́ти и мног. позамальо́вувати, помалюва́ти сов., зарисо́вувати, -со́вую, -со́вуєш, зарисува́ти и мног. позарисо́вувати
    2) (расходовать, рисуя) вимальо́вувати, ви́малювати, вирисо́вувати, ви́рисувати; ( исписывать) спи́сувати, списа́ти (спишу́, спи́шеш) и мног. поспи́сувати

    Русско-украинский словарь > изрисовывать

  • 18 испещрять

    -ся испестрить, -ся (узорами, полосами) мережа[и]ти, -ся, змережувати, -ся, помережа[и]ти, -ся, (о мн.) помережа[и]ти, -ся, позмережувати, -ся; (делать пегим, пятнистым) цяткувати, -ся, поцяткуватися, -ся, крапити, -ся, покрапити, -ся, крапкувати, -ся, покрапкувати, -ся чим, у що. [Широкі тіні простяглись і мережили степ (Стор.)]. -рить тело кнутом - списати тіло (м'ясо) батогом. -рять лист бумаги знаками - списувати (весь) аркуш паперу значками. -рять цветами что - обкидати квітами що. Испещрённый - змережаний, помережаний; цяткований, (по)крапкований; (пёстрый) перістий, пістрявий, крапчастий.
    * * *
    несов.; сов. - испещр`ить
    цяткува́ти, поцяткува́ти, вицятко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, ви́цяткувати; (узорами, цветами) мере́жати, помере́жати, мере́жити, помере́жити, ви́мережувати, ви́мережати и ви́мережити, змере́жувати, змере́жати и змере́жити, обмере́жувати, обмере́жати и обмере́жити, сов. замере́жати, замере́жити; (пятнами, точками) укрива́ти пля́мами (кра́пками), укри́ти пля́мами (кра́пками), сов. покра́пати; (нарезами, насечками) карбува́ти, покарбува́ти; (сов.: пометами, надписями) покре́слити, пописа́ти, -пишу́, -пи́шеш, помалюва́ти

    Русско-украинский словарь > испещрять

  • 19 исписывать

    исписать
    1) (покрывать письмом что) списувати, списати, записувати, записати, пописати (все). [Уже списав (пописав) увесь папір (Сл. Гр.)];
    2) (изводить пиша) списувати, списати. -сать карандаш - списати олівець или олівця. Исписанный - списаний, записаний, пописаний. [Схиливши голову над щільно записаним зшитком (Л. Укр.). Сторінка паперу, недбало й нечитко пописаного (Крим.)]. -ный мелко и густо - дрібно та густо пописаний, дрібний. -ная бумага - пописаний папір; шпарґал (-лу).
    * * *
    несов.; сов. - испис`ать
    1) спи́сувати, списа́ти (спишу́, спи́шеш) и мног. поспи́сувати; обпи́сувати, обписа́ти и мног. пообпи́сувати, сов. пописа́ти
    2) ( тратить на писание) спи́сувати, списа́ти и мног. поспи́сувати

    Русско-украинский словарь > исписывать

  • 20 исполосовать

    1) кого (избить) - посмугувати, списати, об[ви]шмагати кого чим. [І нагаєм аж до п'ят списав (Руданськ.). Усю спину обшмагали (Комар)];
    2) (изрезать на полосы) пошматувати що, порізати, покраяти на смуги (на пасмуги) що. Исполосованный - посмугований, списаний, об[ви]шмаганий; пошматований, порізаний, покраяний на смуги.
    * * *
    1) ( исчертить полосами) посмугува́ти, -гу́ю, -гу́єш, посму́жити; ( изрезать на полосы) порі́зати (-рі́жу, -рі́жеш) на сму́ги, покра́яти на сму́ги; ( изодрать) поде́рти (-ру, -ре́ш) на сму́ги, подра́ти (-деру́, -дере́ш) на сму́ги; ( ткань) пошматува́ти, диал. пошматкува́ти, пошмата́ти
    2) ( избить бичом) посмугува́ти, посму́жити; сполосува́ти, списа́ти (спишу́, спи́шеш) и мног. поспи́сувати, пописа́ти, ви́шмагати, пошмага́ти, обшмага́ти, пошматува́ти, відбато́жити, ви́батожити

    Русско-украинский словарь > исполосовать

Страницы

См. также в других словарях:

  • шешәк — I. Шешәк каз – Икенче яшендәге ана каз; бала каз. ШЕШӘК САРЫК (КӘҖӘ) – Икенче яшендәге бәрән сарык (яки кәҗә). II. ШЕШӘК – тар. Очында йомры шары булган шлем. Шуның шары …   Татар теленең аңлатмалы сүзлеге

  • шешү — 1. Кабарып чыгу яки эренле шеш барлыкка килү 2. Берәр органның ялкынсынуы үпкәсе шешкән диделәр 3. Шешенү …   Татар теленең аңлатмалы сүзлеге

  • шешімтал — сын. Біржолата шешілген, шешімді. Бердібек екінші рет қолтықтамақ болғанда тағы сөйтті. Ызалы, ш е ш і м т а л қарсылық емес (М.Мағауин, Таңд. шығ., 398) …   Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі

  • шешімталдық — зат. Шешім шығара білетіндік, шешімгер. Серігінің қысылғанда жол таба білетін ш е ш і м т а л д ы ғ ы н а, қиындықты қайыспай көтеретін төзімділігіне тәнті (Лен. жас, 13.03. 1985, 3). Ши аршу. Ши тоқу үшін ши сабағын қабығынан тазалау. Ш и а р ш… …   Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі

  • шешімдел — ет. Шешім шығарылу. Боранқұлға халық істер мекемесінің қарауында тұрақты көмек қаражатымен қамдалатындығы, сол мекеменің т а р а п ы н а н қ а л а і ш і н е н қ о л а й л ы үй берілетіндігі ш е ш і м д е л і п т і (Ғ.Біләл, Ғасырлық., 261) …   Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі

  • шеш — I. и. 1 …   Татар теленең аңлатмалы сүзлеге

  • шешә — Сыекча салу өчен тар авызлы итеп эшләнгән пыяла яки пластмасс савыт …   Татар теленең аңлатмалы сүзлеге

  • шешәдәш — Бергә эчүче, эчүчелек белән шөгыльләнүчеләрнең берсе …   Татар теленең аңлатмалы сүзлеге

  • шеш-беш — (тур.) игра со коцки, коцкање …   Macedonian dictionary

  • Шеш-беш — (ИГРА) нарды …   Смешной cловарь дайвера

  • Эрг-Шеш — (англ. Erg Chech)  песчаная пустыня на западе Сахары, в юго западной части Алжира и северной части Мали. Расположена во впадине между плато Эль Эглаб на западе и Танезруфт на востоке. Эрг Шеш представляет собой равнину со средними… …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»