Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

шахрай

  • 1 шахрай

    bilker
    bunco-steerer
    faker
    humbug
    knave
    picaroon
    rascal
    rogue
    sharper
    swindler
    trickster
    varlet

    Новый русско-английский словарь > шахрай

  • 2 обдувала

    шахрай, дурисвіт, дурилюд, баламут. Срв. Обманщик.
    * * *

    Русско-украинский словарь > обдувала

  • 3 шаромыжник

    шахрай, -рая муж., прайдзісвет, -та муж., ашуканец, -нца муж., жулік, -ка муж.

    Русско-белорусский словарь > шаромыжник

  • 4 плут

    1) шахрай, шахрун, крутій (-тія), (диал.) крутар (-ря), вертій (-тія), дурисвіт, махляр, махор, ошуканець (-нця) (гал. ошуст), лотр, шалиган, шалапут, шальвір и шальвіра, соб. шахрайня, махорня. [Там такої шахрайні назбиралося. Ота махорня старцем його пустить із своїх лабетів]. От'явленный плут - шахрай (крутій и т. д.) неприторенний. Большой руки плут - великий дурисвіт (шахрай). Срв. Плутяга;
    2) (хитрец) хитряк (-ка), лукавець (-вця).
    * * *
    1) ( мошенник) шахра́й, -рая́; круті́й, -тія́, плутя́га, ви́крутень, -тня, махля́р, -а; диал. крута́р, -я
    2) ( хитрец) хитру́н, -а; хитрю́га; ( лукавец) ше́льма; ( проказник) шалапу́т; ( шалун) пусту́н, -а

    Русско-украинский словарь > плут

  • 5 мошенник

    -ница
    1) шахрай (-рая), шахрайка, шахрун (-на), шахрунка, (ув. шахраюка, шахраяка), махляр (-ра), махлярка, дурисвіт, дурисвітка, крутій (-тія), крутійка, крутіль (- ля), крутеля (ж. р.), крутяга, мотяга, моталига (общ. р.), мохор (-ра) (м. р.), (диал. вост.) плутяга (общ. р.), (обманщик, зап.) ошуканець (-нця), ошуканка и ошуканця, шальвіра (общ. р.); срв. Плут, Обманщик. [З нього великий шахрай (крутій) (Знин.). Я тому шахрунові дав гроші (Гн. II). Є такі махлярі що не тільки таскають гроші з кишені, а й роблять їх (Лебед.). То такий крутяга, що він тебе і обведе і запетлює, ще і в дурні пошиє (Харк.). Я не плутяга, щоб чужим добром живитись (Мирн.). Отак шальвіра забрав гроші, а роботи, як бачите, нема нічого (Брацл.)]. Продувной -ник - пройда, пройдисвіт, проноза. [Ну та й пройда з його: і з води сухим вилізе (Звин.). Отой пройдисвіт замотав мої гроші (Брацл.)];
    2) кишеньковий злодій (-дія), -ва злодійка.
    * * *
    шахра́й, -рая́; круті́й, -тія́

    Русско-украинский словарь > мошенник

  • 6 плут

    круцель; махляр; хітрун; чмут; шахрай
    * * *
    муж. (мошенник) махляр, -ра муж.
    круцель, род. круцяля муж.
    шахрай, -рая муж.
    шэльма, -мы муж., жен.

    Русско-белорусский словарь > плут

  • 7 аршинник

    1) дрібний крамар (р. -ря), що продає ткання;
    2) (иронич.) шахрай (р. -ая).
    * * *
    арши́нник; ( мошенник) шахра́й, -рая́

    Русско-украинский словарь > аршинник

  • 8 бездельник

    1) нероб(а), ле[о]дар (р. -ря), ледащо, ледай, дармобит, байдич, ледацюга. Делаться, сделаться -ком - ледащіти, зледащіти, пуститися в ледащо;
    2) шахрай, крутій, дурисвіт.
    * * *
    1) неро́ба, ле́дар, -я; леда́що, ледацю́га; ( праздношатающийся) гультя́й, -тяя́, гульві́са, гольтіпа́ка, гультіпа́ка; диал. лайда́к, -а, лотр
    2) ( плут) шахра́й, -рая́; круті́й, -тія́, дури́світ

    Русско-украинский словарь > бездельник

  • 9 валет

    нижник, хлап, хлопан, хвилька, хвиль. Червонный валет -
    1) червовий нижник;
    2) дурисвіт, спритний шахрай, шулер.
    * * *
    карт.
    вале́т

    Русско-украинский словарь > валет

  • 10 жулик

    халамидник, ракло, крутій, шахрай, жульман. [Жульмани витягли в його гроші].
    * * *
    1) [дрібни́й] зло́дій; злодю́жка злодійчу́к, -а, уркага́н, злодія́чка
    2) ( мошенник) шахра́й, -рая́, торбохва́т; ( проходимец) пройди́світ; ( плут) плутя́га

    Русско-украинский словарь > жулик

  • 11 каналья

    каналія, шельма (общ. р.), шахрай (-рая), поганець (-нця), паскуда (общ. р.).
    * * *
    бран.
    кана́лія, ше́льма; шахра́й, -рая́

    Русско-украинский словарь > каналья

  • 12 ловкий

    1) спритний, (живой, проворный) моторний, меткий, жвавий, проворний, (юркий) в'юнкий, (зап.) звинний, (умелый) зручний, ручий, вправний, (разбитной, сметливый) промітний, тямкий, дотепний, (зап.) змисний, імкливий, ум.-ласк. спритненький, моторненький и т. д. [Цей кіт дуже спритний, не впіймаєте (Звин.). З того ледачого парубка та став такий моторний козак, що ні здумати, ні сказати (Рудч.). Воно хоч і клишоноге, а метке (Кониськ.). На лихо здався він проворний (Котл.). А сам був хлопець ручий і на всі вигадки митець (Свидн.). В'юнкий хлопець (Яворн.). А промітний він: оце повернувся, купив горшків, продав та купив обіддя (Канівщ.)]. -кий танцор - зграбний (ручий, звинний) танцюрист(а), вправний танцюрист(а), (фам.) танцюра ручий. -кий делец - вправний (меткий) ділок, спритний ділок (р. -ока), митець; срвн. Ловкач. -кий плут мошенник - спритний (промітний, пронозуватий) пройдисвіт, шахрай, крутій. Он -кий малый (парень) - з його моторний хлопець (хлопчина, хлоп'яга), (насм.) з його моторяка, з його крутій хоч-куди. -кий дипломат - спритний дипломат. Вишь ты какой -кий! - ач (чи ти ба) який спритний! -кое движение - спритний (зручний) рух. [Спритним рухом видравшись із рук (Черкас.). Зручним рухом уловив собачку за спинку (Крим.)]. -кая женщина - спритниця, моторуха, (ласк.) моторушка;
    2) (удобный, о вещи) зручний, вигідний, імкий, (сподручный) хваткий, похватний, (мёткий) замашний, кидкий. [Замашна коса (Чуб. III). Кидка грудка (Полт.)];
    3) (меткий) влучливий, влучкий; влучний. -кий стрелок - влучливий (влучкий) стрілець. -кий удар, выстрел - влучний удар, постріл. -кий ответ - влучна відповідь.
    * * *
    1) (искусный, проворный) спри́тний, згра́бний, метки́й, уда́тний; зуга́рний, промітни́й; ( умелый) впра́вний; ( меткий) влу́чний; ( удачный) вда́лий
    2) ( удобный) зру́чний, вигі́дний

    Русско-украинский словарь > ловкий

  • 13 мина

    выражение лица)
    I. міна, вираз (-зу), вигляд (-ду). [Вас одурив шахрай бундючним виглядом і міною пісною (Самійл.)]. Кислая -на - кисла (квасна, сквашена) міна, квасний вираз, кисле обличчя (лице). Делать, иметь кислую -ну - робити, мати кислу (квасну) міну, (насм.) квасити губи, кваситися. Делать, сделать недовольную -ну - робити, зробити незадоволену міну, кривитися, скривитися. Строить -ны - виробляти міни. На его лице появилась весёлая, недовольная (и т. п.) -на - його обличчя набрало веселого, незадоволеного (и т. п.) виразу.
    II. Мина (взрывч.) - мина; (минный ход) підкіп (-копу), мина. Подводная -на - підводна мина. Взорвать -ну - запалити мину. -на взорвалась - мина вибухла. Закладывать -ну - закладати мину. Вести, подводить, подвести -ну под что - підводити, підвести мину під що, підминовувати, підминувати що. II.. Мина (др.-греч. монета) - мина, мна.
    * * *
    I воен.
    мі́на
    II
    ( выражение лица) ви́раз, -у, вигляд, -у
    III
    (монета, мера веса в Греции и др.) мі́на

    Русско-украинский словарь > мина

  • 14 мытарь

    1) митар (-ря). Быть -рем - бути митарем, митарювати;
    2) митник; базарний, ярмарковий (-ого); срв. Мытник 1 и 2. Быть -рем - бути митником (за митника и т. п.), митникувати;
    3) шахрай (-рая), махляр (-ра), дурисвіт; жмикрут;
    4) бот. Pedicularis L. - шолудивник, гнидиця, горішник, дзвінець (р. дзвінця), митник (-ку).
    * * *
    ист.
    ми́тар, -я

    Русско-украинский словарь > мытарь

  • 15 на

    предл.
    I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;
    2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;
    3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).
    II. На -
    1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;
    2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!
    * * *
    I предл.
    1) с вин. п. на (кого-що)

    положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл

    сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце

    глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо

    ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків

    взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час

    на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі

    на за́втра — на завтра

    помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)

    на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)

    в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)

    идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)

    сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)

    учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря

    отре́з на пальто́ — відріз на пальто́

    ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти

    на вся́кий слу́чай — см. всякий

    на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то

    2) с предложн. п. на (кому-чому)

    лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку

    на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності

    выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)

    служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті

    на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма

    на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ

    на [э́тих] днях — см. день

    на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя

    на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)

    игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)

    игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов

    е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)

    прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)

    стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)

    матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)

    спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)

    говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами

    обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою

    писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою

    II част.
    на

    на, возьми́! — на, візьми́!

    вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот

    на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь

    III част.

    како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)

    Русско-украинский словарь > на

  • 16 надменный

    гордий, гордовитий, гордуватий, надутий, пихатий, пишний, гоноровитий, високоносний, чванливий, чванькуватий, пиндючний, бундючний. [Горді очі, думи, люди (Сл. Гр.). Впадуть у прах кумири гордовиті (Грінч.). Гордувата, чванькувата - носочка й коцюбою не дістати (М. Вовч.). Така думка світилася на її гордуватому виду (Г. Барв.). Одмовився надутими речами (Куліш). Пан пихатий (Грінч.). Потривай же ти, високомисна, високоносна пані (Мова)]. Принимать, принять -ный вид - набирати, набрати бундючного (гордовитого и т. п.) вигляду, пишатися, запишатися, набундючуватися, набундючитися, напужуватися, напужитися, надиматися, надутися. [Це сказала Кайдашиха й запишалася (Н.-Лев.). Шахрай з бундючним виглядом (Самійл.)].
    * * *
    гордови́тий, пого́рдливий, гордува́тий; ( спесивый) пиха́тий, пихли́вий; ( заносчивый) зарозумі́лий, гоноро́витий; ( пренебрежительный) знева́жливий; диал. фуду́льний

    Русско-украинский словарь > надменный

  • 17 отъявленный

    звісний, усім відомий. [Звісний брехун. Усім відоме ледащо]; (отчаянный, записной) о(д)чайдушний, неприторенний, несосвітенний. [Очайдушний злодій]. -ный мошенник (плут) лгун - неприторенний шахрай, брехун. -ный дурак - заплішений (несосвітенний) дурень.
    * * *
    тж. отъ`явный
    неприторе́нний, непроторе́нний, несосвіте́нний; ( ужасный) страше́нний

    Русско-украинский словарь > отъявленный

  • 18 продувной

    1) продувний. [Продувна люлька. Продувний тяг]. -ной ветер - скрізний вітер. -ное золото - продуте золото;
    2) виверткий, шахраюватий, сібірний. [Сібірний хлопець (Звин.)]. -ной человек - крутій (-тія), шахрай (-рая). -ная бестия - пройда (общ. р.).
    * * *
    I
    шахраюва́тий; ( пронырливый) проно́зливий, прола́зливий
    II техн.
    продувни́й

    Русско-украинский словарь > продувной

  • 19 Е[ё]рник

    бот.
    I. верес (р. -са).
    II. Ёрник - розпусник; шахрай (р. -рая).

    Русско-украинский словарь > Е[ё]рник

  • 20 Лихоман

    1) лиходій (-дія), ворог, (зложелатель) злозичливець (-вця); (обманщик) дурисвіт (-та), (плут) шахрай (-рая), крутій (-тія);
    2) (горемыка) бідолаха, сіромаха;
    3) (проказник) чмут (-та), чмутник; (зазноба) любчик, коханий (-ного).

    Русско-украинский словарь > Лихоман

См. также в других словарях:

  • ШАХРАЙ — Сергей Михайлович (род. 1956), государственный деятель, юрист. В 1981 90 работал на юридическом факультете МГУ. С 1990 председатель Комитета ВС РСФСР по законодательству, в 1992 94 Государственного комитета Российской Федерации по национальной… …   Русская история

  • шахрай — сущ., кол во синонимов: 3 • жулик (65) • одежда (297) • торбохват (2) Словарь синонимов ASIS …   Словарь синонимов

  • Шахрай — Шахрай  фамилия, предположительно, тюркского происхождения. В белорусском, польском и украинском языках слово «шахрай» является также именем нарицательным. Содержание 1 Происхождение 2 Персоналии 3 …   Википедия

  • шахрай — [3/1] форменная одежда. Все должны быть одеты в шахрай. Уголовный жаргон …   Cловарь современной лексики, жаргона и сленга

  • Шахрай, Сергей Михайлович — Заместитель руководителя Аппарата Счетной Палаты РФ с ноября 2000 г.; член Центрального совета партии "Единая Россия", член Президиума Совета по внешней и оборонной политике; родился 30 апреля 1956 г. в г. Симферополе; окончил с… …   Большая биографическая энциклопедия

  • ШАХРАЙ Сергей Михайлович — (р. 1956) российский государственный деятель. В 1990 93 депутат ВС РСФСР, заместитель председателя правительства Российской Федерации в 1994 96. В феврале 1993 председатель Государственного комитета Российской Федерации по делам федерации и… …   Большой Энциклопедический словарь

  • Шахрай, Сергей — Михайлович (р. 1956) российский государственный деятель. В 1990 93 депутат ВС РСФСР, заместитель председателя правительства Российской Федерации в 1994 96. В феврале 1993 председатель Государственного комитета Российской Федерации по делам… …   Политология. Словарь.

  • Шахрай, Сергей Михайлович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Шахрай. Сергей Михайлович Шахрай …   Википедия

  • Шахрай, Василий Матвеевич — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Шахрай. Василий Матвеевич Шахрай Василь Матвійович Шахрай …   Википедия

  • Шахрай, Александр Осипович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Шахрай. Александр Осипович Шахрай …   Википедия

  • Шахрай, Сергей Семёнович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Шахрай. Сергей Шахрай Персональные данные Представляет …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»