-
1 чума
чума́ -
2 чума оловянная
-
3 Бубонная чума
залозова джума, жовниця злослива. -
4 чемарка
чума́рка, чеме́рка -
5 подушить
1) (о мн.) видушити, видавити. Чума -шила много народу - чума видушила багато люду;2) кого (душить несколько) - подушити, подавити кого;3) (духами) попахати, напахати кого (пахощами, перфумами).* * *I1) ( задушить) подуши́ти, позаду́шувати, передуши́ти2) ( душить некоторое время) подуши́тиII( духами) подуши́ти -
6 кафтан
(крестьянский) чумарка, каптан (-на), (мещанский) сукмана, (казацкий) жупан, (расшитый золотом или из парчевой ткани) жупан-лудан. [Будуть куми у жупанах, побратими у луданах (Грінч. III)]. -ны зелёны а щи не солёны - на нозі сап'ян рипить, а в борщі трясця кипить (Номис). Кафтанец - чумарочка, каптанець (-нця), каптанок (-нка), сукманка, жупанок (-нка).* * *капта́н, -а, чума́рка, жупа́н, -па́на и -пана́ -
7 кафтанчик
уменьш.каптане́ць, -нця́, каптано́к, -нка́, капта́нчик, чума́рочка, жупанок, -нка -
8 млечный
молочний. Млечный путь (астром.) молочна дорога, (в обиходе) чумацький шлях (-ху), чумацька (небесна, зоряна, божа, Єрусалимська) дорога. [Прозвав український народ молочну дорогу чумацьким шляхом (Герин.). Засинаю, а надо мною розіскрюється зоряна дорога (М. Вовч.). Єрусалимська дорога на небі, - бо нею можна втрапити до Єрусалиму (Звин.)].* * *поэз.моло́чнийМле́чный Путь — астр. Моло́чний Шлях, Чума́цький Шлях, Чумацька Доро́га
-
9 набивать
набить1) что на что - набивати, набити, (о мног.) понабивати що на що. -вать обручи на бочку, шину на колесо - набивати обручі на бочку, шину на колесо. [Треба набити обручі на діжку, а то зовсім розсохлася (Сл. Ум.)]. -вать вёдра, кадки - набивати відра, діжки. [Бондар відра набиває (Шевч.). Ваші діжки всі вже понабивав (Сл. Гр.)];2) что чем, чего во что (наполнять) - набивати, набити, натоптувати, натоптати, напихати, напхати, набигати, набгати, напаковувати, напакувати, (начинять) начиняти, начинити, (натолакивать) натовкмачувати, натовкмачити, (о мног.) понабивати, понатоптувати, понапихати, понабигати, понапаковувати, поначиняти, понатовкмачувати що чим, чого в що. [Лисичка виїла мачок з середини (з пирога), а туди напхала сміттячка (Рудч.). Набгав повну кишеню горіхів (Сл. Гр.). Чума з лопатою ходила, та гробовища рила-рила, та трупом-трупом начиняла (Шевч.). Ковбаси вже поначиняла (Богодух.). Натовкмаче було туди сухарів житних (Основа 1861)]. -бить матрац волосом, сеном - набити (напхати, натоптати) матрац(а) волоссям (волосінню), сінник сіном. -бить мебель волосом - набити меблі волоссям (волосінню). -ть погреб льдом - набивати, набити льодівню льодом. -бить трубку - набити (напхати) люльку. -бить карман - напхати (набгати, напакувати) (грошима) кишеню. -вать чучела - набивати (випихати) маняки. Ребёнку -били голову бесполезными правилами - набили (начинили, натовкмачили, натуркали, вульг. набухтурили) дитині голову непотрібними правилами. -бьёт себе чем-л. голову - наб'є (начинить) собі чимсь голову. -ть кому что в уши - натуркувати, натуркати, (о мног.) понатуркувати кому що в уха. [Я вже знаю, це вона йому натуркала (Сл. Ум.). Понатуркують дурним в уха, а вони й вірять (Грінч.)];3) (навевать) набивати, набити, понабивати чого куди, в що. Ветер -бил, ветром - било много снегу в сени - вітер набив, вітром набило (понабивало) багато снігу в сіни;4) (наколачивать чего во что) набивати, набити, (о мног.) понабивати чого в що. -ть гвоздей в стену - набивати, набити, понабивати гвіздків (цвяхів) у стіну; (для обмазки стены глиной) цвяхувати (цвяшкувати), обцвяхувати (обцвяшкувати) стіну, поцвяхувати (поцвяшкувати) стіни. -бить свай - набити (понабивати) паль у що;5) (тиснить) вибивати, вибити, (о мног.) повибивати що. -вать холст, холсты - вибивати полотно, полотна;6) (наминать) набивати, набити, (во мног. местах) понабивати що. -бить себе ногу, ноги - набити собі ногу, понабивати собі ноги. -бить мозоли - понабивати (понамулювати) мозолі. Седло -било спину у лошади - сідло набило спину коневі. -ть оскомину - набивати, набити оскомину, (себе) оскомити, пооскомити собі зуби, оскомитися, пооскомитися. [Зелені кислиці їсти, то тільки зуби оскомити (Сл. Гр.)]. -бить руку (переносно) - набити (наважити) руку, наламатися, приломитися (до роботи). [Тільки наважиш руку до якої роботи, а він тебе взяв та й на друге місце переставив (Київщ.)]. -ть цену - набивати (підбивати), набити (підбити) ціну. [Коло коней ходять та ціну набивають (Чигиринщ.). Мало й торгувалися, підбивали ціну (Франко)];7) нарізувати, нарізати, наколювати, наколоти; набивати, набити; (о мног.) понарізувати, понаколювати; понабивати чого. Охотник -бил много дичи - стрілець настріляв багато дичини. -бить орехов - набити горіхів. Набитый - набитий и набиваний, (о мног.) понабиваний; натоптаний, напханий, набганий, напакований, начинений, натовкмачений; (о ткани) вибитий, вибиваний, повибиваний и т. п. Туго -тый кошелёк - добре (туго) натоптаний (напханий, набганий, начинений) гаман (капшук). [Черес із котячої шкіри, туго напханий банкнотами (Франко). Начинений капшук шагами з калитки глузував (Боров.)]. Битком -тый - натоптом-натоптаний, напхом-напханий, повно набганий, (толпящимися) (повно)натовпаний. [Маненька церква повно натовпана була людьми (Грінч.)]. Люди битком -тые в карету - люди напхом-напхані в карету. -тый дурак - дурень заплішений (несосвітенний). -тая дура - дурепа писана.* * *несов.; сов. - наб`ить1) набива́ти, наби́ти, -б'ю, -б'єш и мног. понабивати; ( натаптывать) нато́птувати, натопта́ти, -топчу, -то́пчеш и мног. понато́птувати; ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́ти; (наполнять чем-л.) начиня́ти и начи́нювати, -нюю, -нюєш, начини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. поначиня́ти и поначи́нювати, напако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, напакува́ти, -кую, -ку́єш и мног. понапако́вувати, сов. набга́ти\набиватьть доро́гу — набива́ти, наби́ти (нато́птувати, натопта́ти) доро́гу
\набиватьть желуде́й с ду́ба — набива́ти, наби́ти (сов. назби́вати) жолуді́в з ду́ба
\набиватьть карма́н (мошну́) — набива́ти, наби́ти (сов. напха́ти, напакува́ти) кише́ню (кали́тку, капшу́к)
\набиватьть ноги — набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти но́ги
\набиватьть о́бручи — набива́ти, наби́ти (наса́джувати, насади́ти) обручі́
\набиватьть оско́мину — набива́ти, наби́ти оско́му, оско́мити, -млю, -миш несов., оско́митися, пооско́митися
\набивать би́ть ру́ку — наби́ти ру́ку
\набиватьть [се́бе] че́м-либо го́лову — набива́ти, наби́ти (начиня́ти и начи́нювати, начини́ти) [собі] чим-не́будь го́лову
\набиватьть це́ну — набива́ти, наби́ти ціну́
2) (убивать в каком-л. количестве) набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти; ( стреляя) настрі́лювати, настріля́ти и мног. понастрі́лювати; (птицы, скота) нарі́зувати, -зую, -зуєш и наріза́ти, нарі́зати, -рі́жу, -рі́жеш и мног. понарі́зувати и понаріза́ти; ( свиней) нако́лювати, -люю, -люєш, наколо́ти, -колю́, -ко́леш и мног. понако́лювати3) ( отпечатывать узор на ткани) текст. вибива́ти, ви́бити, -б'ю, -б'єш и мног. повибива́ти4) (бить, колотить) би́ти, наби́ти; товкти́, -вчу́, -вче́ш, натовкти́ -
10 нощно
нрч. вночі. Денно и -но - (і) день і ніч, (і) вдень і вночі, (ц.-слав.) (і) денно і нощно. [Вартові стоять і денно і нощно, - то в селі чума на товарі (Марков.)].* * *нареч.де́нно и \нощно но — см. денно
-
11 обнаруживаться
обнаружиться1) відкриватися, відкритися;2) виявлюватися, виявлятися, виявитися, про[об']явлюватися, про[об']являтися, про[об']явитися, показуватися, показатися, викриватися, викритися, позначатися, позначитися, визнаватися, визнатися, викидатися, викинутися, віднаходитися, віднайтися, заповідатися. Оттенки см. Обнаруживать. [Усе це тепер виявилось. У селі проявилася новина (Чуб.). Допіру по жнивах показалося, що зима буде холодна (Коцюб.). Зняла-ж бучу Пилипиха, як визналась батькова подія (М. Вовч.). Юмор позначається в оповідача десь тільки у виразі (Єфр.). Почали стерегти, чи не викинеться де-небудь чума (Яворн.). Не тепер, то в четвер, а все викриється]. Тайна -жилась - таємниця виявилась. В городе -жилась холера - в місті прокинулась (викинулась) холера. При ревизии -жились большие злоупотребления чиновников - ревізія викрила великі надуживання урядовців.* * *несов.; сов. - обнар`ужитьсявиявля́тися, ви́явитися; знахо́дитися, знайти́ся и познахо́дитися; відкрива́тися, відкри́тися; розкрива́тися, розкри́тися; ( оказываться) пока́зуватися, показа́тися -
12 поддёвка
московська чумарка.* * *чума́рка -
13 появляться
появиться1) (показываться, становиться видным, предстать) з'являтися, з'явитися (редко появлятися, появитися), виявлятися, виявитися, уявлятися, уявитися, виникати, виникнути и виникти, (о мн.) поз'явлюватися и т. д. [На небі з'являються зорі (Коцюб.). Бабуся з'явилась на дверях (Л. Укр.). В одному з товстих місячників з'явилася дуже прихильна оцінка поетичних писань Лаговського (Крим.). Оддаль виявляються озера (Стор.). На вулиці чорна свита виявилась одна й друга (М. Вовч.). З високих черешень уявилася Марта (М. Вовч.). З-за кущів виникла висока постать (Н.-Лев.). Як не уявиться він завтра, то й зовсім його не ждіть (Звин.)]; (показываться) показуватися, показатися, (из-за чего-л.) витикатися, виткнутися, виступати, виступити, (во множестве) висипати, висипати, (внезапно) вириватися, вирватися; нагодитися; срв. Показываться. [Покажеться висока двугорба гора (Крим.). Сонце почне витикатись (Мнж.). У сю хвилину я витикався на двері (Грінч.). Зорі висипали на небі (Н.-Лев.). Вирвався, як Пилип з конопель (Ном.)]. -виться вдруг (тут как тут) - уродитися, вигулькнути, гулькнути. [Як де сама зостануся, так і він тут уродиться (Грінч.). Зразу вродився веселий настрій (Васильч.). Вигулькнув із моря]. -ться куда - (показывать нос) потикатися, поткнутися куди. [Хай до нас не потикається]. Изредка -ться - навертати, навернути куди. [Хіба обідати та на ніч наверне додому (Мирн.)]. -виться на свет - з'явитися на світ, виявитися на світі, по[на]родитися на світ. -вилась молодая луна - молодик народився. -ляться, -виться перед чьим-л. взором - ставати, стати, поставати, постати кому перед очима;2) ( об'являться, обнаруживаться) об'являтися, об'явитися, проявлятися, проявитися, (чаще о болезнях) прокидатися, прокинутися, (о болезнях, страхе, вредных насекомых, сорных травах и т. д.) укидатися, укинутися, (во множ.) кинутися, забуяти; срв. Обнаруживаться. [Об'явиться новий філософ (Н.-Лев.). Проявилася в Англії «чорна смерть» - чума (Доман.). У тебе самого проявилася істерика (Крим.). Сивий волос почав укидатися. Укинувся червак у хліб. Страх у серце вкинувся (М. Вовч.)]. В городе -вился тиф - в місті прокинувся тиф. -ются кражи - прокидаються крадіжки. -ляется болезнь - про[и]кидається x(в)ороба. -вились (во множестве) сорные травы - кинулись, забуяли бур'яни;3) (возникать) з'являтися, з'явитися, поставати, постати (и повставати, повстати), наставати, настати, ставати, стати, виникати, виникнути и виникти, (иногда) прокидатися, прокинутися; срв. Возникать. [З'являються поважні літературні видання (Єфр.). Повстають нові видавництва (Єфр.). Перш ніж настав світ (Єван.). Прокидаються подекуди нарікання на громадський нелад (Єфр.)]. -лись новые обычаи - зайшли (настали, постали) нові звичаї. -ляется желание, мысль - прокидається бажання, думка. -ляется мода, потребность - заходить мода на що, потреба;4) (браться, взяться) братися, взятися, заводитися, завестися, (о мн.) позаводитися. [Козаки беруться не знать звідкіля (Куліш). Десь узялись нові сили, енергія (Коцюб.). Звідкіля це ти узявся? Відколи султани позаводилися на сході (Крим.)]. Откуда -лись у него деньги? - звідки в його взялися, завелися гроші? -лись деньжонки - завелися грошенята. -ляется желание уснуть - сон (на сон) береться. -ются ссоры - беруться сварки. Недавно -вившийся - новітній. [Це новітній пан (Гуманщина)]. До того времени -вившийся - дотихчасовий. То -ляясь, то исчезая - прогульком. [Місяць прогульком з-за хмари виглядав (Грінч.)].* * *несов.; сов. - появ`итьсяз'явля́тися, з'яви́тися, появля́тися, появи́тися, явля́тися, яви́тися; уявля́тися, уяви́тися; ( возникать) виника́ти, ви́никнути, постава́ти, поста́ти -
14 правда
правда (ум. правдонька, правдочка, правдиця). [Все згине, тільки правда зостанеться (Номис). Скільки в решеті дірочок, стільки у їх правдочок (Г. Барв.). Тілько в дівоньках правдиці, кілько в коновках водиці (Чуб.)]. Совершенная. чистая -да - щира (щирісінька), нестеменна правда. Не полная -да - щербата правда, несповна правда. Он не всегда говорит -ду - він не завсіди каже правду (каже по правді). -да ли это? - чи цьому правда? чи воно справедливо? [Не знаю, чи воно справедливо, кажуть, що чума сильна йде (Чигир.)]. -да ли, что он умер? - чи правда, що він умер? Не -да ли? - а правда-ж? еге-ж правда? еге-ж так? Не -да ли, что он очень умён? - а правда-ж, він дуже розумний? -да, что… - правда, що…, справедливо, що… [Так тихо, так ясно, - думає собі Гордій, - справедливо, що святий вечір (Васильч.)]. По -де сказать или говоря -ду - сказати правду, (як) направду сказати, правду (направду, по правді) кажучи, (собственно) суще, (искренно говоря) по щирості кажучи. [Сказати правду, я ще не помітив, щоб він своїм страстям корився (Куліш)]. В -ду, на -ду (в самом деле) - справді, справжки, насправжки, насправжнє, як насправжнє, дійсно. Сказать кому всю -ду матку - сказати ущипливу правдоньку, (образно) вичитати отченаша, (євангелію) кому, бризнути в живі очі кому (Франко. Пр.). Правда (впрочем, положим, хотя) - що правда, правда. Со всяким, -да, это может случиться - що правда, з усяким це може статися, трапитися. Правда? - справді? Йо? Нужно -ду сказать - ніде правди діти. Занимать место -ды - правдувати. [Що тепер неправда стала правдувати (ЗОЮР. II)]. Жить, поступать по -де, -дою, согласно велениям - ды - правдувати, ходити правим робом, ходити по правді, жити (робити) по правді, праведно. [Хто бреше, тому легше, а хто правдує, той бідує (Франко. Пр.). Ой не по правді, мій миленький, зо мною живеш (Метл.)]. Блюститель -ды - правдодержець (-жця). [Гей царю, гей ти земний правдодержець! (Крим.)]. Ваша -да - ваша правда, маєте рацію, маєте слушність. [Ваша правда, - сказав Комашко (Н.-Лев.)].* * *1) сущ. в знач. сказ. пра́вда2) (в знач. нареч. и вводн. сл.: в самом деле) спра́вді, пра́вда, ді́йсно; (в знач. нареч.) напра́вду, наспра́вжки3) (в знач. уступительного союза: хотя) щопра́вда -
15 правильно
1) справедливо, правдиво, слушно. [Не знаю, чи воно справедливо, кажуть, що чума сильна йде (Чигир.)]. -но рассудить - справедливо, правдиво розміркувати, розважити. -но сказать, заметить - слушно сказати, завважити;2) правильно, поправно, регулярно, ретельно. -но писать - поправно писати. -но начертить - ретельно, поправно нарисувати (накреслити). -но чередоваться - регулярно чергуватися. Срв. Правильный.* * *нареч.1) пра́вильно; слу́шно; правди́во; справедли́во; попра́вно2) в знач. сказ. пра́вильно; ( именно так) слу́шно, справедли́во -
16 проделывать
проделать1) (отверстие) проробляти и -роблювати, проробити, пробивати, пробити (наскрізь), (прорубать) прорубувати, прорубати, (просверлить) прове[і]рчувати, провертіти, (о мн.) попроробляти, попробивати, попрорубувати, попрове[і]рчувати що. [Треба ще одно вікно проробити, щоб ясніше в хаті було. Прорубай вікно, щоб видно було (Чуб.)];2) что-н. с кем-н., над кем-н. - коїти, скоїти що-небудь, з ким, чинити, учинити що- небудь, з ким-н., над ким-н., доказувати, доказати що (чого) над ким; (выделывать) виробляти, виробити, витворяти, витворити, витівати, витіяти що кому-небудь, що з ким-н. [Що ти коїш із нею? (Крим.). Чинили над нею всякі непотребства (О. Пч.). Москаль такі штуки доказує над смертю (Чуб.). Отаке-то людям горе чума виробляла (Шевч.). Таке було иноді витворяє (Номис)]. -лывать, -лать штуки - см. Выкидывать, Выделывать (штуки);3) (работу) проробляти, проробити, поробити (роботу). [Треба самому проробити цю роботу, щоб знати, яка вона важка];4) (показывать чему выучили) проробляти, проробити, показувати, показати. Обезьяна -ла свои штуки - мавпа проробила (показала) свої штуки;5) -лывать крупу - дерти крупи;6) -лать что (скопировать) - вдати що. Проделанный - пророблений, пробитий, прорубаний, проверчений; учинений, доказаний, показаний. -ться -1) (об отверстии) - пророблятися, бути проробленим, пробиватися, бути пробитим, прорубуватися, бути прорубаним, прове[і]рчуватися, бути проверченим;2) чинитися, вироблятися;3) (о работе) пророблятися, бути проробленим, поробленим. [Пророблено чималу працю].* * *несов.; сов. - прод`елать1) проробля́ти и проро́блювати, пророби́ти; ( отверстие) пробива́ти, проби́ти и попробива́ти2) (выполнять, совершать) проробля́ти и проро́блювати, пророби́ти; ( о работе) прово́дити, провести́; ( делать) роби́ти, зроби́ти, чини́ти, учини́ти3) (шутку, шалости) виробля́ти (несов.), витво́рювати и витворя́ти, ви́творити, несов. утну́ти, утя́ти; ( показывать) пока́зувати, показа́ти -
17 чёрный
1) чо́рнийпро (на) \чёрный — день см. про 2)
то́поль \чёрный — бот. топо́ля чо́рна, осокі́р, -ко́ра
чёрная би́ржа — чо́рна бі́ржа
\чёрный ры́нок — чо́рний ри́нок
чёрная бу́ря — чо́рна бу́ря
чёрная доро́га — спец. чо́рна доро́га
чёрная изба́ (ба́ня) — чо́рна ха́та (ла́зня)
чёрная икра́ — чо́рна ікра́
чёрная кровь — ( венозная) диал. чо́рна кров
чёрная меланхо́лия — чо́рна меланхо́лія
чёрная металлурги́я — чо́рна металургі́я
чёрная но́жка — бот. чо́рна ні́жка
чёрная ры́ба — рыб. диал. частико́ва ри́ба, части́к, -а
чёрная смерть — ( чума) чо́рна смерть
чёрная тропа́ — охотн. чорнотро́п, -у
чёрное де́рево — чо́рне де́рево
чёрное духове́нство — церк. чо́рне духове́нство, ченці́, -ці́в, черне́цтво
чёрное пятно́ — чо́рна (те́мна) пля́ма
чёрные грибы́ — бот. чо́рні гриби́
чёрные лю́ди — ист. тяглові́ (податні́) лю́ди
чёрные мета́ллы — чо́рні мета́ли
чёрные со́тни — ист. чо́рні со́тні
чёрные спи́ски — чо́рні спи́ски
\чёрный ко́фе — чо́рна ка́ва, чо́рне ко́фе
\чёрный лес — см. чернолесье
\чёрный — наро́д дорев. см. чернь 2)
\чёрный — поп церк. черне́ць, ви́свячений на попа́; ієромона́х
\чёрный — по́рох чо́рний по́рох
\чёрный хлеб — чо́рний (ржаной: жи́тній) хліб
чёрным по бе́лому [напи́сано] — чо́рним по бі́лому [напи́сано]
2) миф. чо́рний; ( нечистый) нечи́стийчёрная ма́гия — чо́рна ма́гія
чёрное сло́во — ( брань) диал. чо́рне сло́во
\чёрный глаз — перен. лихе́ о́ко
3) в знач. сущ. чо́рний, -ого, чорношкі́рий, -ого4) в знач. сущ. миф. диал. нечи́стий, -ого, лихи́й, -о́го -
18 чумак
ист.чума́к, -а -
19 чумацкий
ист.чума́цький -
20 чумачество
ист.чума́цтво
- 1
- 2
См. также в других словарях:
чума́ — чума, ы … Русское словесное ударение
чума́к — чумак, а … Русское словесное ударение
ЧУМА — ЧУМА. Содержание: Этиология......................630 Эпидемиология...................638 Географическое распространение.........644 Патологическая анатомия.............650 Патогенез......................656 Клиника.......................657… … Большая медицинская энциклопедия
Чума — Чумная палочка при флюоресцентной микроскопии. МКБ 10 … Википедия
чума — См … Словарь синонимов
ЧУМА — ЧУМА, чумы, мн. нет, жен. Острозаразная эпидемическая болезнь. Легочная чума. Бубонная чума. «Царица грозная чума теперь идет на нас сама и льстится жатвою богатой.» Пушкин. || употр. как бранное слово. « Кот Васька плут, кот Васька вор! Он порча … Толковый словарь Ушакова
чума — ы; ж. 1. Тяжёлая остроинфекционная эпидемическая болезнь. Лёгочная ч. Прививка против чумы. Бубонная ч. Спасаться, как от чумы. Бояться кого , чего л., как чумы (очень сильно). / Книжн. О каком л. общественном бедствии, от которого нет спасения.… … Энциклопедический словарь
чума — сущ., ж., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? чумы, чему? чуме, (вижу) что? чуму, чем? чумой, о чём? о чуме болезни людей и животных 1. Чумой называется тяжёлая остроинфекционная болезнь, которая легко распространяется среди людей и,… … Толковый словарь Дмитриева
чума — укр. чума, джума, блр. чума, ср. болг. чума прыщ, нарыв (ХIV в.; см. Соболевский, ниже), болг. чума, сербохорв. чу̏ма, польск. dżuma. Судя по наличию dž, должно быть заимств. Источником считают тур. čumа – то же; см. Мi. ЕW 419; ТЕl. I, 279,… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
чума — ЧУМА, ы, ж. 1. (или чума японская, чума на лыжах и т. п.). 1. Сумасшедший; слишком энергичный, непоседливый человек. 2. в зн. межд. и сказ. Выражает любую эмоцию. Опять на работу, чума! (не хочу). Фильм чума! (очень хороший или очень плохой, в… … Словарь русского арго
Чума — (иноск.) зараза, порча, язва (нравственная). Ср. Онъ порча, онъ чума, онъ язва здѣшнихъ мѣстъ... Крыловъ. Котъ и Поваръ. Ср. Конечно, нѣтъ въ немъ этого ума, Что геній для иныхъ, а для другихъ чума. Грибоѣдовъ. Горе отъ ума. 3, 1. См. Язва. См.… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
