-
1 чубок
-бка́; уменьш.чубо́к, чу́бчик; хохоло́к; хо́хлик; ( подстриженная прядь на лбу) чёлка -
2 чубок
lat. chubocчубик; хохолок -
3 сабачы
lat. sobachey* * *сабачысобачий;сабачы грыбоквид грибов.На ножцы бусловай сабачы грыбок уверх падымае свой жоўты чубок. (Яс.) -
4 бульбянішча
бульбянішча, -а н.Поле, на котором растёт или рос картофель.Каля лесу зелянеў чубок жыта, пасеянага Гілярыем Скварчэўскім, побач два загоны бульбянішча, а астатнія дзесяціны дзве даўно, відаць, ляжалі аблогаю. С.Александровіч. Я наогул лічу, што старшыня, калі ездзіў на кані, быў трохі бліжэй да чалавека. Ён мог і на бульбянішча заехаць, і на льнішча. Сіпакоў. Але ж хутка і крапівы можна ўжо наварыць ды насёрбацца, і пышак на калгасным бульбянішчы, калі пастарацца, шчэ напораш, а там і шчаўе... Рыбак.Беларуска-расейскі слоўнік безэквівалентнай лексікі > бульбянішча
-
5 chuboc
кір. чубокчубик; хохолокБеларуска (лацінка)-рускі слоўнік і слоўнік беларускай кірыліцы > chuboc
См. также в других словарях:
Чубок — ерик, правый приток р.Непиль (басс. р.Кубань); берет начало на восточной окраине х.Садового. Длина ерика – около 10 ти км. Чубок, по видимому, трансформировалось из адыгейского Цубэкъо, где цу – «вол»; бэ – «много» и къо – «долина», «балка»,… … Топонимический словарь Кавказа
чубок — бка, ч. Пр. Чубок, вершок … Словник лемківскої говірки
чубок — бка/, ч. Зменш. до чуб … Український тлумачний словник
чубок — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
ЧУБ — муж. чубок, чубец, чубчик, чубишка, чубища; чубак, чупак архан. чупрына жен., южн., зап. чупрун муж. хохол, вихор, взбитый или отрощенный клок волос, косма на темени, оселедец, или на лбу, тупей. Ныне чубов не носят. Поймай мальчишка за чупрун.… … Толковый словарь Даля
Бархатцы мелкоцветные — ? Бархатцы мелкоцветные … Википедия
Tagetes patula — ? Бархатцы мелкоцветные Бархатцы мелкоцветные Научная классификация Царство: Растения … Википедия
Tagetes lunulata — ? Бархатцы мелкоцветные Бархатцы мелкоцветные Научная классификация Царство: Растения … Википедия
дудко — ка, ч. Вр. (дудок, дка) ч. Вр. Птах з сім ї горобиних, з кольоровим чубком на голові (). Каждий дудок має свій чубок. (прислів я) … Словник лемківскої говірки
чупок — пка, ч. Пн. Те саме, що чубок … Словник лемківскої говірки