Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

что-то+новое

  • 1 готовиться

    1) готуватися, лаштуватися, лагодитися, ладнатися, ладитися, споряджатися - до чого или що-небудь робити (готовиться к чему-л., собираться что-л. делать). [Довелося готуватися до екзамену (Крил.). У хаті прибиралися та лагодилися до весілля (Єфр.). Вона ладналася до балю (Крим.). Ладнається, лаштується, ладиться і т. и. їхати кудись];
    2) (намереваться) братися, збиратися, вбиратися. [Посиділа я та й беруся додому (М. Вовч.). Мати посиділа, береться вже іти (Драг.)]. Готовлюсь, т.-е. имею в виду что-л. делать - маюся що робити. Готовься! (берегись! держись!) - начувайся! (от начуватися);
    3) готовиться к смерти - ладнатися на смерть, лагодитися в божу путь; (снаряжаться) риштуватися, рихтуватися, споряджатися. [В дорогу рихтуватися. Риштуватися на війну (Рудан.)];
    4) готовится что-л. новое, -тся война и т. д. (дело клонится к чему-л.) - береться, кладеться, заноситься - на нове, на війну і т. и. (неопр. - кластися, братися, заноситися). Готовится перемена к лучшему - кладеться (заноситься) на краще; (в погоде) кладеться на годину. [Дощик сьогодні клався, та не зірвався (Чуб.)];
    5) (быть подготовляемым) - см. под 1. [Весілля усюди ладяться (М. Вовч.). Ярмарок почав споряджатися. Альманах лагодивсь до цензури (Грінч.)].
    * * *
    1) готува́тися, гото́витися, приготовля́тися; (собираться, снаряжаться) збира́тися, ла́годитися, лаштува́тися, ладна́тися, ла́дитися, рихтува́тися, споряджа́тися
    2) ( что - надвигаться) насува́тися (що); зано́ситися (на що); ( назревать) назріва́ти (що); ( о событиях) готува́тися, готовитися (що)
    3) страд. готува́тися, гото́витися; ла́годитися, ладна́тися, ла́дитися

    Русско-украинский словарь > готовиться

  • 2 заводить

    завести
    1) (кого куда) заводити, завести, запроваджувати, запровадити, (о мног.) позаводити, позапроваджувати кого куди. [Вона, до нас діток своїх завела (М. Вовч.). Ви повз нашу хату йтимете, то заведіть оцього хлопчика до нас (Чернігів). Запровадив дівчину в темний ліс]. -сти в тупик - загнати (запровадити) в безвихідь, у суточки, (фамил.) вивести на слизьке. [Він мене під'їв, але-ж і я його виведу на слизьке];
    2) (вводить что-либо новое) заводити, завести, запроваджувати, запровадити, (мног.) позаводити, позапроваджувати що; (основать что-либо) заводити, завести що. [Треба в цьому селі завести школу й кооперативне товариство]. -дить, -сти хорошие порядки - заводити, завести добрий лад. -дить ссору, драку, битву - зводити, звести (зчиняти, зчинити) сварку, бійку, бій; заводитися, завестися з ким сваритися, битися. [Як прийде вона, то й зведе сварку. Завелися так, що ніхто не розборонить. Як збіжаться, то так і заведуться битися]. -сти спор - засперечатися. -сти знакомство, дружбу с кем - завести знайомство, приятельство з ким, зазнайомитися, заприятелювати з ким. -водить, -вести пиры, гулянья и т. п. - заводити, завести (уряджати, урядити) бен(ь)кети, гулянки и т. п. -дить разговор - знімати (зняти) розмову (річ), завести мову про що. -вести тяжбу, процесс - розпочати справу, процес, запозиватися;
    3) -дить, -сти механизм (пружинный) - накручувати, накрутити що. [Накрути годинника, бо він став тому, що не накручений]. Заведенный - заведений, запроваджений; накручений.
    * * *
    I несов.; сов. - завест`и
    заво́дити, завести́, -веду́, -веде́ш и мног. позаво́дити; ( вводить) уво́дити, увести́, запрова́джувати, запрова́дити и мног. позапрова́джувати; ( пружину) накру́чувати, накрути́ти и мног. понакру́чувати; (разговор, ссору и) здійма́ти, здійняти, -йму́, -ймеш, зніма́ти, зня́ти (зніму́, зні́меш), почина́ти, поча́ти, -чну́, -чне́ш; ( приобретать) набува́ти, набу́ти, -у́ду, -у́деш (чого); (вводить, устанавливать) уво́дити, увести́ (що), запрова́джувати, впрова́джувати, запрова́дити, впрова́дити и мног. позапрова́джувати

    \заводитьти глаза́ — закоти́ти (завести́) о́чі

    \заводить ть, \заводитьти те́сто — розчиня́ти, розчини́ти (учиня́ти, учини́ти) ті́сто

    II
    (водя, утомить) заводи́ти, -воджу́, -во́диш; ( начать водить) поча́ти водити, заводи́ти, -оджу́, -о́диш

    Русско-украинский словарь > заводить

  • 3 одеваться

    одеться (з)одягатися, (з)одягтися, вдягатися, вдягтися, убиратися, убратися, прибиратися, прибратися, строїтися, вистроїтися. пристроїтися, рядитися, урядитися, (о многих) по(з)одягатися, повдягатися, повбиратися, поприбиратися, попристроюватися. Он встал и -вается - він уже встав і одягається (вбирається). -вайся скорее и идём - одягайся (убирайся) швидше та й ходім. Оденься в новое платье - уберися в нове убрання. Оденься потеплее - вдягнися тепліше, укутайся гарненько. Одеться в праздничное платье - убратися (прибратися, урядитися) в святну одежу (в святне убрання). Каждый -вается насколько может лучше - кожен прибирається (строїться) як-найкраще. Оделась как куколка - прибралася (вистроїлась) як лялечка. Она так бедна, что ей не во что одеться - вона така, бідна, що нічим грудини прикрити. -ваться в лохмотья - ходити в латаній одежі, в дранці. Он хорошо -вается - він хороше (гарно) ходить. Она со вкусом -вается - вона знає смак одягтися (прибратися), вона хороше прибирається. Лечь в постель и одеться одеялом - лягти в ліжко і обгорнутися ліжником (вкутатися в ліжник). Деревья оделись цветами (зеленью) - дерева вбралися (вкрилися, вкуталися) цвітом (листом). Небо оделось тучами - небо вкрилося (вкуталося) хмарами.
    * * *
    несов.; сов. - од`еться
    1) одяга́тися, одягти́ся (одягну́ся, одя́гнешся) и одягну́тися и поодяга́тися, удяга́тися, удягти́ся и удягну́тися и повдяга́тися, убира́тися, убра́тися (уберу́ся, убере́шся) и повбира́тися; зодяга́тися, зодягти́ся и зодягну́тися
    2) укрива́тися, укри́тися (укри́юся, укри́єшся) и повкрива́тися; заку́туватися, заку́татися и позаку́туватися

    Русско-украинский словарь > одеваться

  • 4 новость

    1) (новизна) новість (-вости). -вость дела - новість справи;
    2) (новый случай, новое явление) новина, (редко) новина; (новинка) новинка; (первина) перш[в]ина. [Мати почала розмовляти рідною мовою; мені ця новина дуже припала до вподоби (Крим.). Ой у нас на селі новина: зацвіла у лузі калина (Пісня). Весна нам принесла новини невеселі (Л. Укр.). Чого нам, люди добрі. за новинами впадати? (Л. Укр.). Овва! хай б'ють! чи то мені первина! (Свидн.)]. Это для меня -вость - це для мене (мені) новина;
    3) новина, новість (- вости); см. Новшество;
    4) (весть, первое известие о чём-л.) новина, новинка. [Мати, почувши страшну новину, заніміла (Грінч.). Став пиво, скажу новину (Коцюб.). Коли ще матимеш які новини, звели й мене оповістити (Куліш). Ти на станції був, чи не чув часом новинки якоїсь? (Кирил.)]. Приятная -вость - приємна (втішна) новина. Какие -ти? - які новини? які новинки?
    * * *
    1) новина́

    вот [ещё] \новостьть (\новость ти)! — от (ото́, оце́) [ще] новина́ (нови́ни)!

    [это] что [ещё] за \новостьть (\новость ти)? — [це] що [ще] за новина́ (нови́ни)?

    \новостьти в нау́ке — нови́ни в нау́ці

    \новостьть сезо́на — нови́на сезону

    2) ( новизна) новизна, новина́

    Русско-украинский словарь > новость

См. также в других словарях:

  • что-то новое — нововведение, новшество, новь, новация, нечто новое, свежая струя, новое слово Словарь русских синонимов. что то новое сущ., кол во синонимов: 7 • нечто новое (7) • …   Словарь синонимов

  • новое слово — сущ., кол во синонимов: 8 • достижение (24) • нечто новое (7) • новация (9) • …   Словарь синонимов

  • что-то — 1. ЧТО ТО, чего то, чему то, что то, чем то, о чём то; местоим. сущ. Некий предмет, некое явление и т.п.; нечто. Что то звякнуло и упало. Он хотел сказать что то важное. В лице её что то приятное. В супе чего то не хватает. Что то продолговатое… …   Энциклопедический словарь

  • Что нового? — Что новаго? (Непремѣнный, всемірный вопросъ при свиданіи.) Ср. ...Въ совѣтѣ вопросъ обсуждался: Есть ли польза въ желѣзныхъ путяхъ? Что жъ, признали? до новостей лакомъ, Я спросилъ у туза старика: «Остается покрытая лакомъ Резолюція въ тайнѣ… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Новое Аделяково — Село Новое Аделяково Çĕнĕ Этелек Страна РоссияРоссия …   Википедия

  • что-то — I местоим. сущ.; чего/ то, чему/ то, что/ то, че/м то, о чём то а) Некий предмет, некое явление и т.п.; нечто. Что то звякнуло и упало. Он хотел сказать что то важное. В лице её что то приятное. В супе чего то не хватает. Что то продолговатое… …   Словарь многих выражений

  • что нового? — непременный, всемирный вопрос при свидании Ср. ...В совете вопрос обсуждался: Есть ли польза в железных путях? Что ж, признали? до новостей лаком, Я спросил у туза старика: Остается покрытая лаком Резолюция в тайне пока ... Некрасов. Недавнее… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Новое Откровение — The New Revelation …   Википедия

  • Новое политическое мышление — Новое политическое мышление  философия внешней политики СССР периода Перестройки. Содержание 1 Истоки «Нового политического мышления» …   Википедия

  • Новое назначение — Автор: Александр Бек Жанр: проза Язык оригинала: русский …   Википедия

  • Новое вино в ветхие мехи — фраза, встречающаяся в Евангелии от Матфея Мф.9:17), Евангелии от Марка Мр.2:21 22), Евангелии от Луки Лк …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»