-
121 наступление
1) (на кого, на что) наступ (-пу), (действие ещё) наступання; (нападение) напад (-ду), (действие ещё) нападання на кого, на що. [Тяжкі гріхи впинили предків наших від наступу на християнські землі (Куліш). Наступ на всьому фронті на капітал (Пр. Правда). Не боялися наступання зоколу (Рада)]. При -нии, во время -ния - під час наступу, за наступу; наступаючи. Вести, повести -ние - наступати, вести (провадити, робити), повести наступ, (начинать, начать) починати (розпочинати), почати (розпочати) наступ. Переходить, перейти в -ние на кого, на что - переходити, перейти до наступу, починати, почати наступ, наступати, рушати, рушити на кого, на що. Переход в -ние - перехід до наступу. Генеральное -ние - загальний наступ, загальна атака [Тіні немов-би чекали гасла, щоб почати загальну атаку на вільні простори світу (Кінець Неволі)];2) (о времени, сроке) наставання, оконч. настання (-ння), (редко, диал.) настаття (-ття), (приход) надходження, оконч. надхід, прихід (-ходу), (начало) початок (-тку). [В Йосифа-ж родилося два сини, до настання семи год голодних (Біблія). Мрії про настання на землі золотого віку (М. Калин.)]. При -нии, с-нием чего - коли (як) настає (надходить, заходить, в прошлом: наставало, настало и т. п., в будущем: настане и т. п.; срв. Наставать) що, (о времени, но не о сроке ещё) з чим, з приходом (редко з наставанням, з настанням, з надходом) чого, (с началом чего) на (при) початку чого. При -нии весны - коли (як) настає и т. п. весна, об весні, (с -нием) з весною, з приходом весни. При -нии, с -нием ночи - коли (як) настає и т. п. ніч. При -нии опасности - коли заходить (настає и т. п.) небезпека. При -нии срока - коли (як) настає и т. п. термін (строк, речінець).* * *Iна́ступ, -уIIперейти́ в \наступление ние — перейти́ в на́ступ
(о времени, сроке) настава́ння, наста́ння; ( начало) поча́ток, -ткупо \наступление нии сро́ка — пі́сля настання́ стро́ку (те́рміну), коли́ (як) наста́в строк (те́рмін)
с \наступление нием (при \наступление нии) весны — коли́ настає́ (в прошлом: настава́ла, сов. наста́ла; в будущем: наста́не) весна́, з поча́тком весни́, з весно́ю; об весні́
-
122 подниматься
и Подыматься подняться підійматися (підниматися), під(ій)нятися, здійматися, (зниматися), знятися, здійнятися, підводитися, підвестися, зводитися, звестися, підноситися, піднестися, зноситися, знестися, (о мног.) попідійматися, поздійматися, попідводитися, позводитися; (стр. з.) бути піднятим, знятим, підведеним, зведеним, піднесеним, (при помощи рычага) підважуватися, підважитися, бути підваженим. [Дим до неба підіймавсь (Шевч.). Огонь розгорається, здіймається все вище й вище (Васильч.). Там високо блакитио-темне небо знимається у зорях осяйних (Грінч.). Підвелись похилені голови (Єфр.). Нехай лихий знесеться, хоч до неба (Св. П.). Нижча половина рами (у вікні) підводиться вгору]. -маться, -няться с места, с постели, со стула (вставать) - підводитися, підвестися, зводитися, звестися (на ноги), підійматися, під(ій)нятися, здійматися, знятися з місця, з постелі, з крісла; срв. Вставать. [Підвелася з крісла (Коц.). Не хтів вставати, однак мусів звестися (Коц.). Хоче знятися з лави, та не сила (М. Вовч.)]. Он с места не -мается - він з місця не підводиться (не рушить). Гости -нялись и ушли - гості знялись і пішли. Он упал, но тотчас же -нялся - він упав, але зараз-же під[з]вівся (піднявсь). Больной -нялся - хворий підвівся. [Лежав місяців зо три; далі підвівсь. Ходжу і роблю (Тесл.)]. Всходы -маются - сходи підбиваються вгору (Грінч.). -маться (вставать) - вставати, встати, підійматися, піднятися, (быстро) схоплюватися, схопитися, (о мног.) повставати, посхоплюватися. [Сонце так рано схопилося]. Мы -нялись до рассвета - ми встали (схопилися) ще вдосвіта (ще на світ не благословилось). -маться на ноги (букв. и перен.) - спинатися, с[зі]п'ястися, зіпнутися (зіпнуся, зіпнешся и т. д.), здійматися, знятися, зводитися, звестися на ноги, (порывисто) схоплюватися, схопитися, схвачуватися, схватитися, зриватися, зірватися на (рівні) ноги. [Звівся на ноги (Коцюб.)]. Люди її якось вигодували закіль знялась на ноги (Г. Барв.). Тільки сп'ялося на ноги (подросло), вже хоче жити по-своєму (Берд. п.). Україна почала на власні ноги в письменстві спинатись (Єфр.)]. - маться на цыпочки - спинатися, с[зі]п'ястися, зіпнутися навспинячки, на дибошки или на ноги. Разоренному -няться трудно (оправиться) - зубоженому важко піднятися, стати на ноги. Заяц -нялся в четырёх шагах от собак - заяць знявся (скочив) кроків за чотири від собак. -маться (о руке, голове) - з[під]водитися, з[під]вестися, здійматися, знятися, підноситися, піднестися. [У мене рука не здіймається її ударити (Мирн.). Рука на тебе не зведеться (Макс.)]. Руки не -маются что-л. делать - руки не беруться (не здіймаються) що робити (или до роботи). -маться на гору, по лестнице - здійматися, знятися, братися на гору, по сходах; срв. Взбираться. -маться (в высь: о птицах, дыме, солнце и т. д.) - підійматися, піднятися, здійматися, знятися, з[під]носитися, з[під]нестися на що, в що, (часто о солнце, луне) підбиватися, підбитися, підбиратися, підібратися, (реже) підходити, підійти, підхоплюватися, підхопитися, (о птицах, иногда) під[з]биватися, під[з]битися, вибиватися, вибитися. [Високо піднісся орел сизокрилий (Самійл.). Він піднісся по-над звичайну, прозаїчну буденщину (Крим.). Зносяться молитви до неба. Сонце піднялося височенько (Неч.-Лев.). Сонце вже високо підбилось вгору (Неч.-Лев.). Сонце вже геть підійшло (Крим.). Сиві голубоньки, здіймітеся вгору (Чуб.). Підбивсь сизий голубочок угору високо (Чуб.). Уже качки зносяться. З галасом знялось вороння (Коц.)]. -нялась стая голубей - знялася зграя голубів. -нялся рой пчёл - знявся рій бджіл. -мались высокие здания - здіймались високі будинки. -няться на воздух, -ться на аэроплане - знятися в повітря, знятися на літакові. Вот те высоты, на которые может -няться свободный человеческий дух - ось ті високості, на які (куди) здійнятись може вільний дух людський (Коц.). Занавес -мается - завіса (запона, заслона) підіймається, зноситься. -маться (о пыли, тучах, тумане, дыме, паре и т. д.) - здійматися, знятися, підійматися, піднятися, зноситися, знестися, уставати, устати, повставати, повстати, ставитися, (о пыли ещё) збиватися, збитися, куріти, закуріти. [Знялася курява (Васильч.). Курява ставилась за бричкою (Свидн.). Повстав легенький туман (Неч.-Лев.). Встає хмара з-за лиману (Шевч.). Збилася така курява. Пил закурів (Хвильов.)]. -маться (о ветре, буре, грозе, метели) - здійматися, знятися, рушати(ся), (з)рушити(ся), (быстро: срываться) зриватися, зірватися, схоплюватися, схопитися, уставати, устати, звіятися, (о ветре, безл.) завітрити. [І знялася велика вітряна буря (Св. П.). Здіймається (встає) буря, гроза. Рушився більший вітер (Мирн.). Зірвалася шура-буря]. -лась гроза, метель - знялася (рушила) завірюха, буря. Ветер -нялся - знявся, схопився (зірвався) вітер, или безл. завітрило (заветрило). -нялась волна (волнение) - знялася, встала хвиля. [Встала на Чорному морі бистрая хвиля (Дума)]. - маться (о шуме, крике, ссорах, войне и т. д.) - зчинятися, зчинитися, здій[зни]матися, з(дій)нятися, підійматися, під(ій)нятися, повставати, повстати, уставати, устати, збиватися, збитися. [Що-дня зчинялась яка історія (Грінч.). Зчинявся невимовний регіт (хохот) (Крим.). За столом здіймався страшенний заколот (Коц.). Знявся такий крик, наче кого різали (М. Вовч.). Знялася революція (Доман.). На селі піднявся галас (Неч.-Лев.). Як підниметься кашель (Квітка). Встають війни. Така буча (суматоха) збилася (М. Вовч.)]. -мается горячий спор - зчиняється палка спірка (Грінч.). Пламенем -нялся народный гнев - полум'ям знявся народній гнів (Коц.). -лась тревога - знялася тривога. -маться (вырастать) - виганятися, вигнатися, підганятися, підігнатися, уганяти, у(ві)гнати. [Росла вона, уганяла хутче від козакового внука Михайла (М. Вовч.)]. -маться (о волосах, шерсти) - підійматися, піднятися, ставати, стати (дибом, диба, дубом, догори); срв. Дыбиться 1. [І догори піднявсь у мене волос]; (об ушах) насторош[ч]уватися, насторош[ч]итися, нашорошуватися, нашорошитися. -маться на дыбы (о лошади) - зводитися, звестися, спинатися, сп'ястися, ставати, стати гопки, диба, цапа; срв. Дыбиться 2. Тесто -мается - тісто підходить (угору). Вода -мается - вода прибуває, підживає, підходить. Вода в реке -мается - вода в річці прибуває, йде вгору. Вода -нялась в реке на сажень - води в річці прибуло на сажень, вода в річці підійшла (піднеслася) на сажень. Река -нялась - ріка підійшла, піднеслася, знялася, прибула. Термометр -нялся на десять градусов - тепломір (градусник) піднявся (піднісся) на десять ступенів. Барометр -мается - барометр підіймається, підноситься, йде вгору. -мается настроение, голос - здіймається, підноситься настрій, підноситься голос. -маться выше обыдёнщины - підноситися по-над буденщину (Крим.). -маться (о благосостоянии, промышленности, просвещении и т. д.) - підноситися, піднестися, іти, піти вгору (Куліш). -маться (войной и т. д.) на кого, против кого - ставати, стати, уставати, устати, повставати, повстати, підійматися, піднятися, здійматися, знятися, зводитися, звестися на кого, на що, проти кого, проти чого. [Чи там раду радять, як на турка стати (Шевч.). Повстаньмо-ж тепера усі, як один (Л. Укр.). Встане народ на народ (Св. П.). Зведись, народе, простягни руку на свою правду (Коц.)]. -нялось восстание в стране - здійнялось повстання в краю (Л. Укр.). Все -нялись на общего врага - усі встали на спільного ворога. -маться, -няться на защиту своих прав, своей страны - ставати, стати до оборони (на оборону) своїх прав, свого краю. -няться в оборону кого - устати за кого, за що, обстати за ким, за чим. Знамя свободы -мается - прапор волі зводиться, зноситься, підноситься. -маться (о цене) - іти, піти вгору, (быстро) підскакувати, підскочити. [Ціна пішла вгору. Ціна на хліб раптом підскочила (Коцюб.)]. -маться в цене - у гроші йти. Цена на хлеб -мается - ціна на хліб іде вгору (росте). Хлеб в цене -мается - хліб іде в гроші. -маться на хитрости - братися, узятися на способи, на штуки, на хитрощі.* * *несов.; сов. - подн`яться1) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися; (всходить, взбираться, восходить) схо́дити и зіхо́дити, зійти́; ( взлетать) зліта́ти, злеті́ти; ( взноситься) зно́ситися, знести́ся; (о дыме, пламени, птицах, солнце, перен.) здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися; (о солнце, птицах) підбива́тися, підби́тися; ( о солнце) встава́ти, вста́ти, підво́дитися, підвести́ся; (появляться: о тумане) повстава́ти, повста́ти2) (о голове, глазах) підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, підніма́тися, підня́тися и попідніма́тися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися3) ( вставать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, встава́ти, вста́ти; ( с места) підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися, (поспешно, порывисто) схо́плюватися, схопи́тися и посхо́плюватися4) (возвышаться, выделяясь) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися, підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися, постава́ти, поста́ти, зно́ситися, знести́ся, вино́ситися, ви́нестися, несов. підви́щуватися5) (на кого-что, против кого-чего - восставать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися (проти кого-чого, на кого), встава́ти, вста́ти, става́ти, ста́ти (на кого), повстава́ти, повста́ти (проти кого-чого)6) (повышаться, увеличиваться) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися; (о поверхности, об уровне, перен) підви́щуватися, підви́щитися и попідви́щуватися; (перен.) підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися7) (начинать проявляться, возникать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися; зніма́тися, зня́тися и позніма́тися; ( начинаться) почина́тися, поча́тися; (о шуме, скандале) зчиня́тися, зчини́тися, учиня́тися, учини́тися; (внезапно: о ветре, шуме, смехе) схо́плюватися, схопи́тися; (о мыслях, чувствах) встава́ти, вста́ти -
123 приступать
приступить1) (подходить) приступати(ся), приступити(ся), підступати(ся), підступити(ся), доступати(ся), доступити(ся). [Ой лежить тіло, як папір біле, ніхто к тілу не приступиться (Пісня). Відьми до тебе не доступлять (Рудч.)]. -пить к кому с ножом к горлу - з короткими гужами приступити до кого;2) (к кому) - доступати(ся), доступити(ся). [Що мені тепер на світі робити, як мені тепер до жінки доступити (Рудч.). Як вискочив у начальники, то тепер до його не доступишся]. Рассердилась так, что и не -пишь - ровгнівалася так, що ані приступу до неї;3) (к делу) заходжуватися и заходитися, заходитися коло чого, робити що, (роз)починати, (роз)почати (робити) що, братися, узятися до чого, зачинати, зачати що. [Та й заходиться рештувать вози в далекую дорогу (Шевч.). Отсе-ж, поблагословившися, зачинаємо своє оповідання (Куліш). Треба нарешті взятися до цієї справи]. -пить к рассмотрению вопроса - заходитися обмірковувати питання. -пить к изложению вопроса - узятися до викладу справи, почати викладати справу. -пить к прениям - розпочати дискусію. К работе уже -пили - роботу вже розпочато. -пил к изданию газеты; - розпочав (заходився) видавати газету;4) (придавить ногой подножку в ткацком станке, в швейной машине) натаскати, натиснути, надавлювати, надавити поножі, виступати, виступити на підніжок. [Виступай же, виступай на підніжок (Полт.)].* * *несов.; сов. - приступ`ить1) ( подступать) підступа́ти, підступи́ти и попідступа́ти, приступа́ти, приступи́ти; ( приступаться) приступа́тися, приступи́тися, доступа́тися, доступи́тися, доступа́ти, доступи́ти2) (настойчиво обращаться с чем-л.) приступа́ти, приступи́ти3) ( к чему - начинать) розпочина́ти, розпоча́ти, почина́ти, поча́ти (що), приступа́ти, приступи́ти (до чого); приступа́тися, приступи́тися (до чого); (приниматься за что-л.) бра́тися, взя́тися (до чого, за що) -
124 пускаться
пуститься1) страд. - пускатися, бути пущеним куди. Зрители -скаются сюда бесплатно - глядачів пускають сюди безплатно;2) возвр. - пускатися, пуститися, (отправляться) рушати, рушити, вирушати, вирушити, мандрувати, помандрувати, (направляться) подаватися, податися куди. [Лягаючи спати, наче пускаєшся плисти по морю ночи (Коцюб.). Мідяні човна, золоті весла, ой пустимо-ж ся на тихий Дунай (Ант.- Драг. І.). Пустимось кіньми, як дрібен дощик (Ант.-Драг. І.). Не трать, куме, сили, пускайсь на дно (Грінч. І.)]. -скаться в свет - піти у світи, світами. -скаться, -ститься в (дальний) путь, в (дальнюю) дорогу - пускатися, пуститися, мандрувати, помандрувати в (далеку) путь, в (далеку) дорогу, (двинуться) рушати, рушити, вирушати, вирушити в (далеку) путь, в (далеку) дорогу. [І в далекую дорогу знов іти пустився (Рудан.). А по голому степу, мов та бурлацька доля у світі, помандрувало безрідне покотиполе (Васильч.)]. -ститься по тропинке в горы - податися стежкою в гори. -ститься в море - пуститися, податися в море. -ститься вплавь - плавця піти, пуститися. -скаться, -ститься в опасное, в рискованное предприятие - іти, піти на небезпечну справу, розпочати непевне діло, взятися до рисковитої справи. -скаться, -ститься на удалую, на удачу, на счастье - навмання пуститися, на одчай душі, на щастя іти, піти. -ститься на пропалую - пуститися берега. Он - тился во все нелёгкие - він зовсім берега пустився. -ститься на произвол судьбы - здатися на призволяще, на божу волю. -ститься на авось - піти, пуститися навмання, на гала(й) на бала(й). [Пустився на гала на бала, та й збувся вола (Кониськ.)]. -скаться, -ститься на хитрость, на хитрости - братися, взятися (іти, піти, підніматися, піднятися) на хитрість, на хитрощі. [Слухайте лишень, на яку хитрість узявся мій приятель (Франко). Треба Оксані на хитрощі підніматися (Квітка)]. Он -скается давать советы - він береться давати поради;3) (броситься) пуститися, кинутися, вдаритися, погнатися, порватися, податися, (приняться) взяти, рухнути. [Вискочив і як опарений подався далі (Васильч.). Як узяв він їхати (Рудч.). Оце зілля рухне рости після дощу (Борз.)]. -ститься бежать - кинутися (пуститися, ударитися, взяти) бігти, кинутися на втьоки. [Вертівся між собаками, одгонився - далі ударився бігти (Васильч.). Узяв бігти (Звин.)]. -ститься в бега - змандрувати, (образно) піти в довгі лози. [Ноги на плечі та й гайда в довгі лози (Кониськ.)]. -ститься в погоню, вслед за кем - пуститися, кинутися, ударитися на(в)здогін за ким. [Доглянули мене собачі діти, пустилися за мною наздогін (Франко)]. Он -стился стрелою - він кинувся, погнався як стріла. -ститься рысью, в галоп - пуститися ристю, пуститися, погнатися, побігти вчвал. -ститься на неприятеля, в атаку - піти, рушити, кинутися на ворога, в атаку. -ститься в пляску или плясать - піти в танець або танцювати, погнатися в танець. [Пари раптом погнались у свій танець (О. Пчілка)];4) (вдаваться) вдаватися, вдатися, ударятися, ударитися, вкидатися, вкинутися в що. -скаться, -ститься в разговор, -ры - заходити, зайти, увіходити, увійти в розмову, в речі. ] [Він зайшов у розмову з жидом (Корол.). Ввійшов із нею в речі (Гр.)]. -ститься в обширнейшие рассуждения, у разглагольствования - вдатися, ударитися в безконечне розумування, в балаканину, в просторікування.* * *несов.; сов. - пуст`иться1) пуска́тися, пусти́тися; (в путь, дорогу) руша́ти, ру́шити, вируша́ти, ви́рушити2) (начинать что-л. делать) почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти, пуска́тися, пусти́тися; ( вдаваться) удава́тися, уда́тися3) (отваживаться, решаться на что-л.) зва́жуватися, зва́житися, нава́жуватися, нава́житися, пуска́тися, пусти́тися4) страд. (несов.) пуска́тися; ки́датися; шпурля́тися, жбурля́тися -
125 работа
Работа - work, working; project, effort, contribution (исследовательская, проектная); operation, performance (оборудования); reference (литературный источник); manipulation (обращение с чем-либо); job (задание рабочему)Similar conclusions have been drawn by S. and F. in work on an expanding center body diffuser.However, previous analytical modeling efforts on convective heat transfer were based on uniform heat generation which is not representative of practical experimentation.It appears that future contributions in optimal design must stress design instead of purely mathematical procedures.To insure engine operation with acceptably clean compressors, a special health monitor display has been installed.Next, a parametric study of the slider performance was conducted.Reader is directed to reference [...].Работа сManipulation of this soft arc has produced solid welds with very little melt-back into the porous structure.When working on electric parts, power output for vibration motor should be isolated. (При работе с...)Work in electric parts must always and exclusively be done by a qualified electrician.—окончание работы планируется на—опыт работы на—основной упор в работе сделан на—при работе на—проводимая в настоящее время работа направлена наРусско-английский научно-технический словарь переводчика > работа
-
126 предпринимать
* * *1) (начинать) пачынаць, распачынаць— пачынаць (распачынаць) выданне часопіса, брацца за выданне часопіса— трэба што-небудзь рабіць, трэба рабіць нейкія захады -
127 загораться
несов. - загора́ться, сов. - загоре́ться1) ( начинать гореть) catch fireлес загоре́лся — a forest fire started
2) ( начинаться) break outзагоре́лся спор — an argument broke out
3) (тв.; проявить желание, готовность) be eager (for)загора́ться жела́нием — 1) (+ инф.; сильно захотеть чего-л) feel an urge (to inf) 2) ( испытать влечение) burn with desire
он загоре́лся э́той иде́ей — he got enthusiastic about / over the idea
его́ глаза́ загоре́лись — his eyes lit up [blazed]
его́ глаза́ загоре́лись жела́нием [гне́вом] — his eyes kindled with desire [anger]
4) безл. разг. (дт. + инф.; о желании срочно сделать что-л)ему́ загоре́лось сде́лать э́то — he couldn't wait to do it; he felt a burning desire to do it
что э́то тебе́ так загоре́лось туда́ пое́хать? — why is it so urgent for you to go there?
-
128 ход
м.1) ( движение) motion, runза́дний ход — backing, reverse; backward motion
свобо́дный ход — free wheeling; ( автомобиля на спуске) coasting
ход кла́пана — valve stroke
ход по́ршня тех. — piston stroke
рабо́чий ход тех. — working stroke, travel
холосто́й ход — idling
2) ( скорость) speedти́хий / ма́лый ход — slow speed
сре́дний ход — half-speed
по́лный ход — full speed
замедля́ть ход — slow down, reduce speed
3) (развитие, течение, процесс) course [kɔːs], processход собы́тий — course / march of events
при тако́м ходе собы́тий — with the present course of events
ход мы́слей — train of thought
ход боле́зни — progress of the illness / disease [-'ziːz]
ход бо́я — course of action
4) (мн. ходы́; вход) entrance, entry; ( проход) passageход со двора́ — entry by the yard
потайно́й ход — secret passage
ход сообще́ния воен. — communication trench
5) шахм. (мн. хо́ды́) move6) карт. (мн. хо́ды́) lead, turn7) (приём, способ действий) moveло́вкий ход — clever / shrewd move / trick
••ход конём (хитрый манёвр) — hat trick (см. тж. 5))
в ходе (рд.; как предл.) — in the course of, during
в ходе перегово́ров — in the course of the negotiations
в ходу́ — in vogue [vəʊg], current, popular; ( о спросе на что-л) in great demand; ( о широком применении чего-л) in common use
э́тот това́р в большо́м ходу́ — this article is in great demand
дать ход (дт.) — 1) ( запустить в действие) set (d) going 2) (одобрить, разрешить) give (i) the go-ahead 3) ( принять меры в ответ на что-л) take action (on)
прое́кту да́ли ход — the project was given the go-ahead
дать ход де́лу юр. — take action on a case, accept a case for consideration
дать ходу разг. — take / run off
дать за́дний ход — 1) (об автомобиле и т.п.) back up 2) ( отказаться от своих планов) back down, backpedal
знать все ходы́ и вы́ходы разг. — know all the ins and outs, be perfectly at home
идти́ по́лным ходом — be in full swing
на ходу́ — 1) (в движении, в процессе) in motion, on the go 2) ( в рабочем состоянии) in working / running order
есть на ходу́ — snatch a meal / bite
засну́ть на ходу́ — fall asleep on one's feet [standing up]
измене́ния на ходу́ — midway changes
напра́виться куда́-л прямы́м ходом — make a beeline (for)
не дава́ть хода (дт.) — 1) (мешать, стопорить) stall (d), obstruct (d), block the progress (of); close all doors (to, before) 2) ( не принимать к рассмотрению) take no action (on); юр. nonsuit (d)
ему́ не даю́т хода — they won't give him a chance
нет ходу (дт.) — every path is barred (to); all doors are closed (to)
по ходу (рд.) — in the same direction (as)
по ходу де́ла — as one goes
по ходу часово́й стре́лки — clockwise
по ходу по́езда — facing the engine
про́тив хода по́езда — with one's back to the engine
пойти́ в ход — be put to use
пуска́ть в ход (вн.) — 1) (приводить в движение, включать) start (d), set going (d), give (i) a start, set (d) in train 2) (начинать - дело, предприятие) get (d) under way, get (d) started 3) ( использовать) put (d) to use; make use (of); bring (d) into play
пуска́ть в ход все сре́дства — ≈ go to all lengths; move heaven [hev-] and earth идиом.
пусти́ть в ход аргуме́нт — put forward an argument
с ходу (быстро, сразу) разг. — straight off / away
свои́м ходом — 1) ( самостоятельно) on one's own; under one's own steam 2) ( своим чередом - о событиях) at its own pace
См. также в других словарях:
начинать — Заводить, затевать, предпринимать, приниматься, приступать, пускаться, стать; положить начало, взять инициативу, дебютировать, открыть (бал, концерт). Приниматься за работу. Вступать в спор, заво дить, завязывать ссору, разговор; вчинять иск,… … Словарь синонимов
Начинать с азбуки — Начинать съ азбуки (иноск.) съ начала начинать ( учиться чему либо). Ср. Что же дѣлать, что начать? ну, хоть пожалуй администраторомъ или эскадроннымъ командиромъ ... да нѣтъ: время ушло, надо начинать съ азбуки. Гончаровъ. Обыкнов. исторія. 2, 4 … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
начинать с азов — начинать/начать с азов Начинать с самого начала, с самых основ, с самого элементарного, простого. С сущ. со знач. лица или совокупности лиц: ученик, слушатель, группа, команда… начинает с азов; начинать с азов что? изучение, освоение, разработку… … Учебный фразеологический словарь
Начинать с нуля — НАЧИНАТЬ С НУЛЯ. НАЧАТЬ С НУЛЯ. Разг. Экспрес. Предпринимать что либо без предварительной подготовки, ничего не имея; делать что либо на голом месте. И тут я рассказал новому знакомому о мытарствах в поиске ночлега. Да, пока тяжело живём. После… … Фразеологический словарь русского литературного языка
НАЧИНАТЬ — НАЧИНАТЬ, аю, аешь. 1. см. начать. 2. начиная кем (чем), предл. с твор. Имея началом кого что н., считая вместе с кем чем н.; включая кого что н. Начиная самыми маленькими, все в семье трудятся. • Начиная с кого (чего), предл. с род. 1) с чего, с … Толковый словарь Ожегова
НАЧИНАТЬ — НАЧИНАТЬ, начинаю, начинаешь, несовер. 1. несовер. к начать. 2. что со словом собою . Находиться в начале, быть в начале чего нибудь. Эльбрус начинает собою ряд главнейших вершин Кавказского хребта. 3. деепр. начиная употр. в знач. предлога с… … Толковый словарь Ушакова
НАЧИНАТЬ С НУЛЯ — кто что Делать заново, с самого начала. Подразумевается, что были утрачены какие л. ценности, продукты труда, результаты деятельности. Имеется в виду, что лицо или группа лиц (X) вынуждены вновь приступить к осуществлению деятельности, начав всё… … Фразеологический словарь русского языка
начинать с азбуки — (иноск.) с начала начинать (учиться чему либо) Ср. Что же делать, что начать? ну, хоть пожалуй администратором или эскадронным командиром... да нет: время ушло, надо начинать с азбуки. Гончаров. Обыкнов. история. 2, 4 … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
начинать с нуля — 1) Приступать к какому л. делу с самого начала и (или) не имея знаний, опыта. 2) Повторно обращаться к чему л., начинать что л. заново … Словарь многих выражений
начинать — глаг., нсв., употр. очень часто Морфология: я начинаю, ты начинаешь, он/она/оно начинает, мы начинаем, вы начинаете, они начинают, начинай, начинайте, начинал, начинала, начинало, начинали, начинающий, начинаемый, начинавший, начиная; св. начать… … Толковый словарь Дмитриева
Начинать — I несов. перех. 1. Приступать к какому либо действию. отт. Быть первым в ряду чего либо, открывать собою что либо. 2. перех. Приниматься за что либо в первую очередь. отт. Заниматься чем либо в первую очередь. 3. Приступать к потреблению или к… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой