Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

чолӧм

  • 101 отпечаток

    відбиток (-тка), витиск (-ска), відтиск, напечаток (-тку), познака, знак, відслід, відбивок (-вка). [Їх ідеї мають на собі відбиток особистої оригінальности (Доман.). На шляху видко було кілька глибоких свіжих витисків од полозів та від кінських копит. Панщина поклала на Кайдашеві свій напечаток (Неч.-Лев.). Накладала на чужу пієсу помітну особисту познаку. На чолі позначилася перша зморшка - відслід перебутої муки]. Наложить свой -ток на кого, на что - позначитися на кому, на чому. Носить -ток чего-л. - бути позначеним чим-небудь, мати (на собі) познаку… чого-небудь.
    * * *
    відби́ток, -тка; ( след) слід

    Русско-украинский словарь > отпечаток

  • 102 покрываться

    покрыться покриватися, критися, покритися, окриватися, окритися, накриватися, накритися, укриватися, укритися; (окутываться) (о)повиватися, (о)повитися, обгортатися, обгорнутися; (по поверхности) братися, взятися чим; (слегка пылью, снегом) припадати, припасти, запорошуватися, запорошитися (пилом, снігом). Лоб -ся потом - на чолі виступив піт; чоло потом укрило. Небо -лось тучами - небо захмарилося; небо хмарами вкрилося. Небо сплошь -лось тучами - небо геть захмарилося; небо геть хмарами вкрилося; все небо хмарами замостило. -ся цветами - заквітнути, зацвісти, окинутися цвітом. [І вишеньки, і черешеньки, і груші, і яблуні окинуться пахучим біленьким цвітом (Греб.)]. -ться плесенью - братися, узятися цвіллю. -ться струпьями - узятися струпом.
    * * *
    несов.; сов. - покр`ыться
    1) ( накрываться) укрива́тися, укри́тися и повкрива́тися, накрива́тися, накри́тися и понакрива́тися, покрива́тися, покри́тися; ( накрывать платком голову) запина́тися, запну́тися и позапина́тися, напина́тися, напну́тися и понапина́тися
    2) ( оказываться покрытым - о поверхности) покрива́тися, покри́тися, укрива́тися, укри́тися и повкрива́тися; (пылью, снегом) припада́ти, припа́сти и поприпада́ти; (туманом, мраком) оповива́тися, опови́тися, повива́тися, пови́тися; ( затапливаться водой) пойма́тися, пойня́тися, поніма́тися, поня́тися; ( застилаться) застила́тися, засла́тися, застеля́тися, застели́тися

    \покрываться ко́ркой — покрива́тися, покри́тися кі́ркою; ( о земле) бра́тися, узя́тися коро́ю

    щёки покры́лись румя́нцем — що́ки вкри́лися (покри́лися) рум'я́нцем, що́ки зашарі́лися

    не́бо покры́лось ту́чами — не́бо вкри́лося хма́рами; не́бо захма́рилося (охма́рилося); безл. нахма́рило, нахма́рилося, захма́рило, захма́рилося

    3) ( возмещаться) покрива́тися, покри́тися
    4) ( заглушаться) покрива́тися, покри́тися, несов. заглуша́тися и заглу́шуватися
    5) страд. (несов.) покрива́тися; накрива́тися; укрива́тися; застила́тися, застеля́тися; пошива́тися; ушива́тися; укрива́тися, покрива́тися; оповива́тися, повива́тися; заглуша́тися, заглу́шуватися, покрива́тися; покрива́тися; спла́чуватися; покрива́тися

    Русско-украинский словарь > покрываться

  • 103 предпосылать

    предпослать кого, что чему посилати, послати кого, що наперед (уперед) кого, чого, (в речи, письме, книге) попереджати, попередити що чим. Своей речи он -слал длинное вступление - свою промову він попередив довгим вступом. Он -слал своей книге предисловие, оговорку - він попередив свою книгу передмовою, застереженням. Предпосланный - посланий наперед (уперед) кого. -ное книге предисловие - передмова, що попереджає книгу, поставлена на чолі книги передмова. Книге -но вступление - книгу попереджено вступом. -ться посилатися наперед, попереджатися, бути посланим наперед, попередженим. Книге -ется предисловие - в книзі попереду йде (міститься) передмова.
    * * *
    несов.; сов. - предпосл`ать
    (что чему) подава́ти, пода́ти (що перед чим); ( излагать) виклада́ти, ви́класти (що перед чим)

    Русско-украинский словарь > предпосылать

  • 104 проводить

    I. см. Провожать.
    II. Проводить, провести или провесть -
    1) кого куда, к кому, через что - проводити, провести кого до кого, від кого (напр. від собак), (перевесть) переводити, перевести, перепроваджувати, перепровадити кого через що, чим; (дело) проводити, провести, переводити, перевести (справу де, через що); (судно) вести, перевести, проводити, провести, перепроваджувати, перепровадити (судно). [Провів його через хату. Провів повстанців ярами в село. Перепровадив їх через кордон, через гори. Провести (перевести) справу в комісії, через комісію. Я веду цього дуба через пороги (Катериносл.). Лоцман, що проводить байдаки (Грінч.)]. Пленных -вели в лагерь - полонених спровадили до табору. -дите меня к секретарю - проведіть (заведіть) мене до секретаря;
    2) что - (черту) проводити, провести (рису), (дорогу) прокладати, прокласти дорогу (колію) (см. Прокладывать); (воду, электричество и т. п.) проводити, провести (воду, електрику і т. п.); (тепло, звук) проводити, провести, перепускати, перепустити (тепло, звук); (выборы, мероприятия и т. д.), проводити, провести, переводити, перевести що (вибори, заходи); (осуществлять) переводити, перевести що. [Перевести в окрузі вибори до сільрад. Радянська влада перевела повне соціяльне забезпечення всіх трудящих (Азб. Ком.)]. -дить, -сти в жизнь что-л. - проводити, провести в життя, заводити, завести в життя, (осуществлять) переводити, перевести що в життя, справдити що. -дить роль - проводити, провести ролю чию, кого. -вести собрание, заседание, урок - провести, засідання, збори, лекцію. -дить мысль, идеи - проводити думку, ідеї. -вести телефон, телеграф - провести телефон, телеграф. -дить границу - класти, покласти, проводити, провести межу, (политич.) кордон. -водить, -вести межу вокруг чего - обмежовувати и обмежувати, обмежувати и обмежити що. -вести канал - проводити, провести канал;
    3) (дотрагиваться) проводити, провести, (поводить) поводити, повести чим по чому, (с целью убедиться в чём-л.) глядіти, поглядіти, (гал.) смотрити, посмотрити чим (напр. рукою, долонею) по чому. [Вона провела рукою по чолі (Л. Укр.). Рукою поводить по лобові (Квітка). Посмотрив долонею по голих грудях (Стеф.)];
    4) (время) бавити, пробавити (час), бавитися, пробавитися, проводити, провести (час); (прожить, пробыть) перебувати, перебути, пробувати, пробути (час). [Неспокійну ніч перебуло містечко перед святом (Коцюб.). Неминуче треба перебути літо де на селі (Кониськ.). Скільки часу ви перебули в дорозі?]. Как -дите время? - як проводите, бавите час? як минає вам час? Вечер -ли мы весело - вечір перебули ми весело. В гостях -ли время приятно - в гостях час звели гарно. Где вы -ли праздники? - де ви перебули свята? Я -вёл день в библиотеке - я перебув день у бібліотеці (книгозбірні). Больной -вёл ночь покойно - хворий перебув ніч добре, ніч хворому добре минула. -дить время в чём - проводити, провести час у чому, уживати, ужити час на що. -дить время в трудах - проводити час за працею. -дить время в пьянстве, в кабаке - переводити час на пиятику, висиджувати, (образно) днювати й ночувати в шинку (в корчмі). Он -дит все дни на улице, на реке - він увесьденечки на вулиці, на річці (перебуває). -дить, -сти время непродуктивно - марнувати, змарнувати час, переводити, перевести час марно. -вести лето, зиму - перебути літо, зиму, перелітувати, перезимувати де. -дить праздник - святкувати, відсвяткувати, пересвяткувати, (святки, сопряжённые с ритуалом) спроваджувати, опрова[о]дити свято. [Опровадили свято як годиться]. -дить время с кем - проводити час з ким; бавитися з ким. -дить время в балах - балювати; в праздности - святкувати, гуляти, згуляти, ледарювати; сидні справляти, вилежуватися, (насм.) бімбувати. [І часиночки не згуляє; усе в роботі (М. Грінч.). Вони святкувати люблять, а робота сама ніяк не хоче робитися. Бімбує, як жид у шабаш (Київщ.)];
    5) кого - (обманывать) підводити, підвести (подвести), зводити, звести, о(б)дурювати, о(б)дурити, ошукувати, ошукати, (хитростью) схитрити, охитрувати кого; см. Обманывать; (водить, длить время) водити, воловодити кого. [Пропади ти лучче сам, що нас усіх підвів (Рудч.). Він старий як світ, його не зведеш (Коцюб.). Та мене то не схитрити: знаю, чого хоче (Рудан.). О, що-ж робити, щоб і смерть саму перемогти, і долю одурити (Самійл.)]. Суд -дил его с год, да ничего не сделал - суд водив (воловодив) його з рік, та нічого не зробив. Этого не -дёшь - цього не зведеш, не о(б)дуриш, не піддуриш и т. д. В другой раз меня не -дут - удруге мене не ошукають, не обдурять, не підманять. Проведённый -
    1) проведений, переведений, перепроваджений через що, до кого;
    2) проведений, прокладений; переведений;
    3) (о времени) проведений, перебутий, пробутий, ужитий на що, (непродуктивно) змарнований, (в праздности) згуляний; (о празднике, торжестве) відсвяткований, пересвяткований, опроваджений. [Дев'ять місяців, пробутих у тюрмі, були для мене тортурою (Франко)];
    4) (обманутый) підведений, зведений, обдурений, піддурений, ошуканий, охитрований.
    * * *
    I несов.; сов. - пров`ести
    1) прово́дити, провести́; (через что-л.) перево́дити, перевести́; (доставлять, препровождать) перепрова́джувати, перепрова́дити, припрова́джувати, припрова́дити; (несов.: осуществлять, делать) прова́дити
    2) ( время) прово́дити, провести́, перебува́ти, перебу́ти
    3) ( обманывать) обду́рювати, обдури́ти и пообду́рювати, ошу́кувати, ошука́ти; підду́рювати, піддури́ти и попідду́рювати
    II см. провожать

    Русско-украинский словарь > проводить

  • 105 проступать

    проступить
    1) (продавить ступнёю) продавлювати, продавити стопою (о мн.) попродавлювати що;
    2) (пройти насквозь) проступати, проступити крізь що, з чого, проходити, пройти (наверх) крізь що, (выступать) виступати, виступити, (о мн.) попроступати, попроходити, повиступати. [Піт виступив на чолі. Крізь побіл проступали якісь багрові плями (Ор. Лев.). Одна тільки тенденція з того хаосу проступала (Єфр.)].
    * * *
    несов.; сов. - проступ`ить
    проступа́ти, проступи́ти; ( выступать) виступа́ти, ви́ступити и повиступа́ти

    Русско-украинский словарь > проступать

  • 106 расправлять

    несов.; сов. - распр`авить
    1) розправля́ти, розпра́вити, -влю, -виш; ( распрямлять) розпрямля́ти и розпря́млювати, -люю, -люєш, розпря́мити, -млю, -миш и розпрями́ти, -млю́, -ми́ш; ( выравнивать) вирі́внювати, -нюю, -нюєш, ви́рівняти и мног. повирі́внювати, розрі́внювати, розрівня́ти, несов. рівня́ти; ( разглаживать) розгла́джувати, -джую, -джуєш, розгла́дити, -джу, -диш, (сов.: мятое) розбіга́ти

    \расправлять вить бинт — розпра́вити (розгла́дити) бинт

    \расправлять вить морщи́ны на лбу — розгла́дити змо́ршки на чолі́ (на ло́бі)

    \расправлять вить про́волоку — ви́рівняти (розрівня́ти, розпрями́ти) дріт

    2) (спину, руки) розпро́стувати, -тую, -туєш и розпросто́вувати, -то́вую, -то́вуєш, розпроста́ти и розпро́стати, випро́стувати, ви́простати и мног. повипро́стувати, випросто́вувати, ви́простувати и мног. повипросто́вувати, розправля́ти, розпра́вити; ( разгибать) розгина́ти, розігну́ти

    \расправлять вить кры́лья — розпроста́ти (розпра́вити) кри́ла

    \расправлять вить но́ги — розпро́ста́ти (ви́простати) но́ги

    Русско-украинский словарь > расправлять

  • 107 становиться

    I несов.; сов. - стать
    1) става́ти (стаю́, стає́ш), ста́ти и мног. постава́ти; ( останавливаться) спиня́тися, спини́тися, -ню́ся, -нишся; (сов.: возникнуть) поста́ти, -ста́не

    \становиться ться, \становитьсять в защи́ту кого́-чего́ — става́ти, ста́ти (встава́ти, вста́ти) на за́хист кого́-чого́, става́ти, ста́ти за ко́го-що

    \становиться ться, \становитьсять во главе́ чего́ — става́ти, ста́ти на чолі́ чого́, очо́лювати, очо́лити що

    \становитьсять ды́бом — ( о волосах) зди́битися, -биться, підня́тися (-ні́меться) вго́ру, полі́зти вго́ру

    \становиться ться, \становитьсять ме́жду кем — става́ти, ста́ти між ким

    \становиться ться, \становитьсять на кварти́ру к кому́ — става́ти, ста́ти на кварти́ру до ко́го

    \становиться ться, \становитьсять на коле́ни — става́ти, ста́ти на колі́на; (прям.) укляка́ти, укля́кнути и укля́кти, -кну, -кнеш

    \становиться ться, \становитьсять на лёд — става́ти, ста́ти на лід

    \становиться ться, \становитьсять на лы́жи — става́ти, ста́ти на ли́жви

    \становитьсять на́ ноги — см. нога

    \становиться ться, \становитьсять на путь чего́ — перен. става́ти, ста́ти на шлях чого́

    \становиться ться, \становитьсять на учёт — бра́тися, узя́тися на о́блік

    \становиться ться, \становитьсять на — я́корьмор. става́ти, ста́ти на я́кір

    \становиться ться, \становитьсять у вла́сти — става́ти, ста́ти при вла́ді (коло керма́ вла́ди)

    ни \становиться ть, ни сесть не уме́ет — ні ста́ти, ні сі́сти не вмі́є

    2) (сов.: обойтись, стоить) ко́штувати, -тую, -туєш; обійти́ся, -йдеться

    во что бы то ни ста́ло — хай там що; що б там як; що б то не ста́ло; що б не було́; (любой ценой) за вся́ку ціну́; ( как бы то ни было) хоч би [там] що, хоч би що там було́, хто що будь, будь-що-будь

    II несов.; сов. - стать
    1) (сов.: начать) поча́ти, -чну́, -чне́ш; ( приняться) ста́ти (ста́ну, ста́неш), (в буд. вр.) бу́ти (бу́ду, бу́деш)

    что ты ста́нешь де́лать! — що ти [його́] бу́деш роби́ти!, що ти роби́тимеш!

    2) ( делаться) става́ти, ста́ти и мног. постава́ти, роби́тися, -блю́ся, -бишся, зроби́тися и мног. пороби́тися

    \становиться но́вится поня́тным — стає́ зрозумі́лим

    тоскли́во ста́ло кому́ — ту́га взяла́ кого́; ту́жно ста́ло кому́

    3) (сов.: произойти, случиться); ста́тися, тра́питися

    с (от) него́ ста́нет — він мо́же

    4) (безл.: оказываться в наличии; с отрицанием-исчезать, умирать) става́ти, ста́ти
    5) (сов. безл.: хватить) ви́стачити, ста́ти

    лишь ста́ло бы охо́ты — ті́льки б ви́стачило (ста́ло) охо́ти

    ста́ло быть в знач. — вводн. сл. жарг. о́тже; ото́ж; ( значит) вихо́дить, зна́чить

    Русско-украинский словарь > становиться

  • 108 стоять

    1) стоя́ти

    вре́мя не стои́т — час не стої́ть (не жде)

    \стоятьть бли́зко к кому́ (о́коло кого́) — стоя́ти бли́зько до ко́го

    \стоятьть в оборо́не — стоя́ти в оборо́ні (оборо́ною)

    \стоятьть во главе́ кого́-чего́ — стоя́ти на чолі́ кого́-чого́

    \стоятьть вы́ше кого́ — стоя́ти ви́ще за ко́го (кого́)

    \стоятьть вы́ше чего́ — стоя́ти ви́ще чого́ (за що), бу́ти ви́щим за що

    \стоятьть ды́бом — стоя́ти ди́бом (ди́ба), зди́битися

    \стоятьть за спино́й у кого́ (чье́й) — стоя́ти за спи́ною чиє́ю (кого́)

    \стоятьть на плохо́й доро́ге (на плохо́м пути́) — перен. стоя́ти на пога́ній (на слизькі́й) доро́зі, стоя́ти на пога́ному (на слизько́му) шляху́ (на пога́ній сте́жці); пусти́тися бе́рега

    \стоятьть на реа́льной (твёрдой) по́чве — стоя́ти на реа́льному (на твердо́му) ґру́нті

    \стоятьть на своём — стоя́ти на своє́му; ( в беседе) хили́ти на своє́

    \стоятьть на хоро́шей доро́ге — перен. стоя́ти на ві́рному (на до́брому, на хоро́шому) шляху́, стоя́ти на до́брій (на хоро́шій) сте́жці

    стои́т хоро́шая пого́да — стої́ть до́бра (га́рна, хоро́ша) пого́да, на годи́ні стої́ть

    \стоятьть у вла́сти — бу́ти (стоя́ти) при вла́ді

    \стоятьть у поро́га — перен. стоя́ти (бу́ти) на поро́зі

    сто́йте! — сті́йте!

    2) ( за кого-что) стоя́ти (за кого-що);1 ( отстаивать) обсто́ювати, -сто́юю, сто́юєш (кого-що); ( настаивать) наполяга́ти (на чому)

    Русско-украинский словарь > стоять

  • 109 чело

    1) рит. чоло́

    бить (уда́рить) чело́м кому́ — ирон. би́ти (уда́рити) чоло́м кому́

    в челе́ чего́ [быть, находи́ться] — на чолі́ чого́ [бу́ти, перебува́ти]

    3) ( в плавильной печи) мет. че́люсті

    Русско-украинский словарь > чело

  • 110 cabinet

    I n
    уряд, кабінет (міністрів)
    - cabinet council
    - inner cabinet внутрішній кабінет, кабінет у вузькому складі на чолі з прем'єр-міністром (Велика Британія)
    - shadow cabinet "тіньовий кабінет" (уряд, створений опозицією на випадок приходу до влади)
    - war C. кабінет воєнного часу (коаліційний уряд) (1940–1945 рр.) (Велика Британія)
    - cabinet crisis урядова криза
    - cabinet decision рішення уряду
    - C. system (of government) система відповідального (перед парламентом) уряду (в конституцій ному праві ряду західних країн)
    - to dismiss the cabinet розпустити кабінет/ уряд
    - to sack the cabinet розпустити кабінет/ Уряд
    II adj
    урядовий; той, що стосується кабінету міністрів

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > cabinet

  • 111 departamental

    adj
    1. відомчий; що стосується діяльності відомства, департаменту/ міністерства
    2. поділений на округи/ департаменти
    - departamental minister міністр, що стоїть на чолі міністерства
    - question of departamental administration чисто відомче питання

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > departamental

  • 112 lead

    I n
    1. керівництво; ініціатива
    3. вказівка, директива
    4. першість, перше місце
    5. амер. розгорнутий підзаголовок, анотація (перед статтею); вступна частина
    - to be in the lead лідирувати
    - to establish a lead over candidates очолити список кандидатів (під час виборів), випереджати кандидатів за кількістю набраних голосів
    - to give smbd. a lead in smth. показати приклад у чомусь
    - to take lead лідирувати
    - to take the lead брати на себе керівництво, проявляти ініціативу
    II v (led) керувати, управляти; очолювати

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > lead

  • 113 state

    I n
    - acceding state держава, що приєдналася (до договору)
    - accrediting state держава, що акредитує
    - adhering state держава, що приєдналася (до договору)
    - adjacent or opposite states прилягаючі та протилежні держави (у випадку делімітації кордонів територіального моря і континентального шельфу)
    - applicant state держава, яка порушила справу
    - assotiated state держава, що приєдналася
    - belligerent states держави, які знаходяться в стані збройного конфлікту; держави, які воюють
    - circumjacent state прикордонна держава, сусідня держава
    - contesting states держави, що сперечаються
    - contracting states держави, що домовляються; держави-учасниці
    - defaulting state держава, що порушила обіцянку
    - geographically disadvantaged state держава, що знаходиться в невигідному географічному положенні
    - granting state держава, що має бенефіції, держава, що надає допомогу
    - guarantor state держава-гарант
    - headquaters state приймаюча держава, держава перебування
    - home state держава; походження
    - host state держава, яка приймає; держава перебування
    - individual state окремий штат, окрема держава
    - member state держава-член якоїсь організації; держава-учасниця
    - near-land-locked state держава, яка майже не має виходу в море
    - near nuclear state "порогова" держава (здатна створити свою власну ядерну зброю)
    - negotiating state держава, яка бере участь в переговорах
    - neighbouring state сусідня держава
    - non-belligerent state держава, яка не воює
    - non-nuclear (weapon) state держава, яка не володіє ядерною зброєю
    - non-reserving state держава, що не зберігає ядерної зброї
    - nuclear weapon state (NWS) держава, що володіє ядерною зброєю
    - objecting state держава, що заперечує проти поправки/ застереження тощо
    - offending state держава, що вчинила протиправну дію
    - opposite states держави, розміщені одна напроти одної
    - participating states держави-учасниці
    - receiving state
    a) держава, що приймає; держава перебування
    - recipient state держава-отримувач; держава, що отримує економічну допомогу
    - reserving state держава, що сформулювала застереження
    - sea-locked state держава, яка не має виходу до моря
    - sending state держава, яка представляє/ посилає
    - shelfless state держава, яка не має континентального шельфу
    - shelf-locked state держава, вихід якої до морського дна перекритий шельфом
    - signatory state держава, яка підписала міжнародний договір/ конвенцію
    - signatory and acceding states держави, що підписалися і приєдналися (до договору)
    - threshold state "порогова" держава (здатна створити свою власну ядерну зброю)
    - transgressing state держава-порушник
    - state scholarships and grants державні стипендії
    - zone-locked state держава, вихід якої до моря перекритий зоною іншої держави
    - state entitled to become a party to the treaty держава, яка має право бути учасником договору
    - states not parties to a conflict держави, що не беруть участі в конфлікті
    - states at variance держави, між якими виник конфлікт/ суперечка
    - association of states об'єднання держав
    - ceremony presided over by the head of state церемонія за участю глави держави
    - qualities of the heads of states титули глав держав
    - withering away of the state відмирання держави
    - to authorise the flying of the state flag and the emblem of the sending state надати право підняти прапор і герб акредитуючої держави
    - to establish a state заснувати/ створити державу
    - to have the nationality of the receiving state бути громадянином держави перебування
    - to set up a state заснувати/ створити державу
    - S. Department (Department of S.) Державний департамент (США)
    II n становище, стан
    - state of affairs стан справ
    - state of depression стан депресії
    - state of siege стан облоги
    - state of war стан війни
    III v
    1. викладати, заявляти, формулювати
    2. констатувати, стверджувати
    - to state an opinion викладати свою точку зору/ думку

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > state

  • 114 head

    [hed] 1. n
    1) голова́
    2) ро́зум; глузд, зді́бності

    two heads are better then one — одна́ голова́ до́бре, а дві - кра́ще

    3) глава́; вождь; керівни́к
    4) нача́льник (підприємства, установи); дире́ктор шко́ли
    5) люди́на

    to count heads — порахува́ти усі́х прису́тніх

    6) пере́дня (головна́) части́на ( чогось); пере́д
    7) узголі́в'я
    8) ру́брика, пара́граф; за́голо́вок
    9) пі́на; вершки́
    10) верхі́в'я ( річки)
    11) голо́вка ( цвяха)
    12) кача́н ( капусти)
    13) крити́чна то́чка, перело́м ( хвороби)
    14) лицеви́й бік ( монети)
    15) коло́дочка ( ножа); обу́х ( сокири)
    16) тех. гідростати́чний тиск
    17) тех. наса́док
    18) тех. ба́бка ( верстата)
    19) pl гірн. руда́ ( чиста), концентра́т руди́
    20) attr. головни́й
    21) attr. зустрі́чний, супроти́вний

    head tide — супроти́вна течія́

    head resistance — лобови́й о́пір

    head sea — зустрі́чна хви́ля

    head wind — зустрі́чний ві́тер

    ••

    at the head — на чолі́

    head over heels — шкере́бе́рть

    to be off one's head — бу́ти у нестя́мі; ((by) a head and shoulders above smb.) на го́лову ви́ще від ко́гось

    to keep one's head — бу́ти спокі́йним; зберіга́ти самовлада́ння

    to lay heads together — ра́дитися

    over head and ears — по са́мі ву́ха

    2. v
    1) очо́лювати; вести́

    to head the list — очо́лювати спи́сок

    2) бу́ти кра́щим (пе́ршим)
    3) спрямо́вувати, трима́ти курс ( кудись - for)
    4) бра́ти поча́ток ( про річку)
    5) заважа́ти, перешкоджа́ти
    6) спорт. гра́ти голово́ю
    •
    - head off

    English-Ukrainian transcription dictionary > head

  • 115 lead

    I [led] 1. n
    1) свине́ць

    as heavy as lead — ду́же важки́й

    2) гри́фель; графі́т
    3) мор. лот

    to heave [to cast] the lead — виміря́ти глибину́

    4) грузи́ло, висо́к
    5) пло́мба
    6) pl свинце́ві листи́ для да́ху; пло́ский дах
    7) pl друк. шпо́ни
    8) attr. свинце́вий
    ••
    2. v
    1) тех. освинцьо́вувати, покрива́ти свинце́м
    2) друк. розділя́ти шпо́нами
    II [liːd] 1. n
    1) керівни́цтво; ініціати́ва

    to take the lead — взя́ти на се́бе ініціати́ву; ви́ступити ініціа́тором; керува́ти

    2) при́клад
    3) вказі́вка, директи́ва
    4) пе́рше мі́сце в змага́нні

    to gain the lead — зайня́ти пе́рше мі́сце

    to have a lead of three metres — ви́передити на три ме́три

    5) театр. головна́ роль; викона́вець (викона́виця) головно́ї ро́лі
    6) пе́рший хід ( у грі)

    it is your lead — вам почина́ти

    7) карт. хід
    8) по́від, поводо́к; при́в'язь
    9) дорі́жка, але́я

    blind lead — глуха́ ву́лиця

    10) коро́ткий вступ до газе́тної статті́
    11) розво́ддя ( серед крижин)
    12) ел. ви́передження ( фази)
    13) тех. вито́к (спіралі, гвинта); хід ( поршня)
    14) тех. стріла́, уко́сина
    15) геол. жи́ла, золотоно́сний пісо́к
    2. v ( past і p. p. led)
    1) вести́, приво́дити

    to lead a child by the hand — вести́ дити́ну за ру́ку

    the path leads to the house — доро́га веде́ до буди́нку

    2) керува́ти, кома́ндувати; очо́лювати

    to lead an army — кома́ндувати а́рмією

    to lead for the prosecution [defence] юр. — очо́лювати обвинува́чення (за́хист)

    to lead an orchestra — керува́ти орке́стром

    3) приво́дити, схиля́ти ( до чогось), приму́шувати

    curiosity led me to look again — ціка́вість зму́сила мене́ гля́нути зно́ву

    4) бу́ти (іти́) пе́ршим; випереджа́ти ( у змаганні); переве́ршувати

    he leads all orators — він найкра́щий промо́вець

    as a teacher he leads — він кра́щий за і́нших учителі́в

    5) вести́, прова́дити

    to lead a quiet life — вести́ спокі́йне життя́

    6) спорт. спрямо́вувати уда́р ( у боксі)
    7) мисл. ці́литися в пта́ха, що лети́ть
    8) карт. ходи́ти

    to lead hearts — ходи́ти з чи́рви тощо

    9) ел. випереджа́ти
    •
    - lead off
    - lead on
    - lead out of
    - lead to
    - lead up to
    ••

    to lead the way — вести́ за собо́ю, іти́ на чолі́

    to lead by the nose — трима́ти в поко́рі

    to lead smb. a [pretty] dance — приму́сити кого́сь пому́читися; поводи́ти за ніс; помані́жити кого́сь

    all roads lead to Rome — всі шляхи́ веду́ть до Ри́му

    English-Ukrainian transcription dictionary > lead

  • 116 set over

    поста́вити на чолі́

    English-Ukrainian transcription dictionary > set over

  • 117 top

    I [tɒp] 1. n
    1) верхі́вка, верши́на ( гори); ма́ківка (голови, дерева)
    2) ве́рхній кіне́ць, ве́рхня пове́рхня

    top of milk — плі́вка (шку́рка) на молоці́

    from top to toe — від ніг до голови́; з голови́ до п'ят

    from top to bottom — з ве́рху до ни́зу

    3) верх (драбини, сторінки тощо)
    4) кри́шка, за́кривка ( каструлі)
    5) ве́рхній обрі́з ( книги)
    6) гре́бінь ( греблі)
    7) (звич. pl) ги́чка, бади́лля
    8) шпиль, ба́ня
    9) найви́ще (пе́рше) мі́сце

    to come out on top — 1) перемогти́ в змага́нні, ви́йти на пе́рше мі́сце 2) досяга́ти у́спіхів у житті́

    to come [to rise] to the top — спливти́ на пове́рхню; перен. відзна́читися

    10) найви́щий сту́пінь; найви́ще напру́ження

    at the top of one's voice — на весь го́лос

    11) pl зако́ти ( чобіт); висо́кі чо́боти з зако́том
    12) pl карт. дві ста́рші ка́рти яко́їсь ма́сті ( у бриджі)
    13) гірн. покрі́вля ( пласта)
    14) мет. колошни́к
    15) мор. марс
    ••

    a little bit off the top — не при своє́му ро́зумі

    to go over the top — 1) військ. іти́ в ата́ку 2) зроби́ти рішу́чий крок; поча́ти рішу́че ді́яти

    on top of everything else — на дода́ток до всьо́го

    to be [to sit] on the top of the world — бу́ти на сьо́мому не́бі

    2. adj
    1) ве́рхній

    the top shelf — ве́рхня поли́ця

    2) найви́щий, максима́льний

    top speed — найбі́льша шви́дкість

    top price — найви́ща ціна́

    3) найголовні́ший

    top men — лю́ди, які́ посіда́ють найви́ще стано́вище

    top secret — цілко́м тає́мно

    3. v
    1) вкрива́ти ( зверху)

    the mountain was topped with snow — верши́на гори́ була́ вкри́та сні́гом

    2) підня́тися на верши́ну; перевали́ти ( через гору); перестрибну́ти ( через щось)
    3) покрива́ти ( новою фарбою тощо)
    4) переве́ршувати; бу́ти на чолі́, бу́ти пе́ршим

    this picture tops all I have ever seen — ця карти́на - найкра́ще з то́го, що я бу́дь-коли́ ба́чив

    5) переви́щувати; досяга́ти пе́вної величини́ (ваги́ тощо)

    he tops his father by a head — він на ці́лу го́лову ви́щий за ба́тька

    he tops six feet — він шість фу́тів на зріст

    6) обріза́ти верхі́вку (дерева тощо; тж. top up)
    •
    ••

    to top one's part — чудо́во зігра́ти свою́ роль

    II [tɒp] n
    дзи́ґа

    the top sleeps, the top is asleep — дзи́ґа кру́титься так, що її́ рух непомі́тний

    ••

    old top — стари́й, друзя́ка

    English-Ukrainian transcription dictionary > top

  • 118 tree

    [triː] 1. n
    1) де́рево
    2) родові́д (тж. family tree)
    3) sl. ши́бениця
    4) тех. стоя́к, пі́дпі́рка
    5) тех. вал
    ••

    to be at the top of the tree — стоя́ти на чолі́; посіда́ти визначне́ стано́вище

    up a [the] tree — у скрутно́му стано́вищі

    2. v
    1) загна́ти на де́рево
    2) ви́лізти на де́рево
    3) амер. ста́вити у скрутне́ стано́вище

    English-Ukrainian transcription dictionary > tree

  • 119 сӧрасаш

    сӧрасаш
    -ем
    1. соглашаться, согласиться; давать (дать) утвер­дительный ответ на просьбу или предложение; удовлетвориться, считать (счесть) себя удовлетворённым чем-л.

    Алик сӧрасыш, уэш ка­ласкалаш пиже. Г. Пирогов. Алик согласился, принялся рассказывать вновь.

    Мыйым руш разведчиклан шотлымет дене сӧрасен ом керт. А. Тимофеев. Не могу согласиться с тем, что считаешь меня русским разведчиком.

    Сравни с:

    кӧнаш, келшаш
    2. мириться, смиряться, смириться, примиряться (примириться) с кем-чем-л.

    – Ожнысо чол дене Валерий гайым кудывечышкыжат пуртен ом шогалте ыле, – эркынрак ойлен кодеш Ондран. – Кызыт ынде сӧрасаш логалеш, нимом от ыште. М. Шкетан. – По прежним меркам таких, как Валерий, и во двор бы я не пустил, – тихо гово­рит вслед Ондран. – Теперь вот приходится мириться, ничего не поделаешь.

    3. мириться, помириться; прекращать (прекратить) вражду, вос­станавливать (восстановить) мир и согласие между кем-л.

    Йолташ дене сӧрасаш помириться с товарищем;

    сӧрасаш шонаш намереваться помириться.

    Кӧ Келай деке сӧрасаш кая гын, тудым йолташлан шотлаш она тӱҥал! В. Иванов. Кто пойдёт мириться к Келаю, того не будем считать товарищем!

    (Митяй ден Витяй) коклан сырат, шургат, но садак сӧрасат, икте-весым вашке умылат. С. Черных. Митяй и Витяй иногда злятся, ругаются, но всё равно мирятся, бы­стро начинают понимать друг друга.

    Сравни с:

    келшаш
    4. этн. диал. сватать, сосватать, предлагать (предложить) в мужья или в жёны

    Микывыр ятыр гана ватым налаш шонен, Тарля денат сӧрасаш лийын, но тудыжо эре ваштареш ойлен. Ю. Артамонов. Ми­кывыр неоднократно намеревался жениться, и к Тарле сватал(ся), но та всё отказывала.

    Эрге ӱдырым сӧрасен кода. Парень уезжает, сосва­тав девушку.

    Смотри также:

    путлаш, туларташ
    5. подходить, подойти, быть (оказаться) годным, вполне хоро­шим, хорошо соответствовать

    Ава пайрем семын чиен: марлан толмо вургем капшылан сӧраса. О. Ипай. Мать оделась по-праздничному: одежда, в которой она вышла замуж, ей идёт.

    Сравни с:

    келшаш
    6. украшаться, украситься чем-л.; красоваться, привлекать к себе внимание своим красивым видом

    Чылт икгай пеледышым шындыман кӧршӧк-влак лийыт гын, тидын дене пӧлем ок сӧрасе. «Мар. ком.» Если в горшках будут одни и те же цветы, то этим комната не укра­сится.

    Альбина идым шеҥгелне сӧрасен шогышо ломбым ончале. М. Иванов. Альбина взглянула на черёмуху, стоящую красуясь за гумном.

    7. улучшаться, улучшиться; становиться (стать) хорошим, благо­приятным (о погоде)

    Мардеж чарнен-чарнен пуалеш – игече сӧраса. «Мар. ком.» Если ветер дует с перерывами – погода улучшится.

    Сравни с:

    саемаш

    Марийско-русский словарь > сӧрасаш

  • 120 сӧрасаш

    -ем
    1. соглашаться, согласиться; давать (дать) утвердительный ответ на просьбу или предложение; удовлетвориться, считать (счесть) себя удовлетворённым чем-л. Алик сӧ расыш, уэш ка-ласкалаш пиже. Г. Пирогов. Алик согласился, принялся рассказывать вновь. Мыйым руш разведчиклан шотлымет дене сӧ расен ом керт. А. Тимофеев. Не могу согласиться с тем, что считаешь меня русским разведчиком. Ср. кӧнаш, келшаш.
    2. мириться, смиряться, смириться, примиряться (примириться) с кем-чем-л. – Ожнысо чол дене Валерий гайым кудывечышкыжат пуртен ом шогалте ыле, – эркынрак ойлен кодеш Ондран. – Кызыт ынде сӧ расаш логалеш, нимом от ыште. М. Шкетан. – По прежним меркам таких, как Валерий, и во двор бы я не пустил, – тихо говорит вслед Ондран. – Теперь вот приходится мириться, ничего не поделаешь. Ср. чыташ, туркаш, тӱсаш.
    3. мириться, помириться; прекращать (прекратить) вражду, восстанавливать (восстановить) мир и согласие между кем-л. Йолташ дене сӧ расаш помириться с товарищем; сӧ расаш шонаш намереваться помириться.
    □ Кӧ Келай деке сӧ расаш кая гын, тудым йолташлан шотлаш она тӱҥал! В. Иванов. Кто пойдёт мириться к Келаю, того не будем считать товарищем! (Митяй ден Витяй) коклан сырат, шургат, но садак сӧ расат, икте-весым вашке умылат. С. Черных. Митяй и Витяй иногда злятся, ругаются, но всё равно мирятся, быстро начинают понимать друг друга. Ср. келшаш.
    4. этн. диал. сватать, сосватать, предлагать (предложить) в мужья или в жёны. Микывыр ятыр гана ватым налаш шонен, Тарля денат сӧ расаш лийын, но тудыжо эре ваштареш ойлен. Ю. Артамонов. Микывыр неоднократно намеревался жениться, и к Тарле сватал(ся), но та всё отказывала. Эрге ӱдырым сӧ расен кода. Парень уезжает, сосватав девушку. См. путлаш, туларташ.
    5. подходить, подойти, быть (оказаться) годным, вполне хорошим, хорошо соответствовать. Ава пайрем семын чиен: марлан толмо вургем капшылан сӧ раса. О. Ипай. Мать оделась по-праздничному: одежда, в которой она вышла замуж, ей идёт. Ср. келшаш.
    6. украшаться, украситься чем-л.; красоваться, привлекать к себе внимание своим красивым видом. Чылт икгай пеледышым шындыман кӧ ршӧ к-влак лийыт гын, тидын дене пӧ лем ок сӧ расе. «Мар. ком.». Если в горшках будут одни и те же цветы, то этим комната не украсится. Альбина --- идым шеҥгелне сӧ расен шогышо ломбым ончале. М. Иванов. Альбина взглянула на черёмуху, стоящую красуясь за гумном. Ср. сылнешташ, моторешташ.
    7. улучшаться, улучшиться; становиться (стать) хорошим, благоприятным (о погоде). Мардеж чарнен-чарнен пуалеш – игече сӧ раса. «Мар. ком.». Если ветер дует с перерывами – погода улучшится. Ср. саемаш.

    Словарь. марийско-русский язык (Марла-рушла мутер) > сӧрасаш

Страницы

См. также в других словарях:

  • Чол — Характеристика Длина 610 км Площадь бассейна около 24 000 км² Бассейн Охотское море Бассейн рек Нэньцзян → Сунгари → Амур Расход воды 70 м³ …   Википедия

  • чол — I [چال] т. гуфт. мӯйсафед, пирамард; чолу кампир пирмард ва пиразан II [چال] хӯшаҳои кӯфтнахӯрдаи ғалла; пасмондаи гандум ё ҷави кӯфта дар ғалбер баъди бехтан, чор III [چال] 1. чуқурӣ, мағок; гудол 2. чоҳе, ки ба он бандиёнро меандохтанд, сияҳчол …   Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ

  • Чол —         река на С. В. Китая, правый приток р. Нуньцзян (бассейн р. Сунгари). Длина 610 км, площадь бассейна около 24 тыс. км2. Берёт начало в горах Большого Хингана, протекает по горно холмистой местности, в нижнем течении по равнине Сунляо.… …   Большая советская энциклопедия

  • Чол — река в Манчжурии, то же самое, что и Чжор (см.) …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • чолґ — ґа, ч. Рс. Танк (з поль. czolg) …   Словник лемківскої говірки

  • Чолівка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні …   Орфографічний словник української мови

  • чолівський — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • Ким Ун Чол — Спортивные награды Бокс Олимпийские игры Бронза Сидней 2000 до 48 кг Ким Ун Чхоль …   Википедия

  • сияҳчол — [سيه چال] 1. чоҳи торик; зиндони чоҳмонанди торик 2. маҷ. лойи бисёр сиёҳ, сияҳлой …   Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ

  • Чжор — Чол Протекает по территории Китайской Народной Республики Исток Большой Хинган Устье река Нуньцзян Бассейн Охотского моря …   Википедия

  • Шевкал — (Чол хан, Щелкан) двоюродный брат золотоордынского хана Узбека, в 1327 году отправленный послом в Тверь. Из летописей не видно, зачем Шевкал пришел в Тверь; вероятнее всего, за получением ордынского выхода. Шевкал, по обычаю всех послов татарских …   Большая биографическая энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»