черты

1) ри́са

2) (граница, предел) межа, межі, род. п. меж; ( полоса) сму́га

1) зашмо́ргування

2) ( отбивка черты шнуром) наве́дення пру́га, відбива́ння пру́га

3) ( соединение с напуском) напуска́ння

1) зашмо́ргування

2) ( отбивка черты шнуром) наве́дення пру́га, відбива́ння пру́га

3) ( соединение с напуском) напуска́ння

техн. нахлёстывание ( отбивка черты шнуром)

техн. черти́ть ( проводить черты по чему-л)

1) (пашню) борознити, ралити;

2) (зацепляя препятствовать ходу) дряпати, черкати;

3) (проводить резкие, яркие черты) карбувати, пороти, черкати. [Карбоване зморшками обличчя. Блискавка порола набряклі грозою хмари. Тут і там, і скрізь черкають крильця (пташки)].

* * *

1) борозни́ти, ра́лити, скоро́дити, розо́рювати

2) ( оставлять следы) борозни́ти, дря́пати, че́ркати, карбува́ти, поро́ти

мати. [Є на світі воля, а хто її має? (Шевч.). Як дбаєш, так і маєш (Приказка). Маємо й городчик і пашні трохи (М. Вовч.)]; (в значении долженствовать) мати, матися, (зап.) мати си. [Щось маю тобі сказать (Н.-Лев.). В Ірландію мався прибуть корабель (Л. Укр.)]. Иметь вес - мати вагу, важити см. Вес 2. Иметь в виду кого, что - мати на увазі (на оці) кого, що; см. Вид 4. Иметь вид кого, чего - мати подобу, вигляд, постать кого, чого, виглядати як щось; см. Вид 1. Иметь виды на кого, на что - важити, бити, цілити на кого, на що; см. Вид 9. Иметь дело, отношения с кем - мати діло (справу), стосунки з ким; см. Дело. Иметь отношение к чему, к кому - стосуватися до чого, до кого, (стар.) мати до чинення з чим, з ким; см. Отношение 1. Иметь жительство, пребывание где - перебувати, пробувати, проживати де. Иметь значение - мати вагу, силу, важити; см. Значение 2. Иметь злобу, зуб на кого - завзяти злість, мати завзяття, лихе око, храп на кого. [Іцко Цаншмерц мав здавна завзяття на Германа (Франко)]. Иметь сердце на кого - гніватися, сердитися на кого. Иметь место (происходить) - відбуватися, діятися, (сов.) статися, трапитися. Иметь много чего - мати багато (багацько) чого, бути багатим на що. Иметь мало чего - мати мало чого, бути бідним на що. И в мыслях не иметь - і гадки не мати, і в голові (в головах) не покладати. Не иметь ничего - не мати нічого, (грубо) дідька мати. Иметь общение с кем - мати єднання (єднатися), водитися, (якшаться) накладати з ким; см. Общаться. Иметь основание - мати підставу; (быть правым, иметь резон) мати рацію; см. Основание 4. Иметь перевес - мати перевагу (гору, верх) над ким, над чим; см. Перевес 3. Иметь познания в чём - знатися на чому (до чого), розумітися на чому. Иметь на попечении кого, попечение о ком, о чём - пі[е]клуватися ким, чим и за (про) кого, за (про) що, мати на своїй опіці, (фам.) на своїх плечах кого; см. Попечение. Иметь присмотр над кем - доглядати, дозирати кого; см. Присматривать 2. Иметь целью - мати за мету що и мати на меті що. Иметь сношения с кем - мати зносини з ким; см. Сношение. Иметь в себе - мати в собі що, містити в собі що. [Тонкі пружки (черты) його блідого лиця мали в собі щось неласкаве (Н.-Лев.)]. Иметь (терпеть) убыток - мати шкоду з чого. Иметь в длину, в ширину столько-то аршин - мати (тримати) вдовж (уздовж, завдовжки, завздовжки), ушир (завширшки) стільки-то аршин, бути стільки-то аршин довгим, широким. [Він три аршини довгий (Звин.)]. Я имею к вам просьбу - я маю до вас прохання, я маю просити вас. Я имею недостаток в деньгах - мені не стає (бракує) грошей; см. Недоставать, Недостаток. Имеющий - (прич.) той, що (хто) має щось. -щий много чего - той, що (хто) має багато (багацько) чого, багатий, ум. багатенький на що. -щий силу (о законе), юрид. - чинний.

* * *

1) ма́ти

2) (в сочетании с неопр. глагола) ма́ти, ма́тися; ( быть должным) бу́ти пови́нним, му́сити (му́шу, му́сиш)

3) иметь (кого, что) в виду жарг. послати до біса

1) (отступающий от правил, от нормы) неправильний, (несоответств. правильности) неправдивий, несправедливий, непоправний, неслушний, (ненадлежащий) неналежний, (неверный) невірний, (ошибочный) хибний, помилковий; срв. Превратный 2. [Недобре стилізована фраза, може дати привід до зовсім неправдивого розуміння твору (Грінч.). Несправедливий поділ цілого «Слова» (Рудан.)]. -ный вес - неправдива (несправедлива) вага. -ный взгяд на вещи - неслушний (неправдивий) погляд на речі, помилковий (хибний) погляд на речі. -ный глагол, грам. - неправильне дієслово. -ная дробь, мат. - дріб (р. дробу) неістий (неправильний). -ное заключение, догадка, замечание - неслушний (невірний, неправдивий) висновок, здогад, неслушна (невірна, неправдива) увага. -ное исполнение приговора - неправильне виконування (виконання, оконч. виконання) присуду. -ный подход - неналежний (невірний, неправильний) підхід. -ное понимание, представление - неправдиве (неналежне), хибне (помилкове) розуміння, уявлення. -ное требование - несправедлива вимога. -ный треугольник - неправильний (різнобічний) трикутник. -ный стиль, перевод, язык - недобрий (неправильний) стиль, невірний (неправдивий) переклад, неправильна (невірна, недоладня) мова, (неряшливый язык) неохайна мова. -ное уравнение - неправильне рівняння. -ная форма - неправильна форма. - ные черты лица - неправильні (нерівні) риси обличчя;

2) (неурегулированный) невирівняний, невивірений, невирихтуваний, (нерегулярный) нерегулярний, (неверный) невірний. [Невивірений годинник (Полт.). Нерегулярний плодозмін (Київ)]. -ные весы - невірна (неправдива, несправедлива) вага. -ный ход - невирівняний (невирихтуваний) хід.

* * *

(лицо) обличчя; (отвлечённо) образ; подоба, лик (-ку), вигляд (-ду). [Бережучи свій національний образ (Грінч.). Куліш - це дві людині в одній подобі (Єфр.). Узяла на себе лик прудкого хлопчика (М. В.)].

* * *

1) ( внешний вид) [зо́внішній] ви́гляд, -у, подо́ба; ( внешность) зо́внішність, -ності; ( очертание) о́брис, -у, о́крес, -у; ( черты) ри́си, род. п. рис; ( обличье) обли́ччя, лице́

2) (перен.: характер) обли́ччя; ( душевный склад) скла́д, -у; ( образ) о́браз, -у

3) ( лицо) обли́ччя, лице́

передать

1) передавати, передати кому, що, (о многом) попередавати. [Передай мені сіль]. -вать что-н. из рук в руки, друг другу - передавати з рук до рук, один (одно) одному що-небудь. -вать, -дать кому имущество, власть, право - передавати, передати (редко здавати, здати) майно, владу, право кому. Срв. Уступать. -давать (-дать) приказания армии по радиотелеграфу - передавати (передати) накази (розкази) армії радіо- телеграфом. -дать болезнь, черты характера кому - передати х(в)оробу, вдачу кому. -дать письмо, деньги, подарок кому через кого - пере[по]давати, пере[по]дати листа, гроші, гостинець кому ким. [Козаком гостинець батькові передав]. -дать письмо в собственные руки - по[пере]дати листа до власних рук. -дать дело на чьё усмотрение - віддати справу на чий розсуд, здатися на чию думку. -дать дело в суд - передати справу до суду. -дать настроение кому - передати настрій кому. [Музика грою передає сумний свій настрій слухачам]. -дать вексель - пережирувати. [Узяв та вексель той на жінку і пережирував];

2) что (изображать) - віддавати, віддати, подавати, подати. [Поет виразно віддає свої переживання. Букви віддають звуки. Оповідання подає трагічну долю відомої красуні (Єфр.)];

3) -дать лишнее - передавати, передати, (о мног.) попередавати [Передав куті меду. Ви передали три карбованці, як давали решту (при сдаче)]; (заплатить дорого) переплачувати, переплатити за що; (давать много раз) давати, по[на]давати. Сколько денег я ему уже -вал - скільки вже грошей я йому надавав;

4) (на словах) переказувати, переказати, наказувати, наказати, переповідати, переповісти, (о сплетнях, слухах ещё) переносити, перенести, (о многом) попереказувати, попереповідати, попереносити, попереношувати кому що, про що. [Я не буду переказувати вам тих лайок (Коцюб.) (и ті лайки). Переказували новини (Грінч.). Переказала, щоб поспішався (Коцюб.). Переказати словами становище мого духа (Конис.). Ой накажи, галко, від кошового вісті. Де що почує, все переносить]. -ть через кого - переказувати, наказувати ким. [Переказала дочкою, щоб поспішав додому. Накажи слугою, що ти нездужаєш (Л. Укр.)]. -дать чьи слова - переказати, подати чиї речі (чию мову). Он неверно -дал мои слова - він не так переказав мої слова. -дать мысль (словами) - переказати думку. -дать что-либо своими словами - переказати що своїми словами. -ть известие - подати звістку. -ть что-либо потомству - передати що потомству (нащадкам), подати що у потомство (Куліш). -ть на письме - списати. [Найкращая пісня мені, її-ж і списати не сила (Самійл.)]. -вать, -дать поклон - переказувати, переказати поклін и поклона, віддавати, віддати поклін, поклоняти, поклонити, поклонятися, поклонитися, відклонятися, відклонитися кому ким. [Сестра до брата з чужої сторони поклоняла. Козак до дівчини ворлами та поклонився. З України до дівчини козак відклонився]. -дайте ему мою глубокую благодарность, моё почтение - перекажіть йому мою глибоку подяку (вдячність), мою повагу (пошану). -дать кукованием - перекувати. [Хоч сивою зозулькою перекуй до мене]. Передаваемый - передаваний; віддаваний; переплачуваний; переказуваний; переповідуваний. Переданный и переданный - переданий, (о мног.) попередаваний; відданий, поданий, (о мног.) повіддаваний; переплачений; переказаний, наказаний, переповіданий, переповіджений, перенесений, (о мног.) попереказуваний, понаказуваний, попереповіданий, попереношуваний.

* * *

I. 1) (чаще о суждениях, образе действий) справедливий, правдивий, слушний. -ное замечание, соображение, заключение, -ная догадка - слушна (справедлива) увага, справедливе (правдиве, слушне) мірковання, справедливий (правдивий, слушний) висновок, справедливий (правдивий) здогад. -ный диагноз - правдива діягноза. -ное понятие - правдиве розуміння. -ный подход - добрий (додільний) підхід. -ное требование (законное) - справедлива, слушна вимога. -ные весы - справедлива, правдива вага;

2) поправний, правильний, регулярний, ретельний (провинц. рехтельний), якслідний. -ная форма (снежинки) - правильна форма (сніжинки). -ные черты лица - доладні, правильні риси (пруги) обличчя. -ный перевод - правильний, вірний переклад. -ный слог - правильний, поправний склад. -ный чертёж, рисунок - поправний, ретельний, вірний рисунок, малюнок. -ное чередование ударений - правильне, регулярне чергування наголосів. -ное плодосменное хозяйство - регулярне плодозмінне господарство. -ный глагол, грам. - правильне, нормальне дієслово. -ный треугольник - правильний, рівнобічний трикутник.

II. стерновий, кермовий, правильний. -ное перо (у птиц) - плав, плавок (-вка).

* * *

1) проведення, переведення, перепровадження кого через що, (дела) пере[про]ведення (справи), (неок.) про[пере]водіння и про[пере]водження, перепроваджування;

2) (черты) проведення (риси), (дороги) прокладения, (неок.) прокладання (дороги). -ние, Проводка электричества, воды - проведення, (неок.) проводіння и проводження електрики, води. -ние выборов, мероприятий - переведення виборів, заходів. -ние в жизнь законности - проведення в життя, заведення в житті, (осуществление) переведення законности;

3) (рукою) проведення, поведення (рукою) по чому;

4) (времени) проведення, (неок.) проводження и проводіння, перебування (часу) де, (непродуктивное) марнування часу, (в праздности) гуляння, (шутл.) святкування;

5) (обманывание) підведення, зведення, обдурення, ошукання, (неок.) підводження, зводження, обдурювання, ошукування кого (оттенки см. Проводить).

* * *

1) суво́рий; ( изредка) стро́гий; (серьёзный, суровый диал.) шти́вний

2) охотн. сторожки́й; (чуткий) чутки́й

1) кре́слити

2) ( проводить черты по чему) прово́дити ри́си, кре́слити, черка́ти