Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

частях

  • 1 болеть

    баливать
    1) (быть больным) слабувати на що, х(в)орувати на що, нездужати на що, боліти, недугувати на що, недужати, хиріти, хворіти, кволіти, лежати на що;
    2) (обычно о частях тела, в перен. смысле о душе и сердце) боліти кого що. [Болить мене головонька = у меня болит голова. Татка очі болять = у отца болят глаза. Не боли ти, душе, від турботи спочинь! (Сам.)];
    3) (печаловаться, болеть сердцем о ком, заботиться) боліти чим, за ким, уболівати за ким, побиватися. [Боліти долею свого краю і народу. Мати боліє за сином. Вболіває за сином. Мати за дітьми да побивається];
    4) (причинять кому боль) боліти кого що. [Його болять нещастя України (Фр.). Те вікно його боліло (Коц.) = это окно причиняло ему боль. І сміх той його заболів (Л. Укр.)].
    * * *
    I
    1) хворіти, слабува́ти, слабі́ти, незду́жати; недугува́ти, неду́жати; диал. хворува́ти, хорува́ти
    2) перен. уболіва́ти
    II

    Русско-украинский словарь > болеть

  • 2 двигать

    -ся, двинуть, -ся
    1) рухати, -ся, рухнути, -ся, рушати, -ся, рушити, -ся, двигати, -ся, двигнути, -ся, здвигнути, -ся, порушати, -ся, порушити, -ся, совати, -ся, сунути, -ся, посувати, -ся, посовувати, -ся, посунути, -ся, совнути, -ся. [Вам не треба рухатися, а ви бач як соваєтеся! Не рухнеться, мов дзеркало, все озеро лежить (Грінч.). Поїзд рушає (рушив). Дві парі швидко рушалися серед натовпу - то вони танцювали (Грінч.). Та порушити рукою не дають мені кайдани (Л. Укр.). Віра, кажуть, горами двигає (Єфр.). Рука мечем і луком движе (Куліш). Ногами не здвигну (Коцюб.). Проворно совав заступом по землі (Неч.-Лев.). Діти сплять тихо, де-тільки-котре ногою совне або рукою махне. Закуреним шляхом тихо посувається валка (Коцюб.)];
    2) двинуться (отправиться) куда - податися. [Подавсь сьогодні на річку рибу ловити]. Двинуться в путь - рушити, вирушити. [У тяжку путь вирушили вони]. С места не двинусь - з місця не стенуся, не зрушуся. Двигаться (двинуться) массой - сунути, сов. сунути, плавом пливти. [Гляньте, як юрба суне. Дітвора, як той рій, так і сунула в двері. Люди плавом пливуть на ярмарок]. Двигаться медленно - посуватися звільна, сунутися, (о езде) плуганитися; (о ходьбе) чвалати. [Ніч сунулася тихо]. Тихо, еле двигаясь - посувом, (с прохладцей) лельом-полельом (гал.). [Посувом пливе човен (Неч.-Лев.). Лельом-полельом поводитеся (Франко)]. Двигать, -ся вперёд - посовувати, -ся, посувати, -ся наперед; -ся - поступати наперед, (реже) поступатися. [Той - більший, хто посуває світ наперед. Його минуле й досі не дає йому вільно поступатися наперед (Грінч.)]. Медленно двигаться вперёд (о культуре и т. п.) - звільна посуватися (наперед), іти тугим поступом (Куліш). Двигаться к чему - простувати до чого. Двигаться туда и сюда - вештатися, совманитися; срв. Вертеться. [Батько й мати засмучені совманяться по хаті (Г. Барв.)]. Двигать рукою, ногою по направлению к чему - посилати руку, ногу. [Став він крадькома до хліба руку посилати (Мирн.). Посилає вперед нога за ногою (Мирн.)]. Движущийся - ворушливий, рухомий, (с дрожанием) движучий. [Движучі груди ридали. Ворушливе жваве море (Неч.-Лев.). Вічно живого, вічно рухомого моря (Л. Укр.)]. Медленно движущийся - тихохід (р. -ходу), (шутл.) тихоплав. [А ну, ти, тихоплаве, швидче біжи! Кінь у мене тихоплав - швидко не побіжить, хоч як його жени]. Не двигаясь с места - нерушимо[е]. [Ми з прадіда живемо тут нерушимо]. О частях снарядов, машин - ходити. [Колесо в машинці легко ходить, бо помастила гасом].
    * * *
    несов.; сов. - дв`инуть
    1) ру́хати, ру́шити и однокр. рухну́ти, дви́гати, дви́нути и двигну́ти; ( перемещать) со́вати, су́нути, посува́ти и посо́вувати, посу́нути; (побуждать к чему-л.) спонука́ти и спону́кувати, спону́кати
    2) см. двигаться 2)

    Русско-украинский словарь > двигать

  • 3 жаждать

    1) (испытывать жажду) х(о)тіти пити, жадати пити, (книжн.) жаждувати (Св. П.). Я жажду (ты жаждешь и т. д.) - у мене (в тебе) спрага, жага; (о частях челов. тела, о растениях) жадати чого, прагнути чого. [Груди жадали (прагнули) повітря. Зів'ялі дерева прагнули вогкости (води)];
    2) (сильно желать, с. стремиться) прагнути кого, чого, жадати кого, чого, бути жадобним на кого, на що. [Щастя й волі серце прагне (Франко). Слугувати прагнув я тобі (Грінч.). Давно моє серденько тебе жадає. Він жадобен на неї].
    * * *
    1) ( кого-чего) хоті́ти (хо́чу, хо́чеш) пи́ти (що), відчува́ти спра́гу (жагу́, зга́гу) ( до чого); уст. пра́гнути (чого́, до чо́го)
    2) (перен.: страстно желать) жада́ти (кого́-чого́); ( стремиться) пра́гнути (чого́, до чо́го)

    Русско-украинский словарь > жаждать

  • 4 заболевать

    заболеть (занемочь) чем занедужувати, занедужати, захворювати, захворіти, захорувати, заслабати, заслабнути, занепадати, занепасти на що, (о многих) понедужати, позанедужувати, послабнути, похворіти(ся). [Занедужав на кір. Воли йому похворіли, сам чумак заслаб (Рудч.)]. Он -лел лихорадкой, кашлем, корью и т. п. - він заслаб на пропасницю, на кашель, на кір, напала (на) його пропасниця, кашель, кір и т. п. -леть чесоткою - закоростявіти. -леть вертежом (об овцах) - замотиличитися, скрутитися. -леть сапом - заслабнути на посатизну (на сап), зносатіти. [Зносатів кінь].
    * * *
    I несов.; сов. - забол`еть
    ( чем - становиться больным) захво́рювати, -рюю, -рюєш, захворі́ти и мног. похворі́ти (на що, чим), занеду́жувати, -жую, -жуєш, занеду́жати и мног. понеду́жати; сов. засла́бнути, засла́бти, -бну, -бнеш, заслабі́ти, мног. посла́бнути, послабі́ти (на що, чим)
    II несов.; сов. - забол`еть
    ( начинать болеть - о частях тела) заболі́ти сов., почина́ти болі́ти, поча́ти (-чне́) болі́ти

    Русско-украинский словарь > заболевать

  • 5 затекать

    затечь
    1) затікати, затекти (о мн.) позатікати. Крыша местами -кает - дах місцями (подекуди) затікає, протікає;
    2) запливати, заплис[в]ти, підпливати, підплис[в]ти. Глаз -тёк кровью, слезою - око заплило кров'ю, сльозою;
    3) (отерпнуть) терпнути, затерпнути, потерпнути. Руки и ноги -кли - руки й ноги потерп(ну)ли.
    * * *
    несов.; сов. - зат`ечь
    затікати, затекти́, -тече́ и мног. позатіка́ти; ( заплывать) заплива́ти, запливти́ и заплисти́, -пливе́ и мног. позаплива́ти; ( неметь - о частях тела) затерпа́ти, зате́рпнути, те́рпнути, поте́рпнути и поте́рпти, -пнуть (мног.), замліва́ти, замліти и мног. позамліва́ти, зомліва́ти, зомлі́ти и мног. помлі́ти

    Русско-украинский словарь > затекать

  • 6 кожица

    1) (на теле) шкурка, шкурочка (зап. шкірка, шкірочка), нашкурок (-рка). [Хоч і дуже вдарив, але тільки зідрав шкурку (Сл. Ум.)]. Верхняя, наружная -ца (надкожница), анат. - епідерма, нашкурень (-рня);
    2) (плёнка на молодых частях растений) шкурка, шкурочка (зап. шкірка, шкірочка), шкуринка, (о)болона, (ум.) (о)болонка, (о)болоночка;
    3) бот. (эпидерма) - епідерма;
    4) (плодов, клубней и т. п.) шку[і]рка; ум. шку[і]рочка, шкуринка, (обычнее) лушпа, лу(ш)пина, лушпайка, ум. лушпайочка, соб. лушпайя (ср. р.), лушпиння; срвн. Кожура 1. [Як положиш кислицю у піч спектись то шкурка на ній репне (Дещо). Я для качок накришила лушпайочок з картоплі (Звин.)];
    5) (плева на жидкости) шкурка, шкурочка, плівка, кожушок (-шка). [Збери шкурку з гладущика (Брацлавщ.). Я дуже люблю кожушок на паренім молоці (Звин.). Нічого вона так не любила, як плівку з молочної каші (Кон.)].
    * * *
    1) ласк. шкі́рочка, шку́рочка
    2) бот. шкі́рка, шку́рка, шку́рочка

    Русско-украинский словарь > кожица

  • 7 машинный

    1) (относ. к машинам) машинний, машиновий; (о частях машины, машинки ещё) до машини, до машинки. [Топільник з машинового відділу (Тур. Охор. роб.). В машиновій праці з багатьма робітниками один робить тільки одну працю (Екон. Наука)]. -ный зал - машинарня. -ное колесо - колесо до машини. -ное масло - см. Масло 3. -ный мастер - см. Механик;
    2) (изготовл. при помощи машин) машиновий. -ная работа - машинова робота, машиновий вироб (-бу). -ное производство - машинове виробництво, машинова продукція. [Коли розвинулась машинова продукція (Доман.)]. Изделия -ного производства - машинові вироби. -ная индустрия - машинова індустрія, машинництво. [Розвиток машинництва (Екон. Наука)].
    * * *
    маши́нний

    Русско-украинский словарь > машинный

  • 8 онеметь

    1) (стать немым) оніміти, заніміти, стати німим. [Щоб я онімів, щоб я світа божого не бачив, коли знаю (Кониськ.). Зловіснице, бодай ти заніміла (Л. Укр.)]; (переносно) заніміти, зніміти, оніміти (о мн. поніміти), затерпнути, стерпнути з чого. [Дівчата заніміли з переляку. Настя немов захолола, затерпла вся (Коцюб.)]. -меть от удивления - заніміти з дива;
    2) (о частях тела: отёрпнуть, затечь) за[с]терп(ну)ти, замліти, (о мн.) помліти, потерп(ну)ти. [Спина і ноги потерпли з сидні. Нога замліла. Уже й руки помліли];
    3) (затихнуть, умолкнуть) заніміти. [Нехай мені уста навіки заніміють]. Онемелый - о[за]німілий; затерплий, стерплий, терплий, замлілий. [Я стояв і дивився, стерплий увесь (Коцюб.). Терплий палець].
    * * *

    Русско-украинский словарь > онеметь

  • 9 подмазка

    1) см. Подмазывание;
    2) підмасток (-тка), (в трущихся частях) с[ш]марови(д)ло, шмара, масть (-ти);
    3) (взятка) підмаслок, помазало.
    * * *
    1) ( действие) підма́зування, підма́зання, підма́щування, підма́щення
    2) ( вещество) підма́зка; ( смазка) масти́ло, масти́во

    Русско-украинский словарь > подмазка

  • 10 поражать

    поразить
    1) (наносить удар) уражати, уразити, побивати, побити кого чим, (попадая) улучати, улучити кого. [Ударити кого ножем. Ударив його в саме серце. Трудно рану гоїти, а не вразити (Приказка). Де я мрію, там я вцілю, де я важу, там я вражу (Гол.). Хай на тебе х(в)ороба ударить. А побий тебе джума]. -зить кого болезнью, слепотою - ударити кого и на кого х(в)оробою, сліпотою; побити кого х(в)оробою, сліпотою. [І пішов Сат на з-перед Господа та вдарив Йова лютою проказою від підошов аж до тім'я (Св. Пис.). На людей-же, що були під дверима в будинку, вдарили сліпотою (Св. Пис.)]. Его -зила слепота - його побила сліпота или його побило сліпотою. -зить столбняком, контрактурой - справчити, правцем поставити кого. [Та це вже два місяці, як його отак справчило (Полт.)]. -зить громом - ударити громом. -зить пулей - влучити кулею кого. Ослепительный свет неприятно -жал глаза - сліпуче світло неприємно разило (вражало) очі. -жать, -зить неприятеля - побивати, побити ворога; срв. Разбить. [За козацькі і за тії пречистії сльози побив Петра, побив ката на наглій дорозі (Шевч.)];
    2) (производить сильное впечатление) уражати, разити, уразити, ударяти, ударити. [Море вразило його своєю красою. Поглянь по городах, по містечках, - усюди вдарить тебе слід русько-польської старосвіччини (Куліш)]. - зить кого удивлением, неожиданностью - дивом вразити, здивувати кого, вразити несподіванкою кого. Эта печальная весть глубоко -зила его - ця сумна звістка дуже (тяжко) вразила (прибила, приголомшила) його. Это событие -жает меня - ця подія вражає, дивує мене. Это -жает воображение - це вражає, захоплює уяву. -зить до глубины души - (описат.) живим вразом вразити, в саме серце вразити, (удивить) великим дивом здивувати кого. Поражённый -
    1) ударений, улучений, уражений. -ный саблею, кинжалом - ударений шаблею, ґинджалом. Стоял словно громом -ный - стояв, наче громом ударений. -ный пулею - улучений кулею. -ный болезнью, слепотою - побитий, ударений х(в)оробою, сліпотою; (о частях организма: повреждённый) уражений х(в)оробою, увереджений. -ный столбняком - справчений;
    2) (удивлённый, огорчённый) уражений. Он был неприятно -жён неожиданностью - він був неприємно вражений несподіванкою. -жённый смертью сына - вражений (прибитий, приголомшений) смертю сина. -ный мыслью - вражений думкою. -ный удивлением - дивом уражений, здивований.
    * * *
    несов.; сов. - пораз`ить
    1) уража́ти и ура́жувати, ура́зити и урази́ти, поража́ти, порази́ти; ( ударять) ударя́ти, уда́рити; ( попадать) влуча́ти, влу́чити
    2) ( разбивать) розбива́ти, розби́ти; ( побеждать) побива́ти, поби́ти
    3) ( производить впечатление) вража́ти, вра́зити; ( удивлять) дивува́ти, здивува́ти; ( ошеломлять) приголо́мшувати, приголо́мшити; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти
    4) юр. поража́ти, порази́ти

    \поражать в права́х — поража́ти, порази́ти в права́х, позбавля́ти, позба́вити прав

    Русско-украинский словарь > поражать

  • 11 проболеть

    прохворіти, прослабувати, пронедужати якийсь час. [Прохворів зо три тижні та й помер].
    * * *
    I
    (чем) прохворі́ти (на що, чим), пронеду́жати; прослабува́ти (на що, чим)
    II
    ( о частях тела) проболі́ти

    Русско-украинский словарь > проболеть

  • 12 разбаливаться

    I несов.; сов - разбол`еться
    ( становиться больным - о человеке) розхво́рюватися, -рююся, -рюєшся, розхворі́тися и мног. порозхво́рюватися, сов. розболі́тися; сов. диал. розхорува́тися, -ру́юся, -ру́єшся; ( занемогать) рознеду́жуватися, -жуюся, -жуєшся, рознеду́жатися

    ребёнок \разбаливаться ле́лся — дити́на розхворі́лася

    II несов.; сов. - разбол`еться
    (начинать болеть - об органах, частях тела) розбо́люватися, -люється, розболі́тися, -ли́ться

    зуб \разбаливаться ле́лся — зуб розболі́вся

    Русско-украинский словарь > разбаливаться

  • 13 Забаливать

    заболеть (о частях тела) (у кого) починати, почати боліти, заболіти, зболіти кого, (реже) кому, у кого. [Заболіла голова і не знаю, з чого. Заболить тебе голова (Руданськ.). Як зболить її їден бік, вона, обертається на другий (Руданськ.). Заболів мені (мене) палець - мабуть обриватиме. Заболіло всеньке тіло, ноги защеміли. (Руданськ.)]. -леть острой болью - защеміти, заскеміти. [Знов заскеміло серце (Крим.)]. Что-то зубы -вают, -лели - чогось зуби починають боліти, заболіли.

    Русско-украинский словарь > Забаливать

См. также в других словарях:

  • Танки "VALENTINE" в частях Красной Армии — Танки VALENTINE в частях Красной Армии …   Энциклопедия техники

  • О частях животных — «О частях животных» (др. греч. Περὶ ζώων μορίων)  «зоологическое» сочинение Аристотеля. Центральной темой произведения является физиология и анатомия. Содержание 1 Содержание 2 Цитаты …   Википедия

  • Задача о разрезанном треугольнике (частях треугольника) — Разрезанный треугольник …   Википедия

  • Во всех частях — Устар. Во всех отношениях. [Вертер:] По мне, во всех частях вы славный кавалер, Посватайтесь, авось всё кончится счастливо (Н. Хмельницкий. Нерешительный). Саша уже совершенно осмотрелась в своём положении и поняла его во всех частях (Добролюбов …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • добавочные потери в токоведущих частях — Потери от токов, наведенных полем рассеяния в токоведущих частях трансформатора [ГОСТ 16110 82] Тематики трансформатор Классификация >>> Обобщающие термины общие параметры …   Справочник технического переводчика

  • основные потери в токоведующих частях — Потери в обмотках и других токоведущих частях трансформатора, определяемые током данной обмотки или токоведущей части и ее электрическим сопротивлением, измеренным при постоянном токе [ГОСТ 16110 82] Тематики трансформатор Классификация… …   Справочник технического переводчика

  • Добавочные потери в токоведущих частях — 9.1.31. Добавочные потери в токоведущих частях Потери от токов, наведенных полем рассеяния в токоведущих частях трансформатора Источник: ГОСТ 16110 82: Трансформаторы силовые. Термины и определения оригинал документа …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

  • Основные потери в токоведущих частях — 9.1.29. Основные потери в токоведущих частях Потери в обмотках и др. токоведущих частях трансформатора, определяемые током данной обмотки или токоведущей части и ее электрическим сопротивлением, измеренным при постоянном токе Источник: ГОСТ 16110 …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

  • Порядок в танковых частях! — Из кинофильма «Парень из нашего города» (1942), снятого режисером Алексеем Столпером по сценарию советского писателя Константина Михайловича Симонова (1915 1979), автора одноименной пьесы. Слова героя фильма Сергея Луконина. Иносказательно: у нас …   Словарь крылатых слов и выражений

  • несоразмерный в частях — прил., кол во синонимов: 3 • не отличающийся стройностью (3) • нескладный (53) • …   Словарь синонимов

  • Добавочные потери в токоведущих частях — English: Additional losses in current wires Потери от токов, наведенных полем рассеяния в токоведущих частях трансформатора (по ГОСТ 16110 82 СТ СЭВ 1103 78) Источник: Термины и определения в электроэнергетике. Справочник …   Строительный словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»