Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

чарка

  • 1 чарка

    фольк.
    ча́рка; чарчи́на, келишо́к, -шка́, чарупи́на, шутл. чепуру́ха

    Русско-украинский словарь > чарка

  • 2 крючок

    Крючочек
    1) гачок (-чка), гачечок, (редко) крючок, крючечок (-чечка); (деревянный) ключка, ключечка; (загиб на конце палки и перен.) (за)карлючка, (за)карлючечка. [На них (дощечках) були понамальовані якісь гачки (Франко). Це словечко одно в моє серце вп'ялося гачками (Вороний). Ой, яка карлючка танцює зо мною! - подумала Настя (Н.-Лев.)]. -чок вязальный - см. Вязальный; (для вязанья грубой шерсти) ключка. -чок дверной, оконный - защіпка, ум. защіпочка. Запирать, запереть, брать, взять дверь на -чок - защіпати, защепнути (о мног. позащіпати) двері, закинути двері на защіпку. -чок застежной (в одежде) - гаплик (-ка), ум. гапличок (-чка), (вместе с петлёй) дід і бабка, коник і кобилка, гаплик і гапличка. Застегнуть платье на -чки - застебнути, позастібати, позапинати убрання (женское: сукню), (самому себе) застебнутися (на гаплики). Сделанный на -чках (об одежде) - гапликовий. [Гапликова жилетка (Сл. Гр.)]. -чок спусковой (у ружья) - язичок (-чка), цинґель (-ґля); срвн. Собачка. -чок рыболовный - гачок, гак (рибальський); (двойной) козуля, ум. козулька. [Скуй гачок на удку (Н.-Лев.). На сей гачок його не зловиш (Коцюб.)];
    2) (росчерк пера) (за)карлючка;
    3) (лукавый изворот в деле) (за)карлючка. Строить -чки - см. Крючкотворствовать;
    4) см. Крючкотвор;
    5) (чарка) крючок, чарка, чарчина, чарочка;
    6) (у змеи) зуб (-ба);
    7) (у винограда) вусик (-ка).
    * * *
    1) гачо́к, -чка́, крючо́к, клю́чка
    2) ( дверной) за́щіпка, крючо́к
    3) ( в одежде) гапли́к, -а, крючо́к
    4) (росчерк, завиток на письме) крючо́к; карлю́чка, закарлю́чка
    5) (перен.: придирка, зацепка) за́чіпка
    6) ( крючкотвор) крючок; круті́й, -тія́

    Русско-украинский словарь > крючок

  • 3 винный

    виновий, винний. [Винова чарка, винний смак]. Винная лавка - винова крамниця, (вульг.) шкальня. Винный погреб - виновий льох, винарня. Винная бочка - винівка, (небольш.) винове барило. Винная ягода - фиґа (хвиґа), инжир. Винный камень - винник. Винный спирт - спирт.
    * * *
    ви́нний

    ви́нная кислота́ — хим. ви́нна кислота

    ви́нная я́года — ви́нна ягода; ( инжир) інжи́р, -у, фі́га, смо́ква

    \винный ка́мень — ви́нний ка́мінь

    \винный спирт — хим. ви́нний спирт

    Русско-украинский словарь > винный

  • 4 дребезг

    чаще мн. дребезги дрізки, (диал.) друзки (ум. дрізочки, друзочки), скалки, скляночки. [Чарка впала додолу й розбилася на скалки]. Разбить в дребезги - розбити на дрізки (диал. на друзки), на скалки, на гамуз, на камуз, на череп'ячко, потрощити, помізчити, поскіпати. [Потрощив, помізчив ті горщики. Ми з коцюбами підемо і тим панським слугам голови поскіпаємо (Франко)].
    * * *
    1) (звон разбиваемого стекла, падающего металла) дзе́нькіт, -коту, бря́зкіт; дре́нькіт
    2)

    дре́безги — (мн.: мелкие частицы разбитых предметов; остатки чего-л.) дрі́зки, -зок, дру́зки, скалки́, -ло́к

    Русско-украинский словарь > дребезг

  • 5 дрогнуть

    1) см. Дрожать;
    2) (вздрогнуть) здвигнути, здвигнутися, стенутися, стрястися, зрушитися; (о живом существе) здригнутися, кинутися, тіпнутися. [Ударив кулаком по столу, аж вікна здвигнули (Мирн.). Здвигнулися, стенулися сіни, як бояри сіли, ще й не так стенуться, як горілки нап'ються. Увесь Київ здвигнувся (Куліш). Верби стоять - не стенуться. Вулкан зрушивсь. Він аж кинувся з переляку. Рука тіпнулася, чарка впала додолу (Л. Укр.)]. Неприятель дрогнул - ворог подавсь, завагавсь, стенувся. [Ворожі лави завагалися]. См. Дрожать, задрожать.
    * * *
    I
    ( зябнуть) ме́рзнути, ме́рзти
    II
    ( вздрогнуть) здригну́тися, стену́тися, стину́тися; диал. здригну́ти; ( задрожать) затремті́ти, задрижа́ти; ( шевельнуться) ворухну́тися, рухну́тися; ( мигнуть) бли́мнути; ( прийти в смятение) завага́тися; ( пошатнуться) похитну́тися, схитну́тися, стену́тися, стину́тися; ( начать отступать) пода́тися

    Русско-украинский словарь > дрогнуть

  • 6 колбаса

    Колбаска ковбаса, ковбаска. [Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка (Стар.)]. - са кровяная - кров'янка. -са начинённая кашей - кишка, круп'янка. Кишка для -сы - ковбасянка, ковбасниця. Кружок -сы - кільце ковбаси. [Грудочку кашки, кільце ковбаски (Щедрівка)].
    * * *
    ковбаса́

    Русско-украинский словарь > колбаса

  • 7 ком

    груда, грудка, грудина, грудомаха, (катышок) балабух, (пров.) кімса, оковелок (-лка), кубаток (-тка) (собир.) кубаття (земли) груд(к)а (землі), (глыба) брила, (теста) балабух, галка, галушка, (глины) грудка, вальок (-лька), шурувалок, (волос сбитый) ковток (-тка), ковтях, ковтун, лямус, (ниток, шерсти) жмут (-та), (у горшечников: большой) кобила, (малый) пласток (-тка), (глыба воску) камінь (-меня), брила воску, (мёрзлый) мерзляк, грудка. -мья, собир. - груддя (ср. р.), груда, брилля. -мом (о вещах) - жужмом. -мом ему земля - щоб йому могила запалася; щоб йому землі на груди наложило; щоб його по смерті з землі викинуло. -мом упасть (быстро) - опукою впасти. Первый блин -мом - (ободрительно) перша (риба) не ловиться; без навички батька тяжко бити; (фф) спекли: нате люди з'їжте; перша (чарка) колом. Снежный ком - галка (грудка) снігу, сніжка. Волосы сбились в ком - волосся скімшилося, склочилося, склочіло(ся).
    * * *
    гру́дка; (ниток, шерсти, ваты) жмут; ( клубок) клубо́к, -бка́

    \ком в го́рле [стои́т, застря́л] — клубо́к у го́рлі [стої́ть, застря́в, застря́г]

    Русско-украинский словарь > ком

  • 8 круговой

    I. коловий, круговий, кружний. [Вода, як у неї кинеш камінь, розходиться круговими хвилями (Комаров). Кружні літання (Пр. Пр.)]. -вое движение - коловий, круговий рух. Двигаться по -вой линии - колувати (о птицах) кружати. [Сонце колує. Яструб кружає]. -вая (чаша) - кругова чара, ручкова чарка. [Господиня піднесла всім по чарці ручковій із своїх рук (М. Грінч.)]. Чаша ходит в -вую - чара кружає, кружляє. Пить - вую - пити ручкову. -вая песня - гуртова пісня. -вая порука - кругова (гуртова, спільна, товариська) за(по)рука (порука).
    II. Круговой - шалений, нерозсудливий; легковажний, пустотливий; божевільний, причинний.
    * * *
    1) кругови́й

    кругова́я доро́га — кругови́й (кружни́й, обхідни́й) шлях

    кругова́я ско́рость — физ. колова́ шви́дкість

    Русско-украинский словарь > круговой

  • 9 мерочка

    1) мірочка; змірочок (-чка); мірничка; срв. Мерка 2 и 3;
    2) (чарка) бляшанка, бляшаночка. [Випив пів бляшанки (Рудан.)].
    * * *
    уменьш.-ласк.
    мі́рочка

    Русско-украинский словарь > мерочка

  • 10 наполнять

    наполнить
    1) что чем - сповнювати и сповняти, сповнити, повнити, наповнювати, наповняти, наповнити, (заполнять) заповнювати и заповняти, заповнити, (до краёв) виповнювати и виповняти, виповнити, сповнювати, сповнити и т. п. вщерть (до самых краёв: по самі вінця), (посуду, помещение ещё) запорожнювати и запорожняти, запорожнити що чим, (сыпучим, жидкой пищей) насипати, насипати, (жидкостью) наливати, налити и (зап.) налляти що в що, куди и що чим, (о мног.) посповнювати, посповняти, понаповнювати, понаповняти, позаповнювати, позаповняти, повиповнювати, повиповняти, позапорожнювати, позапорожняти, понасипати, поналивати. [Сповнімо кубки! (Куліш). Темрява сповняла глибокі яри та долини (Грінч.). Люди кожну кімнату сповнили ґвалтом (Коцюб.). Кубочки посповняла (Мил.). Сполоханий гомін повнить дерева (Дніпр. Ч.). Тут тобі, серденько, в степу погибати, червоною кров'ю річки наповняти (Метл.). Невідомі люди заповнювали кімнати (Виннич.). Дим всю хату заповняє (Франко). Кров'ю річки й озера виповнювали (Куліш). Тиша виповняла ввесь двір (Коцюб.). Не виповниш Дніпра-Славути слізьми (Куліш). Глибокії долини волоською кров'ю повиповнював (Ант.-Драг.)]. -нять воз кладью - навантажувати (наладновувати) воза (віз); срв. Нагружать;
    2) (отвлеч. и метаф.) сповнювати, сповняти, сповнити, переймати, перейняти, проймати, про(й)няти, понімати, по(й)няти, наливати, налити, (о мног.) посповнювати, посповняти, попереймати, попроймати, поналивати кого, що чим. [Се хвилювало й сповнювало чуттям зворушеної вдячности (Н.-Лев.). Вітер сповняв Зінькові груди молодою силою (Грінч.). Всю землю сповнила слава чуткою про його (Куліш). Радощі, що серце понімають (М. Вовч.). Душу переймали ніжні чари (Крим.)]. Наполненный -
    1) сповнений, наповнений, заповнений, виповнений, запорожнений, насипаний, налитий и (зап.) наллятий, посповнюваний и т. п. [Передаючи сповнену чарку (Васильч.). Посуд, позапорожнюваний усякими напоями (Н.-Лев.)];
    2) сповнений, про(й)нятий, перейнятий, налитий, поперейманий, попройманий чим. [Очі в неї сповнені були слізьми (М. Вовч.). Раз добром налите серце вік не прохолоне (Шевч.)]. Сочинение -ное ошибками - твір повний помилок. -ться -
    1) сповнюватися и сповнятися, сповнитися, посповнюватися и посповнятися; бути сповнюваним, сповненим, посповнюваним и т. п. [Відро вже сповнилось водою (Сл. Гр.). Покої сповнились людьми (Н.-Лев.). Чарка повнилась вином (Греб.). Хата вся виповнялася людьми, що надіходили (М. Вовч.)]. У коровы вымя -ется молоком - корова наливає, у корови вим'я наливається. У неё глаза -нились слезами - у неї очі зайшли сльозами (слізьми), у неї очі сповнилися сліз;
    2) сповнюватися и сповнятися, сповнитися, перейматися, перейнятися, пройматися, про(й)нятися, поніматися, по(й)нятися, наливатися, налитися чим, (о мног.) посповнюватися, посповнятися, поперейматися, попройматися, поналиватися; бути сповнюваним, сповненим, посповнюваним и т. п. [У його груди плачем сповнялися тяжким (Самійл.). Вся істота сповнилася радістю (Черкас.). Душа її переймалася жалем до тієї людини (Київщ.). Серце понялося гнівом та помстою (Леонт.)].
    * * *
    несов.; сов. - нап`олнить
    напо́внювати, -нюю, -нюєш и наповня́ти, наповнити и мног. понапо́внювати и понаповня́ти; ( заполнять до предела) випо́внювати и виповня́ти, ви́повнити; (преим. перен.) спо́внювати и сповня́ти, спо́внити, несов. по́внити; ( наливать) налива́ти, нали́ти, -ллю́, -ллє́ш и налля́ти, -ллю́, -ллє́ш и мног. поналива́ти

    Русско-украинский словарь > наполнять

  • 11 нужно

    глаг. нрч. треба (в разговоре, пров. тра и тре), потрібно; (редко: должно) повинно, (следует) слід, належить, (имеется потребность) потреба, до потреби; срв.
    II. Надо. [Треба соли, треба горшків, треба смоли (Н.-Лев.). Хоч хочете, не хочете, - треба привикати (Пісня). Хитрощів зажити треба їм (Грінч.). Тра на базар їхати (Звин.). Тра комусь їхати в дубину (Рудан.). Тре тим рогом чесатися, котрим можна дістатися (Шейк.). Хіба потрібно було все це розказувати? (Київ). На стосунки суспільства з собою повинно дивитися, як на вільну умову (Наш). А оцього гвіздка вам потреба? (Звин.). Чарка-друга - до потреби (Стариц.)]. Что (чего), кого вам -но? - що (чого), кого вам треба? Мне -но итти - мені треба йти. Это -но делать осторожно - не треба робити обережно. Если будет -но - якщо (коли, як) треба буде. Сколько -но - скільки треба (потрібно), скільки потреба. [Хай візьме їх (гроші) або всі, або скільки потреба (Грінч.)]. Всё, что -но для писанья - все потрібне до (для) писання (щоб писати). Как раз то, что -но - саме (як-раз) те, що (чого) треба. -но же было мне встретить его! - треба-ж було (надало-ж) мені зустріти (спіткати) його! Так -но - так треба, так мусить бути, (подобает) так годиться. Не -но - не треба (в разгов.: не тра, не тре), не потрібно, нема(є) потреби. Мне это ни на что не -но - мені цього ні на що не треба, мені це ні на що (ні до чого) не потрібне, мені це без потреби (ні до чого). -но бы - треба-б, (следовало б) слід-би, випадало-б.
    * * *
    предик.
    треба, потрі́бно; ( следует) слід

    не \нужно но — не тре́ба, не потрі́бно, не слід; ( нет надобности) нема́є (нема́) потре́би

    что вам \нужно но? — (что вы хотите?) чого́ (що) вам тре́ба?, що вам потрі́бно?

    наговорить бо́льше, чем \нужно но — наговорити бі́льше, ніж тре́ба (ніж потрі́бно, ніж слід)

    о́чень \нужно но, куда́ как \нужно но — ду́же потрібно

    Русско-украинский словарь > нужно

  • 12 обходить

    обойти
    1) обходити, обіходити, обійти що и круг чого. [Обійшов двір, садок і нікого ніде не побачив. Обійшли хату навкруги]. -дить круг - кружляти. [Чарка кружляла по черзі];
    2) обминати, обминути, оминати, оминути, поминати, поминути, оббігати, оббігти, відбігати кого. [Обминайте цей двір десятою вулицею. Люди його оббігають]. Обходить, обойти закон - розминатися, розминутися з законом; знехтувати закон;
    3) обходить, обойти кого чем-либо - минати, обминати, обминути кого чим. [Як горілку п'ють, то мене (об)минають, а як ся б'ють, то від мене починають. Чином його поминули];
    4) обойти (обмануть) - о(б)дурити, піддурити кого. Обойдённый - обминутий, поминутий; о(б)дурений, піддурений.
    * * *
    I несов. см. обходить II 1) II несов.; сов. - обойт`и
    1) обхо́дити, обійти́ и пообхо́дити
    2) (перен.: избегать, сторониться кого-л.) обхо́дити, обійти́, обмина́ти, обмину́ти, омина́ти, омину́ти
    3) (несов.: окружать собой) ото́чувати; ( опоясывать) опері́зувати
    4) (обгонять, опережать) обхо́дити, обійти́ и пообхо́дити; обганя́ти, обігна́ти, випереджа́ти, ви́передити
    5) ( обманывать) обду́рювати, обдури́ти и пообду́рювати; несов. обійти́

    Русско-украинский словарь > обходить

  • 13 первый

    перш[в]ий. [Перша чарка - перша палка]. -вое место - перше (переднє, чільне) місце. -вый ряд - перший ряд, передня лава. В -вый раз - вперш[в]е, попервах. С -вого разу - з першого разу, відразу. За -вый раз - за перший раз, (за) першим разом. На -вых порах - попервах, на перших порах, перший час. Это ему не в -вой - це йому не перш[в]инка, не первина, йому це не вперше. -вый попавшийся, встречный - перший- ліпший. -вый (по положению) - чільний, передній. -вый сорт - перший сорт, первак. -вый опыт - перша спроба. -вая возлюбленная - первітка. -вые плоды - перваки. Не -вой молодости - не перволіток. -вое, что нужно сделать - перше, що треба зробити. В начале - вого - на початку першої (години). В -вом часу - о першій годині. Жить в -вом этаже - мешкати на першому поверсі. Это было -вою причиною их ссоры - це була перша причина їхньої сварки. Во -вых - по-перше, вперше, перше, упервах, раз що. Во -вых - во-вторых - (по)перше - (по)друге, одно те, що… а друге те, що…, раз що… друге що. [Раз, що я того не бачив, а друге, що й не хочу бачити (Звин.)]. Самый -вый, первейший - найперший.
    * * *
    пе́рший

    Русско-украинский словарь > первый

  • 14 передаваться

    передаться
    1) передаватися, передатися, (о мног.) попередаватися; бути переданим. [Чарка передавалася від одного до другого]. Зараза легко -даётся другим - пошесть легко передається иншим (переходить на инших);
    2) (изображаться) віддаватися, віддатися, подаватися, податися, (о многом) повіддаватися. В музыкальном произведении -даются настроения композитора - в музичнім творі віддаються настрої композитора;
    3) передаватися, передатися [Не раз зайве передавалося]; переплачуватися, переплатитися;
    4) (на словах) переказуватися, переказатися, наказуватися, наказатися, переповідатися, переповістися, (о сплетнях, слухах) переноситися, перенестися, (о многом) попереказуватися, понаказуватися, попереповідатися; попереноситися [Поговір (слава) переноситься мов за вітром (по ветру)], бути переказаним, переповіданим;
    5) (на чью сторону, кому) передаватися, передатися до кого, перекидатися, перекинутися до кого. [Він перекинувся до ляхів]. Неприятельский полк -дался нам - ворожий полк перекинувся до нас.
    * * *
    несов.; сов. - перед`аться
    1) передава́тися, переда́тися
    2) ( переходить на сторону противника) перекида́тися, переки́нутися, несов. переметну́тися
    3) страд. (несов.) передава́тися; віддава́тися; перека́зуватися

    Русско-украинский словарь > передаваться

  • 15 приворачивать

    приворотить
    1) привертати, привернути що чим, підвертати, підвернути що до чого. [Сирою землею пригорнула, білим каменем привернула];
    2) (своротить, остановиться по пути) привертати, привернути, завертати, завернути, звертати, звернути куди или до кого, до чого. [Привернув я до громадської хати (Коцюб.). Хто-б не завернув на двір, - є кожному горілки чарка (Стор.)];
    3) (приворожить) привертати, привернути кого до кого, до чого чим; см. Привораживать. -чивающий (привлекающий) приворотний.
    * * *
    несов.; сов. - приворот`ить
    1) приверта́ти, приверну́ти
    2) (заходить, заезжать) заверта́ти, заверну́ти
    3) (приносить что-л. тяжёлое) притяга́ти и притя́гувати, притягти́ и притягну́ти и попритяга́ти, приволіка́ти, приволокти́
    4) ( прибавлять к сказанному) вверта́ти, вверну́ти, прикида́ти, прики́нути, докида́ти, доки́нути, прито́чувати, приточи́ти

    Русско-украинский словарь > приворачивать

  • 16 прощальный

    прощальний, розлучний, відхідний, відхожий, відїздний. [Ну, знов прощальна сцена! (Л. Укр.). І палкіше обгортає, тихіше шепоче речі, як дівчина на розлучній розмові (Васильч.)]. -ный обед - прощальний, відхідний обід. -ное угощение - відхідне (-ного), відхідна, відхожа, від'їздна чарка. -ный подарок - від'їздне (-ного).
    * * *
    проща́льний

    Русско-украинский словарь > прощальный

  • 17 распивочно

    \распивочно но — и

    на вы́нос — чарка́ми (розпи́вно) і на ви́нос

    Русско-украинский словарь > распивочно

  • 18 распивочный

    розпи́вний

    \распивочныйая прода́жа — про́даж чарка́ми, розпивни́й (шинко́ви́й, чаркови́й) про́даж

    Русско-украинский словарь > распивочный

  • 19 Дотрогиваться

    дотронуться к чему доторкатися, доторкнутися, торкатися, торкнутися, приторкатися, приторкнутися чого и до чого, торкати що, кого, дотикатися, доткнутися до кого, чого, дотикати кого, (задеть) черкнутися об що, об кого. [Взяла чарку і доторкнулася до неї губами (Грінч.). Не смій мене торкати. Доткнувся рукою до струн. Чарка так і задзвеніла, як черкнулась об його зуби (Неч.-Лев.)]. -ся до участника игры в жмурки, который после этого должен жмуриться - кицяти, покицяти.

    Русско-украинский словарь > Дотрогиваться

  • 20 Красовуль

    (большая чарка) красовуля. [Випив той наперсточок, згадав ті красовулі, що він колись хилив (Н.-Лев.)].

    Русско-украинский словарь > Красовуль

См. также в других словарях:

  • чарка — рюмка, сосуд, стопочка, рюмочка, рюмашка, стопка, чарочка, водка, чара, рюмаха Словарь русских синонимов. чарка сущ. • рюмка • стопка • рюмашка Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 Информатик. 2012 …   Словарь синонимов

  • ЧАРКА — русская мера объема жидкости. Одна чарка = 1/10 штофа = 2 шкаликам = 0,123 л. Сосуд для питья …   Большой Энциклопедический словарь

  • ЧАРКА — ЧАРКА, чарки, жен. (устар., нар. поэт.). Кубок, стопка, небольшой сосуд для питья вина. «И чарка пенного вина из рук в другие переходит.» Пушкин. «Ермолай любил покалякать с хорошим человеком, особенно за чаркой.» А.Тургенев. || Вино, жидкость,… …   Толковый словарь Ушакова

  • ЧАРКА — ЧАРКА, чарки, жен. (устар., нар. поэт.). Кубок, стопка, небольшой сосуд для питья вина. «И чарка пенного вина из рук в другие переходит.» Пушкин. «Ермолай любил покалякать с хорошим человеком, особенно за чаркой.» А.Тургенев. || Вино, жидкость,… …   Толковый словарь Ушакова

  • ЧАРКА — ЧАРКА, и, жен. Небольшой сосуд для питья вина. Серебряная ч. | уменьш. чарочка, и, жен. | прил. чарочный, ая, ое. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Чарка —         сосуд для питья крепких напитков, маленькая чара, иногда имеющая поддон или шаровидную ножку. Многообразные формы чарок, украшавшиеся чернью, эмалями или чеканкой, были характерны для русского быта XVII XVIII вв. (Источник: «Популярная… …   Художественная энциклопедия

  • ЧАРКА — 1/80 часть ведра. Такой мерой, или 1/2 Ч., выдавалась матросам царского флота водка. Выдача Ч. мотивировалась соображениями санитарно профилактическими, фактически же это было спаивание, т. е. один из методов отвлечения матросов от политических… …   Морской словарь

  • ЧАРКА — бьёт кого. Народн. Неодобр. О пьянице, алкоголике. ДП, 793 …   Большой словарь русских поговорок

  • Чарка — Чарки с жетонами на коронацию Анны Иоанновны (1730), на мир с Турцией (1739), на смерть Анны Иоанновны (1740). Россия, 1730 40. Серебро, ГИМ …   Википедия

  • чарка — и; мн. род. рок, дат. ркам; ж. 1. Уменьш. к Чара. Поднести чарку мёда. Наполнить чарки мёдом. 2. Разг. О стопке, рюмке. Поставить чарки на стол. Выпить чарку водки. * * * чарка 1) русская мера объёма жидкости.… …   Энциклопедический словарь

  • Чарка —         1) сосуд для питья крепких напитков, маленькая Чара, иногда имеющая поддон или шаровидную ножку. Многообразных форм Ч., украшавшиеся чернью, эмалями или чеканкой, были характерны для русского быта 17 18 вв.          2) Русская мера объёма …   Большая советская энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»