-
1 цура
-и́; диал.ще́пка -
2 цура
-
3 цура
тетеря -
4 цура
тетеря -
5 цур-цура
межд.чур-чура́ -
6 тетеря
цура -
7 суп из воды
-
8 хлеба и лука
-
9 тюря
-
10 цуратися
= цура́ти(кого, чого, кого, що, ким, чим) сторони́ться (кого, чего), чужда́ться (кого, чего), избега́ть (кого, чего); дичи́ться (кого, чего); бе́гать (от кого, от чего), чура́ться (кого, чего); отка́зываться (от чего), пренебрега́ть (чем), гнуша́ться (чего, чем) -
11 kid-glove
adj1) делікатний; вишуканий, м'який2) що цурається чорної праці* * *aделікатний, вишуканий; який цурається чорної роботи -
12 избегать
I. избежать и избегнуть кого, чегоI. уникати, уникнути, тікати и утікати, утекти кого, чого и від кого, від чого, минати, минути, (обходить) обминати, обминути, оминати оминути кого, що, (уклоняться) ухилятися, ухилитися від кого, від чого, (сторониться, чуждаться) сахатися, цуратися кого, чого, бокувати кого. [Уникав диму, та й упав в огонь (Приказка). Той щиро-український юмор, що тікає зверхніх ефектів (Єфр.). Хто дійсне страждає, той пильно утікатиме од усякої згадки, а не стане сам собі її викликати (Крим.). І Паволоч-місто того не минуло: Тетерине військо його обгорнуло (Грінч.). Та все те вмів Герман оминати щасливо (Франко). Хто зможе ухилитись, що нам боги всесильні присудили? (Куліш). Сахайся брехні (Сл. Гр.). Не сказати, що він цурався жіночого товариства (Грінч.)]. -гать ссоры - уникати, тікати сварки. -гать встречи с кем-л. - уникати, тікати зустрічи (стрічи) з ким. -гать кого - уникати кого, тікати від кого, обминати, (гал.) оминати кого, сахатися, цуратися кого. [Бачила, що він уникає її, що йому не до неї (Черкас.). Дружину вашу скрізь я буду обминать (Самійл.). Сахається вона тебе як чорта (Конгр.)]. -жать опасности - утекти небезпеки, обминути небезпеку. О если б -жать нам этой опасности - коли-б нас минула ця небезпека. -нуть наказания - утекти кари и від кари. Не -нуть тебе наказания - не минути тобі кари, не мине тебе кара, не втечеш од кари. -гать вопроса - ухилятися від питання.II. Избегать, избежать (о жидкости) - вибігати, вибігти, збігати, збігти; (о сыпуч. веществе) висипатися, висипатися. [Молоко збігло (Київщ.)].II. вибігати, оббігати, виганяти, вига(й)сати, вимахати, (образно) обполювати. [Вибігав усе село, поки його знайшов (Сл. Ум.). Оббігав Лисівку і Борисівку (Борзенщ.). Обполював усе село за горілкою (Гайсин. п.)].* * *Iвибіга́ти, оббіга́ти, оббі́гти, -біжу́, -біжи́ш, збі́гати; обганя́ти, обгаса́ти, ви́ганяти, ви́гасатиII несов.; сов. - избеж`ать и изб`егнуть(кого-чего) уника́ти, уни́кнути (кого-чого); ( уклоняться) ухиля́тися, ухили́тися (ухилю́ся, ухи́лишся) (від чого), утіка́ти и тіка́ти, утекти́ (утечу́, утече́ш) (від кого-чого, чого); ( обходить) мина́ти, мину́ти, обмина́ти, обмину́ти, омина́ти, омину́ти (кого-що); (несов.: сторониться) цура́тися (кого-чого), саха́тися (кого-чого)\избегать га́ть вопро́са — уника́ти (обмина́ти, омина́ти) пита́ння, ухиля́тися від пита́ння
\избегать га́ть знако́мых — уника́ти (обмина́ти, омина́ти, цура́тися; саха́тися) знайо́мих
\избегать га́ть неприя́тных разгово́ров — уника́ти неприє́мних розмо́в, обмина́ти (омина́ти) неприє́мні розмо́ви, ухиля́тися від неприє́мних розмо́в
\избегать га́я подро́бностей — уника́ючи подро́биць, ухиля́ючись від подро́биць, обмина́ючи (омина́ючи, мина́ючи) подро́биці
\избегать жа́ть наказа́ния — уни́кнути ка́ри, утекти́ [від] ка́ри
не \избегать нуть (не \избегать жа́ть) наказа́ния кому́ — не мину́ти ка́ри кому́
что́бы \избегать жа́ть чего́ — щоб уни́кнути чого́, щоб запобі́гти чому́
-
13 прочь
1) межд. - геть, (ко многим) гетьте, пріч, прічки, дальш, набік, (диал.) вара, варе, ціп, ціба. [Геть, одчепися од мене! (Н.-Лев.). Гетьте думи, ви хмари осінні (Л. Укр.). Пріч! щезай, маро, від мене! (Федьк.). Набік, хлопці, набік, хлопці, бо чорт мужа несе (Чуб. V). Вара від мене! (Франко. Пр.). Ціп відсіля! ви не сього приходу (Квітка). Так пішов я в світ широкий за кавалком хліба, - ах, не раз я мусів чути: ціба, хлопче, ціба! (Федьк.)]. Поди, подите прочь - іди, ідіть собі геть! Прочь отсюда - геть звідси, гетьте звідси! [Гетьте звідси усі чужі! (Л. Укр.)]. Прочь от меня - геть від мене, дальш від мене. Руки прочь - руки геть, руки набік. Прочь с глаз - геть (гетьте) з-перед очей, згинь (згиньте) мені з очей. Прочь с дороги - геть (гетьте) з дороги, з шляху, набік. [Погнав коні і гука на людей: набік! (Звин.). Гетьте, хлопці, з шляху - чорт несе сваху (Приказка)];2) нар. - геть, пріч, прічки, набік. [Душа мов та пташка із клітки геть рветься (Самійл.). Ой полетіла сива голубонька та від голубонька пріч (Грінч. III). Помандруєм прічки темненької пічки (Н.-Лев.)]. Не прочь - не від того, не проти того, не від тієї речи, не від тих грошей, не відказен. [Я не відказен послужити добрим людям (Кониськ.)]. Я не прочь от этого - я не від того, я нічого проти цього не маю. Я не прочь от доброго дела - я не від доброго вчинку, я не зрікаюся доброго вчинку. И я не прочь бы туда поехать - і я-б не від того, щоб туди поїхати. Он не прочь выпить - він не від того, щоб випити, він не цурається випити, не цурається горілочки.* * *нареч.геть; ( ко многим) ге́тьтене \прочь — не від то́го, не про́ти то́го; не від тіє́ї ре́чі
не \прочь от кого́-чего́ — не від кого-чо́го
-
14 чуждаться
(кого-чего) цура́тися, цура́ти (кого-чого, кого-що, ким-чим); ( избегать) відчу́жуватися (від кого), саха́тися (кого); чужа́тися (кого-чого); диал. скида́тися (кого) -
15 barley
1. nячмінь2. intцур-цур! (в іграх)* * *I n; бот.IIpearl /French, pot/ barley — перлова крупа
int дiaл. цур-цура! ( у дитячих іграх) -
16 pax
1. n лат.1) мир; символ миру2) шк., розм. друг2. int шк., розм.цур-цура!, тихіше!, мир!* * *n; лат.1) мир, символ миру2) cл.; жapг. друг3) вигуку cл.; жapг. цур мене!, тихіше! -
17 barley
-
18 kid-glove
aделікатний, вишуканий; який цурається чорної роботи -
19 беганье
1) бі́гання; ганя́ння, гаса́ння2) тіка́ння, утіка́ння; уника́ння; цура́ння3) бі́гання, упада́ння -
20 бегать
1) бігати, ганяти, га(й)сати. -ать скачками, в припрыжку - га[е]рцювати. -ать суетливо - мотатися. -ать в перегонку, в запуски - перебігатися, бігати наввипередки. -ать туда и сюда - снуватися. Бегающий (о глазах) - верткий, бігучий;2) -ать кого - уникати.* * *1) бі́гати; ганя́ти, гаса́ти3) (неотступно следовать; ухаживать) бі́гати, уганя́ти, уганя́тися, волочи́тися, упада́ти
- 1
- 2
См. также в других словарях:
цура — Белорусское название тюрь (см.). Чаще всего так называют тюрю из черного ржаного хлеба, кваса, лука и чеснока. (Кулинарный словарь В.В. Похлебкина, 2002) * * * (Источник: «Объединенный словарь кулинарных терминов») … Кулинарный словарь
цура — іменник жіночого роду паличка, тріска * Але: дві, три, чотири цури діал … Орфографічний словник української мови
ЦУРА — Белорусское название тюрь (см.). Чаще всего так называют тюрю из черного ржаного хлеба, кваса, лука и чеснока … Большая энциклопедия кулинарного искусства
Цура — (Евр.) Божественный прототип в Каббале. В Оккультизме он включает Атма Будхи Манас, Высшую Триаду; вечный божественный Человек. Множественное число цурат. Источник: Теософский словарь … Религиозные термины
цура — и/, ж., діал. Паличка, тріска … Український тлумачний словник
ЦУРА — (Евр.) Божественный прототип в Каббале. В Оккультизме он включает Атма Будхи Манас, Высшую Триаду; вечный божественный Человек. Множественное число цурат … Теософский словарь
цур-цура — виг., розм. Уживається для заборони торкатися чого небудь, брати, привласнювати що небудь, робити щось (перев. в іграх) … Український тлумачний словник
цурах — Цурах, цураха: нівроку [21] … Толковый украинский словарь
цураха — Цурах, цураха: нівроку [21,IV] те саме, що цур (цур йому!) [14] … Толковый украинский словарь
цуратися — [цура/тиес а] а/йус а, а/йеіс :а, а/йеіц :а, а/йуц :а … Орфоепічний словник української мови
цурання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
