-
1 чудо
дзіва; цуд* * *ср. (мн. чудеса)чудо искусства, техники
— цуд мастацтва, тэхнікі2) в знач. сказ. дзіва, дзіўначудо, что
— дзіва (дзіўна), што -
2 диковина
не в диковину, в диковинку
— не ў навіну -
3 диковинка
не в диковину, в диковинку
— не ў навіну -
4 загляденье
загляданне; загляданьне; заглядзенне; заглядзеньне; любата* * * -
5 сделать
вытварыць; зрабіць; справіць* * * -
6 Чудо из чудес
Над цудам цуд, над дзівам дзіваМалы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Чудо из чудес
См. также в других словарях:
ЦУД — центр управления двигателями организация ЦУД центр удалённого доступа связь Источник: http://www.expert.ru/printissues/south/2008/33/zerno/ ЦУД центр управления движением Источник: http://www.penza g … Словарь сокращений и аббревиатур
Цуд — падзея, апісаная людзьмі, якія чулі пра яго ад тых, хто яго не бачыў … Слоўнік Скептыка
цудæг — з.б.п., дджытæ … Орфографический словарь осетинского языка
цудæн — з.б.п … Орфографический словарь осетинского языка
Ульяновск ЦУД — 432960, Ульяновской, г.Ульяновск … Населённые пункты и индексы России
фæцудын — ↑ цудын Хуымæтæг, аразгæ, æдзæугæ мивдисæг. Æххæст хуыз. Æбæлвырд формæ бирæон нымæцы: фæцудынтæ Æбæлвырд формæ æн ыл: фæцудæн Æбæлвырд формæ æн ыл бирæон нымæцы: фæцудæнтæ йедтæ Ифтындзæг: Æргомон здæхæн. Нырыккон афон. æз фæцудын … Словарь словообразований и парадигм осетинского языка
цудын — ↓ ацудын, бацудын, рацудын, ныццудын, фæцудын Хуымæтæг, æнæаразгæ, æдзæугæ мивдисæг. Æнæххæст хуыз. Æбæлвырд формæ бирæон нымæцы: цудынтæ Æбæлвырд формæ æн ыл: цудæн … Словарь словообразований и парадигм осетинского языка
432960 — Ульяновск ЦУД, Ульяновской, г.Ульяновск … Населённые пункты и индексы России
дивъ — дзіва, цуд; морской дивъ сірэна … Старабеларускі лексікон
знамя — (знаме, знаймя) 1. знак, метка, насечка, кляймо; знамя бортное уласніцкі знак на борці; 2. участак зямлі, які належыць аднаму гаспадару і мае межавы знак; 3. які н. знак на целе чалавека (сіняк, шрам, радзімка); 4. сімвалічнае адлюстраванне… … Старабеларускі лексікон
знаме — знамя (знаме, знаймя) 1. знак, метка, насечка, кляймо; знамя бортное уласніцкі знак на борці; 2. участак зямлі, які належыць аднаму гаспадару і мае межавы знак; 3. які н. знак на целе чалавека (сіняк, шрам, радзімка); 4. сімвалічнае… … Старабеларускі лексікон