-
21 трава
трав||а́herbo;со́рная \трава herbaĉo;лека́рственные \траваы medicinaj herboj.* * *ж.hierba f, yerba fсо́рная трава́ — mala hierba; собир. maleza f
многоле́тние травы — hierbas vivaces
кормовы́е травы — hierbas forrajeras, forraje m
лека́рственные травы — plantas medicinales
морска́я трава́ — alga f, fuco m
магази́н (апте́ка) лека́рственных трав — herbolario m, herboristería f
собира́ть тра́вы — herborizar vi
пить, завари́ть траву́ — tomar, hacer una infusión
поро́сший траво́й — herboso
••трава́ траво́й, как трава́ разг. ( о безвкусной еде) — insípido, soso
хоть трава́ не расти́ погов. — con su pan se lo coma; ahí me las den todas
траво́й поросло́, поросло́ траво́й забве́ния — cayó en el olvido
ти́ше воды́, ни́же травы́ погов. — (ser) más blando que una breva
* * *ж.hierba f, yerba fсо́рная трава́ — mala hierba; собир. maleza f
многоле́тние травы — hierbas vivaces
кормовы́е травы — hierbas forrajeras, forraje m
лека́рственные травы — plantas medicinales
морска́я трава́ — alga f, fuco m
магази́н (апте́ка) лека́рственных трав — herbolario m, herboristería f
собира́ть тра́вы — herborizar vi
пить, завари́ть траву́ — tomar, hacer una infusión
поро́сший траво́й — herboso
••трава́ траво́й, как трава́ разг. ( о безвкусной еде) — insípido, soso
хоть трава́ не расти́ погов. — con su pan se lo coma; ahí me las den todas
траво́й поросло́, поросло́ траво́й забве́ния — cayó en el olvido
ти́ше воды́, ни́же травы́ погов. — (ser) más blando que una breva
* * *n1) gener. yerba, hierba2) Col. yuyo3) Centr.Am. zacate -
22 Ни жарко ни холодно
Малы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Ни жарко ни холодно
-
23 трава
erba ж.* * *ж.erba fкормовые травы — erba da foraggio, erbe foraggere
лекарственные травы — erbe medicinali / officinali
сорная трава́ — erbaccia, malerba f
••как трава́, трава́ травой — insipido, scipito; (che) non sa di niente
травой поросло — morto e sepolto; non se ne parla più; acqua passata
тише воды, ниже травы — cheto come l'olio
ему хоть трава́ не расти — se ne frega altamente
расти как сорная трава́ — crescere come la malerba
* * *ngener. erba, pascolo -
24 По
предл.1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.* * *геогр.По (нескл.) -
25 глаз
1) ( орган зрения) occhio м.••бросаться в глаза — saltare agli occhi, dare nell'occhio
лезть на глаза — mettersi in vista, farsi notare
ни в одном глазу ( совершенно не пьяный) — assolutamente sobrio, per niente ubriaco
••дурной глаз — malocchio м.
делать большие [круглые, квадратные] глаза — spalancare gli occhi, cascare dalle nuvole
с глаз долой - из сердца вон — lontano dagli occhi, lontano dal cuore
3) ( зрение) vista ж., occhio м.опытный глаз — occhio esperto, occhio clinico
••4) (присмотр, надзор) sorveglianza ж., occhio м.••* * *м.1) occhio mчёрные глаза — occhi neri разг.
невооружённым / простым глазом — ad occhio nudo
я его в глаза не видел — non l'ho mai visto; non so come sia fatto
2) (присмотр, надзор) occhio, controllo, custodia fна сколько / куда хватает глаз — dove arriva lo sguardo
на глазах (у) кого в знач. предл. + Р — sotto gli occhi di qd
в глазах кого, чьих в знач. предл. + Р — agli occhi di qd
хоть глаз / глаза выколи — buio fitto / pesto; buio che si affetta
у неё глаза на мокром месте — ha le lacrime in tasca / facili
•- глаз из орбит лезут••В глаз дам! — Ti rompo / spacco la faccia / il muso!
во все глаза глядеть / смотреть — aguzzare gli occhi
смотреть другими глазами — guardare con occhi diversi; vedere in tutt'altra luce
идти куда глаза глядят — andare alla ventura; andare dove portano i piedi / le gambe
закрыть глаза на что-л. — chiudere un occhio ( su qc)
делать большие / круглые / квадратные глаза — guardare con tanto d'occhi
за прекрасные глаза, ради чьих-л. прекрасных / красивых глаз сделать что-л. ирон. — per i begli occhi di qd
глаза разбежались у кого-л. — (c'e) l'imbarazzo della scelta
у него дурной глаз — porta jella; da il malocchio
с глаз долой - из сердца вон — lontano dagli occhi, lontano dal cuore
вырастать в чьих-л. глазах — crescere nella stima di qd
бить / бросаться в глаза — dare nell'occhio
делать что-л. с закрытыми глазами — procedere ad occhi chiusi
открыть / раскрыть глаза кому-л. на кого-что-л. — aprire gli occhi a qd su qc
с глазу на глаз — a tu per tu; a quattr'occhi
положить глаз на кого-л. — mettere gli occhi addosso a qd
Раскрой / протри / продери / разуй глаза! — Apri gli occhi!
* * *n1) gener. ciglio, pupilla2) anat. occhio -
26 ТРАВА
-
27 К-232
И КОНЕЦ coll (sent Invar usu. the concluding clause in a compound or complex sent)1. and there is nothing more to add (to what has been said or done), no further argument or discussion will be of any availand that's the end of it (of that)and that's it (that's that, that's final).«Любовь? Что это такое, ты хочешь спросить? А это только обозначение обязанностей. Да. Пошлое и... легкомысленное обозначение, которое позволяет человеку в любой момент отказаться от своих самых главных обязанностей: разлюбил, и конец, а там хоть трава не расти...» (Залыгин 1). "Love? You mean, what is it? It's only another name for duty. A tasteless and flippant name,.which permits people to abandon their most important obligations whenever they feel like it, so that they can say: 'I don't love her any more, and that's the end of it, and I don't care what happens now..."' (1a).2. and then (after the action in question has been undertaken) the matter will be concluded, the problem in question will be resolved etcand that will be the end of it (the matter, the business)and that will be that (it) and it will all be over and that will settle it (do sth.) and be done with it.«Что тут размышлять? Переезжай да и конец!» (Гончаров 1). "Why hesitate? Move, and be done with it!" (1b). -
28 и конец
• И КОНЕЦ coll[sent; Invar; usu. the concluding clause in a compound or complex sent]=====1. and there is nothing more to add (to what has been said or done), no further argument or discussion will be of any avail:- and that's it (that's that, that's final).♦ " Любовь? Что это такое, ты хочешь спросить? А это только обозначение обязанностей. Да. Пошлое и... легкомысленное обозначение, которое позволяет человеку в любой момент отказаться от своих самых главных обязанностей: разлюбил, и конец, а там хоть трава не расти..." (Залыгин 1). "Love? You mean, what is it? It's only another name for duty. A tasteless and flippant name,.which permits people to abandon their most important obligations whenever they feel like it, so that they can say: 'I don't love her any more, and that's the end of it, and I don't care what happens now..."' (1a).2. and then (after the action in question has been undertaken) the matter will be concluded, the problem in question will be resolved etc:- and that will be the end of it (the matter, the business);- (do sth.) and be done with it.♦ "Что тут размышлять? Переезжай да и конец!" (Гончаров 1). "Why hesitate? Move, and be done with it!" (1b).Большой русско-английский фразеологический словарь > и конец
-
29 трава
жerva f, relva f; capim m bras, ang, moç- многолетние травы••тише воды, ниже травы — пгв as bem quietinho
-
30 трава
ж.grassморская трава — sea-weed, grass-wrack
лекарственные, целебные травы — (medicinal) herbs
лежать на траве — lie* on the grass
♢
хоть трава не расти разг. — I couldn't care less what happens, everything else can go to hellтрава травой, как трава — it's absolutely tasteless, it tastes like grass, it has no taste at all
-
31 трава
трав||аж τό χόρτο[ν], τό χορτάρι/ ἡ χλόη, ἡ πρασινάδα (на газоне):сорная \трава τά ἀγριόχορτα, τό ζιζάνιο, τό παράσιτο· морская \трава τά φύκια· лекарственные травы τό φαρμακευτικό φυτό, τό βοτάνι· косить \травау́ θερίζω χόρτο· ◊ \трава \травао́й, как \трава ἄνοστο σά χορτάρι· это давно \траваой поросло́ περασμένα ξεχασμένα· хоть \трава не расти φοδρνος νά μήν καπνίσει. -
32 трава
ж.морска́я трава́ — zostère f, varech [-ɛk] m
со́рная трава́ — mauvaise herbe
многоле́тние травы — herbes vivaces
лека́рственные травы — herbers médicinales ( или officinales)
целе́бные травы — simples m pl
паху́чие травы — herbes fines
собира́ть травы — herboriser vt
растёт как трава́ — ça pousse comme le chiendent [ʃjɛ̃-]
лежа́ть на траве́ — être couché sur ( или dans) l'herbe
••хоть трава́ не расти́ разг. неодобр. — je m'en fiche pal mal
* * *ngener. graminée, verdure, herbe -
33 трава
жүлән; чирәм- трава травой
- как трава••хоть трава не расти прост. — ни булса да барыбер, ике ятып бер тешенә дә керми
-
34 трава
трава́; поэз. зело́; (преим. о лекарственных растениях и настое из них; о сорняках) зі́ллялимонная \трава — бот. мелі́са
ло́жечная \трава — бот. варе́шниця [лі́карська]
морска́я \трава — бот. ка́мка, морська́ трава́, прибере́жник
па́льчатая \трава — бот. свинори́й, -ри́ю, ци́нодон (-у) пальча́стий
траво́й поросло́ — перен. за водо́ю пішло́, траво́ю (би́ллям) поросло́
трава́ траво́й, как \трава як — трава́
хоть \трава не расти́ хай — бу́де, що бу́де; байду́же и ба́йдуже
-
35 трава
* * *богородская трава бот.
— чаборбыло, травой поросло
— было, ды сплыло, было, ды быллём параслотише воды, ниже травы
— цішэй вады, ніжэй травы -
36 трава
ж.1) ( зелёный покров земли) grassлежа́ть на траве́ — lie on the grass
2) ( однолетнее растение с мягким стволом) grassсо́рная трава́ — weed
морска́я трава́ — seaweed; ( выброшенная на берег) wrack
3) разг. ( лекарственное растение) (medicinal) herbпаху́чие тра́вы — herbs
чай на тра́вах — herbal tea
••хоть трава́ не расти́ разг. — ≈ I couldn't care less what happens; everything else can go to hell
трава́ траво́й, как трава́ — it's absolutely tasteless, it tastes like grass, it has no taste at all
всё траво́й поросло́ (о чём-л забытом) — long forgotten, buried in oblivion
со́рную траву́ - с по́ля вон! погов. — ≈ get rid of the bad apples!
-
37 трава
[travá] f. (pl. травы, dim. травка)1.как трава — insipido (agg.)
2.◆3.◇он тише воды, ниже травы — fa la gatta morta (fa il sornione)
-
38 пун
IГ.: пын1. шерсть, пух (животных, кроме овцы и козы)Кролик пун кроличий пух;
ушкал пун шерсть коровы;
пуным шогалташ поднять шерсть, ощетиниться.
Пий кынел шогале, пуным овартыш. Ф. Майоров. Собака вскочила, подняла шерсть.
Мый палышым: тиде – рывыж. Эше тудын пунжо ок выльгыж, сандене лӱяш ушыштемат уке. М.-Азмекей. Я узнал, что это лисица. Её шерсть пока не блестит, поэтому у меня нет и мысли, чтобы подстрелить её.
2. волос, волосок (на теле человека); нежные, тонкие волосы на шее, лице, голове человека; пух, пушокТыгыде пун мелкие волоски, пух.
Пондаш нӱжаш, шонем, нимогай смекалкат ок кӱл, пун пытымешке тек нӱж, а ӱпым, шонем, тӱрлӧ семын тӱредыт, тушто мастар лияш кӱлеш. М. Шкетан. Брить бороду, думаю, не нужно никакой смекалки, брей, пока не останется волос, а волосы, думаю, стригут по-разному, тут надо быть мастером.
– Ончал теве, тышанем пун кушкаш тӱҥалын! – рвезе нер йымалжым казаварня дене тыш-туш ниялтен колта. В. Юксерн. – Посмотри вот, здесь у меня начали расти волосы! – парень проводит под носом мизинцем.
3. перо, пёрышко, пух (у птиц)Кайык пун птичье перо;
чыве пуным кӱраш ощипать курицу (букв. перья курицы).
(Пӧрткайык-влак) пуныштым почкалтат, пыстылыштым нерышт дене эрыктат, тӧрлат. А. Филиппов. Воробьи отряхивают свои перья, клювами чистят крупные перья, укладывают.
Кеч-куш ончал, чыла вере ошо-ошо, пуйто ала-кӧ лӱмынак йӱксӧ пуным шавен. «Ямде лий!» Посмотри хоть куда – кругом белым-бело, будто кто-то раскидал лебединый пух.
4. ворс, ворсинка (на ткани и т. п.)Ачий керемым пунен, рӱдалын, пунжым пӱчкеден. С. Чавайн. Отец свил верёвку, перетёр её, остриг ворсинки.
5. пух; тонкие, нежные волоски (у растений)Кӱдыроҥгыр пун пух подснежника.
Тыгай шудын пуныштыжо аяр уло. Мемнан дене тыгай шудо – почкалтыш (нуж). «Биологий» Такие травы в своих волосках содержат яд. В нашем краю такая трава – крапива.
6. в поз. опр. пуховый; сделанный из шерсти, пуха; набитый пухомМежовойлан пун тӧшакым, службо гыч кондымо кок кугу кӱпчыкым, кугу одеялым пуышым. М. Шкетан. Межевому я постелил пуховую перину, две большие подушки, привезённые со службы, большое одеяло.
Ужар шудо – мамык тӧшак, уржа кылта – пун кӱпчык. В. Иванов. Зелёная трава – мягкая перина, ржаной сноп – пуховая подушка.
Сравни с:
мамык7. в поз. опр. мохнатый, косматый, волосатый; обросший шерстью, волосамиПун шӱрган марий мужчина с волосатым лицом.
Тудым (имньым) кеч-кузе покто, кеч-мом ман, эре икшырымын пун йолжым вашталтылын кудалеш ыле. В. Сапаев. Сколько ни погоняй, какие слова ни говори, лошадь всегда бежала одинаково, мерно перебирая мохнатыми ногами.
Сатучо магазиным уэш почо, рвезылан пун маскам кучыктыш. М. Иванов. Торговец вновь открыл магазин, мальчику вручил мохнатого медвежонка.
8. в поз. опр. меховой; сделанный из меха, выделанный из шкуры пушного зверяПун ужга меховая шуба.
Весыже самырык коеш, фуфайкым чиен, пун упшым упшалын, ала-кушко каяш вашка. Б. Данилов. Другой выглядит молодо, в фуфайке, в меховой шапке, куда-то спешит.
9. в поз. опр. пуховый; состоящий из пуха– Мый (киса) улам пачката, Мый улам пун ора. М. Казаков. – Я маленькая синичка, я вся пуховый комочек.
Тӧшак ден кӱпчыкымат (оза) кушкедын – чыла вере пун ора. В. Иванов. Хозяин разорвал и перину, и подушки – кругом кучи пуха.
Идиоматические выражения:
IIГ.деревянный; из дереваКвартира кок этажан пун томашты ыльы. К. Беляев. Квартира была в двухэтажном деревянном доме.
Кидӹштем пун сары плошка улы. А. Канюшков. В руках у меня жёлтая деревянная плошка.
-
39 huile
(f) растительное масло♦ ça sent l'huile (ирон.) это вымученно (о произведении)1) расплываться (о пятне)2) быстро распространяться, расти как снежный ком♦ il n'y a plus d'huile dans la lampe нет больше пороха в пороховницах♦ tirer de l'huile d'un mur (ирон.) уметь достать желаемое хоть из-под земли♦ tout baigne (dans l'huile) всё идёт как по маслу♦ huilé (adj) хорошо работающий, слаженный (о меха низме) -
40 трава
53 С ж. неод.1. rohi, (roht)taim; ürt (rohttaime maapealne osa); сорная \траваа umbrohi, травы heintaimed, rohttaimed, heinakultuurid, лекарственные v лечебные v медицинские травы ravimtaimed, многолетние травы mitmeaastased heintaimed, \траваа ландыша maikellukeseürt, piibeleheürt, \траваа чабреца liivateeürt;2. (бeз мн. ч.) rohi, muru; сидеть на \травае rohu v muru peal istuma, зарасти \траваой rohtuma, rohtu kasvama, косить \травау (1) heina v rohtu niitma, (2) muru niitma, хоккей на \травае sport maahoki, как \траваа растёт ülek. kõnek. kasvab omapäi, ilma hooleks jäetud, \траваа \траваой, как \траваа kõnek. täiesti maitsetu, rohu maitsega v maiguga; ‚хоть \траваа не расти kõnek. mingu või maailma hukka, tulgu või veeuputus;тише воды, ниже \траваы vaiksem kui vesi, madalam kui rohi, maast madalam, vagur kui talleke
См. также в других словарях:
хоть трава не расти — ни холодно ни жарко, хоть бы хны, все трын трава, плевать ему с высокого дерева, до фени, ни тепло ни холодно, начихать, до лампочки, по фигу, равнодушный, до фонаря, наплевать, до девятого этажа, как с гуся вода Словарь русских синонимов. хоть… … Словарь синонимов
расти — глаг., нсв., употр. часто Морфология: я расту, ты растёшь, он/она/оно растёт, мы растём, вы растёте, они растут, расти, растите, рос, росла, росло, росли, растущий, росший, растя; св. вырасти 1. Когда кто либо или что либо растёт, то это означает … Толковый словарь Дмитриева
расти — расту, растёшь; рос, ла, ло; росший; росши; нсв. 1. (св. вырасти). В результате жизненного процесса становиться больше, выше, длиннее и т.п. (о человеке, животном, растении и т.п.). Р. быстро, медленно. Р. в высоту, в ширину. Перестать р. Мальчик … Энциклопедический словарь
Хоть трава не расти — ТРАВА, Шы, мн. травы, трав, травам, ж. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
хоть бы хны — прил., кол во синонимов: 50 • без разницы (64) • безразлично (119) • все едино (58) • … Словарь синонимов
РАСТИ — или рости, вырастать, возрастать, увеличиваться питаньем, усвоеньем пищи, и приходить постепенно в возраст. Растенья растут, а камни, увеличиваясь, нарастают лишь наружно. Дерево буяло, росло на просторе. Злак прозябает, растет. Волос глуп, везде … Толковый словарь Даля
ХОТЬ ТРАВА НЕ РАСТИ — 1. [ХОТЬ] ТРАВА/ НЕ РАСТИ/ кому, для кого Безразлично, всё равно. Имеется в виду, что лицу, группе лиц (Х) не представляется важным то, что, по мнению говорящего, требует внимания, участия, вызывает переживание. Говорится с неодобрением. неформ.… … Фразеологический словарь русского языка
Хоть трава не расти — Разг. Экспрес. Кто либо совершенно равнодушен, безразличен к кому либо или к чему либо. А ему, аспиду, хоть трава не расти! Хоть умри я, ему всё равно! (Чехов. Житейские невзгоды). Вы представляете себе, что мы украдём по полтиннику с каждой… … Фразеологический словарь русского литературного языка
расти — расту/, растёшь; рос, ла/, ло/; ро/сший; ро/сши; нсв. 1) а) (св. вы/расти) В результате жизненного процесса становиться больше, выше, длиннее и т.п. (о человеке, животном, растении и т.п.) Расти/ быстро, медленно. Расти/ в высоту, в ширину … Словарь многих выражений
расти́ — расту, растёшь; прош. рос, ла, ло; несов. 1. (несов. вырасти). В результате жизненного процесса увеличиваться, становиться больше, выше, длиннее и т. п. (о человеке, животном, растении и т. п.). Туго очень эта ель растет, а вот березка да… … Малый академический словарь
по мне хоть трава не расти — Ср. Она себя лишь любит в мире, А там хоть не расти трава, И в ней, как трижды три четыре, Согласны с чувствами слова. Кн. П.А. Вяземский. Оправдание Тургенева. Ср. Лишь мне бы ладно было, А там весь свет гори огнем. Крылов. Лягушка и Юпитер. Ср … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона