-
101 восхваление
аи= مديح
а-= (хвала) حمد
-
102 возношение
1) знесення, піднесення, здіймання, підні[ій]мання;2) см. Гордость, Надменность;3) славлення, вихваляння, зохваляння, хвала.* * *підно́шення, підне́сення, зно́шення, вино́шення; піднімання, підняття́, підійма́ння -
103 восхваление
вихваляння, зохваляння, хваління, хвала, похвальба, уславляння, (сов.) уславлення, величання, звеличання. Чрезмерное -ние - перехвала. В восхваление - на хвалу (на похвальбу) кому.* * *вихваля́ння, звели́чення, звелича́ння, звели́чування, велича́ння; ( похвала) похвала́, похвальба́ -
104 заступник
Заступница заступник, заступниця, оборонець (-ронця), оборонник (-ка), ум. оборонничок (-чка), оборонниця (устар.) заступця (-пці, м. р.); см. Защитник. [Непохитний заступник за знедолених і окривджених (Єфр.) Заступнице міцна коханої Тавриди, хвала тобі (Л. Укр.). Батечку, мій голубчику, мій оборонничку, моя затулочко, оборони мене від лихої години, від невірної дружини (Г. Барв.)].* * *засту́пник -
105 исполать
мжд. довгі літа! слава! [І вам слава, сині гори, кригою окуті, і вам, лицарі великі, Богом не забуті (Шевч.)]. -лать доблестным! - слава хоробрим (завзятим)!* * *межд.хвала́, сла́ва -
106 лестный
1) см. Льстивый;2) (приятный) любий, втішний; (заманчивый) принадний, (желательный) бажаний; (почётный) почесний; (одобрительный) хвальний, похвальний, прихвальний, підхвальний, прихильний; (слишком) перехвальний. -ное внимание - втішна (почесна) увага. Оказать -ное внимание кому - вшанувати увагою кого. -ный отзыв - (по)хвальний (прихильний) відзов (-зову), (по)хвальна оцінка, (слишком) перехвальний відзов, перехвальна оцінка. -ное предложение - принадна (почесна) пропозиція. -ная рецензия - підхвальна (прихильна) рецензія. -ные слова - втішні слова. Слишком -ная похвала - перехвала. Его похвала не -на мне - до його хвали я байдужий; його хвала не цікава (не честь) мені. Награды эти не -ны мне - я не (надто) ваблюся (кваплюся) на ці нагороди.* * *1) ( утешительный) уті́шний; ( приятный) приє́мний; ( одобрительный) похва́льний, схва́льний; ( заманчивый) прина́дний2) ( коварный) підсту́пний, лука́вий -
107 неодобрение
неприхвала, не(по)хвала, осуд (-ду); срв. Порицание. Послышался гул -ния - почувся неприхвальний (нехвальний, осудний) гомін.* * *несхва́лення; ( осуждение) о́суд, -у, осу́дження, диал. осу́да; ( недовольство) незадово́лення, невдово́леннявы́сказать \неодобрение ние — ви́словити о́суд (осу́дження)
заслужи́ть \неодобрение ние — заслужи́ти о́суд (осу́дження)
с \неодобрение нием — з о́судом, з осу́дженням, несхва́льно, незадово́лено
-
108 почёт
шаноба, шанота, шана, пошанівок (-вку), повага, честь, почестка, гонор (-ру), (в нар. песнях) величчя (-чя). [Хороброму у нас хвала і слава, розумному шаноба і повага (Куліш). Матимеш достатки, родину чесну, шанобу од усіх (М. Вовч.). Тут усім однака шана (Франко). Служить Семен, служить, а гонору йому все таки нема (Основа). Дивись як Семен пішов у почестку (Гр.)]. Всякому -чёт по за-слугам (по роду) - усякому шаноба, шана по заслузі (по роду). Быть в -те - бути, пробувати у шанобі, у шаноті, в шані, в пошанівку, в гонорі, (образно) сидіти на високих стільцях. [Були золотії віки, як пісня і слово були у шанобі (Л. Укр.). Вона була там в такій шаноті (Берд.)]. Оказывать -чёт - віддавати шану, повагу кому, величати кого, (в нар. песне) величчя робити, зробити (наряджати, нарядити) кому. С -чётом - чесно, почесно, з шаною, з шанобою. [Та се вже річ річчю, що поховаємо його чесно (Куліш).]. Срв. Честь, Почесть, Почтение.* * *поша́на, ша́на, шано́ба, пошанува́ння; ( уважение) пова́га -
109 пустой
1) см. Полый 3;2) порожній, пустий; голий. -той дом, -тая изба, церковь - пустий, порожній будинок, пуста, порожня хата, хата-пустка, пуста, порожня церква. [Привезли вас аж на край села, завели у велику пусту хату й зачинили там (М. Вовч.). Церква була зовсім порожня (Н.-Лев.)]. -тая комната, зал - пуста, порожня кімната (світлиця), заля. [Над тією кімнатою є ще п'ять инших, зовсім порожніх (Л. Укр.). Перша світличка порожня, зовсім без меблів (Кониськ.)]. -той кошелёк, бочёнок, сума - порожній, пустий, гаманець, порожнє, пусте барило (порожня, пуста бочка), порожня, пуста торба (торбина). [Порожня бочка гучить, а повна мовчить (Приказка). І довго ще не міг ніяк втекти від того порожнього млина: порожній млин за мною гнався, і я чув довго ще, як у порожньому млині товчуть порожні ступи й мелють порожнії каміння (Тобіл.). Хоче їсти сіромаха, та пуста торбина (Рудан.)]. -той сундук - порожня скриня. С -тыми вёдрами - з порожніми відрами, упорожні. [Не переходь мені дороги впорожні (Н.-Лев.)]. С -тыми руками - з порожніми (з голими) руками, голіруч, порожняком. [Кождий дає десять процентів свойого зарібку на компанію до рівного поділу. Се на те, щоб один не паношився занадто, коли йому пощастить, а другий щоб не виходив голіруч (Франко)]. -той город - пусте (безлюдне) місто. Улицы были совершенно -ты - вулиці були зовсім пусті (голі), пустісінькі. -тое (не занятое) место - порожнє місце, голе місце. -той желудок - порожній шлунок. -тое пространство -порожнява. -тая полоса (типогр.) - біла сторінка. Переливать из -того в порожнее - воду в ступі товкти, теревені правити. -тая голова - пуста голова. -той человек - пуста (порожня, пустограшня) людина, ледащо, шелихвіст (-хвоста), пустоб'яка. -тое семя, зерно - пужина. [Переточи зерно, нехай пужина відійде (Ум.). Пужину й маленький вітер знесе (Ум.). Сіяв добре зерно без пужини (Кониськ.)]. -той орех - порожній, холостий оріх, дутель, мокляк. [Дутеля взяв (Черк. п.). Цього року нема горіхів, а як є де які, то все мокляки (Поділля)]. -тые щи - нізчимний, голий борщ, (шутл.) нежонатий борщ. [Нізчимний борщ йому обрид (Гліб.). Чи знаєте ви, що то за страва - голий борщ? (Бордуляк)];3) (тщетный, бесплодный) марний, пустий, порожній, химерний. -тая надежда - марна (пуста, порожня) надія. [Порожня надія твоя (Вовч. п.)]. -тые издержки - марні трати. -тая мечта - химерна мрія, даремна мрія. -тая слава - марна (пуста) слава. -тые радости - марні радощі. -тые сожаления - марні (порожні) жалі. [Смутнії картини не безнадію, не жалі порожні плодять у Грінченковій душі (Єфр.)]. -тая трата времени - марна трата, марне витрачання, марнування часу;4) (вздорный, ничего не стоящий) порожній, марний, пустий, нікчемний, незначний; срв. Пустячный. [Проти міщанської буденщини, нікчемного й порожнього животіння серед мізерних утіх знайдеться у Чернявского потужне слово (Єфр.)]. -тая книга - пуста книга. -той разговор - порожня (пуста, марна) розмова, бесіда, балачка. [Розмова була якась порожня (Грінч.). Да ти пусту оце бесіду звів (Федьк.)]. Это пустой разговор - шкода про це й говорити. -тое слово, -тые слова - порожнє (марне, пусте) слово, порожні, марні, пусті, химерні слова, пустословні речі. [За всяке порожнє слово, котре промовить чоловік, воздасться йому в день судний (Куліш). У мене син марного слова не скаже (Звяг.). Химерні слова (Шевч.). Хто-б же подумав, що сі пустословні речі прорвуть на рідній землі велике джерело води живої (Куліш)]. -тая похвала - порожня хвала. -тые отговорки - пусті вимовки, викрути. -тое любопытство - пуста (порожня) цікавість. Под самым -тым предлогом - за найменшим приводом, за аби-що. -тое дело, -тая работа - пуста, дрібна, незначна справа, пусте, марне діло, пуста робота. [Розгнівався мій миленький та за марне діло (Чуб.)]. За -тую вы работу взялись, -тое вы затеяли - за пусту ви роботу взялися, пуста вас робота взялася, дурницю робите. -тая забава - марна іграшка, мізерна втіха. Пустое! -пусте! дурниця! марниця! нікчемниця! пустяковина! дарма! байка! срв. Пустяк. [Кажуть - діти щасливі: дитина не знає біди, не знає лиха! Пусте! Скільки сягає його пам'ять в час дитинства, - усе не вбачає він себе щасливим (Коцюб.). Ну, це - дарма, це пройде, мотнула вона байдуже головою (Гр. Григор.)].* * *1) ( ничем не заполненный) поро́жній, пусти́й; безлю́дний2) ( полый) пусти́й, поро́жнистий3) (бессодержательный, легкомысленный; бесполезный) пусти́й, поро́жній; (тщетный, напрасный) ма́рний -
110 исполать
межд. уст. хвала, слава -
111 воздать хвалу Богу
см. хвалаРусско-английский словарь религиозной лексики > воздать хвалу Богу
-
112 молитва
(канонический словесный текст, произносимый верующими при обращении к Богу; самый "низкий" вид молитвы - прошение, более высокий - благодарение, высший - хвала) prayer, supplication (addressed to God), petition (to the Supreme Being), intercession; (обращение, взывание к Богу) invocation, invocatory prayer; устар. bede; ( поэтическое) orison; катол. (короткая, выражающая вероисповедание, любовь к Богу, раскаяние за грех) Actбезмолвная молитва — mental [tacit] prayer, secret(a)
внутренняя молитва — см. безмолвная молитва
во время молитвы — in one's devotional hours
вступительная молитва — катол. Collect, лат. (Oratio) Collecta
его молитвы были услышаны — his prayer was heard [answered]
заупокойная молитва катол. — requiem
Иисусова молитва ("Господи Иисусе Христе, Сыне Божий, помилуй мя (грешного)" ("Lord Jesus Christ, Son of God, have mercy upon me")) — the Jesus Prayer, the prayer of the Heart
исповедальная молитва (произносимая в начале мессы священником, отправляющим службу, и причётниками) англик., катол. — confiteor
молитва верных — катол. the Prayer of the Faithful, лат. seu Oratio fidelium
молитва Господня (Отче наш, у католиков - см. Патер ностер) (главная молитва всех христиан, в ней представлены все три вида молитвы, учтены все существенные духовные и телесные нужды человека; содержится в Ев. от Матфея 6:9-13 и в Ев. от Луки 11:2-4) — the Lord's Prayer
молитва Господу Богу (обращённая к Иисусу Христу или сконцентрированная на нём) — the Christocentric prayer
молитва Господу Иисусу — см. Иисусова молитва
молитва Ефрема Сирина (покаянная молитва "Господи и Владыко животу моему..." ("O Lord and Master of my life!"), составленная в 4 в. прп. Ефремом Сирином (или Сирийцем); читается на богослужениях Великого поста) — the Prayer of St. Ephraim
молитва за здравствующих [о здравии], или молитва за усопших [об упокоении] катол. — the Memento; ( читаемая нараспев об упокоении) requiem
молитва иерея о самом себе (читается во время пения Херувимской песни) — the prayer of the priest for himself
молитва или короткое предложение (обычно из Псалтири), поющиеся антифонально во время богослужения (т. е. которое имеет ответствие хора или верующих) — versicle
молитва к Пресвятой Богородице катол. — Angelus
молитва, обращённая к небу — a heavenward prayer
молитва о чём-л. — prayer requests
молитва перед едой и после еды — benediction, grace
молитва, произнесённая катол. священником тихо перед вступлением к евхаристическому канону — the Secret(a)
молитва-протест (собрание верующих в знак протеста обычно в здании церкви, напр. во время войны США во Вьетнаме) амер. — pray-in
молитва, читаемая в определённый день или праздник — the proper prayer, the Prayer of the Day
молитва, читаемая вслух — vocal prayer
молитвы, читаемые священником, ведущим богослужение (от лица всего собрания) протест. — presidential prayers
общая молитва — см. совместная молитва
общая молитва перед проповедью (о Церкви, государе, священстве, знати, простых людях, а тж. умерших в соответствии с англик. каноном 55, установленным в 1604) — bidding prayer
покаянная молитва, молитва о прощении грехов — prayer for [of] absolution
поминальная молитва — см. заупокойная молитва
призвать к молитве протест. (вслух, когда остальные молятся про себя) — to lead in prayer
просительная молитва — pleading prayer, petition, катол. (просительная молитва [литания], читаемая на мессе в конце литургии Слова, после Символа веры; содержит прошения о Церкви, о властях, о спасении мира и др.) the General intercessions
разрешительная молитва, молитва об избавлении (молитва, читаемая священником или архиереем в конце отпевания; в ней он просит Бога разрешить умершего от соделанных при жизни грехов; в РПЦ по древней традиции в руку умершего вкладывается лист с текстом разрешительной молитвы; этот лист называется рукописанием) — prayer of deliverence, катол. absolution, prayer of absolution
совместная молитва (общины, церкви, прихожан) — communal prayer
тайная молитва (священника перед закрытыми царскими вратами во время богослужения; когда он читает молитву не вслух, а про себя или вполголоса) — secret prayer
чёртова молитва (молитва, произнесённая с конца) — devil's paternoster
читать вечернюю или утреннюю молитву — to say [recite] one's office
эмоциональная молитва (когда у молящихся происходит духовное соединение с Богом и "отключается" разум и т. п.) — affective prayer
-
113 безмерный
прлimmeasurable, beyond measure attr; неисчислимый incalculableбезме́рная го́рдость — fierce pride
безме́рная печа́ль — measureless grief
безме́рная хвала́ — unrestrained/unstinting lit praise
-
114 восхваление
praise имя существительное: -
115 похвала
-
116 часы перед обедней
Русско-английский синонимический словарь > часы перед обедней
-
117 έπαινος
[эпэнос] ουσ. а. хвала, похвала. επ.ινώ [эпэно] р. хвалить, επ.κολούθημα [эпаколутима] ουσ. о. последствие, результат, επ.κολουθώ [эпахолуто] р. следовать, вытекать, επ.λείφω [элалифо] р. смазывать. επ.λειψη [эпалипси] ουσ. Θ. смазывание. επ.λήθευση [эпалитэфси] ουσ. Θ. подтверждение, удостоверение, επ.ληθεύω [эпалитэво] р. исполняться, сбываться, επ.ναλαμβάνω [епаналамвано] р. повторять επ.ναληπτικός [эпаналиптикос]εκ. повторный. επ.νάληψη [эпаналипси] ουσ. Θ. повторение. επ.νάσταση [эпанастаси] ουσ. Θ. революция. επ.ναστάτης [эпанастатис] ουσ. а. революционер, επ.ναστατικός [эпанастатикос]εκ. революционный επ.ναστατώ [эпанастато] р.Λεξικό Ελληνικά-ρωσική νέα (Греческо-русский новый словарь) > έπαινος
-
118 υλοτομώ (илотомо][/*] р. рубить лес
[имниси] ουσ. Θ. прославление, восхваление, хвалаΛεξικό Ελληνικά-ρωσική νέα (Греческо-русский новый словарь) > υλοτομώ (илотомо][/*] р. рубить лес
-
119 ύμνηση
[имниси] ουσ. Θ. прославление, восхваление, хвалаΛεξικό Ελληνικά-ρωσική νέα (Греческо-русский новый словарь) > ύμνηση
-
120 ύμνος
[имнос] ουσ. а. гимн, хвала, восхваление,Λεξικό Ελληνικά-ρωσική νέα (Греческо-русский новый словарь) > ύμνος
См. также в других словарях:
хвала — [хвала/] ли/, д. і м. л і/ … Орфоепічний словник української мови
хвала — (1) 1. Слава, почет (образно): Уже снесеся хула на хвалу; уже тресну нужда на волю; уже връжеса дивь на землю. 25. И рекъ (Тит) воем: О мужи римстии, воскую медлим приати побѣды, богу выдающу нами июдѣя? ...Аще ли прибудеть намъ помощи, то побѣда … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
хвала — укр. хвала, блр. хвала, др. русск. хвала, ст. слав. хвала αἴνεσις, αἶνος (Остром., Супр.), болг. хвала, фала, сербохорв. хвала похвала, благодарность , словен. hvalа – то же, чеш., слвц. chvala, польск. сhwаɫа, в. луж. khwaɫa, н. луж. сhwаɫа.… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
хвала — Похвала, слава, восхваление, прославление, одобрение, чествование, венчание, апофеоз, акафист, дифирамб, мадригал, ода, панегирик, комплимент, рукоплескания, аплодисменты, овация, триумф, идеализация. Лестный отзыв. .. Прот … Словарь синонимов
ХВАЛА — ХВАЛА, хвалы, жен. (книжн.). Одобрение, похвала. «Хвалу и клевету приемли равнодушно.» Пушкин. «Хвалы приманчивы как их не пожелать.» Крылов. «Витии отца моего осыпали хвалой.» Некрасов. || кому чему. То же в знач. сказуемого. «Хвала и честь тебе … Толковый словарь Ушакова
хвала — хвала, хвалы, хвалы, хвал, хвале, хвалам, хвалу, хвалы, хвалой, хвалою, хвалами, хвале, хвалах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
хвала — ХВАЛА1, ы, ж Текст, содержащий высокую оценку кого , чего л., слова одобрения, восхваления. С трибуны прозвучала хвала демократии. ХВАЛА2, ы, ж Слова, выражающие одобрение, восхищение, признание кого , чего л.; Син.: похвала; Ант.: хула, брань,… … Толковый словарь русских существительных
ХВАЛА — ХВАЛА, ы, жен. (высок.). Высокая похвала. Х. герою! Воздать хвалу кому чему н. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
хвала — ы; ж. Слова одобрения, восхваления, похвалы. Воздавать, возносить, петь хвалу кому , чему л. Осыпать хвалой кого л. Падок на хвалу кто л. * Хвалу и клевету приемли равнодушно (Пушкин). ◁ Хвала кому чему. межд. Возглас или выражение восхищения,… … Энциклопедический словарь
хвала́ — хвала, ы, (похвала ; к хвалить) … Русское словесное ударение
Хвала — I ж. устар. 1. Прославление, восхваление, славословие. 2. Похвала, одобрение. II межд. разг. Возглас, выражающий признание, благодарность за что либо, восхищение чем либо. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой