формами

затеряться

1) загублюватися, загубитися, губитися, згубитися, (пропадать) запропащуватися, запропаститися, загирюватися, загиритися, зашиватися, зашитися, сов. закинутися, (гал.) завергнутися, (о мн.) позагублюватися, погубитися, позапропащуватися. [Десь загубилася (закинулася, загирилася) шапка, - ніяк не знайду]. -ться в толпе, в стаде - загубитися (замішатися) в натовпі, в юрбі, загубитися (замішатися) в отарі, в череді. [Держися за мене, не одходь, загубишся у ярмарку (М. Вовч.). Овечка в отарі замішалась і загинула по сей день (Г. Барв.)];

2) (утрачиваться, уничтожиться) затрачуватися, затратитися, утрачуватися, утратитися, (исчезать) зникати, зникнути. [Вже дорога заросла і затратилась (М. Вовч.)]. Различие в значении между формами краткими и полными уже -лось - відмінність у значінні поміж формами короткими і повними вже затратилась (зникла).

* * *

несов.; сов. - затер`яться

1) найбільш(е), (более всего) (най)більш за все (від усього), над усе, (больше всех) (най)більш за всіх (від усіх), над усіх, (пуще всего, особенно) найпаче, (гал.) найпак; (сильнее всего) найдужче, найтяжче; (хуже всего) найгірше. [Найбільше (найдужче) гніваюсь на його за нещирість (М. Грінч.). Ви повинні над усе дбати, щоб не проминути терміну (Київ). Найтяжче я люблю помидори (Звин.). Найгірше мене вразила його брехня (Київ)];

2) (в сложении) - а) (сложн. форма превосх. степ. от прлг. и нрч. с -лее обычно передаётся, одночленной формой превосх. степ. от соотв. прлг. или нрч., реже (считается руссизмом) - найбільш(е) с формой полож. степ., напр.:) -лее удачный, -но и т. п. - найвдаліший, найвдаліше и т. п. -лее великий - найбільший и (рус.) найбільш великий. [Серед найбільш надійних літературних сил (Рада)]; б) (конструкции -лее с прч. со знач. прлг. передаются, как предыдущ., но найбільш(е) не есть уже руссизм, напр.:) -лее развитые дети, -лее распространённая газета и т. п. - найрозвиненіші (найбільш розвинені) діти, найпоширеніша (найбільше поширена) газета. -лее запутанный - найзаплутаніший (найбільш заплутаний). [Вживання найпростіших і найреалістичніших засобів у найбільш заплутаному і нереальному сюжеті (М. Калин)]; в) (при прч., а также прлг. в синтактич. функции - найбільш(е) с соотв. причастной или глаг. формой или формой полож. степ. прлг., напр.:) Лицам, -лее замешанным в этом деле, не миновать тюрьмы - особам, найбільш уплутаним (що найбільше вплуталися) у цю справу (найбільш причетним, до цієї справи), не минути в'язниці. Служащие, -лее ответственные за это упущение, смещены - службовців, що найбільш(е) відповідають (найбільш відповідальних) за цей недогляд, звільнено.

* * *

1) найбі́льше, найбі́льш

2) (в сложных формах передаётся соответствующими украинскими простыми формами или сложными формами с "найбільш")

зажадати, намогтися, вимагати, упімнутися чого від кого, (позвать) покликати кого. [Зажадав (намігся) від його прямої та ясної відповіди]. -вать от кого отчёта, счетов, об'яснений - зажадати від кого звіту, рахунків, пояснень. -вать кого на суд, для пояснений - покликати кого на суд, для пояснень. -вать себе обед, самовар - загадати собі обід, самовар(а). -вать, чтоб подали, сделали что - зажадати, щоб подали, зробили що. Это -бует много времени, денег - на це потрібно багато часу, грошей. Потребованный - зажаданий. -ное вами об'яснение - пояснення, що ви зажадали. -тся, безл. - зажадається, (понадобится) буде потрібно чого. [На будівлю буде потрібно багато цегли].

* * *

1) ( предъявить требование) зажада́ти, поста́вити вимо́гу; (иногда переводится формами от глагола несов. вида) вимага́ти

2) (иметь нужду: обычно передаётся формами от глаголов несов. вида) потребува́ти, вимага́ти

3) ( вызвать) ви́кликати, покли́кати

ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНА ЛОГІКА ( від лат. transcendere- переступати) - неформальна логіка, створена Кантом для з'ясування структури пізнання та його меж З. гідно з Кантом, речі в собі діють на чуттєвість людини і породжують відчуття. Останні поєднуються з формами споглядання, простором і часом, які наявні в суб'єкті і впорядковуються ними. Такий синтез форм споглядання з чуттєвими даними Кант називає явищем і вважає його матеріалом пізнання. Пізнання є другий синтез - явищ з апріорними формами мислення, тобто категоріями. Цей синтез породжує об'єкти або предмети, сукупність яких називається природою, а знання про неї - досвідом. Досвід Кант вважає єдино можливим видом дійсно наукового знання; він і окреслює межу теоретичного пізнання взагалі. Але людина бажає знати й про те, що лежить за його межами, а отже, і за межою чуттєвості. До такого знання вона може доходити лише за допомогою мислення або "чистого розуму". Критикою чистого розуму Кант називав доведення неможливості й ілюзорності такого знання. їх проявом є суперечності, в які впадає при цьому розум. Найбільш значущі суперечності, розкриті Кантом, це - антиномії. Усього він нараховував три об'єкти, з приводу яких суперечності виникають: світ в цілому, Бог, душа людини В. чення про суперечності чистого розуму Кант назвав "трансцендентальною діалектикою". Його діалектика становила складову частину "трансцендентальної логіки" і справила найбільший вплив на подальший розвиток діалектичного мислення у Фіхте, Гегеля та інших мислителів. На відміну від них, діалектика Канта має негативний характер, виражає межі людського пізнання, які можуть бути подолані, згідно з Кантом, лише за допомогою "практичного розуму", який втілюється в моралі і релігії. В цілому проблематика Т. л. Канта не втратила свого значення і до нашого часу.

подібний до Юнони; схожий на Юнону величною красою

* * *

1. n

1) куля

2) небозвід

3) коло, круг

4) окружність; кільце

5) коловий рух; кругообіг; круговорот

6) обхід

7) військ. перевірка вартових

8) прогулянка, поїздка

9) ряд; цикл; серія

10) тур, етап; раунд; партія (гри)

11) група, коло (людей)

12) кусок, шматок

13) щабель (драбини)

14) танок

15) (the round) кругла скульптура

16) чергова порція спиртного

17) військ. постріл; патрон

18) снаряд

19) гірн. комплект шпурів

2. adj

1) круглий; кулястий; сферичний

2) повний, пухлий

3) круговий, коловий

4) приблизний; неточний, орієнтовний

5) круглий (про число); б) великий, чималий; кругленький (про суму)

7) швидкий, енергійний (про рух)

8) приємний, нетерпкий (про вино)

9) закруглений, закінчений (про фразу тощо)

10) прямий, щирий, відвертий

11) різкий, грубуватий

12) м'який; низький; бархатистий (про голос)

13) плавний, гладенький (про стиль)

14) наповнений (про вітрила)

15) нерозтятий (про рибу)

16) фюн. лабіалізований (про звук)

3. adv

1) навколо, по колу

2) по

3) в радіусі

4) знову

5) весь, цілий

6) близько, недалеко

7) орієнтовно, близько

8) різко, відверто

4. prep

1) навколо, навкруги

2) коло, біля

3) по

4) на

5) за

5. v

1) округлювати (ся), робити (ся) круглим

2) округляти (число)

3) надуватися, надиматися, роздуватися, наповнюватися (про вітрила)

4) завершувати, закінчувати

5) обгинати, обходити кругом

6) підрізати вуха (собаці)

7) повертати (ся)

8) обдурити, обманути

9) фон. лабіалізувати (звук)

10) говорити таємниче (пошепки)

* * *

1) куля; небо

2) круг, предмет, який має форму круга; скибочка ( хліба)

3) коло, кільце

4) круговий рух; кругообіг; круговорот

5) часто pl обхід; вiйcьк. перевірка караулів

6) прогулянка, поїздка

7) ряд; цикл; серія; тур, етап; раунд, тур ( переговорів)

8) коло, група ( людей)

9) = round dance

10) ( the round) кругла скульптура

11) огузок, кострець

12) чергова порція спиртного

13) cпopт. гра, партія; тур гри; пулька ( фехтування); раунд ( бокс)

14) вiйcьк. постріл; патрон

15) вибух ( оплесків)

16) кругла сходинка ( драбини)

17) peaкт. снаряд

18) гipн. комплект шпурів

1) круглий; кулястий, сферичний

2) повний, пухлий, з округлими формами

3) круговий

4) грубий, приблизний ( про суму); круглий ( про число); цілий, без дробів ( про число); цілий; не менше ніж

5) швидкий, енергійний (про рух, темп)

6) м'який, густий, звучний, глибокий (про голос, звук)

7) приємний, нетерпкий ( про вино)

8) вільний, легкий, гладкий, плавний

9) закруглений; закінчений, завершений (про фразу, пропозицію); закінчений, оброблений ( про роман); зображений всебічно, правдоподібно; повнокровний ( про образ)

10) прямий, відвертий; щирий; різкий

11) гpaм. лабіалізований ( про звук)

12) наповнений ( про вітрило)

13) потрошений, розчинений ( про рибу)

1) указує на рух по колу, спиралі або на обертання кругом, навколо

2) указує на знаходження поруч, по сусідству

3) указує на знаходження або поширення по всій площі, по всьому району по; передається дієслівними префіксами

4) указує на зміну напрямку або рух у протилежний бік; часто передається дієслівними префіксами; зміну позиції, точки зору

5) указує на прихід куди-небудь або до кого-небудь, доставку чого-небудь куди-небудь

6) указує на вимір обсягу в окружності, в обхваті; вимір площі по радіусу в радіусі

7) указує на повторення чого-небудь через певні проміжки часу знову; протікання дії протягом усього періоду часу

8) aмep. указує на неточне визначення чого-небудь приблизно; біля

9) у сполученні

1) округляти, заокруглювати, робити круглим; округлятися; повнішати; гpaм. лабіалізувати ( звук); округляти ( числа); надуватися, роздуватися, наповнюватися ( про вітрило)

2) завершувати, закінчувати; закруглятися

3) ( into) розвиватися, перетворюватися на; закінчуватися, завершуватися ( чим-небудь)

4) обгинати, обходити навколо

5) (on, upon) накидатися на кого-небудь; доносити ( на кого-небудь)

6) обійти, обдурити, ошукати ( кого-небудь)

7) підрізати вуха ( собаці)

8) повертати; повертатися; мop. приводити до вітру

1) указує на рух навколо чого-небудь або обертання навколо осі навколо; огинання предмета; часто передається дієслівним префіксом об-

2) указує на знаходження навколо предмета навколо, навкруги; знаходження по сусідству, поруч біля

3) указує на рух у якому-небудь просторі по; огляд будинку, музею

4) указує на вимір обсягу, окружності в

5) указує на протікання процесу протягом усього періоду часу

6) указує на приблизне визначення числа, суми біля; часу біля

7) з приводу

8) у сполученні

apx. говорити таємничим шепотом

1) обтічний

2) добре налагоджений, чіткий; організований відповідно до сучасних вимог; раціональний; спрощений; відредагований

3) струнка; з гарними формами; елегантна

1) куля; небо

2) круг, предмет, який має форму круга; скибочка ( хліба)

3) коло, кільце

4) круговий рух; кругообіг; круговорот

5) часто pl обхід; вiйcьк. перевірка караулів

6) прогулянка, поїздка

7) ряд; цикл; серія; тур, етап; раунд, тур ( переговорів)

8) коло, група ( людей)

9) = round dance

10) ( the round) кругла скульптура

11) огузок, кострець

12) чергова порція спиртного

13) cпopт. гра, партія; тур гри; пулька ( фехтування); раунд ( бокс)

14) вiйcьк. постріл; патрон

15) вибух ( оплесків)

16) кругла сходинка ( драбини)

17) peaкт. снаряд

18) гipн. комплект шпурів

1) круглий; кулястий, сферичний

2) повний, пухлий, з округлими формами

3) круговий

4) грубий, приблизний ( про суму); круглий ( про число); цілий, без дробів ( про число); цілий; не менше ніж

5) швидкий, енергійний (про рух, темп)

6) м'який, густий, звучний, глибокий (про голос, звук)

7) приємний, нетерпкий ( про вино)

8) вільний, легкий, гладкий, плавний

9) закруглений; закінчений, завершений (про фразу, пропозицію); закінчений, оброблений ( про роман); зображений всебічно, правдоподібно; повнокровний ( про образ)

10) прямий, відвертий; щирий; різкий

11) гpaм. лабіалізований ( про звук)

12) наповнений ( про вітрило)

13) потрошений, розчинений ( про рибу)

1) указує на рух по колу, спиралі або на обертання кругом, навколо

2) указує на знаходження поруч, по сусідству

3) указує на знаходження або поширення по всій площі, по всьому району по; передається дієслівними префіксами

4) указує на зміну напрямку або рух у протилежний бік; часто передається дієслівними префіксами; зміну позиції, точки зору

5) указує на прихід куди-небудь або до кого-небудь, доставку чого-небудь куди-небудь

6) указує на вимір обсягу в окружності, в обхваті; вимір площі по радіусу в радіусі

7) указує на повторення чого-небудь через певні проміжки часу знову; протікання дії протягом усього періоду часу

8) aмep. указує на неточне визначення чого-небудь приблизно; біля

9) у сполученні

1) округляти, заокруглювати, робити круглим; округлятися; повнішати; гpaм. лабіалізувати ( звук); округляти ( числа); надуватися, роздуватися, наповнюватися ( про вітрило)

2) завершувати, закінчувати; закруглятися

3) ( into) розвиватися, перетворюватися на; закінчуватися, завершуватися ( чим-небудь)

4) обгинати, обходити навколо

5) (on, upon) накидатися на кого-небудь; доносити ( на кого-небудь)

6) обійти, обдурити, ошукати ( кого-небудь)

7) підрізати вуха ( собаці)

8) повертати; повертатися; мop. приводити до вітру

1) указує на рух навколо чого-небудь або обертання навколо осі навколо; огинання предмета; часто передається дієслівним префіксом об-

2) указує на знаходження навколо предмета навколо, навкруги; знаходження по сусідству, поруч біля

3) указує на рух у якому-небудь просторі по; огляд будинку, музею

4) указує на вимір обсягу, окружності в

5) указує на протікання процесу протягом усього періоду часу

6) указує на приблизне визначення числа, суми біля; часу біля

7) з приводу

8) у сполученні

apx. говорити таємничим шепотом

1) обтічний

2) добре налагоджений, чіткий; організований відповідно до сучасних вимог; раціональний; спрощений; відредагований

3) струнка; з гарними формами; елегантна

1) стало, рішучо, певно. Это -но никуда не годится - це зовсім таки ні до чого не здатне (не судне). -но весь, все, всё - геть, геть чисто, геть увесь, геть усе, геть усі;

2) позитивно, додатн(ь)о. На мою просьбу он ответил -но - на моє прохання відповів він позитивно. Наэлектризованный -но - наелектризований додатн(ь)о.

* * *

1) ( утвердительно) позити́вно

2) ( совершенно) зо́всім; ( абсолютно) абсолю́тно; ( буквально) буква́льно; ( решительно) рішу́че; ( безусловно) безумо́вно; ( определенно) напе́вно, напе́вне; ( точно) то́чно

3) (в сочетании с формами от "весь" в значении: без исключения) геть; геть-чи́сто

1) рішу́че; ( категорически) категори́чно; ( смело) зва́жливо; (твёрдо, настойчиво) притьмо́м и при́тьмом, притьма́ и при́тьма

2) (совершенно, совсем) зо́всім; ( окончательно) остато́чно; ( абсолютно) абсолю́тно

3) (в сочетании с формами от "весь": без исключения) геть уве́сь; геть-чи́сто весь, усе́ чи́сто;\решительно

1) са́мий (ж. са́ма, с. са́ме мн. са́мі), усилит. самі́сінький; (сам) сам

2) (в сложных формах превосх. ст. прил. передаётся соответствующими укр. простыми формами, образуемыми путём присоединения к форме сравн. ст. префикса най...)

1) (сменять друг друга, освобождаться от обязанностей) змі́нюватися, -нююся, -нюєшся и зміня́тися, зміни́тися, -ню́ся, -нишся

2) (уступать место, заменяться) поступа́тися мі́сцем, поступи́тися (-туплю́ся, -ту́пишся) мі́сцем, заміня́тися и замі́нюватися, заміни́тися; ( переменяться) переміня́тися и перемі́нюватися, переміни́тися; также переводится соотв. формами действ. залога

3) страд. несов. переміня́тися, перемі́нюватися; заміня́тися, замі́нюватися; усува́тися; заступа́тися, заміня́тися, замі́нюватися; змі́нюватися, зміня́тися

несов.; сов. - спрос`иться

1) пита́тися, спита́тися

2)

3) страд. (несов. передаётся формами действ.) пита́ти, пита́тися, запи́тувати, -тую, -туєш; пита́ти; вимага́ти; замовля́ти

АГРЕСИВНІСТЬ - будь-яка індивідуальна чи колективна дія, яка полягає в спричиненні шкоди фізичному, психічному чи моральному буттю окремих осіб або людських груп та спільнот. Об'єктом А. може бути життя, здоров'я, психічний стан, матеріальний добробут, релігійні та моральні переконання, досягнення культури та цивілізації, а також політичні установи. Чинники, що спричиняють А., можуть мати різну природу і часто діють у поєднанні - найважливіші серед них біологічні, психічні, суспільні (культурні, моральні, релігійні та ін.). У соціальних стосунках поширеними формами А. є кримінальна злочинність, політичний тероризм, геноцид та етноцид. Знищення або репресії проти людей, що відрізняються своїми фізичними ознаками (расизм), соціальними (класова боротьба), релігійними (релігійна нетерпимість) та культурними (культурна асиміляція, етноцид) особливостями - типові приклади А. Політична А. може мати внутрішню або зовнішню спрямованість: репресії з політичних мотивів в середині держави, з одного боку, і різні види агресивних дій, спрямованих проти сусідніх держав та народів. В останньому випадку маємо низку різновидів А. - економічної, дипломатичної, культурно-інформаційної та військової. Необхідно відрізняти не тільки усвідомлену та неусвідомлену А., а й спровоковану (свідомо чи несвідомо) та неспровоковану. Існують прості, часто цілком очевидні способи спровокованої А. і дуже складні та приховані - аж до тих, коли ті, хто провокує А., не усвідомлюють, яким чином їхні дії здатні спонукати до А.

Вайтгед, Алфред Норт (1861, Ремсгейт - 1947) - англ. філософ, логік, математик, засновник логіцистичної школи у філософії математики. Навчався у Кембриджі (Триніті Коледж). Член Королівського наукового тов-ва (від 1903 р.), куди був запрошений завдяки розробкам у галузі загальної алгебри. Результатом десятилітньої співпраці В. з його студентом Расселом було фундаментальне дослідження основ математики й математичної логіки. У 1924 - 1947 рр. В. - проф. філософії Гарвардського ун-ту (США), займається переважно філософською метафізикою. Виокремлюють три періоди у творчості В.: перший період присвячений проблемам логіки й математики, другий - проблемам філософи науки, третій - онтологічному обґрунтуванню філософії науки на засадах розробленої ним філософської метафізики. Спираючись на синтез пізнавальних принципів різноманітних наук, В. створив власну організмічну теорію, або "філософію організму". Згідно з нею, суб'єкт і об'єкт нерозривно пов'язані одне з одним і з Всесвітом в органічній єдності. З одного боку, цей органіцизм заперечує "просту локалізацію" окремих наук, яка ґрунтується на переконанні про "незалежну індивідуальність кожного шматка матерії". Найбільш очевидно ця локалізація здійснювалась класичною фізикою з її механіцизмом та застосуванням абстракцій абсолютного простору і часу. З іншого боку, метафізичному атомізмові В. протиставляє концепцію "актуальних сутностей", невіддільну від доктрини внутрішніх відношень З. гідно з останньою, члени відношення і самі відношення в конкретному факті завжди взаємно пов'язані. У "філософії організму" В. певною мірою наявний синтез платонівсько-аристотелівської традиції (універсалізм "вічних об'єктів") та класичного англ. емпіризму ("досвід" і "відчуття" як атрибути суб'єктивності). "Філософія організму" спирається на ряд засадничих принципів. "Онтологічний принцип" виражає нередукованість факту до поняття дійсності - до того, що завжди має характер об'єкта, або мислимого буття. "Принцип процесу" вказує на те, що реальність є становленням. "Принцип відносності" - на те, що будьяка об'єктивність є можливістю для становлення, перетворення можливості у дійсність. "Реформований суб'єктивістський принцип" розкриває природу становлення як суб'єктивної єдності, яка вбирає у себе об'єктивну даність. Цей акт асимілізації об'єктивних даних і "стягування" їх у суб'єктивну єдність "досвіду" позначається спеціальним терміном - "охоплення", синонімом якого часто виступає "відчуття". Останнє може бути двох типів - "фізичне", якщо його об'єктом є стійкий елемент дійсності, або "концептуальне", якщо воно спрямоване на "вічні об'єкти". "Вічні об'єкти", подібно до "категорій існування", згідно з В., є формами визначеності досвіду. Вони поєднують як потенційність просторової протяжності, так і довічну природу Бога. У Всесвіті існує невпинне прагнення до інтенсифікації відчуттів і творчого самоздійснення, і Бог є його найвищим джерелом. Процес суб'єктивного становлення безперервний і нескінченний: кожна актуальна подія є не лише переходом від можливості до дійсності, а й переходом від дійсності до можливості. Тривалість процесу становлення забезпечується спадкоємністю "вічних об'єктів", які переходять від однієї суб'єктивної єдності до іншої та створюють структурну визначеність, необхідну для науки.

[br]

Осн. тв.: "Principia mathematica", у співавт. У 3 т. (1910); "Поняттяприроди" (1920); "Наука і сучасний світ" (1926); "Процес і реальність. Нариси з космології" (1929); "Пригоди ідей" (1933) та ін.

Верещинський, Йосип (1532 - 1598) - укр. політичний мислитель і поет; київський католицький єпископ (1589 - 1598). Походив із православної родини на Холмщині (нині Польща). У світогляді В. ідеї ренесансного гуманізму співіснують із бароковим розмахом та неординарністю рішень. Це виявилося, зокрема, у створенні проекту лицарської школи на Задніпров'ї та в ідеї козацької держави у формі князівства зі столицею у Києві. Думка про саме такий спосіб державного правління була, вочевидь, спробою поєднати колишній досвід київського владарювання з формами самоврядування, створеними новою козацькою елітою. Отже, В. був прихильником змішаної форми правління (поєднання демократії з монархією). Ці ренесансно-гуманістичні ідеї державного правління В. не тільки проголошував, а й намагався втілювати у життя. В. належать два проекти організації самоврядування в Україні, де поряд із владою князя визнавалася і влада гетьмана, якого демократично обирало все січове товариство Б. удучи схильним до політико-моралізаторських повчань, мислитель давав поради доброчинств християнським монархам та закликав їх і Папу Римського до хрестового походу проти Туреччини.