-
1 факт
факт, -уста́вить, поста́вить пе́ред [соверши́вшимся] фа́ктом кого́ — ста́вити, поста́вити пе́ред [доко́наним] фа́ктом кого́
\факт налицо́ — от (ось) вам (тебе: тобі́) факт
-
2 факт
ФАКТ ( від лат. factum - зроблене, те, що відбулося) - філософське і загальнонаукове поняття, широко вживане в усіх галузях пізнання; має певний ряд смислових значень. Як істотний складник пізнавального процесу і процесу мислення вивчається гносеологією, логікою, методологією та філософією науки. 1) Явище або подія, що насправді мали місце в реальній дійсності і встановлені як даність у безпосередньому спостереженні чи експерименті засобами чуттєвого споглядання та показаннями приладів. Ф. у цьому розумінні має вигляд одиничного, окремого, випадкового. Фіксується за допомогою протоколів, графіків, таблиць, статистичних зведень, результатів моніторингу тощо Х. арактеризується об'єктивністю і відносною незалежністю від способів виявлення, а тому в процесах пізнання і мислення відіграє роль свідчень про істинний стан речей в об'єктивній дійсності К. орелює із законом як виразом загального, обумовленого і необхідного. Ф. являє собою конкретний прояв дії закону, а закон є генералізацією Ф. Ф. виступають предметом наукового аналізу і осмислення, концептуалізації та пошуку причинно-нас лід Нових зв'язків. Вони є вихідним пунктом проникнення в сутність природного і соціального світу. 2) Знання, достовірність якого не викликає сумніву і забезпечується прямим зіставленням з реальною ситуацією в дійсності за допомогою відчуттів, сприймання, уявлення. Таке знання є безпосереднім, наочно-образним і досвідним. У цьому відношенні Ф. корелює з теорією як знанням опосередкованим, раціональним і вивідним. Ф. складають емпіричну базу теорії, підтверджують її або спростовують. Теорія систематизує факти, описує і пояснює їх, передбачає нові факти (див. емпіричне знання). 3) Судження або висловлення, що мають значення істини і в процесах пізнання та мислення виступають підставами для визначення істинності інших суджень або висловлювань, входячи до складу процедур доведення та логічного доказу. В дедуктивних побудовах фактуальні судження або висловлення відіграють роль засновків, з яких випливають логічні наслідки або висновки. В індуктивних побудовах, сутність яких полягає в аргументації Ф., вони набувають характеру аргументів, які з тим чи іншим ступенем вірогідності підтверджують або спростовують тезу - положення або систему положень, істинність яких встановлюється. Спільним для різних трактувань поняття Ф. є те, що всі вони пов'язують Ф. з об'єктивністю, істинністю та самодостатністю. Однак ці характеристики Ф. є відносними, неабсолютними, оскільки конституювання Ф. і часто навіть саме його існування істотно залежать від суб'єктивних чинників і концептуальних засобів виразу. Так, для теорії відносності викривлення простору є Ф., в той час як для класичної механіки воно ним не є. Тому при встановленні Ф. дуже важливо максимально усунути суб'єктивні нашарування. У зв'язку з цим до обов'язкових рис Ф. часто відносять усталеність, самототожність, інваріантність стосовно зміни образів чуттєвого споглядання та концептуальних перетворень.П. Йолон -
3 ფაქტი
факт -
4 faktum
факт -
5 kendsgerning
факт -
6 fact
факт, обставина; сутність; протиправне діяння, порушення, правопорушення, злочин; дані; докази, уліки, аргументи; істина, реальністьfact necessary to explain a relevant fact — факт, необхідний для пояснення релевантного факту
fact necessary to introduce a relevant fact — факт, необхідний для подання суду релевантного факту
- fact-findfact relevant to the fact in issue — факт, що стосується головного факту
- fact-finder
- fact finding
- fact-finding
- fact-finding board
- fact-finding hearing
- fact-finding power
- fact in contest
- fact in dispute
- fact in evidence
- fact in issue
- fact in proof
- fact in question
- fact not in evidence
- fact of common knowledge
- fact of common notoriety
- fact of crime
- fact of evidence
- fact of litigation
- fact of the matter
- fact on trial
- fact relevant to the issue
- fact requiring proof
- fact sought to be proven
- fact to be proved
- fact to be proven
- fact trier -
7 adjudicative fact
факт, що належить встановити суду; факт, що стосується особистих питань -
8 constituent fact
факт, що становить частину сукупності головних фактів -
9 disputed fact
факт, що оспорюється (заперечується); оспорюваний факт -
10 fact in evidence
факт, що слугує доказом; доведений факт -
11 fact not in evidence
факт, не поданий в якості доказу; факт, що не вимагає доведення ( або доказів) -
12 fact relevant to the issue
факт, що стосується доведення; факт, що стосується предмета судового споруEnglish-Ukrainian law dictionary > fact relevant to the issue
-
13 fact to be proved
факт, що доводиться; факт що потребує доведення -
14 irrelevant fact
факт, що не стосується справи; нерелевантний факт -
15 non-evidence fact
факт, не поданий в якості доказу; факт, що не вимагає доведення ( або доказів) -
16 presumed fact
факт, що презюмується; презумптивний (презюмований) факт -
17 relevant fact
факт, що стосується справи; релевантний факт -
18 fakt
[факт]m -
19 accessory fact
-
20 conviction to be proved
факт судимості, що належить довести
См. также в других словарях:
факт — факт, а … Русский орфографический словарь
факт — факт/ … Морфемно-орфографический словарь
ФАКТ — В народном освоении, в русской национализации иностранных слов можно установить историко семантические закономерн ости. Некоторые понятия, несмотря на своеобразные различия их национально языкового выражения, заключают в себе интернациональное… … История слов
факт — сущ., м., употр. часто Морфология: (нет) чего? факта, чему? факту, (вижу) что? факт, чем? фактом, о чём? о факте; мн. что? факты, (нет) чего? фактов, чему? фактам, (вижу) что? факты, чем? фактами, о чём? о фактах информация 1. Фактом называется … Толковый словарь Дмитриева
ФАКТ — ФАКТ, факта, муж. (лат. factum). 1. Действительное событие, явление, то, что произошло в действительности. Исторический факт. Смело смотреть фактам в лицо. Это факт, а не выдумка. «Разрешение национального вопроса в Советском Союзе является одним … Толковый словарь Ушакова
Факт — (лат.factum – істелген, жүзеге асқан) әдеттегі мағынада факт «оқиға», «құбылыс» ұғымдарының синонимі болады. Факт – бұл адам қызметінің немесе танымының объектісі болатын реалдылықтың (шындықтың) фрагменті (бөлшегі). Әлемдегі оқиға ретіндегі факт … Философиялық терминдердің сөздігі
ФАКТ — 1. а, муж. Действительное, вполне реальное событие, явление; то, что действительно произошло, происходит, существует. Факты говорят сами за себя. Изложить факты. Проверить факты. Поставить перед фактом кого н. (в такое положение, когда уже всё… … Толковый словарь Ожегова
ФАКТ — (от лат. factum сделанное, совершившееся) 1) синоним понятий «истина», «событие», «результат»; нечто реальное в противоположность вымышленному; конкретное, единичное в отличие от абстрактного и общего; 2) в философии науки особого рода п … Философская энциклопедия
ФАКТ — (лат. factum сделанное дело, деяние). Случаи, действительно совершившееся событие. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ФАКТ лат. factum, сделанное, от facere, делать. Достоверное событие, не подлежащее… … Словарь иностранных слов русского языка
Факт — Факт ♦ Fait Какое либо событие, если оно установлено или зафиксировано, чего не может быть без опыта. Когда говорят о «научном факте», являющемся объектом эксперимента или по меньшей мере строгого наблюдения, почти всегда подразумевают… … Философский словарь Спонвиля
факт — а; м. [от лат. factum сделанное] 1. Истинное событие, действительное происшествие или реальное явление; пример, случай. Действительный, общеизвестный, исторический ф. Ф. русской истории. Ф. из чьей л. жизни, практики. Ф. моей биографии. Отражать… … Энциклопедический словарь